Це хронологічний перелік подій конфлікту в Придністров'ї.
Хронологія конфлікту в Придністров'ї |
1989 рік
- 11 серпня 1989 року: на підприємствах профспілкового підпорядкування утворюються робочі ради під назвою Об'єднані трудові колективи (OТК), які починають боротьбу проти впровадження румунської мови, латинського алфавіту та демократичних реформ.
- 31 серпня 1989 р.: Молдавську мову проголошено державною.
- Осінь: ОТК організовують страйки та мітинги протесту проти румунської мови та латинського алфавіту.
- Грудень-січень: у Тирасполі та Рабниці організовуються референдуми щодо отримання статусу «автономної території» Придністров'я у складі Молдовської РСР.
1990 рік
- При безпосередній підтримці 14-ї армії формуються незаконні сепаратистські воєнізовані формування, організовуються мітинги та референдуми за підтримки ОТК.
- 27 квітня 1990 року: Триколор із орлом прийнято державним прапором Молдавської РСР. Місцеві ради Тирасполя і Бендер відмовилися вивішувати у цих містах триколор.
- Вересень 1990: Місцеві ради Тирасполя, Бендер та Рабниці відхилили закон про державну мову. Розпочався рух непокори владі молдавської держави.
- 2 вересня 1990 р.: у Тирасполі відбувся «Другий позачерговий з'їзд народних депутатів Придністров'я», який проголосив «Придністровську Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку».
- 3 вересня 1990: Верховна Рада Молдавської РСР створює президентський інститут і обирає президентом країни Мірчу Снєгура.
- 16 вересня 1990: Мітинг на знак протесту проти сепаратизму організовано в селі Лунга поблизу Дубесарів.
- 22 вересня — 15 листопада 1990 р.: лідери сепаратистів за підтримки власних воєнізованих формувань і військ радянської армії організовують вибори до «верховної ради» «Придністровської Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки».
- 22 грудня 1990 року: Михайло Горбачов, президент СРСР, підписує указ про визнання рішень «ІІ з'їзду народних депутатів Придністров'я» такими, що втратили чинність. Натомість заходи, які вживає влада Кишинева, є мінімальними та суто декларативними.
1991 рік
Відбуваються дії щодо заміни влади Республіки Молдова на владу «Придністровської республіки». Користуючись незрозумілою пасивністю влади держави Молдова, сепаратисти створюють значні збройні сили, яка складається з:
- Республіканської гвардії (8 тис. бійців), підпорядковані «управлінню оборони» Придністров'я.
- Міліція, включно з батальйоном «Дністер» (5 тис. бійців), підпорядкована «управлінню внутрішніх справ» «Придністровської республіки».
- Територіальні аварійно-рятувальні загони (4 тис. осіб), в розпорядженні місцевих органів виконавчої влади.
- Робітничі полки, сучасний еквівалент «озброєних робітничих рад», підпорядкованих Об'єднаним Трудовим Колективам (ОТК).
- Козаки чисельністю 3-4 тис. осіб у статусі «добровольців» були найманцями з вищим окладом, ніж гвардійці, підпорядковуючись безпосередньо керівництву «Придністровської республіки».
Усі ці формування були оснащені озброєнням, транспортними засобами, бойовими машинами, купленими, захопленими чи викраденими у російської 14-ї армії чи підрозділів ОМОН у Придністров'ї.На боці сепаратистів була російська 14-та армія бойовою чисельністю 6500 осіб у складі:
- моторизована дивізія;
- 2 артилерійські полки;
- танковий полк;
- протитанковий полк;
- 2 полки понтонників;
- ракетний полк;
- ескадрилья гелікоптерів.
Для порівняння, молода Республіка Молдова все ще не створила власної армії, маючи лише декілька тисяч поліцейських, які під час конфлікту замінили збройні сили.
- 19 травня 1991: Міністр оборони СРСР наказав командувачу 14-ю армією генералу Неткачову мобілізувати солдатів резерву для доповнення сил 14-ї армії, дислокованих у Придністров'ї, і підтримувати ці війська та військовий арсенал у бойовому стані. Він обґрунтував цей наказ так: «враховуючи те, що Придністров'я є російською територією і що ситуація загострилася, ми повинні захищати його всіма засобами».
- 23 травня 1991 р.: Молдавська РСР стає Республікою Молдова.
- 23 червня 1991: Парламент Республіки Молдова проголошує суверенітет Республіки.
- 19 серпня 1991 року відбувся Московський путч. Пучисти матимуть повну підтримку лідерів сепаратистів з Тирасполя: Ігоря Смирнова, Маракуці, Яковлєва, Релякова. Після поразки путчистів Борис Єльцин зажадав покарати їх і тих, хто їх підтримував. Спроби адміністрації в Кишиневі заарештувати придністровських лідерів викликали невдоволення російськомовних жителів Придністров'я. Розпочалася акція російськомовних жінок, які все частіше почали блокувати залізницю, що сполучає Придністров'я з рештою Бессарабії. Зрештою, придністровські лідери були заарештовані, а потім невдовзі звільнені.
- 25 серпня 1991: Верховна Рада ПМР проголошує незалежність «республіки».
- 27 серпня 1991: Парламент проголошує незалежність Республіки Молдова.
- Вересень: Бійці радянського спецназу ОМОН з Риги прибувають на лімузинах до Тирасполя, зупиняються в готелі «Колгоспний».
- 18 вересня 1991: Президент самопроголошеної ПМР Ігор Смирнов вирішив передати підрозділи радянських збройних сил, дислоковані в Придністров'ї, під юрисдикцію самопроголошеної ПМР.
- 1 грудня 1991 року відбулися президентські вибори в районах на лівому березі Дністра, визнаних молдовською владою незаконними. Президентом самопроголошеної ПМР обрано Ігоря Смирнова.
- 13 грудня 1991: Озброєний напад охоронців на Дубесарському мосту, в результаті чого загинуло четверо молдавських поліцейських і 20 охоронців, козаків і найманців.
