Франсуа Гране́, повне ім'я Франсуа Маріу́с Гране́ (фр. François Marius Granet; 17 грудня, 1775, Екс-ан-Прованс — 21 листопада, 1849, там само) — французький художник.
Біографія, ранні роки
Народився в місті Екс-ан-Прованс, 27 кілометрів нв північ від порту Марсель. Майбутній художник мав просте, недворянське походження. Його батько працював на будівництві муляром. У хлопця були художні здібності. Художнє навчання розпочав в муніципальній школі малювання, де його керівником був художник (1756—1844), пейзажист.
1794 року Франсуа Гране відбув у місто Тулон, де працював художником-декоратором.
На нього звернув увагу граф Огюст де Форбен (1777—1841), котрий сприяв переїзду молодика в Париж та влаштуванню у 1798 році на навчання в майстерню уславленого Жака-Луї Давіда. Огюст де Форбен, аристократ і офіцер, сам був художником-аматором і сам навчався в майстерні Давіда. Після виходу у відставку присвятив власне життя вивченню мистецтва. Він стане другим директором Наполеонівського музею, назву котрого змінять на Лувр при відновленні монархії у Франції та остаточного усунення від політики Наполеона Бонапарта. Першим директором музею був Домінік Віван-Денон.
Перебування в майстерні Жака-Луї Давіда не було тривалим. Невдовзі граф Огюст де Форбен та Франсуа Гране відбули у Італію. По поверненню у Париж Франсуа Гране влаштувався на працю у Лувр.
Перебування в Італії (1802—1824)
1802 року через Марсель разом з покровителем графом де Форбеном Франсуа Гране відбув у Рим. Італія та Рим на 22 роки стануть другою домівкою для художник. Він радо відвідує римські храми і все більше працює не з уяви, а йде від натури і натурних замальовок. Він створив чимало картин з інтер'єрами римських церков і каплиць, створював пейзажі в стилі спокійного реалізму. Пізніше картини цього періоду неправомірно будуть порівнювати з творами Каміля Коро, художника меншого обдарування.
На французького митця звернули увагу римські меценати, він користувався підтримкою французького кардинала Феша та генерала Молле. Перебуваючи в Римі Франсуа Гране не переривав художніх зв'язків з Парижем і надсилав туди на виставки власні твори.
1813 року його обрали членом гільдії св. Луки в Римі. 1819 року монархічний уряд Франції надав йому орден Почесного легіону.
Повернення у Париж і адміністративні посади
1824 року він повернувся з Італії вже в монархічний Париж. Завдяки втручанню друга і покровителя графа де Форбена він отримав посаду зберігача в Королівському музеї, швидко перейменованого з Наполеонівського музею. Назва музею не втримається і її замінять на нейтральну — Лувр.
1833 року художник Франсуа Гране отримав посаду зберігача в палацово-парковому ансамблі Версаль, котрий почали перетворювати на музейний комплекс. Король Франції наказав перетворити покинутий Версаль на музей слави Франції. Серед завдань Франсуа Гране того часу — збори експонатів і декор Галереї Баталій в палаці Версаль. Помпезний музей було відкрито 1837 року.
Стилістика творів Франсуа Гране
На творчу манеру Франсуа Гране помітно вплинули картини його першого вчителя, художника Константена. У близькій стилістиці працював і його покровитель, граф де Форбен, що теж цікавився зображеннями архітектури.
Перебування в майстерні Жака-Луї Давіда не навернуло Гране ні до стилістики французького класицизму, як і пізніше до стилю наполеонівського ампіру.
У пору революційного нехтування церквою провінційний художник чимало здивував паризьких відвідувачів виставок картинами з побуту католицьких монастирів та непарадними, суворими зображеннями церковних інтер'єрів. Гране був правовірним католиком і провінціалом і не сприйняв нововведення та атеїстичні зрушення французької революції 1789–1793 рр.
Франсуа Гране, особа спокійного художнього темпераменту, переніс власні зусилля на проблеми освітлення, часто романтичного спрямування та на створення особливої, утаємниченої атмосфери власних картин. Навіть його картини так званого історичного жанру з життя художників західноєвропейського минулого — різновид зображень суворих, непарадних інтер'єрів, тільки з фігурами.
Незвично сміливими були його замальовки та акварелі, настільки, що справляли враження творів зовсім іншого художника (акварелі з зображеннями парку Версаля тощо.)
Відданість католицизму дивацькі поєднувалась у поведінці художника з вільним ставленням до моралі та власних пристрастей. В Італії він закохався в Нана Апполіні, що була в шлюбі з іншим чоловіком. Роками вони жили втрьох і навіть перебрались втрьох у Францію.
