Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мануель Маріано Мельгарехо Валенсія (ісп. Manuel Mariano Melgarejo Valencia; 1820—1871) — болівійський політичний діяч, президент країни у 1864—1871 роках.
| Маріано Мельгарехо Manuel Mariano Melgarejo Valencia | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 28 грудня 1864 — 15 січня 1871 року | |||
| Попередник: | Хосе Марія Ача | ||
| Наступник: | Агустін Моралес | ||
| Народження: | 13 квітня 1820[1][2] Кочабамба, Болівія | ||
| Смерть: | 23 листопада 1871[3][2] (51 рік) Ліма, Перу | ||
| Національність: | Болівієць | ||
| Країна: | Болівія | ||
| Автограф: |  | ||
| | |||
Ранні роки
Мельгарехо народився 13 квітня 1820 року в департаменті Кочабамба, був позашлюбним сином іспанця та індіанки кечуа.
Військова кар'єра та президентство
Розпочавши військову кар'єру у рідному департаменті, Мельгарехо поступово здійнявся щаблями військової кар'єри завдяки своїй готовності брати участь у заколотах та змовах. Брав участь у військовому перевороті проти режиму диктатора Мануеля Бельсу, за що був звинувачений у державній зраді, але отримав помилування. Генерал Мельгарехо спочатку підтримав диктаторський режим Лінареса (1857—1861), а потім бився на боці Хосе Марії Ача, який став президентом 1861 року. Закономірно, що у грудні 1864 року він очолив повстання проти останнього, в результаті чого проголосив себе президентом Болівії. Зважаючи на те, що сили Бельсу все ще контролювали частину країни, Мельгарехо організував його пошуки та, за легендою, особисто вбив колишнього диктатора.
Встановивши свою владу, Мельгарехо почав правити так, як не правив жоден уряд до нього. Він рішуче придушив усі опозиційні сили в країні й сильно притиснув традиційні права корінного населення країни. Період його правління став найбільш трагічним епізодом в історії Болівії. Це було пов'язано з репресіями, які він проводив, а також із безглуздими територіальними поступками Чилі.
Державний переворот і смерть
Зрештою, опозиційні сили об'єднались заради ліквідації тиранії Мельгарехо, що вилилось у державний переворот. 15 січня 1871 року його було скинуто силами на чолі з генералом Агустіном Моралесом. Після цього Мельгарехо втік з країни до Ліми, Перу, де був убитий 23 листопада братом своєї коханки.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- https://pantheon.world/profile/person/Mariano_Melgarejo
- Alva Curtis Wilgus (1963). South American Dictators During the First Century of Independence. Russell & Russell. с. 334.
Джерела
- Klein, Herbert. The American Finances of the Spanish Empire: Royal Income and Expenditures in Colonial Mexico, Peru and Bolivia, 1680—1809. (1998). Albuquerque: University of New Mexico Press, pp.136.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Melgareho Manuel Mariano Melgareho Valensiya isp Manuel Mariano Melgarejo Valencia 1820 1871 bolivijskij politichnij diyach prezident krayini u 1864 1871 rokah Mariano Melgareho Manuel Mariano Melgarejo ValenciaMariano Melgareho Prapor 18 j Prezident Boliviyi 28 grudnya 1864 15 sichnya 1871 roku Poperednik Hose Mariya Acha Nastupnik Agustin Morales Narodzhennya 13 kvitnya 1820 1820 04 13 1 2 Kochabamba BoliviyaSmert 23 listopada 1871 1871 11 23 3 2 51 rik Lima PeruNacionalnist BoliviyecKrayina Boliviya Avtograf Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiMelgareho narodivsya 13 kvitnya 1820 roku v departamenti Kochabamba buv pozashlyubnim sinom ispancya ta indianki kechua Vijskova kar yera ta prezidentstvoRozpochavshi vijskovu kar yeru u ridnomu departamenti Melgareho postupovo zdijnyavsya shablyami vijskovoyi kar yeri zavdyaki svoyij gotovnosti brati uchast u zakolotah ta zmovah Brav uchast u vijskovomu perevoroti proti rezhimu diktatora Manuelya Belsu za sho buv zvinuvachenij u derzhavnij zradi ale otrimav pomiluvannya General Melgareho spochatku pidtrimav diktatorskij rezhim Linaresa 1857 1861 a potim bivsya na boci Hose Mariyi Acha yakij stav prezidentom 1861 roku Zakonomirno sho u grudni 1864 roku vin ocholiv povstannya proti ostannogo v rezultati chogo progolosiv sebe prezidentom Boliviyi Zvazhayuchi na te sho sili Belsu vse she kontrolyuvali chastinu krayini Melgareho organizuvav jogo poshuki ta za legendoyu osobisto vbiv kolishnogo diktatora Vstanovivshi svoyu vladu Melgareho pochav praviti tak yak ne praviv zhoden uryad do nogo Vin rishuche pridushiv usi opozicijni sili v krayini j silno pritisnuv tradicijni prava korinnogo naselennya krayini Period jogo pravlinnya stav najbilsh tragichnim epizodom v istoriyi Boliviyi Ce bulo pov yazano z represiyami yaki vin provodiv a takozh iz bezgluzdimi teritorialnimi postupkami Chili Derzhavnij perevorot i smertZreshtoyu opozicijni sili ob yednalis zaradi likvidaciyi tiraniyi Melgareho sho vililos u derzhavnij perevorot 15 sichnya 1871 roku jogo bulo skinuto silami na choli z generalom Agustinom Moralesom Pislya cogo Melgareho vtik z krayini do Limi Peru de buv ubitij 23 listopada bratom svoyeyi kohanki PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 https pantheon world profile person Mariano Melgarejo Alva Curtis Wilgus 1963 South American Dictators During the First Century of Independence Russell amp Russell s 334 DzherelaKlein Herbert The American Finances of the Spanish Empire Royal Income and Expenditures in Colonial Mexico Peru and Bolivia 1680 1809 1998 Albuquerque University of New Mexico Press pp 136