Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Християн Френ | |
|---|---|
| Christian Martin Joachim Frähn | |
 | |
| Народився | 4 червня 1782[1][2] Росток, Велике герцогство Мекленбург-Шверінське[1][2] |
| Помер | 16 серпня 1851[3][2][4] (69 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1][2] |
| Поховання | d |
| Країна |  Велике герцогство Мекленбург-Шверінське |
| Діяльність | нумізмат, історик, бібліотекар, викладач університету, arabist |
| Alma mater | Тюбінгенський університет Геттінгенський університет Ростоцький університет |
| Заклад | Імператорський Казанський університет Ростоцький університет |
| Вчителі | d |
| Відомі учні | Тізенгаузен Володимир Густавович d Григор'єв Василь Васильович |
| Членство | Петербурзька академія наук Угорська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Туринська академія наук[2] |
 Християн Френ у Вікісховищі | |
Мартін Йоахім Френ, нім. Christian Martin Joachim Frähn ; 23 травня (4 червня) 1782 , Росток, герцогство Мекленбург-Шверинське - 16 серпня 1851 , Санкт-Петербург ) - Видатний німецький сходознавець - арабіст і нумізмат. Професор Казанського університету (1807-1815), Академік Санкт-Петербурзької Академії наук (з 24 вересня 1817), дійсний статський радник. У 1818 р. заснував і до 1842 р. очолював Азійський музей Академії наук. Почесний член понад 20 академій та вчених товариств світу. Автор понад 150 досліджень, опублікованих німецькою, латинською та арабською мовами.
Біографія
Народився у Росток, де закінчив латинську гімназію. Розпочав навчання арабською та давньоєврейською мовами на богословському факультеті університету Ростока під керівництвом гебраїста Олафа Тіхзена (Oluf Gerhard Tychsen, 1734—1815), продовжив освіту в університетах Геттінгена та Тюбінгена. У 1802 закінчує навчання та вирушає до Швейцарії, де до 1804 р. викладав латинську мову в Бургдорфському педагогічному інституті Песталоцці. Повернувшись у Росток, в 1804 р. захистив докторську дисертацію, здобувши ступеня доктора філософії, магістра вільних наук, а також доктора богослов'я . У 1806 р. прийнятий приват-доцентом Ростокського університету. На початку 1807 р. перший піклувальник Казанського навчального округу С. Я. Румовський звернувся до Олафа Тіхзену з проханням порекомендувати будь-кого на заміщення посади професора східних мов у щойно заснованому Казанському університеті . Той одразу назвав ім'я Френа, як найкращого свого учня. У 1807 р. Френ прийняв запрошення очолити кафедру східних мов Казанського університету та одразу отримав посаду ординарного професора. У Казань він прибув у жовтні 1807 р. Тут він публікує першу монографію, присвячену опису 17 саманідських і буїдських монет, не відомих доти в Європі, причому її довелося друкувати арабською мовою, зважаючи на відсутність у Казані латинського шрифту. Викладання також давалося важко: Френ не володів російською мовою, а його студенти - латинською, яка була на початку XIX ст. Універсальною мовою науки. У Казанському університеті він викладав насамперед арабську мову, а також читав спецкурси з арабської літератури (з хрестоматії Тихзена) та арабської нумізматики.
В подальші роки Френ зумів представити опис кількох приватних колекцій східних монет, що були викрадені і зберігалися в Казані та інших містах, докладно описуючи невідомі монети східного халіфату, династії Саманідів, волзьких булгар, татарських власників та ін. Під час роботи над нумізматичною спадщиною східних культур, було закладено основу його власної колекції. Дослідження цих монет призвело Френа до досліджень місць їх карбування, хронологічної послідовності династій, титулів володарів і т. п., так що помалу він захоплював у коло своїх досліджень майже всю область мусульманської археології. Саме в Казані із пересічного теолога - гебраїста Френ перетворився на вченого світового рівня. У 1815 р. його було обрано деканом філософського (історико-філологічного) факультету Казанського університету.
У 1815 р. перевівся до Санкт-Петербург (хоча Тихзен пропонував зайняти йому свою кафедру в Ростоку). У 1818 р. графом С. Уваровим було засновано Азійський музей Академії наук, де Уваров став президентом. Посаду директора Азійського музею Френ займав з 1818 до 1842, а саме до 1826 був його єдиним співробітником. У 1817 р. обраний до ординарних академіків. У Петербурзі він не займався викладацькою діяльністю, але багато російських арабісти та іраністи вважали його своїм учителем: у нього були «приватні» слухачі. На пенсії - з 1842 р. Похований на Смоленському цвинтарі Санкт-Петербурга.
