Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гонса́ло Хіме́нес де Кеса́да (ісп. Gonzalo Jiménez de Quesada; 1500—1579) — іспанський конкістадор, який відкрив та підкорив державу індіанців муїсків, заснував місто Богота. Мав прізвисько «Лицар Ельдорадо».
| Гонсало Хіменес де Кесада | |
|---|---|
| ісп. Gonzalo Jiménez de Quesada | |
 | |
| Народився | 1509[1] Гранада, Кастильська Корона |
| Помер | 16 лютого 1579 Марікіта, Толіма, Колумбія |
| Поховання | d |
| Країна | Іспанія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, військовослужбовець, конкістадор, історик |
| Галузь | історія, політика і географія |
| Alma mater | Саламанкський університет |
| Знання мов | іберійська іспанська[1] |
| Заклад | Іспанія |
| Роки активності | з 1536 |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Батько | d або невідомо |
 | |
| |
Молоді роки
Народився Гонсало у місті Кордова у сім'ї маранів (хрещених євреїв). Його родина була ремісницькою, займалася фарбувальною та ткацькою справою, володіла чималим статком.
Батько Гонсало зміг стати канцеляристом, обов'язки якого включали виконання функцій нотаріуса, адвоката, торговельного посередника. Фінансові можливості сім'ї дозволили Гонсало здобути освіту в найкращому на той час університеті Європи у Саламанці. Тут Гонсало де Кесада навчався 10 років, вивчав юридичні науки, медицину, стародавні мови, географію, мистецтво навігації.
Після університету де Кесада почав службу при королівському суді Гранади. Сюди ж переїхала уся сім'я Кесади. Але внаслідок шахрайства дядька Кесади родина втратила весь статок. Наприкінці 1535 року Гонсало та його брати вимушені були покинути Іспанію та перебратися до Америки.
Похід на пошуки Ельдорадо
У лютому 1536 року Гонсало прибув у Санта-Марту, невеличку колонію на березі Карибського моря. Незабаром іспанський губернатор спорядив Гонсало до витоків річки Магдалена. 5 квітня того ж року експедиція вирушила. До її складу входило 600 піхотинців та 70 кіннотників. До Магдалени експедиція Кесада повинна була рухатися по суходолу, а у гирлі Магдалени зустрітися з бригантинами, що пливли морем. Але частина з кораблів загинула, інші вирушили до Панами. Тільки у вересні Кесада зустрів бригантину, яку губернатор послав замість зниклих. Шлях експедицію до річки пролягав через сельву. Шлях був настільки важким, що спалахнув бунт. Але Кесада без застосування насильства, за допомогою яскравої промови зміг погасити невдоволення.
Незабаром почали траплятися індіанські поселення. Від них Кесада довідався, що десь у горах є країна золота, смарагдів та солі. Експедиція повернула до притоки Магдалени річки Опон, добралася до передгір'я Кордильєр, перейшла через них та вийшла на велике плоскогір'я. Тут іспанці зустріли муїсків, які вирішили що конкістадори сини Сонця та Місяця. Почали ставитися до них як до богів. Кесада заборонив силою забирати у індіанців коштовності. Іспанці виконували наказ доки один з них — Хуан Гордо — не пограбував одного із почту правителя муїсків. Тоді Кесада засудив Гордо до страти, що й було виконано.
Військо іспанців пройшло долину з солоними озерами та вийшло у долину Сабана де Мускета, де володарював могутній правитель, сіпа Тіскесусе. Мускетою називалася його столиця, яка в іспанській вимові перетворилася на Боготу. Місто було величне та багате. Із замками та храмами, які були покриті золотими пластинами. Сіпа Тискесуса вирішив збройно виступити проти іспанців. 5 квітня 1537 поблизу селища Суба відбувся бій. Перемогли іспанці. 21 квітня Кесада зайшов у Боготу, яку залишив правитель та жителі. Усі скарби були забрані. Почали підпали, скеровані сіпою. Тим часом незадоволені верховним правителем племена почали переходити на бік Кесади. Серед них був й Гуаска Тикісоке (Ширяючий орел) — Великий Гуатавіта, у володіннях якого знаходилося озеро Гуатавіта. В цьому озері відбувався легендарний обряд омивання Ельдорадо. Кесада встановив з Гуаска дружні стосунки. Завдяки Гауски іспанці отримали багато золота та смарагдів, а також суттєво розширили свої володіння. Надалі Гуатавіта прийняв християнство та мав ім'я Фернандо де Гуатавіта. Після того, як Кесада покинув Боготу, іспанці жорстоко вбили Гуатавіту, звинувативши його у зраді.
