Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Французький мандат у Сирії і Лівані — мандат Ліги Націй наданий після Першої світової війни і розділу Османської імперії. Протягом двох років, по закінченню війни в 1918 році, і відповідно до угоди Сайкса — Піко, яка була підписана між Англією і Францією в ході війни, британці отримали контроль над Османською Месопотамією (сучасний Ірак) і південною частиною Османської Сирії (Палестина і Йорданія), в той час як французи контролювали решту Османської Сирії (сучасна Сирія, Ліван, Александретта та інші частини південно-східної Туреччини).
| Mandat français en Syrie Французький мандат у Сирії і Лівані | |||||||||||||
| Мандат Франції | |||||||||||||
| |||||||||||||
|
| |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Бейрут | ||||||||||||
| Мови | арабська, французька | ||||||||||||
| Державний устрій | Мандат Ліги Націй | ||||||||||||
| Історичний період | Інтербелум | ||||||||||||
| - Надання мандату | 25 квітня 1920 | ||||||||||||
| - | 23 липня, 1920 | ||||||||||||
| - Створення федерації | червень, 1922 | ||||||||||||
| - Об'єднання держав Дамаску й | 1 грудня, 1924 | ||||||||||||
| - | березень-вересень, 1936 | ||||||||||||
| - скасування Джабаль аль-Друз | 1943 | ||||||||||||
| - скасування Алавітська держава | 1937 | ||||||||||||
| - Незалежність | 17 квітня 1946 | ||||||||||||
| Валюта | Сирійський фунт | ||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
На початку 1920-х років, британський та французький контроль над цими територіями зафіксовано мандатною системою Ліги Націй, і Франції було надано мандат у Сирії 29 вересня 1923, який містив сучасний Ліван і Александретту (Хатай). На додаток до сучасної Сирії.
Французький мандат у Сирії діяв до 1943 року, коли дві незалежні країни вийшли з мандатного періоду, Сирія і Ліван, крім того, Хатай було передано в Туреччині в 1939. Французькі війська залишили Сирію та Ліван в 1946.
Арабське Королівство Сирія
Після поразки Османської імперії у Сирії, британські війська під командуванням маршала увійшли до Дамаску в 1918 у супроводі військ арабського повстання на чолі з Фейсалом, сином шаріфа Хусейна з Мекки.
Фейсал створив перший арабський уряд в Дамаску у жовтні 1918 року і призначив аль-Рікабі військовим губернатором.
Нова арабська адміністрація створила місцеві органи влади у великих сирійських містах, і був піднятий по всій Сирії. Араби мали сподівання, що британці виконають власні обіцянки, і нова арабська держава буде містити всі арабські землі від Алеппо на півночі Сирії до Адену на півдні Ємену.
Але, генерал Алленбі, відповідно до таємних угод Сайкс-Піко між Великою Британією і Францією, відніс до арабської адміністрації тільки внутрішні райони Сирії (східна зона). Палестина (південна зона) була зарезервована для британців і 8 жовтня, французькі війська висадилися в Бейруті і зайняли всі ліванські прибережні райони до (західна зона), замінивши британські війська. Франція негайно ліквідувала місцевий арабський уряд в регіоні.
Франція зажадала повного здійснення угод Сайкс-Піко та розміщення Сирії під їх впливом. 26 листопада 1919, британці вивели війська з Дамаску, щоб уникнути конфронтації з Франції.
Фейсал кілька разів подорожував по Європі, починаючи з листопада 1918, намагаючись переконати Париж і Лондон, змінити свою позицію, але без успіху. Після захоплення Францією Сирії генерал , було назначено верховниом комісаром в Сирії та Кілікії.
На Паризькій мирній конференції, Фейсал опинився у ще слабшій позиції, коли європейські держави вирішили проігнорувати вимоги арабів.
