Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква Різдва Христового Підгір я дерев яна церква в с Підгір я Івано Франківської області Україна пам ятка архітектури

Церква Різдва Христового (Підгір'я)

Церква Різдва Христового (Підгір'я)

Церква Різдва Христового (Підгір'я) — дерев'яна церква в с. Підгір'я Івано-Франківської області, Україна, пам'ятка архітектури національного значення.

Церква Різдва Христового
Назва на честь: Різдво Христове
image
48°47′31″ пн. ш. 24°30′50″ сх. д. / 48.79194444447222168° пн. ш. 24.51388888891666795° сх. д. / 48.79194444447222168; 24.51388888891666795Координати: 48°47′31″ пн. ш. 24°30′50″ сх. д. / 48.79194444447222168° пн. ш. 24.51388888891666795° сх. д. / 48.79194444447222168; 24.51388888891666795
Типцерква
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України[1]
Країнаimage Україна
РозташуванняІвано-Франківська область
Підгір'я
Матеріалдеревина
Засновано1832
image
image
Церква Різдва Христового (Підгір'я) (Україна)
image Церква Різдва Христового у Вікісховищі

Історія

Церква датована 1832 роком, коли її перенесли на 300 м. з попереднього місця розташування на нове місце для захисту від розливу річки Бистриця-Солотвинська. Наново освятили храм у 1834 році. Розпис церкви розпочали в 1848 році, а завершили в 1882 році. Храм був пошкоджений під час Першої світової війни (дах та баня), та відремонтований після її закінчення, після чого її розписав художник Михайло Бугера. Після Другої світової війни храм поставили на мурований фундамент. З 1946 року храм перейшов в користування Російської православної церкви (настоятель о. Т. Столяр). У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1141). В період 1966-1972 років церкву ремонтували, а саме: замінили підлогу, частково поновили ґонтову покрівлю та піддашшя, виготовили новий кіот, покрили бляхою. Тоді ж реставровано розписи стін (майстер Гонзяк). Також додато нові ікони: «Матері Божої Неустанної Помочі», «Святий Юрій», «Святий Дмитрій», «Різдво Ісуса». Також церкву ремонтували в 1989 році. Пізніший ремонт змінив обриси церкви (стіни оббиті пластиковою вагонкою, замінено на металопластикові вікна, маківки на дахах оббиті бляхою).

З 1990 року знову використовується громадою УГКЦ (о. Петро Дирів).

В церкві служили такі священники: Іван Камінський (1776–1805), Іван Охримович (1906–1922), Пантелеймон Городецький (1922–1936), Теодор Столяр (1951–1965), Володимир Антонович.

Архітектура

Церква дводільна з об'єднаними бабинцем і навою. До вівтаря прибудовані ризниці, а до бабинця прибудовано двоярусний присінок. Над центральним простором нави на восьмигранній основі розташована восьмиграння баня шатрового типу з глухим ліхтарем та маківкою. Опасання церкви розташовується навколо зрубів нави і бабинця на їх випусках (вінцях). Церква перекрита двосхилим дахом, з оцинкованою бляхою. На вершинах дахів вівтаря і бабинця розташовані маківки. В середині церкви бабинець та нава поєднані високою аркою, є пілястри на кутах та карнізи, стіни розписані рослинними орнаментами та сценами з Святого Писання. Хори розташовані в бабинці. Дерев'яний, різьблений Іконостас церкви датований ХІХ ст.

Дзвіниця

Дзвіниця, яка входить до складу пам'ятки датована 1932 роком, складається з трьох квадратних ярусів, верхній з яких має галерею, перекрита шатровим звершенням із заломом, зашальована вертикальною вагонкою. Між ярусами розташоване оббите бляхою опасання. Дзвінниця має три дзвони, найбільший з яких має вагу 450 кг. (називається "Володимир") та має напис: «Жертва громади Ляхівці рік 1925». Малі дзвони датовані 1929 роком та 1721 роком («АШКА»).

Дзвін «Володимир» з 1943 по 1946 роки був захований (закопаний) на подвір’ї Миколи Магдія поблизу церкви для унеможливлення його переплавки німецькими військами.

