Церква Святого Миколи Чудотворця — дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Ізки, Міжгірського району, Закарпатської області. Церква являє собою класичний взірець «верховинського бароко» та становить собою найбільший за розмірами храм з так званих пам'ятників межигірської групи, пам'ятка архітектури національного значення (№ 215).
Церква Святого Миколи Чудотворця | |
---|---|
Церква в селі Ізки | |
48°39′06″ пн. ш. 23°21′56″ сх. д. / 48.651702777805773792° пн. ш. 23.36574722224978018° сх. д.Координати: 48°39′06″ пн. ш. 23°21′56″ сх. д. / 48.651702777805773792° пн. ш. 23.36574722224978018° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Закарпатська область |
Тип | церква |
Тип будівлі | церква |
Стиль | дерев'яна архітектура |
Перша згадка | 1751 |
Дата заснування | 17 століття |
Прибудови | Дзвіниця |
Реліквії і святині | Іконостас, іконопис та різьблення XVIII ст., дерев'яна люстра, ікона «Богоматір Одигітрія з пророками» |
Стан | задовільний |
Медіафайли у Вікісховищі |
Архітектура
Храм Миколи в Ізках найбільший за розмірами з-поміж усіх пам'ятників межигірської групи. У нього напрочуд вдало знайдені пропорції об'єму і особливо ритм арок галереї-ґанку з шістьма різьбленими стовпчиками і низенькою аркадою на другому ярусі бабинця. Завдяки тому, що верхні арки менше півкола, вони здаються ніби затиснуті опасанням і карнизом покрівлі храму. Обрізи кронштейнів, що підтримують опасання і покрівлю ґанку, а також кінці колод арки-вирізу з'єднують бабинець з навою, зроблені рукою талановитого майстра.
Первісно церкву було збудовано із смерекових брусів у бойківському стилі з трьома верхами. На це вказують певні елементи всередині споруди. Сьогодні церква є класичним взірцем «верховинського бароко». З досконалим смаком і відчуттям пропорцій скомпоновано об'єми нави, вівтаря і високої вежі зі струнким, чітко розробленим на яруси . Опасання спирається на цікаво профільовані випуски брусів, гарна аркада ґанку зараз схована за дощаними стінами.
Кутові з'єднання смерекових брусів зроблені врубками в простий замок з двостороннім вирізом і прямим потайним шипом. Покрита гонтом. До центрального прямокутного зрубу із заходу і сходу прилягають більш вузькі прямокутні зруби. До західної стіни бабинця прибудована ажурна двох'ярусна галерея. Аркада верхнього ярусу галереї обходить бабинець з трьох сторін. Коробовий звід нави і плоске перекриття бабинця накриті високим дахом. Над бабинцем здіймається квадратна каркасна дзвіниця, розділена карнизом на дві частини, у верхній частині з чотирьох сторін розташовані декоративні циферблати. Вежа увінчана багатоярусним бароковим завершенням.
На північний захід від церкви побудована висока, триярусна, квадратна, каркасна дзвіниця. Піддашшя дзвіниці плавно переходить у вертикальний обсяг другого ярусу, декорованого у верхній частині вузьким арочним пояском. У третьому ярусі прорізані прямокутні отвори, що закриваються віконницями. Дзвіниця покрита чотирьохскатним шатровим дахом з заломом. Нижній ярус дзвіниці зашитий дошками, другий — покритий гонтом.
У досить високої дзвіниці використані окремі елементи древніх оборонних веж, але у декоративному трактуванні. Її нижній ярус завершений дуже широким опасанням з покрівлею м'яких контурів, яка плавно переходить у вертикальний обсяг другого ярусу, де по верху проходить пояс невеликих бійниць-арок. Третій невисокий ярус дзвіниці увінчаний пірамідальним верхом з одним заломом, як в бойківських храмах. Масив цієї споруди простий, членування ясні, а маленькі бійниці-арочки в завершенні другого ярусу контрастно відтіняють його великі форми, завдяки чому вона набуває монументальне вираження.
Історія
У 1751 році в Ізках були три дерев'яні церкви, а Миколаївська у цей період ремонтувалась, отже, була збудована принаймні на початку XVIII століття або й давніше. 1798 рік є роком перебудови церкви.
Результати натурних досліджень дозволяють припустити, що церква збудована у XVII столітті, від цього періоду збереглися основні зруби стін, нижні вінці зрубів і верхів і інші сліди перебудов. При перебудові церква набула сучасного вигляду.
