Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Французько-турецькі відносини охоплюють довгий період часу з XVI століття до сьогоднішнього дня, починаючи з союзу між Франциском I та Сулейманом Прекрасним. Дружніми відносини залишалися, по суті, протягом майже трьох століть із відновленням інтенсивних контактів від правління Людовіка XIV. Більш складними взаємини стали із вторгненням на території Оттоманської імперії із Єгипту Наполеоном I в 1798 році, а також на зорі сучасної епохи.
| Французько-турецькі відносини | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
 Франція |  Туреччина | ||||
| |||||
Дипломатичні місії
Історія
Франко-османський союз
Франко-османський союз, або франко-турецький союз, був утворений у 1536 р. між королем Франції Франциском I та турецьким султаном Османської імперії Сулейманом Величним. Під час перших зусиль щодо створення альянсу, король Франциск був ув'язнений у Мадриді. Перша французька місія до Сулеймана, мабуть, була відправлена матір’ю Франциска I Луїзою І одразу після битви при Павії, проте місія була втрачена на шляху до Боснії. У грудні 1525 року відправлено другу місію на чолі з Джоном Франгіпані, якій вдалося дістатися до Константинополя, османської столиці, з таємними листами з проханням про звільнення короля Франциска I та про напад на Габсбург. Франгіпані повернувся з відповіддю від Сулеймана 6 лютого 1526 р. Стратегічні відносини на найвищому рівні між Османською імперією та Французьким королівством розпочалися під час правління Сюлеймана Прекрасного та династії Валуа короля Франциска I в першій чверті XVI століття, в той час, коли французький король вкрай потребував союзу та допомоги з боку османського султана. Контакти були ще більш посилені, особливо з комерційної точки зору, завдяки капітуляціям, наданим султаном у 1535 році, а починаючи з Жана де ла Форе в тому ж році, Франція з того часу отримала представника послів у Туреччині. Ці привілейовані умови торгівлі мали означати розвиток відносин, як у комерційному плані, так і за його межами, аж до їх скасування Лозаннським договором 1923 року, а також поступово збільшувати невигідність та зменшувати свою цінність для османів. Першим представником Туреччини, який на початку XVIII століття інвестував місії до паризького двору впродовж тривалого періоду, був Єрмісекіз Мехмед Шелебі, саме в той час, коли Османська імперія намагалась зрозуміти причини втрати своєї популярності порівняно з європейськими державами.
У стані війни дві країни перебували тричі. Вперше це сталось під час кампанії Наполеона в Єгипті та Сирії в 1798-1800 роках. Другий раз це було під час Першої світової війни, особливо в контексті Дарданельської операції, коли у французькі сили були вкладені порівняно менші кошти, ніж в британські війська та війська ANZAC, і останній третій раз у 1919-1921 роках у фазі війни за незалежність Туреччини, яку, загалом, називають Франко-Турецькою війною, яка характеризувалась тим, що конфлікти тут часто були локалізованими та спорадичними за своєю суттю, а дипломатичні розбійники переслідувались вже під час самого виникнення сутичок. Після підписання Анкарської угоди 20 жовтня 1921 р. між двома країнами Франція стала першою західною державою, яка відмовилася від вимог, що були закладені Севрським мирним договором, і фактично визнала нові турецькі уряди, що знаходяться в Анкарі.
Відносини під час занепаду османів
Інтенсивність контактів між державами характеризується відкриттям майже сорока французьких консульств на османських землях у XVIII столітті, переважно зосереджених на торгових відносинах.
Поширення французької мови в Туреччині
Французька мова пов'язана з періодом реформ Танзимата (1839–1876) в історії Туреччини. Окрім тих, хто займався політикою та дипломатією, французьку мову як первісну мову Заходу використовували також і письменники та їхня безпосередня публіка під час різних послідовних етапів сучасної турецької літератури. Її перевага як першої іноземної мови, здобута представниками освічених класів Туреччини, тривала і в Турецькій Республіці, фактично ще зовсім недавно. Хоча сьогодні все менше турків вивчають французьку мову як єдину іноземну мову, її знання досі ще дуже добре відображаються серед інтелігенції, а так як вони високо цінуються, то часто стають привілеєм для тих, хто володіє нею. Згідно зі звітом Європейської комісії за 2006 рік, 3% жителів Туреччина можуть вільно розмовляти французькою мовою. Нещодавно зростаючі іммігрантські громади турецького походження на всіх рівнях суспільства, у Франції, Бельгії, Швейцарії та Канаді, допомогли також зміцнити позиції знань французької мови в Туреччині як в якісному, так і в кількісному відношенні.
