Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Францишек Юзвяк пол Franciszek Jóźwiak 20 жовтня 1895 1895жовтня20 Гута 23 жовтня 1966 Варшава польський генерал і комун

Францишек Юзвяк

Францишек Юзвяк

Францишек Юзвяк (пол. Franciszek Jóźwiak; 20 жовтня 1895(1895жовтня20), Гута — 23 жовтня 1966, Варшава) — польський генерал і комуністичний політик, видний державний діяч ПНР. Учасник боротьби за незалежність Польщі, Першої світової війни, комуністичного підпілля й антинацистського опору. Начальник штабу Гвардії Людова й Армії Людова. Перший головний комендант громадянської міліції ПНР. У 1948—1956 роках — член Політбюро ЦК ПОРП, у 1955—1956 роках — заступник голови Ради міністрів ПНР. Належав до ортодоксально-сталінського крила ПОРП.

Францишек Юзвяк
пол. Franciszek Jóźwiak
image
 
Народження: 20 жовтня 1895(1895-10-20)[1][2][3]
Гута, Ґміна Баранув, Пулавський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща
Смерть: 23 жовтня 1966(1966-10-23)[1][2][3] (71 рік)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Поховання: Військові Повонзки
Країна: Республіка Польща
Партія: Польська об'єднана робітнича партія, d і Комуністична партія Польщі
Шлюб: Гелена Воліньська-Брус
Нагороди:
image image image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Польський солдат

Народився у бідній селянській родині з Люблінської губернії Королівства Польського. Був старшим із восьми дітей. Здобув початкову освіту. З дванадцяти років працював у селі. У 1912 році Францішек Юзвяк вступив до Польської соціалістичної партії.

Коли почалася Перша світова війна, Францишека Юзвяка було мобілізовано в армію Російської імперії. Проте вже 1914 року він перейшов на бік Австро-Угорщини та приєднався до Польських легіонів. У липні 1917 року пішов на заклик Юзефа Пілсудського та відмовився скласти присягу кайзеру Німецької імперії. До кінця війни був інтернований у Щиперно (концентраційний табір).

Звільнившись, вступив на службу до армії незалежної Польщі. Служив в унтерофіцерському званні капрала.

Комуніст-підпільник

У 1919 році Францишек Юзвяк брав участь у створенні Люблінської Ради робітничих депутатів. У 1921 році вступив до Комуністичної робочої партії Польщі (з 1925 — Комуністична партія Польщі, КПП). Організовував підпільні комітети КПП.

Компартія підтримувала Радянську Росію у війні 1920 року, вважалася у Польщі антинаціональною організацією та діяла у підпіллі. Францишек Юзвяк кілька разів заарештовувався за нелегальну комуністичну діяльність. Загалом за період 1921—1939 років він провів у в'язницях близько дванадцяти років. Ув'язнення у 1937—1938 роках вберегло Юзвяка від радянських репресій при ліквідації КПП.

У 1928—1929 роках Юзвяк проходив навчання на курсах НКВС СРСР. У 1931 році керував військовим відділом ЦК КПП. Спеціалізувався на командуванні партійними озброєними формуваннями.

Партизан-диверсант

Початок Другої світової війни Францишек Юзвяк зустрів у в'язниці, відбуваючи черговий термін. Був звільнений разом з іншими ув'язненими. Перебрався на територію, приєднану до СРСР. Після нападу Німеччини на Радянський Союз був включений до радянської партизанської диверсійної групи для закидання у німецький тил.

У 1942 році Францишек Юзвяк нелегально пробрався на територію Польщі й увійшов до керівництва Польської робітничої партії (ПРП, партія польських комуністів, створена замість КПП). Був секретарем ЦК ПРП, опікувався у партії силовими структурами. З серпня 1942 року Юзвяк — начальник штабу Гвардії Людова, з січня 1944 року — начальник штабу Армії Людова. Відігравав важливу роль у комуністичній частині польського Опору. Носив партизанський псевдонім Witold.

