Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ху́нта рідше ю́нта (ісп. Junta — рада, від лат. junctus — об'єднаний, пов'язаний) — урядовий орган виконавчої влади в деяких латиноамериканських державах; також назва громадсько-політичних організацій, комісій, об'єднань в Іспанії та країнах Латинської Америки.
Походження поняття
Спочатку термін виник в Іспанії та позначав спілку, дорадчі збори особливо виборні. Зокрема до XVI століття застосовувався до зборів кортесів. Найвідомішою хунтою Нового часу стала хунта, скликана в Байонні Наполеоном Бонапартом з представників світської та духовної влади після зречення від престолу Фердинанда VII, яка 1808 року обрала королем Іспанії брата Наполеона Жозефа Бонапарта. Це в свою чергу викликало революцію, якою керували численні провінційні хунти — революційні комітети. Згодом, під час численних громадянських воєн і пронунціаменто, що тривали в Іспанії протягом XIX–XX сторіч, з'являлися ліберальні, радикальні, карлістські хунти. З часом в деяких мовах поняття трансформувалося і стало позначати політичну фракцію, а також саркастично збіговисько, кліку, камарилью. В українську мову в цьому значенні прийшло з російської.
Центральна Верховна Хунта, 1808—1810
1808 року Наполеон змусив Карла IV і Фердинанда VII зректися прав на іспанський престол, і зробив королем Іспанії свого брата Жозефа. Однак це призвело до , яке вилилося в затяжну війну. Королівська Верховна рада Кастилії проголосила що королівське зречення не має сили. Разом з вищими хунтами Мурсії, Валенсії, Севільї носієм вищої влади в країні 25 вересня 1808 в Аранхуесі була оголошена Центральна Верховна Правляча Хунта Королівства як єдиний законодавчий орган для всієї імперії та орган, що мав підготувати конституцію. Центральна Верховна Хунта проіснувала до 29 січня 1810 року, коли вона саморозпустилася, передавши владу Регентській раді Іспанії та Індії.
Сьогодні в Іспанії хунти — політичні збори, які складаються з виборних осіб для вирішення особливо важливих державних питань. В іспаномовних країнах, як правило, хунти — вищі колегіальні органи державної влади.
Латиноамериканські хунти періоду війни за незалежність
В ході війни за здобуття незалежності іспанськими колоніями поняття хунти виникає як національна альтернатива іспанській колоніальній владі. Формувалися хунти, зазвичай, як місцеві органи влади. Більшість хунт були створені з вже існуючих (муніципальних рад) з включенням до них інших видатних членів громади. латиноамериканські хунти не визнавали протекторату європейців і дотримувалися республіканських принципів та ідей.
Див. також
Примітки
- Хунта // Большой энциклопедический словарь / Під ред. А. М. Прохорова. — 2. — М. : БРЭ, 1997. — 1456 с. — .
- Ефремова Т. Ф. Хунта // Современный толковый словарь русского языка: В 3 т. — М. : АСТ, 2006. — Т. 3. — .
- Водовозов В. В. Юнта (хунта) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Esdaile, Charles (2003) The Peninsular War: A New History, p. 53. Palgrave Macmillan. ISBN 978-1-4039-6231-7. [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] At Google Books. Retrieved 24 August 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hu nta ridshe yu nta isp Junta rada vid lat junctus ob yednanij pov yazanij uryadovij organ vikonavchoyi vladi v deyakih latinoamerikanskih derzhavah takozh nazva gromadsko politichnih organizacij komisij ob yednan v Ispaniyi ta krayinah Latinskoyi Ameriki Primera Hunta Vicekorolivstvo Rio de la PlataU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina hunta Pohodzhennya ponyattyaSpochatku termin vinik v Ispaniyi ta poznachav spilku doradchi zbori osoblivo viborni Zokrema do XVI stolittya zastosovuvavsya do zboriv kortesiv Najvidomishoyu huntoyu Novogo chasu stala hunta sklikana v Bajonni Napoleonom Bonapartom z predstavnikiv