Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рафаель Венсеслао Нуньєс Моледо (ісп. Rafael Wenceslao Núñez Moledo; 28 вересня 1825 — 18 вересня 1894) — колумбійський письменник, журналіст, правник і політик, двічі займав пост президента Сполучених Штатів Колумбії, перший президент Колумбії.
| Рафаель Нуньєс | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 8 квітня 1880 — 1 квітня 1882 року | |||
| Попередник: | Хуліан Трухільйо Ларгача | ||
| Наступник: | Франсіско Хав'єр Сальдуа | ||
| |||
| 11 серпня 1884 — 1 квітня 1886 року | |||
| Попередник: | Езекієл Уртадо | ||
| Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
| 1 квітня 1886 — 18 вересня 1894 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Мігель Антоніо Каро | ||
| Ім'я при народженні: | ісп. Rafael Wenceslao Núñez Moledo | ||
| Народження: | 28 вересня 1825[1][2] Картахена, Колумбія | ||
| Смерть: | 18 вересня 1894[1][3][2] (68 років) Картахена, Колумбія | ||
| Причина смерті: | інсульт | ||
| Країна: | Колумбія | ||
| Освіта: | d | ||
| Партія: | d | ||
| Шлюб: | d | ||
| Автограф: |  | ||
| | |||
Біографія
Народився 1825 року в Картахені. Здобув юридичну освіту в місцевому університеті.
1848 року працював окружним суддею в провінції Чирикі в Панамі. Того ж року Нуньєс заснував у Картахені газету La Democracia. Згодом зайнявся політичною діяльністю й отримав пост в уряді Картахени.
1853 року Нуньєса було обрано до лав Конгресу членом Колумбії. 1854 року він став губернатором департаменту Болівар. Від 1855 до 1857 року, за часів президентства Мануеля Марії Мальяріно, обіймав посади міністра фінансів і військового міністра.
1855 року було опубліковано перший том політичних есе Нуньєса під назвою La Federación. Пізніше, за президентства Москери займав пост міністра фінансів.
Пізніше впродовж двох років жив у Нью-Йорку. після цього перебував на дипломатичній роботі в Гаврі та працював консулом у Ліверпулі.
1876 року повернувся на батьківщину, де опинився в центрі політичної боротьби. 1876 року висувався на пост президента, втім програв вибори.
1878 року президентом країни став генерал Трухільйо. За каденції останнього Рафаель Нуньєс займав пост міністра економіки. 1880 року він сам став головою держави й одразу ж презентував власний план «відродження Колумбії». Його політична програма передбачала розвиток виробництва експортних культур і товарів. Тютюн, що раніше був головним експортним товаром Колумбії, відтоді не мав у Європі великої популярності через його низьку якість. На цьому тлі зріс експорт хіни й індиго. Втім вирощування тих культур потребувало значних матеріальних витрат, тому поступово головною експортною продукцією Колумбії стала кава. Цьому сприяли не лише кліматичні умови, але й скорочення виробництва кави на Кубі. Також у той період у Колумбії почала розвиватись промисловість, було засновано Національний банк. За президентства Нуньєса було прийнято закон про право федерального уряду на законодавчому рівні втручатись до внутрішніх справ штатів.
1884 року за підтримки Консервативної партії Нуньєса знову було обрано на пост президента Колумбії. В той період він написав велику кількість важливих статей, пов'язаних з конституційною реформою. 1886 року було ухвалено нову конституцію, відповідно до якої Сполучені Штати Колумбії припинили своє існування й утворилась нова держава — Колумбія.
У вересні 1892 року Нуньєса було переобрано головою держави. Перебував на посту президента з короткими перервами (за станом здоров'я) до самої своєї смерті 1894 року. За свого правління Нуньєс дозволив єпископам, вигнаним з Колумбії, повернутись до країни. Він створив Військову академію та Національну академію музики. В той же період у Колумбії з'явився міжнародний телеграф. Він відновив дипломатичні відносини з Іспанією, розірвані під час війни за незалежність іспанських колоній в Америці, підписав міжнародні договори про торгівлю й культурний обмін з Францією та Великою Британією.
У мистецтві
Рафаеля Нуньєса згадував Габрієль Гарсія Маркес у своєму романі «Кохання під час холери».
Примітки
- International Music Score Library Project — 2006.
- Енциклопедія Брокгауз
- Encyclopædia Britannica
Література
- Arismendi Posada, Ignacio (1983). Gobernantes Colombianos (ісп.) (вид. 2). Bogotá. с. 111—114.
