Батько Ференца II помер, коли той був ще немовлям, тому австрійська імператорська рада при Леопольді I домоглася передбаченого заповітом Ференца I Ракоці надання собі прав на опіку над малолітнім спадкоємцем трансільванського престолу, щоб усунути потенційний оплот опору встановлення влади династії Австрійських Габсбургів над Угорщиною. Тим не менш, Ілона Зріні зберегла за собою опіку над сином за умови верховної опіки з боку Леопольда I.
Дитинство Ференца Ракоці пройшло в замках Шарошпатак і Регеца, однак після смерті бабусі Софії Баторі з 1680 року родина Ракоці остаточно осіла в Мукачівському замку (Паланок), який пізніше став оплотом повстанців на чолі з ним і до якого Ракоці мав особливо теплі почуття протягом усього життя. Також в 1667 році Ракоці в Мукачеві побудували міську резиденцію — одноповерховий палац. Навчався юний нащадок трансільванських правителів у єзуїтських школах.
Ракоці і повстання Текелі
Другий чоловік Ілони Зріні, «король куруців» Імре Текелі, не втручався у виховання її дітей, займаючись переважно боротьбою за збереження суверенітету Трансильванії. Однак розгром турків під Віднем у 1683 році посилив недовіру Османської імперії до трансільванського князя, і Текелі навіть був готовий відправити прийомного сина як заручника в Стамбул, проте Ілона Зріні перешкодила такому рішенню.
У 1686—1689 роках Ференц Ракоці перебував з матір'ю в Мукачевому, яке знаходилось в облозі австрійськими військами. Хоча спочатку Ілоні Зріні вдавалося стійко обороняти замок, але до 1689 року сили його захисників вичерпалися, і після капітуляції вона з дітьми була відправлена до Відня, який вони могли покинути тільки з дозволу імператора. Після підписання Карловицького мирного договору 26 січня 1699 Текелі та Зріні були вислані з країни, а сам юний Ракоці залишився біля імператора.
З 1692 році Ракоці став ішпаном (управляючим) . У цей час залишки селян, які підтримували Текелі, підняли нове повстання і навіть заволоділи фортецями Токаю, Патака і Уйгея. Тим не менше, сам ішпан Ракоці не схвалив неорганізованості стихійного селянського руху і був змушений поспішно виїхати до Відня, щоб спростувати сумніви в його лояльності до імператорського двору. Тим не менш, насправді, Ракоці прийшов до висновку про необхідність відновлення суверенітету скасованого в 1526 році незалежного Угорського королівства і став подумувати про організацію збройного виступу проти Габсбургів. З цією метою він заручився повною підтримкою третього за розмірами своїх земельних володінь феодала країни, утвореного землевласника Міклоша Берчені, чиї наділи межували з землями Ракоці і включали місто Ужгород (Унгвар).
Напередодні Війни за іспанську спадщину в 1697 році Ференц Ракоці вже був серед учасників антиавстрійскої змови, підтримуючи контакти з французьким королем Людовіком XIV, який готувався до військового конфлікту з Австрією. Після розкриття змови (завдяки перехопленню листування між Ракоці та французами австрійським шпигуном) молодий угорський аристократ 18 квітня 1700 року був ув'язнений австрійською владою у фортеці Вінер-Нойштадт (Бечуйхей) неподалік Відня. Ракоці загрожувала неминуча смерть, однак у 1701 році йому вдалося втекти до Речі Посполитої, де він зустрівся з Берчені та представниками Франції.
1703 року більшість австрійських військ було відведено з Угорщини та Трансильванії для участі у Війні за іспанську спадщину, і в околицях Мукачевого була зібрана нова армія повстанців-куруців, яку складали переважно угорські та русинські селяни Закарпаття. Повстанці вимагали ліквідації феодального та іноземного гніту. Вони звернулися за допомогою до Ференца II Ракоці, і цього разу він погодився очолити селянське повстання, так як була сприятливою зовнішньополітична ситуація. Визнавши слушну нагоду для початку боротьби за свободу, Ференц II Ракоці повернувся в північно-східну Угорщину, де 7 червня 1703 закликав до повстання проти правління Габсбургів.