1992 рік
- 1 березня 1992 року: гвардійці та козаки влаштували інцидент на вечірці в Дубесарах, потім напали на викликану на допомогу молдавську поліцію. Поліцаї відкрили вогонь, убивши козака, після чого відступили до штабу. Цей інцидент послужив приводом для ліквідації останнього молдавського відділення міліції в одному з придністровських міст. На поліцейську управу напали вартові та козаки, які взяли поліцаїв у полон, роззброївши їх.
- Березень 1992 р.: районний виконавчий комітет і всі міліціонери Дубесарів відступили до села Кочієрі, яке стало центром опору, куди сховалися жителі сусідніх сіл.
Охорона увійшла в Косьєрі з двома броньованими машинами, відкриваючи вогонь по перехожих без попередження. Розстріляно двох селян і матір, яка йшла з дитиною на руках. Селянам і поліції вдалося без пригод дістати зброю з казарм, підпорядкованих 14-й армії.
Гвардійці та козаки блокуватимуть мости через Дністер — з Вадул-луй-Води, Тигині, Каменці, Рабниці, встановивши «контрольні пости» по одному бронеавтомобілю. Такі станції також будуть створені на дорозі Тирасполь-Дубешари та на греблі Дубесарської ГЕС. - 2 березня 1992 р.: Республіка Молдова стає членом ООН, що призводить до визнання незаконного характеру самопроголошених Дністровської та Гагаузької «республік».
Це день, коли починається війна, спровокувавши збройний конфлікт у Дубасарах через відволікання сепаратистів.
Перенаправлення з Вулканештів відбувається в районі Гагаузії. Троє бійців гагаузької воєнізованої охорони напали на шкільну їдальню. Після затримання охоронців до відділку міліції увірвалися 14 членів формування, які вимагали перевести заарештованих до Болграда, міста української юрисдикції. - 3 березня 1992 року гвардійці та козаки атакували село Кочієрі, але були відбиті. Увечері в село прибув відділ міліції особливого призначення, надісланий з Кишинева, який форсував Дністер по льоду.
Прес-центр Об'єднаних збройних сил СНД опублікував заяву, в якій йдеться, що збройні сили Молдови атакували піхотний полк цивільної оборони, роззброївши офіцерів і забравши 70 одиниць автоматичної та іншої зброї, і що ситуація нагадує ситуацію в Нагірному Карабасі.
Були перекриті під'їзні шляхи Кишинева до Тигини, перекрито мовлення національного радіо і телебачення в місті.
Після розпуску молдавського відділу поліції (єдиної інституції, яка все ще представляла молдавську державу в місті), було урочисто відкрито поліцейське управління, підпорядковане сепаратистам, створене як форма радянської влади. Створено нове незаконне воєнізоване формування. - 4 березня 1992 р.: гвардійці та козаки увійшли в село Кошниця, атакувавши 15 поліцейських, які були змушені відкрити вогонь.
До Косьєрі відправляють чотири Камази, повні охоронців. - 4-5 березня 1992 року: 2500 козаків прибули до Тирасполя на допомогу сепаратистам. Відбувається масовий вербування серед воєнізованих формувань сепаратистів.
- 6 березня 1992: «Комітет оборони Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки» вирішив ізолювати всіх міліціонерів, які не склали присягу на вірність «республіці»; в цій ситуації було 85 поліцейських.
- 12 березня 1992: Двоє поліцейських з відділку Урсоая на дорозі Бендери — Каушани були атаковані з вантажівки, яка перевозила зброю для гагаузьких сепаратистів і яку вони зупинили для контролю. Один поліцейський був поранений, ще один убитий.
- 13 березня 1992: охоронці нападають на поліцейських у Кошниці, убивши одного та поранивши кількох.
Урочисто відкривається відділ міліції, підпорядкований сепаратистам, створений як форма радянської влади, а в Тигіні створюється нове нелегальне воєнізоване формування. - 14 березня 1992 року: гвардійці та козаки підірвали мости у Вадул-луй-Воде, поблизу Дубесарів, на дорозі Кишинів- Волгоград. Молдавські позиції поблизу Роги атакують, зафіксовано 15 загиблих. Вночі села Кошніца та Гура Бікулуй обстріляні мінами, гранатами та ракетами.
«Верховна Рада Республіки» ухвалює рішення про припинення операцій придністровських банків з Молдовою та створення комісії для взяття під контроль автошляхів і залізниць «республіки». - 15 березня 1992 року: Смирнов підписує указ про створення державної комісії соціального захисту військовослужбовців і демобілізованих, що привернуло до себе симпатії військовослужбовців.
Уряд Молдови закликає охоронців скласти зброю до 17 березня. - 17 березня 1992 року: Смирнов підписує указ про створення державної комісії соціального захисту військовослужбовців і демобілізованих, що привернуло до себе симпатії військовослужбовців.
Підписано нову угоду про припинення вогню, яку гвардійці порушуватимуть 24 березня. - 19 березня 1992 р.: Парламент Молдови пропонує компроміс, представляючи проект надання Придністров'ю статусу вільної економічної зони та зміни територіального управління.
- 20 березня 1992 року: на зустрічі ОБСЄ в Гельсінкі створено чотиристоронній механізм для врегулювання конфлікту в Придністров'ї, до складу якого увійшли: Республіка Молдова, Румунія, Росія, Україна.
- 24 березня 1992: Підписано нову угоду про припинення вогню. Відбувається обмін полоненими: сепаратисти звільняють 11 осіб, молдавани — 18.
- 28 березня 1992 року в Придністров'ї з 20:00 введено надзвичайний стан.
- 29 березня 1992: Прем'єр-міністр Валерій Муравський поставив новий ультиматум сепаратистам, просячи їх скласти зброю протягом 2 днів.
- 31 березня 1992 року: Президент Снєгур надсилає телеграму московській телекомпанії «Останкіно», протестуючи проти способу подачі конфлікту, і ще одну телеграму маршалу Шапошникову, протестуючи проти польотів військових літаків СНД до Тирасполя.
У квітні відзначається явне залучення Росії та російської 14-ї армії на бік сепаратистів. Чіткі наміри Росії — зберегти Тигіну як плацдарм.
- 1 квітня 1992 року: Парламент Молдови ухвалив рішення про мирне врегулювання конфлікту.