Відносини в межах турецьких перспектив щодо ЄС
У 2004 році президент Жак Ширак заявив, що Франція проведе референдум щодо вступу Туреччини до ЄС, коли виникне така потреба, і будь-яке подальше розширення ЄС також буде вирішено всенародним голосуванням.
У 2007 році президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що "Туреччині не місце в Європейському Союзі". Саркозі продовжив: "Я хочу сказати, що Європа повинна обмежити себе кордонами та зрозуміти, що не всі країни мають покликання стати членами Європи, починаючи з Туреччини, якій немає місця всередині Європейського Союзу".
Торгівля
В умовах відкритого ринку (для промислової продукції), встановленого митним союзом між ЄС та Туреччиною в 1996 році, показники торгівлі між Францією та Туреччиною були збільшені у два з половиною рази протягом наступних п'яти років, досягнувши 5,8 мільярда доларів у 2000 році, та включаючи явний надлишок, зареєстрований Францією. Туреччина стала третім за величиною торговим партнером Франції за межами ЄС, а Франція - третім найбільшим партнером Туреччини в цілому. Втрата поштовху, що була спричинена фінансовими занепадами в Туреччині наприкінці 2000 року та на початку 2001 р., вже в 2002 році була повністю компенсована.
До недавнього часу Туреччина все ще залучала скромну частку в світових тенденціях прямих іноземних інвестицій, хоча Франція та її торгові марки були помітно наявними у цій частці з 60-х років. Станом на другу половину 1980-х років прямі іноземні інвестиції Франції посилилися, тимчасово пройшовши перевірку тими ж фінансовими кризами 2000-2001 років. У період 1980-2000 рр. Франція була кумулятивно першим іноземним інвестором у Туреччині, інвестуючи 5,6 мільярда доларів у вартість. Згідно з даними турецького казначейства, у 2003 році в Туреччині було 270 французьких підприємств, що відповідає значній ринковій частці в автомобільній промисловості та будівельній галузі, особливо для виробництва електроенергії, цементу, страхування,дистрибуції та в галузі фармацевтичної промисловості.
Геноцид вірмен
Після схвалення 22 грудня 2011 року у Франції законопроєкту, який призведе до заперечення Геноциду вірмен як злочину, що карається річним тюремним вироком та штрафом у розмірі 45 000 євро (близько 61 387 доларів), уряд Туреччини заморозив двосторонні відносини та політичні зустрічі з Францією. Туреччина також скасувала дозвіл на причал французьких військових кораблів та на посадку в Туреччині французьких військових літаків, після чого кожен французький військовий літак для використання повітряного простору Туреччини повинен був просити дозволу на кожен політ. Раніше турецький уряд попереджав уряд Франції, що прийняття законопроєкту в сенаті, який після цього стане законом, непоправно зашкодить двостороннім відносинам.
Через закриття Туреччиною доступу до свого повітряного простору та морських смуг французьким військам, Франції довелося боротися з проблемою військової логістики; важко було також направити свої війська до Афганістану та вивести їх з нього, оскільки будь-який інший маршрут вважався і ризикованим, і "таким же дорогим", за словами міністра оборони Франції Жерарда Лонгет.
28 лютого 2012 року Конституційна рада Франції постановила, що новий закон є неконституційним та визнала його недійсним. Однак, у 1990 році Франція прийняла закон про Гейссота, який забороняв сумніватися у існуванні злочинів проти людства, які мали на меті бути спрямованими на Голокост.
Див. також
- Зовнішні відносини Франції
- Міжнародні відносини Туреччини
- Туреччина та Європейський Союз
- Середня школа Галатасарай та університет Галатасарай
Примітки та посилання
- Merriman, p.129
- French public given veto on Turkey's EU membership
- http://euobserver.com/9/23251
- Embassy of France in Turkey
- ABC.net.au "French-Turkish relations on ice over Armenian killings" Rachael Brown reported this story on Friday, December 23, 2011 12:22:00
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 05-06-2014. Процитовано 24-11-2019.