У мінімальні терміни Ференцу II Ракоці вдалося створити регулярну армію, засновану на базі сил повсталих проти своїх панів селян (втім практично вся угорська знать відмовилась його підтримати). 15 червня 1703 року у Лавочне до сил повстанців приєднався трьохтисячний загін , а незабаром їх сили поповнилися 600 добірними найманцями з Речі Посполитої під командуванням Берчені. До нього приєднувалися значні сили селян, і до вересня 1703 року вся Угорщина до Дунаю була звільнена від австрійців. На звільнених територіях Ракоці сприяв розвитку економічного життя, особливо ремесла і торгівлі.
Однак у 1704 році біля баварського міста Гохштедта) австрійцям та англійцям вдалося перемогти сили французів і баварців, що дозволило кинути проти повстанців нові сили австрійських лабанців. Незважаючи на викликане цією подією скорочення французької фінансової допомоги, до липня 1704 року підтримка русинського та румунського населення дозволила борцям за незалежність Угорщини звільнити від габсбурзьких військ всю Трансильванію, а до грудня 1705 року — весь Задунайський край. Більш того, під впливом військових успіхів повстанців до них долучилася значна частина дворянства, що не розділяла соціальних вимог куруців, але також була незадоволеною знаходженням на угорському престолі чужинця. За підтримки знаті в 1704 році Ракоці був обраний князем відновленого князівства Трансильванія.
У вересні 1705 року засідання Національних зборів в ноградскому містечку Сечень відмовилося затвердити імператора Йосифа I угорським королем, проголосивши замість цього створення конфедерації на чолі з Ференцом II Ракоці для відновлення незалежності країни. Одночасно створювався і новий державний апарат для відновленого Угорської держави: були створені органи виконавчої влади — Сенат та Економічна рада, — а також регулярна армія Угорщини.
13 червня 1707 року Державні збори в затвердили запропонований Ференцом Ракоці закон про детронізацію Габсбургів з угорського престолу. Так як Франція була не в змозі надавати систематичну допомогу повстанцям, в дипломатичному арсеналі Ференца Ракоці залишалася лише одна дружньо налаштована по відношенню до угорського національно-визвольного руху держава — Московське царство. У вересні 1707 року представниками Ракоці був підписаний таємний договір з послами Петра I Великого, і країни обмінялися послами. Однак військово-політичний союз між Угорщиною та Московським царством залишився не реалізованим на практиці: вторгнення Карла XII на територію Речі Посполитої та Московського царства скувало всі сили Петра I на полях боїв Північної війни.
Кінець війни та капітуляція
Статуя Ференца II Ракоці у місті Шіофок (автор — Імре Варга)Перше видання книги спогадів Ференца II Ракоці (1739 р.)
Після 1707 року також ослабла й внутрішня база куруців: незважаючи на прийняття Національними зборами в грудні 1708 року закону про звільнення від кріпосної залежності учасників визвольної війни, селянство дещо знизило свою активність в боротьбі за незалежність руху. 3 серпня 1708 року в битві біля словацького міста Тренчин Ференц II Ракоці був серйозно поранений при падінні з коня. Вважаючи, що їх керівник мертвий, куруци почали тікати. Ця серйозна поразка, а також перемога лабанців в січні 1710 року біля Ромханя змусили Ракоці відводити свої сили на північний схід, до Сатмара та Мукачево, де він користувався найбільшою підтримкою.
Не довіряючи запевненням посла імператора в амністії, Ференц II Ракоці 21 лютого 1711 року покинув країну і попрямував до Речі Посполитої (незадовго до цього після зречення Августа II Фрідріха він висував свою кандидатуру на престол Речі Посполитої), прагнучи домогтися допомоги від Московського царства і Франції і доручивши верховне головнокомандування угорськими військами барону . Проте планам Ракоці успішно протидіяв австрійський посол в Московії .
Однак дворянство схилялося до компромісу і миру з Габсбургами, відповідно, сам головнокомандувач повстанською армією барон без згоди керівника угорського національно-визвольного руху вступив у таємні переговори з командувачем австрійськими військами графом Пальфі, що закінчилося зрадницькою мирною угодою, укладеною 30 квітня 1711 року у Сатмарі. Через два дні, 1 травня 1711 року, основні сили куруців в кількості 12 000 чоловік капітулювали на Надьмайтенському полі біля Сатмара. Незважаючи на офіційну капітуляцію, мужні захисники останньої фортеці, що перебувала під контролем куруців — Мукачівського замку на Закарпатті — оборонялися аж до своєї здачі габсбурзьким військам 22 червня 1711 року.