Поліція Молдови намагається звільнити контрольоване сепаратистами місто Тигіна. В бою гине 8 поліцейських. - 2 квітня 1992 р.: генерал Неткачов, командувач 14-ю армією, висуває ультиматум президенту Снєгуру, вимагаючи відступу молдавських військ 15 км від Тигини.
У військовому аеропорту Кишинева підписана угода про припинення вогню. Підписали прем'єр-міністр Молдови Муравський, президент «Верховної Ради» Маракуце та командувач російською 14-ю армією Неткачов.
Державний департамент Сполучених Штатів виступає із заявою проти зовнішнього військового втручання, оцінюючи стримувальну силу уряду Молдови як гідну захоплення. У Держдепі наполягали, щоб сили придністровських сепаратистів продовжили переговори з Республікою Молдова.
Домовленість виконуватиме лише молдовська сторона, поліція отримає наказ не відкривати вогонь і не давати відплату.
Натомість протягом квітня атаки відбуватимуться в районах: Тигіна, Погреба — Кочієрі, Кошніци — Дороцьки, Погреби — Рогі, Градініци, Леонтової, Варниці, Місовки, Бічока, Чицаня. Гвардійці та козаки обстрілювали з мінно-ракетних установок міста, населення, дамби, телевізійні реле, радіостанції. Заміновані дороги і дороги, розбомблена дорога Тигина — Кишинів. З'являються перші снайперські атаки. Через відсутність правоохоронних органів місто Тигіна залишається під контролем злочинців. Два проекти протоколів, складені владою Кишинева, відхиляються сепаратистськими силами, які надсилають свій проект, підписаний командувачем російської окупаційної армії, у якому вони вимагають, щоб Тигіна контролювалася виключно російською армією.
- 5 квітня 1992 року: 20 бронетехніки російської армії увійшли в місто Тигіна під прапором Російської Федерації.
Паралельно тривають розпочаті 23 березня чотиристоронні переговори міністрів закордонних справ Молдови, Румунії, Росії та України. 2 квітня нова нарада експертів розробляє рекомендації щодо недопущення участі громадян іноземних держав та запобігання збройним інцидентам.
- 6 квітня 1992 р.: відбулася зустріч міністрів закордонних справ, які оприлюднили заяву, в якій виступили проти залучення 14-ї армії до конфлікту, за підтримання правопорядку молдавською владою на всій території республіки, за заборону доступу цивільних осіб до зброї та за припинення вогню з 7 квітня.
- 14-17 квітня 1992 р.: Підписано протокол робочої групи зі стабілізації ситуації в Тігіні: роззброєння воєнізованих формувань, розмінування території, забезпечення порядку молдавською поліцією та сепаратистським ополченням.
17 квітня 1992 року: у Кишиневі відбулася нова чотиристороння зустріч, на якій було прийнято статус спільної комісії з контролю за дотриманням режиму припинення вогню, встановивши кількість спостерігачів у кількості 400 осіб для спостереження за лінією, що відокремлює молдавську поліцію від сили заколотників, на протяжності 262 с км. Було прийнято рішення про роззброєння воєнізованих формувань, репатріацію найманців та прискорення розслідування прокуратурою злочинних дій на території. У Тигіні режим припинення вогню почне діяти лише з 20 квітня. До 15 травня в зону спостереження прибули лише спостерігачі з Молдови та Румунії.
- Травень 1992: У травні відбувається кілька засідань двосторонньої комісії Молдова-Придністров'я, які часто саботуються через напади сепаратистських збройних формувань на населені пункти, мости, дороги та радіостанції, підконтрольні кишинівській владі..
Ще у квітні почалося виведення частини козаків, яких самі сепаратисти хотіли позбутися через їхню недисциплінованість і буйний характер. У той же час з'являються нові воєнізовані формування, такі як «Чорні берети». З України прибувають члени Української національної Самооборони. - 4 травня 1992: У Гура-Бикулуй підписано протокол про розведення збройних формувань, але вночі сепаратисти підривають міст через річку Дністер.
- 6-7 травня 1992: Поліцейський відділок Кочієрі обстрілюють ракетами.
- 8-18 травня 1992: Напади на мешканців та поліцейські дільниці в Кочієрах, Кошніцах, Гура-Бикулуй, Драгаліні, Дубесарі-Под, Рогах.
- 19 травня 1992 року: Саме тоді, коли здавалося, що процес нормалізації почав прогресувати, знову спалахує криза, спричинена наказом генерала Грачова, міністра оборони Росії, генералу Неткачову, командувачу 14-ї російської армії. Наказ передбачав, що для захисту Придністров'я, яке є російською територією, необхідно поповнити запаси зброї в мобілізаційних резервах і підготувати всі військові частини 14-ї армії до бою. Розміщення в Дубоссарах надасть підрозділам 14-ї російської армії привід покинути казарми і зайняти бойові позиції разом з гвардійцями. Танкові та артилерійські частини залишають Тираспольський гарнізон, прямуючи до Дубоссар, і приєднуються до гвардійців. За допомогою 10 танків, 11 артилерійських танків, 6 гармат, 3 протитанкових гармат, 6 гранатометів, 63 автоматичних пістолетів, 21 бронемашини та 9 військових автомобілів, атаки здійснюються в Кошниці, Кочієрах, Коржево, Голеркані, Маловаті, Усті, Золончень Дубоссарського району. Тираспольський гарнізон відправить 22 танки до Дубоссар, 5 — до Дністровська. Насильницькі напади тривають до 26 травня.
На протести президента Снегура проти агресії російської армії Кремль традиційно відповідає, що російська армія не дестабілізує ситуацію. - 21 травня 1992: Смирнов видає указ про передачу 14-ї армії «Придністровській республіці». Водночас лунають заклики до часткової мобілізації резервістів.
- Того ж дня в Тирасполі приземляється літак з 600 донськими козаками. Добровольчі батальйони формуються в Москві та Санкт-Петербурзі. Створюється батальйон міліції «Дністер», до складу якого входить багато кримінальних злочинців.
