Церкви Христа (англ. Churches of Christ) — це автономні християнські конгрегації (громади), що поєднані спільним віровченням і практикою. Вони поширені переважно у США і є однією з кількох гілок, що виникли під час американського реставраційного руху (Друге велике пробудження). Вони стверджують, що їхнє віровчення і практика ґрунтуються безпосередньо на Біблії, і вважають себе ідейними та практичними нащадками ранньохристиянської церкви, описаної у Новому Заповіті.
Реставраційний рух, у свою чергу, був спробою повернутися до первісного вчення та практики Нового Заповіту. Американський реставраційний рух пов’язаний з іншими реставраційними та євангелічними рухами і виник у США у XIX столітті. Прихильники цього руху не вважали, що створюють нову організацію, а прагнули «воз’єднати усіх християн в одне тіло за типом ранньої церкви Нового Заповіту». Вони використовували назви «Церква Христа», «Християнська Церква» та «Учні Христа», бо надавали перевагу узагальнюючим і об’єднуючим біблійним виразам, а не термінам, які наголошують на відмінностях.
До релігійного перепису 1906 року у США усі реставраційні конгрегації вважалися однією деномінацією. Та з розвитком руху виникла незгода між тими, хто робив акцент на об’єднанні якомога більшої кількості християн, і тими, хто робив акцент на реставрації ранньої церкви. Відповідно, виникли розбіжності і в інтерпретації Біблії. Церкви Христа вважали неможливим здійснювати у церквах служіння, які не згадуються у Новому Заповіті, тоді як Християнська церква (Учні Христа) дозволяла всі практики, які безпосередньо не заборонені у Новому Заповіті. У переписі 1906 року гілки вже зазначалися окремо.
Реставраційних рух розвивався також і в інших регіонах ще з XVIII століття (Велика Британія), тож наразі Церкви Христа помітно представлені і за межами США.
Загальний огляд
«Члени церков Христа не вважають себе новою церквою, яка заснувалася на початку XIX століття. Увесь рух створювався для відтворення у сучасності тієї церкви, що була заснована у день П’ятидесятниці 33 року після Р.Х. Сила цього заклику полягає у відновленні (restoration) первинної церкви Христа»— Батселл Барретт Бакстер
Сучасні Церкви Христа мають своє історичне коріння у реставраційному русі (Друге велике пробудження у США), який об’єднав християн із різних протестантських деномінацій задля пошуку повернення до первинного нерозділеного (доденомінаційного) християнства. Учасники цього руху прагнули базувати свою доктрину і практику виключно на Біблії, тож не визнавали важливими традиційні християнські собори та церковну ієрархію, які стали визначати християнство після першого століття після Р.Х. Члени Церков Христа вважають, що Ісус заснував лише одну церкву, тож усі сучасні поділи між християнами не виражають волю Бога. Єдиною ж основою для відновлення церкви Нового Заповіту є Біблія. Вони визначають себе просто як «християни» і не використовують інші форми деномінаційної ідентифікації (зокрема, не вважають себе протестантами). Вони вірять, що займаються відтворенням новозавітної церкви, заснованої Христом. На багатьох їхніх храмах міститься напис «Церкву засновано у Єрусалимі 33 року після Р.Х.».
Церкви Христа загалом мають наступні теологічні погляди і практики:
- Автономна конгрегаційна (общинна) церковна організація без контролю ззовні конгрегації;
- Відмова мати будь-які формальні символи віри чи доктринальні документи, окрім Біблії, як єдиного джерела доктрини і практики;
- Місцеве врядування у конгрегації кількома старійшинами-чоловіками;
- Хрещення через повне занурення лише для свідомо віруючих;
- Щотижнева Вечеря Господня у неділю; у британських конгрегаціях поширений також термін «переломлювання хліба», а в американських — «причастя»; зазвичай пропонується «відкрите причастя», доступне для всіх охочих (вони повинні самі визначати, чи готові);
- Нормативним є спів а капелла, що виходить із новозавітних текстів, які говорять про богослужбовий спів, але не згадують жодних музичних інструментів (Еф. 5:19), а також із практики ранньої церкви, де впродовж перших століть був лише акапельний спів.
Упродовж усієї своєї історії Церкви Христа вважали Новий Заповіт єдиною нормою у питаннях віри і практики, у визначенні доктрини і церковної організації (Кол. 2:14). Старий Заповіт вони вважають богонатхненним й історично доцільним, але не вважають, що його норми стосуються тих, хто прийняв Новий Заповіт у Христі (крім тих норм, які повторюються у тексті Нового Заповіту) (Євр. 8:7-13). Вони вірять, що Новий Заповіт демонструє як людина може стати християнином (і таким чином долучитися до універсальної Церкви Христа), а також як має бути організована церква для виконання своїх біблійних цілей.
Демографія
Церкви Христа налічують понад 2 мільйони членів у понад 40 000 конгрегацій по всьому світу, а за іншими даними понад 3 мільйони.
У США знаходиться близько 13 000 конгрегацій. Загальна кількість членів у США була близько 1,8 мільйона у 1990 та 1,9 мільйони у 2008, а кількість членів серед дорослого населення США варіюється від 0,8% до 1,5%. Близько 1 240 конгрегацій із 172 000 членів є переважно афроамериканськими, 240 конгрегацій із 10 000 членів є іспаномовними. Середній розмір конгрегації близько 100 членів, але найбільші конгрегації мають понад 1000 членів. У 2000 році Церкви Христа були 12-ми з-поміж найбільших релігійних груп у США за чисельністю, але 4-ми за кількістю конгрегацій. Чисельність церкви зростала на 2% щороку впродовж періоду з 1980 до 2007. Відсоток розлучень складає 6,9%, що значно нижче за середні показники.
Назва
«Церква Христа» — це найпоширеніша назва, яка використовується цієї групою християн. Більш рання традиція полягає у позначенні конгрегацій просто як «церква» у певному місці, без жодних інших описів чи уточнень. Первісна мотивація обрання такого імені — використання для назви імені з Нового Заповіту. Послідовники також іноді називаються «кемпбелітами», оскільки загалом слідують вченню , по аналогії з лютеранами і кальвіністами, одначе таку назву самі члени церкви часто вважають образливою.
Устрій
Автономія конгрегацій і лідерство
Церковний устрій є конгрегаційний, а не деномінаційний. Тобто Церкви Христа не мають центрального управління, рад чи іншої організаційної структури вище рівня місцевої церкви. Вони складають мережу, де кожна конгрегація бере участь у різноманітній співпраці з іншими на власний розсуд (зокрема, і у вигляді фінансової підтримки, т.зв. «спонсорська церква»). Церкви Христа пов’язані своєю відданістю принципам реставраційного руху. Конгрегації, котрі не співпрацюють з іншими і відмовляються брати участь у фінансуванні чи підтримці спільних проектів (місіонерських, сиротинців, біблійних коледжів тощо), називаються .
За конгрегаціями зазвичай наглядає кілька старійшин, яким іноді допомагають в управлінні диякони. Старійшини зазвичай є відповідальними за духовний стан конгрегації, а диякони займаються матеріальними потребами церкви. Диякони діють під наглядом старійшин і часто прямо призначаються на певне служіння. Успішне служіння часто є шляхом до того, аби стати старійшиною. Старійшини та диякони обираються конгрегацією відповідно до 1 Тим. 3 та Тит. 1, тобто це повинні бути чоловіки (жінки-старійшини і служительки не визнаються). Конгрегації обирають старійшинами тих, хто має достатньо зріле розуміння Святого Письма, щоби вони могли наглядати за служіннями і навчати, а також були здатні виконувати управлінські функції. Якщо у конгрегації немає чоловіків, що відповідають потрібним вимогам, то нагляд над конгрегацією здійснюють просто всі чоловіки конгрегації.
У ранньому реставраційному русі була поширена традиція мандрівних проповідників, але впродовж XX століття у Церквах Христа нормою стали конгрегаційні служителі (minister). Служителі мають діяти під наглядом старійшин. Вони і самі можуть бути старійшинами, але це не обов’язково. Хоча тривала робота служителя призводить до його авторитету і, як наслідок, може викликати конфлікт між служителем і старійшинами. Втім, найвищий авторитет все ж надається старійшинам. Також є невелика група церков, які визнають лише мандрівних проповідників.
Церкви Христа дотримуються концепції . Для проповідників і служителів не використовуються жодні особливі титули, які би виділяли їх як кліриків. Багато служителів мають релігійну освіту або проходять спеціальне навчання для проповіді. Церкви Христа підкреслюють, що немає поділу на кліриків і мирян, і що кожен член громади має свій дар і має грати свою роль у роботі церкви.
Варіації всередині Церков Христа
Хоча за доктриною Церкви Христа загалом досить цілісні, однак існують деякі помітні варіації всередині цієї спільноти. Спроба відтворення новозавітної церкви фокусується на способі організації церкви, на формах богослужіння або ж на тому, як церква має функціонувати. Через це всередині Церков Христа виникало багато розбіжностей внаслідок «методологічних» диспутів, які дуже важливі для учасників, оскільки їхня основна і найсерйозніша мета — це точне «відтворення форми та структури первісної церкви».
Три чверті конгрегацій і 87% вірян описуються в «Енциклопедії руху Стоуна-Кемпбелла» як «мейнстрім», тобто основне русло спільноти, яке має спільний консенсус стосовно практики та теології. Відмітною характеристикою більшості Церков Христа є конгрегаційні акапельні співи псалмів (іноді з використанням камертона-труби) під диригуванням музичного лідера. Деякі конгрегації під час формальних щотижневих зібрань також допускають плескання в долоні і використання музичних інструментів.
Решту конгрегацій можна згрупувати у чотири не дуже чисельні категорії, які загалом відрізняються від «мейнстрімних» у певних практиках (але майже ніколи не відрізняються у теологічних поглядах).
Найбільша з цих чотирьох категорій — це . Ця група відзначається тим, що виступає проти будь-яких інституційних об’єднань, що вищі за конгрегацію (громаду). Тобто проти притулків для сиріт чи біблійних коледжів. Також неінституційні конгрегації виступають проти використання приміщень церков для нецерковних активностей (таких як святкові обіди чи рекреації), проти створення «братств», концертних холів, гімназій та подібних структур. В усіх цих випадках протест ґрунтується на тому, що підтримка інституцій та позацерковних активностей не є справжньою функцією місцевої конгрегації. До цієї категорії у 2004 році зараховували 2 055 конгрегацій.
Інші три групи, чисельність конгрегацій у яких суттєво нижча навіть за неінституційні Церкви Христа, також виступають проти будь-яких організацій, вищих за рівень конгрегації, але відрізняються ще й за іншими практиками і віруваннями. Ці три групи нерідко пересікаються, але загалом вони мають ще більш консервативні погляди, ніж навіть неінституційні конгрегації.
- Перша група виступає проти окремих недільних шкіл для дітей, або розділень вірних на статтю (такі конгрегації зустрічаються лише як одне цілісне зібрання у своєму регіоні). Сюди належить близько 1100 конгрегацій. Ця група зазвичай пересікається з групою «єдиної чаші» і може пересікатися з групою «взаємних настанов», які описані нижче.