У червні 1919 року, американська прибула до Сирії, щоб дізнатися про місцеву громадську думку щодо майбутнього країни. Робоча область комісії простягалася від Алеппо до Беер-Шеви. Вони відвідали 36 великих міст, зустрілися з більш ніж 2000 делегаціями у понад 300 селах, і отримали понад 3000 скарг. Їх висновки підтвердили позицію сирійців проти мандату на їх країну, а також проти декларації Бальфура, і їх вимогу єдиної Великої Сирії охоплюючу Палестину. Висновки комісії були проігноровані Францією і Англією.
У травні 1919 року були проведені вибори в . 80 % місць здобули консерватори. Меншість отримали арабські націоналісти: Джаміль Марді-Бей, Шукрі аль-Куваті, Ахмад аль-Кадрі, Ібрагім Ханан, і Ріяд ас-Солх.
Заворушення спалахнули в Сирії, коли Фейсал дійшов до компромісу з прем'єр-міністром Франції Клемансо і сіоністським лідером Вейцманом з питання про єврейську імміграцію до Палестини. Спалахнули анти-хашимітські заворушення мусульманських мешканців Ліванських гір які не хотіли потрапити до складу нової, головним чином християнської, держави Великий Ліван.
У березні 1920, Сирійський національний конгрес у Дамаску на чолі з аль-Хашим Атассі, прийняв резолюцію, що скасувала угоду Фейсала-Клемансо. Конгрес проголосив незалежність Сирії в її природних кордонах (включаючи Палестину), і проголосив Фейсала королем арабів. Конгрес також проголосив політичний та економічний союз з сусіднім Іраком і зажадав незалежності. Новий уряд очолив 9 травня 1920.
25 квітня, під час підписання Севрського договору, Верховна міжсоюзницька рада надала Франції мандат в Сирії (включаючи Ліван), і Великої Британії мандат у Палестині (у тому числі Йорданія) та в Іраці. Сирія відповіла хвилею протестів. Новий уряд запровадив загальний військовий обов'язок і почав фінансування війська.
Ці рішення спровокували негативну реакцію Франції, а також маронітського Патріархату з Гірського Лівану, які засудили рішення як «державний переворот». У Бейруті, християнська преса висловила ворожість до рішень уряду Фейсала. Ліванські націоналісти отримали вигоду з кризи скликавши Раду християнських лідерів у Баабда 22 березня 1920, яка проголосила незалежність Лівану.
14 липня 1920, генерал Гуро висунув ультиматум Фейсалу даючи йому вибір між співпрацею або зречення. Розуміючи, що баланс сил не на його користь, Фейсал вирішив співпрацювати. Проте, молодий військовий міністр, Юсеф аль-Азмех, відмовилися підкоритися і, під час Франко-сирійської війни зазнав поразки від французів в . Азмех загинув на полі бою разом з більшістю сирійських вояків. Генерал Гойбет вступив до Дамаску 24 липня 1920.
У Лівані, французи були зустрінуті як визволителі християнської громади, але у Сирії вони зіткнулися з сильним опором. Франції знадобилося три роки 1920—1923, щоб взяти під повний контроль Сирію і придушити усі вогнища опору.
Мандат
Після конференції в Сан-Ремо і поразки короткотривалої монархії короля Фейсала в Сирії в битві при Майсалоун, французький генерал Анрі Гуро розділив мандат у Сирії на шість держав.
- Держава Дамаск (1920),
- Держава Алеппо (1920),
- Алавітська держава (1920),
- Джабаль аль-друз (1921),
- автономний Санджак Александретта (1921) (сучасний Хатай)
- держава Великий Ліван (1920) яка пізніше стала сучасною країною Ліван.
У липні 1922 Франція встановила вільну федерацію між трьома державами: Дамаск, Алеппо, і алавітською під назвою Сирійська Федерація. Джабаль аль-Друз, Санджак Александретта, і Великий Ліван не були частинами цієї федерації, яка прийняла новий федеральний прапор (зелено-біло-зелений з французькою емблемою). 1 грудня 1924, держава алавітів відокремилася від Федерації, держави Алеппо і Дамаск були об'єднані в державу Сирія.