Державний департамент США одразу ж висловив занепокоєння з приводу участі 14-ї армії у бойових діях в регіоні. - Червень 1992: У першій половині червня спостерігається активізація нападів охоронців і козаків у Бандерах, Кочієрах, Кошниці, Коржево, Дубоссарах, Дороцькому, Погребі. Сепаратистські формування інкорпоруються, зброя з 14-ї армії передається сепаратистам. «Придністровська республіка» створює власну прикордонну службу, до якої приєднаються козаки з Причорномор'я.
Тероризування молдовського населення в Придністров'ї триває: за звинуваченням у тероризмі заарештовані представники Народного фронту Молдови: Іліе Ілашку, Штефан Урату, Тудор Петров-Попа, Андрій Іванчоц, Александру Лешко.
У Григоріополі з'являється група «Дельфін», що складається зі звільнених ув'язнених.
Керівництво Молдови стає все більш примиренним по відношенню до сепаратистів. Тим часом, російська влада продовжує спотворювати ситуацію в Придністров'ї, звинувачуючи Молдову в агресії, спробах систематичного винищення слов'янського населення, а Румунію — в поставках зброї до Молдови. - 19 червня 1992: У Тигині ситуація стає вибухонебезпечною: на молдовських міліціонерів нападають і вбивають охоронці, влаштовується кілька провокацій і провокацій, що зробить ситуацію вкрай напруженою. В результаті цього буде спровоковано новий збройний конфлікт: понад 1200 охоронців і козаків нападуть на міський відділ міліції, а ракети «Алазань», випущені по вокзалу, також досягнуть розташованого поруч дитячого садка. Пізно вночі на допомогу обложеним міліціонерам з Варниці прибуває поліція та волонтери.
- 20 червня 1992: Вранці 20 червня місто перебувало під контролем Молдови. Важкі танки 14-ї армії прорвалися через міст до Тигині, але були зупинені молдовськими військами. Сепаратистські сили продовжують утримувати місто.
- Починається повномасштабна війна, місто Тигина піддається бомбардуванням і обстрілам з важкого озброєння. У той же час інші міста зазнають нападів: Дубоссари, Кочієри, Дороцкая, Кашниця. Міст через Дністер зайнятий охороною після важких танкових атак російської армії, а місто захоплене армією та силами сепаратистів. Військова рада 14-ї армії висуне ультиматум президенту Снегуру, вимагаючи від молдовських сил припинити агресію, інакше армія перейде в наступ. Це означало, що Росія оголосила війну Молдові.
- 20-21 червня 1992: Вторгнення в Тигіну танків російської армії, які безсоромно покриті російськими прапорами. Місто обстрілюють сепаратисти. Незважаючи на це, Єльцин все ще звинувачує Молдову в агресії, погрожуючи, що російська армія буде змушена вжити заходів у відповідь. Зіткнувшись з нерішучою реакцією молдовської влади, сотні добровольців з Придністров'я приїжджають до Кишинева з проханням надати їм зброю для боротьби з заколотниками. Вони також провели демонстрацію перед російським посольством.
Агресія російської армії на Тигині призвела до того, що до ранку 22 червня з боку молдовської поліції та цивільного населення загинуло близько 200 осіб і 300 було поранено. Обстріли руйнували заводи, лінії зв'язку, житлові будинки. Президент країни-агресора Російської Федерації Єльцин відмовився від будь-яких телефонних контактів зі Снєгуром. Напади та вторгнення сепаратистів призвели до масової еміграції цивільного населення із зони конфлікту. - 21 червня 1992: Підписано угоду про припинення вогню.
Див. також
Посилання і примітки
- Mihail Gh. Ciubotaru — «Nu răscoliți apele negre!», in «Moldova» nr. 12/1990
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce hronologichnij perelik podij konfliktu v Pridnistrov yi Hronologiya konfliktu v Pridnistrov yi1989 rik11 serpnya 1989 roku na pidpriyemstvah profspilkovogo pidporyadkuvannya utvoryuyutsya robochi radi pid nazvoyu Ob yednani trudovi kolektivi OTK yaki pochinayut borotbu proti vprovadzhennya rumunskoyi movi latinskogo alfavitu ta demokratichnih reform 31 serpnya 1989 r Moldavsku movu progolosheno derzhavnoyu Osin OTK organizovuyut strajki ta mitingi protestu proti rumunskoyi movi ta latinskogo alfavitu Gruden sichen u Tiraspoli ta Rabnici organizovuyutsya referendumi shodo otrimannya statusu avtonomnoyi teritoriyi Pridnistrov ya u skladi Moldovskoyi RSR 1990 rikPri bezposerednij pidtrimci 14 yi armiyi formuyutsya nezakonni separatistski voyenizovani formuvannya organizovuyutsya mitingi ta referendumi za pidtrimki OTK 27 kvitnya 1990 roku Trikolor iz orlom prijnyato derzhavnim praporom Moldavskoyi RSR Miscevi radi Tiraspolya i Bender vidmovilisya vivishuvati u cih mistah trikolor Veresen 1990 Miscevi radi Tiraspolya Bender ta Rabnici vidhilili zakon pro derzhavnu movu Rozpochavsya ruh nepokori vladi moldavskoyi derzhavi 2 veresnya 1990 r u Tiraspoli vidbuvsya Drugij pozachergovij z yizd narodnih deputativ Pridnistrov ya yakij progolosiv Pridnistrovsku Moldavsku Radyansku