Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тізенгаузен Володимир Густавович | |
|---|---|
| Народився | 25 лютого 1825 Нарва |
| Помер | 2 лютого 1902 (76 років) Санкт-Петербург |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | нумізмат, історик, орієнталіст, археолог, перекладач |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | сходознавець, нумізмат |
| Заклад | Імператорська Санкт-Петербурзька Академія наук |
| Вчене звання | член-кореспондент |
| Вчителі | Християн Френ |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Відомий завдяки: | розкопки Семибратнього городища |
 Тізенгаузен Володимир Густавович у Вікісховищі | |
Барон Володимир Густавович (Ернст Вольдемар фон) Тізенгаузен (нім. Ernst Woldemar Baron v. Tiesenhausen; нар. 25 лютого 1825 р., Нарва — пом.2 лютого 1902 р., Санкт-Петербург) — історик — сходознавець, археолог, нумізмат, член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук по розряду східної словесності (1893). Представник роду баронів Тізенгаузенів.
Біографія
Тізенгаузен Володимир Густавович народився в Нарві в 1825 році. Навчався в Петербурзькому університеті, який закінчив в 1848 році. Під час навчання відчув на собі вплив Сенковського (барона Брамбеуса). Баронський титул не передбачав якихось статків, тому після закінчення університету, щоб заробити на прожиття собі та сім'ї, протягом 12 років служив письмоводителем, а потім столоначальником в різних установах. Ситуація виправилась у 1861 році після вступу на службу до Археологічної комісії, де він прослужив до останніх років свого життя. Спочатку Тізенгаузен Володимир Густавович займався канцелярською і адміністративною роботою, згодом — численними розкопками грецьких міст і скіфських курганів на території України і Північного Кавказу. В колі проблем Археологічної комісії проблема Сходу була відсутня, тому сходознавству науковець відводив часу мало. Проте встигнув залишити там помітний слід.
Його праці про східну нумізматику, зокрема «Монети східного халіфату» до цього часу є головними посібниками при вивченні монет. На власні експедиції коштів не було, тому дослідження В. Г. Тізенгаузен міг виконувати тільки за матеріальної підтримки з боку вчених товариств або меценатів. Майже всі його наукові роботи писались в рамках конкурсів, де він зазвичай отримував премії.
Копіткою була праця по збиранню інформації про Золоту Орду, яка розраховувалась на 4 томи. На цю роботу кошти виділив граф С. Г. Строганов, який любив археологію та очолював Археологічну комісію. Строганов також допоміг здійснити подорож у 1880 році Європою з метою вилучення з рукописних зібрань відомостей про Золоту Орду. Подорож завершилась «Збірником матеріалів, які стосуються історії Золотої орди, т. I, витяги з творів арабських», який був також виданий за кошти графа в 1884 році. Після смерті графа роботи над цим питанням припинились. У 1941 році за матеріалами Тізенгаузена А. А. Ромаскевич і С. Л. Волін відредагували і випустили другий том.
Займався численними розкопками грецьких міст і скіфських курганів на території України і Північного Кавказу. Так наприклад в 1878 році ним було проведено роботи по розкопках Семибратнього городища, пам'ятника синдо-меотської культури.
У 1893 році обраний членом-кореспондентом Імператорської Академії Наук по розряду східної словесності. Помер у 1902 році.
Праці
- (рос.)О саманидских монетах. СПб., 1855.
- (нім.)Die Geschichte der Ogailiden Dynastie. СПб., 1859.
- (рос.)Монеты восточного халифата. СПб., 1873.
- (рос.)Обзор совершенных в России трудов по восточной нумизматике. СПб., 1876.
- (фр.)Notice sur une collection de monnaies orientales de M. le comte S. Stroganoff. СПб., 1880.
- (рос.)Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. т. I, извлечение из арабских источников, СПб., 1884.
- (рос.)Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. т. II, Академия Наук СССР, 1941.
 | Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 9 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 9 жовтня 2013.
Посилання
- Тизенгаузен В., Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.], сайт «/Библиотека Гумер» (рос.)