У 1843 р. звернувся до піклувальника Казанського навчального округу М. Мусіну-Пушкіну з проханням знайти серед студентів східного відділення Казанського університету молодого вченого, здатного в майбутньому стати ад'юнктом Академії наук. Вибір припав на Ніколая Зоммера.
Основні праці
- Aegyptus auctore Ibn-el-Vardi. Галла, 1804. — Галла : Christ. Handelius, 1804. — 112 с.
- Curarum exegetico-criticarum in Nahumum specimen. — Росток, 1806.
- Die Abendstunden des einsamen Fremdling's // Ruthenia. — СПб., 1807. — 4 листопада.
- Монеты восточных династий Саманидов и Буидов, с конца IX до первой половины XI вв. — Казань : Университетская типография, 1808. — 328 с.
- Numophylacium Orientale Pototianum. Riga: Hartmann, 1813.
- Речь по случаю торжеств лейпцигской победы, произнесенная в казанской лютеранской церкви. — 1813.
- Nonnulla de titulorum et cognominum honorificorum, quibus chani Hordae Aureae usi sunt, origine, natura atque usu. — Казань : университетская типография, 1814. — 22 с.
- De origine vocabuli rossici – деньги. — Казань : Университетская типография, 1815. — 42 с.
- Статья о булгарских древностях // Leipzig. Litter. Zeitung. — 1815. — № 134 (4 листопада).
- De auctorem etiam libris vulgatis crisi poscentibus emaculari, deque critica conjecturali, probans dicta exemplo historiae Saracenicae Elmacini. — Казань : университетская типография, 1816. — 34 с.
- Bulariae Urbis origo atque fata // Fundgruben d. Rients. — 1816. — Т. V (4 листопада).
- Слово по случаю торжества занятия Парижа, говоренное 10-го мая 1814 года в Казани, в церкви лютеранского исповедания. — Казань : университетская типография, 1817. — 62 с.
- De numorum Bulgharicorum forte antiquissimo commentationes critico-philologico-historicae, liber primus. — Казань : Университетская типография, 1817. — 62 с.
- Beiträge zur Muhammedanischen Münzkunde aus St. Petersburg: oder Auswahl seltener und merkwürdiger, bis dahin unbekannter Muhammedanischer Münzen aus dem Kabinet des P. Pflug. Berlin, 1820.
- Antiquitatis Muhammedanae monumenta varia . Petersburg 1820-22, 2 Bde.
- Ibn-Foszlan’s und anderer Araber Berichte über die Russen älterer Zeit. Frähn, Christian Martin. — Frankfurt am Main : Inst. for the History of Arab.-Islamic Science, 1994, Reprint of the ed. St. Petersburg 1823 / Institute for the History of Arabic-Islamic Science at the Johann Wolfgang Goethe University Frankfurt am Main.
- Hamburg: Buske, 1976. Nachdr. d. Ausg. von 1823.
- Numi kufici: ex variis museis selecti. Petersburg 1823.
- Ch. M. Fraehnii Recensio numorum Muhammedanorum Academiae imp. scient. Petropolitanae. Petersburg 1826, Nachtrag 1855.
- Ueber Alte Sued-Sibirische Graeberfunde Mit Inschriften Von Gewissem Datum. Petersburg 1837.
- Sammlung kleiner Abhandlungen die muhammedanische Numismatik betreffend. Leipzig 1839; neue Sammlung, Petersburg 1844);
- Miscellen aus dem Gebiete der Orientalischen Litteratur St. Petersburg: 1840.
- Cosmographie de Dimeschky. St. Petersbourg: Impr. de l’Acad. Impér. des Sciences, 1866.
- Aus seinem Nachlass gab Dorn «Opusculorum postumorum pars; Adnotationes in varia opera numismatica» heraus (Petersburg 1877).
- Арабский словарь.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #104228458 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- www.accademiadellescienze.it
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
Література
- Труды Восточного Отделения Императорского Русского Археологического Общества. 1856, с. 1 — 67.
- Пачкалов А. В. Френ Христиан Мартин // Ислам в Поволжье. Энциклопедический словарь. Вып. 5. М. Нижний Новгород, 2012.
- , Очерки по истории русской арабистики Избр. соч., т. 5, М. — Л., 1958 (см. Указатель).
- Ливотова О. Э., Португаль В. Б., Востоковедение в изданиях Академии наук, 1726—1917. Библиография, М., 1966,№ 1513—1597.