Socialistichnu Respubliku 3 veresnya 1990 Verhovna Rada Moldavskoyi RSR stvoryuye prezidentskij institut i obiraye prezidentom krayini Mirchu Snyegura 16 veresnya 1990 Miting na znak protestu proti separatizmu organizovano v seli Lunga poblizu Dubesariv 22 veresnya 15 listopada 1990 r lideri separatistiv za pidtrimki vlasnih voyenizovanih formuvan i vijsk radyanskoyi armiyi organizovuyut vibori do verhovnoyi radi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki 22 grudnya 1990 roku Mihajlo Gorbachov prezident SRSR pidpisuye ukaz pro viznannya rishen II z yizdu narodnih deputativ Pridnistrov ya takimi sho vtratili chinnist Natomist zahodi yaki vzhivaye vlada Kishineva ye minimalnimi ta suto deklarativnimi 1991 rikVidbuvayutsya diyi shodo zamini vladi Respubliki Moldova na vladu Pridnistrovskoyi respubliki Koristuyuchis nezrozumiloyu pasivnistyu vladi derzhavi Moldova separatisti stvoryuyut znachni zbrojni sili yaka skladayetsya z Respublikanskoyi gvardiyi 8 tis bijciv pidporyadkovani upravlinnyu oboroni Pridnistrov ya Miliciya vklyuchno z bataljonom Dnister 5 tis bijciv pidporyadkovana upravlinnyu vnutrishnih sprav Pridnistrovskoyi respubliki Teritorialni avarijno ryatuvalni zagoni 4 tis osib v rozporyadzhenni miscevih organiv vikonavchoyi vladi Robitnichi polki suchasnij ekvivalent ozbroyenih robitnichih rad pidporyadkovanih Ob yednanim Trudovim Kolektivam OTK Kozaki chiselnistyu 3 4 tis osib u statusi dobrovolciv buli najmancyami z vishim okladom nizh gvardijci pidporyadkovuyuchis bezposeredno kerivnictvu Pridnistrovskoyi respubliki Usi ci formuvannya buli osnasheni ozbroyennyam transportnimi zasobami bojovimi mashinami kuplenimi zahoplenimi chi vikradenimi u rosijskoyi 14 yi armiyi chi pidrozdiliv OMON u Pridnistrov yi Na boci separatistiv bula rosijska 14 ta armiya bojovoyu chiselnistyu 6500 osib u skladi motorizovana diviziya 2 artilerijski polki tankovij polk protitankovij polk 2 polki pontonnikiv raketnij polk eskadrilya gelikopteriv Dlya porivnyannya moloda Respublika Moldova vse she ne stvorila vlasnoyi armiyi mayuchi lishe dekilka tisyach policejskih yaki pid chas konfliktu zaminili zbrojni sili 19 travnya 1991 Ministr oboroni SRSR nakazav komanduvachu 14 yu armiyeyu generalu Netkachovu mobilizuvati soldativ rezervu dlya dopovnennya sil 14 yi armiyi dislokovanih u Pridnistrov yi i pidtrimuvati ci vijska ta vijskovij arsenal u bojovomu stani Vin obgruntuvav cej nakaz tak vrahovuyuchi te sho Pridnistrov ya ye rosijskoyu teritoriyeyu i sho situaciya zagostrilasya mi povinni zahishati jogo vsima zasobami 23 travnya 1991 r Moldavska RSR staye Respublikoyu Moldova 23 chervnya 1991 Parlament Respubliki Moldova progoloshuye suverenitet Respubliki 19 serpnya 1991 roku vidbuvsya Moskovskij putch Puchisti matimut povnu pidtrimku lideriv separatistiv z Tiraspolya Igorya Smirnova Marakuci Yakovlyeva Relyakova Pislya porazki putchistiv Boris Yelcin zazhadav pokarati yih i tih hto yih pidtrimuvav Sprobi administraciyi v Kishinevi zaareshtuvati pridnistrovskih lideriv viklikali nevdovolennya rosijskomovnih zhiteliv Pridnistrov ya Rozpochalasya akciya rosijskomovnih zhinok yaki vse chastishe pochali blokuvati zaliznicyu sho spoluchaye Pridnistrov ya z reshtoyu Bessarabiyi Zreshtoyu pridnistrovski lideri buli zaareshtovani a potim nevdovzi zvilneni 25 serpnya 1991 Verhovna Rada PMR progoloshuye nezalezhnist respubliki 27 serpnya 1991 Parlament progoloshuye nezalezhnist Respubliki Moldova Veresen Bijci radyanskogo specnazu OMON z Rigi pribuvayut na limuzinah do Tiraspolya zupinyayutsya v goteli Kolgospnij 18 veresnya 1991 Prezident samoprogoloshenoyi PMR Igor Smirnov virishiv peredati pidrozdili radyanskih zbrojnih sil dislokovani v Pridnistrov yi pid yurisdikciyu samoprogoloshenoyi PMR 1 grudnya 1991 roku vidbulisya prezidentski vibori v rajonah na livomu berezi Dnistra viznanih moldovskoyu vladoyu nezakonnimi Prezidentom samoprogoloshenoyi PMR obrano Igorya Smirnova 13 grudnya 1991 Ozbroyenij napad ohoronciv na Dubesarskomu mostu v rezultati chogo zaginulo chetvero moldavskih policejskih i 20 ohoronciv kozakiv i najmanciv 1992 rik1 bereznya 1992 roku gvardijci ta kozaki vlashtuvali incident na vechirci v Dubesarah potim napali na viklikanu na dopomogu moldavsku policiyu Policayi vidkrili vogon ubivshi kozaka pislya chogo vidstupili do shtabu Cej incident posluzhiv privodom dlya likvidaciyi ostannogo moldavskogo viddilennya miliciyi v odnomu z pridnistrovskih mist Na policejsku upravu napali vartovi ta kozaki yaki vzyali policayiv u polon rozzbroyivshi yih Berezen 1992 r rajonnij vikonavchij komitet i vsi milicioneri Dubesariv vidstupili do sela Kochiyeri yake stalo centrom oporu kudi shovalisya zhiteli susidnih sil Ohorona uvijshla v Kosyeri z dvoma bronovanimi mashinami vidkrivayuchi vogon po perehozhih bez