Партійно-державний керівник

У 1944 році Францишек Юзвяк у званні генерала дивізії був призначений першим головним комендантом громадянської міліції, створеної новою комуністичною владою. Обіймав цю посаду до 1949 року. За посадою був заступником міністра громадської безпеки Станіслава Радкевича. Був членом Крайової Ради Народової. Перебував у Державній комісії безпеки.

Під командуванням генерала Юзвяка громадянська міліція була інструментом політики урядущої ПРП — боротьби зі збройною опозицією, силового політичного контролю, примусового вилучення продукції селянських господарств. На чолі правоохоронного органу Юзвяк виходив із партійних, а не професійних критеріїв. Зокрема, він не заохочував зарахування до міліції осіб з вищою освітою, побоюючись, що вони не виконуватимуть накази начальників, які (подібно до нього самого) вищої освіти не мають.

При створенні урядущої компартії ПОРП у 1948 році Францишек Юзвяк був кооптований у Політбюро ЦК партії. Очолював Центральну комісію партійного контролю. Обіймав посади голови Верховної контрольної палати (1949—1952) та міністра державного контролю (1952—1955). У 1949—1952 роках — член Держради ПНР. Був депутатом сейму від ПОРП. Крім того, Францишек Юзвяк був першим головою Спілки борців за свободу та демократію (обіймав цю посаду протягом п'ятнадцяти років).

16 квітня 1955 року Францишек Юзвяк отримав призначення заступника голови Ради міністрів ПНР Юзефа Циранкевича.

У внутрішньопартійних розкладах Францишек Юзвяк орієнтувався на Болеслава Берута та Якуба Бермана. Ідеологічно та політично дотримувався жорсткого сталінського курсу, брав активну участь у політичних репресіях і партійних чистках.

Відставка та смерть

Польська десталінізація 1956 року різко підірвала політичні позиції Юзвяка. 24 жовтня 1956 року — день виступу Владислава Гомулки з програмою «відлиги» — Юзвяк був знятий з посади заступника голови уряду та виведений зі складу Політбюро.

В останнє десятиліття свого життя Юзвяк не обіймав державних посад і не мав колишнього впливу у партійному керівництві. Очолював угруповання «натолінців» — неформальну фракцію ортодоксальних сталіністів ПОРП, які протестували проти навіть помірної лібералізації режиму.

Помер Францишек Юзвяк за три дні після свого 71-річчя. Похований на цвинтарі Військові Повонзки.

Пам'ять

У ПНР образ Юзвяка був оточений офіційною пошаною. Офіційна біографія «Franciszek Jóźwiak — Witold. Życie i działalność» («Францишек Юзвяк — Вітолд. Життя і діяльність»), видана по відомчих каналах МВС у 1974 році, мала апологетичний характер. У 1979 році, до 35-річчя громадянської міліції та Служби безпеки, у ПНР була випущена поштова марка із зображенням Францишека Юзвяка.

Ім'ям Юзвяка були названі міліцейська школа у Щитно, 18-а артилерійська бригада, дислокована у Болеславці, кілька шкіл у різних містах країни. Ці назви були скасовані у 1989—1991 році, при зміні суспільно-політичного устрою Польщі.

Сімейні зв'язки

Францишек Юзвяк був двічі одружений. У 1940 році, перебуваючи у СРСР, він одружився з комуністичною активісткою Фрідою Шпрінгер, з якою розлучився після перекидання в окуповану Польщу.

З 1942 до 1956 рік дружиною Юзвяка була Гелена Воліньська-Брус — у ПНР військовий прокурор, підполковник юстиції, активна учасниця репресій. У 1956 році, під час десталінізації, вона розлучилася з Юзвяком, відновивши перший шлюб з економістом Влодзимежем Брусом. Це викликало напругу між ними, що відбивалося на службових справах. Відомо, що Юзвяк домігся скасування смертного вироку командиру Армії Крайова Юліушу Соболевському, винесеного з подачі Волінської-Брус — виключно як особиста помста дружині, яка пішла. У 1968 році, під час антисемітської кампанії, Гелена Воліньська-Брус емігрувала до Великої Британії.

