Хала́па-Енри́кес або Хала́па (ісп. Xalapa-Enríquez, науатль Xalapan Enríquez) — місто в Мексиці, столиця штату Веракрус і адміністративний центр муніципалітету . Розташоване на автотрасі та залізничній гілці Мехіко — Веракрус. Чисельність населення, за даними перепису 2010 року, становила 424 755 осіб.
Халапа-Енрикес ісп. Xalapa-Enríquez науатль Xalapan Enríquez | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
19°31′52″ пн. ш. 96°54′57″ зх. д. / 19.53124000002777905° пн. ш. 96.91589000002778675° зх. д.Координати: 19°31′52″ пн. ш. 96°54′57″ зх. д. / 19.53124000002777905° пн. ш. 96.91589000002778675° зх. д. | ||||||||
Країна | Мексика | |||||||
Регіон | Веракрус (штат) | |||||||
Столиця для | d і Веракрус | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 1791 | |||||||
Площа | 118,45 км² | |||||||
Населення | 424 755 | |||||||
Агломерація | 712 000 | |||||||
Висота НРМ | 1417 м | |||||||
Міста-побратими | Омаха (3 серпня 2005)[1][2][3], Пуебла, Ковіна, Антиґуа-Ґватемала, Матаморос, Толука-де-Лердо (2011)[4][5], Веракрус, Тореон[3], Амбато (27 вересня 1994)[1][6][3] | |||||||
Телефонний код | (+52) 228 | |||||||
Часовий пояс | CDT | |||||||
GeoNames | 3526617 | |||||||
OSM | ↑6037863 ·R (Xalapa Municipality) | |||||||
Поштові індекси | 91000—91009 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Вебсайт | xalapa.gob.mx | |||||||
Мапа | ||||||||
Халапа-Енрикес Халапа-Енрикес (Мексика) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Халапа-Енрикес у Вікісховищі |
Історія
Тотонаки були першими, хто оселився в районі височини «Макуельтепель» (ісп. Macuiltepetl), яка нині є парком. Назва міста походить від ацтекських слів xal-li — «пісок» і a-pan — «водяне місце», що приблизно означає «струмок в піску» (в мові ацтеків вимовляється як «шалапан»). У XIX столітті до назви додали прізвище губернатора (Juan de la Luz Enríquez).
У XIV столітті, як мінімум, чотири народи побудували в цьому місці свої поселення: Салітик (ісп. Xalitic) — тотонаки, Течапкапан (ісп. Techacapan) — чичимеки, Текуанапан (ісп. Tecuanapan) — тольтеки і Тляльнекапан (ісп. Tlalnecapan) — теочичимеки. Зрештою, близько 1313 року всі села об'єдналися в одне місто.
У другій половині XV століття ацтекський цар Монтесума Ільвікаміна підпорядкував Халапу своїй імперії. У 1519 році іспанський конкістадор Ернан Кортес проходив через місто під час своєї експедиції до Теночтітлану. У 1555 році був побудований францисканський монастир. Після завоювання Мексики іспанцями, важливість Халапи знизилася. Однак, зі зростанням торгівлі, приблизно з 1720-х місто стало грати все більш помітну роль. Стала значно зростати чисельність населення.
На початку XIX століття Халапа стала ареною деяких важливих історичних подій під час руху за незалежність Мексики. У 1824 році був створений перший законодавчий орган штату Веракрус і в тому ж році Халапа стала столицею штату. У 1830 році було надано статус міста.
Під час американського вторгнення 1847 генерал Антоніо Лопес де Санта-Анна з армією в 12 000 чоловік спробував розбити супротивника близько Халапи в . Мексиканські війська зазнали важких втрат — 1000 убитих і 3000 поранених, що призвело до захоплення міста американцями.
У 1862 році місто знову піддалося окупації, на цей раз французькій.
