Володимир Васильович Флис | |
---|---|
Народився | 23 березня 1924 Станиславів (нині Івано-Франківськ) |
Помер | 7 серпня 1987 (63 роки) Львів ·хвороба |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | композитор, музичний педагог, викладач університету |
Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
Галузь | музикознавство |
Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Івано-Франківське музичне училище імені Дениса Січинського Львівський музичний коледж імені С. Людкевича |
Посада | |
Науковий керівник | Ріхард Штраус |
Вчителі | Ріхард Штраус і Сімович Роман Аполлонович |
Відомі учні | Фроляк Богдана Олексіївна Гаврилець Ганна Олексіївна Камінський Віктор Євстахійович |
Членство | Національна спілка композиторів України |
Відомий завдяки: | Підручник «Сольфеджіо» для музичних шкіл |
Володи́мир Васи́льович Фли́с (23 березня 1924 — 7 серпня 1987) — відомий український музикознавець, композитор, педагог, професор Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка (тепер — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка).
Біографія
Народився в м. Станиславові (нині Івано-Франківськ). З дитинства грав на скрипці та фортепіано. Музичну освіту здобув у Консерваторії ім. С.Монюшка по класу скрипки (1932–1939). Півроку навчався в Берлінській консерваторії Штерна (1943), попередньо склавши іспит з гармонії у знаменитого німецького композитора Ріхарда Штрауса. Після повернення, протягом 1945–1947 років В. Флис вивчав композицію у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка в класі професора Романа Сімовича.
1947 року його як студента третього курсу було заарештовано репресивними більшовицькими органами та після тривалих допитів засуджено на 25 років позбавлення волі за статтею «Зрада Батьківщині та контрреволюційна діяльність» (за даними біографа Володимира Пасічника, можливо, основною причиною арешту В. Флиса було його навчання в Берлінській консерваторії, де вступний іспит з гармонії приймав видатний композитор Ріхард Штраус). 1948 року композитора засилають у Карагандинський виправно-трудовий табір (Казахстан), який значно підірвав його життєві сили і лише через шість років, 22 жовтня 1954 року Карагандинський обласний суд ухвалив рішення про термінове звільнення В. Флиса за станом здоров'я. Остаточне звільнення і закриття справи композитора було здійснено 1956 року Управлінням Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР на Білоруській залізниці та в документації зазначено, що справа за обвинуваченням закрита через відсутність кримінального злочину.
Цікаво, що про ці роки в автобіографії В. Флиса, яка зберігається в архіві ЛНМА ім. М. Лисенка, нічого не зазначено — «1948 року виїхав у Казахську ССР, де працював до 1955 року керівником художньої самодіяльності при трасті „Казмедьстрой“». Далі в цьому ж документі вказано, що 1955 року, В. Флис переїхав у Карпати, де керував оркестром народних інструментів у Делятинському ліспромгоспі.
1957 року композитор повертається до Львова, де поновлює навчання у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка (клас композиції Романа Сімовича), яку закінчує з відзнакою 1961 року. Дипломною роботою Флиса стала симфонічна поема «Ярема Галайда» за твором Тараса Шевченка «Гайдамаки».
Того ж року Володимир Васильович розпочав свою викладацьку діяльність, яка принесла в українську культуру чимало здобутків. До 1963 року працює викладачем музично-теоретичних дисциплін в Івано-Франківському музичному училищі та Івано-Франківському педагогічному інституті. Переїхавши до Львова, протягом 1963–1965 років викладає у Львівському музичному училищі та згодом отримує запрошення на посаду викладача кафедри теорії музики, пізніше кафедри композиції Львівської консерваторії (зараз ЛНМА ім. М.Лисенка), де працює до кінця життя. У цей період В. Флис став членом Спілки композиторів України.
Як педагог, виховав цілу генерацію українських митців, музикознавців та відомих композиторів сучасності, таких як Ольга Криволап, Ганна Гаврилець, Віктор Камінський, Віктор Тиможинський, Олександр Левкович, Богдана Фроляк, Олександр Опанасюк, Людмила Дума, Роман Стельмащук.
«…Людина надзвичайно широких поглядів. В ньому поєднувались доброта і строгість, мудрість і сарказм, ерудиція, високий професіоналізм та майстерність…» (Л.Дума) |
«Був Володмир Флис інтелігентним, доброї вдачі, можливо дещо замкнутого характеру, але ерудованим та цікавим хлопцем. він був досконалим теоретиком та компетентним у творчих питаннях» (С.Стельмащук). |
Так і не створивши своєї сім'ї, В. Флис помер в самотності від важкої хвороби 7 серпня 1987 року.
