Велика Сирія (араб. سوريّة الكبرى) або просто Сирія, це термін, який позначає регіон Близького Сходу, на сході Середземного моря або Левант.
Велика Сирія | |
Дата створення / заснування | 120-ті |
---|---|
Країна | Сирія |
Місце розташування | Передня Азія |
Велика Сирія у Вікісховищі |
Класична арабська назва Сирії Шам (араб. الشام ash-Shām), яка в наступні століття стала позначати тільки Дамаск в арабській балачці Леванту, доісламська назва терену, Сирія, використовувалась до розпаду Османської імперії у 1918.
Історична Сирія
Межі терену, відомого як Сирія змінювалися з плином часу. У найзагальнішому історичному сенсі, як правило, відноситься до області, яка охоплює сучасну Сирію, Ізраїль, Йорданію, Ліван, палестинські території, частини Іраку, Ірану, і південної Туреччини, в тому числі Александретта і стародавнє місто Антіохія, доісламська столиця Сирії.
У давнішому і більш широкому сенсі цього слова, Сирія включала Месопотамію, і невизначені кордони на північному сході, Пліній Старший описує Сирію, із заходу на схід, Коммагена, Софена, й , раніше відома як Ассирія.
За часів Плінія, Велика Сирія була розділена на низку провінцій Римської імперії (політично незалежні одна від одної): Юдея, пізніше перейменована у Палестину в 135 від Р.Х. (терен, відповідає сучасній Палестині, Ізраїлю, і Йорданії) на крайньому південному заході, Фінікія відповідає Лівану, Дамаск — внутрішня Фінікія, на південь від річки (Nahr al-Kabir al-Janoubi), і Месопотамія.
Античність
Геродот використовує Συρία стосовно Каппадокії Греки використовували, терміни Сирія та Ассирія майже як синоніми, але в Римській імперії, терміни Сирія і Ассирія стали різнитись. "Сирія" римляни використовували для "тієї частини імперії розташованій між Малою Азією і Єгиптом", тобто західного Леванту, в той час як "Ассирія" була частиною Перської імперії, і тільки тимчасово перейшла під контроль Римської імперії (116 -118 від Р.Х., відзначаючи історичний пік римської експансії).
Середньовіччя
Край було приєднано ісламським халіфатом після перемоги рашидунів над Візантійською імперією в , і став відомий під його арабського назвою, аш-Шам. Під час влади Омеядів Шам був розділений на п'ять джунд або військових округів. Це , , і . Пізніше було створено з частини Джунду Хомсі. Місто Дамаск був столицею ісламського халіфату, за часів аббасидської династії.
Сучасність
Пізніше під владою Османської імперії, Велика Сирія була розділена на вілаєти або під-провінції межі яких і столиці в них з часом змінювалася. Це вілайєти Алеппо, Дамаск, Бейрут і ще два спеціальні райони — Гірський Ліван і Єрусалим. Вілайєт Алеппо займав північ сучасної Сирії плюс райони південної частини Туреччини, вілаєт Дамаск займав південну Сирію та сучасну Йорданію, вілаєт Бейрут покриті Лівані та Сирійською узбережжя від порту міста Латакія на південь до Галілею , в той час як вілаєт Єрусалим займав терен з півдня Галілеї, і на захід від річки Йордан і Ваді Арава.
Хоча населення регіону переважали мусульмани-суніти, на терені також мешкали шиїти, алавіти і ісмаїліти, сирійсько-православні, мароніти, грецько-православні і , мізрахі і друзи.
Після конференції в Сан-Ремо і поразки короля Фейсала І і скасування монархії в Сирії в , французький генерал , порушуючи умови мандату, поділяють французький мандат у Сирії на шість держав. Це:
- Держава Дамаск (1920),
- Держава Алеппо (1920),
- Алавітська держава (1920),
- Джабаль аль-друз (1921),
- автономний Санджак Александретта (1921) (сучасний Хатай)
- держава Великий Ліван (1920) яка пізніше стала сучасною країною Ліван.
