Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фіалка лісова | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Viola reichenbachiana Jordan ex Boreau, 1857 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Viola sylvestris | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Фіа́лка лісова́ (Viola reichenbachiana) — багаторічна рослина родини фіалкових, близько споріднена із фіалкою Рівіна. Низька напіврозеткова рослина із бузково-фіолетовими квітами без запаху. Поширена в Європі та деяких регіонах Африки та Азії. Зростає у трав'яному покриві тінистих лісів. Регіонально рідкісний вид, узятий під охорону в Естонії та Фінляндії. Декоративна рослина, яку інколи використовують як їстівну та лікарську.
Назва
В Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин для цього виду зареєстровані наступні синоніми:
- фія́лка лісова́ — питомо українська назва цієї рослини, яку Ю. Кобів пропонує як основну. Втім, через русифікацію української мови у XX столітті м'яке «я» в родовому епітеті трансформувалося в «а» і назва «фіалка лісова» наразі поширеніша;
- фіа́лка Рейхенба́ха — науковий синонім, що є дослівним перекладом латинської назви. Цю назву фіалка лісова отримала на честь німецького ботаніка Людвіга Райхенбаха (за старими правописними вимогами його прізвище писалося як Рейхенбах);
- брато́к лісови́й — народний синонім, в якому відтворена застосовувана й до інших видів фіалок форма «браток», «братки́», «бра́тики»;
- пі́дліска, про́ліски борові́ — у цих назвах, так само як і у видових епітетах попередніх, відтворена екологічна приуроченість цієї рослини до лісів, де вона трапляється у трав'яному покриві. Разом з тим назва «підліска» часто застосовується й до інших видів фіалок, а народну назву «проліски» в цьому випадку не слід плутати із науковою назвою роду Проліска, приналежного до геть іншої ботанічної родини;
- золоту́шник, серде́чник — ці назви вказують на хвороби, які у народній медицині намагалися лікувати за допомогою фіалки лісової;
- череви́чки зозу́лині — походження цієї назви невідоме, однак слід враховувати, що її застосовують і до багатьох інших неспоріднених рослин.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина, що під час цвітіння має висоту (4) 5—15 см, а при плодоношенні сягає 25 —30 см заввишки. . Зазвичай цей вид є листопадним, однак інколи розетка листків зимує зеленою.
Кореневище лускате, коротке, вертикальне, слабко розгалужене, утворює дернинки. Стебла нечисленні, прямостоячі або висхідні, голі, в нижній частині червонуваті, виходять із пазух розеткових листків. Середні міжвузля довші за інші. Прості листки завдовжки 1—7 см та завширшки 0,8—5 см бувають двох типів: нижні зібрані в розетку і мають голі черешки завдовжки 2—5 см, стеблові — чергові та мають голі черешки завдовжки 0,5—3 см. Листкові пластинки формою від яйцеподібних до широкояйцеподібних (майже круглих), із серцеподібною основою, що може бути вирізана слабко чи дуже сильно, більш-менш глибокою, часто (особливо у нижніх листків) вузькою пазухою, мають городчасті краї, гострі чи загострені кінці, вкриті короткими жорсткими волосками, рідше — голі, темно-зеленого кольору, інколи із бузковим відтінком. Листкові пластинки листків, розташованих у верхній половині або чверті стебла, мають дещо прямі або трохи опуклі краї, що сходяться під прямим чи гострим кутом. Прилистки завдовжки 6-8 мм лінійно-ланцетні або лінійно-шилоподібні, по краю вкриті густими і довгими гребінчастими війками, зрідка бувають майже цілокраїми. Нижні лускоподібні прилистки зростаються попарно і мають бурий колір, інші — вільні, здебільшого буруваті і лише найвищі зеленкуваті.
Квітконіжки виходять з пазух листків, але довші за них, тонкі, голі, у верхній частині зігнуті й несуть по два шилоподібних чи лінійних, цілокраїх, загострених приквітка, кожен завдовжки 2—3 мм та завширшки 0,5—1 мм. Квітки завдовжки 1,5—2,2 см поодинокі, зигоморфні, двостатеві, без запаху. Чашолистки завдовжки 5—8 мм, завширшки 1,5—2,5 мм, вузьколанцетні чи ланцетно-шилоподібні, цілокраї, гострі, голі, нижні — з невеличкими придатками завдовжки до 1 мм, верхні — без придатків або з малорозвинутими придатками. Пелюсток п'ять, вони сягають 5—10 мм завдовжки та 2,5—3 мм завширшки, формою вузькооберненояйцеподібні, із клиноподібною основою, тупі, голі, пурпурово-бузкового кольору із білуватою основою, на трьох нижніх пелюстках помітні фіолетові риски на білому тлі. Дві верхні пелюстки спрямовані вверх і вбоки, розходяться під відносно великим кутом; нижні, навпаки, зближені, причому бічні коротші за центральну, до того ж, бічні пелюстки у зіві борідчасті. Пурпурово-фіолетовий шпорець 5—7 мм завдовжки, тонкий, циліндричний, спрямований прямо або вниз, має заокруглену верхівку без виїмки. Тичинок п'ять. Стовпчик на верхівці із сосочками, з дещо видовженим горизонтальним дзьобиком.
