Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фундамента́льні науко́ві дослі́дження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.
| Фундаментальні наукові дослідження | |
| Протилежне | прикладні наукові дослідження |
|---|---|
Фундаментальні (теоретичні) наукові дослідження означають: основні, головні.
Протилежне — прикладні наукові дослідження.
Загальна характеристика
Теоретичний рівень наукового дослідження пов'язаний з глибоким аналізом наукових фактів, з проникненням в сутність явищ, що досліджуються, з пізнанням та формулюванням законів науки, тобто з поясненням предметів і процесів реальної дійсності. Результати теоретичного дослідження знаходять своє вираження в таких формах, як закон, теорія, наукова гіпотеза.
Закон — внутрішній суттєвий та стійкий зв'язок явищ, що обумовлює їх впорядковану зміну.
Теорія — система узагальненого достовірного знання про той чи інший «фрагмент» дійсності, яка описує, пояснює та передбачає функціонування визначеної сукупності об'єктів, що його складають.
Гіпотеза — система умовиводів, за допомогою яких на основі ряду фактів робиться висновок про існування об'єкта, зв'язки або причини явища, причому цей висновок не можна вважати абсолютно достовірним.
На основі емпіричних даних на теоретичному рівні дослідження відбувається об'єднання за допомогою думки об'єктів, що досліджуються, осягнення їх сутності, законів їх існування, які становлять основний зміст теорій. Таким чином на теоретичному рівні дослідження за допомогою специфічних методів вирішуються свої пізнавальні завдання. По-перше, дослідник пізнає сутність об'єктів, що вивчаються; по-друге, на теоретичному рівні відбувається осягнення об'єктивної істини у всій її конкретності та повноті змісту. На основі теоретичного пояснення та пізнаних законів відбувається наукове передбачення майбутнього.
Таким чином, метою теоретичних досліджень є виявлення істотних зв'язків між об'єктом, що досліджується, та оточуючим середовищем, пояснення та узагальнення резуль-татів емпіричного дослідження, виявлення загальних закономірностей та їх формалізація. Теоретичне дослідження завершується формуванням теорії — системи наукових достовірних знань у формі тверджень і доведень, яка не обов'язково пов'язана з побудовою її математичного апарату.
Теоретичне дослідження включає такі процедури:
- — аналіз сутності процесів, явищ;
- — формулювання гіпотези дослідження;
- — побудову (розроблення) фізичної моделі;
- — проведення математичного дослідження (створення математичної моделі);
- — аналіз теоретичних рішень;
- — формулювання висновків.
Якщо не можна виконати математичне дослідження, то робоча гіпотеза формулюється в словесній формі із залученням графіків, таблиць тощо. Теоретичні дослідження відіграють велику роль у процесі пізнання об'єктивної дійсності, оскільки вони дозволяють глибоко проникнути у сутність природних явищ, створюють наукову картину світу, що постійно розвивається. Теоретичні дослідження є функцією мислення, яка полягає в тому, щоб відкривати, перевіряти, частково освоювати різні області природи, створювати та розвивати світобачення.
Методи теоретичних досліджень
До основних загальнонаукових методів, які використовуються на теоретичному рівні дослідження, можуть бути віднесені методи: аналізу та синтезу, індукції і дедукції, сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізації та формалізації, системний підхід.
При розробленні теорій поряд з цими методами використовуються й інші методи. Так, значну роль при побудові будь-яких теорій відіграють, наприклад, логічні закони, що мають нормативний характер. До цих законів відносять: закон тотожності, закон протиріччя, закон виключення третього та закон достатньої підстави.
Закон тотожності визначає, що предмет думки в межах одного міркування повинен лишатися незмінним А є А (А = А), де А — це думка. Цей закон потребує, щоб у повідомленні всі поняття і судження мали однозначний характер, виключали багатозначність і невизначеність. Згідно із законом протиріччя не можуть бути одночасно істинними два висновки, один з яких щось стверджує, а другий заперечує те саме. Закон стверджує: «неправильно, що А і не А одночасно істинні».
Основою закону протиріччя є якісна визначеність речей і явищ, відносна стійкість їх властивостей. Свідоме використання цього закону допомагає виявити і ліквідувати протиріччя в поясненні фактів і явищ, виробити критичне ставлення до будь-якого роду неточностей і непослідовностей в отриманій інформації. Закон виключення третього стверджує, що з двох суперечливих суджень одне помилкове, а друге істинне. Третього не дано. Він виражається формулою: «А є або В, або не В». Наприклад, якщо правильним є судження «Наш університет є державним навчальним закладом», то судження «Наш університет не є державним навчальним закладом» — помилкове.