Посилання
- Virtual American Biographies [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- del Castillo Mathieu, Nicolás. . [1] (ісп.) . Banco de la República, Colombia. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 28 лютого 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Nunyes a druge materine prizvishe Moledo Rafael Venseslao Nunyes Moledo isp Rafael Wenceslao Nunez Moledo 28 veresnya 1825 18 veresnya 1894 kolumbijskij pismennik zhurnalist pravnik i politik dvichi zajmav post prezidenta Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi pershij prezident Kolumbiyi Rafael Nunyes Prapor 11 j Prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi 8 kvitnya 1880 1 kvitnya 1882 roku Poperednik Hulian Truhiljo Largacha Nastupnik Fransisko Hav yer Saldua Prapor 13 j Prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi 11 serpnya 1884 1 kvitnya 1886 roku Poperednik Ezekiyel Urtado Nastupnik Posadu likvidovano Prapor 1 j Prezident Kolumbiyi 1 kvitnya 1886 18 veresnya 1894 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Migel Antonio Karo Im ya pri narodzhenni isp Rafael Wenceslao Nunez MoledoNarodzhennya 28 veresnya 1825 1825 09 28 1 2 Kartahena KolumbiyaSmert 18 veresnya 1894 1894 09 18 1 3 2 68 rokiv Kartahena KolumbiyaPrichina smerti insultKrayina KolumbiyaOsvita dPartiya dShlyub d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMarka Kolumbiyi 1886 roku z zobrazhennyam prezidenta Rafaelya Nunyesa Narodivsya 1825 roku v Kartaheni Zdobuv yuridichnu osvitu v miscevomu universiteti 1848 roku pracyuvav okruzhnim suddeyu v provinciyi Chiriki v Panami Togo zh roku Nunyes zasnuvav u Kartaheni gazetu La Democracia Zgodom zajnyavsya politichnoyu diyalnistyu j otrimav post v uryadi Kartaheni 1853 roku Nunyesa bulo obrano do lav Kongresu chlenom Kolumbiyi 1854 roku vin stav gubernatorom departamentu Bolivar Vid 1855 do 1857 roku za chasiv prezidentstva Manuelya Mariyi Malyarino obijmav posadi ministra finansiv i vijskovogo ministra 1855 roku bulo opublikovano pershij tom politichnih ese Nunyesa pid nazvoyu La Federacion Piznishe za prezidentstva Moskeri zajmav post ministra finansiv Piznishe vprodovzh dvoh rokiv zhiv u Nyu Jorku pislya cogo perebuvav na diplomatichnij roboti v Gavri ta pracyuvav konsulom u Liverpuli 1876 roku povernuvsya na batkivshinu de opinivsya v centri politichnoyi borotbi 1876 roku visuvavsya na post prezidenta vtim prograv vibori 1878 roku prezidentom krayini stav general Truhiljo Za kadenciyi ostannogo Rafael Nunyes zajmav post ministra ekonomiki 1880 roku vin sam stav golovoyu derzhavi j odrazu zh prezentuvav vlasnij plan vidrodzhennya Kolumbiyi Jogo politichna programa peredbachala rozvitok virobnictva eksportnih kultur i tovariv Tyutyun sho ranishe buv golovnim eksportnim tovarom Kolumbiyi vidtodi ne mav u Yevropi velikoyi populyarnosti cherez jogo nizku yakist Na comu tli zris eksport hini j indigo Vtim viroshuvannya tih kultur potrebuvalo znachnih materialnih vitrat tomu postupovo golovnoyu eksportnoyu produkciyeyu Kolumbiyi stala kava Comu spriyali ne lishe klimatichni umovi ale j skorochennya virobnictva kavi na Kubi Takozh u toj period u Kolumbiyi pochala rozvivatis promislovist bulo zasnovano Nacionalnij bank Za prezidentstva Nunyesa bulo prijnyato zakon pro pravo federalnogo uryadu na zakonodavchomu rivni vtruchatis do vnutrishnih sprav shtativ 1884 roku za pidtrimki Konservativnoyi partiyi Nunyesa znovu bulo obrano na post prezidenta Kolumbiyi V toj period vin napisav veliku kilkist vazhlivih statej pov yazanih z konstitucijnoyu reformoyu 1886 roku bulo uhvaleno novu konstituciyu vidpovidno do yakoyi Spolucheni Shtati Kolumbiyi pripinili svoye isnuvannya j utvorilas nova derzhava Kolumbiya U veresni 1892 roku Nunyesa bulo pereobrano golovoyu derzhavi Perebuvav na postu prezidenta z korotkimi perervami za stanom zdorov ya do samoyi svoyeyi smerti 1894 roku Za svogo pravlinnya Nunyes dozvoliv yepiskopam vignanim z Kolumbiyi povernutis do krayini Vin stvoriv Vijskovu akademiyu ta Nacionalnu akademiyu muziki V toj zhe period u Kolumbiyi z yavivsya mizhnarodnij telegraf Vin vidnoviv diplomatichni vidnosini z Ispaniyeyu rozirvani pid chas vijni za nezalezhnist ispanskih kolonij v Americi pidpisav mizhnarodni dogovori pro torgivlyu j kulturnij obmin z Franciyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu U mistectviRafaelya Nunyesa zgaduvav Gabriyel Garsiya Markes u svoyemu romani Kohannya pid chas holeri PrimitkiInternational Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741LiteraturaArismendi Posada Ignacio 1983 Gobernantes Colombianos isp vid 2 Bogota s 111 114 PosilannyaVirtual American Biographies 14 lipnya 2014 u Wayback Machine angl del Castillo Mathieu Nicolas 1 isp Banco de la Republica Colombia Arhiv originalu za 14 serpnya 2019 Procitovano 28 lyutogo 2020