Церква Свята Різдва Богородиці (біл. Свята-Раства-Багародзіцкая царква) — чинна церква у с. Мурованка Щучинського району Гродненської області Білорусі. Пам'ятка оборонного зодчества. Має стильові ознаки білоруської готики.
Церква Різдва Богородиці | |
---|---|
біл. Свята-Раства-Багародзіцкая царква | |
53°41′51″ пн. ш. 24°59′59″ сх. д. / 53.69750° пн. ш. 24.99972° сх. д.Координати: 53°41′51″ пн. ш. 24°59′59″ сх. д. / 53.69750° пн. ш. 24.99972° сх. д. | |
Тип споруди | православний храм |
Сучасний статус | Чинна |
Розташування | Білорусь, с. Мурованка |
Початок будівництва | 1524 |
Зруйновано | 1706 |
Відбудовано | Середина XIX століття |
Будівельна система | Цегляна кладка |
Стиль | Готика, Ренесанс |
Належність | Білоруська православна церква |
Єпархія | d |
Стан | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
Адреса | с. Мурованка, Щучинський район, Гродненська область, Білорусь |
Оригінальна назва | біл. Свята-Раства-Багародзіцкая царква |
Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
Церква Різдва Богородиці (Мурованка) (Білорусь) | |
Церква Різдва Богородиці у Вікісховищі |
Історія
Довгий час офіційною датою будівництва церкви вважався 1407 рік. Пізніше аналіз історичних документів показав, що дата 1407 була сфальсифікована в XVII столітті. Докладніше вивчення пам'ятки дало вченим підстави вважати, що укріплену церкву було побудовано десь між 1516 і 1542 роками. На той час місцевість майбутнього будівництва вже носила назву Мурованка завдяки єдиній укріпленій кам'яній вежі, яку і було пізніше перебудовано у храм.
- 1524 рік — початок будівництва цегляної церкви.
- 1656 рік — суттєво постраждала у війні з Московщиною.
У Великій Північній війні церква потрапила в 1706 році під гарматний обстріл військ шведського короля Карла XII, які йшли на Полтаву. В результаті обстрілу церква зазнала серйозних пошкоджень. Після цього прийшла в запустіння і була відновлена тільки в середині XIX століття .
Архітектура
Церква в селі Мурованка — одна з видатних пам'яток оборонного храмового будівництва у Великому князівстві Литовському. Будучи схожою на Свято-Михайлівську церкву в Синковичах, вона має більш досконалу структуру.
У плані церква нагадує правильний прямокутник, близький до квадрату (15х13,5 см). До східного фасаду примикає одна апсида майже на всю ширину церкви. Вежі храму круглі; західні башти мають у діаметрі близько 4,5 м, товщина стін — близька до 1,8 м, а первісна висота — близько 14 м; східні вежі менших розмірів — діаметр всього 3 м, товщина стін — близько 1 м, висота майже така сама, як і в західних. У баштах розташовуються виткі східці, що ведуть до бійниць. Кожна стрільниця мала вигляд досить великої пройми, перекритої округлою аркою, яка поступово звужується до середини. Над бійницею — невеликий отвір для спостереження за противником. Раніше у північній і південній стінах було по 7 бійниць, потім одну було замуровано, залишилося тільки шість — по три з кожного боку. Головний вхід до храму захищала важка решітка — герса, яка спускалася на ланцюгах з ніші над входом .
Внутрішній простір споруди розділено чотирма гранованими стовпами на три нефи, перекриті зірковими склепіннями. Групи останніх у переплетіннях утворюють ромби і трикутники. Було знайдено вівтарну стіну, що відділяла кафолікон від вівтарної частини. На думку Г. Лаврецького, ця стіна також була невеликим укріпленням. За описами істориків, до початку XIX століття в храмі по всьому периметру йшов таємний хід. Окрім того, там знаходилося безліч схованок, а під будівлею розміщувалися два склепи .
Фасади храму всіяні декоративними елементами. Нішами прикрашені не тільки стіни, але і башти, апсида. Всю споруду оперізує декоративний поясок — ряд цегли, покладеної під кутом. Поєднання темно-червоного тла стіни з білими поясами і нішами надає храму особливої пишності, тому його фасади не викликають відчуття суворості.
Головний західний фасад виконує роль своєрідного декоративного щита, поділеного по горизонталі на дві частини. Внизу — три ніші складної конструкції. У кожній із них — дві менших розмірів. У верхній частині зроблено одну велику нішу з подвійною арка. Незважаючи на очевидну простоту, такий декор дуже гармонійно розділяє поверхню щита і надає йому вишуканості. Цьому сприяють і бічні контури фронтону з його ритмічними вертикальними підвищеннями і крутими схилами. Розташування щита фронтону між нижчими кутовими вежами значно посилює вертикальність всього західного фасаду. Оформлення фасаду зроблено за принципом поступового наростання декоративності.
