Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
41°1′11.000000099202″ пн. ш. 28°56′59.000000099201″ сх. д. / 41.01972° пн. ш. 28.94972° сх. д.
| Церква Дванадцяти апостолів | |
| Дата створення / заснування | 6 століття |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | апостол |
| Засновник | Костянтин Великий |
| Культура | Східна Римська імперія |
| Країна |  Туреччина |
| Адміністративна одиниця | Стамбул |
| Час/дата закінчення | 1461 |
| Присвячено | апостол |
| Архітектурний стиль | Архітектура Візантійської імперії |
| Описано за адресою | ehw.gr/l.aspx?id=10896 |
| Стан збереженості | d |
| Стан використання | d |
| Категорія людей, що тут поховані | d |
 Церква Дванадцяти апостолів у Вікісховищі | |
Церква Дванадцяти апостолів або Церква Святих апостолів (дав.-гр. Ἅγιοι Ἀπόστολοι) — відома у столиці Візантійської імперії церква, що посідала друге місце за значенням після Софійського собору (знищена 1461 року і забудована мечеттю).
Престольне свято: 13 липня на честь Собору святих славних і всехвальних 12 апостолів Христових.
Історія
Первісну церкву 12-ти апостолів датують 330 роком за часів правління імператора Костянтина І Великого, котрий заснував нову столицю в місті Візантії. В рік смерті імператора (337 р. н. е.) церква стояла недобудованою. Будівництво завершили за його сина і спадкоємця престолу Констанція ІІ. За наказом сина батька перепоховали в новій церкві. За первісним планом в церкву мали перенести всі мощі дванадцяти апостолів. Згодом сюди змогли перенести лише мощі Св. Андрія, Св. Луки та Св. Тимофія, бо прагнення зібрати всі мощі в одному храмі виявилось нереалістичним. Тому церкву мимоволі стали вважати церквою лише цих апостолів, а її назву скорегували до Церкви Святих апостолів.
В добу правління Юстиніана І стара церква вважалась замалою і її перебудували. Відомо, що причетними до нового проекту і побудови великої церкви були архітектори Анфемій Траллський та Ісидор Мілетський , уславлені майстри, що побудували Софійський собор. Але новий храм мав власний план і власний архітектурний образ, не схожий на план і архітектурні форми Софійського собору. Так, храм мав центричну композицію у вигляді грецького хреста, кожне рамено якого вінчала баня, а центральна, п'ята, баня була вища за інші. Нову церкву висвятили 28 червня 550 року. Сюди перенесли поховання Костянтина Великого та мощі трьох апостолів. Для імператора Юстиніана та його родини створили окремий мавзолей в північному трансепті церкви.
За століття існування церква Святих апостолів на центральній вулиці столиці накопичила як низку християнських реліквій, так і коштовні вироби із золота, срібла, коштовного каміння тощо. Саме сюди перенесли і мощі святителя Івана Златоуста, що відбилось в створенні мініатюри 985 р. в монології імператора Василя ІІ. (Нині Ватиканська бібліотека, Рим). Церква Св. апостолів була ремонтована, та, ймовірно, збільшена в 9 столітті за наказом імператора Василя I. В 10 столітті Константин Родоський створив віршований «Опис церкви Св. апостолів», котрий мав посвяту імператору Константину VII.
Меморіал візантійських імператорів і патріархів
Практично сімсот років церква Святих апостолів була меморіалом візантійських імператорів та їх родин, а також константинопольських патріархів. Якщо Софійський собор розмістили в найстарішій частині міста, церква Св. апостолів опинилась в центрі нових районів візантійської столиці і практично відігравала роль головного храму міста.
Десятиліття поневірянь і руйнація
Всі храми візантійської столиці і її палаци пройшли через роки кризи, пожежі, перебудови і спустошення. Не оминула цього і церква Св. апостолів. 1204 року під час Четвертого хрестового походу Константинополь захопили західноєвропейські і венеційські лицарі і практично спустошили місто. Серед пограбованих і сплюндрованих була і церква Св. апостолів. Історик Никита Хоніат зафіксував пограбування церкви та могил візантійських імператорів. Серед пограбованих була і могила імператора Юстиніана. Хрестоносці відкрили поховання імператора Іраклія і витягли золотий вінець базилевса разом із волоссям, що налипло на вінець. Лише частка скарбів церкви була вивезена в Венецію і передана у собор Святого Марка, побудованого колись запрошеними візантійськими будівничими за зразком саме церкви Св. апостолів. На землях центральної частини колишньої Візантії було створено декілька дрібних імперій, переданих в управління шляхетним лицарям. Константинополь майже на 60 років став столицею Латинської імперії. Спритні венеційці захопили собі всі чорноморські протоки, остови Крит і південний схід Греції, чим випередили тодішніх власних конкурентів із Генуї.