Вимогу доказовості наукових висновків, обґрунтованості суджень виражає закон достатньої підстави, який формулюється таким чином: будь-яка слушна думка дає достатньо підстав для свого обґрунтування. Спеціальними принципами побудови теорій слугують також принципи формування аксіоматичних теорій (тобто теорій, які побудовані на деякій множині тверджень, що приймаються без доведень, — аксіом, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил), що базуються на критеріях несуперечності, повноти та незалежності систем аксіом та гіпотез. Використання математичних методів у дослідженнях Вирішення наукових завдань за допомогою математичних методів здійснюється шляхом математичного формулювання завдання (розроблення математичної моделі), вибору методу дослідження одержаної математичної моделі, аналізу одержаного математичного результату.
Математичне формулювання завдання, як правило, подається у вигляді чисел, геометричних образів, функцій, систем рівнянь тощо. Математична модель є системою математичних співвідношень — формул, функцій, рівнянь, систем рівнянь, що описують ті або інші сторони об'єкта, який вивчається, явища, процесу.
Першим етапом математичного моделювання є постановка завдання, визначення об'єкта та цілей дослідження, визначення критеріїв (ознак) вивчення об'єктів та управління ними. Наступним етапом моделювання є вибір типу математичної моделі. Звичайно послідо-вно будується кілька моделей. Порівняння результатів їх дослідження з реальністю дозволяє встановити найкращу з них. Процес вибору математичної моделі об'єкта закінчується етапом її попереднього контролю. При цьому здійснюються такі види контролю: розмірностей; порядків; характеру залежностей; екстремальних ситуацій; граничних умов; математичної замкненості; фізичного сенсу; стійкості моделі.
Після математичного формулювання завдання (розроблення математичної моделі) здійснюють етап вибору методу дослідження одержаної математичної моделі. Вибір методу дослідження математичної моделі безпосередньо пов'язаний з такими поняттями, як зовнішня та внутрішня правдоподібність. Під зовнішньою правдоподібністю дослідження математичної моделі розуміється очікуваний ступінь адекватності математичної моделі реальному об'єкту стосовно якостей, які цікавлять дослідника. Під внутрішньою правдоподібністю дослідження математичної моделі розуміється очікуваний ступінь точності рішення одержаних рівнянь, які прийняті за математичну модель, об'єкт. Вибір методу дослідження математичної моделі багато в чому визначається її видом.
Статичні системи, що представлені за допомогою алгебраїчних рівнянь, досліджуються за допомогою визначників, методу ітерацій, методів Крамера і Гауса. У разі труднощів з аналітичними рішеннями використовуються приблизні методи: графічний метод; метод хорд; метод дотичних. Дослідження динамічних режимів функціонування об'єкта, що представлені за допомогою диференціальних рівнянь, також визначається класом, до якого належать ці рівняння.
Для розв'язання диференціальних рівнянь використовують такі методи: метод розділення змінних; метод підстановки; ; метод якісного аналізу тощо. Для одержання приблизних рішень використовують метод послідовних наближень, метод функціональних рядів; метод Рунге — Кута; числові методи інтегрування тощо.
Див. також
Джерела
Посилання
- Фундаментальне і прикладне знання в авіокосмічних дослідженнях
- Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fundamenta lni nauko vi dosli dzhennya naukova teoretichna ta abo eksperimentalna diyalnist spryamovana na oderzhannya novih znan pro zakonomirnosti rozvitku prirodi suspilstva lyudini yih vzayemozv yazku Fundamentalni naukovi doslidzhennya Protilezhneprikladni naukovi doslidzhennya Fundamentalni teoretichni naukovi doslidzhennya oznachayut osnovni golovni Protilezhne prikladni naukovi doslidzhennya Zagalna harakteristikaTeoretichnij riven naukovogo doslidzhennya pov yazanij z glibokim analizom naukovih faktiv z proniknennyam v sutnist yavish sho doslidzhuyutsya z piznannyam ta formulyuvannyam zakoniv nauki