Абу-Сімбельські храми — два давньоєгипетські храми вирізьблені у скелі біля селища Абу-Сімбел (араб. أبو سمبل), у Нубії, Верхній Єгипет, неподалік від кордону з сучасним Суданом. Храми розташовані на західному березі Озера Насера, за 230 км на південний захід від міста Асуан (близько 300 км по дорозі). Комплекс є частиною Світової спадщини ЮНЕСКО, що разом має назву «Нубійські пам'ятники», які розташовані вниз по річці від Абу-Сімбела до острова Філи (біля Асуану). Обидва храми були вирізані зі скелі в 13-му столітті до.н.е, під час правління 19-ї династії Фараона Рамсеса II. Ці витривалі пам'ятники споруджені на честь правителя і його дружини Нефертарі, і вшановували його перемогу у Битві при Кадеші.
Абу-Сімбельські храми | |
---|---|
Великий храм Рамсеса II знаходиться ліворуч, і менший храм Нефертарі праворуч. | |
Розташування | Губернаторство Асуан, Єгипет |
Регіон | Нубія |
Координати | 22°20′13″ пн. ш. 31°37′32″ сх. д. / 22.33694° пн. ш. 31.62556° сх. д.Координати: 22°20′13″ пн. ш. 31°37′32″ сх. д. / 22.33694° пн. ш. 31.62556° сх. д. |
Тип | храм |
Історія | |
Будівельник | Рамсес II |
Засноване | Приблизно 1264 до н.е |
Періоди | Нове царство Єгипту |
Офіційна назва | Нубійські пам'ятки від Абу-Сімбела до Фів |
Тип | Культурний |
Критерій | i, iii, vi |
Зареєстровано | 1979 (3-я сесія) |
Номер посилання. | 88 |
Регіон | Арабські країни |
Храми Абу-Сімбел у Вікісховищі |
1968 року комплекс було повністю перенесено на штучний куполоподібний пагорб над водосховищем Асуанської греблі. Переміщення храмів було необхідним, інакше вони б були затоплені водою новоутвореного озера Несера — великого штучного водосховища, що виникло після будівництва Асуанської греблі на річці Ніл. Перенесенням керував польський археолог Казімєж Міхаловський.
Історія
Спорудження
Під час свого правління, Рамсес II розпочав масштабну будівельну компанію по всьому Єгипту і, зокрема, в Нубії, яку контролював Єгипет. Нубія була дуже важлива для Єгипту, оскільки вона була джерелом золота й інших коштовних товарів. Тому там він побудував кілька великих храмів, з метою показати Єгипетську могутність і вразити народ Нубії з метою асиміляції. Найбільш відомими храмами є вирізьблені в скелі храми поблизу тодішнього міста Меха (тепер — Абу-Сімбел), на другій катаракті Нілу, на межі між Нижньою і Верхньою Нубією. Там було споруджено два храми: Великий Храм, присвячений самому Рамсесу II, і Менший Храм, присвячений його головній дружині королеві Нефертарі.
Побудова комплексу розпочалася приблизно в 1264 р. до.н.е і тривала 20 років, до 1244 р. до.н.е. Він був відомий як "Храм Рамсеса, улюбленця Амона".
Віднайдення
Із плином часу, храми були забуті й закинуті і зрештою були засипані піском. До 6-го століття до н.е., пісок укрив статуї головного храму до самих колін. Храм залишався забутим до 1813 року, коли швейцарський орієнталіст Йоганн Людвіг Буркгардт знайшов верхівку фризи головного храму. Буркгардт розповів про своє відкриття італійському досліднику Джованні Бельцоні, який прибув на це місце, але так і не зміг відкопати вхід у храм. Бельцоні повернувся в 1817, і цього разу реалізував всій намір потрапити у комплекс. Детальний ранній опис храмів, разом із тогочасними малюнками, можна знайти у Описанні Єгипта (1825–1828) [en].
Переміщення
В 1959 розпочалася міжнародна благодійна компанія по збереженню пам'ятників Нубії: найпівденніші реліквії цієї стародавньої людської цивілізації були під загрозою затоплення через підняття рівня води Нілу, у результаті будівництва Асуанської високої греблі.
Однією з пропозицій по збереженню храмів була ідея [en], відповідно якої пропонувалося збудувати ще одну греблю довкола храмів, щоб б вода утримувалася на рівні висоти води в старому Нілі. Також пропонувалося створити підводні оглядові камери. 1962 року цю ідею оформили як пропозицію архітектори [en] і [en] і інженер-будівельник [en]. Вони вважали, що ідея з підняттям храму не враховувала ефекти ерозії піщаного каменю, яку спричиняють пустельні вітри. Однак їх пропозиція була відкинута, хоча й була визнана надзвичайно елегантною.
Компанія з порятунку храмів Абу-Сімбела розпочалася в 1964 багатонаціональною командою археологів, інженерів і досвідчених операторів важкої будівельної техніки, які працювали разом під керівництвом ЮНЕСКО; це коштувало близько $40 мільйонів на той час. Протягом 1964-1968 рр., вся ділянка була ретельно розрізана на великі блоки (до 30 тонн вагою, в середньому по 20 тонн), розібрана, перенесена й зібрана на новому місці, що розташоване на 65 метрів вище і на 200 метрів далі від річки. Це було одним із найбільших досягнень археологічного будівництва в історії. Деякі структури навіть були врятовані з-під води озера Несер. Зараз, декілька сотень туристів на день можуть відвідувати ці храми. Конвої з автобусів і автомобілів в двічі на день під охороною приїжджають із найближчого міста Асуан. Багато відвідувачів прибувають на літаках на злітну смугу, що була споруджена спеціально для відвідування комплексу храмів.