Еміграція та смерть
До листопада 1712 року Ференц Ракоці переховувався в Данцігу під ім'ям графа Шарош. Деякий час жив у Московській державі, надіючись на військову підтримку Петра I. Потім виїхав в Англію, але не був допущений королевою в країну. З 1712 року перебував у Франції, а 1717 року — переїхав до Стамбулу. Сподівався з допомогою Османської імперії відновити свою владу в Трансільванії, але після укладення австрійсько-османського договору це стало нереальним. Перекладачем Ракоці в Османській імперії був Ібрахім Мутеферріка — мусульманин угорського походження, першодрукар ісламського світу. Написав «Мемуари про угорську війну». Помер у місті Родосто. 29 жовтня 1906 року прах Ракоці Ференца ІІ було перенесено на батьківщину у Кошиці, і похований у крипті собору Святої Єлизавети.
Ференц Ракоці одружився у вересні з 1694 року в Кельні з князівною Кароліною Амалією Гесенською-Рейнфальс (8 березня 1679 у Ванфріді, — 18 лютого 1722 в Парижі), донькою князя Карла Гесенського і його другої дружини Александрини Юліанни, графині Лейнінген-Дагсбург. У подружжя народилося четверо дітей:
Леопольд Людвиг Юрій (Леопольд Лайош Дьєрдь) (1696—1700);
Йосиф (Йожеф) (1700—1738);
Юрій (Дьєрдь) (1701—1752);
Кароліна (1706—1706).
Після смерті дружини в 1722 році Ференц більше не одружувався. Рід Ракоці вигорів зі смертю сина Юрія в 1752 році.
Вшанування пам'яті в Україні
Вшановуючи пам'ять Ференца ІІ Ракоці в Україні встановлено йому пам'ятники:
міні-скульптура на центральній вулиці Мукачевого (вул. Пушкіна)
Міні-скульптуру «Виноробству» встановили 26 вересня 2015 року в центрі Ужгорода по вул. Волошина, 18 відкрито міні-скульптуру князю Ференцу Ракоці ІІ, який полюбляв закарпатське вино. Скульптура вміє наливати вино.
. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 5 березня 2016.
Література
Mémoires pour servir à l'histoire des révolutions de Hongrie, La Haye (den Haag) 1738 (фр.)
Mémoires sur la guerre de Hongrie depuis 1703 jusqu’à sa fin, Den Haag 1739 (viele ungarische Auflagen, z. B. Archivum Rakoczianum Band 3, Teil 1, Budapest 1978) (фр.)
Confessio peccatoris (lateinische Autobiographie), 1876, auch als Bd.5,6 in Abbé Brenner: Histoire des révolutions de Hongrie où l'on donne une idée juste de son légitime gouvernement, La Haye 1739 (фр.)
Testament politique et morale du prince Racoczi, 1751 (umstritten) (фр.)
Rakoczi's politischer Schriftwechsel und die Akten seines Hochverratsprozesses wurden herausgegeben von Thaly, Lukinich in 12 Bde. im Archivum Rakoczianum 1873/1935 (нім.)
Ein Teil der außenpolitischen Korrespondenz wurde von J.Fiedler herausgegeben: Zur Geschichte Franz Rakoczis und seiner Verbindungen mit dem Auslande, Wien 1855/58 (Fontes rerum austriacarum, II.Abt., Bd.9, Bd.17) (нім.)
(угор.)
Köpeczi Béla — R. Várkonyi Ágnes: II. Rákóczi Ferenc. 2. átdolg., bőv. kiad. Bp., 1976. Gondolat. (); 3. jav. kiad. Bp., 2004. Osiris Kiadó. () Ez utóbbi kritikája: Bánkúti Imre: Észrevételek II. Rákóczi Ferenc régi-új biográfiájához. , 139. évf. (2005) 1285—1299. old.