- Друга група виступає проти використанні різних чаш для причастя (використовується термін «єдина чаша»). До цієї групи належить близько 550 конгрегацій, і вони всередині можуть ще більше поділятися у своєму ставленні до того, як має готуватися і проводитися причастя.
- Остання й найменша група наголошує на взаємних настановах серед лідерів церкви і виступає проти того, щоб одна людина очолювала богослужіння. Для позначення групи використовується термін «взаємні настанови». До групи належить близько 130 конгрегацій.
Вірування
Джерела віровчення
Для Церков Христа єдиним джерелом доктрини є Біблія (концепція sola scriptura). Текст Біблії вважається богонатхненним і непомильним. Церкви Христа загалом вважають Біблію історично точною і сприймають її буквально, окрім випадків, де контекст явно вказує на алегорію. У конгрегаціях існує багато свободи стосовно церковних практик, богослужінь та елементів доктрини, оскільки конгрегації не контролюються жодною вищою ієрархією. Їхній підхід до Біблії визначається «допусканням того, що Біблія цілком очевидна і проста, щоби явно донести свій зміст до будь-якого чесного читача». З цим також пов’язана їхня думка, що Біблія є «кресленням» або «конституцією» церкви.
Історично Церкви Христа використовували три герменевтичні підходи:
- Аналіз приписів, прикладів та необхідних висновків;
- Диспенсаційний підхід, що розділяє патріархальну, Мойсеєву та християнську диспенсації (біблійні періоди); при цьому Церкви Христа є нехіліастичними () і загалом дотримуються поглядів;
- Історико-лінгвістичний аналіз.
Важливість кожного з цих трьох підходів варіювалася впродовж історії і в різних ситуаціях. Наразі у сучасних Церквах Христа майже повністю переважає перший підхід, що базується на аналізі біблійних приписів, прикладів та висновків із них. На практиці інтерпретація є дедуктивною і зазнає сильного впливу поширеної у Церквах Христа еклезіології та сотеріології. Індуктивне обґрунтування теж використовується, коли, наприклад, усі записи «Книги діянь» впорядковуються й аналізуються, щоби визначити кроки, які необхідні для спасіння.
У 1980-тих постали дебати стосовно використання підходу з аналізом приписів, прикладів і висновків задля визначення основ віровчення Нового Заповіту. Окремі представники наголошували, що це призводить до надмірного законництва і натомість захищали герменевтику, що відштовхується від особи Бога, Христа і Святого Духа. Традиціоналісти ж відкидали цю «нову герменевтику». Поступово використання такої потрійної формули практично зникло, оскільки в конгрегаціях зросла увага до аспектів особистої духовності, до учеництва, служіння, родини та форм хваління Бога.
Багато вчених, що пов’язані з Церквами Христа, використовують методи сучасної , але відкидають заперечення надприродного, яке часто у ній присутнє. Загалом у їхньому науковому середовищі превалює класичний історико-лінгвістичний метод інтерпретації Біблії, який дає певну відкритість і до альтернативних підходів до розуміння Святого Письма.
Погляди на теологію
«Церкви Христа уникають терміну «теологія» і натомість вживають термін «доктрина»: теологія — це те, що люди говорять про Біблію, а доктрина — це просто те, що говорить Біблія»— «Енциклопедія релігії на Півдні»
Багато лідерів наполягають, що Церкви Христа просто слідують Біблії і не мають власної «теології». Християнська теологія у класичному розумінні (як систематичний розвиток класичних доктринальних тем) досить рідкісне і нове явище серед цього руху. Оскільки Церкви Христа відкидають будь-які формалізовані символи віри, які щось додають чи прибирають зі Святого Письма, то вони зазвичай відкидають і більшість концептуальних доктринальних позицій. Церкви Христа розробляють деякі «ключові мотиви»: розуміння Біблії (герменевтика), церкви (еклезіологія) і «плану спасіння» (сотеріологія). Важливість теології як вчення чи «доктрини» іноді захищається як необхідний елемент інтелігентної розмови із зовнішніми, відповіді на їхні питання, як елемент духовного здоров’я і наближення людини до Бога.
Сотеріологія
Сотеріологія (доктрина про спасіння) є одним із ключових аспектів віровчення Церков Христа. У своєму розумінні спасіння Церкви Христа є послідовними та твердими анти-кальвіністами. Навернення до Бога вони розуміють як «послух оголошеним у Євангелії фактам, а не як результат емоційного, натхненного Духом навернення». Церкви Христа дотримуються поглядів, що люди в зрілому відповідальному віці втрачені, бо вчиняють гріхи. Ці втрачені душі можуть бути викуплені через Ісуса Христа, Сина Божого, який приніс себе у жертву за людство. Діти занадто юні, щоби відрізнити добро від зла і зробити свідомий вибір, тож вони вважаються вільними від гріха. Немає якогось чіткого віку, коли це трапляється, і конгрегації різняться у своєму визначенні віку відповідальності.
Церкви Христа загалом вчать, що процес спасіння включає наступні кроки:
- Людина повинна почути про Бога і бути правильно навчена (Рим. 10:14-17);
- Людина повинна увірувати (Євр. 11:6; Мк. 16:16);
- Людина повинна розкаятися, що означає відмову від попереднього способу життя і вибір Божих шляхів (Дії 17:30);
- Людина повинна сповідати віру в те, що Ісус є Син Божий (Дії 8:36-37);
- Людина повинна бути охрещена в ім’я Ісуса Христа (Дії 2:38);
- Людина повинна жити так, як вимагається від християнина (1 Петра 2:9).
Починаючи з 1960-тих років багато проповідників стали наголошувати на ролі милосердя у спасінні, а не акцентувати лише на виконанні усіх приписів та прикладів із Нового Заповіту. Це не був зовсім новий підхід, оскільки милосердю й раніше приділялася увага, а радше зміна акцентів.
Хрещення
Хрещення розглядається як один із найважливіших обрядів упродовж всієї історії християнства, однак різні християнські групи мають різні погляди на те, як слід проводити хрещення, яке його значення, яка його роль у спасінні і над ким його можна звершувати.
Хрещення у Церквах Христа здійснюється лише через повне занурення. Повне занурення вважається більш точним наслідуванням смерті, поховання та воскресіння Христа, аніж інші форми хрещення. Церкви Христа наполягають, що у ранній церкві практикувалося саме повне занурення, а інші форми (як-от обливання) постали пізніше. На думку Церков Христа, хрестити можна лише дорослих, які здатні до свідомої віри і покаяння.
Історично Церкви Христа мали найбільш консервативні погляди на хрещення з-поміж усіх представників реставраційного руху, і вважали хрещення через занурення необхідним елементом навернення. Найпомітніші розбіжності у поглядах на хрещення серед Церков Христа полягали у тому, чи потрібно правильно розуміти роль хрещення для його дійсності. вважав, що якщо віруючого охрещено без його рішення повністю слухатися Бога, то хрещення все одно дійсне, нехай віруючий і не розуміє повністю ролі хрещення у спасінні. Остін МакҐері натомість вважав, що для того, аби хрещення було дійсним, охрещуваний також має повністю розуміти, що хрещення здійснюється на прощення гріхів. Погляди МакҐері стали домінувати на початку 20 століття, однак позиція Ліпскомба повністю не зникла. Поява наприкінці 20 століття , які перехрещували деяких представників Церков Христа, котрі до них долучалися, навіть тих, які свідомо хрестилися «на прощення гріхів», викликало у спільноті посилення уваги до проблеми перехрещування.
Церкви Христа вчать, що через хрещення віруючий спасає своє життя у вірі й послуху Богові, і що Бог «кров’ю Христа очищує людину від гріха та дійсно змінює її статус від чужинця до громадянина Божого царства. Хрещення — це не робота людини, тут діє сам Бог». Хрещення є пасивним актом віри, а не результатом нагороди за якісь заслуги. У хрещенні людина не має що запропонувати Богу. Хоча Церкви Христа не вживають термін «таїнство» стосовно хрещення, однак їхні погляди цілком можна так охарактеризувати. Вони вважають, що сила хрещення йде від Бога, який використовує хрещення як інструмент, а не від води чи від дії самої по собі. Також вони вважають, що хрещення є ключовою частиною трансформації людини, а не лише символом цієї зміни. Хоча всередині Церков Христа існує нечисельна течія, яка старається уникати надмірного акцентування на хрещенні, щоб уникнути сектантства, одначе основною тенденцією є «повторний погляд на багатство біблійного вчення про хрещення та посилення його центрального й основного місця у християнстві».
Через віру в те, що хрещення є необхідною частиною спасіння, деякі баптисти вважають, що Церкви Христа дотримуються доктрини повного «відновлення через хрещення». Однак члени Церков Христа це заперечують і наполягають, що для спасіння необхідна також віра, покаяння, і що очищення відбувається кров’ю Христа через милосердя Боже, тому хрещення не є відновлювальним ритуалом. Хрещення сприймається як вираження віри і покаяння, а не як діяльність, якою можна заробити спасіння.
Есхатологія
У сфері есхатології (розділу теології, який стосується кінцевих подій в історії світу і людства) Церкви Христа є загалом нехіліастичними (амілленіальними), тобто не вірять у те, що Христос матиме в буквальному сенсі фізичне «тисячолітнє царство» на Землі (хіліазм), і що мова в «Одкровенні Йоана Богослова» йде умовно про час від розп’яття Христа до Другого пришестя. Первісно у Церков Христа переважав (присутній у журналі «Millennial Harbinger» Александра Кемпбелла), тобто віра в те, що Друге пришестя Христа відбудеться після тисячолітньої доби процвітання християнства на Землі. Однак у період Першої світової війни постмілленіальних поглядів переважно перестали дотримуватися і вони стали рідкістю, хоче подекуди ще існують. У Церквах Христа існували також погляди (віра в те, що після Другого пришестя Христа на Землі настане Його тисячолітнє царство, «золотий вік»), й у першій половині XX століття всередині велися гарячі дискусії на цю тему, але до кінця століття вони зникли і цим питанням більше не приділяється особливої уваги.
Пневматологія
У сфері пневматології (вчення про Святого Духа) у Церков Христа основний інтерес стосується сфери «роботи Святого Духа», тобто уявлення про те, яким саме чином на віруючих діє Святий Дух. У XIX столітті у всьому реставраційному русі переважала думка, що Святий Дух діє на людей лише через богонатхненне Святе Письмо. Ці раціоналістичні погляди асоціюються з , який вірив, що Дух спрямує людей до спасіння, але робить це тим же чином, що й одна людина може спрямувати іншу — тобто через слова та ідеї. вірив, що Дух діє безпосередньо, але такі погляди в реставраційному русі були тоді менш поширені. Впродовж 20 століття Церкви Христа зазнали певного впливу харизматичних рухів і раціональна концепція Кемпбелла була частково переглянута, стала допускатися і більш безпосередня дія Святого Духа.
Еклезіологія і церковна історія
В основі еклезіології Церков Христа лежить фундаментальний принцип «реставрації» (відновлення), який також називають «християнським примітивізмом». Суть цього підходу полягає в тому, що церква має визначатися первісною ранньохристиянською церквою як нормативною моделлю.