poperedzhennya Rozstrilyano dvoh selyan i matir yaka jshla z ditinoyu na rukah Selyanam i policiyi vdalosya bez prigod distati zbroyu z kazarm pidporyadkovanih 14 j armiyi Gvardijci ta kozaki blokuvatimut mosti cherez Dnister z Vadul luj Vodi Tigini Kamenci Rabnici vstanovivshi kontrolni posti po odnomu broneavtomobilyu Taki stanciyi takozh budut stvoreni na dorozi Tiraspol Dubeshari ta na grebli Dubesarskoyi GES 2 bereznya 1992 r Respublika Moldova staye chlenom OON sho prizvodit do viznannya nezakonnogo harakteru samoprogoloshenih Dnistrovskoyi ta Gagauzkoyi respublik Ce den koli pochinayetsya vijna sprovokuvavshi zbrojnij konflikt u Dubasarah cherez vidvolikannya separatistiv Perenapravlennya z Vulkaneshtiv vidbuvayetsya v rajoni Gagauziyi Troye bijciv gagauzkoyi voyenizovanoyi ohoroni napali na shkilnu yidalnyu Pislya zatrimannya ohoronciv do viddilku miliciyi uvirvalisya 14 chleniv formuvannya yaki vimagali perevesti zaareshtovanih do Bolgrada mista ukrayinskoyi yurisdikciyi 3 bereznya 1992 roku gvardijci ta kozaki atakuvali selo Kochiyeri ale buli vidbiti Uvecheri v selo pribuv viddil miliciyi osoblivogo priznachennya nadislanij z Kishineva yakij forsuvav Dnister po lodu Pres centr Ob yednanih zbrojnih sil SND opublikuvav zayavu v yakij jdetsya sho zbrojni sili Moldovi atakuvali pihotnij polk civilnoyi oboroni rozzbroyivshi oficeriv i zabravshi 70 odinic avtomatichnoyi ta inshoyi zbroyi i sho situaciya nagaduye situaciyu v Nagirnomu Karabasi Buli perekriti pid yizni shlyahi Kishineva do Tigini perekrito movlennya nacionalnogo radio i telebachennya v misti Pislya rozpusku moldavskogo viddilu policiyi yedinoyi instituciyi yaka vse she predstavlyala moldavsku derzhavu v misti bulo urochisto vidkrito policejske upravlinnya pidporyadkovane separatistam stvorene yak forma radyanskoyi vladi Stvoreno nove nezakonne voyenizovane formuvannya 4 bereznya 1992 r gvardijci ta kozaki uvijshli v selo Koshnicya atakuvavshi 15 policejskih yaki buli zmusheni vidkriti vogon Do Kosyeri vidpravlyayut chotiri Kamazi povni ohoronciv 4 5 bereznya 1992 roku 2500 kozakiv pribuli do Tiraspolya na dopomogu separatistam Vidbuvayetsya masovij verbuvannya sered voyenizovanih formuvan separatistiv 6 bereznya 1992 Komitet oboroni Moldavskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki virishiv izolyuvati vsih milicioneriv yaki ne sklali prisyagu na virnist respublici v cij situaciyi bulo 85 policejskih 12 bereznya 1992 Dvoye policejskih z viddilku Ursoaya na dorozi Benderi Kaushani buli atakovani z vantazhivki yaka perevozila zbroyu dlya gagauzkih separatistiv i yaku voni zupinili dlya kontrolyu Odin policejskij buv poranenij she odin ubitij 13 bereznya 1992 ohoronci napadayut na policejskih u Koshnici ubivshi odnogo ta poranivshi kilkoh Urochisto vidkrivayetsya viddil miliciyi pidporyadkovanij separatistam stvorenij yak forma radyanskoyi vladi a v Tigini stvoryuyetsya nove nelegalne voyenizovane formuvannya 14 bereznya 1992 roku gvardijci ta kozaki pidirvali mosti u Vadul luj Vode poblizu Dubesariv na dorozi Kishiniv Volgograd Moldavski poziciyi poblizu Rogi atakuyut zafiksovano 15 zagiblih Vnochi sela Koshnica ta Gura Bikuluj obstrilyani minami granatami ta raketami Verhovna Rada Respubliki uhvalyuye rishennya pro pripinennya operacij pridnistrovskih bankiv z Moldovoyu ta stvorennya komisiyi dlya vzyattya pid kontrol avtoshlyahiv i zaliznic respubliki 15 bereznya 1992 roku Smirnov pidpisuye ukaz pro stvorennya derzhavnoyi komisiyi socialnogo zahistu vijskovosluzhbovciv i demobilizovanih sho privernulo do sebe simpatiyi vijskovosluzhbovciv Uryad Moldovi zaklikaye ohoronciv sklasti zbroyu do 17 bereznya 17 bereznya 1992 roku Smirnov pidpisuye ukaz pro stvorennya derzhavnoyi komisiyi socialnogo zahistu vijskovosluzhbovciv i demobilizovanih sho privernulo do sebe simpatiyi vijskovosluzhbovciv Pidpisano novu ugodu pro pripinennya vognyu yaku gvardijci porushuvatimut 24 bereznya 19 bereznya 1992 r Parlament Moldovi proponuye kompromis predstavlyayuchi proekt nadannya Pridnistrov yu statusu vilnoyi ekonomichnoyi zoni ta zmini teritorialnogo upravlinnya 20 bereznya 1992 roku na zustrichi OBSYe v Gelsinki stvoreno chotiristoronnij mehanizm dlya vregulyuvannya konfliktu v Pridnistrov yi do skladu yakogo uvijshli Respublika Moldova Rumuniya Rosiya Ukrayina 24 bereznya 1992 Pidpisano novu ugodu pro pripinennya vognyu Vidbuvayetsya obmin polonenimi separatisti zvilnyayut 11 osib moldavani 18 28 bereznya 1992 roku v Pridnistrov yi z 20 00 vvedeno nadzvichajnij stan 29 bereznya 1992 Prem yer ministr Valerij Muravskij postaviv novij ultimatum separatistam prosyachi yih sklasti zbroyu protyagom 2 dniv 31 bereznya 1992 roku Prezident Snyegur nadsilaye telegramu moskovskij telekompaniyi Ostankino protestuyuchi proti sposobu podachi