Цара-де-Жос, також Нижня або Південна Молдова (рум. Ţara de Jos, в букв. перекладі: нижня країна; від нар.-лат. terra «земля/країна» та deorsum «низ») — одна з трьох культурно-географічних частин Молдовського князівства. Займала його саму густонаселену південну частину, а тому грала першорядне значення в адміністративно-територіальному устрої князівства. У свою чергу ділилася на 12 повітів (у слов'янських джерелах вони називалися держави; в молдовських — цинутами):
Адміністративно-територіальний поділ
- Ясський повіт (центр Ясси — столиця пізнього князівства)
- (центр Тиргу-Фрумос)
- (центр — Роман)
- (центр в Васлуй).
- (центр в Бирлад)
- (центром у місті Текуч)
- (центр в місті Фокшани)
- (центр в місті Галац)
- (центр в Фелчу)
- (до приходу турків головним було місто Тігіна, після — Лапушна)
- Оргіївський повіт (центр в Оргіїві)
- (центр в місті Сороки)
Нижньою Молдовою завідував один з двох великих ворників, призначуваних князем. У самих повітових містах перебували представники господаря — намісники або пиркалаби .
Див.також
Примітки
Джерела
- Статі В.Історія Молдови. - Кишинів: Tipografia Central?, 2002. - С. - 480 с. -
- Жуковський А. Історія Буковини (частина перша) (1991)
- Istoria României în date. — Bucureşti, 1971.
- Gheorghe I. Brătianu Sfatul domnesc şi Adunarea Stărilor în Principatele Române. — Bucureşti, 1995.
- Vlad Georgescu, Istoria ideilor politice româneşti (1369-1878). — Munich, 1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cara de Zhos takozh Nizhnya abo Pivdenna Moldova rum Ţara de Jos v bukv perekladi nizhnya krayina vid nar lat terra zemlya krayina ta deorsum niz odna z troh kulturno geografichnih chastin Moldovskogo knyazivstva Zajmala jogo samu gustonaselenu pivdennu chastinu a tomu grala pershoryadne znachennya v administrativno teritorialnomu ustroyi knyazivstva U svoyu chergu dililasya na 12 povitiv u slov yanskih dzherelah voni nazivalisya derzhavi v moldovskih cinutami Istoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvatiAdministrativno teritorialnij podilYasskij povit centr Yassi stolicya piznogo knyazivstva centr Tirgu Frumos centr Roman centr v Vasluj centr v Birlad centrom u misti Tekuch centr v misti Fokshani centr v misti Galac centr v Felchu do prihodu turkiv golovnim bulo misto Tigina pislya Lapushna Orgiyivskij povit centr v Orgiyivi centr v misti Soroki Nizhnoyu Moldovoyu zaviduvav odin z dvoh velikih vornikiv priznachuvanih knyazem U samih povitovih mistah perebuvali predstavniki gospodarya namisniki abo pirkalabi Div takozhMoldovv protyagom stolit Cara de SusPrimitkiDzherelaStati V Istoriya Moldovi Kishiniv Tipografia Central 2002 S 480 s ISBN 9975 9504 1 8 Zhukovskij A Istoriya Bukovini chastina persha 1991 Istoria Romaniei in date Bucuresti 1971 Gheorghe I Brătianu Sfatul domnesc si Adunarea Stărilor in Principatele Romane Bucuresti 1995 Vlad Georgescu Istoria ideilor politice romanesti 1369 1878 Munich 1987