Заклик до реставрації виправдовується тим, що первісна чистота церкви була з часом забруднена і викривлена. Це відпадіння пов’язується з розвитком католицизму та деномінаціоналізму. Новозавітні вірші, у яких говориться про майбутню апостасію (2 Фес. 2:3) та єресі (Дії 20:29, 1 Тим. 4:1, 2 Тим. 4:4 тощо) розуміються як передбачення цього відпадіння. Логіка «реставрації» може мати на увазі, що «справжня» церква повністю зникла, і таким чином вести до повної ексклюзивності власної релігійної спільноти. Однак більш поширеною є позиція, що «справжня церква … завжди існувала через милосердя, а не людські творіння». Ранні лідери реставраційного руху не вірили, що справжня церква перестала існувати, а лише прагнули реформувати й об’єднати церкву на основі ранньохристиянської моделі.
Історії церкви всередині спершу не приділялася особлива увага, але останнім часом на неї стали звертати увагу.
Акапельне богослужіння
Церкви Христа поєднують відсутність історичних свідчень про те, що у ранній церкві використовувалися музичні інструменти для богослужіння, а також переконаність у тому, що в Новому Заповіті немає підтримки використання музичних інструментів для церковних богослужінь. Унаслідок цього вони наполягають, що музичні інструменти в богослужіннях використовувати не варто. Історично Церкви Христа завжди практикували акапельні співи під час своїх богослужінь.
Використання музичних інструментів було одним із суперечливих моментів американського рестравраційного руху від самого його початку. Одні знаходили старозавітні підтвердження можливості використання інструментів, тоді як інші наполягали, що християнська церква має будуватися на новозавітних приписах, де про інструменти нічого не сказано. виступав проти використання інструментів. У середині 19 століття деякі церкви реставраційного руху використовували органи та піаніно, що призвело до відділення Церков Христа від таких груп, які допускали використання інструментальної музики.
Біблійне обґрунтування акапельного співу Церкви Христа знаходять тут:
- «А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли» (Матф. 26:30);
- «Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!» (Рим. 15:9);
- «І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом, розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи [роблячи мелодію] в серці своєму для Господа…» (Еф. 5:18-19);
- «Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом» (1 Кор. 14:15);
- «Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!» (Кол. 3:16);
- «Сповіщу про Ім'я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе [співати Тобі] серед Церкви!» (Євр. 2:12);
- «Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять» (Євр. 13:15).
Існують конгрегації Церков Христа, де дозволяється плескання в долоні, а також нечисленні, де дозволяється використання музичних інструментів. Останні іноді називають себе «Церкви Христа (інструментальні)».
Історія
Ранній реставраційний рух
Реставраційний рух постав із кількох незалежних спроб повернутися до апостольського християнства. Дві з них мають особливе значення для розвитку руху. Перша спроба, очолювана , розпочалася у штаті Кентуккі, її прихильники називали себе просто «Християни». Друга спроба мала місце у західній Пенсільванії і її очолили Томас Кемпбелл та його син , які використовували назву . Обидві групи прагнули відновити християнську церкву на основі Нового Заповіту й обидві вважали, що символи віри лише розділяють християн.
Рух Кемпбеллів мав характер систематичної та раціональної реконструкції ранньої церкви, тоді як рух Стоуна характеризувався радикальною свободою та відсутністю догматичності. Попри їхні розбіжності, обидва рухи погоджувалися у кількох ключових моментах. Обидві сторони вважали, що відновлення ранньої церкви є шляхом до християнської свободи, і що єдність між християнами можна досягти, лише якщо брати за зразок апостольське християнство. Відданість обох рухів справі відновлення ранньої церкви та прагнення єдності всіх християн призвели до їхнього об’єднання. Це об’єднання відбулося у 1832 році.
Реставраційних рух розпочався під час Другого великого пробудження і зазнав його суттєвого впливу. Хоча прихильники Кемпбелла вважали табірні зібрання духовною маніпуляцією, однак південна фаза Пробудження мала значний вплив на рух Стоуна, а згодом вплинула на підходи до євангелізації в обох гілках.
Розділення Церков Христа та Християнської церкви
«Ніщо у житті не завдало мені більше душевного болю, ніж розділення з тими, з ким я до цього працював і кого любив»— Девід Ліпскомб, 1899
У 1906 році вперше релігійний перепис населення у США позначив Християнські церкви та Церкви Христа як окремі релігійні групи. Це була остаточна фіксація розділення, яке почалося ще у 1880-тих і зростало під впливом консервативних проповідників, таких як . Найпомітнішою розбіжністю між двома гілками було відкидання музичних інструментів для богослужіння у Церквах Христа. Суперечки щодо музичних інструментів почалися в 1860-тих, коли в деяких церквах встановили органи. Церкви Христа наполягали, що не можна вводити те, що прямо не вказано у текстах Нового Заповіту, тоді як Християнські церкви говорили, що нововведення можливі, якщо вони прямо не суперечать Новому Заповіту. Інша суперечність була стосовно місіонерських товариств. Хоча усі підкреслювали важливість місії, але в Церквах Христа вважали, що місіонерські товариства як організації не мають біблійного підґрунтя і применшують роль місцевих конгрегацій — біблійних церков. На поділ також вплинула американська громадянська війна.
У 1968 році на міжнародному зібранні ті церкви, які прагнули більш чіткої організаційної структури і хотіли більшої відкритості до інших християн та екуменізму, прийняли сучасну й сформували «Християнські церкви (Учні Христа)». Ті ж конгрегації, які це не прийняли, продовжувати діяти як незалежні «Християнські церкви і церкви Христа», що остаточно утвердило розрив між гілками реставраційного руху.
Зазвичай цей розрив визначають як розрив між власне «реставрацією» ранньої церкви (Церкви Христа), де єдність всіх християн є вторинним аспектом, та прагненням до єдності всіх християн (Християнські церкви), де реставрація є вторинною.
Музика
Традиція акапельного співу глибоко вкорінена у Церквах Христа і призвела до появи багатьох церковних гімнів на початку 20 століття. Відомими авторами гімнів у Церквах Христа були («I’ll Fly Away») та Тілліт Теддлі («Worthy Art Thou»). Традиційні гімни Церков Христа зазвичай написані у стилі «госпел». Збірка «Великі пісні Церкви» була вперше опублікована у 1821 році і звідтоді багато разів перевидавалася та широко використовується.
Хоча більшість Церков Христа не використовують музичні інструменти, однак з 2000-них років у деяких конгрегаціях вони стали дозволятися.
Інституційні суперечності
Після Другої світової війни Церкви Христа стали надсилати проповідників, служителів і гуманітарну допомогу у повоєнну Європу та Азію.
Хоча існувала домовленість не утворювати парацерковних «місіонерських товариств» (виходячи з того, що місіонерська діяльність має здійснюватися лише самими церквами), однак все одно виник доктринальний конфлікт щодо того, як саме здійснювати місію. Зокрема, були суперечності щодо того, хто має фінансувати і контролювати такі проекти, як будинки для сиріт, біблійні коледжі, організацію нових конгрегацій, а також масштабні радіо- та телепередачі.
Конгрегації, які підтримували і брали участь у збиранні коштів для цих «інституційних» видів діяльності називалися «спонсорськими церквами». Конгрегації, які виступали проти такого, стали називалися . Ці інституційні суперечності призвели до серйозного поділу між Церквами Христа у 20 столітті.
Відділення Міжнародних Церков Христа
Коріння (International Churches of Christ, ICoC) лежить у русі «учнівства», який постав у середовищі основних Церков Христа впродовж 1970-тих років. Цей рух розвинувся у студентському служінні .
У 1967 році Чак Лукас був служителем церкви Христа на 14-й вулиці у Гейнсвіллі, штат Флорида, яку згодом перейменували у Кросроадську церкву Христа. Того року він почав новий проект під назвою «Рух на кампус» (Campus Advance), на основі принципів «Кампуського хрестового походу» харизматичних церков. Ця програма базувалася в Університеті Флориди і мала за мету активну євангелізацію студентів через довірливу релігійну атмосферу у формі «душевних розмов» та «молитовних партнерів». Душевні розмови проводилися у гуртожитках і включали молитви та обмін думками, за ними наглядав лідер, який також міг розподіляти повноваження між членами групи. Молитовне партнерство передбачало, що новонавернений отримає старшого наставника для особистих настанов і підтримки. Обидва підходи вели до глибокого включення віруючих в життя один одного, що призвело до критики Чака Лукаса, якого стали звинувачувати у створенні закритого культу.
Кросроадський рух поширився на деякі інші Церкви Христа. Один із навернених Лукасом, , переїхав до Бостона і в 1979 році почав працювати за цією системою учнівства у Лексинґтонській церкві Христа. Він попросив вірян конгрегації «підтвердити свою відданість Христу» і представив систему партнерів з учнівства. Конгрегація стала швидко зростати і була перейменована у Бостонську церкву Христа. На початку 1980-тих фокус усього кросроадського руху перемістився у Бостон, де саме Кіп МакКін і Бостонська церква Христа стали в першу чергу асоціюватися з рухом, а сам рух стали називати «Бостонським».
Формальний розрив із основними Церквами Христа відбувся у 1993 році, коли були офіційно організовані Міжнародні Церкви Христа. Це формалізувало розділення, яке вже й так існувало між учасниками кросроадського/бостонського руху та звичайними Церквами Христа.
Кіп МакКін був відправлений у відставку у листопаді 2002. Після цього деякі лідери МЦХ робили делікатні спроби примиритися з основними Церквами Христа, зокрема під час лекційної програми в Абіленському християнському університеті у лютому 2004 року.
Хронологія поділів реставраційного руху
Церкви Христа за межами США
Наразі більшість членів Церков Христа живуть за межами США. Є понад мільйон членів Церков Христа в Африці, близько мільйона в Індії, 50 тисяч у Латинській Америці. Загалом Церкви Христа налічують понад 3 мільйони послідовників, із яких близько 1 300 000 проживає у США.
В Україні
В Україні діють як традиційні Церкви Христа (19 конгрегацій, 2 старійшин, близько 1100 вірних), так і Міжнародні Церкви Христа (9 регіональних церков, де деякі складаються з кількох конгрегацій, кілька тисяч вірних). Згідно державної статистики в Україні станом на 1 січня 2018 року було зареєстровано 102 громади Церков Христа різних гілок із 88 священнослужителями.
Література
- Allen, C. Leonard; Hughes, Richard T. Discovering Our Roots: The Ancestry of the churches of Christ. — Abilene Christian University Press, 1988.
- Baxter, Batsell Barrett. Who are the churches of Christ and what do they believe in? // Internet Ministries — Churches of Christ.
- Berry, Carmen Renee. The Unauthorized Guide to Choosing a Church. — Brazos Press, 2003.
- Ferguson, Everett. The Church of Christ: A Biblical Ecclesiology for Today. — Eerdmans Publishing, 1996.
- Foster, Douglas Allen; Dunnavant, Anthony L. The Encyclopedia of the Stone-Campbell Movement: Christian Church (Disciples of Christ), Christian Churches/Churches of Christ, Churches of Christ. — Eerdmans Publishing, 2004.
- Garrett, Leroy. The Stone-Campbell Movement: The Story of the American Restoration Movement. — College Press, 2002. — 573 p.