Частина з правителів муїсків продовжували боротьбу, зокрема володар північних муїсків Кемуінчаточа. Кесада напав на його загони, розбив їх, а столицю північних муїсків — Хунзу (Тунху) — пограбував. Тут іспанці здобули величезну здобич. Іншим супротивником іспанців був правитель Сугамуші (Сагамосо). І тут іспанські конкістадори на чолі із Гонсало де Кесада перебили муїсків, знищивши храм Сонця. До 1539 року майже уся країна муїсків була підкорена Кесадою (деякий спротив тривав ще рік). Нові землі були оголошені володінням Іспанії та отримали назву Нова Гранада. Столицею нової провінції стала Богота. Здобич була значна — 38259 песо золота вищої проби, 7257 низької проби, 3690 песо золотого та срібного брухту, 363 смарагди. Не все було здобуто за допомогою насильства на відміну від Кортеса чи Пісарро. Кесада більш полюбляв домовлятися з індіанськими володарями. Кесада не допускав тортур. За відсутності Кесади іспанці поводилися жорстокоіше. Наприклад брат Гонсало Ернандо де Кесада особисто катував правителя Сагіпу, домагаючись значного викупу. Кесада вже збирався вирушити до Іспанії із звітом про похід, коли у березні 1539 року у землі муїсків прийшли загони інших конкістадорів — німця Ніколаса Федермана та сподвижника Пісарро Белалькасара. Виникла загроза збройної сутички, але Кесада зумів за допомогою дипломатії домовитися з новоприбулими — вирішили передати справу на розгляд у Раді Індій.
У липні 1539 Кесада, Федерман та Белалькасар прибули в Іспанію. У підсумку Белалькасар отримав губернаторство, Федерман тяжбу із своїми хазяями — банкірами Вельзерами, Кесада — звинувачення у приховуванні частини здобичі від корони. Тільки через декілька років Гонсало де Кесада було виправдано. Він повернувся у Нову Гранаду. Кесада отримав право на герб, звання маршала королівства Нова Гранада, звання алькальда її столиці — Санта-Фе, щорічну ренту в 2 тисячі дукатів і три заможних поселення. Але він не став губернатором, хоча протягом 30 років захищав поселенців від жорстокості влади та можновладців. У цей час Кесада займався письменництвом. Написав «Аннали імператора Карла V», «Різницю у військовому мистецтві Старого та Нового Світу», книгу проповідей.
На початку 1569 року на власні кошти Кесада організував нову експедицію по льяносах річки Оріноко. У похід вирушило 500 вояків, 8 священників та монахів. Експедиція виявилася напрочуд невдалою. Повернулося декілька чоловіків, сам Кесада ледве врятувався.
15 лютого 1579 Гонсало де Кесада помер від прокази. Після нього залишився борг у розмірі 60 тисяч дукатів.
Сьогодні в Колумбії Гонсало де Кесада шанують як засновника нації. Його поховано у бронзовому саркофазі у церкві Святого Хреста у Боготі.
Джерела
- Доповідь Хіменеса де Кесадо «Стислий виклад завоювання Нового Королівства Гранада» (1539 р.)
(ісп.)
- Friede, Juan. Gonzalo Jiménez de Quesada a través de documentos históricos. Bogotá, Academia Colombiana de Historia, 1960.
- Friede, Juan. El adelantado don Gonzalo Jiménez de Quesada, 2 Vols. Bogotá, Carlos Valencia editores, 1979.