Візантійські імператори і патріархи, всі патріотично налаштовані візантійці скупчились в місті Нікея. Нікейські греки розробляли плани відновлення імперії та відвоювання Константинополя, котрий візантійці волали повернути собі будь що. Лише 1261 року за допомогою ворогів Венеції із Генуї цей план реалізували, скориставшись слушним моментом. Але ні відбити у венеційців захоплені землі і острови, ні відновити імперію в колишніх кордонах не вдалося.
В пам'ять про відвоювання Константинополя імператор Михайло VIII Палеолог наказав створити образ свого небесного патрона Михаїла Архангела і передав того в відремонтовану церкву Св. апостолів. Церкву наново ремонтували за імператора Андроніка ІІ Палеолога на початку 1300-х рр., але згодом вона занепала через зростання економічної кризи в державі і значне скорочення мешканців міста. Христофор Буондельмонті із Флоренції відвідав столицю і зафіксував занепалий храм 1420 року.
1453 року Константинополь був завойований турками-османами. Його роблять столицею нової Османської імперії, котра швидко збільшує власні землі за рахунок нових захоплень. Софійський собор перетворюють на мечеть, а візантійському патріарху та православним грекам віддають занепалу церкву Святих апостолів. Згодом поруйнована церква опинилась в районі міста, де оселились турки-мусульмани, котрим була потрібна власна мечеть. За наказом султана Мехмеда ІІ патріархом став грек Геннадій Схоларій. Вороже ставлення мусульман до греків спонукало Геннадія Схоларія покинути поруйнований храм в мусульманському кварталі і перенести службу в церкву Св. Марії Паммакарістос у квартал Карсамба.
Руїни християнської церкви розібрали 1462 року. На 11 гектарах вивільненої площі в період 1463-1470 рр. розпочали будівництво мечеті Фатіх (мечеть Завойовника), найкращої споруди Стамбула. Її значно пошкодив землетрус 1766 року, після чого мечеть відновили. Територію колишньої церкви Св. апостолів мечеть займає донині.
Див. також
- Анфемій Траллський
- Ісидор Мілетський
- Мірелейон
- Софійський собор (Константинополь)
- Живопис Візантійської імперії
- Архітектура Візантійської імперії
Джерела
- G L Huxley, Anthemius of Tralles (Cambridge, Mass., 1959).
- Mango, Cyril A. The Art of the Byzantine Empire, 312—1453: Sources and Documents. (Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, 1972).