У храмі зберігається чудова ікона Богородиці, названа видатним мистецтвознавцем Григорієм Логвином «Закарпатською мадонною». На жаль, весь старий живопис храму нещадно замальовано заблукалими «художниками». Збережено зразки народного різьбарства — іконостас XVIII століття, свічники, дерев'яну люстру. Різні написи донесли до нас імена людей, причетних до облаштування церкви: ікони празникового ряду «помалював священник ієрей Максим Марусинич», ікону Тайної Вечері «справив ієрей Григорій Лучинець… 25 вересня 1730 року», ікону Богоматері купив «Петро Келечинський… за своє відпущення гріхів», ікону св. Миколи «справив» священник ієрей Петро Криванич з родиною.
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 215). В 2018 році церква визнана об'єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (№ 070029).
Біля церкви стоїть дерев'яна дзвіниця архаїчної форми і рідкісних пропорцій. Це єдина в Закарпатті дзвіниця такого типу — вся спрямована догори, вона ніби підтримує легкий вертикальний злет вежі церкви. Споруда — каркасна, широка основа переходить вище опасання у високий стрункий об'єм. Голосницями служать вікна з віконницями, а також низенька аркада. Художньо бездоганно вирішено шатровий дах дзвіниці з одним заломом. Про дзвіницю, як і про церкву, дбають як уміють, поступово збільшуючи кількість бляхи на ній. Вежа церкви також вкрита металом. Однак улітку 2005 року зусиллями громади дахи отримали нове ґонтове покриття.
Храм в Ізках є своєрідним музеєм українського мистецтва XVI—XIX століття. У ньому зберігається багато першокласних творів іконопису і прикладного мистецтва. Ікона належить до вершин українського живопису XVI століття написана всього лише білилами, сажею, жовтою і червоною охрою, вона створює дивовижне враження вишуканістю свого колориту. Її сміливо можна назвати «Закарпатською мадонною», бо тут майстер дав свою інтерпретацію образу Марії. Вона не успадковує ні строгого ієратичного типу Богоматері «Одигітрія», ні ліричному «Розчулення». Художник пише молоду матір з немовлям на руках так, як в «Одигітрії», але надає їй іншу позу: вона злегка схилила голову до дитини. Однією рукою Марія підтримує дитя, а в іншій тримає гілочку бузку. Сіро-синій мафорій, написаний тільки сажею і білилами, оздоблює охристо-рожевий лик Богоматері. У неї чудовий овал обличчя з м'яким вузьким підборіддям і дуже широким чолом. На обличчі, модульованим лише чорною лінією і легкими півтонами охристо-рожевого кольору, на якому ледве помітні червоні уста, виділяються неймовірно великі чорні очі з величезними зіницями. Її погляд з вираженням безмежної печалі спрямований немов би в себе. У цій іконі художник зумів відбити не тільки страждання українських дружин і матерів, їх любов, ніжність і вірність, але й печаль і горе всіх матерів, зумів створити піднесений і поетичний образ.
Живопис іконостасу, який відноситься до кінця XVIII століття, належить майстру незвичайного темпераменту, який володіє великим декоративним чуттям, монументаліст за своїм складом. Широка манера письма виявляє в ньому вродженого майстра фрески. Він любить типаж з широкими відкритими лобами, з великими очима, фігури струнких пропорцій. Його образи народні, українські, виконані з високою гідністю, внутрішньою зосередженістю і величчю.
Див. також
Примітки
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство. — 1973. — С.93-95
- М. Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008.
- Артемов А. А Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — Киев.: Будівельник, 1984. — С.186-187
- Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 14 лютого 2021.
Посилання
- Церква і дзвіниця в селі Ізки на сайті «Дерев'яні храми України»
- Прадідівська слава: база даних українських пам'яток і визначних місць
Джерела
- Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — К.: Держбудвидав. — 1956.
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство. — 1973.