- JIMÉNEZ DE QUESADA, GONZALO. El Antijovio. Estudio preliminar, Manuel Ballesteros Gaibrois. Bogotá, Instituto Caro y Cuervo, 1952.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kesada Gonsa lo Hime nes de Kesa da isp Gonzalo Jimenez de Quesada 1500 1579 ispanskij konkistador yakij vidkriv ta pidkoriv derzhavu indianciv muyiskiv zasnuvav misto Bogota Mav prizvisko Licar Eldorado Gonsalo Himenes de Kesadaisp Gonzalo Jimenez de QuesadaNarodivsya1509 1 Granada Kastilska KoronaPomer16 lyutogo 1579 Marikita Tolima KolumbiyaPohovannyadKrayinaIspaniyaDiyalnistmandrivnik doslidnik vijskovosluzhbovec konkistador istorikGaluzistoriya politika i geografiyaAlma materSalamankskij universitetZnannya moviberijska ispanska 1 ZakladIspaniyaRoki aktivnostiz 1536Vijskove zvannyageneral lejtenantBatkod abo nevidomo Mediafajli u VikishovishiMolodi rokiNarodivsya Gonsalo u misti Kordova u sim yi maraniv hreshenih yevreyiv Jogo rodina bula remisnickoyu zajmalasya farbuvalnoyu ta tkackoyu spravoyu volodila chimalim statkom Batko Gonsalo zmig stati kancelyaristom obov yazki yakogo vklyuchali vikonannya funkcij notariusa advokata torgovelnogo poserednika Finansovi mozhlivosti sim yi dozvolili Gonsalo zdobuti osvitu v najkrashomu na toj chas universiteti Yevropi u Salamanci Tut Gonsalo de Kesada navchavsya 10 rokiv vivchav yuridichni nauki medicinu starodavni movi geografiyu mistectvo navigaciyi Pislya universitetu de Kesada pochav sluzhbu pri korolivskomu sudi Granadi Syudi zh pereyihala usya sim ya Kesadi Ale vnaslidok shahrajstva dyadka Kesadi rodina vtratila ves statok Naprikinci 1535 roku Gonsalo ta jogo brati vimusheni buli pokinuti Ispaniyu ta perebratisya do Ameriki Pohid na poshuki EldoradoU lyutomu 1536 roku Gonsalo pribuv u Santa Martu nevelichku koloniyu na berezi Karibskogo morya Nezabarom ispanskij gubernator sporyadiv Gonsalo do vitokiv richki Magdalena 5 kvitnya togo zh roku ekspediciya virushila Do yiyi skladu vhodilo 600 pihotinciv ta 70 kinnotnikiv Do Magdaleni ekspediciya Kesada povinna bula ruhatisya po suhodolu a u girli Magdaleni zustritisya z brigantinami sho plivli morem Ale chastina z korabliv zaginula inshi virushili do Panami Tilki u veresni Kesada zustriv brigantinu yaku gubernator poslav zamist zniklih Shlyah ekspediciyu do richki prolyagav cherez selvu Shlyah buv nastilki vazhkim sho spalahnuv bunt Ale Kesada bez zastosuvannya nasilstva za dopomogoyu yaskravoyi promovi zmig pogasiti nevdovolennya Nezabarom pochali traplyatisya indianski poselennya Vid nih Kesada dovidavsya sho des u gorah ye krayina zolota smaragdiv ta soli Ekspediciya povernula do pritoki Magdaleni richki Opon dobralasya do peredgir ya Kordilyer perejshla cherez nih ta vijshla na velike ploskogir ya Tut ispanci zustrili muyiskiv yaki virishili sho konkistadori sini Soncya ta Misyacya Pochali stavitisya do nih yak do bogiv Kesada zaboroniv siloyu zabirati u indianciv koshtovnosti Ispanci vikonuvali nakaz doki odin z nih Huan Gordo ne pograbuvav odnogo iz pochtu pravitelya muyiskiv Todi Kesada zasudiv Gordo do strati sho j bulo vikonano Indianski derzhavi Vijsko ispanciv projshlo dolinu z solonimi ozerami ta vijshlo u dolinu Sabana de Musketa de volodaryuvav mogutnij pravitel sipa Tiskesuse Musketoyu nazivalasya jogo stolicya yaka v ispanskij vimovi peretvorilasya na Bogotu Misto bulo velichne ta bagate Iz zamkami ta hramami yaki buli pokriti zolotimi plastinami Sipa Tiskesusa virishiv zbrojno vistupiti proti ispanciv 5 kvitnya 1537 poblizu selisha Suba vidbuvsya bij Peremogli ispanci 21 kvitnya Kesada zajshov u Bogotu yaku zalishiv pravitel ta zhiteli Usi skarbi buli zabrani Pochali pidpali skerovani sipoyu Tim chasom nezadovoleni verhovnim pravitelem plemena pochali perehoditi na bik Kesadi Sered nih