- Федорова Е. В. «Знаменитые города Италии. Рим, флоренция, Венеция», М., 1985
- «Культура Византии вторая половина 7-12 веков», М., Наука, 1989
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
41 1 11 000000099202 pn sh 28 56 59 000000099201 sh d 41 01972 pn sh 28 94972 sh d 41 01972 28 94972Cerkva Dvanadcyati apostoliv Data stvorennya zasnuvannya6 stolittya Nazvano na chestapostol ZasnovnikKostyantin Velikij KulturaShidna Rimska imperiya Krayina Turechchina Administrativna odinicyaStambul Chas data zakinchennya1461 Prisvyachenoapostol Arhitekturnij stilArhitektura Vizantijskoyi imperiyi Opisano za adresoyuehw gr l aspx id 10896 Stan zberezhenostiznesenijd Stan vikoristannyazakrito nazavzhdid Kategoriya lyudej sho tut pohovanid Cerkva Dvanadcyati apostoliv u VikishovishiCerkva Dvanadcyati apostoliv na tli vizantijskoyi miniatyuri 985 r Minologij imperatora Vasilya II Vatikanska biblioteka Rim Cerkva Dvanadcyati apostoliv abo Cerkva Svyatih apostoliv dav gr Ἅgioi Ἀpostoloi vidoma u stolici Vizantijskoyi imperiyi cerkva sho posidala druge misce za znachennyam pislya Sofijskogo soboru znishena 1461 roku i zabudovana mechettyu Prestolne svyato 13 lipnya na chest Soboru svyatih slavnih i vsehvalnih 12 apostoliv Hristovih Zmist 1 Istoriya 2 Memorial vizantijskih imperatoriv i patriarhiv 3 Desyatilittya poneviryan i rujnaciya 4 Div takozh 5 DzherelaIstoriyared Pervisnu cerkvu 12 ti apostoliv datuyut 330 rokom za chasiv pravlinnya imperatora Kostyantina I Velikogo kotrij zasnuvav novu stolicyu v misti Vizantiyi V rik smerti imperatora 337 r n e cerkva stoyala nedobudovanoyu Budivnictvo zavershili za jogo sina i spadkoyemcya prestolu Konstanciya II Za nakazom sina batka perepohovali v novij cerkvi Za pervisnim planom v cerkvu mali perenesti vsi moshi dvanadcyati apostoliv Zgodom syudi zmogli perenesti lishe moshi Sv Andriya Sv Luki ta Sv Timofiya bo pragnennya zibrati vsi moshi v odnomu hrami viyavilos nerealistichnim Tomu cerkvu mimovoli stali vvazhati cerkvoyu lishe cih apostoliv a yiyi nazvu skoreguvali do Cerkvi Svyatih apostoliv V dobu pravlinnya Yustiniana I stara cerkva vvazhalas zamaloyu i yiyi perebuduvali Vidomo sho prichetnimi do novogo proektu i pobudovi velikoyi cerkvi buli arhitektori Anfemij Trallskij ta Isidor Miletskij uslavleni majstri sho pobuduvali Sofijskij sobor Ale novij hram mav vlasnij plan i vlasnij arhitekturnij obraz ne shozhij na plan i arhitekturni formi Sofijskogo soboru Tak hram mav centrichnu kompoziciyu u viglyadi greckogo hresta kozhne rameno yakogo vinchala banya a centralna p yata banya bula visha za inshi Novu cerkvu visvyatili 28 chervnya 550 roku Syudi perenesli pohovannya Kostyantina Velikogo ta moshi troh apostoliv Dlya imperatora Yustiniana ta jogo rodini stvorili okremij mavzolej v pivnichnomu transepti cerkvi Za stolittya isnuvannya cerkva Svyatih apostoliv na centralnij vulici stolici nakopichila yak nizku hristiyanskih relikvij tak i koshtovni virobi iz zolota sribla koshtovnogo kaminnya tosho Same syudi perenesli i moshi svyatitelya Ivana Zlatousta sho vidbilos v stvorenni miniatyuri 985 r v monologiyi imperatora Vasilya II Nini Vatikanska biblioteka Rim Cerkva Sv apostoliv bula remontovana ta jmovirno zbilshena v 9 stolitti za nakazom imperatora Vasilya I V 10 stolitti Konstantin Rodoskij stvoriv virshovanij Opis cerkvi Sv apostoliv kotrij mav posvyatu imperatoru Konstantinu VII Memorial vizantijskih imperatoriv i patriarhivred Praktichno simsot rokiv cerkva Svyatih apostoliv bula memorialom vizantijskih imperatoriv ta yih rodin a takozh konstantinopolskih patriarhiv Yaksho Sofijskij sobor rozmistili v najstarishij chastini mista cerkva Sv apostoliv opinilas v centri novih rajoniv vizantijskoyi stolici i praktichno vidigravala rol golovnogo hramu mista Desyatilittya poneviryan i rujnaciyared