Музикознавча спадщина
Результатом тривалої методичної праці В. Флиса став фундаментальний підручник «Сольфеджіо» для дитячих музичних шкіл з першого по сьомий клас, створений у співавторстві зі знаним львівським музикознавцем Яремою Якубяком. Підручник є не тільки найбільш вдалою працею у даній сфері, а і ґрунтовною теоретичною роботою, котра базується на чіткому поясненні кожної запропонованої теми, переважно на українському пісенному матеріалі та музиці українських композиторів. Випуски для 1–4 класів були видані 1976 та 1979 року, для 5-го — 1980, 1983, для 6-го — 1981 р., 7-го — 1982 року. І досі на теренах музичної педагогіки підручник не втрачає своєї цінності та актуальності.
Композиторська творчість
Творчість Володимира Флиса базується на засадах естетики романтизму, близької галицьким композиторам кінця ХІХ — поч. ХХ століття. Це виявляється у виборі жанрів (перевага вокальних та фортепіанних), образної палітри (портретність, увага до психологічної деталізації), засобів композиторської техніки (монотематизм як принцип формотворення, індивідуалізація мелодики, використання мовних інтонацій, розширення тембрової та гармонічної палітри музики через використання натуральних ладів, зіставлення мажору і мінору). Впродовж усього творчого шляху В. Флис залишався вірним тенденціям пізньоромантичної доби.
Творча спадщина
Твори для оркестру
- Кантата «Дзвеніть Карпати» (1960–1975)
- Симфонічна поема «Ярема Галайда» (1961)
- Симфонія (1972)
- Поема-кантата «Моя Батьківщина» (1976)
Для камерного ансамблю
- Струнний квартет (1960, 1976)
Камерно-інструментальні твори
- «Пісня» для скрипки (1960)
- Соната для фортепіано (1962) (втрачена)
- «Каприс» для скрипки (1969)
- Експромт для фортепіано (1970)
- Скерцо для фортепіано (1972)
- Анданте для ф-но (1973)
- Прелюдія та фуга для ф-но
- Прелюдії та фуги для баяну (1974)
Вокальні твори, обробки народних пісень
- «Берізка» на сл. В. Сосюри
- «Невже» на сл. О. Олеся
- «Звідки в тебе чудні губи?» на сл. О. Олеся
- «Тільки тебе» (сл. А. Турчинської)
- «Що несеш мені в тихім імені» (сл. І. Драча)
- Балада про Думу
- «Я знаю, що таке війна» (сл. М. Хоросницької)
- «І небо невмите» для чоловічого хору на сл. Т. Шевченка
- «За крутими берегами» (укр. нар. пісня)
- «Там коло млина» (укр. нар. пісня)
- «Ясна зіронька» (тріо з фп. ad libitum) на сл. М. Карпенка
- «Кладочка» (жартівлива пісенька для жіночого терцету) на сл. Р. Флиса
Примітки
Джерела
- Дем'янчик Т. Флис В. В. // Флис В. Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі. Партитура та голоси / Ред. та вст. слово Т.Дем'янчик. — Львів, 2004. — С.3.
- Дума Л. Слово про Вчителя // Володимир Флис. Фортепіанні твори / упор., вст. стаття Л. Думи. — Львів, 2009. — С. 3—4
- Золочевський В. Лейтмотивізм у мініатюрі // Музика. — Вип. 3. — Київ, 1986. — С. 5—6
- Карась Г. Флис Володимир // Треба йти до осені: Зб. пісень та солоспівів на сл. С.Пушика. — Івано-Франківськ, 2015. — С. 113—114
- Кравчук Г. Він жив у музиці…// Музика. — Вип. 5. — К.: 1998. — С. 11
- Пасічник В. Володимир Флис // Флис Володимир. Вокальні твори / муз.ред., вст. стаття В.Пасічника. — Львів : ЛНУ ім. І.Франка, 2016. — С. 3—4
- Стельмащук С. Про композитора Володимира Флиса // У світі звуків у слова. — Львів, 2009. — С.231 — 234.
