Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Венеційська мова (вен. łéngua vèneta, vèneto) — одна з романських мов. Поширена на північному сході Італії, передусім в області Венето. Інколи її відносять до говорів італійської мови.
| Венеційська мова | |
|---|---|
| vèneto | |
 Поширення венеційської мови: Мова більшості Мова меншості | |
| Поширена в | Італії, Хорватії, Словенії, Бразилії, Мексиці |
| Регіон | Південна Європа |
| Носії | 3 316 819 (2006) |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | vec |
Лінгвогеографія / Сучасний стан
Ареал і чисельність
Венеційські діалекти поширені як в області Венето, так і на територіях суміжних областей. На північний захід від Венето венеційські діалекти займають частину східної і південної зон провінції Трентіно (область Трентіно — Альто-Адідже). Вона також поширилася в області Фріулі-Венеція-Джулія, де витіснила говірки Фріульського типу або співіснує з ними. Політичний і культурний вплив Венеції призвело до багатовікового панування венеційської, що відноситься до венеційської групи, по всьому північному узбережжі Адріатики.
Після Другої світової війни венеційські діалекти і, перш за все, венеційська мова, втратили колишню роль на узбережжі Далмації (територія сучасної Хорватії, Боснії і Герцеговини та Чорногорії), де з середніх століть існувала романсько-слов'янська двомовність.
У 1882 р. група носіїв венеційського діалекту з Вальсугано (Трентіно) переселилася в м. Штівор в Боснії, де досі проживають 470 чол. італійського походження, серед яких старше покоління частково зберігає венеційський діалект.
Венеційські діалекти зберігаються серед іммігрантів у Бразилії, Мексиці, Аргентині.
За даними 2006 року у всій Італії венеційською розмовляли 3 316 819 осіб.
Діалекти
Сучасні венеційські діалекти поділяються на такі ареали:
- венеційська центральна, що займає схід Трентіно (говори Вальсугани і Тезіно). У цьому ареалі існують важливі відмінності між міськими та сільськими діалектами, в тому числі між діалектом історичного центру Венето — м. Падуї та діалектами навколишніх сільських районів;
- венеційська північно-східна (Тревізо-Фельтре-Беллуно), до якого примикає лівентінська говірка, що має деякі венеційські характеристики; з сходу цей ареал стикається з венеційсько-фріульською «амфізоною». Міський діалект Тревізо ближче до власне венеційського;
- західновенеційська (Веронська), поширена також на півдні Трентіно (Валь-Лагаріна);
- (східно-) трентійська (Тренто); центр цього ареалу займає перехідні венето-ломбардні діалекти, а схід — власне венеційські;
- венеційська, звана також «лагунною» венеційською й охопила, крім власне міста Венеція, узбережжя Венеційської лагуни від Кьоджа на півдні до Каорле на півночі, а також безпосередньо прилеглу до Венеції частину континентальної території (Местре). До цієї групи належить і єврейсько-венеційська;
- «Колоніальні» діалекти, що виникли при поширенні різних варіантів венеційської в ареалах інших мов (Фріульське або слов'янське наріччя). До них належать:
Мовна стратифікація в Венето є наслідком досить складної історії. З одного боку, існувало і продовжує існувати венеційське койне, засноване на центральних діалектах. З іншого боку, панування Венеції на Адріатиці зумовило престижність «лагунної» венеційської. У містах Фріулі саме венеційська ставала престижною говіркою правлячих класів. Більш того, саме формування венеційського койне проходило під впливом венеційської. Разом з тим, градезе і бізіакко характеризуються швидше загальновенеційськими, ніж венеційськими рисами. На території Фріулі співіснування і взаємопроникнення венеційських і фріульських говірок призвело до мозаїчного поєднання характеристик обох ареалів на різних мовних рівнях.
До венеційських діалектів примикають і залишки , що збереглися на п-ові Істрія, на території сучасних держав Хорватія і Словенія. У зоні, прилеглій до кордону з Італією, тобто на північному заході й на заході півострова Істрія зберігаються говірки венеційського типу. Тривалий час як літературна мова там використовувалася оброблена форма венеційської. Після другої світової війни більша частина носіїв італійських діалектів емігрувала до Італії.
На південно-заході півострова Істрія (Хорватія) зберігається особлива форма романської мови, що визначається дослідниками як істріотс'єп або істророманська.