Юзеф Юзвяк — брат Францишека Юзвяка — був бійцем 2-го польського корпусу генерала Андерса, брав участь у битві під Монте-Кассіно. Юзеф Юзвяк не приховував свої антикомуністичні погляди та різко засуджував брата.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1035795922 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  3. https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000011595&find_code=SYS&local_base=ARS10
  4. . Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  5. JÓŹWIAK, Franciszek. оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  6. Franciszek Jóźwiak. оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 23 березня 2018.
  7. 07 się nie zgłasza. Jak bardzo nieudolna była Milicja Obywatelska?. оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  8. Parlamentarzyści - Pełny opis rekordu. bs.sejm.gov.pl. Процитовано 8 серпня 2023.
  9. Ewolucja układu sił politycznych w aparacie władzy PRL w latach 1956—1964. оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  10. Zenon Jakubowski. Franciszek Jóźwiak-Witold: życie i działalność / Warszawa: Departament Szkół i Doskonalenia Zawodowego Ministerstwa Spraw Wewnętrznych 1974.
  11. Franciszek Jóźwiak. 35 rocznica MO i SB. оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  12. «Potwór w mundurze» skazał na śmierć gen. Nila. оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  13. Brus, Jóźwiak, Wolińska. «Była w latach 1945—1955 jedną z bardziej wpływowych osób na szczytach komunistycznej władzy». оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Francishek Yuzvyak pol Franciszek Jozwiak 20 zhovtnya 1895 1895zhovtnya20 Guta 23 zhovtnya 1966 Varshava polskij general i komunistichnij politik vidnij derzhavnij diyach PNR Uchasnik borotbi za nezalezhnist Polshi Pershoyi svitovoyi vijni komunistichnogo pidpillya j antinacistskogo oporu Nachalnik shtabu Gvardiyi Lyudova j Armiyi Lyudova Pershij golovnij komendant gromadyanskoyi miliciyi PNR U 1948 1956 rokah chlen Politbyuro CK PORP u 1955 1956 rokah zastupnik golovi Radi ministriv PNR Nalezhav do ortodoksalno stalinskogo krila PORP Francishek Yuzvyak pol Franciszek Jozwiak Narodzhennya 20 zhovtnya 1895 1895 10 20 1 2 3 Guta Gmina Baranuv Pulavskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaSmert 23 zhovtnya 1966 1966 10 23 1 2 3 71 rik Varshava Polska Narodna Respublika 1 Pohovannya Vijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaPartiya Polska ob yednana robitnicha partiya d i Komunistichna partiya PolshiShlyub Gelena Volinska Brus Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiPolskij soldatNarodivsya u bidnij selyanskij rodini z Lyublinskoyi guberniyi Korolivstva Polskogo Buv starshim iz vosmi ditej Zdobuv pochatkovu osvitu Z dvanadcyati rokiv pracyuvav u seli U 1912 roci Francishek Yuzvyak vstupiv do Polskoyi socialistichnoyi partiyi Koli pochalasya Persha svitova vijna Francisheka Yuzvyaka bulo mobilizovano v armiyu Rosijskoyi imperiyi Prote vzhe 1914 roku vin perejshov na bik Avstro Ugorshini ta priyednavsya do Polskih legioniv U lipni 1917 roku pishov na zaklik Yuzefa Pilsudskogo ta vidmovivsya sklasti prisyagu kajzeru Nimeckoyi imperiyi Do kincya vijni buv internovanij u Shiperno koncentracijnij tabir Zvilnivshis vstupiv na sluzhbu do armiyi nezalezhnoyi Polshi Sluzhiv v unteroficerskomu zvanni kaprala Komunist pidpilnikU 1919 roci Francishek Yuzvyak brav uchast u stvorenni Lyublinskoyi Radi robitnichih