tobto z poyasnennyam predmetiv i procesiv realnoyi dijsnosti Rezultati teoretichnogo doslidzhennya znahodyat svoye virazhennya v takih formah yak zakon teoriya naukova gipoteza Zakon vnutrishnij suttyevij ta stijkij zv yazok yavish sho obumovlyuye yih vporyadkovanu zminu Teoriya sistema uzagalnenogo dostovirnogo znannya pro toj chi inshij fragment dijsnosti yaka opisuye poyasnyuye ta peredbachaye funkcionuvannya viznachenoyi sukupnosti ob yektiv sho jogo skladayut Gipoteza sistema umovivodiv za dopomogoyu yakih na osnovi ryadu faktiv robitsya visnovok pro isnuvannya ob yekta zv yazki abo prichini yavisha prichomu cej visnovok ne mozhna vvazhati absolyutno dostovirnim Na osnovi empirichnih danih na teoretichnomu rivni doslidzhennya vidbuvayetsya ob yednannya za dopomogoyu dumki ob yektiv sho doslidzhuyutsya osyagnennya yih sutnosti zakoniv yih isnuvannya yaki stanovlyat osnovnij zmist teorij Takim chinom na teoretichnomu rivni doslidzhennya za dopomogoyu specifichnih metodiv virishuyutsya svoyi piznavalni zavdannya Po pershe doslidnik piznaye sutnist ob yektiv sho vivchayutsya po druge na teoretichnomu rivni vidbuvayetsya osyagnennya ob yektivnoyi istini u vsij yiyi konkretnosti ta povnoti zmistu Na osnovi teoretichnogo poyasnennya ta piznanih zakoniv vidbuvayetsya naukove peredbachennya majbutnogo Takim chinom metoyu teoretichnih doslidzhen ye viyavlennya istotnih zv yazkiv mizh ob yektom sho doslidzhuyetsya ta otochuyuchim seredovishem poyasnennya ta uzagalnennya rezul tativ empirichnogo doslidzhennya viyavlennya zagalnih zakonomirnostej ta yih formalizaciya Teoretichne doslidzhennya zavershuyetsya formuvannyam teoriyi sistemi naukovih dostovirnih znan u formi tverdzhen i doveden yaka ne obov yazkovo pov yazana z pobudovoyu yiyi matematichnogo aparatu Teoretichne doslidzhennya vklyuchaye taki proceduri analiz sutnosti procesiv yavish formulyuvannya gipotezi doslidzhennya pobudovu rozroblennya fizichnoyi modeli provedennya matematichnogo doslidzhennya stvorennya matematichnoyi modeli analiz teoretichnih rishen formulyuvannya visnovkiv Yaksho ne mozhna vikonati matematichne doslidzhennya to robocha gipoteza formulyuyetsya v slovesnij formi iz zaluchennyam grafikiv tablic tosho Teoretichni doslidzhennya vidigrayut veliku rol u procesi piznannya ob yektivnoyi dijsnosti oskilki voni dozvolyayut gliboko proniknuti u sutnist prirodnih yavish stvoryuyut naukovu kartinu svitu sho postijno rozvivayetsya Teoretichni doslidzhennya ye funkciyeyu mislennya yaka polyagaye v tomu shob vidkrivati pereviryati chastkovo osvoyuvati rizni oblasti prirodi stvoryuvati ta rozvivati svitobachennya Metodi teoretichnih doslidzhenDo osnovnih zagalnonaukovih metodiv yaki vikoristovuyutsya na teoretichnomu rivni doslidzhennya mozhut buti vidneseni metodi analizu ta sintezu indukciyi i dedukciyi shodzhennya vid abstraktnogo do konkretnogo idealizaciyi ta formalizaciyi sistemnij pidhid Pri rozroblenni teorij poryad z cimi metodami vikoristovuyutsya j inshi metodi Tak znachnu rol pri pobudovi bud yakih teorij vidigrayut napriklad logichni zakoni sho mayut normativnij harakter Do cih zakoniv vidnosyat zakon totozhnosti zakon protirichchya zakon viklyuchennya tretogo ta zakon dostatnoyi pidstavi Zakon totozhnosti viznachaye sho predmet dumki v mezhah odnogo mirkuvannya povinen lishatisya nezminnim A ye A A A de A ce dumka Cej zakon potrebuye shob u povidomlenni vsi ponyattya i sudzhennya mali odnoznachnij harakter viklyuchali bagatoznachnist i neviznachenist Zgidno iz zakonom protirichchya ne mozhut buti odnochasno istinnimi dva visnovki odin z yakih shos stverdzhuye a drugij zaperechuye te same Zakon stverdzhuye nepravilno sho A i ne A odnochasno istinni Osnovoyu zakonu protirichchya ye yakisna viznachenist rechej i yavish vidnosna stijkist yih vlastivostej Svidome vikoristannya cogo zakonu dopomagaye viyaviti i likviduvati protirichchya v poyasnenni faktiv i yavish virobiti kritichne stavlennya do bud yakogo rodu netochnostej i neposlidovnostej v otrimanij informaciyi Zakon viklyuchennya