Писемність
При записі використовується італійська графіка. Існувала традиція записувати Африкат /ts/, /dz/ і їх алофонів через «c», а також використовувати «x» для запису сибілянтів /s/, /z/, артикуляція яких раніше була значно зсунута назад. Досі утримується венеційське написання xe [ze] для форми 3-ї особи од. числа теперішнього часу індикатива дієслова ser (бути).
Діалекти Венето мають багатовікову і безперервну літературну традицію. Особливе місце займає венеційський, що використовувався як офіційна мова Венеційської республіки і виконував функцію лінгва-франка в Східному Середземномор'ї. На венеційській писалися хроніки, вірші, існувала драматургія, розквіт якої пов'язаний з ім'ям Карло Гольдоні (1707—1793). У Падуї з XVI ст. склалося коло поетів і драматургів, що писали на так званому pavano — центрально-венеційському діалекті, стилізованому під простонародний, сільський варіант; серед них найбільш відомий А. Беолько, що писав під псевдонімом Рудзанте (кінець XV ст. — 1542 р.). Свої драматурги, письменники, поети були і в інших областях Венето, і літературна традиція на різних діалектах венеційської зберігається досі. Із сучасних поетів можна відзначити жителя Верони Б. Барбані (1872—1945), трієстинця В. Джотто (1885—1957), уродженця Градо Б. Марина (1891—1985).
Венето — один з найбільш вивчених діалектних ареалів. Вже в 1775 р. з'являється авторитетний діалектний словник Г. Патріарки «Венеційський і Падуанський словник з відповідними тосканськими словами і виразами» («Vocabolario veneziano e padovano co 'termini e modi corrispondenti toscani»), традиції якого продовжив Дж. Боер, що випустив в 1829 р. «Словник венеційського діалекту» («Dizionario del dialetto veneziano»). Найбільшим центром дослідження венеційської діалектів є університет Падуї.
Історія мови
У Венето, на відміну від решти Північної Італії, субстрат був переважно не кельтським. Основне населення становили венети, мова яких утворює особливу групу в складі індоєвропейської сім'ї. Про мовну приналежність іншої групи племен у Венето — евганеях, центр поселення яких знаходився в районі Есте, судити досить важко. Вважається, що вони досить рано злилися з Венето. У гірських районах на півночі Венето простежуються елементи не індоєвропейського Ретійські субстрату. На заході Венето (Верона) перебувала зона розселення кельтів.
Істотні розбіжності між венеційською і сусідніми галло-італійськими мовами пояснюються, значною мірою, відмінностями в субстратній основі, що зумовило «негалльський» характер цього ареалу (іт. agallicita). У венетському відсутні огубленим /ö/ і /ü/ (зберігаються частково в Трентіно), не відбувається Палаталізація ударного A і групи CT.
Для подальшого розвитку діалектної є важливим зв'язок Венеції з Візантією в ранньому Середньовіччі, захистила Венецію від вторгнення германців, завдяки чому венеційську іноді визначають як «візантійську венеційську».
На «колоніальні» діалекти вплинули ті мови, які були поширені в цих зонах раніше. Так, зі слов'янським (словенським) впливом пов'язують існуючу в трієстінській говірці тенденцію не дотримуватися правила узгодження часів.
Лінгвістична характеристика
Лексика
Лексичний склад діалектів Венето має значні розбіжності з літературною італійською. Є загальні північні лексеми, наприклад, ancuo (сьогодні). Чимало відмінностей і всередині венеційського ареалу, особливо між венеційською і центральною венеційською. У західних венеційських діалектах нерідко простежуються збіги з ломбардним діалектним ареалом.
Розбіжності в венеційських діалектах можуть бути пов'язані як з різним морфологічними оформленнями споріднених лексем, так і з використанням слів різного походження: падуан. tosato, венець. toso, Верон. butel, італ. ragazzo — «хлопець, хлопчик»;
падуан. nevoda, венець. nesa, Верон. neoda, італ. nipote — «племінниця»;
падуан. putelo, венець. puteo, Верон. butin, італ. bambino — «дитина, хлопчик»;
падуан. favaro, венець. fravo, Верон. ferar, італ. fabbro — «коваль»;
падуан. naro, венець. і Верони. nio, італ. nido — «гніздо»;
падуан. і венець. traversa, Верон. gronbial, італ. grembiule — «фартух»;
венець. fio, падуан. fiolo, Верон. fiol, італ. figlio — «син»;
падуан. і венець. amia, Верон. sia, пн.-сх.. gaga, італ. zia — «тітка».