Плоди — голі коробочки блідо-коричневого кольору, що складаються з трьох видовжено-яйцеподібних, гострих, гранчастих камер. Довжина плоду сягає 6—9 мм, ширина становить близько 4 мм. Насінини завдовжки близько 2 мм, завширшки близько 1,5 мм, яйцеподібні, коричневі або жовтуваті, мають придатки світлішого кольору — .
Число хромосом 2n = 20.
Поширення
Ареал фіалки лісової осяжний — він охоплює більшу частину Європи за винятком найпівнічніших та найсхідніших частин цього субконтиненту. На півночі межа ареалу проходить через континентальну частину Данії, південь Швеції, Фінляндію, на сході — через балтійські країни, Україну та Молдову, на півдні — через Грецію, східну частину Італії, Корсику та Іспанію, на заході — через Британські острови. Крім того, існують великі ексклави за межами Європи. Так, ця рослина знайдена у Північній Африці, де вона, зокрема, зростає на теренах Марокко й Алжиру; у Малій Азії, на Кавказі, в Пакистані, Гімалайських горах та на Канарських островах.
В Україні її ареал складається з двох частин: перша охоплює Карпати та Прикарпаття, правобережну частину Полісся та українського лісостепу; друга — гірські райони Кримського півострова.
Екологія
Рослина помірно морозостійка, здатна переносити морози до —15 °C, але у північній частині середньої смуги зимує під укриттям. Фіалка лісова — тінелюбний і вологолюбний вид, що зростає як на неосвітлених ділянках, так і у напівзатінку. Віддає перевагу помірно родючим глинистим (рідше — піщаним) ґрунтам з істотною домішкою гумусу, нейтральним чи слабокислим (pH 6—7). Добре реагує на підвищений вміст кальцію. Зростає у трав'яному покриві негустих широколистяних, рідше — сосново-широколистяних чи хвойних лісів. У горах трапляється лише у нижньому поясі.
Розмножується насінням. Квітне у різних частинах ареалу з кінця березня по червень включно, але в межах однієї кліматичної зони не довше місяця. Іноді спостерігають повторне цвітіння у серпні—вересні. Запилення виконують переважно бджоли. У природі фіалка лісова утворює гібриди із фіалкою дивовижною, білою, собачою, , високою, низькою, персиколистою, , Рівіна, причому від схрещування з останнім видом утворився новий — .
Як і в інших видів фіалок, у розповсюдженні насіння цієї рослини велику роль відіграють мурахи, яких приваблюють їстівні придатки-елайосоми на насінинах. Збираючи насіння, комахи розносять його по своїх стежках, по дорозі з'їдають придатки, а самі насінини викидають на відстані від материнської рослини. Таке явище називають мірмекохорією.
Значення і статус виду
Фіалку лісову інколи вирощують у садках як декоративну рослину. Висаджують її під деревами, у тінистих та напівтінистих місцях, де вона створює однорідний покрив. У культурі її висівають восени, а навесні розсаду пересаджують на постійне місце.
Молоді листки та квіткові бруньки цього виду можна споживати у сирому чи переробленому вигляді. Зазвичай їх додають у салати чи в супи. Однак, споживання у великій кількості рослин, що вже мають пожовклі квітки, може викликати пронос. Крім того, листки фіалки лісової іноді використовують як сурогат чаю.
У народній медицині траву цієї рослини застосовують для лікування хвороб дихальних шляхів, в тому числі й туберкульозу. Раніше фіалкою лісовою намагалися лікувати навіть холеру. Зовнішньо листки цієї рослини прикладають до ран, укусів комах.
На північно-східному кордоні ареалу, у Фінляндії та Естонії, фіалка лісова стала рідкісною, зокрема, вона швидко зникає на Аландських островах, тому у цих двох країнах узята під охорону. Головною загрозою для виду у цих регіонах є вирубування лісів. Разом з тим, чисельність цієї рослини на Аландських островах може бути дещо більшою, ніж зазначається, оскільки цей вид доволі важко відрізнити від схожої фіалки Рівіна, яка також росте у цій місцевості.