- Кононов А.Н. Слово о Х. Д. Френе [23.V.1782-16.VIII.1851]. К 300-летию со дня рождения // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока. XVII годичная научная сессия ЛО ИВ АН СССР (доклады и сообщения). Январь 1982 г. Часть 1. М.: ГРВЛ, 1983. С. 3-11
- Бібліографія. Християн Френ // Німецька національна бібліотека
- Статья Klenz, Heinrich. Frähn, Christian Martin Joachim F.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Дорохова И. А. Научная деятельность Х. Д. Френа в спецкурсе по истории отечественного востоковедения. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 26 серпня 2009.
- Валеев Р. М., Зяппаров Т. И. АРАБИСТИКА В КАЗАНСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ ВО ВРЕМЯ СУЩЕСТВОВАНИЯ ВОСТОЧНОГО РАЗРЯДА (1807—1855).
- Т. И. Зяппаров. Казанские университетские арабисты (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 26 серпня 2009.
- ВТ-ЭСБЕ+ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Френ, Христиан Данилович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Тизенгаузен В.Г. Френовы рукописи и академик Дорн. — Варшава, 1877. — 15 с.
- История отечественного востоковедения до середины XIX века. — М. : Наука. Главная редакция
восточной литературы, 1990. — 435 с.
- Тихонов Д. И. Из истории Азиатского Музея // Очерки по истории русского востоковедения. — Изд-во Акад. наук СССР, 1953. — 4 листопада. — С. 231.
- Маммаев М.М. Академик Христиан Данилович френ (1782-1851) о кубачинцах // Вестник института ИАЭ. — 2009. — № С (4 листопада). — С. 1 — 10.
- Савельев П. С. О жизни и ученых трудах Френа. — тип. Экспедиции заготовления гос. бумаг. — СПб, 1855. — 83 с.
Посилання
- Стаття на офіційному сайті "Російській національній бібліотеці"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Hristiyan FrenChristian Martin Joachim FrahnNarodivsya4 chervnya 1782 1782 06 04 1 2 Rostok Velike gercogstvo Meklenburg Shverinske 1 2 Pomer16 serpnya 1851 1851 08 16 3 2 4 69 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 2 PohovannyaSmolenskij lyuteranskij cvintardKrayina Velike gercogstvo Meklenburg ShverinskeDiyalnistnumizmat istorik bibliotekar vikladach universitetu arabistAlma materTyubingenskij universitet Gettingenskij universitet Rostockij universitetZakladImperatorskij Kazanskij universitet Rostockij universitetVchiteliOluf Gerhard TychsendVidomi uchniTizengauzen Volodimir Gustavovich Pavel Stepanovich Savelyevd Grigor yev Vasil VasilovichChlenstvoPeterburzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Turinska akademiya nauk 2 Hristiyan Fren u Vikishovishi Martin Joahim Fren nim Christian Martin Joachim Frahn 23 travnya 4 chervnya 1782 17820604 Rostok gercogstvo Meklenburg Shverinske 16 serpnya 1851 Sankt Peterburg Vidatnij nimeckij shodoznavec arabist i numizmat Profesor Kazanskogo universitetu 1807 1815 Akademik Sankt Peterburzkoyi Akademiyi nauk z 24 veresnya 1817 dijsnij statskij radnik U 1818 r zasnuvav i do 1842 r ocholyuvav Azijskij muzej Akademiyi nauk Pochesnij chlen ponad 20 akademij ta vchenih tovaristv svitu Avtor ponad 150 doslidzhen opublikovanih nimeckoyu latinskoyu ta arabskoyu movami Zmist 1 Biografiya 2 Osnovni praci 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiyared Narodivsya u Rostok de zakinchiv latinsku gimnaziyu Rozpochav navchannya arabskoyu ta davnoyevrejskoyu movami na bogoslovskomu fakulteti universitetu Rostoka pid kerivnictvom gebrayista Olafa Tihzena Oluf Gerhard Tychsen 1734 1815 prodovzhiv osvitu v universitetah Gettingena ta Tyubingena U 1802 zakinchuye navchannya ta virushaye do Shvejcariyi de do 1804 r vikladav latinsku movu v Burgdorfskomu pedagogichnomu instituti Pestalocci Povernuvshis u Rostok v 1804 r zahistiv doktorsku disertaciyu zdobuvshi stupenya doktora filosofiyi magistra vilnih nauk a takozh doktora bogoslov ya U 1806 r prijnyatij