Комплекс складається з двох храмів. Більший із них присвячений Ра-Харахти, Птаху і Амону, що були трьома державними божествами Єгипту того часу, а також має чотири великих статуї Рамсеса II на фасаді. Менший храм присвячений богині Хатхор, що вважається уособленням улюбленої дружини фараона Нефертарі. Храми відкриті для публічного відвідування.
Великий храм
Великий храм в Абу-Сімбелі, на побудову якого пішло близько двадцяти років, було завершено на 24 році правління Рамсеса Великого (що відповідає 1265 р. до.н.е). Він був присвячений богам Амон, Ра-Горахти, і Птаху, а також самому Рамсесу. Цей храм вважають найвеличнішим і найкрасивішим з усіх храмів, що були споруджені під час правління Рамсеса II, і одним із найкрасивіших у Єгипті.
Вхід у храм
Фасад храму завширшки в 35 метрів прикрашають чотири колосальні 20 метрові статуї Фараона. Верхівка прикрашена фрезою із 22 бабуїнами. Статуї колосів були вирізьблені прямо зі скелі, в якій розміщувався храм до його переміщення. Всі статуї зображають Рамсеса II, який сидить на троні і носить на голові подвійну корону, що символізує владу над Верхнім і Нижнім Єгиптом. Статуя ліворуч від входу була пошкоджена землетрусом, цілою залишилася лише нижня частина, голова й торс лежать біля ніг статуї.
Поряд із ногами колосів є інші статуї, які не вищі за коліна Фараона. Вони зображають Нефертарі, улюблену дружину Рамсеса, і королеву-матір Мут-Туй, його перших двох синів [en], [en], і його перших шістьох дочок [en], Бакетмут, Нефертарі, [en], [en] і Ізетнофрет.
Сам вхід увінчаний барельєфом, на якому висічено два зображення фараона, який поклоняється Ра-Гарахті із головою сокола, статуя якого стоїть у великій ніші. У правій руці бог тримає ієрогліф "користувач" і Маат, (богиня-уособлення світопорядку та істини) в лівій руці; це ніщо інше як велетенська криптограма титульного імені Рамсеса II', Користувач-Маат-Ре. Фасад увінчано рядом із 22 бабуїнів, руки яких піднято до неба, які ймовірно поклоняються сонцю, що сходить. Ще однією примітною деталлю фасаду є стела, якою відзначено шлюб Рамсеса з дочкою короля Хаттусілі III, який закріплював мир між Єгиптом і Хетською імперією.
Інтер'єр
Внутрішня частину храму має таку ж трикутну схему, якої дотримувалися й більшість Єгипетських храмів: приміщення звужується від входу до святилища. Храм є складним за будовою і досить незвичайним, оскільки має багато бічних ніш. Його гіпостильна зала (що іноді називається пронаосом) має довжину 18 метрів і ширину 16,7 метрів і опирається на вісім великих Осіридських стовпів, що зображають обожествленого Рамсеса, пов'язуючи його із богом Осірісом, богом Потойбіччя, символізуючи вічну природу фараона. Колосальні статуї по ліву руку носять білу корону Верхнього Єгипту, а статуї на протилежному боці носять подвійну корону Верхнього й Нижнього Єгипту (Пшент). Барельєфи на стінах пронаоса зображають сцени битв військових походів, які проводив правитель. Більша частина скульптури присвячена Битві при Кадеші, на річці Оронт, на території сучасної Сирії, в якій Єгипетський правитель бився проти Хеттів. Найвідоміший барельєф зображає царя на колісниці, з якої він випускає стріли по ворогах, що тікають. Інші сцени показують Єгипетські перемоги в Лівії й Нубії.
Після гіпостильної зали, починається друга зала, що має чотири колони із прекрасними сценами із підношеннями богам. Там зображені Рамсес і Нефертарі на священних човнах Амун і Ра-Гарахті. Цей зал проходить далі до поперечного передпокою в середині якого розташований вхід до святилища. Тут, на чорній стіні, розташовані скульптури чотирьох сидячих фігур: Ра-Горахти, божественний правитель Рамсес і боги Амон Ра і Птах. Ра-Горахти, Амон Ра і Птах були основними божествами того періоду, а центри поклоніння їм були в Геліополі, Фівах і Мемфісі відповідно.
Розташування відносно Сонця
Вважають, що стародавніми Єгипетськими архітекторами храм було орієнтовано таким чином, що 21-22 жовтня і 21-22 лютого, промені сонця будуть потрапляти в святилище й освітлювати всі скульптури біля задньої стінки, крім однієї скульптури Птаха, бога що мав зв'язок із потойбічним світом, який завжди залишався в темряві. Люди збиралися біля Абу-Сімбела аби спостерігати за цим видовищем.
Імовірно, ці дати відповідають дню народження фараона та дню його коронації, але очевидних доказів цьому не існує. Однак логічно припустити що ці дати мали певний зв'язок з якоюсь із видатних подій, наприклад, із тридцятирічним ювілеєм правління фараона. Відповідно до розрахунків, зроблених на основі геліактичного сходу Сіріуса (Sothis) і зіставлення їх із написами, знайденими археологами, цією датою мало бути 22 жовтня. Образ царя посилювався і оживлявся енергією сонячної зірки, і божественний Рамсес Великий міг зайняти своє почесне місце поруч із Амон Ра і Ра-Горахти.
