Томас Сіпріано Ігнасіо Марія де Москера-Фігероа-і-Арболеда-Саласар (ісп. Tomás Cipriano Ignacio María de Mosquera-Figueroa y Arboleda-Salazar; 26 вересня 1798 — 7 жовтня 1878) — колумбійський політик, президент Республіки Нова Гранада, Сполучених Штатів Нової Гранади та Сполучених Штатів Колумбії.
Біографія
Народився 1798 року в Попаяні. 1814 року приєднався до сил Сімона Болівара. 1824 року під час бою з іспанцями зазнав поранення в нижню щелепу, що позначилось на його вимові. 1829 року отримав звання генерала.
В 1829—1830 роках обіймав посаду посла Великої Колумбії в Перу, в 1830—1833 роках — посла Великої Колумбії, а потім республіки Нова Гранада у США. В 1834—1837 роках був членом Конгресу, згодом очолив міністерство оборони в адміністрації Хосе Ігнасіо де Маркеса. На тій посаді доклався до перемоги у «війні Вищих». В 1842—1845 роках знову перейшов на дипломатичну роботу: був послом у Перу, Чилі та Болівії.
1845 року Москера виграв президентські вибори за підтримки сил, що в подальшому сформували Консервативну партію, втім політика його адміністрації виявилась більш близькою до лібералізму, аніж до консерватизму. Під час першого президентського терміну було підписано договір Мальяріно-Байдлека зі Сполученими Штатами Америки, впроваджено використання Міжнародної системи одиниць, скасовано податки колоніальної доби, що пожвавило тютюнову галузь, вжито кроків до відокремлення церкви від держави, проведено перший в історії Колумбії перепис населення, а ухвалений 1849 року закон про те, що експорт має здійснюватись через порт Барранкілья, стимулював парове судноплавство річкою Магдалена.
Після завершення президентського терміну виїхав до Нью-Йорка, де створив торговий дім, але збанкрутував. Коли 1854 року в Новій Гранаді було встановлено диктатуру генерала Хосе Марії Мело, Москера повернувся на батьківщину, щоб боротись проти неї. Трохи згодом пройшов у Конгрес від Ліберальної партії та брав участь у президентських виборах 1857 року, втім програв їх кандидату від консерваторів.
Після створення Гранадської Конфедерації Москера очолив штат Каука. Під час подальшої громадянської війни Москера оголосив себе президентом і переніс столицю до Боготи, а країну перейменував у Сполучені Штати Нової Гранади. Відповідно до виданих ним указів було конфісковано церковну власність, а єзуїтів вигнали з країни за підтримку консерваторів під час війни.
1863 року було створено Сполучені Штати Колумбії. Після того було прийнято рішення, що першим президентом (до 1864 року) буде Москера, оскільки він ще не завершив свій президентський термін. У той період спалахнула еквадорсько-колумбійська війна.
Після завершення президентства Москера був відряджений послом до Парижа. 1866 року він повернувся на батьківщину, де вчетверте став президентом. Його спрямовані проти церкви дії призвели до втручання папи Пія IX. 29 квітня 1867 року Москера розпустив Конгрес, запровадив у країні воєнний стан та проголосив себе найвищою владою. 23 травня того ж року стався військовий переворот: полковник заарештував президента, після чого Москеру було вигнано з країни на три роки, які той проживав у Лімі. Повернувшись до Колумбії 1871 року, він знову намагався балотуватись на пост президента, втім програв вибори.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- . http://wsp.presidencia.gov.co/ (ісп.). Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
- Rines, George Edwin, ed. (1920). Mosquera y Arboleda, Tomás Cipriano de [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.]. Encyclopedia Americana
- Wilson, J. G.; Fiske, J., eds. (1891). Mosquera, Tomás Cipriano de. Appletons' Cyclopædia of American Biography. New York: D. Appleton
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Moskera Figeroa a druge materine prizvishe Arboleda Salasar Tomas Sipriano Ignasio Mariya de Moskera Figeroa i Arboleda Salasar isp Tomas Cipriano Ignacio Maria de Mosquera Figueroa y Arboleda Salazar 26 veresnya 1798 7 zhovtnya 1878 kolumbijskij politik prezident Respubliki Nova Granada Spoluchenih Shtativ Novoyi Granadi ta Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi Tomas Sipriano de Moskera isp Tomas Cipriano Ignacio Maria de Mosquera y Arboleda Prapor 4 j Prezident Novoyi Granadi 1 kvitnya 1845 1 kvitnya 1849 roku Poperednik Pedro Alkantara Erran Nastupnik Hose Ilario Lopes Prapor v o prezidenta Spoluchenih Shtativ Novoyi Granadi 18 lipnya 20 veresnya 