Rákóczi tükör. Naplók, jelentések, emlékiratok a Rákóczi-szabadságharcról. A kötet[ek] anyagát felkutatta, válogatta, szerkesztette, az előszót és a naplórészleteket bevezető kistanulmányokat írta: Köpeczi Béla — R. Várkonyi Ágnes. A jegyzeteket írta és a mutatókat összeállította Bánkúti Imre. I—II. köt. Bp., 1973. (Magyar Századok.) Szépirodalmi.; 2. kiad.: Bp., 2004. (Millenniumi Magyar Történelem. Források.) Osiris. ( Ö)
Padányi Viktor: Rákóczi 1711—1961. Tanulmány. A Nagymagyarországért Mozgalom kiadása Melbourne 1961, változatlan újranyomás: Tájékozódó 1–4, 2001. december (HU-ISSN 1418—1258)
II. Rákóczi Ferenc élete és törökországi emigrációja. (Szerzők: Balla Antal, Dávid Géza, Fodor Pál, Köpeczi Béla, Nagy Ferenc, Somogyi Gréta, Tasnádi Edit, Tóth Csaba, Tóth Ferenc) Kétnyelvű kötet, magyar és török nyelven. A Magyar–Török Baráti Társaság kiadása, Budapest, 2005. 173 o.,
Takáts László: A Rákóczi-szabadságharc egészségügye. R. Várkonyi Ágnes előszavával. Sajtó alá rend.: Gazda István. Piliscsaba — Budapest, 2003. Magyar Tudománytörténeti Intézet — SOMKL.
Посилання
Ракоці Ференц II // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.141-147
Fe renc II Ra koci ugor II Rakoczi Ferenc 27 bereznya 1676 8 kvitnya 1735 knyaz Transilvaniyi Semigoroddya kerivnik antigabsburzkoyi nacionalno vizvolnoyi vijni ugorskogo narodu 1703 1711 rokiv Ostannij starshij predstavnik dinastiyi Rakoci Ferenc II RakociPsevdoFerensh FraureshNarodivsya27 bereznya 1676 1676 03 27 Borshi teper Slovachchina Pomer8 kvitnya 1735 1735 04 08 59 rokiv Nikomediya Osmanska imperiyaPohovannyaSobor Svyatoyi Yelizaveti UgorskoyiKrayina UgorshinaNacionalnistugorecMisce prozhivannyaTransilvaniya ValahiyaDiyalnistpolitik vijskovij ochilnikGaluzpolitika 1 i vijskova sprava 1 Znannya movugorska 2 1 francuzka 2 nimecka 1 i latina 1 Titulknyaz Transilvaniyi PosadaVelikij knyaz SemigorodaVijskove zvannyageneralPoperednikImre TekeliPartiyakuruciKonfesiyakalvinizmRidRakociBatkoFerenc I RakociMatiIlona ZriniBrati sestridU shlyubi zdDiti Vaga77Zrist178AvtografNagorodiRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Ferenc II Rakoci narodivsya v seli Borsha teper Slovachchina v rodini spadkoyemnogo pravitelya Transilvaniyi Ferenca I Rakoci ta Iloni Zrini pleminnici Onuk transilvanskogo knyazya Dyerdya II Rakoci i horvatskogo bana Petra Zrini Batko Ferenca II pomer koli toj buv she nemovlyam tomu avstrijska imperatorska rada pri Leopoldi I domoglasya peredbachenogo zapovitom Ferenca I Rakoci nadannya sobi prav na opiku nad malolitnim spadkoyemcem transilvanskogo prestolu shob usunuti potencijnij oplot oporu vstanovlennya vladi dinastiyi Avstrijskih Gabsburgiv nad Ugorshinoyu Tim ne mensh Ilona Zrini zberegla za soboyu opiku nad sinom za umovi verhovnoyi opiki z boku Leopolda I Ditinstvo Ferenca Rakoci projshlo v zamkah Sharoshpatak i Regeca odnak pislya smerti babusi Sofiyi Batori z 1680 roku rodina Rakoci ostatochno osila v Mukachivskomu zamku Palanok yakij piznishe stav oplotom povstanciv na choli z nim i do yakogo Rakoci mav osoblivo tepli pochuttya protyagom usogo zhittya Takozh v 1667 roci Rakoci