Vsi hrami vizantijskoyi stolici i yiyi palaci projshli cherez roki krizi pozhezhi perebudovi i spustoshennya Ne ominula cogo i cerkva Sv apostoliv 1204 roku pid chas Chetvertogo hrestovogo pohodu Konstantinopol zahopili zahidnoyevropejski i venecijski licari i praktichno spustoshili misto Sered pograbovanih i splyundrovanih bula i cerkva Sv apostoliv Istorik Nikita Honiat zafiksuvav pograbuvannya cerkvi ta mogil vizantijskih imperatoriv Sered pograbovanih bula i mogila imperatora Yustiniana Hrestonosci vidkrili pohovannya imperatora Irakliya i vityagli zolotij vinec bazilevsa razom iz volossyam sho naliplo na vinec Lishe chastka skarbiv cerkvi bula vivezena v Veneciyu i peredana u sobor Svyatogo Marka pobudovanogo kolis zaproshenimi vizantijskimi budivnichimi za zrazkom same cerkvi Sv apostoliv Na zemlyah centralnoyi chastini kolishnoyi Vizantiyi bulo stvoreno dekilka dribnih imperij peredanih v upravlinnya shlyahetnim licaryam Konstantinopol majzhe na 60 rokiv stav stoliceyu Latinskoyi imperiyi Spritni venecijci zahopili sobi vsi chornomorski protoki ostovi Krit i pivdennij shid Greciyi chim viperedili todishnih vlasnih konkurentiv iz Genuyi Vizantijski imperatori i patriarhi vsi patriotichno nalashtovani vizantijci skupchilis v misti Nikeya Nikejski greki rozroblyali plani vidnovlennya imperiyi ta vidvoyuvannya Konstantinopolya kotrij vizantijci volali povernuti sobi bud sho Lishe 1261 roku za dopomogoyu vorogiv Veneciyi iz Genuyi cej plan realizuvali skoristavshis slushnim momentom Ale ni vidbiti u venecijciv zahopleni zemli i ostrovi ni vidnoviti imperiyu v kolishnih kordonah ne vdalosya V pam yat pro vidvoyuvannya Konstantinopolya imperator Mihajlo VIII Paleolog nakazav stvoriti obraz svogo nebesnogo patrona Mihayila Arhangela i peredav togo v vidremontovanu cerkvu Sv apostoliv Cerkvu nanovo remontuvali za imperatora Andronika II Paleologa na pochatku 1300 h rr ale zgodom vona zanepala cherez zrostannya ekonomichnoyi krizi v derzhavi i znachne skorochennya meshkanciv mista Hristofor Buondelmonti iz Florenciyi vidvidav stolicyu i zafiksuvav zanepalij hram 1420 roku 1453 roku Konstantinopol buv zavojovanij turkami osmanami Jogo roblyat stoliceyu novoyi Osmanskoyi imperiyi kotra shvidko zbilshuye vlasni zemli za rahunok novih zahoplen Sofijskij sobor peretvoryuyut na mechet a vizantijskomu patriarhu ta pravoslavnim grekam viddayut zanepalu cerkvu Svyatih apostoliv Zgodom porujnovana cerkva opinilas v rajoni mista de oselilis turki musulmani kotrim bula potribna vlasna mechet Za nakazom sultana Mehmeda II patriarhom stav grek Gennadij Sholarij Vorozhe stavlennya musulman do grekiv sponukalo Gennadiya Sholariya pokinuti porujnovanij hram v musulmanskomu kvartali i perenesti sluzhbu v cerkvu Sv Mariyi Pammakaristos u kvartal Karsamba Ruyini hristiyanskoyi cerkvi rozibrali 1462 roku Na 11 gektarah vivilnenoyi ploshi v period 1463 1470 rr rozpochali budivnictvo mecheti Fatih mechet Zavojovnika najkrashoyi sporudi Stambula Yiyi znachno poshkodiv zemletrus 1766 roku pislya chogo mechet vidnovili Teritoriyu kolishnoyi cerkvi Sv apostoliv mechet zajmaye donini Div takozhred Anfemij Trallskij Isidor Miletskij Mirelejon Sofijskij sobor Konstantinopol Zhivopis Vizantijskoyi imperiyi Skulptura Vizantijskoyi imperiyi Arhitektura Vizantijskoyi imperiyi nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Dvanadcyati apostoliv nbsp Portal Mistectvo Dzherelared G L Huxley Anthemius of Tralles Cambridge Mass 1959 Mango Cyril A The Art of the Byzantine Empire 312 1453 Sources and Documents Englewood Cliffs N J Prentice Hall 1972 Fedorova E V Znamenitye goroda Italii Rim florenciya Veneciya M 1985 Kultura Vizantii vtoraya polovina 7 12 vekov M Nauka 1989 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cerkva Dvanadcyati apostoliv amp oldid 43507157