Через перенесення храму або зміну орієнтації земної осі протягом минулих 3280 років, вважають що кожна з цих дат змістилася ближче до сонцестояння, тобто, явище можна спостерігати 22 жовтня і 20 лютого (за 60 днів перед і через 60 днів після сонцестояння, відповідно).
Грецьке Графіто
На лівій нозі колосальної статуї сидячого Рамсеса II нанесене добре відоме графіто грецькою мовою, воно розташоване з південної боку при вході в храм і повідомляє наступне:
"Коли король Псамметіхус (тобто, Псамметіх II) прибув до Елефантини, це було написано тими, хто плив разом із Псамметіхусом, сином Теокла, і вони запливли далі за Керкіс доки дозволяла річка. Тих, хто розмовляв іноземними мовами (грецькою й карійською, вони також залишили свої імена на пам'ятнику), вів [en], єгиптяни Амасіса. |
Керкіс розташований біля п'ятої катаракти Нілу «яка перебувала в глибині території Кушитського царства».
Менший храм
Храм богині Хатхор і королеви Нефертарі, що також відомий як Малий Храм, був збудований приблизно за сто метрів на північний схід від храму фараона Рамсеса II. Це був другий випадок в історії стародавнього Єгипту, коли храм було присвячено королеві. Перед тим Ехенатон присвятив храм своїй головній царській дружині, Нефертіті. Вирізьблений з каменю фасад прикрашено двома групами колосів, які розділені між собою великими воротами. Статуї, трохи більші за 10 метрів в висоту, є статуями правителя і його королеви. На другій стороні порталу знаходяться дві статуї правителя, одна з них має білу корону Верхнього Єгипту (південний колос) і подвійну корону (північний колос); їх оточують статуї королеви.
Визначальним є те, що це є одним із небагатьох прикладів в мистецтві Єгипту, де статуї правителя і його дружини мають однаковий розмір. Традиційно, статуї королев стояли поруч із фараоном, але ніколи не були вищими його колін. Рамсес з дружиною відвідували Абу-Сімбел на 24-му році свого правління. Як і у Великому Храмі фараона, в Малому храмі є менші статуї принців і принцес поруч із батьками. В цьому храмі вони розміщенні симетрично: на південній стороні (зліва якщо стояти обличчям до воріт), зліва направо стоять статуї, принців Меріатума і Мерира, принцес Мерітамон та Генуттаві, і принців Рахірвенемеф та [en], в той час як на північній стороні ті самі фігури представлені в протилежному порядку. Планування Малого Храму є спрощеною версією Великого Храму.
Як і у великому храмі фараона, в храмі є гіпостильна зала або пронаос, який підтримують шість колон; однак, в цьому випадку це не колони Осіріса, які зображали короля, а декоровані сценами в яких королева грає на систрі (an instrument sacred to the goddess Hathor), разом із богами Гором, Хнумом, Хонсу, і Тотом, і богинями Хатхор, Ісідою, Маат, Мут із Ашера, Сатіс і Тауртом; в одній із сцен Рамсес дарує квіти або палаючі пахощі. Верхівки колон мають обличчя богині Хатхор; цей тип колон називають Хатхоричним. Барельєфи в колонному залі зображають обожнювання фараона, знищення ним ворогів на півночі і на півдні (в цих сценах правителя супроводжує дружина), і королеви, яка приносить дари богиням Хатхор і Мут. За гіпостильною залою знаходиться вестибюль, доступ до якого веде через три великі двері. На південній і північній стінах цієї зали є два поетичні барельєфи, що зображають фараона і його дружину, які приносять в дарунок рослини папіруса Хатхор, яка зображена у вигляді корови на човні, що пливе в заростях папіруса. На західній стіні, Рамсес II і Нефертарі приносять дарунки богу Гору і божествам пов'язаними з Катарактами — Сатісу, Анубісу та Хнуму.
Видовбане в камінні святилище і дві ніші по обидва боки з'єднані із поперечним вестибюлем і вирівняні по осі із храмом. Барельєфи на бокових стінах невеликого святилища зображають сцени пожертвувань різним богам фараоном або його дружиною. На задній стіні, що простягається на захід здовж осі храму, знаходиться ніша в якій Хатхор, священна корова, ніби виходить із гори: богиня зображена як господиня храму, який присвячений їх і королеві Нефертарі, яка тісно пов'язана із богинею.
Клімат
Класифікація кліматів Кеппена визначає клімат цієї місцевості як гарячий пустельний клімат (BWh).
