Лакей

Лаке́й (також льокай) (фр. laquais — «солдат», «слуга, прислуга») — слуга в домі господаря, шинку, готелі чи іншому публічному закладі.

Камердинер (у центрі) і лакей (праворуч) подають вино. Ілюстрація з книжки ^[de]Der korrekte Diener, Paul Parey Verlag, Berlin 1900; С. 21

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лакей (муніципалітет).

Традиційним одягом лакеїв була ліврея. Старший лакей називався дворецьким.

У переносному сенсі слово «лакей» (а також «лакиза», «лакуза») означає «підлабузник».

Примітки

1. Лакей // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Льокай // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
3. Лакиза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.