У 1925 повстання у Джабаль аль-Друз на чолі з Султан Паша-ель-Атраш поширилася на інші сирійські держави і стало загальнонаціональним повстанням у Сирії. Франція спробувала прийняти у відповідь заходи — парламент Алеппо мав оголосити вихід з союзу з Дамаском, але голосування було зірване сирійськими патріотами.
14 травня 1930, держава Сирія була оголошена Республікою Сирією, була підготовлена нова конституція. Два роки по тому, в 1932 році, було прийнято новий прапор для республіки. Прапор був з трьома червоними зірками, які представляли три райони республіки (Дамаск, Алеппо, і Дейр-ез-Зор).
У 1936 було підписано , який не був ратифікований французьким парламентом. Але, договір дозволив Джабаль аль-Друз, державі алавітів (зараз вона називається Латакія), і санджаку Александретта бути включеними в Сирійську республіку в наступні два роки. Хашим аль-Атассі, який був прем'єр-міністром за короткетривале царювання короля Фейсала (1918—1920), був першим президентом, обраним за новою Конституцією, прийнятою після ратифікації договору про незалежність.
У вересні 1938 року, Франція знову відокремила сирійський район Александретта і перетворила його на Республіку Хатай. Республіку Хатай приєднала Туреччина в наступному році, у червні 1939. Сирія не визнає включення Хатай до Туреччини і питання залишається спірним досі.
Після падіння Франції в 1940 році під час Другої світової війни, Сирія потрапила під контроль уряду Віші, поки британські війська та війська Вільної Франції не вторглися і окупували країну в липні 1941. Сирія проголосила свою незалежність ще раз у 1941, але вона не була визнана незалежною республікою до 1 січня 1944.
29 травня 1945, Франція бомбувала Дамаск і спробувала заарештувати її демократично обраних лідерів. Хоча французькі літаки бомбили Дамаск, прем'єр-міністр був на установчій конференції Організації Об'єднаних Націй в Сан-Франциско, представляючи сирійські вимоги на незалежність від французького мандату. Тиск сирійських націоналістичних груп і Великої Британії змусив Францію вивести свої війська до 17 квітня 1946.
У 1940-і роки, Британія таємно виступали за створення Великої Сирії, що забезпечило б Англії пільговий статус у військовій, економічній та культурній галузях, в обмін на повне припинення єврейських амбіцій в Палестині. Франція і Сполучені Штати виступали проти британського панування в регіоні, що в кінцевому підсумку призвело до створення Ізраїлю.
Див. також
Література
- І. Коміренко. Французько-сирійський договір 1936 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Примітки
- League of Nations Official Journal, Vol 3, August 1922, p1013
- . Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 31 січня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francuzkij mandat u Siriyi i Livani mandat Ligi Nacij nadanij pislya Pershoyi svitovoyi vijni i rozdilu Osmanskoyi imperiyi Protyagom dvoh rokiv po zakinchennyu vijni v 1918 roci i vidpovidno do ugodi Sajksa Piko yaka bula pidpisana mizh Angliyeyu i Franciyeyu v hodi vijni britanci otrimali kontrol nad Osmanskoyu Mesopotamiyeyu suchasnij Irak i pivdennoyu chastinoyu Osmanskoyi Siriyi Palestina i Jordaniya v toj chas yak francuzi kontrolyuvali reshtu Osmanskoyi Siriyi