deputativ U 1921 roci vstupiv do Komunistichnoyi robochoyi partiyi Polshi z 1925 Komunistichna partiya Polshi KPP Organizovuvav pidpilni komiteti KPP Kompartiya pidtrimuvala Radyansku Rosiyu u vijni 1920 roku vvazhalasya u Polshi antinacionalnoyu organizaciyeyu ta diyala u pidpilli Francishek Yuzvyak kilka raziv zaareshtovuvavsya za nelegalnu komunistichnu diyalnist Zagalom za period 1921 1939 rokiv vin proviv u v yaznicyah blizko dvanadcyati rokiv Uv yaznennya u 1937 1938 rokah vbereglo Yuzvyaka vid radyanskih represij pri likvidaciyi KPP U 1928 1929 rokah Yuzvyak prohodiv navchannya na kursah NKVS SRSR U 1931 roci keruvav vijskovim viddilom CK KPP Specializuvavsya na komanduvanni partijnimi ozbroyenimi formuvannyami Partizan diversantPochatok Drugoyi svitovoyi vijni Francishek Yuzvyak zustriv u v yaznici vidbuvayuchi chergovij termin Buv zvilnenij razom z inshimi uv yaznenimi Perebravsya na teritoriyu priyednanu do SRSR Pislya napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz buv vklyuchenij do radyanskoyi partizanskoyi diversijnoyi grupi dlya zakidannya u nimeckij til U 1942 roci Francishek Yuzvyak nelegalno probravsya na teritoriyu Polshi j uvijshov do kerivnictva Polskoyi robitnichoyi partiyi PRP partiya polskih komunistiv stvorena zamist KPP Buv sekretarem CK PRP opikuvavsya u partiyi silovimi strukturami Z serpnya 1942 roku Yuzvyak nachalnik shtabu Gvardiyi Lyudova z sichnya 1944 roku nachalnik shtabu Armiyi Lyudova Vidigravav vazhlivu rol u komunistichnij chastini polskogo Oporu Nosiv partizanskij psevdonim Witold Partijno derzhavnij kerivnikU 1944 roci Francishek Yuzvyak u zvanni generala diviziyi buv priznachenij pershim golovnim komendantom gromadyanskoyi miliciyi stvorenoyi novoyu komunistichnoyu vladoyu Obijmav cyu posadu do 1949 roku Za posadoyu buv zastupnikom ministra gromadskoyi bezpeki Stanislava Radkevicha Buv chlenom Krajovoyi Radi Narodovoyi Perebuvav u Derzhavnij komisiyi bezpeki Pid komanduvannyam generala Yuzvyaka gromadyanska miliciya bula instrumentom politiki uryadushoyi PRP borotbi zi zbrojnoyu opoziciyeyu silovogo politichnogo kontrolyu primusovogo viluchennya produkciyi selyanskih gospodarstv Na choli pravoohoronnogo organu Yuzvyak vihodiv iz partijnih a ne profesijnih kriteriyiv Zokrema vin ne zaohochuvav zarahuvannya do miliciyi osib z vishoyu osvitoyu poboyuyuchis sho voni ne vikonuvatimut nakazi nachalnikiv yaki podibno do nogo samogo vishoyi osviti ne mayut Pri stvorenni uryadushoyi kompartiyi PORP u 1948 roci Francishek Yuzvyak buv kooptovanij u Politbyuro CK partiyi Ocholyuvav Centralnu komisiyu partijnogo kontrolyu Obijmav posadi golovi Verhovnoyi kontrolnoyi palati 1949 1952 ta ministra derzhavnogo kontrolyu 1952 1955 U 1949 1952 rokah chlen Derzhradi PNR Buv deputatom sejmu vid PORP Krim togo Francishek Yuzvyak buv pershim golovoyu Spilki borciv za svobodu ta demokratiyu obijmav cyu posadu protyagom p yatnadcyati rokiv 16 kvitnya 1955 roku Francishek Yuzvyak otrimav priznachennya zastupnika golovi Radi ministriv PNR Yuzefa Cirankevicha U vnutrishnopartijnih rozkladah Francishek Yuzvyak oriyentuvavsya na Boleslava Beruta ta Yakuba Bermana Ideologichno ta politichno dotrimuvavsya zhorstkogo stalinskogo kursu brav aktivnu uchast u politichnih represiyah i partijnih chistkah Vidstavka ta smertPolska destalinizaciya 1956 roku rizko pidirvala politichni poziciyi Yuzvyaka 24 zhovtnya 1956 roku den vistupu Vladislava Gomulki z programoyu vidligi