Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Царі» («Старенька сестро Аполлона») — поема Тараса Шевченка, написана поетом у 1848 році під час Аральської описової експедиції.
| Царі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | поема | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Написано | 1848 | |||
| | ||||
Датування
Поема «Царі» датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 року та часом перебування Тараса Шевченка разом з Аральською описовою експедицією на острові Косарал восени і взимку 1848 року, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848-го, Косарал.
Сюжет
В редакції 1848 року твір має переважно антиклерикальну ідейну спрямованість: Шевченко прагнув розвінчати «святих» царів, використавши постаті біблійного царя Давида і руського князя Володимира Святославича.
В редакції поеми 1858 року Шевченко загострив антимонархічну тенденцію. Найбільше змін зазнали всуп (фактично його написано заново) і кінцівка. Проте первісна спрямованість сатири проти «святих» чи «освячених» царів виразно відчутна і в редакції поеми 1858 року.
Вступ до поеми 1848 року має самостійне мистецьке значення і є для літературознавців цікавим історико-літературним явищем. Визначаючи ідейно-художню мету твору, він водночас парадіює й висьміює тогочасну епігонську клацистичну ідилічну та одичну поезію, зокрема модні в ній жанри епопеї та оди.
В епілозі поеми, звертаючись до Музи, Шевченко проголосив своє двоєдине, політичне і літературне, кредо:
 | Бодай кати їх постинали, Отих царів, катів людських… |  |
Поетам-лакеям, які «ревносно» люблячи царів, плазують «коло трона» і заробляють на «намистечко» своїй продажній Музі, він пророкував творчий крах:
| | Бо де нема святої волі, не буде там добра ніколи» | |
Своєрідним продовженням мотивів поеми «Царі» є Шевченкові вірші і «Саул», образи яких поповнюють галерею «праведних» царів.
Автограф
Первісний автограф не відомий. Після повернення Аральської описової експедиції до Оренбурга, орієнтовно наприкінці 1849 року (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту поета — 23 квітня), Шевченко переписав поему до другого зшитка за 1848 рік під № 6 — 9 і 11 як низку окремих віршів між поезією і . Під № 10 — автограф вірша . Ймовірно, спочатку було тільки чотири вірші, а вірш написано пізніше. Автограф третьої частини (№ 8) має дарчий напис і дату: «Федору Чельцову (И. Рогожину) на память 16 августа 1857». Це свідчить, що автограф написано в Астрахані, де на кілька днів Шевченко зупинився по дорозі з заслання, і подаровано флотському лікареві Ф. І. Чельцову, з яким поет познайомився у Києві. 16 та 17 серпня 1857 року Чельцов зробив записи у щоденнику Шевченка. У 1860 року поет подарував йому «Кобзар» з дарчим написом. Автограф написано на звороті карантинного посвідчення, виданого поетові про те, що на півострові Мангишлак, на якому Шевченко відбував заслання останніх сім років, епідемічних захворювань немає. Текст автографа в основному відбиває редакцію твору в «Малій книжці», хоч і має деякі відміни. До «Більшої книжки» переписано як один твір із вступом і п'ятьма частинами, орієнтовно 19—25 березня у Москві. Текст зазнав суттєвої переробки: твір став меншим на 54 рядки, вступ і п'ята частина обрамлюють окремі сюжети і надають їм композиційної єдності.
З «Малої книжки» твір переписано до рукописної збірки невідомою особою з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями кінця 1850-х років, що належала Л. М. Жемчужникову і тепер не відома (ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 21 — 22). У деяких рядках список у цій збірці, як свідчать наведені О. Я. Кониським варіанти, мав різночитання проти тексту «Малої книжки» (рядки 41, 43, 48, 54 й інші).
Видання
Вперше було надруковано третю частину поеми («І поживе Давид на світі…») в перекладі польською мовою Л. Совінського в газеті «Kurjer Wileński» (1860. — № 67) з посвятою «Федору Івановичу Чельцову». Весь твір вперше надруковано за «Більшою книжкою» з контамінацією останніх п'яти рядків першого вірша з «Малої книжки» у виданні: «Шевченко Т. Г. Кобзар з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — Т. 2. — С. 248—256). У першодруці твір одержав редакційну назву «Царі» й відтоді, за традицією, подається під цією назвою.
Примітки
- Поема «Царі» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 81-86; 600—603.] litopys.org.ua Процитовано 27 листопада 2022
Джерела
- «Тарас Шевченко». Твори у п'яти томах. Том другий. Поетичні твори 1847—1861. «Дніпро». 1970. 412 с.
- Шевченківський словник у двох томах. Том другий. К., 1977. С. 329.