Клімат Абу-Сімбел | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 23,6 | 26 | 30,2 | 35,3 | 39,1 | 40,6 | 40,2 | 40,2 | 38,7 | 36 | 29,7 | 24,9 | |
Середня температура, °C | 16,4 | 18,2 | 22,1 | 27 | 31 | 32,7 | 32,7 | 32,9 | 31,4 | 28,8 | 22,7 | 18,1 | |
Середній мінімум, °C | 9,2 | 10,4 | 14,1 | 18,8 | 23 | 24,8 | 25,3 | 25,7 | 24,2 | 21,6 | 15,8 | 11,4 | |
Норма опадів, мм | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
Днів з опадами | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
Джерело: Climate-Data.org |
Галерея
- Самий західний Колос, 1850 р, фото [en]
- Одне із самих ранніх фото, 1854 р., автор [en]
- Храм Рамсеса II, фото зроблене в 2007
- Великий план самої лівої статуї храму Рамсеса II
- Центральна, внутрішня статуя Ра-Горахти в Великому Храмі
- Статуї бабуїнів, вирізьблених над головами статуй Рамсеса Великого Храму
- Вид на Великий Храм з правої сторони, авторство фото відносять до [en] (до 1923)
- Фронтальний вид Великого Храму зроблене до 1923
- Вигляд на саму праву статуї Великого Храму, частково відкопаного, із фігурою людини (ймовірно [en] ) для показу масштабу
- Вигляд на колосальні статуї Великого Храму, частково розкопані
- Інтер'єр Великого Храму, перед очищенням
- Кольорове фото Великого Храму з правої сторони, частково розкопане, зроблене до 1923
- Вид на Великий Храм з правої сторони, зроблене до 1923
- Храм Абу-Сімбел, чотири статуї святих божеств у святилищі
- Одне із самих ранніх фото, 1854 р., автор [en]
- Одне із самих ранніх фото, 1854 р., автор [en]
- Малий храм в місці своєї ре-локації, 1999
- Вигляд Малого Храму зблизька, 2007
- Напис на вході Великого Храму. Архів Бруклінського музею Хупера
- Малий Храм у первинному розташуванні, до переміщення. Архів Бруклінського музею Гуд'їра
- Статуї в святилищі Великого храму
- Інтер'єр храму Нефертари (королеви) в Абу-Сімбел, з графіті
- Вигляд на Ніл з Абу-Сімбел, період фото до 1923. Архів Бруклінського музею
Примітки
- Centre, UNESCO World Heritage. . whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
- Verner, Miroslav. Temple of the Word: Sanctuaries, Cults and Mysteries of Ancient Egypt. (Cairo: The American University in Cairo Press, 2013).
- Hawass, Zahi. The Mysteries of Abu Simbel. (Cairo: The American University in Cairo Press, 2000).
- Lane E, "Descriptions of Egypt," American University in Cairo Press. pp.493-502.
- Fry Drew Knight Creamer, 1978, London, Lund Humphries
- Spencer, Terence (2 грудня 1966). . Life magazine (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 27 січня 2019.
- Fitzgerald, Stephanie (2008). Ramses II: Egyptian Pharaoh, Warrior and Builder. New York: Compass Point Books.
- Alberto Siliotti, Egypt: temples, people, gods,1994
- Ania Skliar, Grosse kulturen der welt-Ägypten, 2005
- . Touregypt.net. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 20 листопада 2011.
- Britannica, p.756
- . Climate-Data.org. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храми Абу-Сімбел
- Abu Simbel [ 6 березня 2017 у Wayback Machine.] at the website of Egypt State Information Service
- Abu Simbel at Aldokkan [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Abu Simbel temples images [ 31 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Abu Simbel map, images and info [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Abu Simbel UNESCO page [ 27 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abu Simbelski hrami dva davnoyegipetski hrami virizbleni u skeli bilya selisha Abu Simbel arab أبو سمبل u Nubiyi Verhnij Yegipet nepodalik vid kordonu z suchasnim Sudanom Hrami roztashovani na zahidnomu berezi Ozera Nasera za 230 km na pivdennij zahid vid mista Asuan blizko 300 km po dorozi Kompleks ye chastinoyu Svitovoyi spadshini YuNESKO sho razom maye nazvu Nubijski pam yatniki yaki roztashovani vniz po richci vid Abu Simbela do ostrova Fili bilya Asuanu Obidva hrami buli virizani zi skeli v 13 mu stolitti do n e pid chas pravlinnya 19 yi dinastiyi Faraona Ramsesa II Ci vitrivali pam yatniki sporudzheni na chest pravitelya i jogo druzhini Nefertari i vshanovuvali jogo peremogu u Bitvi pri Kadeshi Abu Simbelski hramiVelikij hram Ramsesa II znahoditsya livoruch i menshij hram Nefertari pravoruch RoztashuvannyaGubernatorstvo Asuan YegipetRegionNubiyaKoordinati22 20 13 pn sh 31 37 32 sh d 22 33694 pn sh 31 62556 sh d 22 33694 31 62556 Koordinati 22 20 13 pn sh 31 37 32 sh d 22 33694 pn sh 31 62556 sh