- Hazelip, Harold; Holloway, Gary; Harris, Randall J.; Black, Mark C. Theology Matters: In Honor of Harold Hazelip: Answers for the Church Today. — College Press, 1998. — 368 p.
- Hawkins, Ralph K. A Heritage in Crisis: Where We've Been, Where We Are, and Where We're Going in the Churches of Christ. — University Press of America, 2008. — 147 p.
- Hawley, Monroe E. Redigging the Wells: Seeking Undenominational Christianity. — Abilene, Texas: Quality Publications, 1976.
- Hill, Samuel S.; Lippy, Charles H.; Wilson, Charles Reagan. Encyclopedia of Religion in the South. — Mercer University Press, 2005.
- Hooper, Robert W. A Distinct People: A History of the churches of Christ in the 20th Century. — Simon and Schuster, 1993. — 391 p.
- Howard, V. E. What Is the church of Christ? / 4th Edition (Revised). — 1971.
- Hughes, Richard Thomas; Roberts, R.L. The Churches of Christ / 2nd Edition. — Greenwood Publishing Group, 2001. — 345 p.
- Matlins, Stuart M.; Magida, Arthur J. Churches of Christ // How to Be a Perfect Stranger: A Guide to Etiquette in Other People's Religious Ceremonies. — Wood Lake Publishing Inc., 1999.
- Olbricht, Thomas H. Hermeneutics in the Churches of Christ // Restoration Quarterly. — Vol. 37/No. 1, 1995.
- Rhodes, Ron. Churches of Christ // The Complete Guide to Christian Denominations: Understanding the History, Beliefs, and Differences. — Eugene, Oregon: Harvest House Publishers, 2015.
- Wharton, Edward C. The Church of Christ: The Distinctive Nature of the New Testament Church. — Gospel Advocate Co., 1997.
- Кузьменко, Дмитро. Церкви Христа // Δημήτρός γραφεύς. — 29 січня 2019.
Посилання
- Церква Христа // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Примітки
- Rhodes, Ron. Churches of Christ // The Complete Guide to Christian Denominations: Understanding the History, Beliefs, and Differences. — Eugene, Oregon: Harvest House Publishers, 2015.
- Shelly, Rubel. I Just Want to Be a Christian. — Nashville, Tennessee: 20th Century Christian, 1984.
- McAlister, Lester G.; Tucker, William E. Journey in Faith: A History of the Christian Church (Disciples of Christ). — St. Louis: Chalice Press, 1975. — P. 242-247.
- Williams, Paul. Robert Haldane (1764-1842) // Evangelical Times. — February 2014.
- Baxter, Batsell Barrett. Who are the churches of Christ and what do they believe in? // Internet Ministries — Churches of Christ.
- Baxter; Allen, p. 108.
- Baxter; Allen, p. 82, 104-105.
- Baxter.
- Howard, p. 29; Baxter, Batsell Barrett; Ellis, Carroll. Neither Catholic, Protestant nor Jew. — Church of Christ, 1960; Hill, p. 213.
- Hooper, p. 1; Hill, p. 212.
- Berry, p. 328; Baxter; Rhodes, p. 124.
- Matlins, p. 103; Baxter; Berry, p. 238, 240; Rhodes, p. 123.
- Baxter; Berry, p. 238; Rhodes, p. 124; Howard, p 47-54.
- Baxter; Berry, p. 238; Rhodes, p. 124; Matlins, p. 103.
- Baxter; Berry, p. 238; Rhodes, p. 124; Matlins, p. 107.
- Baxter; Berry, p. 240; Rhodes, p. 125.
- Matlins, p. 103.
- Foster, p. 240; Wharton, p. 23-37.
- Foster, p. 212; Church numbers listed by country [ 2011-08-13 у Wayback Machine.] // ChurchZip. — 2014.
- Foster, p. 213.
- Kosmin, Barry A.; Keysar, Ariela. American Religious Identification Survey (ARIS 2008) [ 7 квітня 2009 у Wayback Machine.].
- Yeakley, Flavil. Good News and Bad News: A Realistic Assessment of Churches of Christ in the United States: 2008.
- Foster, p. 220; Hawley, p. 136-137.
- Howard, p. 163-164.
- Matlins, p. 103; Berry, p. 238; Rhodes, p. 124; Foster, p. 213.
- Rhodes, p. 124; Foster, p. 206.
- Baxter; Matlins, p. 106.
- Baxter; Rhodes, p. 124.
- Howard, p. 53, 48-52.
- Foster, p. 531.
- Foster, p. 532.
- Hill, p. 212.
- Berry, p. 240; Foster, p. 417.
- Там само.
- Rhodes, p. 123.
- Hill, p. 213.
- Foster, p. 387; Olbricht.
- Olbricht.
- Foster, p. 219.
- Foster, p. 388.
- Foster, p. 389.
- Hill, p. 213.
- Foster, p. 737.
- Hazelip, p. 10-11.
- Foster, p. 215.
- Rhodes, p. 124.
- Rhodes, p. 124; Matlins, p. 107.
- Barrett.
- Hughes, p. 152-153.
- Matlins, p. 107; Rhodes, p. 124.
- Barrett; Rhodes, p. 124; Howard, p. 318-319; Ferguson, p. 195.
- Foster, p. 63.
- Foster, p. 66.
- Foster, p. 630-631.
- Foster, p. 219; Rhodes, p. 125.
- Foster, p. 97.
- Foster, Douglas A. Waves of the Spirit Against a Rational Rock: The Impact of the Pentecostal, Charismatic and Third Wave Movements on American Churches of Christ [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] // Restoration Quarterly. — 45:1, 2003.
- Foster, p. 635.
- Howard, p. 56-66, 103-138.
- Foster, p. 640.
- Foster, p. 638.
- Howard, p. 237-238, 244-246; Foster, p. 415; Berry, p. 240; Rhodes, p. 124; Barrett.
- Hawkins, p. 667.
- Hawley, p. 27-32.
- Foster, p. xxii, xxxvii.
- Foster, p. 368.
- Garrett, p. 104.
- Garrett, p. 407-409.
- Foster, p. 418.
- Paden, Russell. The Boston Church of Christ // Miller, Timothy. America's Alternative Religions. — Albany: State University of New York Press, 1995. — P. 133–136.
- Garrett, p. 442; Foster, p. 418-419.
- Foster, p. 419.
- Foster, p. 212.
- On-Line Directory of Churches of Christ Worldwide.
- Find Us // Disciples Today.
- Релігійні організації в Україні станом на 1 січня 2018 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkvi Hrista angl Churches of Christ ce avtonomni hristiyanski kongregaciyi gromadi sho poyednani spilnim virovchennyam i praktikoyu Voni poshireni perevazhno u SShA i ye odniyeyu z kilkoh gilok sho vinikli pid chas amerikanskogo restavracijnogo ruhu Druge velike probudzhennya Voni stverdzhuyut sho yihnye virovchennya i praktika gruntuyutsya bezposeredno na Bibliyi i vvazhayut sebe idejnimi ta praktichnimi nashadkami rannohristiyanskoyi cerkvi opisanoyi u Novomu Zapoviti Cerkva Hrista u Vashingtoni Restavracijnij ruh u svoyu chergu buv sproboyu povernutisya do pervisnogo vchennya ta praktiki Novogo Zapovitu Amerikanskij restavracijnij ruh pov yazanij z inshimi restavracijnimi ta yevangelichnimi ruhami i vinik u SShA u XIX stolitti Prihilniki cogo ruhu ne vvazhali sho stvoryuyut novu organizaciyu a pragnuli voz yednati usih hristiyan v odne tilo za tipom rannoyi cerkvi Novogo Zapovitu Voni vikoristovuvali nazvi Cerkva Hrista Hristiyanska Cerkva ta Uchni Hrista bo nadavali perevagu uzagalnyuyuchim i ob yednuyuchim biblijnim virazam a ne terminam yaki nagoloshuyut na vidminnostyah Do religijnogo perepisu 1906 roku u SShA usi restavracijni kongregaciyi vvazhalisya odniyeyu denominaciyeyu Ta z rozvitkom ruhu vinikla nezgoda mizh timi hto robiv akcent na ob yednanni yakomoga bilshoyi kilkosti hristiyan i timi hto robiv akcent na restavraciyi rannoyi cerkvi Vidpovidno vinikli rozbizhnosti i v interpretaciyi Bibliyi Cerkvi Hrista vvazhali nemozhlivim zdijsnyuvati u cerkvah sluzhinnya yaki ne zgaduyutsya u Novomu Zapoviti todi yak Hristiyanska cerkva Uchni Hrista dozvolyala vsi praktiki yaki bezposeredno ne zaboroneni u Novomu Zapoviti U perepisi 1906 roku gilki vzhe zaznachalisya okremo Restavracijnih ruh rozvivavsya takozh i v inshih regionah she z XVIII stolittya Velika Britaniya tozh narazi Cerkvi Hrista pomitno predstavleni i za mezhami SShA Zagalnij oglyad Chleni cerkov Hrista ne vvazhayut sebe novoyu cerkvoyu yaka zasnuvalasya na pochatku XIX stolittya Uves ruh stvoryuvavsya dlya vidtvorennya u suchasnosti tiyeyi cerkvi sho bula zasnovana u den P yatidesyatnici 33 roku pislya R H Sila cogo zakliku polyagaye u vidnovlenni restoration pervinnoyi cerkvi Hrista Batsell Barrett Bakster Suchasni Cerkvi Hrista mayut svoye istorichne korinnya u restavracijnomu rusi Druge velike probudzhennya u SShA yakij ob yednav hristiyan iz riznih protestantskih denominacij zadlya poshuku povernennya do pervinnogo nerozdilenogo dodenominacijnogo hristiyanstva Uchasniki cogo ruhu pragnuli bazuvati svoyu doktrinu i praktiku viklyuchno na Bibliyi tozh ne viznavali vazhlivimi tradicijni hristiyanski sobori ta cerkovnu iyerarhiyu yaki stali viznachati hristiyanstvo pislya pershogo stolittya pislya R H Chleni Cerkov Hrista vvazhayut sho Isus zasnuvav lishe odnu cerkvu tozh usi suchasni podili mizh hristiyanami ne virazhayut volyu Boga Yedinoyu zh osnovoyu dlya vidnovlennya cerkvi Novogo Zapovitu ye Bibliya Voni viznachayut sebe prosto yak hristiyani i ne vikoristovuyut inshi formi denominacijnoyi identifikaciyi zokrema ne vvazhayut sebe protestantami Voni viryat sho zajmayutsya vidtvorennyam novozavitnoyi cerkvi zasnovanoyi Hristom Na bagatoh yihnih hramah mistitsya napis Cerkvu zasnovano u Yerusalimi 33 roku pislya R H Cerkvi Hrista zagalom mayut nastupni teologichni poglyadi i praktiki Avtonomna kongregacijna obshinna cerkovna organizaciya bez kontrolyu zzovni kongregaciyi Vidmova mati bud yaki formalni simvoli viri chi doktrinalni dokumenti okrim Bibliyi yak yedinogo dzherela doktrini i praktiki Misceve vryaduvannya u kongregaciyi kilkoma starijshinami cholovikami Hreshennya cherez povne zanurennya lishe