- «Царі» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 668-673.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cari Starenka sestro Apollona poema Tarasa Shevchenka napisana poetom u 1848 roci pid chas Aralskoyi opisovoyi ekspediciyi CariFaksimile rukopisu z poemoyu Cari ZhanrpoemaAvtorTaras ShevchenkoNapisano1848DatuvannyaPoema Cari datuyetsya za miscem avtografa u Malij knizhci sered tvoriv 1848 roku ta chasom perebuvannya Tarasa Shevchenka razom z Aralskoyu opisovoyu ekspediciyeyu na ostrovi Kosaral voseni i vzimku 1848 roku oriyentovno kinec veresnya gruden 1848 go Kosaral SyuzhetV redakciyi 1848 roku tvir maye perevazhno antiklerikalnu idejnu spryamovanist Shevchenko pragnuv rozvinchati svyatih cariv vikoristavshi postati biblijnogo carya Davida i ruskogo knyazya Volodimira Svyatoslavicha V redakciyi poemi 1858 roku Shevchenko zagostriv antimonarhichnu tendenciyu Najbilshe zmin zaznali vsup faktichno jogo napisano zanovo i kincivka Prote pervisna spryamovanist satiri proti svyatih chi osvyachenih cariv virazno vidchutna i v redakciyi poemi 1858 roku Vstup do poemi 1848 roku maye samostijne mistecke znachennya i ye dlya literaturoznavciv cikavim istoriko literaturnim yavishem Viznachayuchi idejno hudozhnyu metu tvoru vin vodnochas paradiyuye j vismiyuye togochasnu epigonsku klacistichnu idilichnu ta odichnu poeziyu zokrema modni v nij zhanri epopeyi ta odi V epilozi poemi zvertayuchis do Muzi Shevchenko progolosiv svoye dvoyedine politichne i literaturne kredo Bodaj kati yih postinali Otih cariv kativ lyudskih Poetam lakeyam yaki revnosno lyublyachi cariv plazuyut kolo trona i zaroblyayut na namistechko svoyij prodazhnij Muzi vin prorokuvav tvorchij krah Bo de nema svyatoyi voli ne bude tam dobra nikoli Svoyeridnim prodovzhennyam motiviv poemi Cari ye Shevchenkovi virshi i Saul obrazi yakih popovnyuyut galereyu pravednih cariv AvtografPervisnij avtograf ne vidomij Pislya povernennya Aralskoyi opisovoyi ekspediciyi do Orenburga oriyentovno naprikinci 1849 roku ne ranishe 1 listopada abo na pochatku 1850 roku ne piznishe dnya areshtu poeta 23 kvitnya Shevchenko perepisav poemu do drugogo zshitka za 1848 rik pid 6 9 i 11 yak nizku okremih virshiv mizh poeziyeyu i Pid 10 avtograf virsha Jmovirno spochatku bulo tilki chotiri virshi a virsh napisano piznishe Avtograf tretoyi chastini 8 maye darchij napis i datu Fedoru Chelcovu I Rogozhinu na pamyat 16 avgusta 1857 Ce svidchit sho avtograf napisano v Astrahani de na kilka dniv Shevchenko zupinivsya po dorozi z zaslannya i podarovano flotskomu likarevi F I Chelcovu z yakim poet poznajomivsya u Kiyevi 16 ta 17 serpnya 1857 roku Chelcov zrobiv zapisi u shodenniku Shevchenka U 1860 roku poet podaruvav jomu Kobzar z darchim napisom Avtograf napisano na zvoroti karantinnogo posvidchennya vidanogo poetovi pro te sho na pivostrovi Mangishlak na yakomu Shevchenko vidbuvav zaslannya ostannih sim rokiv epidemichnih zahvoryuvan nemaye Tekst avtografa v osnovnomu vidbivaye redakciyu tvoru v Malij knizhci hoch i maye deyaki vidmini Do Bilshoyi knizhki perepisano yak odin tvir iz vstupom i p yatma chastinami oriyentovno 19 25 bereznya u Moskvi Tekst zaznav suttyevoyi pererobki tvir stav menshim na 54 ryadki vstup i p yata chastina obramlyuyut okremi syuzheti i nadayut yim kompozicijnoyi yednosti Z Maloyi knizhki tvir perepisano do rukopisnoyi zbirki nevidomoyu osoboyu z okremimi za svidchennyam O Ya Koniskogo vipravlennyami kincya 1850 h rokiv sho nalezhala L M Zhemchuzhnikovu i teper ne vidoma ZNTSh 1901 Kn 1 S 21 22 U deyakih ryadkah spisok u cij zbirci yak svidchat navedeni O Ya Koniskim varianti mav riznochitannya proti tekstu Maloyi knizhki ryadki 41 43 48 54 j inshi VidannyaVpershe bulo nadrukovano tretyu chastinu poemi I pozhive David na sviti v perekladi polskoyu movoyu L Sovinskogo v gazeti Kurjer Wilenski 1860 67 z posvyatoyu Fedoru Ivanovichu Chelcovu Ves tvir vpershe nadrukovano za Bilshoyu knizhkoyu z kontaminaciyeyu ostannih p yati ryadkiv pershogo virsha z Maloyi knizhki u vidanni Shevchenko T G Kobzar z dodatkom spominok pro Shevchenka Kostomarova i Mikeshina Praga 1876 T 2 S 248 256 U pershodruci tvir oderzhav redakcijnu nazvu Cari j vidtodi za tradiciyeyu podayetsya pid ciyeyu nazvoyu PrimitkiPoema Cari Taras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 2 Poeziya 1847 1861 S 81 86 600 603 litopys org ua Procitovano 27 listopada 2022Dzherela Taras Shevchenko Tvori u p yati tomah Tom drugij Poetichni tvori 1847 1861 Dnipro 1970 412 s Shevchenkivskij slovnik u dvoh tomah Tom drugij K 1977 S 329 Cari Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 668 673