d 22 33694 31 62556TiphramIstoriyaBudivelnikRamses IIZasnovanePriblizno 1264 do n ePeriodiNove carstvo YegiptuSvitova spadshina YuNESKOOficijna nazvaNubijski pam yatki vid Abu Simbela do FivTipKulturnijKriteriji iii viZareyestrovano1979 3 ya sesiya Nomer posilannya 88RegionArabski krayini Hrami Abu Simbel u Vikishovishi 1968 roku kompleks bulo povnistyu pereneseno na shtuchnij kupolopodibnij pagorb nad vodoshovishem Asuanskoyi grebli Peremishennya hramiv bulo neobhidnim inakshe voni b buli zatopleni vodoyu novoutvorenogo ozera Nesera velikogo shtuchnogo vodoshovisha sho viniklo pislya budivnictva Asuanskoyi grebli na richci Nil Perenesennyam keruvav polskij arheolog Kazimyezh Mihalovskij IstoriyaSporudzhennya Zhenevskij arhitektor Zhan Zhake ekspert YuNESKO provodit arhitekturne obstezhennya Velikogo hramu Ramsesa II 1290 1223 do n e Pid chas svogo pravlinnya Ramses II rozpochav masshtabnu budivelnu kompaniyu po vsomu Yegiptu i zokrema v Nubiyi yaku kontrolyuvav Yegipet Nubiya bula duzhe vazhliva dlya Yegiptu oskilki vona bula dzherelom zolota j inshih koshtovnih tovariv Tomu tam vin pobuduvav kilka velikih hramiv z metoyu pokazati Yegipetsku mogutnist i vraziti narod Nubiyi z metoyu asimilyaciyi Najbilsh vidomimi hramami ye virizbleni v skeli hrami poblizu todishnogo mista Meha teper Abu Simbel na drugij katarakti Nilu na mezhi mizh Nizhnoyu i Verhnoyu Nubiyeyu Tam bulo sporudzheno dva hrami Velikij Hram prisvyachenij samomu Ramsesu II i Menshij Hram prisvyachenij jogo golovnij druzhini korolevi Nefertari Pobudova kompleksu rozpochalasya priblizno v 1264 r do n e i trivala 20 rokiv do 1244 r do n e Vin buv vidomij yak Hram Ramsesa ulyublencya Amona Vidnajdennya Iz plinom chasu hrami buli zabuti j zakinuti i zreshtoyu buli zasipani piskom Do 6 go stolittya do n e pisok ukriv statuyi golovnogo hramu do samih kolin Hram zalishavsya zabutim do 1813 roku koli shvejcarskij oriyentalist Jogann Lyudvig Burkgardt znajshov verhivku frizi golovnogo hramu Burkgardt rozpoviv pro svoye vidkrittya italijskomu doslidniku Dzhovanni Belconi yakij pribuv na ce misce ale tak i ne zmig vidkopati vhid u hram Belconi povernuvsya v 1817 i cogo razu realizuvav vsij namir potrapiti u kompleks Detalnij rannij opis hramiv razom iz togochasnimi malyunkami mozhna znajti u Opisanni Yegipta 1825 1828 en Peremishennya Statuya Ramsesa Velikogo bilya Velikogo Hramu kompleksu Abu Simbela zbirayetsya pislya yiyi perenesennya v 1967 zadlya zberezhennya yiyi vid zatoplennya Masshtabovana model pokazuye originalne i teperishnye roztashuvannya hramu iz vrahuvannyam rivnya vodi Znahoditsya v Nubijskomu muzeyi v misti AsuanVelikij plan odniyeyi z kolosalnih statuj Ramsesa II yakij nosit podvijnu koronu sho simvolizuye en Rozvalenij kolos Velikogo Hramu yakij vpav pid chas zemletrusu sho vidbuvsya nevdovzi pislya jogo sporudzhennya Pri peremishenni hramu kolos virishili zalishiti yak i bulo oskilki oblichchya statuyi vidsutnye V 1959 rozpochalasya mizhnarodna blagodijna kompaniya po zberezhennyu pam yatnikiv Nubiyi najpivdennishi relikviyi ciyeyi starodavnoyi lyudskoyi civilizaciyi buli pid zagrozoyu zatoplennya cherez pidnyattya rivnya vodi Nilu u rezultati budivnictva Asuanskoyi visokoyi grebli Odniyeyu z propozicij po zberezhennyu hramiv bula ideya en vidpovidno yakoyi proponuvalosya zbuduvati she odnu greblyu dovkola hramiv shob b voda utrimuvalasya na rivni visoti vodi v staromu Nili Takozh proponuvalosya stvoriti pidvodni oglyadovi kameri 1962 roku cyu ideyu oformili yak propoziciyu arhitektori en i en i inzhener budivelnik en Voni vvazhali sho ideya z pidnyattyam hramu ne vrahovuvala efekti eroziyi pishanogo kamenyu yaku sprichinyayut pustelni vitri Odnak yih propoziciya bula vidkinuta hocha j bula viznana nadzvichajno elegantnoyu Kompaniya z poryatunku hramiv Abu Simbela rozpochalasya v 1964 bagatonacionalnoyu komandoyu arheologiv inzheneriv i dosvidchenih operatoriv vazhkoyi budivelnoyi tehniki yaki pracyuvali razom pid kerivnictvom YuNESKO ce koshtuvalo blizko 40 miljoniv na toj chas Protyagom 1964 1968 rr vsya dilyanka bula retelno rozrizana na veliki bloki do 30 tonn vagoyu v serednomu po 20 tonn rozibrana perenesena j zibrana na novomu misci sho roztashovane na 65 metriv vishe i na 200 metriv dali vid richki Ce bulo odnim iz najbilshih dosyagnen arheologichnogo budivnictva v istoriyi Deyaki strukturi navit buli vryatovani z pid vodi ozera Neser Zaraz dekilka soten