Є збіги з фріульським ареалом: пн.-сх. feda (вівця).
Посилання
- Sitoveneto [ 23 червня 2013 у Wayback Machine.] — information on the language, in Venetian, Italian, and English. Advocates a unified script.
- — samples of written and spoken Venetian by Francesco Artico
- at www.liberliber.it
- Description of the Venetian dialect of Chipilo, in Spanish [ 6 червня 2011 у Wayback Machine.].
- in Italian and Venetian performed in July 2005 at the Lincoln Center for the Performing Arts, New York.
- Quatro Ciàcoe [ 10 квітня 2010 у Wayback Machine.] — Venetian language magazine
- Perasto 1797[недоступне посилання з червня 2019], a song by on the Discorso di Perasto (sample, MP3)
- (англ.)
- Dictionary of Venetian language and its varieties
- Venetian site in Venetian Language
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Venecijska mova ven lengua veneta veneto odna z romanskih mov Poshirena na pivnichnomu shodi Italiyi peredusim v oblasti Veneto Inkoli yiyi vidnosyat do govoriv italijskoyi movi Venecijska movavenetoPoshirennya venecijskoyi movi Mova bilshosti Mova menshostiPoshirena vItaliyi Horvatiyi Sloveniyi Braziliyi MeksiciRegionPivdenna YevropaNosiyi3 316 819 2006 Pisemnistlatinske pismoKlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Romanska gilkaZahidna grupaPivnichno italijska pidgrupa dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3vecLingvogeografiya Suchasnij stanAreal i chiselnist Venecijski dialekti poshireni yak v oblasti Veneto tak i na teritoriyah sumizhnih oblastej Na pivnichnij zahid vid Veneto venecijski dialekti zajmayut chastinu shidnoyi i pivdennoyi zon provinciyi Trentino oblast Trentino Alto Adidzhe Vona takozh poshirilasya v oblasti Friuli Veneciya Dzhuliya de vitisnila govirki Friulskogo tipu abo spivisnuye z nimi Politichnij i kulturnij vpliv Veneciyi prizvelo do bagatovikovogo panuvannya venecijskoyi sho vidnositsya do venecijskoyi grupi po vsomu pivnichnomu uzberezhzhi Adriatiki Pislya Drugoyi svitovoyi vijni venecijski dialekti i persh za vse venecijska mova vtratili kolishnyu rol na uzberezhzhi Dalmaciyi teritoriya suchasnoyi Horvatiyi Bosniyi i Gercegovini ta Chornogoriyi de z serednih stolit isnuvala romansko slov yanska dvomovnist U 1882 r grupa nosiyiv venecijskogo dialektu z Valsugano Trentino pereselilasya v m Shtivor v Bosniyi de dosi prozhivayut 470 chol italijskogo pohodzhennya sered yakih starshe pokolinnya chastkovo zberigaye venecijskij dialekt Venecijski dialekti zberigayutsya sered immigrantiv u Braziliyi Meksici Argentini Za danimi 2006 roku u vsij Italiyi venecijskoyu rozmovlyali 3 316 819 osib DialektiNizioleti vulichnij pokazhchik iz nazvoyu sest yere i kampo venecijskoyu movoyu Suchasni venecijski dialekti podilyayutsya na taki areali venecijska centralna sho zajmaye shid Trentino govori Valsugani i Tezino U comu areali isnuyut vazhlivi vidminnosti mizh miskimi ta silskimi dialektami v tomu chisli mizh dialektom istorichnogo centru Veneto m Paduyi ta dialektami navkolishnih silskih rajoniv venecijska pivnichno shidna Trevizo Feltre Belluno do yakogo primikaye liventinska govirka sho maye deyaki venecijski harakteristiki z shodu cej areal stikayetsya z venecijsko friulskoyu amfizonoyu Miskij dialekt Trevizo blizhche do vlasne venecijskogo zahidnovenecijska Veronska poshirena takozh na pivdni Trentino Val Lagarina shidno trentijska Trento centr cogo arealu zajmaye perehidni veneto lombardni dialekti a