Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франсуа Жозе ф Госсе к фр François Joseph Gossec нар 17 січня 1734 Ено Бельгія пом 16 лютого 1829 Пассі Париж Франція фр

Франсуа-Жозеф Госсек

Франсуа-Жозеф Госсек

Франсуа́-Жозе́ф Госсе́к (фр. François-Joseph Gossec; нар. 17 січня 1734, , Ено, Бельгія — пом. 16 лютого 1829, Пассі, Париж, Франція) — французький композитор, який писав опери, симфонії, хорові роботи та твори для струнного квартету.

Франсуа-Жозеф Госсек
фр. François-Joseph Gossec
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження17 січня 1734(1734-01-17)
Місце народження, Ено,
Бельгія
Дата смерті16 лютого 1829(1829-02-16) (95 років)
Місце смертіПассі, Париж,
Франція
ПохованняПер-Лашез
ГромадянствоФранція
ПрофесіяКомпозитор
Вчителіd і Жан-Філіп Рамо
Відомі учніd, d і d
Інструментискрипка
Жанриопера і симфонія
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
Нагороди
image
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Госсек народився в сім'ї селянина в селі , яке тоді знаходилося на території ексклава Франції в Австрійських Нідерландах, нині Бельгії. З дитинства виявляв музичні здібності, виступаючи в хорі в Антверпені. 1751 року переїхав до Парижа, де був помічений композитором Жан-Філіпом Рамо. Пізніше замінив Рамо на місці диригента приватного оркестру генерального відкупника Ла Пупліньєра, покровителя музикантів.

Перша власна симфонія Госсека була виконана року. Як диригент оркестру принца Конде він виконав кілька своїх опер та інших композицій. Його «Реквієм», який вперше прозвучав року, одразу зробив його відомим.

1770 року Госсек заснував «концерти любителів», а 1773 — перетворив товариство «Духовні концерти» разом з і .

image
Могила Госсека в Пер-Лашез

У 1780-ті Госсек зосередився на написанні опер, тому число створюваних ним симфоній зменшилось. 1784 року він заснував Королівську школу співу та декламації, яка пізніше, 1794 року, стала Національним музичним інститутом, а через рік — консерваторією, інспектором якої разом з і Луїджі Керубіні Госсек був до 1816 року.

Разом з Мегюлем він був диригентом Національної гвардії під час Французької революції. Госсек є кавалером ордена Почесного легіону. Після поразки Наполеона 1815 року в битві при Ватерлоо, консерваторія була закрита на деякий час Людовиком XVIII. Аж до 1817 року Ґоссек працював над своїми останніми композиціями, включаючи третій варіант «Тебе, Бога, хвалимо», підтримувався пенсією, що видавала консерваторія.

Франсуа-Жозеф помер у передмісті Парижа Пассі. На похороні були присутні багато його колишніх колег, включаючи Керубіні. Госсек похований на кладовищі Пер-Лашез. Його могила розташована поруч з могилами Мегюля та Андре Гретрі.

Внесок у музику

Госсека вважають родоначальником французької симфонії. Він також автор масових музичних композицій для народних революційних свят і ходів, гімнів і пісень: «Пісня 14 липня», «Прокинься, народе!». У славу французької революції він написав багато робіт, в тому числі опера «Тріумф Республіки, або Табір при Гранпрі» (фр. «Le Triomphe de la République», 1793) і «Гімн Свободі» (фр. «L'Offrande à la Liberté»).

Хоча назва його «Гавоту» більшості нічого не говорить, сама мелодія досить відома, тому що часто звучить у кінофільмах. використовував її аранжування для деяких мультфільмів компанії Warner Brothers.

Твори

image
Франсуа-Жозеф Ґоссек, .

Для оркестру

  • Sei sinfonie a più strumenti op. 4 (1759)
  • Sei sinfonie a più strumenti op. 5 (1761)
  • Six symphonies op. 6 (1762)
  • Six symphonies à grand orchestre op. 12 (1769)
  • Deux symphonies (1773)
  • Symphonie n° 1 (c. 1771—1774)
  • Symphonie n° 2 (c. 1771—1774)
  • Symphonie en fa majeur (1774)
  • Symphonie de chasse (1776)
  • Symphonie en ré (1776)
  • Symphonie en ré (1777)
  • Symphonie concertante en fa majeur n° 2, à plusieurs instruments (1778)
  • Symphonie en do majeur for wind orchestra (1794)
  • Symphonie à 17 parties en fa majeur (1809)

Камерна музика

  • Sei sonate a due violini e basso op. 1 (ок. 1753)
  • Sei quartetti per flauto e violino o sia per due violini, alto e basso op. 14 (1769)
  • Six quatuors à deux violons, alto et basse op. 15 (1772)