Музей імені Гране
1848 року в Парижі відбулась чергова революція. Старому на той час художнику всі тривоги цього періоду були ні до чого. Він покинув Париж і перебрався у рідний Екс-ан-Прованс. Перебування в рідному місті він витратив на створення художнього музею, куди перейшла низка і його творів. Місцевий музей Гране не є, однак, меморіальним музеєм митця.
Обрані твори (неповний перелік)
- «Врожай гарбузів у Мальвала», 1796
- «Автопортрет», 1797
- «Жебраки в печері»
- «Італійський пейзаж»
- «Вілла д'Есте, Рим»
- «Пейзаж з дахами Риму»
- «Внутрішній простір Колізею, Рим»
- «Терми імператора Діоклетіана, Рим»
- «Нижня церква св. Франциска Ассізького»
- «Внутрішній двір монастиря Санта Марія дельї Анжелі, Рим»
- «Поминальна трапеза в монастирі»
- «Краєвид з Квирінальським палацом, Рим», бл. 1806
- «Крипта в Сан Мартино аі Монті, Рим», 1806 р.
- «Дворик картезіанського монастиря з дзвіницею»
- «Тріумфальна арка у Вольта Торетта поблизу Тіволі»
- «Церква Санта Трініта деі Монті та вілла Медічі, Рим», 1808
- «Художник Стелла у в'язниці», 1810
- «Інтер'єр церкви в Субіако», 1818
- «Хор в каплиці церкви капуцинів на площі Барберіні, Рим», 1818
- «Баржа на річці Сена», акварель
- «Чернець в келії», 1828
- «Савонарола у в'язниці», 1830
- «Лікування черниці в монастирі», 1830
- «Викуп полонених християн з в'язниці в Алжирі», 1831
- «Сен Луї звільнив французьких в'язнів у Дамьєтте», 1831
- «Смерть художника Ніколя Пуссена», 1833
- «Голова католицького ченця», 1833
- «Нострадамус, астролог короля Карла IX», 1846
- «Автопортрет з палітрою в похилому віці»
Обрані твори (галерея)
- Франсуа Гране. «Молитва перед розп'яттям»
- Франсуа Гране. «Інтер'єр каплиці», до 1830 р.
- Франсуа Гране. «Чернець в білій сутані»
- Франсуа Гране. «Дівчина купує індульгенцію в монастирі», 1825 р.
Див. також
Примітки
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/439380
- колекція Бойманса онлайн — 2010.
Джерела
- Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976 (рос.)
- André Alauzen et Laurent Noet, Dictionnaire des peintres et sculpteurs de Provence-Alpes-Côte d'Azur, Marseille, Jeanne Laffitte, 2006 (1re éd. 1986), 473 p. (), p. 230—231 (фр.)
- Alain Jacobs, François-Marius Granet et le peintre belge François-Joseph Navez: correspondance de 1822 à 1849 conservée à la Bibliothèque royale Albert Ier à Bruxelles, Bulletin de la Société de l'histoire de l'art français, année 1996, Paris, 1997, p. 113—141. (фр.)
- Denis Coutagne, François-Marius Granet (1775—1849), éd. Somogy, 2008 (). (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Grane povne im ya Fransua Mariu s Grane fr Francois Marius Granet 17 grudnya 1775 Eks an Provans 21 listopada 1849 tam samo francuzkij hudozhnik Fransua Granefr Francois Marius GranetAvtoportret v ostanni roki zhittyaPri narodzhennifr Francois Marius GranetNarodzhennya17 grudnya 1775 1775 12 17 Eks an Provans nepodalik MarselyaSmert21 listopada 1849 1849 11 21 73 roki Eks an ProvansNacionalnist FranciyaKrayinaFranciyaZhanrpobutovij zhanr pejzazhNavchannyamunicipalna shkola malyuvannya Eks an Provansa majsternya Davida Parizh RimDiyalnisthudozhnik kurator risuvalnik akvarelist memuarist dizajnerNapryamokrealizmRoki tvorchosti1800 1848Pokrovitelgraf ForbenVchiteld i Zhak Luyi DavidVidomi uchnid d d d i dChlenAkademiya krasnih mistectv FranciyiRoboti v kolekciyid Hudozhnij institut Chikago Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Muzej mistectva Metropoliten 1 Korolivskij muzej vitonchenih mistectv d Muzej Fabra d Ermitazh Nacionalnij muzej u Varshavi Nacionalna galereya Muzej Grane Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Muzej obrazotvorchih mistectv Muzej Ficvilyama d Klivlendskij muzej mistectv Dallaskij muzej mistectv d Lionskij muzej krasnih mistectv Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Muzej Bouz d d d