shid vlasne venecijski venecijska zvana takozh lagunnoyu venecijskoyu j ohopila krim vlasne mista Veneciya uzberezhzhya Venecijskoyi laguni vid Kodzha na pivdni do Kaorle na pivnochi a takozh bezposeredno prileglu do Veneciyi chastinu kontinentalnoyi teritoriyi Mestre Do ciyeyi grupi nalezhit i yevrejsko venecijska Kolonialni dialekti sho vinikli pri poshirenni riznih variantiv venecijskoyi v arealah inshih mov Friulske abo slov yanske narichchya Do nih nalezhat gradeze it gradese gravisano govirka ostrova i mista Grado biziakko it bisiacco govirka priberezhnih teritorij vid ponizzya richki Izonco do nagir ya Kars govirki mist Friuli Udine Pordenone Portogruaro govirka sklalasya na shidnomu kordoni Italiyi v misti Triyest Movna stratifikaciya v Veneto ye naslidkom dosit skladnoyi istoriyi Z odnogo boku isnuvalo i prodovzhuye isnuvati venecijske kojne zasnovane na centralnih dialektah Z inshogo boku panuvannya Veneciyi na Adriatici zumovilo prestizhnist lagunnoyi venecijskoyi U mistah Friuli same venecijska stavala prestizhnoyu govirkoyu pravlyachih klasiv Bilsh togo same formuvannya venecijskogo kojne prohodilo pid vplivom venecijskoyi Razom z tim gradeze i biziakko harakterizuyutsya shvidshe zagalnovenecijskimi nizh venecijskimi risami Na teritoriyi Friuli spivisnuvannya i vzayemoproniknennya venecijskih i friulskih govirok prizvelo do mozayichnogo poyednannya harakteristik oboh arealiv na riznih movnih rivnyah Do venecijskih dialektiv primikayut i zalishki sho zbereglisya na p ovi Istriya na teritoriyi suchasnih derzhav Horvatiya i Sloveniya U zoni prileglij do kordonu z Italiyeyu tobto na pivnichnomu zahodi j na zahodi pivostrova Istriya zberigayutsya govirki venecijskogo tipu Trivalij chas yak literaturna mova tam vikoristovuvalasya obroblena forma venecijskoyi Pislya drugoyi svitovoyi vijni bilsha chastina nosiyiv italijskih dialektiv emigruvala do Italiyi Na pivdenno zahodi pivostrova Istriya Horvatiya zberigayetsya osobliva forma romanskoyi movi sho viznachayetsya doslidnikami yak istriots yep abo istroromanska PisemnistPri zapisi vikoristovuyetsya italijska grafika Isnuvala tradiciya zapisuvati Afrikat ts dz i yih alofoniv cherez c a takozh vikoristovuvati x dlya zapisu sibilyantiv s z artikulyaciya yakih ranishe bula znachno zsunuta nazad Dosi utrimuyetsya venecijske napisannya xe ze dlya formi 3 yi osobi od chisla teperishnogo chasu indikativa diyeslova ser buti Dialekti Veneto mayut bagatovikovu i bezperervnu literaturnu tradiciyu Osoblive misce zajmaye venecijskij sho vikoristovuvavsya yak oficijna mova Venecijskoyi respubliki i vikonuvav funkciyu lingva franka v Shidnomu Seredzemnomor yi Na venecijskij pisalisya hroniki virshi isnuvala dramaturgiya rozkvit yakoyi pov yazanij z im yam Karlo Goldoni 1707 1793 U Paduyi z XVI st sklalosya kolo poetiv i dramaturgiv sho pisali na tak zvanomu pavano centralno venecijskomu dialekti stilizovanomu pid prostonarodnij silskij variant sered nih najbilsh vidomij A Beolko sho pisav pid psevdonimom Rudzante kinec XV st 1542 r Svoyi dramaturgi pismenniki poeti buli i v inshih oblastyah Veneto i literaturna tradiciya na riznih dialektah venecijskoyi zberigayetsya dosi Iz suchasnih poetiv mozhna vidznachiti zhitelya Veroni B Barbani 1872 1945 triyestincya V Dzhotto 1885 1957 urodzhencya Grado B Marina 1891 1985 Veneto odin z najbilsh vivchenih dialektnih arealiv Vzhe v 1775 r z yavlyayetsya avtoritetnij dialektnij slovnik G Patriarki Venecijskij i Paduanskij slovnik z vidpovidnimi toskanskimi slovami i virazami Vocabolario veneziano e padovano co termini e modi corrispondenti toscani tradiciyi yakogo prodovzhiv Dzh Boer sho vipustiv v 1829 r Slovnik venecijskogo dialektu Dizionario del dialetto veneziano Najbilshim centrom doslidzhennya venecijskoyi dialektiv ye universitet Paduyi Istoriya moviU Veneto na vidminu vid reshti Pivnichnoyi Italiyi substrat buv perevazhno ne keltskim Osnovne naselennya stanovili veneti mova yakih utvoryuye osoblivu grupu v skladi indoyevropejskoyi sim yi Pro movnu prinalezhnist inshoyi grupi plemen u Veneto evganeyah centr poselennya yakih znahodivsya v rajoni Este suditi dosit vazhko Vvazhayetsya sho voni dosit rano zlilisya z Veneto U girskih rajonah na pivnochi Veneto prostezhuyutsya elementi ne indoyevropejskogo Retijski substratu Na zahodi Veneto Verona perebuvala zona rozselennya keltiv Istotni rozbizhnosti mizh venecijskoyu i susidnimi gallo italijskimi movami poyasnyuyutsya znachnoyu miroyu vidminnostyami v substratnij osnovi sho zumovilo negallskij harakter cogo arealu it agallicita U venetskomu vidsutni ogublenim o i u zberigayutsya chastkovo v Trentino ne vidbuvayetsya Palatalizaciya udarnogo A i grupi CT Dlya podalshogo rozvitku dialektnoyi ye vazhlivim zv yazok Veneciyi z Vizantiyeyu v rannomu Serednovichchi zahistila Veneciyu vid vtorgnennya germanciv zavdyaki chomu venecijsku inodi viznachayut yak vizantijsku venecijsku Na kolonialni dialekti vplinuli ti movi yaki buli poshireni v cih zonah ranishe Tak zi slov yanskim slovenskim vplivom pov yazuyut isnuyuchu v triyestinskij govirci tendenciyu ne dotrimuvatisya pravila uzgodzhennya chasiv Lingvistichna harakteristikaLeksika Leksichnij sklad dialektiv Veneto maye znachni rozbizhnosti z literaturnoyu italijskoyu Ye zagalni pivnichni leksemi napriklad ancuo sogodni Chimalo vidminnostej i vseredini venecijskogo arealu osoblivo mizh venecijskoyu i centralnoyu venecijskoyu U zahidnih venecijskih dialektah neridko prostezhuyutsya zbigi z lombardnim dialektnim arealom Rozbizhnosti v venecijskih dialektah mozhut buti pov yazani yak z riznim morfologichnimi oformlennyami sporidnenih leksem tak i z vikoristannyam sliv riznogo pohodzhennya paduan tosato venec toso Veron butel ital ragazzo hlopec hlopchik paduan nevoda venec nesa Veron neoda ital nipote pleminnicya paduan putelo venec puteo Veron butin ital bambino ditina hlopchik paduan favaro venec fravo Veron ferar ital fabbro koval paduan naro venec i Veroni nio ital nido gnizdo paduan i venec traversa Veron gronbial ital grembiule fartuh venec fio paduan fiolo Veron fiol ital figlio sin paduan i venec amia Veron sia pn sh gaga ital zia titka Ye zbigi z friulskim arealom pn sh feda vivcya PosilannyaSitoveneto 23 chervnya 2013 u Wayback Machine information on the language in Venetian Italian and English Advocates a unified script samples of written and spoken Venetian by Francesco Artico at www liberliber it Description of the Venetian dialect of Chipilo in Spanish 6 chervnya 2011 u Wayback Machine in Italian and Venetian performed in July 2005 at the Lincoln Center for the Performing Arts New York Quatro Ciacoe 10 kvitnya 2010 u Wayback Machine Venetian language magazine Perasto 1797 nedostupne posilannya z chervnya 2019 a song by on the Discorso di Perasto sample MP3 angl Dictionary of Venetian language and its varieties Venetian site in Venetian Language