Хосе Марія де Ача Вальєнте (ісп. José María de Achá Valiente; 8 липня 1810 — 29 січня 1868) — болівійський генерал, 17-й президент країни у 1861—1864 роках.
Хосе Марія Ача | |||
| |||
---|---|---|---|
4 травня 1861 — 28 грудня 1864 року | |||
Попередник: | Хосе Марія Лінарес | ||
Наступник: | Маріано Мельгарехо | ||
Народження: | 8 липня 1810 Кочабамба, Болівія | ||
Смерть: | 29 січня 1868 (57 років) Кочабамба, Болівія | ||
Країна: | Болівія | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Брав участь у битвах за Перу-болівійську конфедерацію, а також у змові проти режиму диктатора Мануеля Бельсу (1848—1855). Згодом був призначений на пост міністра оборони в урядів іншого диктатора, Хосе Марії Лінареса (1857—1861). На цьому посту 1861 року він очолив переворот проти свого «шефа». Спочатку він керував як глава військової хунти, а пізніше захопив владу одноосібно як голова революційного уряду.
Спочатку Ача мав абсолютну популярність через те, що усунув від влади ненависний режим Лінареса. Він оголосив політичну амністію й легітимізував свою владу, вигравши вибори 1862 року. Невдовзі, втім, він також потерпав через змови та повстання, горе будь-якого президента Болівії тих часів. Тоді Ача запровадив надзвичайний режим і почав сильно утискати громадянські права. Остаточно втратив свою популярність 1862 року в результаті так званої «Matanzas de Yáñez» (Кривава купель Яньєса), коли прибічники президента та військового губернатора провінції Ла-Пас знищили десятки опозиційних діячів, багато з яких належали до табору прихильників Бельсу. Серед убитих був колишній президент Хорхе Кордова. Зрештою, невдоволення швидко поширилось країною, Ача почав відчувати труднощі в управлінні справами. Його було остаточно усунуто від влади 1864 року в результаті перевороту, який очолив генерал Маріано Мельгарехо.
За кілька років, проведених у вигнанні, Ача повернувся до Болівії, де його безпеку гарантував режим генерала Мельгарехо. Важко хворий президент був прикутий до ліжка у рідному місті Кочабамба до самої смерті 1868 року.
Посилання
- Коротка біографія [ 8 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Acha a druge materine prizvishe Valyente Hose Mariya de Acha Valyente isp Jose Maria de Acha Valiente 8 lipnya 1810 29 sichnya 1868 bolivijskij general 17 j prezident krayini u 1861 1864 rokah Hose Mariya Acha Prapor 17 j Prezident Boliviyi 4 travnya 1861 28 grudnya 1864 roku Poperednik Hose Mariya Linares Nastupnik Mariano Melgareho Narodzhennya 8 lipnya 1810 1810 07 08 Kochabamba BoliviyaSmert 29 sichnya 1868 1868 01 29 57 rokiv Kochabamba BoliviyaKrayina Boliviya Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaBrav uchast u bitvah za Peru bolivijsku konfederaciyu a takozh u zmovi proti rezhimu diktatora Manuelya Belsu 1848 1855 Zgodom buv priznachenij na post ministra oboroni v uryadiv inshogo diktatora Hose Mariyi Linaresa 1857 1861 Na comu postu 1861 roku vin ocholiv perevorot proti svogo shefa Spochatku vin keruvav yak glava vijskovoyi hunti a piznishe zahopiv vladu odnoosibno yak golova revolyucijnogo uryadu Spochatku Acha mav absolyutnu populyarnist cherez te sho usunuv vid vladi nenavisnij rezhim Linaresa Vin ogolosiv politichnu amnistiyu j legitimizuvav svoyu vladu vigravshi vibori 1862 roku Nevdovzi vtim vin takozh poterpav cherez zmovi ta povstannya gore bud yakogo prezidenta Boliviyi tih chasiv Todi Acha zaprovadiv nadzvichajnij rezhim i pochav silno utiskati gromadyanski prava Ostatochno vtrativ svoyu populyarnist 1862 roku v rezultati tak zvanoyi Matanzas de Yanez Krivava kupel Yanyesa koli pribichniki prezidenta ta vijskovogo gubernatora provinciyi La Pas znishili desyatki opozicijnih diyachiv bagato z yakih nalezhali do taboru prihilnikiv Belsu Sered ubitih buv kolishnij prezident Horhe Kordova Zreshtoyu nevdovolennya shvidko poshirilos krayinoyu Acha pochav vidchuvati trudnoshi v upravlinni spravami Jogo bulo ostatochno usunuto vid vladi 1864 roku v rezultati perevorotu yakij ocholiv general Mariano Melgareho Za kilka rokiv provedenih u vignanni Acha povernuvsya do Boliviyi de jogo bezpeku garantuvav rezhim generala Melgareho Vazhko hvorij prezident buv prikutij do lizhka u ridnomu misti Kochabamba do samoyi smerti 1868 roku PosilannyaKorotka biografiya 8 travnya 2013 u Wayback Machine