Франсіско Хав'єр Мартінес де Сальдуа-і-Расінес (ісп. Francisco Javier Martínez de Zaldúa y Racines; 3 грудня 1811 — 21 грудня 1882) — колумбійський правник і політик, президент Сполучених Штатів Колумбії від квітня до грудня 1882 року.
Франсіско Хав'єр Сальдуа | |||
| |||
---|---|---|---|
1 квітня — 21 грудня 1882 року | |||
Попередник: | Рафаель Нуньєс | ||
Наступник: | Клімако Кальдерон | ||
Народження: | 3 грудня 1811 Богота, Колумбія | ||
Смерть: | 21 грудня 1882 (71 рік) Богота, Колумбія | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Колумбія | ||
Партія: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1811 року в Боготі. Його батько був заможним і впливовим аристократом у Новій Гранаді. Втім він пожертвував більшість своїх статків на боротьбу генерала Антоніо Наріньйо за незалежність. Після відновлення іспанської влади в Новій Гранаді батько Франсіско Сальдуа зазнав серцевого нападу й помер.
Сальдуа вивчав право й теологію Коледжі святого Варфоломія, здобувши ступені з юриспруденції та богослов'я.
Від 1837 працював професором цивільного й канонічного права, згодом став суддею, зрештою отримавши пост у Верховному суді. Політична кар'єра Сальдуа почалась із обранням до міської ради Боготи. 1840 року він став депутатом Конгресу, а пізніше — Сенату. За президентства Хосе Іларіо Лопеса займав пост міністра уряду. В лютому 1863 року як голова законодавчої влади на шість днів де-факто став президентом Сполучених Штатів Колумбії, коли Томас Сіпріано де Москера передав виконавчу владу колективному органу, обраному Радою міністрів.
Також Сальдуа обіймав посаду голови Конвенції Ріонегро, установчих зборів, завданням яких було створення держави Сполучені Штати Колумбії.
1881 Сальдуа було висунуто на пост президента країни від Ліберальної партії. На момент його обрання головою держави йому було вже за 70 років. Офіційно вступив на посаду 1 квітня 1882 року. Став першим президентом Колумбії, який помер під час перебування на посаді (21 грудня 1882 року). Після його смерті державу тимчасово очолив Клімако Кальдерон.
Примітки
- Arismendi Posada, Ignacio; Gobernantes Colombianos; trans. Colombian Presidents; Interprint Editors Ltd.; Italgraf; Segunda Edición; Page 118; Bogotá, Colombia; 1983
- Arismendi Posada, Ignacio; Gobernantes Colombianos; trans. Colombian Presidents; Interprint Editors Ltd.; Italgraf; Segunda Edición; Page 119; Bogotá, Colombia; 1983
Джерела
- Arismendi Posada, Ignacio (1983). Gobernantes Colombianos (ісп.) (вид. 2). Bogotá: Italgraf. с. 117—120.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Saldua a druge materine prizvishe Rasines Fransisko Hav yer Martines de Saldua i Rasines isp Francisco Javier Martinez de Zaldua y Racines 3 grudnya 1811 21 grudnya 1882 kolumbijskij pravnik i politik prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi vid kvitnya do grudnya 1882 roku Fransisko Hav yer Saldua Prapor 12 j Prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi 1 kvitnya 21 grudnya 1882 roku Poperednik Rafael Nunyes Nastupnik Klimako Kalderon Narodzhennya 3 grudnya 1811 1811 12 03 Bogota KolumbiyaSmert 21 grudnya 1882 1882 12 21 71 rik Bogota KolumbiyaPohovannya dKrayina KolumbiyaPartiya d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1811 roku v Bogoti Jogo batko buv zamozhnim i vplivovim aristokratom u Novij Granadi Vtim vin pozhertvuvav bilshist svoyih statkiv na borotbu generala Antonio Narinjo za nezalezhnist Pislya vidnovlennya ispanskoyi vladi v Novij Granadi batko Fransisko Saldua zaznav sercevogo napadu j pomer Saldua vivchav pravo j teologiyu Koledzhi svyatogo Varfolomiya zdobuvshi stupeni z yurisprudenciyi ta bogoslov ya Vid 1837 pracyuvav profesorom civilnogo j kanonichnogo prava zgodom stav suddeyu zreshtoyu otrimavshi post u Verhovnomu sudi Politichna kar yera Saldua pochalas iz obrannyam do miskoyi radi Bogoti 1840 roku vin stav deputatom Kongresu a piznishe Senatu Za prezidentstva Hose Ilario Lopesa zajmav post ministra uryadu V lyutomu 1863 roku yak golova zakonodavchoyi vladi na shist dniv de fakto stav prezidentom Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi koli Tomas Sipriano de Moskera peredav vikonavchu vladu kolektivnomu organu obranomu Radoyu ministriv Takozh Saldua obijmav posadu golovi Konvenciyi Rionegro ustanovchih zboriv zavdannyam yakih bulo stvorennya derzhavi Spolucheni Shtati Kolumbiyi 1881 Saldua bulo visunuto na post prezidenta krayini vid Liberalnoyi partiyi Na moment jogo obrannya golovoyu derzhavi jomu bulo vzhe za 70 rokiv Oficijno vstupiv na posadu 1 kvitnya 1882 roku Stav pershim prezidentom Kolumbiyi yakij pomer pid chas perebuvannya na posadi 21 grudnya 1882 roku Pislya jogo smerti derzhavu timchasovo ocholiv Klimako Kalderon PrimitkiArismendi Posada Ignacio Gobernantes Colombianos trans Colombian Presidents Interprint Editors Ltd Italgraf Segunda Edicion Page 118 Bogota Colombia 1983 Arismendi Posada Ignacio Gobernantes Colombianos trans Colombian Presidents Interprint Editors Ltd Italgraf Segunda Edicion Page 119 Bogota Colombia 1983DzherelaArismendi Posada Ignacio 1983 Gobernantes Colombianos isp vid 2 Bogota Italgraf s 117 120