- Тизенгаузен Владимир Густавович [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.] // Биографический словарь. 2000. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tizengauzen portret Tizengauzen Volodimir GustavovichNarodivsya25 lyutogo 1825 1825 02 25 NarvaPomer2 lyutogo 1902 1902 02 02 76 rokiv Sankt PeterburgKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistnumizmat istorik oriyentalist arheolog perekladachAlma materPeterburzkij universitetGaluzshodoznavec numizmatZakladImperatorska Sankt Peterburzka Akademiya naukVchene zvannyachlen korespondentVchiteliHristiyan FrenChlenstvoPeterburzka akademiya naukVidomij zavdyaki rozkopki Semibratnogo gorodisha Tizengauzen Volodimir Gustavovich u Vikishovishi Baron Volodimir Gustavovich Ernst Voldemar fon Tizengauzen nim Ernst Woldemar Baron v Tiesenhausen nar 25 lyutogo 1825 r Narva pom 2 lyutogo 1902 r Sankt Peterburg istorik shodoznavec arheolog numizmat chlen korespondent Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi Akademiyi nauk po rozryadu shidnoyi slovesnosti 1893 Predstavnik rodu baroniv Tizengauzeniv BiografiyaTizengauzen Volodimir Gustavovich narodivsya v Narvi v 1825 roci Navchavsya v Peterburzkomu universiteti yakij zakinchiv v 1848 roci Pid chas navchannya vidchuv na sobi vpliv Senkovskogo barona Brambeusa Baronskij titul ne peredbachav yakihos statkiv tomu pislya zakinchennya universitetu shob zarobiti na prozhittya sobi ta sim yi protyagom 12 rokiv sluzhiv pismovoditelem a potim stolonachalnikom v riznih ustanovah Situaciya vipravilas u 1861 roci pislya vstupu na sluzhbu do Arheologichnoyi komisiyi de vin prosluzhiv do ostannih rokiv svogo zhittya Spochatku Tizengauzen Volodimir Gustavovich zajmavsya kancelyarskoyu i administrativnoyu robotoyu zgodom chislennimi rozkopkami greckih mist i skifskih kurganiv na teritoriyi Ukrayini i Pivnichnogo Kavkazu V koli problem Arheologichnoyi komisiyi problema Shodu bula vidsutnya tomu shodoznavstvu naukovec vidvodiv chasu malo Prote vstignuv zalishiti tam pomitnij slid Jogo praci pro shidnu numizmatiku zokrema Moneti shidnogo halifatu do cogo chasu ye golovnimi posibnikami pri vivchenni monet Na vlasni ekspediciyi koshtiv ne bulo tomu doslidzhennya V G Tizengauzen mig vikonuvati tilki za materialnoyi pidtrimki z boku vchenih tovaristv abo mecenativ Majzhe vsi jogo naukovi roboti pisalis v ramkah konkursiv de vin zazvichaj otrimuvav premiyi Kopitkoyu bula pracya po zbirannyu informaciyi pro Zolotu Ordu yaka rozrahovuvalas na 4 tomi Na cyu robotu koshti vidiliv graf S G Stroganov yakij lyubiv arheologiyu ta ocholyuvav Arheologichnu komisiyu Stroganov takozh dopomig zdijsniti podorozh u 1880 roci Yevropoyu z metoyu viluchennya z rukopisnih zibran vidomostej pro Zolotu Ordu Podorozh zavershilas Zbirnikom materialiv yaki stosuyutsya istoriyi Zolotoyi ordi t I vityagi z tvoriv arabskih yakij buv takozh vidanij za koshti grafa v 1884 roci Pislya smerti grafa roboti nad cim pitannyam pripinilis U 1941 roci za materialami Tizengauzena A A Romaskevich i S L Volin vidredaguvali i vipustili drugij tom Zajmavsya chislennimi rozkopkami greckih mist i skifskih kurganiv na teritoriyi Ukrayini i Pivnichnogo Kavkazu Tak napriklad v 1878 roci nim bulo provedeno roboti po rozkopkah Semibratnogo gorodisha pam yatnika sindo meotskoyi kulturi U 1893 roci obranij chlenom korespondentom Imperatorskoyi Akademiyi Nauk po rozryadu shidnoyi slovesnosti Pomer u 1902 roci Praci ros O samanidskih monetah SPb 1855 nim Die Geschichte der Ogailiden Dynastie SPb 1859 ros Monety vostochnogo halifata SPb 1873 ros Obzor sovershennyh v Rossii trudov po vostochnoj numizmatike SPb 1876 fr Notice sur une collection de monnaies orientales de M le comte S Stroganoff SPb 1880 ros Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii Zolotoj Ordy t I izvlechenie iz arabskih istochnikov SPb 1884 ros Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii Zolotoj Ordy t II Akademiya Nauk SSSR 1941 Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Primitki Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 10 listopada 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2013 PosilannyaTizengauzen V Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii Zolotoj Ordy 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine sajt Biblioteka Gumer ros Tizengauzen Vladimir Gustavovich 10 chervnya 2015 u Wayback Machine Biograficheskij slovar 2000 ros