Хосе Сантакреу-Мансанет (ісп. José Santacreu Mansanet; 16 липня 1909, Беніарда, Аліканте — 8 липня 1970, Москва) — журналіст, літературознавець і іспанський перекладач, який належав до покоління Другої іспанської республіки і був близький до так званої іспанської літератури в еміграції.
Хосе Сантакреу-Мансанет | |
---|---|
José Santacreu Mansanet | |
Народився | 16 липня 1909 Беніарда, d, Аліканте, Валенсія, Іспанія |
Помер | 8 липня 1970 (60 років) Москва, СРСР |
Країна | Іспанія |
Місце проживання | Алькой Москва Бухарест |
Діяльність | журналіст, літературний критик, перекладач |
Знання мов | іспанська |
Заклад | d і Комінформ |
Учасник | громадянська війна в Іспанії і d |
Партія | Комуністична партія Іспанії |
|
БІографія
Після смерті батька мати змушена переїхати до Алкоя з чотирма дітьми: Томасом, Пепітою, Хосе та Марією. Там Хосе вирушає підмайстром у друкарню, де з часом він починає розвивати роботу дизайнера лінотипів, одночасно з роботою кореспондента різних газет в Алької, Аліканте та Валенсії. 1924 року він вступив до спілки друкарів, а згодом був обраний її секретарем.
У 1931 році він приєднався до Комуністичної партії Іспанії і заснував свою організацію в Кастельйон-де-ла-Плана, обравшись генеральним секретарем провінційного комітету. Він керує та публікує численні статті в тижневику Generación Roja de Castellón, а також у Heraldo de Castellón.
Після вибуху громадянської війни в Іспанії брав участь у Кастельйоні у формуванні батальйону імені італійського антифашистського політика Джакомо Маттеотті. Через п'ять днів після оголошення війни батальйон виходить битися за Теруель, а згодом бере участь в обороні Мадрида. Після падіння Кастельйона в 1938 році він переїхав до Мурсії, де керував газетою «Юнідад».
На останньому кораблі, який покидав республіканську Іспанію, прибув в Оран (французький Алжир), де французька влада розмістила біженців у імпровізованому концтаборі просто неба (чоловіки) та покинутій в'язниці (жінки). Потім вирушає у вигнання в СРСР на радянському кораблі, який прямує з Гавра до Ленінграда, куди прибуває 19 травня 1939. Його супроводжує дружина Пепіта Руїс (1914—2017) з Мадрида, з якою у нього будуть дві дочки, Марібель (1940—1996, лікар) і Кармен (1946 р. н., фізик).
Джерела
- Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — 1040 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Santakreu Mansanet isp Jose Santacreu Mansanet 16 lipnya 1909 Beniarda Alikante 8 lipnya 1970 Moskva zhurnalist literaturoznavec i ispanskij perekladach yakij nalezhav do pokolinnya Drugoyi ispanskoyi respubliki i buv blizkij do tak zvanoyi ispanskoyi literaturi v emigraciyi Hose Santakreu MansanetJose Santacreu MansanetNarodivsya16 lipnya 1909 1909 07 16 Beniarda d Alikante Valensiya IspaniyaPomer8 lipnya 1970 1970 07 08 60 rokiv Moskva SRSRKrayina IspaniyaMisce prozhivannyaAlkoj Moskva BuharestDiyalnistzhurnalist literaturnij kritik perekladachZnannya movispanskaZakladd i KominformUchasnikgromadyanska vijna v Ispaniyi i dPartiyaKomunistichna partiya Ispaniyi Mediafajli u VikishovishiBIografiyaPislya smerti batka mati zmushena pereyihati do Alkoya z chotirma ditmi Tomasom Pepitoyu Hose ta Mariyeyu Tam Hose virushaye pidmajstrom u drukarnyu de z chasom vin pochinaye rozvivati robotu dizajnera linotipiv odnochasno z robotoyu korespondenta riznih gazet v Alkoyi Alikante ta Valensiyi 1924 roku vin vstupiv do spilki drukariv a zgodom buv obranij yiyi sekretarem U 1931 roci vin priyednavsya do Komunistichnoyi partiyi Ispaniyi i zasnuvav svoyu organizaciyu v Kasteljon de la Plana obravshis generalnim sekretarem provincijnogo komitetu Vin keruye ta publikuye chislenni statti v tizhneviku Generacion Roja de Castellon a takozh u Heraldo de Castellon Pislya vibuhu gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi brav uchast u Kasteljoni u formuvanni bataljonu imeni italijskogo antifashistskogo politika Dzhakomo Matteotti Cherez p yat dniv pislya ogoloshennya vijni bataljon vihodit bitisya za Teruel a zgodom bere uchast v oboroni Madrida Pislya padinnya Kasteljona v 1938 roci vin pereyihav do Mursiyi de keruvav gazetoyu Yunidad Na ostannomu korabli yakij pokidav respublikansku Ispaniyu pribuv v Oran francuzkij Alzhir de francuzka vlada rozmistila bizhenciv u improvizovanomu konctabori prosto neba choloviki ta pokinutij v yaznici zhinki Potim virushaye u vignannya v SRSR na radyanskomu korabli yakij pryamuye z Gavra do Leningrada kudi pribuvaye 19 travnya 1939 Jogo suprovodzhuye druzhina Pepita Ruyis 1914 2017 z Madrida z yakoyu u nogo budut dvi dochki Maribel 1940 1996 likar i Karmen 1946 r n fizik DzherelaShevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S 1040 s