- Сирохман М. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008. — 88с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatogo Mikoli Chudotvorcya derev yana cerkva yaka znahoditsya u seli Izki Mizhgirskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Cerkva yavlyaye soboyu klasichnij vzirec verhovinskogo baroko ta stanovit soboyu najbilshij za rozmirami hram z tak zvanih pam yatnikiv mezhigirskoyi grupi pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 215 lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Cerkva Svyatogo Mikoli ChudotvorcyaCerkva v seli IzkiCerkva v seli Izki48 39 06 pn sh 23 21 56 sh d 48 651702777805773792 pn sh 23 36574722224978018 sh d 48 651702777805773792 23 36574722224978018 Koordinati 48 39 06 pn sh 23 21 56 sh d 48 651702777805773792 pn sh 23 36574722224978018 sh d 48 651702777805773792 23 36574722224978018Krayina UkrayinaMistoZakarpatska oblastTipcerkvaTip budivlicerkvaStilderev yana arhitekturaPersha zgadka1751Data zasnuvannya17 stolittyaPribudoviDzvinicyaRelikviyi i svyatiniIkonostas ikonopis ta rizblennya XVIII st derev yana lyustra ikona Bogomatir Odigitriya z prorokami Stanzadovilnij Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Mikolaya ArhitekturaHram Mikoli v Izkah najbilshij za rozmirami z pomizh usih pam yatnikiv mezhigirskoyi grupi U nogo naprochud vdalo znajdeni proporciyi ob yemu i osoblivo ritm arok galereyi ganku z shistma rizblenimi stovpchikami i nizenkoyu arkadoyu na drugomu yarusi babincya Zavdyaki tomu sho verhni arki menshe pivkola voni zdayutsya nibi zatisnuti opasannyam i karnizom pokrivli hramu Obrizi kronshtejniv sho pidtrimuyut opasannya i pokrivlyu ganku a takozh kinci kolod arki virizu z yednuyut babinec z navoyu zrobleni rukoyu talanovitogo majstra Pervisno cerkvu bulo zbudovano iz smerekovih brusiv u bojkivskomu stili z troma verhami Na ce vkazuyut pevni elementi vseredini sporudi Sogodni cerkva ye klasichnim vzircem verhovinskogo baroko Z doskonalim smakom i vidchuttyam proporcij skomponovano ob yemi navi vivtarya i visokoyi vezhi zi strunkim chitko rozroblenim na yarusi Opasannya spirayetsya na cikavo profilovani vipuski brusiv garna arkada ganku zaraz shovana za doshanimi stinami Kutovi z yednannya smerekovih brusiv zrobleni vrubkami v prostij zamok z dvostoronnim virizom i pryamim potajnim shipom Pokrita gontom Do centralnogo pryamokutnogo zrubu iz zahodu i shodu prilyagayut bilsh vuzki pryamokutni zrubi Do zahidnoyi stini babincya pribudovana azhurna dvoh yarusna galereya Arkada verhnogo yarusu galereyi obhodit babinec z troh storin Korobovij zvid navi i ploske perekrittya babincya nakriti visokim dahom Nad babincem zdijmayetsya kvadratna karkasna dzvinicya rozdilena karnizom na dvi chastini u verhnij chastini z chotiroh storin roztashovani dekorativni ciferblati Vezha uvinchana bagatoyarusnim barokovim zavershennyam Na pivnichnij zahid vid cerkvi pobudovana visoka triyarusna kvadratna karkasna dzvinicya Piddashshya dzvinici plavno perehodit u vertikalnij obsyag drugogo yarusu dekorovanogo u verhnij chastini vuzkim arochnim poyaskom U tretomu yarusi prorizani pryamokutni otvori sho zakrivayutsya vikonnicyami Dzvinicya pokrita chotirohskatnim shatrovim dahom z zalomom Nizhnij yarus dzvinici zashitij doshkami drugij pokritij gontom U dosit visokoyi dzvinici vikoristani okremi elementi drevnih oboronnih vezh ale u dekorativnomu traktuvanni Yiyi nizhnij yarus zavershenij duzhe shirokim opasannyam z pokrivleyu m yakih konturiv yaka plavno perehodit u vertikalnij obsyag drugogo yarusu de po verhu prohodit poyas nevelikih bijnic arok Tretij nevisokij yarus dzvinici uvinchanij piramidalnim verhom z odnim zalomom yak v bojkivskih hramah Masiv ciyeyi sporudi prostij chlenuvannya yasni a malenki bijnici arochki v zavershenni drugogo yarusu kontrastno vidtinyayut jogo veliki formi zavdyaki chomu vona nabuvaye monumentalne virazhennya IstoriyaU 1751 roci v Izkah buli tri derev yani cerkvi a Mikolayivska u cej period remontuvalas otzhe bula zbudovana prinajmni na pochatku XVIII stolittya abo j davnishe 1798 rik ye rokom perebudovi cerkvi Rezultati naturnih doslidzhen dozvolyayut pripustiti sho cerkva zbudovana u XVII stolitti vid cogo periodu zbereglisya osnovni zrubi stin nizhni vinci zrubiv i verhiv i inshi slidi perebudov Pri perebudovi cerkva nabula suchasnogo viglyadu U hrami zberigayetsya chudova ikona Bogorodici nazvana vidatnim mistectvoznavcem Grigoriyem Logvinom Zakarpatskoyu madonnoyu Na zhal ves starij zhivopis hramu neshadno