Сирійський націоналізм
Націоналістична ідеологія розроблена засновником , , де Сирія розглядається як геокультурне середовище, в якій Сирійська національна держава — Сирійський Родючий півмісяць.
Саадех відхилив мову і релігію, як визначальну характеристику нації, і замість цього стверджував, що нації розвиваються через спільний розвиток народів, що населяють певний географічний регіон. Він позначив природні кордони Сирії — від хребта Східний Тавр на північному заході і гір Загрос на північному сході, Суецький канал і Червоне море, в тому числі Синайський півострів і затока Акаба на півдні, схід Середземного моря, включаючи острів Кіпр на заході, і обмежено Аравійською пустелею і Перською затокою на сході.
У 1940-і роки, Британія таємно виступали за створення Великої Сирії, що забезпечило б Англії пільговий статус у військовій, економічній та культурній галузях, в обмін на повне припинення єврейських амбіцій в Палестині. Франція і Сполучені Штати виступали проти британського панування в регіоні, що в кінцевому підсумку призвело до створення Ізраїлю.
Примітки
- . Book 5 Section 66. . University of Chicago Website. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 3 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 8 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 10 лютий 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika Siriya arab سوري ة الكبرى abo prosto Siriya ce termin yakij poznachaye region Blizkogo Shodu na shodi Seredzemnogo morya abo Levant Velika Siriya Data stvorennya zasnuvannya120 ti Krayina Siriya Misce roztashuvannyaPerednya Aziya Velika Siriya u Vikishovishi Klasichna arabska nazva Siriyi Sham arab الشام ash Sham yaka v nastupni stolittya stala poznachati tilki Damask v arabskij balachci Levantu doislamska nazva terenu Siriya vikoristovuvalas do rozpadu Osmanskoyi imperiyi u 1918 Istorichna SiriyaMezhi terenu vidomogo yak Siriya zminyuvalisya z plinom chasu U najzagalnishomu istorichnomu sensi yak pravilo vidnositsya do oblasti yaka ohoplyuye suchasnu Siriyu Izrayil Jordaniyu Livan palestinski teritoriyi chastini Iraku Iranu i pivdennoyi Turechchini v tomu chisli Aleksandretta i starodavnye misto Antiohiya doislamska stolicya Siriyi U davnishomu i bilsh shirokomu sensi cogo slova Siriya vklyuchala Mesopotamiyu i neviznacheni kordoni na pivnichnomu shodi Plinij Starshij opisuye Siriyu iz zahodu na shid Kommagena Sofena j ranishe vidoma yak Assiriya Za chasiv Pliniya Velika Siriya bula rozdilena na nizku provincij Rimskoyi imperiyi politichno nezalezhni odna vid odnoyi Yudeya piznishe perejmenovana u Palestinu v 135 vid R H teren vidpovidaye suchasnij Palestini Izrayilyu i Jordaniyi na krajnomu pivdennomu zahodi Finikiya vidpovidaye Livanu Damask vnutrishnya Finikiya na pivden vid richki Nahr al Kabir al Janoubi i Mesopotamiya Antichnist Dokladnishe Gerodot vikoristovuye Syria stosovno Kappadokiyi Greki vikoristovuvali termini Siriya ta Assiriya majzhe yak sinonimi ale v Rimskij imperiyi termini Siriya i Assiriya stali riznitis Siriya rimlyani vikoristovuvali dlya tiyeyi chastini imperiyi roztashovanij mizh Maloyu Aziyeyu i Yegiptom tobto zahidnogo Levantu v toj chas yak Assiriya bula chastinoyu Perskoyi imperiyi i tilki timchasovo perejshla pid kontrol