У 1890 році в місто прибув перший локомотив по новій залізниці, що зв'язала порт Веракрус з центром країни. У 1920 році сильний землетрус зруйнував кілька будівель. Однак незабаром місто було відновлено.
У 1978 році муніципалітет узаконив написання назви міста іспанською мовою не з літери «J», а з «Х».
Економіка
Основною статтею економіки міста є сфера обслуговування туристів. Халапу часто називають також «квітником Мексики», так як розведення квітів відіграє важливу роль в економіці. Є підприємства з виробництва кави, тютюну, переробці фруктів та овочів. Також є ферми з розведення худоби й птиці. Є підприємства нафтогазової, бавовняно-паперової, харчової промисловості. На плантаціях вирощуються технічні і плодові культури та ін.
Халапа — великий транспортний вузол шосейних доріг та залізниць. Є університет.
Інфраструктура
За 15 хвилин їзди від міста є невеликий аеропорт (Aeropuerto Nacional El Lencero).
Персоналії
- Антоніо Лопес де Санта-Анна (1794—1876) — мексиканський політичний лідер, генерал.
Фотографії
- Міські вулиці
- Кафедральний собор
- Кафедральний собор
- Міський парк «Хуарес»
- Музей ольмекської культури
Примітки
- https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/index.php/entidades/152-veracruz
- https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/images/stories/documentos_gobiernos/rai/ver/ver4.pdf
- https://veracruz.quadratin.com.mx/Hermanamientos-de-oropel/
- https://elpulsoedomex.com.mx/prepara-toluca-la-expo-ciudades-hermanas/
- http://www.marcha.com.mx/resumen.php?id=54546
- https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/images/stories/documentos_gobiernos/rai/ver/ver7.pdf
Посилання
- Офіційний сайт [ 30 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Міський портал Халапа-Лайф [ 6 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Мексики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Halapa Hala pa Enri kes abo Hala pa isp Xalapa Enriquez nauatl Xalapan Enriquez misto v Meksici stolicya shtatu Verakrus i administrativnij centr municipalitetu Roztashovane na avtotrasi ta zaliznichnij gilci Mehiko Verakrus Chiselnist naselennya za danimi perepisu 2010 roku stanovila 424 755 osib Halapa Enrikes isp Xalapa Enriquez nauatl Xalapan Enriquez Gerb PraporOsnovni dani19 31 52 pn sh 96 54 57 zh d 19 53124000002777905 pn sh 96 91589000002778675 zh d 19 53124000002777905 96 91589000002778675 Koordinati 19 31 52 pn sh 96 54 57 zh d 19 53124000002777905 pn sh 96 91589000002778675 zh d 19 53124000002777905 96 91589000002778675 Krayina MeksikaRegion Verakrus shtat Stolicya dlya d i VerakrusMezhuye z susidni nas punktid Zasnovano 1791Plosha 118 45 km Naselennya 424 755Aglomeraciya 712 000Visota NRM 1417 mMista pobratimi Omaha 3 serpnya 2005 1 2 3 Puebla Kovina Antigua Gvatemala Matamoros Toluka de Lerdo 2011 4 5 Verakrus Toreon 3 Ambato 27 veresnya 1994 1 6 3 Telefonnij kod 52 228Chasovij poyas CDTGeoNames 3526617OSM 6037863 R Xalapa Municipality Poshtovi indeksi 91000 91009 Miska vlada Vebsajt xalapa gob mx Mapa Halapa EnrikesHalapa Enrikes Meksika Halapa Enrikes u VikishovishiIstoriyaNa vulici mista Halapa Enrikes vzimku 2013 roku Totonaki buli pershimi hto oselivsya v rajoni visochini Makueltepel isp Macuiltepetl yaka nini ye parkom Nazva mista pohodit vid actekskih sliv xal li pisok i a pan vodyane misce