suchasna Siriya Livan Aleksandretta ta inshi chastini pivdenno shidnoyi Turechchini Mandat francais en Syrie Francuzkij mandat u Siriyi i Livani Mandat Franciyi 1920 1946 Prapor Francuzkogo mandatu u Siriyi i Livani 1920 1922 Siriyi istorichni kordoni na karti Stolicya Bejrut Movi arabska francuzka Derzhavnij ustrij Mandat Ligi Nacij Istorichnij period Interbelum Nadannya mandatu 25 kvitnya 1920 23 lipnya 1920 Stvorennya federaciyi cherven 1922 Ob yednannya derzhav Damasku j 1 grudnya 1924 berezen veresen 1936 skasuvannya Dzhabal al Druz 1943 skasuvannya Alavitska derzhava 1937 Nezalezhnist 17 kvitnya 1946 Valyuta Sirijskij funt Poperednik Nastupnik Osmanska Siriya Siriya Livan Derzhava Hataj Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Francuzkij mandat u Siriyi i Livani Korolivstvo Siriya u 1918 Pan arabskij prapor Arabskogo Korolivstva Siriya Na pochatku 1920 h rokiv britanskij ta francuzkij kontrol nad cimi teritoriyami zafiksovano mandatnoyu sistemoyu Ligi Nacij i Franciyi bulo nadano mandat u Siriyi 29 veresnya 1923 yakij mistiv suchasnij Livan i Aleksandrettu Hataj Na dodatok do suchasnoyi Siriyi Francuzkij mandat u Siriyi diyav do 1943 roku koli dvi nezalezhni krayini vijshli z mandatnogo periodu Siriya i Livan krim togo Hataj bulo peredano v Turechchini v 1939 Francuzki vijska zalishili Siriyu ta Livan v 1946 Arabske Korolivstvo SiriyaDokladnishe Arabske Korolivstvo Siriya Pislya porazki Osmanskoyi imperiyi u Siriyi britanski vijska pid komanduvannyam marshala uvijshli do Damasku v 1918 u suprovodi vijsk arabskogo povstannya na choli z Fejsalom sinom sharifa Husejna z Mekki Fejsal stvoriv pershij arabskij uryad v Damasku u zhovtni 1918 roku i priznachiv al Rikabi vijskovim gubernatorom Nova arabska administraciya stvorila miscevi organi vladi u velikih sirijskih mistah i buv pidnyatij po vsij Siriyi Arabi mali spodivannya sho britanci vikonayut vlasni obicyanki i nova arabska derzhava bude mistiti vsi arabski zemli vid Aleppo na pivnochi Siriyi do Adenu na pivdni Yemenu Ale general Allenbi vidpovidno do tayemnih ugod Sajks Piko mizh Velikoyu Britaniyeyu i Franciyeyu vidnis do arabskoyi administraciyi tilki vnutrishni rajoni Siriyi shidna zona Palestina pivdenna zona bula zarezervovana dlya britanciv i 8 zhovtnya francuzki vijska visadilisya v Bejruti i zajnyali vsi livanski priberezhni rajoni do zahidna zona zaminivshi britanski vijska Franciya negajno likviduvala miscevij arabskij uryad v regioni Franciya zazhadala povnogo zdijsnennya ugod Sajks Piko ta rozmishennya Siriyi pid yih vplivom 26 listopada 1919 britanci viveli vijska z Damasku shob uniknuti konfrontaciyi z Franciyi Fejsal kilka raziv podorozhuvav po Yevropi pochinayuchi z listopada 1918 namagayuchis perekonati Parizh i London zminiti svoyu poziciyu ale bez uspihu Pislya zahoplennya Franciyeyu Siriyi general bulo naznacheno verhovniom komisarom v Siriyi ta Kilikiyi Na Parizkij mirnij konferenciyi Fejsal opinivsya u she slabshij poziciyi koli yevropejski derzhavi virishili proignoruvati vimogi arabiv U chervni 1919 roku amerikanska pribula do Siriyi shob diznatisya pro miscevu gromadsku dumku shodo majbutnogo krayini Robocha oblast komisiyi prostyagalasya vid Aleppo do Beer Shevi