Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фідель нім Fiedel Fidel віела італ viella фр vielle фідл англ fiddle позначення групи струнних смичкових інструментів ши

Фідель (музичний інструмент)

Фідель (музичний інструмент)

Фідель (нім. Fiedel, Fidel); віела (італ. viella, фр. vielle; фідл (англ. fiddle) — позначення групи струнних смичкових інструментів, широко поширених в середньовічній Європі.

Фідель
image
Віеліст. Анонімна мініатюра з іспанського рукопису (Бібліотека Ескоріаль, Ms. J. b. 1), близько 1300 року
Віеліст. Анонімна мініатюра з іспанського рукопису (Бібліотека Ескоріаль, Ms. J. b. 1), близько 1300 року
Інші назвивіела, віель, фідл
Класифікаціяструнний музичний інструмент, смичковий музичний інструмент, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса321.322-71
Подібні інструменти
image Фідель у Вікісховищі

Етимологія

Ймовірно, різноманіття назв інструмента зводиться до запозичення з середньовічної латини fidula. В германських мовах дало староанглійське fiðele, ісладське Fiðla, німецьке fiedel, англійське fiddle, а в романських — французьке vielle, італійське viola , яке в свою чергу дало французьке viole та англійське viol для нової сім'ї інструментів, що стали, на ряду з віелою, попередниками сучасної скрипки.

Слово fiddle в англійській мові закріпилось за народною назвою скрипки.

В Польщі зафіксована стародавня скрипка, що отримала назву фідель плоцька від місця знаходження, міста (Плоцьк, під час археологічних розкопок.

Історія

Найдавніші зображення фіделя датуються VIII—IX ст., зокрема зображення на книжковій палітурці зі слонової кістки в Луврі; в Утрехтському псалтирі датуються бл. 860 роком. До IX століття належать перші текстові свідоцтва.

Віела, можливо, походить від ліри, візантійського смичкового інструменту, тісно пов'язаного з ребабом, арабським смичковим інструментом. Існує багато середньовічних ілюстрацій різних типів віел у рукописах, скульптурах і картинах.

Починаючи з середини або кінця 15 століття, слово «віела» (фр. vielle) використовувалося для позначення колісної ліри, як скорочена форма її назви: vielle à roue — «віела з колесом».

Зовнішній вигляд та стрій

Нормативним вважається вид, який фідель отримав у XII–XIII століттях: овальний корпус, C-подібні резонаторні отвори, пряма шийка. У XIII–XIV століттях у західній Європі фідель вважався багатофункціональним інструментом, придатним і для сольної гри, і для акомпанементу. у другій половині XIII століття описує віелу як 5-струнний інструмент, який різними музикантами налаштовується по-різному: (1) G-d-g-d1-d1 (струна d описується як бурдон); (2) G-d-g-d1-g1; (3) G-G-d-c1-c1 (у цих налаштуваннях можливо нижня за теситурою струна — також Бурдон). Йоан де Грокейо (бл.1300) поміщає віелу на верху вибудованої ним ієрархії музичних інструментів, супроводжуючи своє судження такими аргументами:

Серед усіх розглянутих нами струнних інструментів найцінніша віела. Бо як розумна душа в силу притаманної їй спроможності (virtualiter) містить в собі інші природні форми, [і як] чотирикутник [містить у собі] трикутник, а більше число менше, так і віела з властивою їй особливістю (virtualiter) обіймає інші інструменти. І хоча деякі інші інструменти в більшій мірі сприяють рухам людської душі (як, наприклад, на бенкетах, іподрому і турнірах — бубон та труба), все ж саме на віелі відмінність всіх музичних форм відчувається більш тонко (subtilius). <...> Справжній майстер виконає на віелі будь-яку музику, пісню і взагалі будь-яку музичну форму.

Віела завдяки п’яти струнам, мала в середньому ширший діапазон, ніж ребек.