turistiv na den mozhut vidviduvati ci hrami Konvoyi z avtobusiv i avtomobiliv v dvichi na den pid ohoronoyu priyizhdzhayut iz najblizhchogo mista Asuan Bagato vidviduvachiv pribuvayut na litakah na zlitnu smugu sho bula sporudzhena specialno dlya vidviduvannya kompleksu hramiv Kompleks skladayetsya z dvoh hramiv Bilshij iz nih prisvyachenij Ra Harahti Ptahu i Amonu sho buli troma derzhavnimi bozhestvami Yegiptu togo chasu a takozh maye chotiri velikih statuyi Ramsesa II na fasadi Menshij hram prisvyachenij bogini Hathor sho vvazhayetsya uosoblennyam ulyublenoyi druzhini faraona Nefertari Hrami vidkriti dlya publichnogo vidviduvannya Velikij hramViglyad na chastkovo vidkopanij Velikij Hram yaksho stoyati pravoruch vid nogo iz lyudinoyu v kadri sho pokazuye masshtab sporudiFrontalna chastina Velikogo hramu na chas do 1923Inter yer Velikogo hramu pered ochishennyamInter yer Velikogo hramu pislya ochishennyaFiguri lyudej sho stoyat na vhodi u Velikij hram foto vikom priblizno do 1923 Velikij hram v Abu Simbeli na pobudovu yakogo pishlo blizko dvadcyati rokiv bulo zaversheno na 24 roci pravlinnya Ramsesa Velikogo sho vidpovidaye 1265 r do n e Vin buv prisvyachenij bogam Amon Ra Gorahti i Ptahu a takozh samomu Ramsesu Cej hram vvazhayut najvelichnishim i najkrasivishim z usih hramiv sho buli sporudzheni pid chas pravlinnya Ramsesa II i odnim iz najkrasivishih u Yegipti Vhid u hram Fasad hramu zavshirshki v 35 metriv prikrashayut chotiri kolosalni 20 metrovi statuyi Faraona Verhivka prikrashena frezoyu iz 22 babuyinami Statuyi kolosiv buli virizbleni pryamo zi skeli v yakij rozmishuvavsya hram do jogo peremishennya Vsi statuyi zobrazhayut Ramsesa II yakij sidit na troni i nosit na golovi podvijnu koronu sho simvolizuye vladu nad Verhnim i Nizhnim Yegiptom Statuya livoruch vid vhodu bula poshkodzhena zemletrusom ciloyu zalishilasya lishe nizhnya chastina golova j tors lezhat bilya nig statuyi Poryad iz nogami kolosiv ye inshi statuyi yaki ne vishi za kolina Faraona Voni zobrazhayut Nefertari ulyublenu druzhinu Ramsesa i korolevu matir Mut Tuj jogo pershih dvoh siniv en en i jogo pershih shistoh dochok en Baketmut Nefertari en en i Izetnofret Sam vhid uvinchanij barelyefom na yakomu visicheno dva zobrazhennya faraona yakij poklonyayetsya Ra Garahti iz golovoyu sokola statuya yakogo stoyit u velikij nishi U pravij ruci bog trimaye iyeroglif koristuvach i Maat boginya uosoblennya svitoporyadku ta istini v livij ruci ce nisho inshe yak veletenska kriptograma titulnogo imeni Ramsesa II Koristuvach Maat Re Fasad uvinchano ryadom iz 22 babuyiniv ruki yakih pidnyato do neba yaki jmovirno poklonyayutsya soncyu sho shodit She odniyeyu primitnoyu detallyu fasadu ye stela yakoyu vidznacheno shlyub Ramsesa z dochkoyu korolya Hattusili III yakij zakriplyuvav mir mizh Yegiptom i Hetskoyu imperiyeyu Inter yer Vnutrishnya chastinu hramu maye taku zh trikutnu shemu yakoyi dotrimuvalisya j bilshist Yegipetskih hramiv primishennya zvuzhuyetsya vid vhodu do svyatilisha Hram ye skladnim za budovoyu i dosit nezvichajnim oskilki maye bagato bichnih nish Jogo gipostilna zala sho inodi nazivayetsya pronaosom maye dovzhinu 18 metriv i shirinu 16 7 metriv i opirayetsya na visim velikih Osiridskih stovpiv sho zobrazhayut obozhestvlenogo Ramsesa pov yazuyuchi jogo iz bogom Osirisom bogom Potojbichchya simvolizuyuchi vichnu prirodu faraona Kolosalni statuyi po livu ruku nosyat bilu koronu Verhnogo Yegiptu a statuyi na protilezhnomu boci nosyat podvijnu koronu Verhnogo j Nizhnogo Yegiptu Pshent Barelyefi na stinah pronaosa zobrazhayut sceni bitv vijskovih pohodiv yaki provodiv pravitel Bilsha chastina skulpturi prisvyachena Bitvi pri Kadeshi na richci Oront na teritoriyi suchasnoyi Siriyi v yakij Yegipetskij pravitel bivsya proti Hettiv Najvidomishij barelyef zobrazhaye carya na kolisnici z yakoyi vin vipuskaye strili po vorogah sho tikayut Inshi sceni pokazuyut Yegipetski peremogi v Liviyi j Nubiyi Pislya gipostilnoyi zali pochinayetsya druga zala sho maye chotiri koloni iz prekrasnimi scenami iz pidnoshennyami bogam Tam zobrazheni Ramses i Nefertari na svyashennih chovnah Amun i Ra Garahti Cej zal prohodit dali do poperechnogo peredpokoyu v seredini yakogo roztashovanij vhid do svyatilisha Tut na chornij stini roztashovani skulpturi chotiroh sidyachih figur Ra Gorahti bozhestvennij pravitel Ramses i bogi Amon Ra i Ptah Ra Gorahti Amon Ra i Ptah buli osnovnimi bozhestvami