Таксономія
Згідно Словника українських наукових і народних назв судинних рослин та сайту The Plant List для цього виду зареєстрований тільки один латинський синонім — Viola sylvestris Lam. pro parte.
Див. також
Джерела
- Viola reichenbachiana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- The Plant List: Viola reichenbachiana. (англ.)
- Viola reichenbachiana Jordan ex Boreau Описание таксона [Viola reichenbachiana Jordan ex Boreau Опис таксона]. Сайт «Плантаріум» ((рос.)) . Процитовано 10 вересня 2017.
- Early Dog Violet [Фіалка лісова]. Сайт «NatureGate» ((англ.)) . Процитовано 10 вересня 2017.
- Флора СССР. В 30-ти томах / Главный редактор акад. В. Л. Комаров; Редакторы тома Б. К. Шишкин, Е. Г. Бобров. — М., Л.: АН СССР, 1949. — Т. XV. — С. 378—379. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fialka lisovaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Sudinni Tracheophyta Nasinni Spermatophyta Pokritonasinni Magnoliophyta EvdikotiPidklas Rozidi Rosids Poryadok Malpigiyecviti Malpighiales Rodina Fialkovi Violaceae Rid Fialka Viola Vid Fialka zapashnaBinomialna nazvaViola reichenbachiana Jordan ex Boreau 1857SinonimiViola sylvestrisPosilannyaVikishovishe Viola reichenbachianaVikividi Viola reichenbachianaThe Plant List kew 2459911 Fia lka lisova Viola reichenbachiana bagatorichna roslina rodini fialkovih blizko sporidnena iz fialkoyu Rivina Nizka napivrozetkova roslina iz buzkovo fioletovimi kvitami bez zapahu Poshirena v Yevropi ta deyakih regionah Afriki ta Aziyi Zrostaye u trav yanomu pokrivi tinistih lisiv Regionalno ridkisnij vid uzyatij pid ohoronu v Estoniyi ta Finlyandiyi Dekorativna roslina yaku inkoli vikoristovuyut yak yistivnu ta likarsku NazvaV Slovniku ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin dlya cogo vidu zareyestrovani nastupni sinonimi fiya lka lisova pitomo ukrayinska nazva ciyeyi roslini yaku Yu Kobiv proponuye yak osnovnu Vtim cherez rusifikaciyu ukrayinskoyi movi u XX stolitti m yake ya v rodovomu epiteti transformuvalosya v a i nazva fialka lisova narazi poshirenisha fia lka Rejhenba ha naukovij sinonim sho ye doslivnim perekladom latinskoyi nazvi Cyu nazvu fialka lisova otrimala na chest nimeckogo botanika Lyudviga Rajhenbaha za starimi pravopisnimi vimogami jogo prizvishe pisalosya yak Rejhenbah brato k lisovi j narodnij sinonim v yakomu vidtvorena zastosovuvana j do inshih vidiv fialok forma bratok bratki bra tiki pi dliska pro liski borovi u cih nazvah tak samo yak i u vidovih epitetah poperednih vidtvorena ekologichna priurochenist ciyeyi roslini do lisiv de vona traplyayetsya u trav yanomu pokrivi Razom z tim nazva pidliska chasto zastosovuyetsya j do inshih vidiv fialok a narodnu nazvu proliski v comu vipadku ne slid plutati iz naukovoyu nazvoyu rodu Proliska prinalezhnogo do get inshoyi botanichnoyi rodini zolotu shnik serde chnik ci nazvi vkazuyut na hvorobi yaki u narodnij medicini namagalisya likuvati za dopomogoyu fialki lisovoyi cherevi chki zozu lini pohodzhennya ciyeyi nazvi nevidome odnak slid vrahovuvati sho yiyi zastosovuyut i do bagatoh inshih nesporidnenih roslin OpisViglyad speredu kvitki u povnomu rozkviti Plodi i nasinnya na yakomu mozhna pobachiti dribni elajosomi svitlishogo koloru Bagatorichna trav yanista roslina sho pid chas cvitinnya maye visotu 4 5 15 sm a pri plodonoshenni syagaye 25 30 sm zavvishki Zazvichaj cej vid ye listopadnim odnak inkoli rozetka listkiv zimuye zelenoyu Korenevishe luskate korotke vertikalne slabko rozgaluzhene