Voni vidvidali 36 velikih mist zustrilisya z bilsh nizh 2000 delegaciyami u ponad 300 selah i otrimali ponad 3000 skarg Yih visnovki pidtverdili poziciyu sirijciv proti mandatu na yih krayinu a takozh proti deklaraciyi Balfura i yih vimogu yedinoyi Velikoyi Siriyi ohoplyuyuchu Palestinu Visnovki komisiyi buli proignorovani Franciyeyu i Angliyeyu U travni 1919 roku buli provedeni vibori v 80 misc zdobuli konservatori Menshist otrimali arabski nacionalisti Dzhamil Mardi Bej Shukri al Kuvati Ahmad al Kadri Ibragim Hanan i Riyad as Solh Zavorushennya spalahnuli v Siriyi koli Fejsal dijshov do kompromisu z prem yer ministrom Franciyi Klemanso i sionistskim liderom Vejcmanom z pitannya pro yevrejsku immigraciyu do Palestini Spalahnuli anti hashimitski zavorushennya musulmanskih meshkanciv Livanskih gir yaki ne hotili potrapiti do skladu novoyi golovnim chinom hristiyanskoyi derzhavi Velikij Livan U berezni 1920 Sirijskij nacionalnij kongres u Damasku na choli z al Hashim Atassi prijnyav rezolyuciyu sho skasuvala ugodu Fejsala Klemanso Kongres progolosiv nezalezhnist Siriyi v yiyi prirodnih kordonah vklyuchayuchi Palestinu i progolosiv Fejsala korolem arabiv Kongres takozh progolosiv politichnij ta ekonomichnij soyuz z susidnim Irakom i zazhadav nezalezhnosti Novij uryad ocholiv 9 travnya 1920 25 kvitnya pid chas pidpisannya Sevrskogo dogovoru Verhovna mizhsoyuznicka rada nadala Franciyi mandat v Siriyi vklyuchayuchi Livan i Velikoyi Britaniyi mandat u Palestini u tomu chisli Jordaniya ta v Iraci Siriya vidpovila hvileyu protestiv Novij uryad zaprovadiv zagalnij vijskovij obov yazok i pochav finansuvannya vijska Ci rishennya sprovokuvali negativnu reakciyu Franciyi a takozh maronitskogo Patriarhatu z Girskogo Livanu yaki zasudili rishennya yak derzhavnij perevorot U Bejruti hristiyanska presa vislovila vorozhist do rishen uryadu Fejsala Livanski nacionalisti otrimali vigodu z krizi sklikavshi Radu hristiyanskih lideriv u Baabda 22 bereznya 1920 yaka progolosila nezalezhnist Livanu 14 lipnya 1920 general Guro visunuv ultimatum Fejsalu dayuchi jomu vibir mizh spivpraceyu abo zrechennya Rozumiyuchi sho balans sil ne na jogo korist Fejsal virishiv spivpracyuvati Prote molodij vijskovij ministr Yusef al Azmeh vidmovilisya pidkoritisya i pid chas Franko sirijskoyi vijni zaznav porazki vid francuziv v Azmeh zaginuv na poli boyu razom z bilshistyu sirijskih voyakiv General Gojbet vstupiv do Damasku 24 lipnya 1920 U Livani francuzi buli zustrinuti yak vizvoliteli hristiyanskoyi gromadi ale u Siriyi voni zitknulisya z silnim oporom Franciyi znadobilosya tri roki 1920 1923 shob vzyati pid povnij kontrol Siriyu i pridushiti usi vognisha oporu MandatPislya konferenciyi v San Remo i porazki korotkotrivaloyi monarhiyi korolya Fejsala v Siriyi v bitvi pri Majsaloun francuzkij general Anri Guro rozdiliv mandat u Siriyi na shist derzhav Derzhava Damask 1920 Derzhava Aleppo 1920 Alavitska derzhava 1920 Dzhabal al druz 1921 avtonomnij Sandzhak Aleksandretta 1921 suchasnij Hataj derzhava Velikij Livan 1920 yaka piznishe stala suchasnoyu krayinoyu Livan Prapor Sirijskoyi Federaciyi 1922 1924 i nastupnoyi derzhavi Siriyi 1924 1930 Prapor Sirijskoyi Respubliki 1932 58 1961 63 U