konfliktu i she odnu telegramu marshalu Shaposhnikovu protestuyuchi proti polotiv vijskovih litakiv SND do Tiraspolya U kvitni vidznachayetsya yavne zaluchennya Rosiyi ta rosijskoyi 14 yi armiyi na bik separatistiv Chitki namiri Rosiyi zberegti Tiginu yak placdarm 1 kvitnya 1992 roku Parlament Moldovi uhvaliv rishennya pro mirne vregulyuvannya konfliktu Policiya Moldovi namagayetsya zvilniti kontrolovane separatistami misto Tigina V boyu gine 8 policejskih 2 kvitnya 1992 r general Netkachov komanduvach 14 yu armiyeyu visuvaye ultimatum prezidentu Snyeguru vimagayuchi vidstupu moldavskih vijsk 15 km vid Tigini U vijskovomu aeroportu Kishineva pidpisana ugoda pro pripinennya vognyu Pidpisali prem yer ministr Moldovi Muravskij prezident Verhovnoyi Radi Marakuce ta komanduvach rosijskoyu 14 yu armiyeyu Netkachov Derzhavnij departament Spoluchenih Shtativ vistupaye iz zayavoyu proti zovnishnogo vijskovogo vtruchannya ocinyuyuchi strimuvalnu silu uryadu Moldovi yak gidnu zahoplennya U Derzhdepi napolyagali shob sili pridnistrovskih separatistiv prodovzhili peregovori z Respublikoyu Moldova Domovlenist vikonuvatime lishe moldovska storona policiya otrimaye nakaz ne vidkrivati vogon i ne davati vidplatu Natomist protyagom kvitnya ataki vidbuvatimutsya v rajonah Tigina Pogreba Kochiyeri Koshnici Dorocki Pogrebi Rogi Gradinici Leontovoyi Varnici Misovki Bichoka Chicanya Gvardijci ta kozaki obstrilyuvali z minno raketnih ustanovok mista naselennya dambi televizijni rele radiostanciyi Zaminovani dorogi i dorogi rozbomblena doroga Tigina Kishiniv Z yavlyayutsya pershi snajperski ataki Cherez vidsutnist pravoohoronnih organiv misto Tigina zalishayetsya pid kontrolem zlochinciv Dva proekti protokoliv skladeni vladoyu Kishineva vidhilyayutsya separatistskimi silami yaki nadsilayut svij proekt pidpisanij komanduvachem rosijskoyi okupacijnoyi armiyi u yakomu voni vimagayut shob Tigina kontrolyuvalasya viklyuchno rosijskoyu armiyeyu 5 kvitnya 1992 roku 20 bronetehniki rosijskoyi armiyi uvijshli v misto Tigina pid praporom Rosijskoyi Federaciyi Paralelno trivayut rozpochati 23 bereznya chotiristoronni peregovori ministriv zakordonnih sprav Moldovi Rumuniyi Rosiyi ta Ukrayini 2 kvitnya nova narada ekspertiv rozroblyaye rekomendaciyi shodo nedopushennya uchasti gromadyan inozemnih derzhav ta zapobigannya zbrojnim incidentam 6 kvitnya 1992 r vidbulasya zustrich ministriv zakordonnih sprav yaki oprilyudnili zayavu v yakij vistupili proti zaluchennya 14 yi armiyi do konfliktu za pidtrimannya pravoporyadku moldavskoyu vladoyu na vsij teritoriyi respubliki za zaboronu dostupu civilnih osib do zbroyi ta za pripinennya vognyu z 7 kvitnya 14 17 kvitnya 1992 r Pidpisano protokol robochoyi grupi zi stabilizaciyi situaciyi v Tigini rozzbroyennya voyenizovanih formuvan rozminuvannya teritoriyi zabezpechennya poryadku moldavskoyu policiyeyu ta separatistskim opolchennyam 17 kvitnya 1992 roku u Kishinevi vidbulasya nova chotiristoronnya zustrich na yakij bulo prijnyato status spilnoyi komisiyi z kontrolyu za dotrimannyam rezhimu pripinennya vognyu vstanovivshi kilkist sposterigachiv u kilkosti 400 osib dlya sposterezhennya za liniyeyu sho vidokremlyuye moldavsku policiyu vid sili zakolotnikiv na protyazhnosti 262 s km Bulo prijnyato rishennya pro rozzbroyennya voyenizovanih formuvan repatriaciyu najmanciv ta priskorennya rozsliduvannya prokuraturoyu zlochinnih dij na teritoriyi U Tigini rezhim pripinennya vognyu pochne diyati lishe z 20 kvitnya Do 15 travnya v zonu sposterezhennya pribuli lishe sposterigachi z Moldovi ta Rumuniyi Traven 1992 U travni vidbuvayetsya kilka zasidan dvostoronnoyi komisiyi Moldova Pridnistrov ya yaki chasto sabotuyutsya cherez napadi separatistskih zbrojnih formuvan na naseleni punkti mosti dorogi ta radiostanciyi pidkontrolni kishinivskij vladi She u kvitni pochalosya vivedennya chastini kozakiv yakih sami separatisti hotili pozbutisya cherez yihnyu nedisciplinovanist i bujnij harakter U toj zhe chas z yavlyayutsya novi voyenizovani formuvannya taki yak Chorni bereti Z Ukrayini pribuvayut chleni Ukrayinskoyi nacionalnoyi Samooboroni 4 travnya 1992 U Gura Bikuluj pidpisano protokol pro rozvedennya zbrojnih formuvan ale vnochi separatisti pidrivayut mist cherez richku Dnister 6 7 travnya 1992 Policejskij viddilok Kochiyeri obstrilyuyut raketami 8 18 travnya 1992 Napadi na meshkanciv ta policejski dilnici v Kochiyerah Koshnicah Gura Bikuluj Dragalini Dubesari Pod Rogah 19 travnya 1992 roku Same todi koli zdavalosya sho proces normalizaciyi pochav progresuvati znovu spalahuye kriza sprichinena nakazom generala Grachova ministra oboroni Rosiyi generalu Netkachovu komanduvachu 14 yi rosijskoyi armiyi Nakaz peredbachav sho dlya zahistu Pridnistrov ya yake ye rosijskoyu teritoriyeyu neobhidno popovniti zapasi zbroyi v