privat docentom Rostokskogo universitetu Na pochatku 1807 r pershij pikluvalnik Kazanskogo navchalnogo okrugu S Ya Rumovskij zvernuvsya do Olafa Tihzenu z prohannyam porekomenduvati bud kogo na zamishennya posadi profesora shidnih mov u shojno zasnovanomu Kazanskomu universiteti Toj odrazu nazvav im ya Frena yak najkrashogo svogo uchnya U 1807 r Fren prijnyav zaproshennya ocholiti kafedru shidnih mov Kazanskogo universitetu ta odrazu otrimav posadu ordinarnogo profesora U Kazan vin pribuv u zhovtni 1807 r Tut vin publikuye pershu monografiyu prisvyachenu opisu 17 samanidskih i buyidskih monet ne vidomih doti v Yevropi prichomu yiyi dovelosya drukuvati arabskoyu movoyu zvazhayuchi na vidsutnist u Kazani latinskogo shriftu Vikladannya takozh davalosya vazhko Fren ne volodiv rosijskoyu movoyu a jogo studenti latinskoyu yaka bula na pochatku XIX st Universalnoyu movoyu nauki U Kazanskomu universiteti vin vikladav nasampered arabsku movu a takozh chitav speckursi z arabskoyi literaturi z hrestomatiyi Tihzena ta arabskoyi numizmatiki V podalshi roki Fren zumiv predstaviti opis kilkoh privatnih kolekcij shidnih monet sho buli vikradeni i zberigalisya v Kazani ta inshih mistah dokladno opisuyuchi nevidomi moneti shidnogo halifatu dinastiyi Samanidiv volzkih bulgar tatarskih vlasnikiv ta in Pid chas roboti nad numizmatichnoyu spadshinoyu shidnih kultur bulo zakladeno osnovu jogo vlasnoyi kolekciyi Doslidzhennya cih monet prizvelo Frena do doslidzhen misc yih karbuvannya hronologichnoyi poslidovnosti dinastij tituliv volodariv i t p tak sho pomalu vin zahoplyuvav u kolo svoyih doslidzhen majzhe vsyu oblast musulmanskoyi arheologiyi Same v Kazani iz peresichnogo teologa gebrayista Fren peretvorivsya na vchenogo svitovogo rivnya U 1815 r jogo bulo obrano dekanom filosofskogo istoriko filologichnogo fakultetu Kazanskogo universitetu U 1815 r perevivsya do Sankt Peterburg hocha Tihzen proponuvav zajnyati jomu svoyu kafedru v Rostoku U 1818 r grafom S Uvarovim bulo zasnovano Azijskij muzej Akademiyi nauk de Uvarov stav prezidentom Posadu direktora Azijskogo muzeyu Fren zajmav z 1818 do 1842 a same do 1826 buv jogo yedinim spivrobitnikom U 1817 r obranij do ordinarnih akademikiv U Peterburzi vin ne zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu ale bagato rosijskih arabisti ta iranisti vvazhali jogo svoyim uchitelem u nogo buli privatni sluhachi Na pensiyi z 1842 r Pohovanij na Smolenskomu cvintari Sankt Peterburga U 1843 r zvernuvsya do pikluvalnika Kazanskogo navchalnogo okrugu M Musinu Pushkinu z prohannyam znajti sered studentiv shidnogo viddilennya Kazanskogo universitetu molodogo vchenogo zdatnogo v majbutnomu stati ad yunktom Akademiyi nauk Vibir pripav na Nikolaya Zommera Osnovni pracired Aegyptus auctore Ibn el Vardi Galla 1804 Galla Christ Handelius 1804 112 s Curarum exegetico criticarum in Nahumum specimen Rostok 1806 Die Abendstunden des einsamen Fremdling s Ruthenia SPb 1807 4 listopada Monety vostochnyh dinastij Samanidov i Buidov s konca IX do pervoj poloviny XI vv Kazan Universitetskaya tipografiya 1808 328 s Numophylacium Orientale Pototianum Riga Hartmann 1813 Rech po sluchayu torzhestv lejpcigskoj pobedy proiznesennaya v kazanskoj lyuteranskoj cerkvi 1813 Nonnulla de titulorum et cognominum honorificorum quibus chani Hordae Aureae usi sunt origine natura atque usu Kazan universitetskaya tipografiya 1814 22 s De origine vocabuli rossici dengi Kazan Universitetskaya tipografiya 1815 42 s Statya o bulgarskih drevnostyah Leipzig Litter Zeitung 1815 134 4 listopada De auctorem etiam libris vulgatis crisi poscentibus emaculari deque critica conjecturali probans dicta exemplo historiae Saracenicae Elmacini Kazan universitetskaya tipografiya 1816 34 s Bulariae Urbis origo atque fata Fundgruben d Rients 1816 T V 4 listopada Slovo po