- http://www.eurasianet.org/node/64981
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Communication No 550/1993 : France. 16/12/96. CCPR/C/58/D/550/1993. (Jurisprudence). United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights. Процитовано 29 травня 2009.
Зовнішні посилання
- Посольство Франції в Туреччині (in French) (тур.)
- Французький культурний центр в Ізмірі (in French) (тур.)
- Стаття Вікіпедії "Французький парламент схвалив законопроєкт про заперечення геноциду вірмен"
- Міністерство закордонних справ Туреччини щодо відносин з Францією
- Турецький сезон у Франції, офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francuzko turecki vidnosini ohoplyuyut dovgij period chasu z XVI stolittya do sogodnishnogo dnya pochinayuchi z soyuzu mizh Franciskom I ta Sulejmanom Prekrasnim Druzhnimi vidnosini zalishalisya po suti protyagom majzhe troh stolit iz vidnovlennyam intensivnih kontaktiv vid pravlinnya Lyudovika XIV Bilsh skladnimi vzayemini stali iz vtorgnennyam na teritoriyi Ottomanskoyi imperiyi iz Yegiptu Napoleonom I v 1798 roci a takozh na zori suchasnoyi epohi Francuzko turecki vidnosini Franciya Turechchinamizhnarodni vidnosini Franciyi zovnishnya politika TurechchiniDiplomatichni misiyiU Turechchini ye posolstvo v Parizhi a generalni konsulstva znahodyatsya v Lioni Marseli ta Strasburzi Franciya maye posolstvo v Ankari ta generalni konsulstva v Stambuli ta Izmiri IstoriyaFranko osmanskij soyuz Luyiza I gercoginya Burbonu mati Franciska I simvolichno perejnyavshi kermo vladi v 1525 roci i prosivshi dopomogi Sulejmana Prekrasnogo yakij tut pokazanij pokirno lezhachi bilya yiyi nig List Sulejmana Prekrasnogo do Franciska I pro zahist hristiyan u jogo shtatah Veresen 1528 roku Nacionalni arhivi Franciyi Parizh Franciya Franko osmanskij soyuz abo franko tureckij soyuz buv utvorenij u 1536 r mizh korolem Franciyi Franciskom I ta tureckim sultanom Osmanskoyi imperiyi Sulejmanom Velichnim Pid chas pershih zusil shodo stvorennya alyansu korol Francisk buv uv yaznenij u Madridi Persha francuzka misiya do Sulejmana mabut bula vidpravlena matir yu Franciska I Luyizoyu I odrazu pislya bitvi pri Paviyi prote misiya bula vtrachena na shlyahu do Bosniyi U grudni 1525 roku vidpravleno drugu misiyu na choli z Dzhonom Frangipani yakij vdalosya distatisya do Konstantinopolya osmanskoyi stolici z tayemnimi listami z prohannyam pro zvilnennya korolya Franciska I ta pro napad na Gabsburg Frangipani povernuvsya z vidpoviddyu vid Sulejmana 6 lyutogo 1526 r Strategichni vidnosini na najvishomu rivni mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Francuzkim korolivstvom rozpochalisya pid chas pravlinnya Syulejmana Prekrasnogo ta dinastiyi Valua korolya Franciska I v pershij chverti XVI stolittya v toj chas koli francuzkij korol vkraj potrebuvav soyuzu ta dopomogi z boku osmanskogo sultana Kontakti buli she bilsh posileni osoblivo z komercijnoyi tochki zoru zavdyaki kapitulyaciyam nadanim sultanom u 1535 roci a pochinayuchi z Zhana de la Fore v tomu zh roci Franciya z togo chasu otrimala predstavnika posliv u Turechchini Ci privilejovani umovi torgivli mali oznachati rozvitok vidnosin yak u komercijnomu plani tak i za jogo mezhami azh do yih skasuvannya Lozannskim dogovorom 1923 roku a takozh postupovo zbilshuvati nevigidnist ta zmenshuvati svoyu cinnist dlya osmaniv Pershim predstavnikom Turechchini yakij na pochatku XVIII stolittya investuvav misiyi do parizkogo dvoru vprodovzh trivalogo periodu buv Yermisekiz Mehmed Shelebi same v toj chas koli Osmanska imperiya