mobilizacijnih rezervah i pidgotuvati vsi vijskovi chastini 14 yi armiyi do boyu Rozmishennya v Dubossarah nadast pidrozdilam 14 yi rosijskoyi armiyi privid pokinuti kazarmi i zajnyati bojovi poziciyi razom z gvardijcyami Tankovi ta artilerijski chastini zalishayut Tiraspolskij garnizon pryamuyuchi do Dubossar i priyednuyutsya do gvardijciv Za dopomogoyu 10 tankiv 11 artilerijskih tankiv 6 garmat 3 protitankovih garmat 6 granatometiv 63 avtomatichnih pistoletiv 21 bronemashini ta 9 vijskovih avtomobiliv ataki zdijsnyuyutsya v Koshnici Kochiyerah Korzhevo Golerkani Malovati Usti Zolonchen Dubossarskogo rajonu Tiraspolskij garnizon vidpravit 22 tanki do Dubossar 5 do Dnistrovska Nasilnicki napadi trivayut do 26 travnya Na protesti prezidenta Snegura proti agresiyi rosijskoyi armiyi Kreml tradicijno vidpovidaye sho rosijska armiya ne destabilizuye situaciyu 21 travnya 1992 Smirnov vidaye ukaz pro peredachu 14 yi armiyi Pridnistrovskij respublici Vodnochas lunayut zakliki do chastkovoyi mobilizaciyi rezervistiv Togo zh dnya v Tiraspoli prizemlyayetsya litak z 600 donskimi kozakami Dobrovolchi bataljoni formuyutsya v Moskvi ta Sankt Peterburzi Stvoryuyetsya bataljon miliciyi Dnister do skladu yakogo vhodit bagato kriminalnih zlochinciv Derzhavnij departament SShA odrazu zh visloviv zanepokoyennya z privodu uchasti 14 yi armiyi u bojovih diyah v regioni Cherven 1992 U pershij polovini chervnya sposterigayetsya aktivizaciya napadiv ohoronciv i kozakiv u Banderah Kochiyerah Koshnici Korzhevo Dubossarah Dorockomu Pogrebi Separatistski formuvannya inkorporuyutsya zbroya z 14 yi armiyi peredayetsya separatistam Pridnistrovska respublika stvoryuye vlasnu prikordonnu sluzhbu do yakoyi priyednayutsya kozaki z Prichornomor ya Terorizuvannya moldovskogo naselennya v Pridnistrov yi trivaye za zvinuvachennyam u terorizmi zaareshtovani predstavniki Narodnogo frontu Moldovi Ilie Ilashku Shtefan Uratu Tudor Petrov Popa Andrij Ivanchoc Aleksandru Leshko U Grigoriopoli z yavlyayetsya grupa Delfin sho skladayetsya zi zvilnenih uv yaznenih Kerivnictvo Moldovi staye vse bilsh primirennim po vidnoshennyu do separatistiv Tim chasom rosijska vlada prodovzhuye spotvoryuvati situaciyu v Pridnistrov yi zvinuvachuyuchi Moldovu v agresiyi sprobah sistematichnogo vinishennya slov yanskogo naselennya a Rumuniyu v postavkah zbroyi do Moldovi 19 chervnya 1992 U Tigini situaciya staye vibuhonebezpechnoyu na moldovskih milicioneriv napadayut i vbivayut ohoronci vlashtovuyetsya kilka provokacij i provokacij sho zrobit situaciyu vkraj napruzhenoyu V rezultati cogo bude sprovokovano novij zbrojnij konflikt ponad 1200 ohoronciv i kozakiv napadut na miskij viddil miliciyi a raketi Alazan vipusheni po vokzalu takozh dosyagnut roztashovanogo poruch dityachogo sadka Pizno vnochi na dopomogu oblozhenim milicioneram z Varnici pribuvaye policiya ta volonteri 20 chervnya 1992 Vranci 20 chervnya misto perebuvalo pid kontrolem Moldovi Vazhki tanki 14 yi armiyi prorvalisya cherez mist do Tigini ale buli zupineni moldovskimi vijskami Separatistski sili prodovzhuyut utrimuvati misto Pochinayetsya povnomasshtabna vijna misto Tigina piddayetsya bombarduvannyam i obstrilam z vazhkogo ozbroyennya U toj zhe chas inshi mista zaznayut napadiv Dubossari Kochiyeri Dorockaya Kashnicya Mist cherez Dnister zajnyatij ohoronoyu pislya vazhkih tankovih atak rosijskoyi armiyi a misto zahoplene armiyeyu ta silami separatistiv Vijskova rada 14 yi armiyi visune ultimatum prezidentu Sneguru vimagayuchi vid moldovskih sil pripiniti agresiyu inakshe armiya perejde v nastup Ce oznachalo sho Rosiya ogolosila vijnu Moldovi 20 21 chervnya 1992 Vtorgnennya v Tiginu tankiv rosijskoyi armiyi yaki bezsoromno pokriti rosijskimi praporami Misto obstrilyuyut separatisti Nezvazhayuchi na ce Yelcin vse she zvinuvachuye Moldovu v agresiyi pogrozhuyuchi sho rosijska armiya bude zmushena vzhiti zahodiv u vidpovid Zitknuvshis z nerishuchoyu reakciyeyu moldovskoyi vladi sotni dobrovolciv z Pridnistrov ya priyizhdzhayut do Kishineva z prohannyam nadati yim zbroyu dlya borotbi z zakolotnikami Voni takozh proveli demonstraciyu pered rosijskim posolstvom Agresiya rosijskoyi armiyi na Tigini prizvela do togo sho do ranku 22 chervnya z boku moldovskoyi policiyi ta civilnogo naselennya zaginulo blizko 200 osib i 300 bulo poraneno Obstrili rujnuvali zavodi liniyi zv yazku zhitlovi budinki Prezident krayini agresora Rosijskoyi Federaciyi Yelcin vidmovivsya vid bud yakih telefonnih kontaktiv zi Snyegurom Napadi ta vtorgnennya separatistiv prizveli do masovoyi emigraciyi civilnogo naselennya iz zoni konfliktu 21 chervnya 1992 Pidpisano ugodu pro pripinennya vognyu Div takozhRol 14 armiyi v Pridnistrov yi Respublika MoldovaPosilannya i primitkiMihail Gh Ciubotaru Nu răscoliți apele negre in Moldova nr 12 1990