Вокальні та хорові роботи

  • Messe des morts (Реквием) (1760)
  • La Nativité, oratorio (1774)
  • Te Deum (1779)
  • Te Deum à la Fête de la Fédération для трьох голосів, чоловічого хору та духового оркестру (1790)
  • Hymne sur la translation du corps de Voltaire au Panthéon для трьох голосів, чоловічого хору та духового оркестру (1791)
  • «Пісня 14 червня» / Le Chant du 14 juillet () для трьох голосів, чоловічого хору та духового оркестру (1791)
  • Dernière messe des vivants, для чотирьох голосів, хору та оркестру (1813)

Опери

  • Le tonnelier, opéra comique (1765)
  • Le faux Lord, opéra comique (1765)
  • Les pêcheurs, opéra comique en 1 act (1766)
  • Toinon et Toinette, opéra comique (1767)
  • Le double déguisement, opéra comique (1767)
  • Les agréments d'Hylas et Sylvie, pastorale (1768)
  • Sabinus, tragédie lyrique (1773)
  • Berthe, opera (1775, не збереглась)
  • Alexis et Daphné, pastorale (1775)
  • Philémon et Baucis, pastorale (1775)
  • La fête de village, intermezzo (1778)
  • Thésée, tragédie lyrique (1782)
  • Nitocris, opera (1783)
  • Rosine, ou L'éposue abandonnée, opera (1786)
  • «Тріумф Республіки, або Табір при Гранпрі» / Le triomphe de la République, ou Le camp de Grandpré, divertissement-lyrique en 1 acte, (Шеньє) (1794)
  • Les sabots et le cerisier, opera (1803)

Библіографія

  • Thibaut, W., François Joseph Gossec, Chantre de la Révolution française, (1970)

Примітки

  1. Jouin H. La sculpture dans les cimetières de Paris // Nouvelles archives de l’art français — 1897. — Vol. 3e série, tome 13. — P. 113. — ISSN 0994-8066; 2419-2465
    d:Track:Q13418328d:Track:Q13418329d:Track:Q14693937