Rimskoyi imperiyi 116 118 vid R H vidznachayuchi istorichnij pik rimskoyi ekspansiyi Serednovichchya Kraj bulo priyednano islamskim halifatom pislya peremogi rashiduniv nad Vizantijskoyu imperiyeyu v i stav vidomij pid jogo arabskogo nazvoyu ash Sham Pid chas vladi Omeyadiv Sham buv rozdilenij na p yat dzhund abo vijskovih okrugiv Ce i Piznishe bulo stvoreno z chastini Dzhundu Homsi Misto Damask buv stoliceyu islamskogo halifatu za chasiv abbasidskoyi dinastiyi Suchasnist Rozkrayannya Osmanskoyi imperiyi u 1918 Derzhavi francuzkogo mandatu Piznishe pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi Velika Siriya bula rozdilena na vilayeti abo pid provinciyi mezhi yakih i stolici v nih z chasom zminyuvalasya Ce vilajyeti Aleppo Damask Bejrut i she dva specialni rajoni Girskij Livan i Yerusalim Vilajyet Aleppo zajmav pivnich suchasnoyi Siriyi plyus rajoni pivdennoyi chastini Turechchini vilayet Damask zajmav pivdennu Siriyu ta suchasnu Jordaniyu vilayet Bejrut pokriti Livani ta Sirijskoyu uzberezhzhya vid portu mista Latakiya na pivden do Galileyu v toj chas yak vilayet Yerusalim zajmav teren z pivdnya Galileyi i na zahid vid richki Jordan i Vadi Arava Hocha naselennya regionu perevazhali musulmani suniti na tereni takozh meshkali shiyiti alaviti i ismayiliti sirijsko pravoslavni maroniti grecko pravoslavni i mizrahi i druzi Pislya konferenciyi v San Remo i porazki korolya Fejsala I i skasuvannya monarhiyi v Siriyi v francuzkij general porushuyuchi umovi mandatu podilyayut francuzkij mandat u Siriyi na shist derzhav Ce Derzhava Damask 1920 Derzhava Aleppo 1920 Alavitska derzhava 1920 Dzhabal al druz 1921 avtonomnij Sandzhak Aleksandretta 1921 suchasnij Hataj derzhava Velikij Livan 1920 yaka piznishe stala suchasnoyu krayinoyu Livan Sirijskij nacionalizmDokladnishe Dokladnishe Velika Siriya zgidno z koncepciyeyu Sirijskoyi nacional socialistichnoyi partiyi Nacionalistichna ideologiya rozroblena zasnovnikom de Siriya rozglyadayetsya yak geokulturne seredovishe v yakij Sirijska nacionalna derzhava Sirijskij Rodyuchij pivmisyac Saadeh vidhiliv movu i religiyu yak viznachalnu harakteristiku naciyi i zamist cogo stverdzhuvav sho naciyi rozvivayutsya cherez spilnij rozvitok narodiv sho naselyayut pevnij geografichnij region Vin poznachiv prirodni kordoni Siriyi vid hrebta Shidnij Tavr na pivnichnomu zahodi i gir Zagros na pivnichnomu shodi Sueckij kanal i Chervone more v tomu chisli Sinajskij pivostriv i zatoka Akaba na pivdni shid Seredzemnogo morya vklyuchayuchi ostriv Kipr na zahodi i obmezheno Aravijskoyu pusteleyu i Perskoyu zatokoyu na shodi U 1940 i roki Britaniya tayemno vistupali za stvorennya Velikoyi Siriyi sho zabezpechilo b Angliyi pilgovij status u vijskovij ekonomichnij ta kulturnij galuzyah v obmin na povne pripinennya yevrejskih ambicij v Palestini Franciya i Spolucheni Shtati vistupali proti britanskogo panuvannya v regioni sho v kincevomu pidsumku prizvelo do stvorennya Izrayilyu Primitki Book 5 Section 66 University of Chicago Website Arhiv originalu za 20 chervnya 2020 Procitovano 3 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 8 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 travnya 2020 Procitovano 10 lyutij 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya