Цибуля багатоярусна

Цибуля багатоярусна (Allium × proliferum) — малопоширений вид їстівної цибулі.

Цибуля багатоярусна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина:	Цибулеві (Allioideae)
Рід:	Цибуля (Allium)
Вид:	Цибуля багатоярусна (A. × proliferum)
Біноміальна назва
Allium × proliferum (Moench) Schrad. ex Willd., 1809

Батьківщина виду — Гірський Алтай, Східний Сибір, Північна Монголія. Свою назву отримала за оригінальну будову рослини. На його стрілочках (квітконосах) замість суцвіть формуються повітряні цибулинки, так звані «бульбочки», які закладаються у багатоярусної цибулі у кілька рівнів.

Відомий вид також як «єгипетська», «живородна», «рогата» цибуля тощо. Листя пустотіле, дудчасте, завдовжки 40—50 см і шириною 1,5—2 см. Висота стрілки до першого ярусу в середньому 65—80 см, на ній формуються найбільші повітряні бульбочки діаметром 2—3 см, масою 15—25 г. Ріст квітконоса у висоту триває шляхом формування наступних ярусів. В умовах України може виростати декілька ярусів цибулинок, як правило 3-4. З кожним ярусом маса цибульок знижується до 3—4 г.

На стрілках між повітряними цибульками можуть бути квітки на довгих квітконіжках, але через те, що багато сил відбирають цибулинки, вони не розвиваються і всихають.

На відміну від батуна і цибулі ріпчастої, повітряні і підземні цибулини не вимагають періоду спокою. Ще на материнській рослині вони утворюють листя і висаджені в ґрунт через 3—4 тижні дають свіжу зелену масу.

Добре виганяється при низькій температурі (10—12 °C), для ріпчастої ж потрібно 18—20 °C. Завдяки розвиненій корневій системі серед багаторічних видів весною у відкритому ґрунті дає врожай найраніше. Підземні цибулини більш виражені, ніж у батуна, маса їх становить 40—50 г. У кулінарії споживають як листя, так і повітряні і підземні цибулини. «Бульбочки» використовують і для маринування.

Розмноження

Лише вегетативне (оскільки втрачено здатність давати квіти і відповідно чорнушку) — підземними чи повітряними цибульками. Основною ознакою дозрівання повітряних цибулин є поява на денці кореневих бугорків, а при вологій погоді навіть корінців. До того часу відмирає весняне листя і починає відростати листя осінньої регенерації.

Бульбочки цибулі триярусної не годяться для довгого зберігання, бо швидко всихають без живлення. Їх можна 2—3 місяці зберігати в прохолодному приміщенні і висаджувати не пізніше вересня.

Гілкується слабіше батуна, за один рік цибуля в землі формує 2—3 дочірні. У наступні роки з однієї цибулини виходить вже гніздо із 10—15 рослин. Гніздо ущільнюється, рослини дрібнішають, урожай падає. Тому найурожайніші 3-4-річні рослини цибулі багатоярусної.

Коренева система розвиненіша, ніж у цибулі ріпчастої, щороку оновлюється (старі корені усихають, нові відростають).

Належить до холодо- і зимостійких рослин, невибаглива. Підземні укорінені цибулини, можуть витримати мороз до −50 °C. Після повільного розморожування знов відростає листя. Для цибулин небезпечні саме різкі коливання температур (часті заморозки і відлиги).

Посилання

• Цибуля багатоярусна: в саду і вдома