dlya svidomo viruyuchih Shotizhneva Vecherya Gospodnya u nedilyu u britanskih kongregaciyah poshirenij takozh termin perelomlyuvannya hliba a v amerikanskih prichastya zazvichaj proponuyetsya vidkrite prichastya dostupne dlya vsih ohochih voni povinni sami viznachati chi gotovi Normativnim ye spiv a kapella sho vihodit iz novozavitnih tekstiv yaki govoryat pro bogosluzhbovij spiv ale ne zgaduyut zhodnih muzichnih instrumentiv Ef 5 19 a takozh iz praktiki rannoyi cerkvi de vprodovzh pershih stolit buv lishe akapelnij spiv Uprodovzh usiyeyi svoyeyi istoriyi Cerkvi Hrista vvazhali Novij Zapovit yedinoyu normoyu u pitannyah viri i praktiki u viznachenni doktrini i cerkovnoyi organizaciyi Kol 2 14 Starij Zapovit voni vvazhayut bogonathnennim j istorichno docilnim ale ne vvazhayut sho jogo normi stosuyutsya tih hto prijnyav Novij Zapovit u Hristi krim tih norm yaki povtoryuyutsya u teksti Novogo Zapovitu Yevr 8 7 13 Voni viryat sho Novij Zapovit demonstruye yak lyudina mozhe stati hristiyaninom i takim chinom doluchitisya do universalnoyi Cerkvi Hrista a takozh yak maye buti organizovana cerkva dlya vikonannya svoyih biblijnih cilej DemografiyaCerkvi Hrista nalichuyut ponad 2 miljoni chleniv u ponad 40 000 kongregacij po vsomu svitu a za inshimi danimi ponad 3 miljoni U SShA znahoditsya blizko 13 000 kongregacij Zagalna kilkist chleniv u SShA bula blizko 1 8 miljona u 1990 ta 1 9 miljoni u 2008 a kilkist chleniv sered doroslogo naselennya SShA variyuyetsya vid 0 8 do 1 5 Blizko 1 240 kongregacij iz 172 000 chleniv ye perevazhno afroamerikanskimi 240 kongregacij iz 10 000 chleniv ye ispanomovnimi Serednij rozmir kongregaciyi blizko 100 chleniv ale najbilshi kongregaciyi mayut ponad 1000 chleniv U 2000 roci Cerkvi Hrista buli 12 mi z pomizh najbilshih religijnih grup u SShA za chiselnistyu ale 4 mi za kilkistyu kongregacij Chiselnist cerkvi zrostala na 2 shoroku vprodovzh periodu z 1980 do 2007 Vidsotok rozluchen skladaye 6 9 sho znachno nizhche za seredni pokazniki NazvaAleksandr Kempbell Cerkva Hrista ce najposhirenisha nazva yaka vikoristovuyetsya ciyeyi grupoyu hristiyan Bilsh rannya tradiciya polyagaye u poznachenni kongregacij prosto yak cerkva u pevnomu misci bez zhodnih inshih opisiv chi utochnen Pervisna motivaciya obrannya takogo imeni vikoristannya dlya nazvi imeni z Novogo Zapovitu Poslidovniki takozh inodi nazivayutsya kempbelitami oskilki zagalom sliduyut vchennyu po analogiyi z lyuteranami i kalvinistami odnache taku nazvu sami chleni cerkvi chasto vvazhayut obrazlivoyu UstrijAvtonomiya kongregacij i liderstvo Cerkovnij ustrij ye kongregacijnij a ne denominacijnij Tobto Cerkvi Hrista ne mayut centralnogo upravlinnya rad chi inshoyi organizacijnoyi strukturi vishe rivnya miscevoyi cerkvi Voni skladayut merezhu de kozhna kongregaciya bere uchast u riznomanitnij spivpraci z inshimi na vlasnij rozsud zokrema i u viglyadi finansovoyi pidtrimki t zv sponsorska cerkva Cerkvi Hrista pov yazani svoyeyu viddanistyu principam restavracijnogo ruhu Kongregaciyi kotri ne spivpracyuyut z inshimi i vidmovlyayutsya brati uchast u finansuvanni chi pidtrimci spilnih proektiv misionerskih sirotinciv biblijnih koledzhiv tosho nazivayutsya Za kongregaciyami zazvichaj naglyadaye kilka starijshin yakim inodi dopomagayut v upravlinni diyakoni Starijshini zazvichaj ye vidpovidalnimi za duhovnij stan kongregaciyi a diyakoni zajmayutsya materialnimi potrebami cerkvi Diyakoni diyut pid naglyadom starijshin i chasto pryamo priznachayutsya na pevne sluzhinnya Uspishne sluzhinnya chasto ye shlyahom do togo abi stati starijshinoyu Starijshini ta diyakoni obirayutsya kongregaciyeyu vidpovidno do 1 Tim 3 ta Tit 1 tobto ce povinni buti choloviki zhinki starijshini i sluzhitelki ne viznayutsya Kongregaciyi obirayut starijshinami tih hto maye dostatno zrile rozuminnya Svyatogo Pisma shobi voni mogli naglyadati za sluzhinnyami i navchati a takozh buli zdatni vikonuvati upravlinski funkciyi Yaksho u kongregaciyi nemaye cholovikiv sho vidpovidayut potribnim vimogam to naglyad nad kongregaciyeyu zdijsnyuyut prosto vsi choloviki kongregaciyi U rannomu restavracijnomu rusi bula poshirena tradiciya mandrivnih propovidnikiv ale vprodovzh XX stolittya u Cerkvah Hrista normoyu stali kongregacijni sluzhiteli minister Sluzhiteli mayut diyati pid naglyadom starijshin Voni i sami mozhut buti starijshinami ale ce ne obov yazkovo Hocha trivala robota sluzhitelya prizvodit do jogo avtoritetu i yak naslidok mozhe viklikati konflikt mizh sluzhitelem i starijshinami Vtim najvishij avtoritet vse zh nadayetsya starijshinam Takozh ye nevelika grupa cerkov yaki viznayut lishe mandrivnih propovidnikiv Cerkvi Hrista dotrimuyutsya koncepciyi Dlya propovidnikiv i sluzhiteliv ne vikoristovuyutsya zhodni osoblivi tituli yaki bi vidilyali yih yak klirikiv Bagato sluzhiteliv mayut religijnu osvitu abo prohodyat specialne navchannya dlya propovidi Cerkvi Hrista pidkreslyuyut sho nemaye podilu na klirikiv i miryan i sho kozhen chlen gromadi maye svij dar i maye grati svoyu rol u roboti cerkvi Variaciyi vseredini Cerkov Hrista Hocha za doktrinoyu Cerkvi Hrista zagalom dosit cilisni odnak isnuyut deyaki pomitni variaciyi vseredini ciyeyi spilnoti Sproba vidtvorennya novozavitnoyi cerkvi fokusuyetsya na sposobi organizaciyi cerkvi na formah bogosluzhinnya abo zh na tomu yak cerkva maye funkcionuvati Cherez ce vseredini Cerkov Hrista vinikalo bagato rozbizhnostej vnaslidok metodologichnih disputiv yaki duzhe vazhlivi dlya uchasnikiv oskilki yihnya osnovna i najserjoznisha meta ce tochne vidtvorennya formi ta strukturi pervisnoyi cerkvi Tri chverti kongregacij i 87 viryan opisuyutsya v Enciklopediyi ruhu Stouna Kempbella yak mejnstrim tobto osnovne ruslo spilnoti yake maye spilnij konsensus stosovno praktiki ta teologiyi Vidmitnoyu harakteristikoyu bilshosti Cerkov Hrista ye kongregacijni akapelni spivi psalmiv inodi z vikoristannyam kamertona trubi pid diriguvannyam muzichnogo lidera Deyaki kongregaciyi pid chas formalnih shotizhnevih zibran takozh dopuskayut pleskannya v doloni i vikoristannya muzichnih instrumentiv Reshtu kongregacij mozhna zgrupuvati u chotiri ne duzhe chiselni kategoriyi yaki zagalom vidriznyayutsya vid mejnstrimnih u pevnih praktikah ale majzhe nikoli ne vidriznyayutsya u teologichnih poglyadah Najbilsha z cih chotiroh kategorij ce Cya grupa vidznachayetsya tim sho vistupaye proti bud yakih institucijnih ob yednan sho vishi za kongregaciyu gromadu Tobto proti pritulkiv dlya sirit chi biblijnih koledzhiv Takozh neinstitucijni kongregaciyi vistupayut proti vikoristannya primishen cerkov dlya necerkovnih aktivnostej takih yak svyatkovi obidi chi rekreaciyi proti stvorennya bratstv koncertnih holiv gimnazij ta podibnih struktur V usih cih vipadkah protest gruntuyetsya na tomu sho pidtrimka institucij ta pozacerkovnih aktivnostej ne ye spravzhnoyu funkciyeyu miscevoyi kongregaciyi Do ciyeyi kategoriyi u 2004 roci zarahovuvali 2 055 kongregacij Inshi tri grupi chiselnist kongregacij u yakih suttyevo nizhcha navit za neinstitucijni Cerkvi Hrista takozh vistupayut proti bud yakih organizacij vishih za riven kongregaciyi ale vidriznyayutsya she j za inshimi praktikami i viruvannyami Ci tri grupi neridko peresikayutsya ale zagalom voni mayut she bilsh konservativni poglyadi nizh navit neinstitucijni kongregaciyi Persha grupa vistupaye proti okremih nedilnih shkil dlya ditej abo rozdilen virnih na stattyu taki kongregaciyi zustrichayutsya lishe yak odne cilisne zibrannya u svoyemu regioni Syudi nalezhit blizko 1100 kongregacij Cya grupa zazvichaj peresikayetsya z grupoyu yedinoyi chashi i mozhe peresikatisya z grupoyu vzayemnih nastanov yaki opisani nizhche Druga grupa vistupaye proti vikoristanni riznih chash dlya prichastya vikoristovuyetsya termin yedina chasha Do ciyeyi grupi nalezhit blizko 550 kongregacij i voni vseredini mozhut she bilshe podilyatisya u svoyemu stavlenni do togo yak maye gotuvatisya i provoditisya prichastya Ostannya j najmensha grupa nagoloshuye na vzayemnih nastanovah sered lideriv cerkvi i vistupaye proti togo shob odna lyudina ocholyuvala bogosluzhinnya Dlya poznachennya grupi vikoristovuyetsya termin vzayemni nastanovi Do grupi nalezhit blizko 130 kongregacij ViruvannyaDzherela virovchennya Bibliya 1859 roku Dlya Cerkov Hrista yedinim dzherelom doktrini ye Bibliya koncepciya sola scriptura Tekst Bibliyi vvazhayetsya bogonathnennim i nepomilnim Cerkvi Hrista zagalom vvazhayut Bibliyu istorichno tochnoyu i sprijmayut yiyi bukvalno okrim vipadkiv de kontekst yavno vkazuye na alegoriyu U kongregaciyah isnuye bagato svobodi stosovno cerkovnih praktik bogosluzhin ta elementiv doktrini oskilki kongregaciyi ne kontrolyuyutsya zhodnoyu vishoyu iyerarhiyeyu Yihnij pidhid do Bibliyi viznachayetsya dopuskannyam togo sho Bibliya cilkom ochevidna i prosta shobi yavno donesti svij zmist do bud yakogo chesnogo chitacha