svitskoyi ta duhovnoyi vladi pislya zrechennya vid prestolu Ferdinanda VII yaka 1808 roku obrala korolem Ispaniyi brata Napoleona Zhozefa Bonaparta Ce v svoyu chergu viklikalo revolyuciyu yakoyu keruvali chislenni provincijni hunti revolyucijni komiteti Zgodom pid chas chislennih gromadyanskih voyen i pronunciamento sho trivali v Ispaniyi protyagom XIX XX storich z yavlyalisya liberalni radikalni karlistski hunti Z chasom v deyakih movah ponyattya transformuvalosya i stalo poznachati politichnu frakciyu a takozh sarkastichno zbigovisko kliku kamarilyu V ukrayinsku movu v comu znachenni prijshlo z rosijskoyi Centralna Verhovna Hunta 1808 18101808 roku Napoleon zmusiv Karla IV i Ferdinanda VII zrektisya prav na ispanskij prestol i zrobiv korolem Ispaniyi svogo brata Zhozefa Odnak ce prizvelo do yake vililosya v zatyazhnu vijnu Korolivska Verhovna rada Kastiliyi progolosila sho korolivske zrechennya ne maye sili Razom z vishimi huntami Mursiyi Valensiyi Sevilyi nosiyem vishoyi vladi v krayini 25 veresnya 1808 v Aranhuesi bula ogoloshena Centralna Verhovna Pravlyacha Hunta Korolivstva yak yedinij zakonodavchij organ dlya vsiyeyi imperiyi ta organ sho mav pidgotuvati konstituciyu Centralna Verhovna Hunta proisnuvala do 29 sichnya 1810 roku koli vona samorozpustilasya peredavshi vladu Regentskij radi Ispaniyi ta Indiyi Sogodni v Ispaniyi hunti politichni zbori yaki skladayutsya z vibornih osib dlya virishennya osoblivo vazhlivih derzhavnih pitan V ispanomovnih krayinah yak pravilo hunti vishi kolegialni organi derzhavnoyi vladi Latinoamerikanski hunti periodu vijni za nezalezhnistV hodi vijni za zdobuttya nezalezhnosti ispanskimi koloniyami ponyattya hunti vinikaye yak nacionalna alternativa ispanskij kolonialnij vladi Formuvalisya hunti zazvichaj yak miscevi organi vladi Bilshist hunt buli stvoreni z vzhe isnuyuchih municipalnih rad z vklyuchennyam do nih inshih vidatnih chleniv gromadi latinoamerikanski hunti ne viznavali protektoratu yevropejciv i dotrimuvalisya respublikanskih principiv ta idej Rik Data Nazva Provinciya Ispanskoyi Imperiyi Sogodnishnya nazva krayini1808 5 serpnya Meksikanska hunta Vicekorolivstvo Nova Ispaniya Meksika1808 21 veresnya Hunta Montevideo Vicekorolivstvo Rio de la Plata Urugvaj1809 25 travnya Hunta Chukisaka Vicekorolivstvo Rio de la Plata Boliviya1809 16 lipnya Hunta Tujtiva Vicekorolivstvo Rio de la Plata Boliviya1809 10 serpnya Hunta Kito Vicekorolivstvo Nova Granada Ekvador1810 19 kvitnya Verhovna hunta de Karakas General kapitanstvo Venesuela Venesuela1810 22 travnya Hunta de Kartahena Vicekorolivstvo Nova Granada Kolumbiya1810 25 travnya Primera Hunta de Buenos Ajres Vicekorolivstvo Rio de la Plata Argentina1810 3 lipnya Hunta ekstraodinarna de Santyago de Kali Vicekorolivstvo Nova Granada Kolumbiya1810 20 lipnya Hunta de Santa Fe Vicekorolivstvo Nova Granada Kolumbiya1810 16 veresnya Hunta Grito de Dolores Vicekorolivstvo Nova Ispaniya Meksika1810 18 veresnya Uryadova Hunta Chili General kapitanstvo Chili Chili1811 27 lyutogo Hunta Krik Asensio Vicekorolivstvo Rio de la Plata Urugvaj1811 15 travnya Hunta del Paragvaj Vicekorolivstvo Rio de la Plata Paragvaj1811 5 listopada Primera Hunta de San Salvador General kapitanstvo Gvatemala Salvador1814 3 serpnya Hunta de Gobiyerno del Kusko Vicekorolivstvo Peru PeruDiv takozhVijskova huntaPrimitkiHunta Bolshoj enciklopedicheskij slovar Pid red A M Prohorova 2 M BRE 1997 1456 s ISBN 5 7711 0004 8 Efremova T F Hunta Sovremennyj tolkovyj slovar russkogo yazyka V 3 t M AST 2006 T 3 ISBN 5 17 029521 9 Vodovozov V V Yunta hunta Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Esdaile Charles 2003 The Peninsular War A New History p 53 Palgrave Macmillan ISBN 978 1 4039 6231 7 15 grudnya 2013 u Wayback Machine At Google Books Retrieved 24 August 2013