sho priblizno oznachaye strumok v pisku v movi actekiv vimovlyayetsya yak shalapan U XIX stolitti do nazvi dodali prizvishe gubernatora Juan de la Luz Enriquez U XIV stolitti yak minimum chotiri narodi pobuduvali v comu misci svoyi poselennya Salitik isp Xalitic totonaki Techapkapan isp Techacapan chichimeki Tekuanapan isp Tecuanapan tolteki i Tlyalnekapan isp Tlalnecapan teochichimeki Zreshtoyu blizko 1313 roku vsi sela ob yednalisya v odne misto U drugij polovini XV stolittya actekskij car Montesuma Ilvikamina pidporyadkuvav Halapu svoyij imperiyi U 1519 roci ispanskij konkistador Ernan Kortes prohodiv cherez misto pid chas svoyeyi ekspediciyi do Tenochtitlanu U 1555 roci buv pobudovanij franciskanskij monastir Pislya zavoyuvannya Meksiki ispancyami vazhlivist Halapi znizilasya Odnak zi zrostannyam torgivli priblizno z 1720 h misto stalo grati vse bilsh pomitnu rol Stala znachno zrostati chiselnist naselennya Na pochatku XIX stolittya Halapa stala arenoyu deyakih vazhlivih istorichnih podij pid chas ruhu za nezalezhnist Meksiki U 1824 roci buv stvorenij pershij zakonodavchij organ shtatu Verakrus i v tomu zh roci Halapa stala stoliceyu shtatu U 1830 roci bulo nadano status mista Pid chas amerikanskogo vtorgnennya 1847 general Antonio Lopes de Santa Anna z armiyeyu v 12 000 cholovik sprobuvav rozbiti suprotivnika blizko Halapi v Meksikanski vijska zaznali vazhkih vtrat 1000 ubitih i 3000 poranenih sho prizvelo do zahoplennya mista amerikancyami U 1862 roci misto znovu piddalosya okupaciyi na cej raz francuzkij U 1890 roci v misto pribuv pershij lokomotiv po novij zaliznici sho zv yazala port Verakrus z centrom krayini U 1920 roci silnij zemletrus zrujnuvav kilka budivel Odnak nezabarom misto bulo vidnovleno U 1978 roci municipalitet uzakoniv napisannya nazvi mista ispanskoyu movoyu ne z literi J a z H EkonomikaOsnovnoyu statteyu ekonomiki mista ye sfera obslugovuvannya turistiv Halapu chasto nazivayut takozh kvitnikom Meksiki tak yak rozvedennya kvitiv vidigraye vazhlivu rol v ekonomici Ye pidpriyemstva z virobnictva kavi tyutyunu pererobci fruktiv ta ovochiv Takozh ye fermi z rozvedennya hudobi j ptici Ye pidpriyemstva naftogazovoyi bavovnyano paperovoyi harchovoyi promislovosti Na plantaciyah viroshuyutsya tehnichni i plodovi kulturi ta in Halapa velikij transportnij vuzol shosejnih dorig ta zaliznic Ye universitet InfrastrukturaZa 15 hvilin yizdi vid mista ye nevelikij aeroport Aeropuerto Nacional El Lencero PersonaliyiAntonio Lopes de Santa Anna 1794 1876 meksikanskij politichnij lider general FotografiyiMiski vulici Kafedralnij sobor Kafedralnij sobor Miskij park Huares Muzej olmekskoyi kulturiPrimitkihttps portales sre gob mx coordinacionpolitica index php entidades 152 veracruz https portales sre gob mx coordinacionpolitica images stories documentos gobiernos rai ver ver4 pdf https veracruz quadratin com mx Hermanamientos de oropel https elpulsoedomex com mx prepara toluca la expo ciudades hermanas http www marcha com mx resumen php id 54546 https portales sre gob mx coordinacionpolitica images stories documentos gobiernos rai ver ver7 pdfPosilannyaOficijnij sajt 30 sichnya 2013 u Wayback Machine Miskij portal Halapa Lajf 6 listopada 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Meksiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi