Храм Радга-Крішна (Лондон)

Храм Радга-Крішни в Лондоні (англ. The Radha-Krishna Temple) — індуїстський крішнаїтський храм Міжнародного товариства свідомості Крішни (ІСККОН) в лондонському кварталі Сохо. Храм, присвячений Радзі і Крішні, був заснований в 1969 року учнями Бхактіведанти Свамі Прабхупади з фінансовою підтримкою Джорджа Харрісона. Це був перший храм Радгі-Крішни у Європі. Храм є місцем поклоніння для тисяч британський індуїстів.

Храм Радга-Крішни
Вівтар храму з божествами «Шрі Шрі Радха-Лондонішвара».
51°30′57″ пн. ш. 0°07′58″ зх. д. / 51.51585000002777548° пн. ш. 0.132800000028° зх. д. / 51.51585000002777548; -0.132800000028Координати: 51°30′57″ пн. ш. 0°07′58″ зх. д. / 51.51585000002777548° пн. ш. 0.132800000028° зх. д. / 51.51585000002777548; -0.132800000028
Тип споруди	індуїстський храм і релігійна організація
Розташування	Велика Британія, Лондон
Початок будівництва	1969
Належність	вайшнавізм
Храм Радга-Крішна (Лондон) (Велика Британія)
Храм Радга-Крішна у Вікісховищі

У 1969 році кришнаїти Храму Радгі-Крішни в Лондоні разом з Джорджем Харрісоном створили музичний колектив , що випустив перший в історії музики поп-альбом санскритських мантр The Radha Krsna Temple і два хіт-сингла — і .

Історія

Храм був відкритий в 1969 році американськими кришнаїтами — учнями Бхактіведанти Свамі Прабхупади з фінансовою підтримкою . У тому ж році, під час свого першого візиту до Великої Британії, Прабхупада провів у храмі урочистий обряд установки божеств Радгі-Крішни, яким він дав ім'я "Шрі Шрі Радга-Лондонішвара ".

Спочатку храм розташовувався в квартирі в житловому кварталі в центрі Лондона за адресою 7 Bury Place. На початку 1970-х років в муніципальний рада стали надходити скарги від сусідів на шум від проведених в храмі ритуалів і на незручності через велику кількість вірян, що приходили в храм. У результаті, в 1974 році муніципальна рада ухвалила рішення, що забороняє кришнаитам здійснювати культову діяльність на території храму і зобов'язує ІСККОН перетворити храм в офіс. У відповідь на це ІСККОН мобілізував підтримку індійських індуїстів, які проживали в Лондоні, і почав кампанію на захист права на здійснення релігійного поклоніння в храмі. Кампанія зазнала невдачі і в 1979 році ІСККОН ухвалив рішення перемістити храм у нове приміщення, що знаходилося неподалік в кварталі Сохо.

Див. також

• Бгактіведанта-Менор

Примітки

1. Nye, 2001, с. 130—131

Література

• Cole Richard J. Forty Years of Chanting: A Study of the Hare Krishna Movement from its Foundation to the Present Day Graham Dwyer, Richard J. Cole The Hare Krishna Movement: Forty Years of Chant and Change London http://books.google.com/books?id=l4cE-nzXLx8C&pg=PA26 [ 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Най, Мелорі Multiculturalism and Minority Religions in Britain: Krishna Consciousness, Religious Freedom and the Politics of Location http://books.google.com/books?id=KNWCwKM3tpMC&pg=PA130