utvoryuye derninki Stebla nechislenni pryamostoyachi abo vishidni goli v nizhnij chastini chervonuvati vihodyat iz pazuh rozetkovih listkiv Seredni mizhvuzlya dovshi za inshi Prosti listki zavdovzhki 1 7 sm ta zavshirshki 0 8 5 sm buvayut dvoh tipiv nizhni zibrani v rozetku i mayut goli chereshki zavdovzhki 2 5 sm steblovi chergovi ta mayut goli chereshki zavdovzhki 0 5 3 sm Listkovi plastinki formoyu vid yajcepodibnih do shirokoyajcepodibnih majzhe kruglih iz sercepodibnoyu osnovoyu sho mozhe buti virizana slabko chi duzhe silno bilsh mensh glibokoyu chasto osoblivo u nizhnih listkiv vuzkoyu pazuhoyu mayut gorodchasti krayi gostri chi zagostreni kinci vkriti korotkimi zhorstkimi voloskami ridshe goli temno zelenogo koloru inkoli iz buzkovim vidtinkom Listkovi plastinki listkiv roztashovanih u verhnij polovini abo chverti stebla mayut desho pryami abo trohi opukli krayi sho shodyatsya pid pryamim chi gostrim kutom Prilistki zavdovzhki 6 8 mm linijno lancetni abo linijno shilopodibni po krayu vkriti gustimi i dovgimi grebinchastimi vijkami zridka buvayut majzhe cilokrayimi Nizhni luskopodibni prilistki zrostayutsya poparno i mayut burij kolir inshi vilni zdebilshogo buruvati i lishe najvishi zelenkuvati Kvitkonizhki vihodyat z pazuh listkiv ale dovshi za nih tonki goli u verhnij chastini zignuti j nesut po dva shilopodibnih chi linijnih cilokrayih zagostrenih prikvitka kozhen zavdovzhki 2 3 mm ta zavshirshki 0 5 1 mm Kvitki zavdovzhki 1 5 2 2 sm poodinoki zigomorfni dvostatevi bez zapahu Chasholistki zavdovzhki 5 8 mm zavshirshki 1 5 2 5 mm vuzkolancetni chi lancetno shilopodibni cilokrayi gostri goli nizhni z nevelichkimi pridatkami zavdovzhki do 1 mm verhni bez pridatkiv abo z malorozvinutimi pridatkami Pelyustok p yat voni syagayut 5 10 mm zavdovzhki ta 2 5 3 mm zavshirshki formoyu vuzkoobernenoyajcepodibni iz klinopodibnoyu osnovoyu tupi goli purpurovo buzkovogo koloru iz biluvatoyu osnovoyu na troh nizhnih pelyustkah pomitni fioletovi riski na bilomu tli Dvi verhni pelyustki spryamovani vverh i vboki rozhodyatsya pid vidnosno velikim kutom nizhni navpaki zblizheni prichomu bichni korotshi za centralnu do togo zh bichni pelyustki u zivi boridchasti Purpurovo fioletovij shporec 5 7 mm zavdovzhki tonkij cilindrichnij spryamovanij pryamo abo vniz maye zaokruglenu verhivku bez viyimki Tichinok p yat Stovpchik na verhivci iz sosochkami z desho vidovzhenim gorizontalnim dzobikom Plodi goli korobochki blido korichnevogo koloru sho skladayutsya z troh vidovzheno yajcepodibnih gostrih granchastih kamer Dovzhina plodu syagaye 6 9 mm shirina stanovit blizko 4 mm Nasinini zavdovzhki blizko 2 mm zavshirshki blizko 1 5 mm yajcepodibni korichnevi abo zhovtuvati mayut pridatki svitlishogo koloru Chislo hromosom 2n 20 PoshirennyaAreal fialki lisovoyi osyazhnij vin ohoplyuye bilshu chastinu Yevropi za vinyatkom najpivnichnishih ta najshidnishih chastin cogo subkontinentu Na pivnochi mezha arealu prohodit cherez kontinentalnu chastinu Daniyi pivden Shveciyi Finlyandiyu na shodi cherez baltijski krayini Ukrayinu ta Moldovu na pivdni cherez Greciyu shidnu chastinu Italiyi Korsiku ta Ispaniyu na zahodi cherez Britanski ostrovi Krim togo isnuyut veliki eksklavi za mezhami Yevropi Tak cya roslina znajdena u Pivnichnij Africi de vona zokrema zrostaye na terenah Marokko j Alzhiru u Malij Aziyi na Kavkazi v Pakistani Gimalajskih gorah ta na Kanarskih ostrovah V Ukrayini yiyi areal skladayetsya z dvoh chastin persha ohoplyuye Karpati ta Prikarpattya