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Volodimir Vasilovich FlisNarodivsya23 bereznya 1924 1924 03 23 Stanislaviv nini Ivano Frankivsk Pomer7 serpnya 1987 1987 08 07 63 roki Lviv hvorobaKrayina UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistkompozitor muzichnij pedagog vikladach universitetuAlma materLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaGaluzmuzikoznavstvoZakladLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli Lisenka Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika Ivano Frankivske muzichne uchilishe imeni Denisa Sichinskogo Lvivskij muzichnij koledzh imeni S LyudkevichaPosadaNaukovij kerivnikRihard ShtrausVchiteliRihard Shtraus i Simovich Roman ApollonovichVidomi uchniFrolyak Bogdana Oleksiyivna Gavrilec Ganna Oleksiyivna Kaminskij Viktor YevstahijovichChlenstvoNacionalna spilka kompozitoriv UkrayiniVidomij zavdyaki Pidruchnik Solfedzhio dlya muzichnih shkil Volodi mir Vasi lovich Fli s 23 bereznya 1924 19240323 7 serpnya 1987 vidomij ukrayinskij muzikoznavec kompozitor pedagog profesor Vishogo muzichnogo institutu im M Lisenka teper Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli Lisenka BiografiyaNarodivsya v m Stanislavovi nini Ivano Frankivsk Z ditinstva grav na skripci ta fortepiano Muzichnu osvitu zdobuv u Konservatoriyi im S Monyushka po klasu skripki 1932 1939 Pivroku navchavsya v Berlinskij konservatoriyi Shterna 1943 poperedno sklavshi ispit z garmoniyi u znamenitogo nimeckogo kompozitora Riharda Shtrausa Pislya povernennya protyagom 1945 1947 rokiv V Flis vivchav kompoziciyu u Lvivskij derzhavnij konservatoriyi im M Lisenka v klasi profesora Romana Simovicha 1947 roku jogo yak studenta tretogo kursu bulo zaareshtovano represivnimi bilshovickimi organami ta pislya trivalih dopitiv zasudzheno na 25 rokiv pozbavlennya voli za statteyu Zrada Batkivshini ta kontrrevolyucijna diyalnist za danimi biografa Volodimira Pasichnika mozhlivo osnovnoyu prichinoyu areshtu V Flisa bulo jogo navchannya v Berlinskij konservatoriyi de vstupnij ispit z garmoniyi prijmav vidatnij kompozitor Rihard Shtraus 1948 roku kompozitora zasilayut u Karagandinskij vipravno trudovij tabir Kazahstan yakij znachno pidirvav jogo zhittyevi sili i lishe cherez shist rokiv 22 zhovtnya 1954 roku Karagandinskij oblasnij sud uhvaliv rishennya pro terminove zvilnennya V Flisa za stanom zdorov ya Ostatochne zvilnennya i zakrittya spravi kompozitora bulo zdijsneno 1956 roku Upravlinnyam Komitetu derzhavnoyi bezpeki pri Radi Ministriv SRSR na Biloruskij zaliznici ta v dokumentaciyi zaznacheno sho sprava za obvinuvachennyam zakrita cherez vidsutnist kriminalnogo zlochinu Cikavo sho pro ci roki v avtobiografiyi V Flisa yaka zberigayetsya v arhivi LNMA im M Lisenka nichogo ne zaznacheno 1948 roku viyihav u Kazahsku SSR de pracyuvav do 1955 roku kerivnikom hudozhnoyi samodiyalnosti pri trasti Kazmedstroj Dali v comu zh dokumenti vkazano sho 1955 roku V Flis pereyihav u Karpati de keruvav orkestrom narodnih instrumentiv u Delyatinskomu lispromgospi 1957 roku kompozitor povertayetsya do Lvova de ponovlyuye navchannya u Lvivskij derzhavnij konservatoriyi im M Lisenka klas kompoziciyi Romana Simovicha yaku zakinchuye z vidznakoyu 1961 roku Diplomnoyu robotoyu Flisa stala simfonichna poema Yarema Galajda za tvorom Tarasa Shevchenka Gajdamaki Togo zh roku Volodimir Vasilovich rozpochav svoyu vikladacku diyalnist yaka prinesla v ukrayinsku kulturu chimalo zdobutkiv Do 1963 roku pracyuye vikladachem muzichno teoretichnih disciplin v Ivano Frankivskomu muzichnomu uchilishi ta Ivano Frankivskomu pedagogichnomu instituti Pereyihavshi do Lvova protyagom 1963 1965 rokiv vikladaye u Lvivskomu muzichnomu uchilishi ta zgodom otrimuye zaproshennya na posadu vikladacha kafedri teoriyi muziki piznishe kafedri kompoziciyi Lvivskoyi konservatoriyi zaraz LNMA im M Lisenka de pracyuye do