Галерея

image
Частина зображення з Cantigas de Santa Maria. Два вієли (ліворуч) і .
Близько 1280 року
Частина зображення з Cantigas de Santa Maria. Два вієли (ліворуч) і .
Близько 1280 року 
image
Віела, або фідл, близько 1310 року, Псалтир Ормсбі, Бодліанська бібліотека
Віела, або фідл, близько 1310 року, Псалтир Ормсбі, Бодліанська бібліотека 
image
Віеліст. З Манесського пісенника.
1305-1315 роки
Віеліст. З Манесського пісенника.
1305-1315 роки 
image
Гравець на трьохструнній віелі. Зображення на полях Псалтиря із Пітерборо.
Початок 14 століття.
Гравець на трьохструнній віелі. Зображення на полях Псалтиря із Пітерборо.
Початок 14 століття. 
image
Напівлюдина-напівзвір грає лівою рукою на триструнній віелі. Зображення на полях Часослова Карла III Наварського.
Початок 15 століття.
Напівлюдина-напівзвір грає лівою рукою на триструнній віелі. Зображення на полях Часослова Карла III Наварського.
Початок 15 століття. 

Література

  • Page C. Voices and Instruments of the Middle Ages: Instrumental Practice and Songs in France, 1100–1300. Berkeley, 1986
  • Сапонов М.А. Менестрели. М., 1996
  • Page C. Music and Instruments of the Middle Ages: Studies in Texts and Performance. Aldershot, 1997