namagalas zrozumiti prichini vtrati svoyeyi populyarnosti porivnyano z yevropejskimi derzhavami U stani vijni dvi krayini perebuvali trichi Vpershe ce stalos pid chas kampaniyi Napoleona v Yegipti ta Siriyi v 1798 1800 rokah Drugij raz ce bulo pid chas Pershoyi svitovoyi vijni osoblivo v konteksti Dardanelskoyi operaciyi koli u francuzki sili buli vkladeni porivnyano menshi koshti nizh v britanski vijska ta vijska ANZAC i ostannij tretij raz u 1919 1921 rokah u fazi vijni za nezalezhnist Turechchini yaku zagalom nazivayut Franko Tureckoyu vijnoyu yaka harakterizuvalas tim sho konflikti tut chasto buli lokalizovanimi ta sporadichnimi za svoyeyu suttyu a diplomatichni rozbijniki peresliduvalis vzhe pid chas samogo viniknennya sutichok Pislya pidpisannya Ankarskoyi ugodi 20 zhovtnya 1921 r mizh dvoma krayinami Franciya stala pershoyu zahidnoyu derzhavoyu yaka vidmovilasya vid vimog sho buli zakladeni Sevrskim mirnim dogovorom i faktichno viznala novi turecki uryadi sho znahodyatsya v Ankari Vidnosini pid chas zanepadu osmaniv Intensivnist kontaktiv mizh derzhavami harakterizuyetsya vidkrittyam majzhe soroka francuzkih konsulstv na osmanskih zemlyah u XVIII stolitti perevazhno zoseredzhenih na torgovih vidnosinah Poshirennya francuzkoyi movi v TurechchiniFrancuzka mova pov yazana z periodom reform Tanzimata 1839 1876 v istoriyi Turechchini Okrim tih hto zajmavsya politikoyu ta diplomatiyeyu francuzku movu yak pervisnu movu Zahodu vikoristovuvali takozh i pismenniki ta yihnya bezposerednya publika pid chas riznih poslidovnih etapiv suchasnoyi tureckoyi literaturi Yiyi perevaga yak pershoyi inozemnoyi movi zdobuta predstavnikami osvichenih klasiv Turechchini trivala i v Tureckij Respublici faktichno she zovsim nedavno Hocha sogodni vse menshe turkiv vivchayut francuzku movu yak yedinu inozemnu movu yiyi znannya dosi she duzhe dobre vidobrazhayutsya sered inteligenciyi a tak yak voni visoko cinuyutsya to chasto stayut privileyem dlya tih hto volodiye neyu Zgidno zi zvitom Yevropejskoyi komisiyi za 2006 rik 3 zhiteliv Turechchina mozhut vilno rozmovlyati francuzkoyu movoyu Neshodavno zrostayuchi immigrantski gromadi tureckogo pohodzhennya na vsih rivnyah suspilstva u Franciyi Belgiyi Shvejcariyi ta Kanadi dopomogli takozh zmicniti poziciyi znan francuzkoyi movi v Turechchini yak v yakisnomu tak i v kilkisnomu vidnoshenni Vidnosini v mezhah tureckih perspektiv shodo YeSU 2004 roci prezident Zhak Shirak zayaviv sho Franciya provede referendum shodo vstupu Turechchini do YeS koli vinikne taka potreba i bud yake podalshe rozshirennya YeS takozh bude virisheno vsenarodnim golosuvannyam U 2007 roci prezident Franciyi Nikolya Sarkozi zayaviv sho Turechchini ne misce v Yevropejskomu Soyuzi Sarkozi prodovzhiv Ya hochu skazati sho Yevropa povinna obmezhiti sebe kordonami ta zrozumiti sho ne vsi krayini mayut poklikannya stati chlenami Yevropi pochinayuchi z Turechchini yakij nemaye miscya vseredini Yevropejskogo Soyuzu TorgivlyaV umovah vidkritogo rinku dlya promislovoyi produkciyi vstanovlenogo mitnim soyuzom mizh YeS ta Turechchinoyu v 1996 roci pokazniki torgivli mizh Franciyeyu ta Turechchinoyu buli zbilsheni u dva z polovinoyu razi protyagom nastupnih p yati rokiv dosyagnuvshi 5 8 milyarda dolariv u 2000 roci ta vklyuchayuchi yavnij nadlishok zareyestrovanij Franciyeyu Turechchina stala tretim za velichinoyu torgovim partnerom Franciyi za mezhami YeS a Franciya tretim najbilshim partnerom Turechchini v cilomu Vtrata poshtovhu sho bula sprichinena finansovimi zanepadami v Turechchini naprikinci 2000 roku ta na pochatku 2001 r vzhe v 2002 roci bula povnistyu kompensovana Do nedavnogo chasu Turechchina vse she zaluchala skromnu chastku v svitovih tendenciyah pryamih inozemnih investicij hocha Franciya ta yiyi torgovi marki buli pomitno nayavnimi u cij chastci z 60 h rokiv Stanom na drugu polovinu 1980 h rokiv pryami inozemni investiciyi Franciyi posililisya timchasovo projshovshi perevirku timi zh finansovimi krizami 2000 2001 rokiv U period 1980 2000 rr Franciya bula kumulyativno pershim inozemnim investorom u Turechchini investuyuchi 5 6 milyarda dolariv u vartist Zgidno z danimi tureckogo kaznachejstva u 2003 roci v Turechchini bulo 270 francuzkih pidpriyemstv sho vidpovidaye znachnij rinkovij chastci v avtomobilnij promislovosti ta budivelnij galuzi osoblivo dlya virobnictva elektroenergiyi cementu strahuvannya distribuciyi ta v galuzi farmacevtichnoyi promislovosti Genocid virmenPislya shvalennya 22 grudnya 2011 roku u Franciyi zakonoproyektu yakij prizvede do zaperechennya Genocidu virmen yak zlochinu sho karayetsya richnim tyuremnim virokom ta shtrafom u rozmiri 45 000 yevro blizko 61 387 dolariv uryad Turechchini zamoroziv dvostoronni vidnosini ta politichni zustrichi z Franciyeyu Turechchina takozh skasuvala dozvil na prichal francuzkih vijskovih korabliv ta na posadku v Turechchini francuzkih vijskovih litakiv pislya chogo kozhen francuzkij vijskovij litak dlya vikoristannya povitryanogo prostoru Turechchini povinen buv prositi dozvolu na kozhen polit Ranishe tureckij uryad poperedzhav uryad Franciyi sho prijnyattya zakonoproyektu v senati yakij pislya cogo stane zakonom nepopravno zashkodit dvostoronnim vidnosinam Cherez zakrittya Turechchinoyu dostupu do svogo povitryanogo prostoru ta morskih smug francuzkim vijskam Franciyi dovelosya borotisya z problemoyu vijskovoyi logistiki vazhko bulo takozh napraviti svoyi vijska do Afganistanu ta vivesti yih z nogo oskilki bud yakij inshij marshrut vvazhavsya i rizikovanim i takim zhe dorogim za slovami ministra oboroni Franciyi Zherarda Longet 28 lyutogo 2012 roku Konstitucijna rada Franciyi postanovila sho novij zakon ye nekonstitucijnim ta viznala jogo nedijsnim Odnak u 1990 roci Franciya prijnyala zakon pro Gejssota yakij zaboronyav sumnivatisya u isnuvanni zlochiniv proti lyudstva yaki mali na meti buti spryamovanimi na Golokost Div takozhZovnishni vidnosini Franciyi Mizhnarodni vidnosini Turechchini Turechchina ta Yevropejskij Soyuz Serednya shkola Galatasaraj ta universitet GalatasarajPrimitki ta posilannyaMerriman p 129 French public given veto on Turkey s EU membership http euobserver com 9 23251 Embassy of France in Turkey ABC net au French Turkish relations on ice over Armenian killings Rachael Brown reported this story on Friday December 23 2011 12 22 00 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 24 listopada 2019 Arhiv originalu za 05 06 2014 Procitovano 24 11 2019 http www eurasianet org node 64981 Arhiv originalu za 3 listopada 2020 Procitovano 24 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Communication No 550 1993 France 16 12 96 CCPR C 58 D 550 1993 Jurisprudence United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights Procitovano 29 travnya 2009 Zovnishni posilannyaPosolstvo Franciyi v Turechchini in French tur Francuzkij kulturnij centr v Izmiri in French tur Stattya Vikipediyi Francuzkij parlament shvaliv zakonoproyekt pro zaperechennya genocidu virmen Ministerstvo zakordonnih sprav Turechchini shodo vidnosin z Franciyeyu Tureckij sezon u Franciyi oficijnij sajt