Храм неодноразово змінювався, особливо під час капітальних ремонтів у 1822 і 1871-1872 роках. Зникли деякі характерні деталі, які створювали неповторний колорит церкви-фортеці. Виявилася замурованою частина бійниць на головному і бічних фасадах, зникли бійниці зі східного. Розвалені сходи вівтарних веж, на один ярус надбудовано західні вежі західного фасаду. Зроблено нові карнизи, побудовано притвор. На зовнішніх стінах з'явилася штукатурка. Однак, незважаючи на істотні зміни, первісний вигляд храму в основних рисах зберігся. У часи Німецько-радянської війни церкву було пошкоджено, наприкінці 1940 — початку 1950-х рр. відремонтовано стіни, склепіння, дах.
Галерея
Примітки
- Мурованка: між минулим і майбутнім [ 1 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Горны А. Страсці вакол Мураванкі. Эпізод з гісторыі Маламажэйкаўскай Свята-Раства-Багародзіцкай царквы [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Поколение. 2013. № 2. С. 45—47.
- Лаўрэш Л. Датаванне пабудовы царквы ў Малым Мажэйкаве [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Białoruskie Zeszyty Historyczne № 40. Białystok, 2013. С. 226—232.
- Лаўрэш Л. Маламажэйкаўская царква: гістарычны нарыс [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] // - Гродна: "ЮрСаПрынт", 2017. - 114 с.: іл.
Посилання
- Царква Нараджэння Божай Маці (Мураванка) [ 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] на Radzima.org
- Здымкі на Globus.tut.by [ 3 листопада 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyata Rizdva Bogorodici bil Svyata Rastva Bagarodzickaya carkva chinna cerkva u s Murovanka Shuchinskogo rajonu Grodnenskoyi oblasti Bilorusi Pam yatka oboronnogo zodchestva Maye stilovi oznaki biloruskoyi gotiki Cerkva Rizdva Bogorodicibil Svyata Rastva Bagarodzickaya carkva53 41 51 pn sh 24 59 59 sh d 53 69750 pn sh 24 99972 sh d 53 69750 24 99972 Koordinati 53 41 51 pn sh 24 59 59 sh d 53 69750 pn sh 24 99972 sh d 53 69750 24 99972Tip sporudipravoslavnij hramSuchasnij statusChinnaRoztashuvannya Bilorus s MurovankaPochatok budivnictva1524Zrujnovano1706VidbudovanoSeredina XIX stolittyaBudivelna sistemaCeglyana kladkaStilGotika RenesansNalezhnistBiloruska pravoslavna cerkvaYeparhiyadStanDerzhavnij spisok istoriko kulturnih cinnostej Respubliki BilorusAdresas Murovanka Shuchinskij rajon Grodnenska oblast BilorusOriginalna nazvabil Svyata Rastva Bagarodzickaya carkvaEponimRizdvo Presvyatoyi BogorodiciCerkva Rizdva Bogorodici Murovanka Bilorus Polozhennya cerkvi na karti Bilorusi Cerkva Rizdva Bogorodici u VikishovishiIstoriyaMurovankivska cerkva na malyunku V Gryaznova 1874 Dovgij chas oficijnoyu datoyu budivnictva cerkvi vvazhavsya 1407 rik Piznishe analiz istorichnih dokumentiv pokazav sho data 1407 bula sfalsifikovana v XVII stolitti Dokladnishe vivchennya pam yatki dalo vchenim pidstavi vvazhati sho ukriplenu cerkvu bulo pobudovano des mizh 1516 i 1542 rokami Na toj chas miscevist majbutnogo budivnictva vzhe nosila nazvu Murovanka zavdyaki yedinij ukriplenij kam yanij vezhi yaku i bulo piznishe perebudovano u hram 1524 rik pochatok budivnictva ceglyanoyi cerkvi 1656 rik suttyevo postrazhdala u vijni z Moskovshinoyu U Velikij Pivnichnij vijni cerkva potrapila v 1706 roci pid garmatnij obstril vijsk shvedskogo korolya Karla XII yaki jshli na Poltavu V rezultati obstrilu cerkva zaznala serjoznih poshkodzhen Pislya cogo prijshla v zapustinnya i bula vidnovlena tilki v seredini XIX stolittya 1822 1871 1872 roki kapitalni remonti budivli 1920 ti roki diyala yak kostel 1988 1990 roki povernennya cerkvi viryanam ArhitekturaCerkva v seli Murovanka odna z vidatnih pam yatok oboronnogo hramovogo budivnictva u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Buduchi shozhoyu na Svyato Mihajlivsku cerkvu v Sinkovichah vona maye bilsh doskonalu strukturu Plan