lipni 1922 Franciya vstanovila vilnu federaciyu mizh troma derzhavami Damask Aleppo i alavitskoyu pid nazvoyu Sirijska Federaciya Dzhabal al Druz Sandzhak Aleksandretta i Velikij Livan ne buli chastinami ciyeyi federaciyi yaka prijnyala novij federalnij prapor zeleno bilo zelenij z francuzkoyu emblemoyu 1 grudnya 1924 derzhava alavitiv vidokremilasya vid Federaciyi derzhavi Aleppo i Damask buli ob yednani v derzhavu Siriya U 1925 povstannya u Dzhabal al Druz na choli z Sultan Pasha el Atrash poshirilasya na inshi sirijski derzhavi i stalo zagalnonacionalnim povstannyam u Siriyi Franciya sprobuvala prijnyati u vidpovid zahodi parlament Aleppo mav ogolositi vihid z soyuzu z Damaskom ale golosuvannya bulo zirvane sirijskimi patriotami 14 travnya 1930 derzhava Siriya bula ogoloshena Respublikoyu Siriyeyu bula pidgotovlena nova konstituciya Dva roki po tomu v 1932 roci bulo prijnyato novij prapor dlya respubliki Prapor buv z troma chervonimi zirkami yaki predstavlyali tri rajoni respubliki Damask Aleppo i Dejr ez Zor U 1936 bulo pidpisano yakij ne buv ratifikovanij francuzkim parlamentom Ale dogovir dozvoliv Dzhabal al Druz derzhavi alavitiv zaraz vona nazivayetsya Latakiya i sandzhaku Aleksandretta buti vklyuchenimi v Sirijsku respubliku v nastupni dva roki Hashim al Atassi yakij buv prem yer ministrom za korotketrivale caryuvannya korolya Fejsala 1918 1920 buv pershim prezidentom obranim za novoyu Konstituciyeyu prijnyatoyu pislya ratifikaciyi dogovoru pro nezalezhnist U veresni 1938 roku Franciya znovu vidokremila sirijskij rajon Aleksandretta i peretvorila jogo na Respubliku Hataj Respubliku Hataj priyednala Turechchina v nastupnomu roci u chervni 1939 Siriya ne viznaye vklyuchennya Hataj do Turechchini i pitannya zalishayetsya spirnim dosi Pislya padinnya Franciyi v 1940 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Siriya potrapila pid kontrol uryadu Vishi poki britanski vijska ta vijska Vilnoyi Franciyi ne vtorglisya i okupuvali krayinu v lipni 1941 Siriya progolosila svoyu nezalezhnist she raz u 1941 ale vona ne bula viznana nezalezhnoyu respublikoyu do 1 sichnya 1944 29 travnya 1945 Franciya bombuvala Damask i sprobuvala zaareshtuvati yiyi demokratichno obranih lideriv Hocha francuzki litaki bombili Damask prem yer ministr buv na ustanovchij konferenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij v San Francisko predstavlyayuchi sirijski vimogi na nezalezhnist vid francuzkogo mandatu Tisk sirijskih nacionalistichnih grup i Velikoyi Britaniyi zmusiv Franciyu vivesti svoyi vijska do 17 kvitnya 1946 U 1940 i roki Britaniya tayemno vistupali za stvorennya Velikoyi Siriyi sho zabezpechilo b Angliyi pilgovij status u vijskovij ekonomichnij ta kulturnij galuzyah v obmin na povne pripinennya yevrejskih ambicij v Palestini Franciya i Spolucheni Shtati vistupali proti britanskogo panuvannya v regioni sho v kincevomu pidsumku prizvelo do stvorennya Izrayilyu Div takozhDerzhava Siriya 1924 1930 LiteraturaI Komirenko Francuzko sirijskij dogovir 1936 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PrimitkiLeague of Nations Official Journal Vol 3 August 1922 p1013 Arhiv originalu za 8 travnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya