Хан ель-Умдан (араб. خان العمدان: «караван-сарай із стовпів» або «заїжджий двір із колон», також відомий як Хан-і-Авамід) — найбільший і найкраще збережений караван-сарай в Ізраїлі. Знаходиться у стародавньому місті Акко і є одним із найбільш визначних проєктів, побудованих за часів правління в період Османської імперії.
Хан ель-Умдан | |
---|---|
Хан ель-Умдан | |
Світова спадщина | |
Хан ель-Умдан | |
32°55′11″ пн. ш. 35°04′08″ сх. д. / 32.91992500002777433° пн. ш. 35.069047220027776746° сх. д. | |
Країна | Ізраїль |
Тип | культура |
(Критерії) | ii, iii, v |
Об'єкт № | 1042 |
Зареєстровано: | 2001 (25 сесія) |
| |
Хан ель-Умдан у Вікісховищі |
Історія
Період Османської імперії
Хан ель-Умдан належить до чотирьох караван-сараїв міста Акко, побудований у 1784 році на місці Королівського митниці Єрусалимського королівства. Завдяки великій кількостів колон, караван-сарай отримав назву «Хан ель-Умдан», що означає «заїжджий двір із колон» або «караван-сарай із стовпів». Він містить сорок колон, зроблених із граніту, які були привезені з Кесарії, , й з руїн пам’ятників хрестоносців у самому місто Акко.
Завдяки близькості до порту, протягом усієї своєї історії Хан ель-Умдан був важливим торговим місцем. Купці, що прибували в Акко, використовували караван-сарай як склад, а другий поверх служив їм для ночівлі. Каравани верблюдів привозили продукти та зерно із селищ Галілеї на ринки міста і в порт.
Пізніше караван-сарай набув значення для Бахаїзму (як Хан-і-Авамід), оскільки він був місцем, де Бахаулла приймав гостей, а пізніше став місцем для школи Бахаї.
У 1906 році до головного входу караван-сараю була прибудована годинникова вежа з нагоди відзначення срібного ювілею правління османського султана Абдул-Гаміда II. Разом із ще п'ятьма вежами в Османській Палестині (в Єрусалимі, Хайфі, Сафеді, Наблусі та, можливо, Назареті) та понад сотнею по всій імперії, вона схожа на годинникову вежу Яффи — будівлю з ідентичним призначенням.
Сучасність
13 грудня 2001 року в місті Гельсінкі Хан ель-Умдан був занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО разом із рештою старого міста Акко. У 2004 році Хан ель-Умдан (івр. ח'אן אל עומדאן) був зображений на поштовій марці Ізраїлю вартістю 1,3 шекеля. У даний час караван-сарай є основною туристичною пам'яткою, яка відкрита в усі години дня й використовується як сцена просто неба під час фестивалів у місті, як наприклад, під час театрального фестивалю Акко у жовтні.
Галерея
- Стародавні будівлі в Акко, 1838 рік, Джон Карн
- Хан ель-Умдан, 1964 рік, фотоколекція Віллема ван де Полля
- Головний вхід у Хан ель-Умдан, 1964 рік
- Ворота до Хан ель-Умдан, 1964 рік
- Хан ель-Умдан, 2009 рік
- Внутрішній двір Хан ель-Умдан, 2010 рік
- Годинникова вежа Хан ель-Умдан, 2018 рік
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . web.archive.org. 5 серпня 2011. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 10 листопада 2019.
- Vilnay, 1963.
- Slep, Steve (30 грудня 2007), DSCN0594, процитовано 10 листопада 2019
- . Eye on Israel. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 29 січня 2009.
- DSCN0594. Steve Slepchik. Процитовано 30 січня 2009.
- Dumper and Stanley, 2006, p. 7.
- Old City of Acre. UNESCO World Heritage Centre. Процитовано 29 січня 2009.
- . boeliem.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 6 вересня 2011.
- Inn Of The Pillars. TrekEarth. Процитовано 29 січня 2009.
Література
- Dumper, Michael; Stanley, Bruce E. (2006). Cities of the Middle East and North Africa: a historical encyclopedia (вид. Illustrated). ABC-CLIO. ISBN .
- Vilnay, Zev (1963). The Holy Land in old prints and maps (вид. 2nd). R. Mass.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хан ель-Умдан |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Han el Umdan arab خان العمدان karavan saraj iz stovpiv abo zayizhdzhij dvir iz kolon takozh vidomij yak Han i Avamid najbilshij i najkrashe zberezhenij karavan saraj v Izrayili Znahoditsya u starodavnomu misti Akko i ye odnim iz najbilsh viznachnih proyektiv pobudovanih za chasiv pravlinnya v period Osmanskoyi imperiyi Han el UmdanHan el Umdan Svitova spadshinaHan el Umdan32 55 11 pn sh 35 04 08 sh d 32 91992500002777433 pn sh 35 069047220027776746 sh d 32 91992500002777433 35 069047220027776746Krayina IzrayilTip kulturaKriteriyi ii iii vOb yekt 1042Zareyestrovano 2001 25 sesiya Han el Umdan u VikishovishiIstoriyaPeriod Osmanskoyi imperiyi Han el Umdan nalezhit do chotiroh karavan sarayiv mista Akko pobudovanij u 1784 roci na misci Korolivskogo mitnici Yerusalimskogo korolivstva Zavdyaki velikij kilkostiv kolon karavan saraj otrimav nazvu Han el Umdan sho oznachaye zayizhdzhij dvir iz kolon abo karavan saraj iz stovpiv Vin mistit sorok kolon zroblenih iz granitu yaki buli privezeni z Kesariyi j z ruyin pam yatnikiv hrestonosciv u samomu misto Akko Godinnikova vezha Han el Umdan Zavdyaki blizkosti do portu protyagom usiyeyi svoyeyi istoriyi Han el Umdan buv vazhlivim torgovim miscem Kupci sho pribuvali v Akko vikoristovuvali karavan saraj yak sklad a drugij poverh sluzhiv yim dlya nochivli Karavani verblyudiv privozili produkti ta zerno iz selish Galileyi na rinki mista i v port Piznishe karavan saraj nabuv znachennya dlya Bahayizmu yak Han i Avamid oskilki vin buv miscem de Bahaulla prijmav gostej a piznishe stav miscem dlya shkoli Bahayi U 1906 roci do golovnogo vhodu karavan sarayu bula pribudovana godinnikova vezha z nagodi vidznachennya sribnogo yuvileyu pravlinnya osmanskogo sultana Abdul Gamida II Razom iz she p yatma vezhami v Osmanskij Palestini v Yerusalimi Hajfi Safedi Nablusi ta mozhlivo Nazareti ta ponad sotneyu po vsij imperiyi vona shozha na godinnikovu vezhu Yaffi budivlyu z identichnim priznachennyam Suchasnist 13 grudnya 2001 roku v misti Gelsinki Han el Umdan buv zanesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO razom iz reshtoyu starogo mista Akko U 2004 roci Han el Umdan ivr ח אן אל עומדאן buv zobrazhenij na poshtovij marci Izrayilyu vartistyu 1 3 shekelya U danij chas karavan saraj ye osnovnoyu turistichnoyu pam yatkoyu yaka vidkrita v usi godini dnya j vikoristovuyetsya yak scena prosto neba pid chas festivaliv u misti yak napriklad pid chas teatralnogo festivalyu Akko u zhovtni GalereyaStarodavni budivli v Akko 1838 rik Dzhon Karn Han el Umdan 1964 rik fotokolekciya Villema van de Pollya Golovnij vhid u Han el Umdan 1964 rik Vorota do Han el Umdan 1964 rik Han el Umdan 2009 rik Vnutrishnij dvir Han el Umdan 2010 rik Godinnikova vezha Han el Umdan 2018 rikPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku web archive org 5 serpnya 2011 Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 10 listopada 2019 Vilnay 1963 Slep Steve 30 grudnya 2007 DSCN0594 procitovano 10 listopada 2019 Eye on Israel Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2009 DSCN0594 Steve Slepchik Procitovano 30 sichnya 2009 Dumper and Stanley 2006 p 7 Old City of Acre UNESCO World Heritage Centre Procitovano 29 sichnya 2009 boeliem com Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 6 veresnya 2011 Inn Of The Pillars TrekEarth Procitovano 29 sichnya 2009 LiteraturaDumper Michael Stanley Bruce E 2006 Cities of the Middle East and North Africa a historical encyclopedia vid Illustrated ABC CLIO ISBN 9781576079195 Vilnay Zev 1963 The Holy Land in old prints and maps vid 2nd R Mass Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Han el Umdan