Олексій Іванович Фофанов (рос. Алексей Иванович Фофанов; 20 травня 1915, Клімовська — 4 вересня 1986, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир танкової роти 344-го танкового батальйону 91-ї окремої танкової бригади 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, старший лейтенант.
Олексій Іванович Фофанов | |
---|---|
рос. Алексей Иванович Фофанов | |
Народження | 20 травня 1915 село Клімовська, Республіка Карелія |
Смерть | 4 вересня 1986 (71 рік) Київ |
Поховання | Лісове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | КПРС |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1937—1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 20 травня 1915 року в селі Клімковська (нині Республіки Карелія РФ) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1940 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював на лісосплаві. У 1934—1936 роках навчався в Петрозаводськом кооперативному технікумі, вступив до комсомолу. Потім працював рахівником у колгоспі, помічником головного бухгалтера райспоживспілки.
У 1937 році призваний Пудозьким райвійськкоматом Карельської АРСР до лав Червоної Армії і направлений у танкові війська. У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів. Брав участь в радянсько-фінській війні 1939—1940 років, командував танковим взводом. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на 1-му Українському фронті.
У боях 6—7 листопада 1943 року за місто Фастів Київської області старший лейтенант О. І. Фофанов в числі перших увірвався в місто. Коли танк був підбитий, з екіпажем під вогнем полагодив його і продовжував бій.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Олексію Івановичу Фофанову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2104).
Подальший бойовий шлях 91-ї окремої танкової бригади проходив через Сандомирський плацдарм і Віслу до Берліна і Праги. Але День Перемоги капітан О. І. Фофанов зустрів у госпіталі, де лікувався після п'ятого за війну поранення.
У повоєнні роки О. І. Фофанов закінчив у Петрозаводську республіканську партійну школу, працював в органах Міністерства внутрішніх справ і держбезпеки. З 1958 року проживав у Києві. З 1960 року майор О. І. Фофанов — у відставці. Помер 4 вересня 1986 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі (ділянка № 3).
Нагороди, пам'ять
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
Портрет О. І. Фофанова, як і всіх 27-та Героїв Радянського Союзу, — уродженців Карелії, встановлений в монументальній портретній галереї, відкритій в 1977 році в столиці Карелії місті Петрозаводську в районі вулиць Антікайнена і Червоної.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1
Література
- (рос.)Герои земли советской. — Петрозаводск: Карельское изд., 1968
- (рос.)Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- (рос.)Героям Родины — слава! — Петрозаводск: Карелия, 1985
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Ivanovich Fofanov ros Aleksej Ivanovich Fofanov 20 travnya 1915 Klimovska 4 veresnya 1986 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni komandir tankovoyi roti 344 go tankovogo bataljonu 91 yi okremoyi tankovoyi brigadi 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu starshij lejtenant Oleksij Ivanovich Fofanovros Aleksej Ivanovich FofanovNarodzhennya20 travnya 1915 1915 05 20 selo Klimovska Respublika KareliyaSmert4 veresnya 1986 1986 09 04 71 rik KiyivPohovannyaLisove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnistKPRSRid vijsk tankovi vijskaRoki sluzhbi1937 1960PartiyaKPRSZvannya MajorVijni bitviRadyansko finska vijna Radyansko nimecka vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 20 travnya 1915 roku v seli Klimkovska nini Respubliki Kareliya RF v selyanskij rodini Rosiyanin Chlen KPRS z 1940 roku Zakinchiv sim klasiv nepovnoyi serednoyi shkoli Pracyuvav na lisosplavi U 1934 1936 rokah navchavsya v Petrozavodskom kooperativnomu tehnikumi vstupiv do komsomolu Potim pracyuvav rahivnikom u kolgospi pomichnikom golovnogo buhgaltera rajspozhivspilki U 1937 roci prizvanij Pudozkim rajvijskkomatom Karelskoyi ARSR do lav Chervonoyi Armiyi i napravlenij u tankovi vijska U 1939 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv Brav uchast v radyansko finskij vijni 1939 1940 rokiv komanduvav tankovim vzvodom U boyah radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na 1 mu Ukrayinskomu fronti U boyah 6 7 listopada 1943 roku za misto Fastiv Kiyivskoyi oblasti starshij lejtenant O I Fofanov v chisli pershih uvirvavsya v misto Koli tank buv pidbitij z ekipazhem pid vognem polagodiv jogo i prodovzhuvav bij Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 sichnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskim zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm starshomu lejtenantu Oleksiyu Ivanovichu Fofanovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 2104 Podalshij bojovij shlyah 91 yi okremoyi tankovoyi brigadi prohodiv cherez Sandomirskij placdarm i Vislu do Berlina i Pragi Ale Den Peremogi kapitan O I Fofanov zustriv u gospitali de likuvavsya pislya p yatogo za vijnu poranennya Mogila Oleksiya Fofanova U povoyenni roki O I Fofanov zakinchiv u Petrozavodsku respublikansku partijnu shkolu pracyuvav v organah Ministerstva vnutrishnih sprav i derzhbezpeki Z 1958 roku prozhivav u Kiyevi Z 1960 roku major O I Fofanov u vidstavci Pomer 4 veresnya 1986 roku Pohovanij u Kiyevi na Lisovomu kladovishi dilyanka 3 Nagorodi pam yatNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami Portret O I Fofanova yak i vsih 27 ta Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kareliyi vstanovlenij v monumentalnij portretnij galereyi vidkritij v 1977 roci v stolici Kareliyi misti Petrozavodsku v rajoni vulic Antikajnena i Chervonoyi PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 10 yanvarya 1944 goda 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 19 yanvarya 3 263 S 1Literatura ros Geroi zemli sovetskoj Petrozavodsk Karelskoe izd 1968 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 ros Geroyam Rodiny slava Petrozavodsk Kareliya 1985