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fransua Zhoze f Gosse k fr Francois Joseph Gossec nar 17 sichnya 1734 Eno Belgiya pom 16 lyutogo 1829 Passi Parizh Franciya francuzkij kompozitor yakij pisav operi simfoniyi horovi roboti ta tvori dlya strunnogo kvartetu Fransua Zhozef Gossekfr Francois Joseph GossecZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya17 sichnya 1734 1734 01 17 Misce narodzhennya Eno BelgiyaData smerti16 lyutogo 1829 1829 02 16 95 rokiv Misce smertiPassi Parizh FranciyaPohovannyaPer LashezGromadyanstvoFranciyaProfesiyaKompozitorVchitelid i Zhan Filip RamoVidomi uchnid d i dInstrumentiskripkaZhanriopera i simfoniyaZakladParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaGossek narodivsya v sim yi selyanina v seli yake todi znahodilosya na teritoriyi eksklava Franciyi v Avstrijskih Niderlandah nini Belgiyi Z ditinstva viyavlyav muzichni zdibnosti vistupayuchi v hori v Antverpeni 1751 roku pereyihav do Parizha de buv pomichenij kompozitorom Zhan Filipom Ramo Piznishe zaminiv Ramo na misci dirigenta privatnogo orkestru generalnogo vidkupnika La Puplinyera pokrovitelya muzikantiv Persha vlasna simfoniya Gosseka bula vikonana roku Yak dirigent orkestru princa Konde vin vikonav kilka svoyih oper ta inshih kompozicij Jogo Rekviyem yakij vpershe prozvuchav roku odrazu zrobiv jogo vidomim 1770 roku Gossek zasnuvav koncerti lyubiteliv a 1773 peretvoriv tovaristvo Duhovni koncerti razom z i Mogila Gosseka v Per Lashez U 1780 ti Gossek zoseredivsya na napisanni oper tomu chislo stvoryuvanih nim simfonij zmenshilos 1784 roku vin zasnuvav Korolivsku shkolu spivu ta deklamaciyi yaka piznishe 1794 roku stala Nacionalnim muzichnim institutom a cherez rik konservatoriyeyu inspektorom yakoyi razom z i Luyidzhi Kerubini Gossek buv do 1816 roku Razom z Megyulem vin buv dirigentom Nacionalnoyi gvardiyi pid chas Francuzkoyi revolyuciyi Gossek ye kavalerom ordena Pochesnogo legionu Pislya porazki Napoleona 1815 roku v bitvi pri Vaterloo konservatoriya bula zakrita na deyakij chas Lyudovikom XVIII Azh do 1817 roku Gossek pracyuvav nad svoyimi ostannimi kompoziciyami vklyuchayuchi tretij variant Tebe Boga hvalimo pidtrimuvavsya pensiyeyu sho vidavala konservatoriya Fransua Zhozef pomer u peredmisti Parizha Passi Na pohoroni buli prisutni bagato jogo kolishnih koleg vklyuchayuchi Kerubini Gossek pohovanij na kladovishi Per Lashez Jogo mogila roztashovana poruch z mogilami Megyulya ta Andre Gretri Vnesok u muzikuGosseka vvazhayut rodonachalnikom francuzkoyi simfoniyi Vin takozh avtor masovih muzichnih kompozicij dlya narodnih revolyucijnih svyat i hodiv gimniv i pisen Pisnya 14 lipnya Prokinsya narode U slavu francuzkoyi revolyuciyi vin napisav bagato robit v tomu chisli opera Triumf Respubliki abo Tabir pri Granpri fr Le Triomphe de la Republique 1793 i Gimn Svobodi fr L Offrande a la Liberte Hocha nazva jogo Gavotu bilshosti nichogo ne govorit sama melodiya dosit vidoma tomu sho chasto zvuchit u kinofilmah vikoristovuvav yiyi aranzhuvannya dlya deyakih multfilmiv kompaniyi Warner Brothers TvoriFransua Zhozef Gossek Dlya orkestru Sei sinfonie a piu strumenti op 4 1759 Sei sinfonie a piu strumenti op 5 1761 Six symphonies op 6 1762 Six symphonies a grand orchestre op 12 1769 Deux symphonies 1773 Symphonie n 1 c 1771 1774 Symphonie n 2 c 1771 1774 Symphonie en fa majeur 1774 Symphonie de chasse 1776 Symphonie en re 1776 Symphonie en re 1777 Symphonie concertante en fa majeur n 2 a plusieurs instruments 1778 Symphonie en do majeur for wind orchestra 1794 Symphonie a 17 parties en fa majeur 1809 Kamerna muzika Sei sonate a due violini e basso op 1 ok 1753 Sei quartetti per flauto e violino o sia per due violini alto e basso op 14 1769 Six quatuors a deux violons alto et basse op 15 1772 Vokalni ta horovi roboti Messe des morts Rekviem 1760 La Nativite oratorio 1774 Te Deum 1779 Te Deum a la Fete de la Federation dlya troh golosiv cholovichogo horu ta duhovogo orkestru 1790 Hymne sur la translation du corps de Voltaire au Pantheon dlya troh golosiv cholovichogo horu ta duhovogo orkestru 1791 Pisnya 14 chervnya Le Chant du 14 juillet dlya troh golosiv cholovichogo horu ta duhovogo orkestru 1791 Derniere messe des vivants dlya chotiroh golosiv horu ta orkestru 1813 Operi Le tonnelier opera comique 1765 Le faux Lord opera comique 1765 Les pecheurs opera comique en 1 act 1766 Toinon et Toinette opera comique 1767 Le double deguisement opera comique 1767 Les agrements d Hylas et Sylvie pastorale 1768 Sabinus tragedie lyrique 1773 Berthe opera 1775 ne zbereglas Alexis et Daphne pastorale 1775 Philemon et Baucis pastorale 1775 La fete de village intermezzo 1778 Thesee tragedie lyrique 1782 Nitocris opera 1783 Rosine ou L eposue abandonnee opera 1786 Triumf Respubliki abo Tabir pri Granpri Le triomphe de la Republique ou Le camp de Grandpre divertissement lyrique en 1 acte Shenye 1794 Les sabots et le cerisier opera 1803 BibliografiyaThibaut W Francois Joseph Gossec Chantre de la Revolution francaise 1970 PrimitkiJouin H La sculpture dans les cimetieres de Paris Nouvelles archives de l art francais 1897 Vol 3e serie tome 13 P 113 ISSN 0994 8066 2419 2465 d Track Q13418328d Track Q13418329d Track Q14693937PosilannyaPovna biografiya ta spisok robit fr Vilni noti avtorstva Fransua Zhozef Gossek na sajti International Music Score Library Project IMSLP Fransua Zhozef Gossek noti na sajti ChoralWiki angl Fransua Zhozef Gossek na sajti AllMusic angl Fransua Zhozef Gossek na Last fm angl Fransua Zhozef Gossek u socmerezhi Facebook angl Biografiya ta tvori na sajti naxos com angl Tvori na sajti classicalarchives com angl Gavot Gosseka na YouTube

Дата публікації:
Топ