Muzej obrazotvorchih mistectv Marsel d d Garvardskij hudozhnij muzej Hudozhnij muzej Fogga d d d d d d d d Luvr d d Ashmolean muzej Nacionalnij muzej Kardiffa Nacionalna galereya Shotlandiyi d Muzej obrazotvorchih mistectv Bordo Muzej Getti Muzej Bojmansa van Beningena 2 d d d Muzej vitonchenih mistectv i dNagorodi Fransua Grane u VikishovishiBiografiya ranni rokiNarodivsya v misti Eks an Provans 27 kilometriv nv pivnich vid portu Marsel Majbutnij hudozhnik mav proste nedvoryanske pohodzhennya Jogo batko pracyuvav na budivnictvi mulyarom U hlopcya buli hudozhni zdibnosti Hudozhnye navchannya rozpochav v municipalnij shkoli malyuvannya de jogo kerivnikom buv hudozhnik 1756 1844 pejzazhist 1794 roku Fransua Grane vidbuv u misto Tulon de pracyuvav hudozhnikom dekoratorom Na nogo zvernuv uvagu graf Ogyust de Forben 1777 1841 kotrij spriyav pereyizdu molodika v Parizh ta vlashtuvannyu u 1798 roci na navchannya v majsternyu uslavlenogo Zhaka Luyi Davida Ogyust de Forben aristokrat i oficer sam buv hudozhnikom amatorom i sam navchavsya v majsterni Davida Pislya vihodu u vidstavku prisvyativ vlasne zhittya vivchennyu mistectva Vin stane drugim direktorom Napoleonivskogo muzeyu nazvu kotrogo zminyat na Luvr pri vidnovlenni monarhiyi u Franciyi ta ostatochnogo usunennya vid politiki Napoleona Bonaparta Pershim direktorom muzeyu buv Dominik Vivan Denon Perebuvannya v majsterni Zhaka Luyi Davida ne bulo trivalim Nevdovzi graf Ogyust de Forben ta Fransua Grane vidbuli u Italiyu Po povernennyu u Parizh Fransua Grane vlashtuvavsya na pracyu u Luvr Perebuvannya v Italiyi 1802 1824 Fransua Grane Kripta v San Martino ayi Monti Rim 1806 r 1802 roku cherez Marsel razom z pokrovitelem grafom de Forbenom Fransua Grane vidbuv u Rim Italiya ta Rim na 22 roki stanut drugoyu domivkoyu dlya hudozhnik Vin rado vidviduye rimski hrami i vse bilshe pracyuye ne z uyavi a jde vid naturi i naturnih zamalovok Vin stvoriv chimalo kartin z inter yerami rimskih cerkov i kaplic stvoryuvav pejzazhi v stili spokijnogo realizmu Piznishe kartini cogo periodu nepravomirno budut porivnyuvati z tvorami Kamilya Koro hudozhnika menshogo obdaruvannya Na francuzkogo mitcya zvernuli uvagu rimski mecenati vin koristuvavsya pidtrimkoyu francuzkogo kardinala Fesha ta generala Molle Perebuvayuchi v Rimi Fransua Grane ne pererivav hudozhnih zv yazkiv z Parizhem i nadsilav tudi na vistavki vlasni tvori 1813 roku jogo obrali chlenom gildiyi sv Luki v Rimi 1819 roku monarhichnij uryad Franciyi nadav jomu orden Pochesnogo legionu Povernennya u Parizh i administrativni posadi1824 roku vin povernuvsya z Italiyi vzhe v monarhichnij Parizh Zavdyaki vtruchannyu druga i pokrovitelya grafa de Forbena vin otrimav posadu zberigacha v Korolivskomu muzeyi shvidko perejmenovanogo z Napoleonivskogo muzeyu Nazva muzeyu ne vtrimayetsya i yiyi zaminyat na nejtralnu Luvr 1833 roku hudozhnik Fransua Grane otrimav posadu zberigacha v palacovo parkovomu ansambli Versal kotrij pochali peretvoryuvati na muzejnij kompleks Korol Franciyi nakazav peretvoriti pokinutij Versal na muzej slavi Franciyi Sered zavdan Fransua Grane togo chasu zbori eksponativ i dekor Galereyi Batalij v palaci Versal Pompeznij muzej bulo vidkrito 1837 roku Stilistika tvoriv Fransua GraneFransua Grane Vhid do Versalskogo parku z boku oranzhereyi gruden 1840 r akvarel Luvr Na tvorchu maneru Fransua Grane pomitno vplinuli kartini jogo pershogo vchitelya hudozhnika Konstantena U blizkij stilistici pracyuvav i jogo pokrovitel graf de Forben sho tezh cikavivsya zobrazhennyami arhitekturi Perebuvannya v majsterni Zhaka Luyi Davida ne navernulo Grane ni do stilistiki francuzkogo klasicizmu yak i piznishe do stilyu napoleonivskogo ampiru U poru revolyucijnogo nehtuvannya cerkvoyu provincijnij hudozhnik chimalo zdivuvav parizkih vidviduvachiv vistavok kartinami z pobutu