zamalovano zablukalimi hudozhnikami Zberezheno zrazki narodnogo rizbarstva ikonostas XVIII stolittya svichniki derev yanu lyustru Rizni napisi donesli do nas imena lyudej prichetnih do oblashtuvannya cerkvi ikoni praznikovogo ryadu pomalyuvav svyashennik iyerej Maksim Marusinich ikonu Tajnoyi Vecheri spraviv iyerej Grigorij Luchinec 25 veresnya 1730 roku ikonu Bogomateri kupiv Petro Kelechinskij za svoye vidpushennya grihiv ikonu sv Mikoli spraviv svyashennik iyerej Petro Krivanich z rodinoyu V radyanski chasi cerkva ohoronyalas yak pam yatka arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 215 V 2018 roci cerkva viznana ob yektom kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya yakij vneseno do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini 070029 Bilya cerkvi stoyit derev yana dzvinicya arhayichnoyi formi i ridkisnih proporcij Ce yedina v Zakarpatti dzvinicya takogo tipu vsya spryamovana dogori vona nibi pidtrimuye legkij vertikalnij zlet vezhi cerkvi Sporuda karkasna shiroka osnova perehodit vishe opasannya u visokij strunkij ob yem Golosnicyami sluzhat vikna z vikonnicyami a takozh nizenka arkada Hudozhno bezdoganno virisheno shatrovij dah dzvinici z odnim zalomom Pro dzvinicyu yak i pro cerkvu dbayut yak umiyut postupovo zbilshuyuchi kilkist blyahi na nij Vezha cerkvi takozh vkrita metalom Odnak ulitku 2005 roku zusillyami gromadi dahi otrimali nove gontove pokrittya Hram v Izkah ye svoyeridnim muzeyem ukrayinskogo mistectva XVI XIX stolittya U nomu zberigayetsya bagato pershoklasnih tvoriv ikonopisu i prikladnogo mistectva Ikona nalezhit do vershin ukrayinskogo zhivopisu XVI stolittya napisana vsogo lishe bililami sazheyu zhovtoyu i chervonoyu ohroyu vona stvoryuye divovizhne vrazhennya vishukanistyu svogo koloritu Yiyi smilivo mozhna nazvati Zakarpatskoyu madonnoyu bo tut majster dav svoyu interpretaciyu obrazu Mariyi Vona ne uspadkovuye ni strogogo iyeratichnogo tipu Bogomateri Odigitriya ni lirichnomu Rozchulennya Hudozhnik pishe molodu matir z nemovlyam na rukah tak yak v Odigitriyi ale nadaye yij inshu pozu vona zlegka shilila golovu do ditini Odniyeyu rukoyu Mariya pidtrimuye ditya a v inshij trimaye gilochku buzku Siro sinij maforij napisanij tilki sazheyu i bililami ozdoblyuye ohristo rozhevij lik Bogomateri U neyi chudovij oval oblichchya z m yakim vuzkim pidboriddyam i duzhe shirokim cholom Na oblichchi modulovanim lishe chornoyu liniyeyu i legkimi pivtonami ohristo rozhevogo koloru na yakomu ledve pomitni chervoni usta vidilyayutsya nejmovirno veliki chorni ochi z velicheznimi zinicyami Yiyi poglyad z virazhennyam bezmezhnoyi pechali spryamovanij nemov bi v sebe U cij ikoni hudozhnik zumiv vidbiti ne tilki strazhdannya ukrayinskih druzhin i materiv yih lyubov nizhnist i virnist ale j pechal i gore vsih materiv zumiv stvoriti pidnesenij i poetichnij obraz Zhivopis ikonostasu yakij vidnositsya do kincya XVIII stolittya nalezhit majstru nezvichajnogo temperamentu yakij volodiye velikim dekorativnim chuttyam monumentalist za svoyim skladom Shiroka manera pisma viyavlyaye v nomu vrodzhenogo majstra freski Vin lyubit tipazh z shirokimi vidkritimi lobami z velikimi ochima figuri strunkih proporcij Jogo obrazi narodni ukrayinski vikonani z visokoyu gidnistyu vnutrishnoyu zoseredzhenistyu i velichchyu Div takozhCerkva Svyatogo Mikolaya Svalyava Cerkva Svyatogo Duha Guklivij Cerkva Voznesinnya Gospodnogo Yalove Cerkva Vvedennya Presvyatoyi Bogorodici Roztoka Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Pilipec PrimitkiLogvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 S 93 95 M Sirohman P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 Artemov A A Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog V 4 h t T 2 Vinnickaya Volynskaya Voroshilovgradskaya Dnepropetrovskaya Doneckaya Zhitomirskaya Zakarpatskaya zaporozhskaya Ivano Frankovskaya Kirovogradskaya Krymskaya oblasti Kiev Budivelnik 1984 S 186 187 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 23 travnya 2018 r 396 Pro vnesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini zakon rada gov ua Procitovano 14 lyutogo 2021 PosilannyaCerkva i dzvinicya v seli Izki na sajti Derev yani hrami Ukrayini Pradidivska slava baza danih ukrayinskih pam yatok i viznachnih miscDzherelaPam yatniki arhitekturi URSR sho perebuvayut pid derzhavnoyu ohoronoyu spisok K Derzhbudvidav 1956 Logvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 Sirohman M P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 88s