Див. також

Примітки

  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-79-%D0%BF#Text
  2. . www.rtic.if.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  3. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  4. . decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  5. (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 1 червня 2021.
  6. . Галицький Кореспондент (укр.). 24 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  7. . www.pslava.info. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva Rizdva Hristovogo Pidgir ya derev yana cerkva v s Pidgir ya Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Cerkva Rizdva HristovogoNazva na chest Rizdvo Hristove48 47 31 pn sh 24 30 50 sh d 48 79194444447222168 pn sh 24 51388888891666795 sh d 48 79194444447222168 24 51388888891666795 Koordinati 48 47 31 pn sh 24 30 50 sh d 48 79194444447222168 pn sh 24 51388888891666795 sh d 48 79194444447222168 24 51388888891666795TipcerkvaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayini 1 Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaIvano Frankivska oblast Pidgir yaMaterialderevinaZasnovano1832Cerkva Rizdva Hristovogo Pidgir ya Ukrayina Cerkva Rizdva Hristovogo u VikishovishiIstoriyaCerkva datovana 1832 rokom koli yiyi perenesli na 300 m z poperednogo miscya roztashuvannya na nove misce dlya zahistu vid rozlivu richki Bistricya Solotvinska Nanovo osvyatili hram u 1834 roci Rozpis cerkvi rozpochali v 1848 roci a zavershili v 1882 roci Hram buv poshkodzhenij pid chas Pershoyi svitovoyi vijni dah ta banya ta vidremontovanij pislya yiyi zakinchennya pislya chogo yiyi rozpisav hudozhnik Mihajlo Bugera Pislya Drugoyi svitovoyi vijni hram postavili na murovanij fundament Z 1946 roku hram perejshov v koristuvannya Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi nastoyatel o T Stolyar U radyanskij period cerkva ohoronyalas yak pam yatka arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 1141 V period 1966 1972 rokiv cerkvu remontuvali a same zaminili pidlogu chastkovo ponovili gontovu pokrivlyu ta piddashshya vigotovili novij kiot pokrili blyahoyu Todi zh restavrovano rozpisi stin majster Gonzyak Takozh dodato novi ikoni Materi Bozhoyi Neustannoyi Pomochi Svyatij Yurij Svyatij Dmitrij Rizdvo Isusa Takozh cerkvu remontuvali v 1989 roci Piznishij remont zminiv obrisi cerkvi stini obbiti plastikovoyu vagonkoyu zamineno na metaloplastikovi vikna makivki na dahah obbiti blyahoyu Z 1990 roku znovu vikoristovuyetsya gromadoyu UGKC o Petro Diriv V cerkvi sluzhili taki svyashenniki Ivan Kaminskij 1776 1805 Ivan Ohrimovich 1906 1922 Pantelejmon Gorodeckij 1922 1936 Teodor Stolyar 1951 1965 Volodimir Antonovich ArhitekturaCerkva dvodilna z ob yednanimi babincem i navoyu Do vivtarya pribudovani riznici a do babincya pribudovano dvoyarusnij prisinok Nad centralnim prostorom navi na vosmigrannij osnovi roztashovana vosmigrannya banya shatrovogo tipu z gluhim lihtarem ta makivkoyu Opasannya cerkvi roztashovuyetsya navkolo zrubiv navi i babincya na yih vipuskah vincyah Cerkva perekrita dvoshilim dahom z ocinkovanoyu blyahoyu Na vershinah dahiv vivtarya i babincya roztashovani makivki V seredini cerkvi babinec ta nava poyednani visokoyu arkoyu ye pilyastri na kutah ta karnizi stini rozpisani roslinnimi ornamentami ta scenami z Svyatogo Pisannya Hori roztashovani v babinci Derev yanij rizblenij Ikonostas cerkvi datovanij HIH st DzvinicyaDzvinicya yaka vhodit do skladu pam yatki datovana 1932 rokom skladayetsya z troh kvadratnih yarusiv verhnij z yakih maye galereyu perekrita shatrovim zvershennyam iz zalomom zashalovana vertikalnoyu vagonkoyu Mizh yarusami roztashovane obbite blyahoyu opasannya Dzvinnicya maye tri dzvoni najbilshij z yakih maye vagu 450 kg nazivayetsya Volodimir ta maye napis Zhertva gromadi Lyahivci rik 1925 Mali dzvoni datovani 1929 rokom ta 1721 rokom AShKA Dzvin Volodimir z 1943 po 1946 roki buv zahovanij zakopanij na podvir yi Mikoli Magdiya poblizu cerkvi dlya unemozhlivlennya jogo pereplavki nimeckimi vijskami Div takozhCerkva Svyatogo Velikomuchenika Yuriya Peremozhcya Bistricya Cerkva Svyatogo Mikolaya Slivki Cerkva Svyatogo Mikolaya Ustya Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Pistin Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Hlibichin Primitkihttps zakon rada gov ua laws show 442 79 D0 BF Text www rtic if ua Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 17 bereznya 2021 decerkva org ua Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 ukr Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 1 chervnya 2021 Galickij Korespondent ukr 24 grudnya 2020 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2021 www pslava info Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021

Дата публікації:
Топ