katolickih monastiriv ta neparadnimi suvorimi zobrazhennyami cerkovnih inter yeriv Grane buv pravovirnim katolikom i provincialom i ne sprijnyav novovvedennya ta ateyistichni zrushennya francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr Fransua Grane osoba spokijnogo hudozhnogo temperamentu perenis vlasni zusillya na problemi osvitlennya chasto romantichnogo spryamuvannya ta na stvorennya osoblivoyi utayemnichenoyi atmosferi vlasnih kartin Navit jogo kartini tak zvanogo istorichnogo zhanru z zhittya hudozhnikiv zahidnoyevropejskogo minulogo riznovid zobrazhen suvorih neparadnih inter yeriv tilki z figurami Nezvichno smilivimi buli jogo zamalovki ta akvareli nastilki sho spravlyali vrazhennya tvoriv zovsim inshogo hudozhnika akvareli z zobrazhennyami parku Versalya tosho Viddanist katolicizmu divacki poyednuvalas u povedinci hudozhnika z vilnim stavlennyam do morali ta vlasnih pristrastej V Italiyi vin zakohavsya v Nana Appolini sho bula v shlyubi z inshim cholovikom Rokami voni zhili vtroh i navit perebralis vtroh u Franciyu Muzej imeni Grane1848 roku v Parizhi vidbulas chergova revolyuciya Staromu na toj chas hudozhniku vsi trivogi cogo periodu buli ni do chogo Vin pokinuv Parizh i perebravsya u ridnij Eks an Provans Perebuvannya v ridnomu misti vin vitrativ na stvorennya hudozhnogo muzeyu kudi perejshla nizka i jogo tvoriv Miscevij muzej Grane ne ye odnak memorialnim muzeyem mitcya Obrani tvori nepovnij perelik Fransua Grane Pominalna trapeza v monastiri Fransua Grane Barzha na richci Sena akvarelFransua Grane Krayevid z Kvirinalskim palacom Rim bl 1806 r Vrozhaj garbuziv u Malvala 1796 Avtoportret 1797 Zhebraki v pecheri Italijskij pejzazh Villa d Este Rim Pejzazh z dahami Rimu Vnutrishnij prostir Kolizeyu Rim Termi imperatora Diokletiana Rim Nizhnya cerkva sv Franciska Assizkogo Vnutrishnij dvir monastirya Santa Mariya delyi Anzheli Rim Pominalna trapeza v monastiri Krayevid z Kvirinalskim palacom Rim bl 1806 Kripta v San Martino ai Monti Rim 1806 r Dvorik kartezianskogo monastirya z dzviniceyu Triumfalna arka u Volta Toretta poblizu Tivoli Cerkva Santa Trinita dei Monti ta villa Medichi Rim 1808 Hudozhnik Stella u v yaznici 1810 Inter yer cerkvi v Subiako 1818 Hor v kaplici cerkvi kapuciniv na ploshi Barberini Rim 1818 Barzha na richci Sena akvarel Chernec v keliyi 1828 Savonarola u v yaznici 1830 Likuvannya chernici v monastiri 1830 Vikup polonenih hristiyan z v yaznici v Alzhiri 1831 Sen Luyi zvilniv francuzkih v yazniv u Damyette 1831 Smert hudozhnika Nikolya Pussena 1833 Golova katolickogo chencya 1833 Nostradamus astrolog korolya Karla IX 1846 Avtoportret z palitroyu v pohilomu vici Obrani tvori galereya Fransua Grane Bazilika svv Ivana ta Pavla Rim Fransua Grane Molitva pered rozp yattyam Fransua Grane Inter yer kaplici do 1830 r Fransua Grane Chernec v bilij sutani Fransua Grane Divchina kupuye indulgenciyu v monastiri 1825 r Div takozhAkademizm Revolyucijnij klasicizm Romantizm Pejzazh Pobutovij zhanr Luyi la Kaz Ogyust de ForbenPrimitkihttps www metmuseum org art collection search 439380 kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107DzherelaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Zhivopis Portal Franciya Gos Ermitazh katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leningrad Avrora 1976 ros Andre Alauzen et Laurent Noet Dictionnaire des peintres et sculpteurs de Provence Alpes Cote d Azur Marseille Jeanne Laffitte 2006 1re ed 1986 473 p ISBN 978 2 86276 441 2 p 230 231 fr Alain Jacobs Francois Marius Granet et le peintre belge Francois Joseph Navez correspondance de 1822 a 1849 conservee a la Bibliotheque royale Albert Ier a Bruxelles Bulletin de la Societe de l histoire de l art francais annee 1996 Paris 1997 p 113 141 fr Denis Coutagne Francois Marius Granet 1775 1849 ed Somogy 2008 ISBN 9782757201848 fr