kincya zhittya U cej period V Flis stav chlenom Spilki kompozitoriv Ukrayini Yak pedagog vihovav cilu generaciyu ukrayinskih mitciv muzikoznavciv ta vidomih kompozitoriv suchasnosti takih yak Olga Krivolap Ganna Gavrilec Viktor Kaminskij Viktor Timozhinskij Oleksandr Levkovich Bogdana Frolyak Oleksandr Opanasyuk Lyudmila Duma Roman Stelmashuk Lyudina nadzvichajno shirokih poglyadiv V nomu poyednuvalis dobrota i strogist mudrist i sarkazm erudiciya visokij profesionalizm ta majsternist L Duma Buv Volodmir Flis inteligentnim dobroyi vdachi mozhlivo desho zamknutogo harakteru ale erudovanim ta cikavim hlopcem vin buv doskonalim teoretikom ta kompetentnim u tvorchih pitannyah S Stelmashuk Tak i ne stvorivshi svoyeyi sim yi V Flis pomer v samotnosti vid vazhkoyi hvorobi 7 serpnya 1987 roku Muzikoznavcha spadshinaRezultatom trivaloyi metodichnoyi praci V Flisa stav fundamentalnij pidruchnik Solfedzhio dlya dityachih muzichnih shkil z pershogo po somij klas stvorenij u spivavtorstvi zi znanim lvivskim muzikoznavcem Yaremoyu Yakubyakom Pidruchnik ye ne tilki najbilsh vdaloyu praceyu u danij sferi a i gruntovnoyu teoretichnoyu robotoyu kotra bazuyetsya na chitkomu poyasnenni kozhnoyi zaproponovanoyi temi perevazhno na ukrayinskomu pisennomu materiali ta muzici ukrayinskih kompozitoriv Vipuski dlya 1 4 klasiv buli vidani 1976 ta 1979 roku dlya 5 go 1980 1983 dlya 6 go 1981 r 7 go 1982 roku I dosi na terenah muzichnoyi pedagogiki pidruchnik ne vtrachaye svoyeyi cinnosti ta aktualnosti Kompozitorska tvorchistTvorchist Volodimira Flisa bazuyetsya na zasadah estetiki romantizmu blizkoyi galickim kompozitoram kincya HIH poch HH stolittya Ce viyavlyayetsya u vibori zhanriv perevaga vokalnih ta fortepiannih obraznoyi palitri portretnist uvaga do psihologichnoyi detalizaciyi zasobiv kompozitorskoyi tehniki monotematizm yak princip formotvorennya individualizaciya melodiki vikoristannya movnih intonacij rozshirennya tembrovoyi ta garmonichnoyi palitri muziki cherez vikoristannya naturalnih ladiv zistavlennya mazhoru i minoru Vprodovzh usogo tvorchogo shlyahu V Flis zalishavsya virnim tendenciyam piznoromantichnoyi dobi Tvorcha spadshinaTvori dlya orkestru Kantata Dzvenit Karpati 1960 1975 Simfonichna poema Yarema Galajda 1961 Simfoniya 1972 Poema kantata Moya Batkivshina 1976 Dlya kamernogo ansamblyu Strunnij kvartet 1960 1976 Kamerno instrumentalni tvori Pisnya dlya skripki 1960 Sonata dlya fortepiano 1962 vtrachena Kapris dlya skripki 1969 Ekspromt dlya fortepiano 1970 Skerco dlya fortepiano 1972 Andante dlya f no 1973 Prelyudiya ta fuga dlya f no Prelyudiyi ta fugi dlya bayanu 1974 Vokalni tvori obrobki narodnih pisen Berizka na sl V Sosyuri Nevzhe na sl O Olesya Zvidki v tebe chudni gubi na sl O Olesya Tilki tebe sl A Turchinskoyi Sho nesesh meni v tihim imeni sl I Dracha Balada pro Dumu Ya znayu sho take vijna sl M Horosnickoyi I nebo nevmite dlya cholovichogo horu na sl T Shevchenka Za krutimi beregami ukr nar pisnya Tam kolo mlina ukr nar pisnya Yasna zironka trio z fp ad libitum na sl M Karpenka Kladochka zhartivliva pisenka dlya zhinochogo tercetu na sl R FlisaPrimitkiDzherelaDem yanchik T Flis V V Flis V Kvartet dlya dvoh skripok alta ta violoncheli Partitura ta golosi Red ta vst slovo T Dem yanchik Lviv 2004 S 3 Duma L Slovo pro Vchitelya Volodimir Flis Fortepianni tvori upor vst stattya L Dumi Lviv 2009 S 3 4 Zolochevskij V Lejtmotivizm u miniatyuri Muzika Vip 3 Kiyiv 1986 S 5 6 Karas G Flis Volodimir Treba jti do oseni Zb pisen ta solospiviv na sl S Pushika Ivano Frankivsk 2015 S 113 114 Kravchuk G Vin zhiv u muzici Muzika Vip 5 K 1998 S 11 Pasichnik V Volodimir Flis Flis Volodimir Vokalni tvori muz red vst stattya V Pasichnika Lviv LNU im I Franka 2016 S 3 4 Stelmashuk S Pro kompozitora Volodimira Flisa U sviti zvukiv u slova Lviv 2009 S 231 234 Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4