pravoberezhnu chastinu Polissya ta ukrayinskogo lisostepu druga girski rajoni Krimskogo pivostrova EkologiyaRoslina pomirno morozostijka zdatna perenositi morozi do 15 C ale u pivnichnij chastini serednoyi smugi zimuye pid ukrittyam Fialka lisova tinelyubnij i vologolyubnij vid sho zrostaye yak na neosvitlenih dilyankah tak i u napivzatinku Viddaye perevagu pomirno rodyuchim glinistim ridshe pishanim gruntam z istotnoyu domishkoyu gumusu nejtralnim chi slabokislim pH 6 7 Dobre reaguye na pidvishenij vmist kalciyu Zrostaye u trav yanomu pokrivi negustih shirokolistyanih ridshe sosnovo shirokolistyanih chi hvojnih lisiv U gorah traplyayetsya lishe u nizhnomu poyasi Rozmnozhuyetsya nasinnyam Kvitne u riznih chastinah arealu z kincya bereznya po cherven vklyuchno ale v mezhah odniyeyi klimatichnoyi zoni ne dovshe misyacya Inodi sposterigayut povtorne cvitinnya u serpni veresni Zapilennya vikonuyut perevazhno bdzholi U prirodi fialka lisova utvoryuye gibridi iz fialkoyu divovizhnoyu biloyu sobachoyu visokoyu nizkoyu persikolistoyu Rivina prichomu vid shreshuvannya z ostannim vidom utvorivsya novij Yak i v inshih vidiv fialok u rozpovsyudzhenni nasinnya ciyeyi roslini veliku rol vidigrayut murahi yakih privablyuyut yistivni pridatki elajosomi na nasininah Zbirayuchi nasinnya komahi roznosyat jogo po svoyih stezhkah po dorozi z yidayut pridatki a sami nasinini vikidayut na vidstani vid materinskoyi roslini Take yavishe nazivayut mirmekohoriyeyu Znachennya i status viduFialku lisovu inkoli viroshuyut u sadkah yak dekorativnu roslinu Visadzhuyut yiyi pid derevami u tinistih ta napivtinistih miscyah de vona stvoryuye odnoridnij pokriv U kulturi yiyi visivayut voseni a navesni rozsadu peresadzhuyut na postijne misce Molodi listki ta kvitkovi brunki cogo vidu mozhna spozhivati u siromu chi pereroblenomu viglyadi Zazvichaj yih dodayut u salati chi v supi Odnak spozhivannya u velikij kilkosti roslin sho vzhe mayut pozhovkli kvitki mozhe viklikati pronos Krim togo listki fialki lisovoyi inodi vikoristovuyut yak surogat chayu U narodnij medicini travu ciyeyi roslini zastosovuyut dlya likuvannya hvorob dihalnih shlyahiv v tomu chisli j tuberkulozu Ranishe fialkoyu lisovoyu namagalisya likuvati navit holeru Zovnishno listki ciyeyi roslini prikladayut do ran ukusiv komah Na pivnichno shidnomu kordoni arealu u Finlyandiyi ta Estoniyi fialka lisova stala ridkisnoyu zokrema vona shvidko znikaye na Alandskih ostrovah tomu u cih dvoh krayinah uzyata pid ohoronu Golovnoyu zagrozoyu dlya vidu u cih regionah ye virubuvannya lisiv Razom z tim chiselnist ciyeyi roslini na Alandskih ostrovah mozhe buti desho bilshoyu nizh zaznachayetsya oskilki cej vid dovoli vazhko vidrizniti vid shozhoyi fialki Rivina yaka takozh roste u cij miscevosti TaksonomiyaZgidno Slovnika ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin ta sajtu The Plant List dlya cogo vidu zareyestrovanij tilki odin latinskij sinonim Viola sylvestris Lam pro parte Div takozhSpisok vidiv rodu fialkaDzherelaViola reichenbachiana Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 The Plant List Viola reichenbachiana angl Viola reichenbachiana Jordan ex Boreau Opisanie taksona Viola reichenbachiana Jordan ex Boreau Opis taksona Sajt Plantarium ros Procitovano 10 veresnya 2017 Early Dog Violet Fialka lisova Sajt NatureGate angl Procitovano 10 veresnya 2017 Flora SSSR V 30 ti tomah Glavnyj redaktor akad V L Komarov Redaktory toma B K Shishkin E G Bobrov M L AN SSSR 1949 T XV S 378 379 ros