tretogo stverdzhuye sho z dvoh superechlivih sudzhen odne pomilkove a druge istinne Tretogo ne dano Vin virazhayetsya formuloyu A ye abo V abo ne V Napriklad yaksho pravilnim ye sudzhennya Nash universitet ye derzhavnim navchalnim zakladom to sudzhennya Nash universitet ne ye derzhavnim navchalnim zakladom pomilkove Vimogu dokazovosti naukovih visnovkiv obgruntovanosti sudzhen virazhaye zakon dostatnoyi pidstavi yakij formulyuyetsya takim chinom bud yaka slushna dumka daye dostatno pidstav dlya svogo obgruntuvannya Specialnimi principami pobudovi teorij sluguyut takozh principi formuvannya aksiomatichnih teorij tobto teorij yaki pobudovani na deyakij mnozhini tverdzhen sho prijmayutsya bez doveden aksiom a vsi inshi znannya vivodyatsya z nih vidpovidno do pevnih logichnih pravil sho bazuyutsya na kriteriyah nesuperechnosti povnoti ta nezalezhnosti sistem aksiom ta gipotez Vikoristannya matematichnih metodiv u doslidzhennyah Virishennya naukovih zavdan za dopomogoyu matematichnih metodiv zdijsnyuyetsya shlyahom matematichnogo formulyuvannya zavdannya rozroblennya matematichnoyi modeli viboru metodu doslidzhennya oderzhanoyi matematichnoyi modeli analizu oderzhanogo matematichnogo rezultatu Matematichne formulyuvannya zavdannya yak pravilo podayetsya u viglyadi chisel geometrichnih obraziv funkcij sistem rivnyan tosho Matematichna model ye sistemoyu matematichnih spivvidnoshen formul funkcij rivnyan sistem rivnyan sho opisuyut ti abo inshi storoni ob yekta yakij vivchayetsya yavisha procesu Pershim etapom matematichnogo modelyuvannya ye postanovka zavdannya viznachennya ob yekta ta cilej doslidzhennya viznachennya kriteriyiv oznak vivchennya ob yektiv ta upravlinnya nimi Nastupnim etapom modelyuvannya ye vibir tipu matematichnoyi modeli Zvichajno poslido vno buduyetsya kilka modelej Porivnyannya rezultativ yih doslidzhennya z realnistyu dozvolyaye vstanoviti najkrashu z nih Proces viboru matematichnoyi modeli ob yekta zakinchuyetsya etapom yiyi poperednogo kontrolyu Pri comu zdijsnyuyutsya taki vidi kontrolyu rozmirnostej poryadkiv harakteru zalezhnostej ekstremalnih situacij granichnih umov matematichnoyi zamknenosti fizichnogo sensu stijkosti modeli Pislya matematichnogo formulyuvannya zavdannya rozroblennya matematichnoyi modeli zdijsnyuyut etap viboru metodu doslidzhennya oderzhanoyi matematichnoyi modeli Vibir metodu doslidzhennya matematichnoyi modeli bezposeredno pov yazanij z takimi ponyattyami yak zovnishnya ta vnutrishnya pravdopodibnist Pid zovnishnoyu pravdopodibnistyu doslidzhennya matematichnoyi modeli rozumiyetsya ochikuvanij stupin adekvatnosti matematichnoyi modeli realnomu ob yektu stosovno yakostej yaki cikavlyat doslidnika Pid vnutrishnoyu pravdopodibnistyu doslidzhennya matematichnoyi modeli rozumiyetsya ochikuvanij stupin tochnosti rishennya oderzhanih rivnyan yaki prijnyati za matematichnu model ob yekt Vibir metodu doslidzhennya matematichnoyi modeli bagato v chomu viznachayetsya yiyi vidom Statichni sistemi sho predstavleni za dopomogoyu algebrayichnih rivnyan doslidzhuyutsya za dopomogoyu viznachnikiv metodu iteracij metodiv Kramera i Gausa U razi trudnoshiv z analitichnimi rishennyami vikoristovuyutsya priblizni metodi grafichnij metod metod hord metod dotichnih Doslidzhennya dinamichnih rezhimiv funkcionuvannya ob yekta sho predstavleni za dopomogoyu diferencialnih rivnyan takozh viznachayetsya klasom do yakogo nalezhat ci rivnyannya Dlya rozv yazannya diferencialnih rivnyan vikoristovuyut taki metodi metod rozdilennya zminnih metod pidstanovki metod yakisnogo analizu tosho Dlya oderzhannya pribliznih rishen vikoristovuyut metod poslidovnih nablizhen metod funkcionalnih ryadiv metod Runge Kuta chislovi metodi integruvannya tosho Div takozhFundamentalni nauki Konversiya ozbroyen Naukove doslidzhennya Naukovij zhurnalDzherelaZakon Ukrayini Pro naukovu i naukovo tehnichnu diyalnist 2015 PosilannyaFundamentalne i prikladne znannya v aviokosmichnih doslidzhennyah Proces naukovogo doslidzhennya jogo harakteristika ta etapi provedennya