cerkvi 1874 U plani cerkva nagaduye pravilnij pryamokutnik blizkij do kvadratu 15h13 5 sm Do shidnogo fasadu primikaye odna apsida majzhe na vsyu shirinu cerkvi Vezhi hramu krugli zahidni bashti mayut u diametri blizko 4 5 m tovshina stin blizka do 1 8 m a pervisna visota blizko 14 m shidni vezhi menshih rozmiriv diametr vsogo 3 m tovshina stin blizko 1 m visota majzhe taka sama yak i v zahidnih U bashtah roztashovuyutsya vitki shidci sho vedut do bijnic Kozhna strilnicya mala viglyad dosit velikoyi projmi perekritoyi okrugloyu arkoyu yaka postupovo zvuzhuyetsya do seredini Nad bijniceyu nevelikij otvir dlya sposterezhennya za protivnikom Ranishe u pivnichnij i pivdennij stinah bulo po 7 bijnic potim odnu bulo zamurovano zalishilosya tilki shist po tri z kozhnogo boku Golovnij vhid do hramu zahishala vazhka reshitka gersa yaka spuskalasya na lancyugah z nishi nad vhodom Vnutrishnij prostir sporudi rozdileno chotirma granovanimi stovpami na tri nefi perekriti zirkovimi sklepinnyami Grupi ostannih u perepletinnyah utvoryuyut rombi i trikutniki Bulo znajdeno vivtarnu stinu sho viddilyala kafolikon vid vivtarnoyi chastini Na dumku G Lavreckogo cya stina takozh bula nevelikim ukriplennyam Za opisami istorikiv do pochatku XIX stolittya v hrami po vsomu perimetru jshov tayemnij hid Okrim togo tam znahodilosya bezlich shovanok a pid budivleyu rozmishuvalisya dva sklepi Fasadi hramu vsiyani dekorativnimi elementami Nishami prikrasheni ne tilki stini ale i bashti apsida Vsyu sporudu operizuye dekorativnij poyasok ryad cegli pokladenoyi pid kutom Poyednannya temno chervonogo tla stini z bilimi poyasami i nishami nadaye hramu osoblivoyi pishnosti tomu jogo fasadi ne viklikayut vidchuttya suvorosti Golovnij zahidnij fasad vikonuye rol svoyeridnogo dekorativnogo shita podilenogo po gorizontali na dvi chastini Vnizu tri nishi skladnoyi konstrukciyi U kozhnij iz nih dvi menshih rozmiriv U verhnij chastini zrobleno odnu veliku nishu z podvijnoyu arka Nezvazhayuchi na ochevidnu prostotu takij dekor duzhe garmonijno rozdilyaye poverhnyu shita i nadaye jomu vishukanosti Comu spriyayut i bichni konturi frontonu z jogo ritmichnimi vertikalnimi pidvishennyami i krutimi shilami Roztashuvannya shita frontonu mizh nizhchimi kutovimi vezhami znachno posilyuye vertikalnist vsogo zahidnogo fasadu Oformlennya fasadu zrobleno za principom postupovogo narostannya dekorativnosti Hram neodnorazovo zminyuvavsya osoblivo pid chas kapitalnih remontiv u 1822 i 1871 1872 rokah Znikli deyaki harakterni detali yaki stvoryuvali nepovtornij kolorit cerkvi forteci Viyavilasya zamurovanoyu chastina bijnic na golovnomu i bichnih fasadah znikli bijnici zi shidnogo Rozvaleni shodi vivtarnih vezh na odin yarus nadbudovano zahidni vezhi zahidnogo fasadu Zrobleno novi karnizi pobudovano pritvor Na zovnishnih stinah z yavilasya shtukaturka Odnak nezvazhayuchi na istotni zmini pervisnij viglyad hramu v osnovnih risah zberigsya U chasi Nimecko radyanskoyi vijni cerkvu bulo poshkodzheno naprikinci 1940 pochatku 1950 h rr vidremontovano stini sklepinnya dah GalereyaPrimitkiMurovanka mizh minulim i majbutnim 1 veresnya 2013 u Wayback Machine ros LiteraturaGorny A Strasci vakol Muravanki Epizod z gistoryi Malamazhejkayskaj Svyata Rastva Bagarodzickaj carkvy 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine Pokolenie 2013 2 S 45 47 Layresh L Datavanne pabudovy carkvy y Malym Mazhejkave 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine Bialoruskie Zeszyty Historyczne 40 Bialystok 2013 S 226 232 Layresh L Malamazhejkayskaya carkva gistarychny narys 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Grodna YurSaPrynt 2017 114 s il PosilannyaCarkva Naradzhennya Bozhaj Maci Muravanka 7 kvitnya 2015 u Wayback Machine na Radzima org Zdymki na Globus tut by 3 listopada 2007 u Wayback Machine