Z cim takozh pov yazana yihnya dumka sho Bibliya ye kreslennyam abo konstituciyeyu cerkvi Istorichno Cerkvi Hrista vikoristovuvali tri germenevtichni pidhodi Analiz pripisiv prikladiv ta neobhidnih visnovkiv Dispensacijnij pidhid sho rozdilyaye patriarhalnu Mojseyevu ta hristiyansku dispensaciyi biblijni periodi pri comu Cerkvi Hrista ye nehiliastichnimi i zagalom dotrimuyutsya poglyadiv Istoriko lingvistichnij analiz Vazhlivist kozhnogo z cih troh pidhodiv variyuvalasya vprodovzh istoriyi i v riznih situaciyah Narazi u suchasnih Cerkvah Hrista majzhe povnistyu perevazhaye pershij pidhid sho bazuyetsya na analizi biblijnih pripisiv prikladiv ta visnovkiv iz nih Na praktici interpretaciya ye deduktivnoyu i zaznaye silnogo vplivu poshirenoyi u Cerkvah Hrista ekleziologiyi ta soteriologiyi Induktivne obgruntuvannya tezh vikoristovuyetsya koli napriklad usi zapisi Knigi diyan vporyadkovuyutsya j analizuyutsya shobi viznachiti kroki yaki neobhidni dlya spasinnya U 1980 tih postali debati stosovno vikoristannya pidhodu z analizom pripisiv prikladiv i visnovkiv zadlya viznachennya osnov virovchennya Novogo Zapovitu Okremi predstavniki nagoloshuvali sho ce prizvodit do nadmirnogo zakonnictva i natomist zahishali germenevtiku sho vidshtovhuyetsya vid osobi Boga Hrista i Svyatogo Duha Tradicionalisti zh vidkidali cyu novu germenevtiku Postupovo vikoristannya takoyi potrijnoyi formuli praktichno zniklo oskilki v kongregaciyah zrosla uvaga do aspektiv osobistoyi duhovnosti do uchenictva sluzhinnya rodini ta form hvalinnya Boga Bagato vchenih sho pov yazani z Cerkvami Hrista vikoristovuyut metodi suchasnoyi ale vidkidayut zaperechennya nadprirodnogo yake chasto u nij prisutnye Zagalom u yihnomu naukovomu seredovishi prevalyuye klasichnij istoriko lingvistichnij metod interpretaciyi Bibliyi yakij daye pevnu vidkritist i do alternativnih pidhodiv do rozuminnya Svyatogo Pisma Poglyadi na teologiyu Cerkvi Hrista unikayut terminu teologiya i natomist vzhivayut termin doktrina teologiya ce te sho lyudi govoryat pro Bibliyu a doktrina ce prosto te sho govorit Bibliya Enciklopediya religiyi na Pivdni Bagato lideriv napolyagayut sho Cerkvi Hrista prosto sliduyut Bibliyi i ne mayut vlasnoyi teologiyi Hristiyanska teologiya u klasichnomu rozuminni yak sistematichnij rozvitok klasichnih doktrinalnih tem dosit ridkisne i nove yavishe sered cogo ruhu Oskilki Cerkvi Hrista vidkidayut bud yaki formalizovani simvoli viri yaki shos dodayut chi pribirayut zi Svyatogo Pisma to voni zazvichaj vidkidayut i bilshist konceptualnih doktrinalnih pozicij Cerkvi Hrista rozroblyayut deyaki klyuchovi motivi rozuminnya Bibliyi germenevtika cerkvi ekleziologiya i planu spasinnya soteriologiya Vazhlivist teologiyi yak vchennya chi doktrini inodi zahishayetsya yak neobhidnij element inteligentnoyi rozmovi iz zovnishnimi vidpovidi na yihni pitannya yak element duhovnogo zdorov ya i nablizhennya lyudini do Boga Soteriologiya Soteriologiya doktrina pro spasinnya ye odnim iz klyuchovih aspektiv virovchennya Cerkov Hrista U svoyemu rozuminni spasinnya Cerkvi Hrista ye poslidovnimi ta tverdimi anti kalvinistami Navernennya do Boga voni rozumiyut yak posluh ogoloshenim u Yevangeliyi faktam a ne yak rezultat emocijnogo nathnennogo Duhom navernennya Cerkvi Hrista dotrimuyutsya poglyadiv sho lyudi v zrilomu vidpovidalnomu vici vtracheni bo vchinyayut grihi Ci vtracheni dushi mozhut buti vikupleni cherez Isusa Hrista Sina Bozhogo yakij prinis sebe u zhertvu za lyudstvo Diti zanadto yuni shobi vidrizniti dobro vid zla i zrobiti svidomij vibir tozh voni vvazhayutsya vilnimi vid griha Nemaye yakogos chitkogo viku koli ce traplyayetsya i kongregaciyi riznyatsya u svoyemu viznachenni viku vidpovidalnosti Cerkvi Hrista zagalom vchat sho proces spasinnya vklyuchaye nastupni kroki Lyudina povinna pochuti pro Boga i buti pravilno navchena Rim 10 14 17 Lyudina povinna uviruvati Yevr 11 6 Mk 16 16 Lyudina povinna rozkayatisya sho oznachaye vidmovu vid poperednogo sposobu zhittya i vibir Bozhih shlyahiv Diyi 17 30 Lyudina povinna spovidati viru v te sho Isus ye Sin Bozhij Diyi 8 36 37 Lyudina povinna buti ohreshena v im ya Isusa Hrista Diyi 2 38 Lyudina povinna zhiti tak yak vimagayetsya vid hristiyanina 1 Petra 2 9 Pochinayuchi z 1960 tih rokiv bagato propovidnikiv stali nagoloshuvati na roli miloserdya u spasinni a ne akcentuvati lishe na vikonanni usih pripisiv ta prikladiv iz Novogo Zapovitu Ce ne buv zovsim novij pidhid oskilki miloserdyu j ranishe pridilyalasya uvaga a radshe zmina akcentiv Hreshennya Hreshennya cherez zanurennya Hreshennya rozglyadayetsya yak odin iz najvazhlivishih obryadiv uprodovzh vsiyeyi istoriyi hristiyanstva odnak rizni hristiyanski grupi mayut rizni poglyadi na te yak slid provoditi hreshennya yake jogo znachennya yaka jogo rol u spasinni i nad kim jogo mozhna zvershuvati Hreshennya u Cerkvah Hrista zdijsnyuyetsya lishe cherez povne zanurennya Povne zanurennya vvazhayetsya bilsh tochnim nasliduvannyam smerti pohovannya ta voskresinnya Hrista anizh inshi formi hreshennya Cerkvi Hrista napolyagayut sho u rannij cerkvi praktikuvalosya same povne zanurennya a inshi formi yak ot oblivannya postali piznishe Na dumku Cerkov Hrista hrestiti mozhna lishe doroslih yaki zdatni do svidomoyi viri i pokayannya Istorichno Cerkvi Hrista mali najbilsh konservativni poglyadi na hreshennya z pomizh usih predstavnikiv restavracijnogo ruhu i vvazhali hreshennya cherez zanurennya neobhidnim elementom navernennya Najpomitnishi rozbizhnosti u poglyadah na hreshennya sered Cerkov Hrista polyagali u tomu chi potribno pravilno rozumiti rol hreshennya dlya jogo dijsnosti vvazhav sho yaksho viruyuchogo ohresheno bez jogo rishennya povnistyu sluhatisya Boga to hreshennya vse odno dijsne nehaj viruyuchij i ne rozumiye povnistyu roli hreshennya u spasinni Ostin MakGeri natomist vvazhav sho dlya togo abi hreshennya bulo dijsnim ohreshuvanij takozh maye povnistyu rozumiti sho hreshennya zdijsnyuyetsya na proshennya grihiv Poglyadi MakGeri stali dominuvati na pochatku 20 stolittya odnak poziciya Lipskomba povnistyu ne znikla Poyava naprikinci 20 stolittya yaki perehreshuvali deyakih predstavnikiv Cerkov Hrista kotri do nih doluchalisya navit tih yaki svidomo hrestilisya na proshennya grihiv viklikalo u spilnoti posilennya uvagi do problemi perehreshuvannya Cerkvi Hrista vchat sho cherez hreshennya viruyuchij spasaye svoye zhittya u viri j posluhu Bogovi i sho Bog krov yu Hrista ochishuye lyudinu vid griha ta dijsno zminyuye yiyi status vid chuzhincya do gromadyanina Bozhogo carstva Hreshennya ce ne robota lyudini tut diye sam Bog Hreshennya ye pasivnim aktom viri a ne rezultatom nagorodi za yakis zaslugi U hreshenni lyudina ne maye sho zaproponuvati Bogu Hocha Cerkvi Hrista ne vzhivayut termin tayinstvo stosovno hreshennya odnak yihni poglyadi cilkom mozhna tak oharakterizuvati Voni vvazhayut sho sila hreshennya jde vid Boga yakij vikoristovuye hreshennya yak instrument a ne vid vodi chi vid diyi samoyi po sobi Takozh voni vvazhayut sho hreshennya ye klyuchovoyu chastinoyu transformaciyi lyudini a ne lishe simvolom ciyeyi zmini Hocha vseredini Cerkov Hrista isnuye nechiselna techiya yaka starayetsya unikati nadmirnogo akcentuvannya na hreshenni shob uniknuti sektantstva odnache osnovnoyu tendenciyeyu ye povtornij poglyad na bagatstvo biblijnogo vchennya pro hreshennya ta posilennya jogo centralnogo j osnovnogo miscya u hristiyanstvi Cherez viru v te sho hreshennya ye neobhidnoyu chastinoyu spasinnya deyaki baptisti vvazhayut sho Cerkvi Hrista dotrimuyutsya doktrini povnogo vidnovlennya cherez hreshennya Odnak chleni Cerkov Hrista ce zaperechuyut i napolyagayut sho dlya spasinnya neobhidna takozh vira pokayannya i sho ochishennya vidbuvayetsya krov yu Hrista cherez miloserdya Bozhe tomu hreshennya ne ye vidnovlyuvalnim ritualom Hreshennya sprijmayetsya yak virazhennya viri i pokayannya a ne yak diyalnist yakoyu mozhna zarobiti spasinnya Eshatologiya Rizni poglyadi na eshatologiyu u hristiyan U sferi eshatologiyi rozdilu teologiyi yakij stosuyetsya kincevih podij v istoriyi svitu i lyudstva Cerkvi Hrista ye zagalom nehiliastichnimi amillenialnimi tobto ne viryat u te sho Hristos matime v bukvalnomu sensi fizichne tisyacholitnye carstvo na Zemli hiliazm i sho mova v Odkrovenni Joana Bogoslova jde umovno pro chas vid rozp yattya Hrista do Drugogo prishestya Pervisno u Cerkov Hrista perevazhav prisutnij u zhurnali Millennial Harbinger Aleksandra Kempbella tobto vira v te sho Druge prishestya Hrista vidbudetsya pislya tisyacholitnoyi dobi procvitannya hristiyanstva na Zemli Odnak u period Pershoyi svitovoyi vijni postmillenialnih poglyadiv perevazhno perestali dotrimuvatisya i voni stali ridkistyu hoche podekudi she isnuyut U Cerkvah Hrista isnuvali takozh poglyadi vira v te sho pislya Drugogo prishestya Hrista na Zemli nastane Jogo tisyacholitnye