togo periodu a centri pokloninnya yim buli v Geliopoli Fivah i Memfisi vidpovidno Roztashuvannya vidnosno Soncya Vvazhayut sho starodavnimi Yegipetskimi arhitektorami hram bulo oriyentovano takim chinom sho 21 22 zhovtnya i 21 22 lyutogo promeni soncya budut potraplyati v svyatilishe j osvitlyuvati vsi skulpturi bilya zadnoyi stinki krim odniyeyi skulpturi Ptaha boga sho mav zv yazok iz potojbichnim svitom yakij zavzhdi zalishavsya v temryavi Lyudi zbiralisya bilya Abu Simbela abi sposterigati za cim vidovishem Imovirno ci dati vidpovidayut dnyu narodzhennya faraona ta dnyu jogo koronaciyi ale ochevidnih dokaziv comu ne isnuye Odnak logichno pripustiti sho ci dati mali pevnij zv yazok z yakoyus iz vidatnih podij napriklad iz tridcyatirichnim yuvileyem pravlinnya faraona Vidpovidno do rozrahunkiv zroblenih na osnovi geliaktichnogo shodu Siriusa Sothis i zistavlennya yih iz napisami znajdenimi arheologami ciyeyu datoyu malo buti 22 zhovtnya Obraz carya posilyuvavsya i ozhivlyavsya energiyeyu sonyachnoyi zirki i bozhestvennij Ramses Velikij mig zajnyati svoye pochesne misce poruch iz Amon Ra i Ra Gorahti Cherez perenesennya hramu abo zminu oriyentaciyi zemnoyi osi protyagom minulih 3280 rokiv vvazhayut sho kozhna z cih dat zmistilasya blizhche do soncestoyannya tobto yavishe mozhna sposterigati 22 zhovtnya i 20 lyutogo za 60 dniv pered i cherez 60 dniv pislya soncestoyannya vidpovidno Grecke Grafito Na livij nozi kolosalnoyi statuyi sidyachogo Ramsesa II nanesene dobre vidome grafito greckoyu movoyu vono roztashovane z pivdennoyi boku pri vhodi v hram i povidomlyaye nastupne Koli korol Psammetihus tobto Psammetih II pribuv do Elefantini ce bulo napisano timi hto pliv razom iz Psammetihusom sinom Teokla i voni zaplivli dali za Kerkis doki dozvolyala richka Tih hto rozmovlyav inozemnimi movami greckoyu j karijskoyu voni takozh zalishili svoyi imena na pam yatniku viv en yegiptyani Amasisa Kerkis roztashovanij bilya p yatoyi katarakti Nilu yaka perebuvala v glibini teritoriyi Kushitskogo carstva Menshij hramMenshij hram viglyad znizu i zliva foto do 1923Menshij hram pislya perenesennya Hram bogini Hathor i korolevi Nefertari sho takozh vidomij yak Malij Hram buv zbudovanij priblizno za sto metriv na pivnichnij shid vid hramu faraona Ramsesa II Ce buv drugij vipadok v istoriyi starodavnogo Yegiptu koli hram bulo prisvyacheno korolevi Pered tim Ehenaton prisvyativ hram svoyij golovnij carskij druzhini Nefertiti Virizblenij z kamenyu fasad prikrasheno dvoma grupami kolosiv yaki rozdileni mizh soboyu velikimi vorotami Statuyi trohi bilshi za 10 metriv v visotu ye statuyami pravitelya i jogo korolevi Na drugij storoni portalu znahodyatsya dvi statuyi pravitelya odna z nih maye bilu koronu Verhnogo Yegiptu pivdennij kolos i podvijnu koronu pivnichnij kolos yih otochuyut statuyi korolevi Bogi Set livoruch i Gor pravoruch blagoslovlyayut Ramsesa v malomu hrami Abu Simbela Viznachalnim ye te sho ce ye odnim iz nebagatoh prikladiv v mistectvi Yegiptu de statuyi pravitelya i jogo druzhini mayut odnakovij rozmir Tradicijno statuyi korolev stoyali poruch iz faraonom ale nikoli ne buli vishimi jogo kolin Ramses z druzhinoyu vidviduvali Abu Simbel na 24 mu roci svogo pravlinnya Yak i u Velikomu Hrami faraona v Malomu hrami ye menshi statuyi princiv i princes poruch iz batkami V comu hrami voni rozmishenni simetrichno na pivdennij storoni zliva yaksho stoyati oblichchyam do vorit zliva napravo stoyat statuyi princiv Meriatuma i Merira princes Meritamon ta Genuttavi i princiv Rahirvenemef ta en v toj chas yak na pivnichnij storoni ti sami figuri predstavleni v protilezhnomu poryadku Planuvannya Malogo Hramu ye sproshenoyu versiyeyu Velikogo Hramu Nefertari protyaguye Sistr do sidyachoyi bogini Hathor friz vseredini Malogo Hramu Yak i u velikomu hrami faraona v hrami ye gipostilna zala abo pronaos yakij pidtrimuyut shist kolon odnak v comu vipadku ce ne koloni Osirisa yaki zobrazhali korolya a dekorovani scenami v yakih koroleva graye na sistri an instrument sacred to the goddess Hathor razom iz bogami Gorom Hnumom Honsu i Totom i boginyami Hathor Isidoyu Maat Mut iz Ashera Satis i Taurtom v odnij iz scen Ramses daruye kviti abo palayuchi pahoshi Verhivki kolon mayut oblichchya bogini Hathor cej tip kolon nazivayut Hathorichnim Barelyefi v kolonnomu zali zobrazhayut obozhnyuvannya faraona znishennya nim vorogiv na pivnochi i na pivdni v cih scenah pravitelya