Хосе Марія Лінарес Лісарасю (ісп. José María Rufino de Linares Lizarazu; 1808—1861) — болівійський державний та політичний діяч, президент країни у 1857—1861 роках.
Хосе Марія Лінарес Лісарасю | |||
| |||
---|---|---|---|
21 жовтня 1857 — 14 січня 1861 року | |||
Попередник: | Хорхе Кордова | ||
Наступник: | Хосе Марія Ача | ||
Ім'я при народженні: | ісп. José María Linares Lizarazu | ||
Народження: | 10 липня 1808[1] d, d, Потосі, Болівія | ||
Смерть: | 23 жовтня 1861[2][1] (53 роки) Вальпараїсо, Чилі | ||
Країна: | Болівія | ||
Освіта: | d | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Політична кар'єра
Змолоду Лінарес цікавився політикою, займаючи численні адміністративні посади в різних урядах. 1839 року новий президент, Хосе Мігель де Веласко Франко, призначив його на пост міністра внутрішніх справ. Після цього його було призначено міністром у справах Іспанії; на цьому посту Лінарес проводив перемовини з іспанським урядом щодо умов підписання угоди про визнання незалежності Болівії. Будучи головою Сенату, 1848 року, за тимчасової відсутності Веласко, з метою прийняття важливих законодавчих актів очолював виконавчу владу. Невдовзі після цього він став лідером так званої партії Partido Generador, яка виступала за демократію, цивільний контроль та за повернення болівійських солдат до казарм. Це спричинило недовіру до нього з боку подальших урядів, кілька років Лінаресу довелось прожити у вигнанні. Тим не менше, він став визнаним громадським лідером, популярність якого зростала.
Президент Болівії
1857 року Лінарес прийшов до влади в результаті військового перевороту, що мав на меті привести до влади цивільних (новина для країни). Дійсно, за великим рахунком, його можна вважати першим цивільним президентом Болівії. Після усунення від влади Хорхе Кордови Лінарес легітимізував свою владу через проведення конституційних виборів. Первинно його адміністрація була однією з найбільш енергійних та чесних. Лінарес провів багато реформ, запекло боровся зі зловживаннями у владі. На цьому шляху, звичайно, у нього з'явилось багато ворогів, які організовували проти нього змови. Численні повстання постійно виносились на порядок денний.
Довічний диктатор
Не маючи можливості залишитись у владі іншим шляхом, 1858 року Лінарес здійснив неймовірне: він проголосив себе «довічним диктатором», спираючись на зброю, з парадоксальною метою — уникнути переворотів у майбутньому. Це суперечило його первинним ідеалам і швидко зробило його вкрай непопулярним. 1861 року його було скинуто в результаті державного перевороту, який очолив його власний міністр оборони Хосе Марія Ача. Після цього Лінареса було заслано до Чилі, де він помер того ж року.
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- SNAC — 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Mariya Linares Lisarasyu isp Jose Maria Rufino de Linares Lizarazu 1808 1861 bolivijskij derzhavnij ta politichnij diyach prezident krayini u 1857 1861 rokah Hose Mariya Linares LisarasyuHose Mariya Linares Lisarasyu Prapor 16 j Prezident Boliviyi 21 zhovtnya 1857 14 sichnya 1861 roku Poperednik Horhe Kordova Nastupnik Hose Mariya Acha Im ya pri narodzhenni isp Jose Maria Linares LizarazuNarodzhennya 10 lipnya 1808 1808 07 10 1 d d Potosi BoliviyaSmert 23 zhovtnya 1861 1861 10 23 2 1 53 roki Valparayiso ChiliKrayina BoliviyaOsvita d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiPolitichna kar yeraZmolodu Linares cikavivsya politikoyu zajmayuchi chislenni administrativni posadi v riznih uryadah 1839 roku novij prezident Hose Migel de Velasko Franko priznachiv jogo na post ministra vnutrishnih sprav Pislya cogo jogo bulo priznacheno ministrom u spravah Ispaniyi na comu postu Linares provodiv peremovini z ispanskim uryadom shodo umov pidpisannya ugodi pro viznannya nezalezhnosti Boliviyi Buduchi golovoyu Senatu 1848 roku za timchasovoyi vidsutnosti Velasko z metoyu prijnyattya vazhlivih zakonodavchih aktiv ocholyuvav vikonavchu vladu Nevdovzi pislya cogo vin stav liderom tak zvanoyi partiyi Partido Generador yaka vistupala za demokratiyu civilnij kontrol ta za povernennya bolivijskih soldat do kazarm Ce sprichinilo nedoviru do nogo z boku podalshih uryadiv kilka rokiv Linaresu dovelos prozhiti u vignanni Tim ne menshe vin stav viznanim gromadskim liderom populyarnist yakogo zrostala Prezident Boliviyi 1857 roku Linares prijshov do vladi v rezultati vijskovogo perevorotu sho mav na meti privesti do vladi civilnih novina dlya krayini Dijsno za velikim rahunkom jogo mozhna vvazhati pershim civilnim prezidentom Boliviyi Pislya usunennya vid vladi Horhe Kordovi Linares legitimizuvav svoyu vladu cherez provedennya konstitucijnih viboriv Pervinno jogo administraciya bula odniyeyu z najbilsh energijnih ta chesnih Linares proviv bagato reform zapeklo borovsya zi zlovzhivannyami u vladi Na comu shlyahu zvichajno u nogo z yavilos bagato vorogiv yaki organizovuvali proti nogo zmovi Chislenni povstannya postijno vinosilis na poryadok dennij Dovichnij diktator Ne mayuchi mozhlivosti zalishitis u vladi inshim shlyahom 1858 roku Linares zdijsniv nejmovirne vin progolosiv sebe dovichnim diktatorom spirayuchis na zbroyu z paradoksalnoyu metoyu uniknuti perevorotiv u majbutnomu Ce superechilo jogo pervinnim idealam i shvidko zrobilo jogo vkraj nepopulyarnim 1861 roku jogo bulo skinuto v rezultati derzhavnogo perevorotu yakij ocholiv jogo vlasnij ministr oboroni Hose Mariya Acha Pislya cogo Linaresa bulo zaslano do Chili de vin pomer togo zh roku PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 SNAC 2010 d Track Q29861311