carstvo zolotij vik j u pershij polovini XX stolittya vseredini velisya garyachi diskusiyi na cyu temu ale do kincya stolittya voni znikli i cim pitannyam bilshe ne pridilyayetsya osoblivoyi uvagi Pnevmatologiya U sferi pnevmatologiyi vchennya pro Svyatogo Duha u Cerkov Hrista osnovnij interes stosuyetsya sferi roboti Svyatogo Duha tobto uyavlennya pro te yakim same chinom na viruyuchih diye Svyatij Duh U XIX stolitti u vsomu restavracijnomu rusi perevazhala dumka sho Svyatij Duh diye na lyudej lishe cherez bogonathnenne Svyate Pismo Ci racionalistichni poglyadi asociyuyutsya z yakij viriv sho Duh spryamuye lyudej do spasinnya ale robit ce tim zhe chinom sho j odna lyudina mozhe spryamuvati inshu tobto cherez slova ta ideyi viriv sho Duh diye bezposeredno ale taki poglyadi v restavracijnomu rusi buli todi mensh poshireni Vprodovzh 20 stolittya Cerkvi Hrista zaznali pevnogo vplivu harizmatichnih ruhiv i racionalna koncepciya Kempbella bula chastkovo pereglyanuta stala dopuskatisya i bilsh bezposerednya diya Svyatogo Duha Ekleziologiya i cerkovna istoriya V osnovi ekleziologiyi Cerkov Hrista lezhit fundamentalnij princip restavraciyi vidnovlennya yakij takozh nazivayut hristiyanskim primitivizmom Sut cogo pidhodu polyagaye v tomu sho cerkva maye viznachatisya pervisnoyu rannohristiyanskoyu cerkvoyu yak normativnoyu modellyu Zaklik do restavraciyi vipravdovuyetsya tim sho pervisna chistota cerkvi bula z chasom zabrudnena i vikrivlena Ce vidpadinnya pov yazuyetsya z rozvitkom katolicizmu ta denominacionalizmu Novozavitni virshi u yakih govoritsya pro majbutnyu apostasiyu 2 Fes 2 3 ta yeresi Diyi 20 29 1 Tim 4 1 2 Tim 4 4 tosho rozumiyutsya yak peredbachennya cogo vidpadinnya Logika restavraciyi mozhe mati na uvazi sho spravzhnya cerkva povnistyu znikla i takim chinom vesti do povnoyi eksklyuzivnosti vlasnoyi religijnoyi spilnoti Odnak bilsh poshirenoyu ye poziciya sho spravzhnya cerkva zavzhdi isnuvala cherez miloserdya a ne lyudski tvorinnya Ranni lideri restavracijnogo ruhu ne virili sho spravzhnya cerkva perestala isnuvati a lishe pragnuli reformuvati j ob yednati cerkvu na osnovi rannohristiyanskoyi modeli Istoriyi cerkvi vseredini spershu ne pridilyalasya osobliva uvaga ale ostannim chasom na neyi stali zvertati uvagu Akapelne bogosluzhinnya Cerkvi Hrista poyednuyut vidsutnist istorichnih svidchen pro te sho u rannij cerkvi vikoristovuvalisya muzichni instrumenti dlya bogosluzhinnya a takozh perekonanist u tomu sho v Novomu Zapoviti nemaye pidtrimki vikoristannya muzichnih instrumentiv dlya cerkovnih bogosluzhin Unaslidok cogo voni napolyagayut sho muzichni instrumenti v bogosluzhinnyah vikoristovuvati ne varto Istorichno Cerkvi Hrista zavzhdi praktikuvali akapelni spivi pid chas svoyih bogosluzhin Vikoristannya muzichnih instrumentiv bulo odnim iz superechlivih momentiv amerikanskogo restravracijnogo ruhu vid samogo jogo pochatku Odni znahodili starozavitni pidtverdzhennya mozhlivosti vikoristannya instrumentiv todi yak inshi napolyagali sho hristiyanska cerkva maye buduvatisya na novozavitnih pripisah de pro instrumenti nichogo ne skazano vistupav proti vikoristannya instrumentiv U seredini 19 stolittya deyaki cerkvi restavracijnogo ruhu vikoristovuvali organi ta pianino sho prizvelo do viddilennya Cerkov Hrista vid takih grup yaki dopuskali vikoristannya instrumentalnoyi muziki Biblijne obgruntuvannya akapelnogo spivu Cerkvi Hrista znahodyat tut A koli vidspivali voni to na goru Olivnu pishli Matf 26 30 Tomu ya hvalitimu Tebe Gospodi sered pogan i Im ya Tvoye budu vispivuvati Rim 15 9 I ne vpivajtes vinom v yakomu rozpusta ale krashe napovnyujtes Duhom rozmovlyayuchi pomizh soboyu psalmami i gimnami i pisnyami duhovnimi spivayuchi j grayuchi roblyachi melodiyu v serci svoyemu dlya Gospoda Ef 5 18 19 Budu molitisya duhom i budu molitisya j rozumom spivatimu duhom i spivatimu j rozumom 1 Kor 14 15 Vdyachno spivajte u vashih sercyah Gospodevi psalmi gimni duhovni pisni Kol 3 16 Spovishu pro Im ya Tvoye brattyam Svoyim budu hvaliti Tebe spivati Tobi sered Cerkvi Yevr 2 12 Otozh zavzhdi prinosmo Bogovi zhertvu hvali cebto plid ust sho Im ya Jogo slavlyat Yevr 13 15 Isnuyut kongregaciyi Cerkov Hrista de dozvolyayetsya pleskannya v doloni a takozh nechislenni de dozvolyayetsya vikoristannya muzichnih instrumentiv Ostanni inodi nazivayut sebe Cerkvi Hrista instrumentalni IstoriyaRannij restavracijnij ruh Misce zibrannya de vidbulosya ob yednannya Cerkov Hrista i Hristiyanskih cerkov Restavracijnij ruh postav iz kilkoh nezalezhnih sprob povernutisya do apostolskogo hristiyanstva Dvi z nih mayut osoblive znachennya dlya rozvitku ruhu Persha sproba ocholyuvana rozpochalasya u shtati Kentukki yiyi prihilniki nazivali sebe prosto Hristiyani Druga sproba mala misce u zahidnij Pensilvaniyi i yiyi ocholili Tomas Kempbell ta jogo sin yaki vikoristovuvali nazvu Obidvi grupi pragnuli vidnoviti hristiyansku cerkvu na osnovi Novogo Zapovitu j obidvi vvazhali sho simvoli viri lishe rozdilyayut hristiyan Ruh Kempbelliv mav harakter sistematichnoyi ta racionalnoyi rekonstrukciyi rannoyi cerkvi todi yak ruh Stouna harakterizuvavsya radikalnoyu svobodoyu ta vidsutnistyu dogmatichnosti Popri yihni rozbizhnosti obidva ruhi pogodzhuvalisya u kilkoh klyuchovih momentah Obidvi storoni vvazhali sho vidnovlennya rannoyi cerkvi ye shlyahom do hristiyanskoyi svobodi i sho yednist mizh hristiyanami mozhna dosyagti lishe yaksho brati za zrazok apostolske hristiyanstvo Viddanist oboh ruhiv spravi vidnovlennya rannoyi cerkvi ta pragnennya yednosti vsih hristiyan prizveli do yihnogo ob yednannya Ce ob yednannya vidbulosya u 1832 roci Restavracijnih ruh rozpochavsya pid chas Drugogo velikogo probudzhennya i zaznav jogo suttyevogo vplivu Hocha prihilniki Kempbella vvazhali tabirni zibrannya duhovnoyu manipulyaciyeyu odnak pivdenna faza Probudzhennya mala znachnij vpliv na ruh Stouna a zgodom vplinula na pidhodi do yevangelizaciyi v oboh gilkah Rozdilennya Cerkov Hrista ta Hristiyanskoyi cerkvi Nisho u zhitti ne zavdalo meni bilshe dushevnogo bolyu nizh rozdilennya z timi z kim ya do cogo pracyuvav i kogo lyubiv Devid Lipskomb 1899 Devid Lipskomb U 1906 roci vpershe religijnij perepis naselennya u SShA poznachiv Hristiyanski cerkvi ta Cerkvi Hrista yak okremi religijni grupi Ce bula ostatochna fiksaciya rozdilennya yake pochalosya she u 1880 tih i zrostalo pid vplivom konservativnih propovidnikiv takih yak Najpomitnishoyu rozbizhnistyu mizh dvoma gilkami bulo vidkidannya muzichnih instrumentiv dlya bogosluzhinnya u Cerkvah Hrista Superechki shodo muzichnih instrumentiv pochalisya v 1860 tih koli v deyakih cerkvah vstanovili organi Cerkvi Hrista napolyagali sho ne mozhna vvoditi te sho pryamo ne vkazano u tekstah Novogo Zapovitu todi yak Hristiyanski cerkvi govorili sho novovvedennya mozhlivi yaksho voni pryamo ne superechat Novomu Zapovitu Insha superechnist bula stosovno misionerskih tovaristv Hocha usi pidkreslyuvali vazhlivist misiyi ale v Cerkvah Hrista vvazhali sho misionerski tovaristva yak organizaciyi ne mayut biblijnogo pidgruntya i primenshuyut rol miscevih kongregacij biblijnih cerkov Na podil takozh vplinula amerikanska gromadyanska vijna U 1968 roci na mizhnarodnomu zibranni ti cerkvi yaki pragnuli bilsh chitkoyi organizacijnoyi strukturi i hotili bilshoyi vidkritosti do inshih hristiyan ta ekumenizmu prijnyali suchasnu j sformuvali Hristiyanski cerkvi Uchni Hrista Ti zh kongregaciyi yaki ce ne prijnyali prodovzhuvati diyati yak nezalezhni Hristiyanski cerkvi i cerkvi Hrista sho ostatochno utverdilo rozriv mizh gilkami restavracijnogo ruhu Zazvichaj cej rozriv viznachayut yak rozriv mizh vlasne restavraciyeyu rannoyi cerkvi Cerkvi Hrista de yednist vsih hristiyan ye vtorinnim aspektom ta pragnennyam do yednosti vsih hristiyan Hristiyanski cerkvi de restavraciya ye vtorinnoyu Muzika Tradiciya akapelnogo spivu gliboko vkorinena u Cerkvah Hrista i prizvela do poyavi bagatoh cerkovnih gimniv na pochatku 20 stolittya Vidomimi avtorami gimniv u Cerkvah Hrista buli I ll Fly Away ta Tillit Teddli Worthy Art Thou Tradicijni gimni Cerkov Hrista zazvichaj napisani u stili gospel Zbirka Veliki pisni Cerkvi bula vpershe opublikovana u 1821 roci i zvidtodi bagato raziv perevidavalasya ta shiroko vikoristovuyetsya Hocha bilshist Cerkov Hrista ne vikoristovuyut muzichni instrumenti odnak z 2000 nih rokiv u deyakih kongregaciyah voni stali dozvolyatisya Institucijni superechnosti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Cerkvi Hrista stali nadsilati propovidnikiv sluzhiteliv i gumanitarnu dopomogu u povoyennu Yevropu ta Aziyu Hocha isnuvala domovlenist ne utvoryuvati paracerkovnih misionerskih tovaristv vihodyachi z togo sho misionerska diyalnist maye zdijsnyuvatisya lishe samimi cerkvami odnak vse odno vinik doktrinalnij konflikt shodo togo yak same zdijsnyuvati misiyu Zokrema buli superechnosti shodo