Yuzvyak buv znyatij z posadi zastupnika golovi uryadu ta vivedenij zi skladu Politbyuro V ostannye desyatilittya svogo zhittya Yuzvyak ne obijmav derzhavnih posad i ne mav kolishnogo vplivu u partijnomu kerivnictvi Ocholyuvav ugrupovannya natolinciv neformalnu frakciyu ortodoksalnih stalinistiv PORP yaki protestuvali proti navit pomirnoyi liberalizaciyi rezhimu Pomer Francishek Yuzvyak za tri dni pislya svogo 71 richchya Pohovanij na cvintari Vijskovi Povonzki Pam yatU PNR obraz Yuzvyaka buv otochenij oficijnoyu poshanoyu Oficijna biografiya Franciszek Jozwiak Witold Zycie i dzialalnosc Francishek Yuzvyak Vitold Zhittya i diyalnist vidana po vidomchih kanalah MVS u 1974 roci mala apologetichnij harakter U 1979 roci do 35 richchya gromadyanskoyi miliciyi ta Sluzhbi bezpeki u PNR bula vipushena poshtova marka iz zobrazhennyam Francisheka Yuzvyaka Im yam Yuzvyaka buli nazvani milicejska shkola u Shitno 18 a artilerijska brigada dislokovana u Boleslavci kilka shkil u riznih mistah krayini Ci nazvi buli skasovani u 1989 1991 roci pri zmini suspilno politichnogo ustroyu Polshi Simejni zv yazkiFrancishek Yuzvyak buv dvichi odruzhenij U 1940 roci perebuvayuchi u SRSR vin odruzhivsya z komunistichnoyu aktivistkoyu Fridoyu Shpringer z yakoyu rozluchivsya pislya perekidannya v okupovanu Polshu Z 1942 do 1956 rik druzhinoyu Yuzvyaka bula Gelena Volinska Brus u PNR vijskovij prokuror pidpolkovnik yusticiyi aktivna uchasnicya represij U 1956 roci pid chas destalinizaciyi vona rozluchilasya z Yuzvyakom vidnovivshi pershij shlyub z ekonomistom Vlodzimezhem Brusom Ce viklikalo naprugu mizh nimi sho vidbivalosya na sluzhbovih spravah Vidomo sho Yuzvyak domigsya skasuvannya smertnogo viroku komandiru Armiyi Krajova Yuliushu Sobolevskomu vinesenogo z podachi Volinskoyi Brus viklyuchno yak osobista pomsta druzhini yaka pishla U 1968 roci pid chas antisemitskoyi kampaniyi Gelena Volinska Brus emigruvala do Velikoyi Britaniyi Yuzef Yuzvyak brat Francisheka Yuzvyaka buv bijcem 2 go polskogo korpusu generala Andersa brav uchast u bitvi pid Monte Kassino Yuzef Yuzvyak ne prihovuvav svoyi antikomunistichni poglyadi ta rizko zasudzhuvav brata PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1035795922 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000011595 amp find code SYS amp local base ARS10 Arhiv originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 JoZWIAK Franciszek originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Franciszek Jozwiak originalu za 29 grudnya 2016 Procitovano 23 bereznya 2018 07 sie nie zglasza Jak bardzo nieudolna byla Milicja Obywatelska originalu za 19 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Parlamentarzysci Pelny opis rekordu bs sejm gov pl Procitovano 8 serpnya 2023 Ewolucja ukladu sil politycznych w aparacie wladzy PRL w latach 1956 1964 originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Zenon Jakubowski Franciszek Jozwiak Witold zycie i dzialalnosc Warszawa Departament Szkol i Doskonalenia Zawodowego Ministerstwa Spraw Wewnetrznych 1974 Franciszek Jozwiak 35 rocznica MO i SB originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Potwor w mundurze skazal na smierc gen Nila originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Brus Jozwiak Wolinska Byla w latach 1945 1955 jedna z bardziej wplywowych osob na szczytach komunistycznej wladzy originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Posilannya

Дата публікації:
Топ