buv j Guaska Tikisoke Shiryayuchij orel Velikij Guatavita u volodinnyah yakogo znahodilosya ozero Guatavita V comu ozeri vidbuvavsya legendarnij obryad omivannya Eldorado Kesada vstanoviv z Guaska druzhni stosunki Zavdyaki Gauski ispanci otrimali bagato zolota ta smaragdiv a takozh suttyevo rozshirili svoyi volodinnya Nadali Guatavita prijnyav hristiyanstvo ta mav im ya Fernando de Guatavita Pislya togo yak Kesada pokinuv Bogotu ispanci zhorstoko vbili Guatavitu zvinuvativshi jogo u zradi Chastina z praviteliv muyiskiv prodovzhuvali borotbu zokrema volodar pivnichnih muyiskiv Kemuinchatocha Kesada napav na jogo zagoni rozbiv yih a stolicyu pivnichnih muyiskiv Hunzu Tunhu pograbuvav Tut ispanci zdobuli velicheznu zdobich Inshim suprotivnikom ispanciv buv pravitel Sugamushi Sagamoso I tut ispanski konkistadori na choli iz Gonsalo de Kesada perebili muyiskiv znishivshi hram Soncya Do 1539 roku majzhe usya krayina muyiskiv bula pidkorena Kesadoyu deyakij sprotiv trivav she rik Novi zemli buli ogolosheni volodinnyam Ispaniyi ta otrimali nazvu Nova Granada Stoliceyu novoyi provinciyi stala Bogota Zdobich bula znachna 38259 peso zolota vishoyi probi 7257 nizkoyi probi 3690 peso zolotogo ta sribnogo bruhtu 363 smaragdi Ne vse bulo zdobuto za dopomogoyu nasilstva na vidminu vid Kortesa chi Pisarro Kesada bilsh polyublyav domovlyatisya z indianskimi volodaryami Kesada ne dopuskav tortur Za vidsutnosti Kesadi ispanci povodilisya zhorstokoishe Napriklad brat Gonsalo Ernando de Kesada osobisto katuvav pravitelya Sagipu domagayuchis znachnogo vikupu Kesada vzhe zbiravsya virushiti do Ispaniyi iz zvitom pro pohid koli u berezni 1539 roku u zemli muyiskiv prijshli zagoni inshih konkistadoriv nimcya Nikolasa Federmana ta spodvizhnika Pisarro Belalkasara Vinikla zagroza zbrojnoyi sutichki ale Kesada zumiv za dopomogoyu diplomatiyi domovitisya z novopribulimi virishili peredati spravu na rozglyad u Radi Indij U lipni 1539 Kesada Federman ta Belalkasar pribuli v Ispaniyu U pidsumku Belalkasar otrimav gubernatorstvo Federman tyazhbu iz svoyimi hazyayami bankirami Velzerami Kesada zvinuvachennya u prihovuvanni chastini zdobichi vid koroni Tilki cherez dekilka rokiv Gonsalo de Kesada bulo vipravdano Vin povernuvsya u Novu Granadu Kesada otrimav pravo na gerb zvannya marshala korolivstva Nova Granada zvannya alkalda yiyi stolici Santa Fe shorichnu rentu v 2 tisyachi dukativ i tri zamozhnih poselennya Ale vin ne stav gubernatorom hocha protyagom 30 rokiv zahishav poselenciv vid zhorstokosti vladi ta mozhnovladciv U cej chas Kesada zajmavsya pismennictvom Napisav Annali imperatora Karla V Riznicyu u vijskovomu mistectvi Starogo ta Novogo Svitu knigu propovidej Na pochatku 1569 roku na vlasni koshti Kesada organizuvav novu ekspediciyu po lyanosah richki Orinoko U pohid virushilo 500 voyakiv 8 svyashennikiv ta monahiv Ekspediciya viyavilasya naprochud nevdaloyu Povernulosya dekilka cholovikiv sam Kesada ledve vryatuvavsya 15 lyutogo 1579 Gonsalo de Kesada pomer vid prokazi Pislya nogo zalishivsya borg u rozmiri 60 tisyach dukativ Pam yatnik Gonsalo Himenesu de Kesada Bogota Kolumbiya Sogodni v Kolumbiyi Gonsalo de Kesada shanuyut yak zasnovnika naciyi Jogo pohovano u bronzovomu sarkofazi u cerkvi Svyatogo Hresta u Bogoti DzherelaDopovid Himenesa de Kesado Stislij viklad zavoyuvannya Novogo Korolivstva Granada 1539 r isp Friede Juan Gonzalo Jimenez de Quesada a traves de documentos historicos Bogota Academia Colombiana de Historia 1960 Friede Juan El adelantado don Gonzalo Jimenez de Quesada 2 Vols Bogota Carlos Valencia editores 1979 JIMENEZ DE QUESADA GONZALO El Antijovio Estudio preliminar Manuel Ballesteros Gaibrois Bogota Instituto Caro y Cuervo 1952 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s