togo hto maye finansuvati i kontrolyuvati taki proekti yak budinki dlya sirit biblijni koledzhi organizaciyu novih kongregacij a takozh masshtabni radio ta teleperedachi Kongregaciyi yaki pidtrimuvali i brali uchast u zbiranni koshtiv dlya cih institucijnih vidiv diyalnosti nazivalisya sponsorskimi cerkvami Kongregaciyi yaki vistupali proti takogo stali nazivalisya Ci institucijni superechnosti prizveli do serjoznogo podilu mizh Cerkvami Hrista u 20 stolitti Viddilennya Mizhnarodnih Cerkov Hrista Sluzhinnya u Krosroadskij cerkvi Hrista Korinnya International Churches of Christ ICoC lezhit u rusi uchnivstva yakij postav u seredovishi osnovnih Cerkov Hrista vprodovzh 1970 tih rokiv Cej ruh rozvinuvsya u studentskomu sluzhinni U 1967 roci Chak Lukas buv sluzhitelem cerkvi Hrista na 14 j vulici u Gejnsvilli shtat Florida yaku zgodom perejmenuvali u Krosroadsku cerkvu Hrista Togo roku vin pochav novij proekt pid nazvoyu Ruh na kampus Campus Advance na osnovi principiv Kampuskogo hrestovogo pohodu harizmatichnih cerkov Cya programa bazuvalasya v Universiteti Floridi i mala za metu aktivnu yevangelizaciyu studentiv cherez dovirlivu religijnu atmosferu u formi dushevnih rozmov ta molitovnih partneriv Dushevni rozmovi provodilisya u gurtozhitkah i vklyuchali molitvi ta obmin dumkami za nimi naglyadav lider yakij takozh mig rozpodilyati povnovazhennya mizh chlenami grupi Molitovne partnerstvo peredbachalo sho novonavernenij otrimaye starshogo nastavnika dlya osobistih nastanov i pidtrimki Obidva pidhodi veli do glibokogo vklyuchennya viruyuchih v zhittya odin odnogo sho prizvelo do kritiki Chaka Lukasa yakogo stali zvinuvachuvati u stvorenni zakritogo kultu Krosroadskij ruh poshirivsya na deyaki inshi Cerkvi Hrista Odin iz navernenih Lukasom pereyihav do Bostona i v 1979 roci pochav pracyuvati za ciyeyu sistemoyu uchnivstva u Leksingtonskij cerkvi Hrista Vin poprosiv viryan kongregaciyi pidtverditi svoyu viddanist Hristu i predstaviv sistemu partneriv z uchnivstva Kongregaciya stala shvidko zrostati i bula perejmenovana u Bostonsku cerkvu Hrista Na pochatku 1980 tih fokus usogo krosroadskogo ruhu peremistivsya u Boston de same Kip MakKin i Bostonska cerkva Hrista stali v pershu chergu asociyuvatisya z ruhom a sam ruh stali nazivati Bostonskim Formalnij rozriv iz osnovnimi Cerkvami Hrista vidbuvsya u 1993 roci koli buli oficijno organizovani Mizhnarodni Cerkvi Hrista Ce formalizuvalo rozdilennya yake vzhe j tak isnuvalo mizh uchasnikami krosroadskogo bostonskogo ruhu ta zvichajnimi Cerkvami Hrista Kip MakKin buv vidpravlenij u vidstavku u listopadi 2002 Pislya cogo deyaki lideri MCH robili delikatni sprobi primiritisya z osnovnimi Cerkvami Hrista zokrema pid chas lekcijnoyi programi v Abilenskomu hristiyanskomu universiteti u lyutomu 2004 roku Hronologiya podiliv restavracijnogo ruhu Yedinij ruh z riznimi nazvami B Stoun Hristiyanska cerkva nezalezhni i kooperativni Uchni HristaCerkvi Hrista A Kempbell Cerkvi Hrista 1800 1820 1840 1860 1880 1900 1920 1940 1960 1980 2000 2020Cerkvi Hrista za mezhami SShANarazi bilshist chleniv Cerkov Hrista zhivut za mezhami SShA Ye ponad miljon chleniv Cerkov Hrista v Africi blizko miljona v Indiyi 50 tisyach u Latinskij Americi Zagalom Cerkvi Hrista nalichuyut ponad 3 miljoni poslidovnikiv iz yakih blizko 1 300 000 prozhivaye u SShA V Ukrayini V Ukrayini diyut yak tradicijni Cerkvi Hrista 19 kongregacij 2 starijshin blizko 1100 virnih tak i Mizhnarodni Cerkvi Hrista 9 regionalnih cerkov de deyaki skladayutsya z kilkoh kongregacij kilka tisyach virnih Zgidno derzhavnoyi statistiki v Ukrayini stanom na 1 sichnya 2018 roku bulo zareyestrovano 102 gromadi Cerkov Hrista riznih gilok iz 88 svyashennosluzhitelyami LiteraturaAllen C Leonard Hughes Richard T Discovering Our Roots The Ancestry of the churches of Christ Abilene Christian University Press 1988 Baxter Batsell Barrett Who are the churches of Christ and what do they believe in Internet Ministries Churches of Christ Berry Carmen Renee The Unauthorized Guide to Choosing a Church Brazos Press 2003 Ferguson Everett The Church of Christ A Biblical Ecclesiology for Today Eerdmans Publishing 1996 Foster Douglas Allen Dunnavant Anthony L The Encyclopedia of the Stone Campbell Movement Christian Church Disciples of Christ Christian Churches Churches of Christ Churches of Christ Eerdmans Publishing 2004 Garrett Leroy The Stone Campbell Movement The Story of the American Restoration Movement College Press 2002 573 p Hazelip Harold Holloway Gary Harris Randall J Black Mark C Theology Matters In Honor of Harold Hazelip Answers for the Church Today College Press 1998 368 p Hawkins Ralph K A Heritage in Crisis Where We ve Been Where We Are and Where We re Going in the Churches of Christ University Press of America 2008 147 p Hawley Monroe E Redigging the Wells Seeking Undenominational Christianity Abilene Texas Quality Publications 1976 Hill Samuel S Lippy Charles H Wilson Charles Reagan Encyclopedia of Religion in the South Mercer University Press 2005 Hooper Robert W A Distinct People A History of the churches of Christ in the 20th Century Simon and Schuster 1993 391 p Howard V E What Is the church of Christ 4th Edition Revised 1971 Hughes Richard Thomas Roberts R L The Churches of Christ 2nd Edition Greenwood Publishing Group 2001 345 p Matlins Stuart M Magida Arthur J Churches of Christ How to Be a Perfect Stranger A Guide to Etiquette in Other People s Religious Ceremonies Wood Lake Publishing Inc 1999 Olbricht Thomas H Hermeneutics in the Churches of Christ Restoration Quarterly Vol 37 No 1 1995 Rhodes Ron Churches of Christ The Complete Guide to Christian Denominations Understanding the History Beliefs and Differences Eugene Oregon Harvest House Publishers 2015 Wharton Edward C The Church of Christ The Distinctive Nature of the New Testament Church Gospel Advocate Co 1997 Kuzmenko Dmitro Cerkvi Hrista Dhmhtros grafeys 29 sichnya 2019 PosilannyaCerkva Hrista Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaPrimitkiRhodes Ron Churches of Christ The Complete Guide to Christian Denominations Understanding the History Beliefs and Differences Eugene Oregon Harvest House Publishers 2015 Shelly Rubel I Just Want to Be a Christian Nashville Tennessee 20th Century Christian 1984 McAlister Lester G Tucker William E Journey in Faith A History of the Christian Church Disciples of Christ St Louis Chalice Press 1975 P 242 247 Williams Paul Robert Haldane 1764 1842 Evangelical Times February 2014 Baxter Batsell Barrett Who are the churches of Christ and what do they believe in Internet Ministries Churches of Christ Baxter Allen p 108 Baxter Allen p 82 104 105 Baxter Howard p 29 Baxter Batsell Barrett Ellis Carroll Neither Catholic Protestant nor Jew Church of Christ 1960 Hill p 213 Hooper p 1 Hill p 212 Berry p 328 Baxter Rhodes p 124 Matlins p 103 Baxter Berry p 238 240 Rhodes p 123 Baxter Berry p 238 Rhodes p 124 Howard p 47 54 Baxter Berry p 238 Rhodes p 124 Matlins p 103 Baxter Berry p 238 Rhodes p 124 Matlins p 107 Baxter Berry p 240 Rhodes p 125 Matlins p 103 Foster p 240 Wharton p 23 37 Foster p 212 Church numbers listed by country 2011 08 13 u Wayback Machine ChurchZip 2014 Foster p 213 Kosmin Barry A Keysar Ariela American Religious Identification Survey ARIS 2008 7 kvitnya 2009 u Wayback Machine Yeakley Flavil Good News and Bad News A Realistic Assessment of Churches of Christ in the United States 2008 Foster p 220 Hawley p 136 137 Howard p 163 164 Matlins p 103 Berry p 238 Rhodes p 124 Foster p 213 Rhodes p 124 Foster p 206 Baxter Matlins p 106 Baxter Rhodes p 124 Howard p 53 48 52 Foster p 531 Foster p 532 Hill p 212 Berry p 240 Foster p 417 Tam samo Rhodes p 123 Hill p 213 Foster p 387 Olbricht Olbricht Foster p 219 Foster p 388 Foster p 389 Hill p 213 Foster p 737 Hazelip p 10 11 Foster p 215 Rhodes p 124 Rhodes p 124 Matlins p 107 Barrett Hughes p 152 153 Matlins p 107 Rhodes p 124 Barrett Rhodes p 124 Howard p 318 319 Ferguson p 195 Foster p 63 Foster p 66 Foster p 630 631 Foster p 219 Rhodes p 125 Foster p 97 Foster Douglas A Waves of the Spirit Against a Rational Rock The Impact of the Pentecostal Charismatic and Third Wave Movements on American Churches of Christ 27 veresnya 2011 u Wayback Machine Restoration Quarterly 45 1 2003 Foster p 635 Howard p 56 66 103 138 Foster p 640 Foster p 638 Howard p 237 238 244 246 Foster p 415 Berry p 240 Rhodes p 124 Barrett Hawkins p 667 Hawley p 27 32 Foster p xxii xxxvii Foster p 368 Garrett p 104 Garrett p 407 409 Foster p 418 Paden Russell The Boston Church of Christ Miller Timothy America s Alternative Religions Albany State University of New York Press 1995 P 133 136 Garrett p 442 Foster p 418 419 Foster p 419 Foster p 212 On Line Directory of Churches of Christ Worldwide Find Us Disciples Today Religijni organizaciyi v Ukrayini stanom na 1 sichnya 2018 roku