1861 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Posadu likvidovano Prapor 1 j Prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi 20 veresnya 1861 4 lyutogo 1863 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Fransisko Hav yer Saldua Prapor v o prezidenta Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi 14 travnya 1863 29 sichnya 1864 roku Poperednik Posadu vidnovleno Nastupnik Huan Avgustin Urikoechea Navarro 28 lyutogo 8 kvitnya 1864 roku Poperednik Huan Avgustin Urikoechea Navarro Nastupnik Manuel Muriljo Toro Prapor 3 j Prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi 22 travnya 1866 23 travnya 1867 roku Poperednik Hose Mariya Rohas Garrido Nastupnik Hoakin Riaskos Im ya pri narodzhenni isp Tomas Cipriano Ignacio Maria de Mosquera y ArboledaNarodzhennya 26 veresnya 1798 1798 09 26 1 2 3 Popayan KolumbiyaSmert 7 zhovtnya 1878 1878 10 07 4 2 3 80 rokiv d Kauka KolumbiyaKrayina KolumbiyaOsvita dPartiya dBatko dDiti d 5 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1798 roku v Popayani 1814 roku priyednavsya do sil Simona Bolivara 1824 roku pid chas boyu z ispancyami zaznav poranennya v nizhnyu shelepu sho poznachilos na jogo vimovi 1829 roku otrimav zvannya generala V 1829 1830 rokah obijmav posadu posla Velikoyi Kolumbiyi v Peru v 1830 1833 rokah posla Velikoyi Kolumbiyi a potim respubliki Nova Granada u SShA V 1834 1837 rokah buv chlenom Kongresu zgodom ocholiv ministerstvo oboroni v administraciyi Hose Ignasio de Markesa Na tij posadi doklavsya do peremogi u vijni Vishih V 1842 1845 rokah znovu perejshov na diplomatichnu robotu buv poslom u Peru Chili ta Boliviyi 1845 roku Moskera vigrav prezidentski vibori za pidtrimki sil sho v podalshomu sformuvali Konservativnu partiyu vtim politika jogo administraciyi viyavilas bilsh blizkoyu do liberalizmu anizh do konservatizmu Pid chas pershogo prezidentskogo terminu bulo pidpisano dogovir Malyarino Bajdleka zi Spoluchenimi Shtatami Ameriki vprovadzheno vikoristannya Mizhnarodnoyi sistemi odinic skasovano podatki kolonialnoyi dobi sho pozhvavilo tyutyunovu galuz vzhito krokiv do vidokremlennya cerkvi vid derzhavi provedeno pershij v istoriyi Kolumbiyi perepis naselennya a uhvalenij 1849 roku zakon pro te sho eksport maye zdijsnyuvatis cherez port Barrankilya stimulyuvav parove sudnoplavstvo richkoyu Magdalena Pislya zavershennya prezidentskogo terminu viyihav do Nyu Jorka de stvoriv torgovij dim ale zbankrutuvav Koli 1854 roku v Novij Granadi bulo vstanovleno diktaturu generala Hose Mariyi Melo Moskera povernuvsya na batkivshinu shob borotis proti neyi Trohi zgodom projshov u Kongres vid Liberalnoyi partiyi ta brav uchast u prezidentskih viborah 1857 roku vtim prograv yih kandidatu vid konservatoriv Pislya stvorennya Granadskoyi Konfederaciyi Moskera ocholiv shtat Kauka Pid chas podalshoyi gromadyanskoyi vijni Moskera ogolosiv sebe prezidentom i perenis stolicyu do Bogoti a krayinu perejmenuvav u Spolucheni Shtati Novoyi Granadi Vidpovidno do vidanih nim ukaziv bulo konfiskovano cerkovnu vlasnist a yezuyitiv vignali z krayini za pidtrimku konservatoriv pid chas vijni 1863 roku bulo stvoreno Spolucheni Shtati Kolumbiyi Pislya togo bulo prijnyato rishennya sho pershim prezidentom do 1864 roku bude Moskera oskilki vin she ne zavershiv svij prezidentskij termin U toj period spalahnula ekvadorsko kolumbijska vijna Pislya zavershennya prezidentstva Moskera buv vidryadzhenij poslom do Parizha 1866 roku vin povernuvsya na batkivshinu de vchetverte stav prezidentom Jogo spryamovani proti cerkvi diyi prizveli do vtruchannya papi Piya IX 29 kvitnya 1867 roku Moskera rozpustiv Kongres zaprovadiv u krayini voyennij stan ta progolosiv sebe najvishoyu vladoyu 23 travnya togo zh roku stavsya vijskovij perevorot polkovnik zaareshtuvav prezidenta pislya chogo Moskeru bulo vignano z krayini na tri roki yaki toj prozhivav u Limi Povernuvshis do Kolumbiyi 1871 roku vin znovu namagavsya balotuvatis na post prezidenta vtim prograv vibori PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Dzherela http wsp presidencia gov co isp Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 11 lyutogo 2020 Rines George Edwin ed 1920 Mosquera y Arboleda Tomas Cipriano de Arhivovano 21 lipnya 2014 u Wayback Machine Encyclopedia Americana Wilson J G Fiske J eds 1891 Mosquera Tomas Cipriano de Appletons Cyclopaedia of American Biography New York D Appleton