Примітки

  1. Фидель // Музыкальная энциклопедия. Том 5. — М.: Советская энциклопедия, 1981. — Стб. 804—806.
  2. fiddle," Encyclopædia Britannica, from Encyclopædia Britannica Online
  3. Що таке фі́дула — ¿Cómo suena la fídula? ¿Qué es la fídula? | Música Antigua | Universidad de Guanajuato
  4. Fiddle | Traditional, Folk & Celtic | Britannica
  5. fiddle, n.. Oxford English Dictionary, 2nd ed. Oxford University Press. 1989. Процитовано 28 березня 2008.
  6. fiddle, " Encyclopædia Britannica, from Encyclopædia Britannica Online
  7. Schlesinger, Kathleen (1911). «Vielle». In Chisholm, Hugh (ed.). Encyclopædia Britannica. Vol. 28 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 50
  8. Informations lexicographiques
image Це незавершена стаття про музичні інструменти.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fidel nim Fiedel Fidel viela ital viella fr vielle fidl angl fiddle poznachennya grupi strunnih smichkovih instrumentiv shiroko poshirenih v serednovichnij Yevropi FidelVielist Anonimna miniatyura z ispanskogo rukopisu Biblioteka Eskorial Ms J b 1 blizko 1300 rokuVielist Anonimna miniatyura z ispanskogo rukopisu Biblioteka Eskorial Ms J b 1 blizko 1300 rokuInshi nazviviela viel fidlKlasifikaciyastrunnij muzichnij instrument smichkovij muzichnij instrument hordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa321 322 71Podibni instrumentivizantijska lira rebab rebek skripka viuela de arko viola Fidel u VikishovishiEtimologiyaJmovirno riznomanittya nazv instrumenta zvoditsya do zapozichennya z serednovichnoyi latini fidula V germanskih movah dalo staroanglijske fidele isladske Fidla nimecke fiedel anglijske fiddle a v romanskih francuzke vielle italijske viola yake v svoyu chergu dalo francuzke viole ta anglijske viol dlya novoyi sim yi instrumentiv sho stali na ryadu z vieloyu poperednikami suchasnoyi skripki Slovo fiddle v anglijskij movi zakripilos za narodnoyu nazvoyu skripki V Polshi zafiksovana starodavnya skripka sho otrimala nazvu fidel plocka vid miscya znahodzhennya mista Plock pid chas arheologichnih rozkopok IstoriyaNajdavnishi zobrazhennya fidelya datuyutsya VIII IX st zokrema zobrazhennya na knizhkovij paliturci zi slonovoyi kistki v Luvri v Utrehtskomu psaltiri datuyutsya bl 860 rokom Do IX stolittya nalezhat pershi tekstovi svidoctva Viela mozhlivo pohodit vid liri vizantijskogo smichkovogo instrumentu tisno pov yazanogo z rebabom arabskim smichkovim instrumentom Isnuye bagato serednovichnih ilyustracij riznih tipiv viel u rukopisah skulpturah i kartinah Pochinayuchi z seredini abo kincya 15 stolittya slovo viela fr vielle vikoristovuvalosya dlya poznachennya kolisnoyi liri yak skorochena forma yiyi nazvi vielle a roue viela z kolesom Zovnishnij viglyad ta strijNormativnim vvazhayetsya vid yakij fidel otrimav u XII XIII stolittyah ovalnij korpus C podibni rezonatorni otvori pryama shijka U XIII XIV stolittyah u zahidnij Yevropi fidel vvazhavsya bagatofunkcionalnim instrumentom pridatnim i dlya solnoyi gri i dlya akompanementu u drugij polovini XIII stolittya opisuye vielu yak 5 strunnij instrument yakij riznimi muzikantami nalashtovuyetsya po riznomu 1 G d g d1 d1 struna d opisuyetsya yak burdon 2 G d g d1 g1 3 G G d c1 c1 u cih nalashtuvannyah mozhlivo nizhnya za tesituroyu struna takozh Burdon Joan de Grokejo bl 1300 pomishaye vielu na verhu vibudovanoyi nim iyerarhiyi muzichnih instrumentiv suprovodzhuyuchi svoye sudzhennya takimi argumentami Sered usih rozglyanutih nami strunnih instrumentiv najcinnisha viela Bo yak rozumna dusha v silu pritamannoyi yij spromozhnosti virtualiter mistit v sobi inshi prirodni formi i yak chotirikutnik mistit u sobi trikutnik a bilshe chislo menshe tak i viela z vlastivoyu yij osoblivistyu virtualiter obijmaye inshi instrumenti I hocha deyaki inshi instrumenti v bilshij miri spriyayut ruham lyudskoyi dushi yak napriklad na benketah ipodromu i turnirah bubon ta truba vse zh same na vieli vidminnist vsih muzichnih form vidchuvayetsya bilsh tonko subtilius lt gt Spravzhnij majster vikonaye na vieli bud yaku muziku pisnyu i vzagali bud yaku muzichnu formu Viela zavdyaki p yati strunam mala v serednomu shirshij diapazon nizh rebek GalereyaChastina zobrazhennya z Cantigas de Santa Maria Dva viyeli livoruch i Blizko 1280 rokuChastina zobrazhennya z Cantigas de Santa Maria Dva viyeli livoruch i Blizko 1280 roku Viela abo fidl blizko 1310 roku Psaltir Ormsbi Bodlianska bibliotekaViela abo fidl blizko 1310 roku Psaltir Ormsbi Bodlianska biblioteka Vielist Z Manesskogo pisennika 1305 1315 rokiVielist Z Manesskogo pisennika 1305 1315 roki Gravec na trohstrunnij vieli Zobrazhennya na polyah Psaltirya iz Piterboro Pochatok 14 stolittya Gravec na trohstrunnij vieli Zobrazhennya na polyah Psaltirya iz Piterboro Pochatok 14 stolittya Napivlyudina napivzvir graye livoyu rukoyu na tristrunnij vieli Zobrazhennya na polyah Chasoslova Karla III Navarskogo Pochatok 15 stolittya Napivlyudina napivzvir graye livoyu rukoyu na tristrunnij vieli Zobrazhennya na polyah Chasoslova Karla III Navarskogo Pochatok 15 stolittya LiteraturaPage C Voices and Instruments of the Middle Ages Instrumental Practice and Songs in France 1100 1300 Berkeley 1986 Saponov M A Menestreli M 1996 Page C Music and Instruments of the Middle Ages Studies in Texts and Performance Aldershot 1997PrimitkiFidel Muzykalnaya enciklopediya Tom 5 M Sovetskaya enciklopediya 1981 Stb 804 806 fiddle Encyclopaedia Britannica from Encyclopaedia Britannica Online Sho take fi dula Como suena la fidula Que es la fidula Musica Antigua Universidad de Guanajuato Fiddle Traditional Folk amp Celtic Britannica fiddle n Oxford English Dictionary 2nd ed Oxford University Press 1989 Procitovano 28 bereznya 2008 fiddle Encyclopaedia Britannica from Encyclopaedia Britannica Online Schlesinger Kathleen 1911 Vielle In Chisholm Hugh ed Encyclopaedia Britannica Vol 28 11th ed Cambridge University Press p 50 Informations lexicographiques Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