suprovodzhuye druzhina i korolevi yaka prinosit dari boginyam Hathor i Mut Za gipostilnoyu zaloyu znahoditsya vestibyul dostup do yakogo vede cherez tri veliki dveri Na pivdennij i pivnichnij stinah ciyeyi zali ye dva poetichni barelyefi sho zobrazhayut faraona i jogo druzhinu yaki prinosyat v darunok roslini papirusa Hathor yaka zobrazhena u viglyadi korovi na chovni sho plive v zarostyah papirusa Na zahidnij stini Ramses II i Nefertari prinosyat darunki bogu Goru i bozhestvam pov yazanimi z Kataraktami Satisu Anubisu ta Hnumu Vidovbane v kaminni svyatilishe i dvi nishi po obidva boki z yednani iz poperechnim vestibyulem i virivnyani po osi iz hramom Barelyefi na bokovih stinah nevelikogo svyatilisha zobrazhayut sceni pozhertvuvan riznim bogam faraonom abo jogo druzhinoyu Na zadnij stini sho prostyagayetsya na zahid zdovzh osi hramu znahoditsya nisha v yakij Hathor svyashenna korova nibi vihodit iz gori boginya zobrazhena yak gospodinya hramu yakij prisvyachenij yih i korolevi Nefertari yaka tisno pov yazana iz bogineyu KlimatKlasifikaciya klimativ Keppena viznachaye klimat ciyeyi miscevosti yak garyachij pustelnij klimat BWh Klimat Abu SimbelPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 23 6 26 30 2 35 3 39 1 40 6 40 2 40 2 38 7 36 29 7 24 9Serednya temperatura C 16 4 18 2 22 1 27 31 32 7 32 7 32 9 31 4 28 8 22 7 18 1Serednij minimum C 9 2 10 4 14 1 18 8 23 24 8 25 3 25 7 24 2 21 6 15 8 11 4Norma opadiv mm 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0Dniv z opadami 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0Dzherelo Climate Data orgGalereyaFriz vseredini Velikogo hramu Abu Simbel Hram Ramsesa II Samij zahidnij Kolos 1850 r foto en Odne iz samih rannih foto 1854 r avtor en Hram Ramsesa II foto zroblene v 2007 Velikij plan samoyi livoyi statuyi hramu Ramsesa II Centralna vnutrishnya statuya Ra Gorahti v Velikomu Hrami Statuyi babuyiniv virizblenih nad golovami statuj Ramsesa Velikogo Hramu Vid na Velikij Hram z pravoyi storoni avtorstvo foto vidnosyat do en do 1923 Frontalnij vid Velikogo Hramu zroblene do 1923 Viglyad na samu pravu statuyi Velikogo Hramu chastkovo vidkopanogo iz figuroyu lyudini jmovirno en dlya pokazu masshtabu Viglyad na kolosalni statuyi Velikogo Hramu chastkovo rozkopani Inter yer Velikogo Hramu pered ochishennyam Kolorove foto Velikogo Hramu z pravoyi storoni chastkovo rozkopane zroblene do 1923 Vid na Velikij Hram z pravoyi storoni zroblene do 1923 Hram Abu Simbel chotiri statuyi svyatih bozhestv u svyatilishiHram Nefertari Odne iz samih rannih foto 1854 r avtor en Odne iz samih rannih foto 1854 r avtor en Malij hram v misci svoyeyi re lokaciyi 1999 Viglyad Malogo Hramu zblizka 2007Abu Simbel Napis na vhodi Velikogo Hramu Arhiv Bruklinskogo muzeyu Hupera Malij Hram u pervinnomu roztashuvanni do peremishennya Arhiv Bruklinskogo muzeyu Gud yira Statuyi v svyatilishi Velikogo hramu Inter yer hramu Nefertari korolevi v Abu Simbel z grafiti Viglyad na Nil z Abu Simbel period foto do 1923 Arhiv Bruklinskogo muzeyuPrimitkiCentre UNESCO World Heritage whc unesco org angl Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 24 lyutogo 2018 Verner Miroslav Temple of the Word Sanctuaries Cults and Mysteries of Ancient Egypt Cairo The American University in Cairo Press 2013 Hawass Zahi The Mysteries of Abu Simbel Cairo The American University in Cairo Press 2000 Lane E Descriptions of Egypt American University in Cairo Press pp 493 502 Fry Drew Knight Creamer 1978 London Lund Humphries Spencer Terence 2 grudnya 1966 Life magazine angl Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 27 sichnya 2019 Fitzgerald Stephanie 2008 Ramses II Egyptian Pharaoh Warrior and Builder New York Compass Point Books ISBN 978 0 7565 3836 1 Alberto Siliotti Egypt temples people gods 1994 Ania Skliar Grosse kulturen der welt Agypten 2005 Touregypt net Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 20 listopada 2011 Britannica p 756 Climate Data org Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 14 serpnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hrami Abu Simbel Abu Simbel 6 bereznya 2017 u Wayback Machine at the website of Egypt State Information Service Abu Simbel at Aldokkan 17 veresnya 2017 u Wayback Machine Abu Simbel temples images 31 grudnya 2019 u Wayback Machine Abu Simbel map images and info 14 listopada 2016 u Wayback Machine Abu Simbel UNESCO page 27 sichnya 2019 u Wayback Machine