sluchayu torzhestva zanyatiya Parizha govorennoe 10 go maya 1814 goda v Kazani v cerkvi lyuteranskogo ispovedaniya Kazan universitetskaya tipografiya 1817 62 s De numorum Bulgharicorum forte antiquissimo commentationes critico philologico historicae liber primus Kazan Universitetskaya tipografiya 1817 62 s Beitrage zur Muhammedanischen Munzkunde aus St Petersburg oder Auswahl seltener und merkwurdiger bis dahin unbekannter Muhammedanischer Munzen aus dem Kabinet des P Pflug Berlin 1820 Antiquitatis Muhammedanae monumenta varia Petersburg 1820 22 2 Bde Ibn Foszlan s und anderer Araber Berichte uber die Russen alterer Zeit Frahn Christian Martin Frankfurt am Main Inst for the History of Arab Islamic Science 1994 Reprint of the ed St Petersburg 1823 Institute for the History of Arabic Islamic Science at the Johann Wolfgang Goethe University Frankfurt am Main Hamburg Buske 1976 Nachdr d Ausg von 1823 Numi kufici ex variis museis selecti Petersburg 1823 Ch M Fraehnii Recensio numorum Muhammedanorum Academiae imp scient Petropolitanae Petersburg 1826 Nachtrag 1855 Ueber Alte Sued Sibirische Graeberfunde Mit Inschriften Von Gewissem Datum Petersburg 1837 Sammlung kleiner Abhandlungen die muhammedanische Numismatik betreffend Leipzig 1839 neue Sammlung Petersburg 1844 Miscellen aus dem Gebiete der Orientalischen Litteratur St Petersburg 1840 Cosmographie de Dimeschky St Petersbourg Impr de l Acad Imper des Sciences 1866 Aus seinem Nachlass gab Dorn Opusculorum postumorum pars Adnotationes in varia opera numismatica heraus Petersburg 1877 Arabskij slovar Primitkired a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 104228458 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v g d www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793Literaturared Trudy Vostochnogo Otdeleniya Imperatorskogo Russkogo Arheologicheskogo Obshestva 1856 s 1 67 Pachkalov A V Fren Hristian Martin Islam v Povolzhe Enciklopedicheskij slovar Vyp 5 M Nizhnij Novgorod 2012 Krachkovskij I Yu Ocherki po istorii russkoj arabistiki Izbr soch t 5 M L 1958 sm Ukazatel Livotova O E Portugal V B Vostokovedenie v izdaniyah Akademii nauk 1726 1917 Bibliografiya M 1966 1513 1597 Kononov A N Slovo o H D Frene 23 V 1782 16 VIII 1851 K 300 letiyu so dnya rozhdeniya Pismennye pamyatniki i problemy istorii kultury narodov Vostoka XVII godichnaya nauchnaya sessiya LO IV AN SSSR doklady i soobsheniya Yanvar 1982 g Chast 1 M GRVL 1983 S 3 11 Bibliografiya Hristiyan Fren Nimecka nacionalna biblioteka Statya Klenz Heinrich Frahn Christian Martin Joachim F a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dorohova I A Nauchnaya deyatelnost H D Frena v speckurse po istorii otechestvennogo vostokovedeniya Arhiv originalu za 24 travnya 2012 Procitovano 26 serpnya 2009 Valeev R M Zyapparov T I ARABISTIKA V KAZANSKOM UNIVERSITETE VO VREMYa SUShESTVOVANIYa VOSTOChNOGO RAZRYaDA 1807 1855 T I Zyapparov Kazanskie universitetskie arabisty PDF Arhiv PDF originalu za 24 travnya 2012 Procitovano 26 serpnya 2009 VT ESBE Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Fren Hristian Danilovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Tizengauzen V G Frenovy rukopisi i akademik Dorn Varshava 1877 15 s Istoriya otechestvennogo vostokovedeniya do serediny XIX veka M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1990 435 s Tihonov D I Iz istorii Aziatskogo Muzeya Ocherki po istorii russkogo vostokovedeniya Izd vo Akad nauk SSSR 1953 4 listopada S 231 Mammaev M M Akademik Hristian Danilovich fren 1782 1851 o kubachincah Vestnik instituta IAE 2009 S 4 listopada S 1 10 Savelev P S O zhizni i uchenyh trudah Frena tip Ekspedicii zagotovleniya gos bumag SPb 1855 83 s Posilannyared Stattya na oficijnomu sajti Rosijskij nacionalnij biblioteci Otrimano z https uk wikipedia org wiki Hristiyan Fren