v Mukachevi pobuduvali misku rezidenciyu odnopoverhovij palac Navchavsya yunij nashadok transilvanskih praviteliv u yezuyitskih shkolah Rakoci i povstannya Tekeli Drugij cholovik Iloni Zrini korol kuruciv Imre Tekeli ne vtruchavsya u vihovannya yiyi ditej zajmayuchis perevazhno borotboyu za zberezhennya suverenitetu Transilvaniyi Odnak rozgrom turkiv pid Vidnem u 1683 roci posiliv nedoviru Osmanskoyi imperiyi do transilvanskogo knyazya i Tekeli navit buv gotovij vidpraviti prijomnogo sina yak zaruchnika v Stambul prote Ilona Zrini pereshkodila takomu rishennyu U 1686 1689 rokah Ferenc Rakoci perebuvav z matir yu v Mukachevomu yake znahodilos v oblozi avstrijskimi vijskami Hocha spochatku Iloni Zrini vdavalosya stijko oboronyati zamok ale do 1689 roku sili jogo zahisnikiv vicherpalisya i pislya kapitulyaciyi vona z ditmi bula vidpravlena do Vidnya yakij voni mogli pokinuti tilki z dozvolu imperatora Pislya pidpisannya Karlovickogo mirnogo dogovoru 26 sichnya 1699 Tekeli ta Zrini buli vislani z krayini a sam yunij Rakoci zalishivsya bilya imperatora Z 1692 roci Rakoci stav ishpanom upravlyayuchim U cej chas zalishki selyan yaki pidtrimuvali Tekeli pidnyali nove povstannya i navit zavolodili fortecyami Tokayu Pataka i Ujgeya Tim ne menshe sam ishpan Rakoci ne shvaliv neorganizovanosti stihijnogo selyanskogo ruhu i buv zmushenij pospishno viyihati do Vidnya shob sprostuvati sumnivi v jogo loyalnosti do imperatorskogo dvoru Tim ne mensh naspravdi Rakoci prijshov do visnovku pro neobhidnist vidnovlennya suverenitetu skasovanogo v 1526 roci nezalezhnogo Ugorskogo korolivstva i stav podumuvati pro organizaciyu zbrojnogo vistupu proti Gabsburgiv Z ciyeyu metoyu vin zaruchivsya povnoyu pidtrimkoyu tretogo za rozmirami svoyih zemelnih volodin feodala krayini utvorenogo zemlevlasnika Miklosha Bercheni chiyi nadili mezhuvali z zemlyami Rakoci i vklyuchali misto Uzhgorod Ungvar Nacionalno vizvolna vijna Dokladnishe Nacionalno vizvolna vijna ugorskogo narodu 1703 1711 Naperedodni Vijni za ispansku spadshinu v 1697 roci Ferenc Rakoci vzhe buv sered uchasnikiv antiavstrijskoyi zmovi pidtrimuyuchi kontakti z francuzkim korolem Lyudovikom XIV yakij gotuvavsya do vijskovogo konfliktu z Avstriyeyu Pislya rozkrittya zmovi zavdyaki perehoplennyu listuvannya mizh Rakoci ta francuzami avstrijskim shpigunom molodij ugorskij aristokrat 18 kvitnya 1700 roku buv uv yaznenij avstrijskoyu vladoyu u forteci Viner Nojshtadt Bechujhej nepodalik Vidnya Rakoci zagrozhuvala neminucha smert odnak u 1701 roci jomu vdalosya vtekti do Rechi Pospolitoyi de vin zustrivsya z Bercheni ta predstavnikami Franciyi 1703 roku bilshist avstrijskih vijsk bulo vidvedeno z Ugorshini ta Transilvaniyi dlya uchasti u Vijni za ispansku spadshinu i v okolicyah Mukachevogo bula zibrana nova armiya povstanciv kuruciv yaku skladali perevazhno ugorski ta rusinski selyani Zakarpattya Povstanci vimagali likvidaciyi feodalnogo ta inozemnogo gnitu Voni zvernulisya za dopomogoyu do Ferenca II Rakoci i cogo razu vin pogodivsya ocholiti selyanske povstannya tak yak bula spriyatlivoyu zovnishnopolitichna situaciya Viznavshi slushnu nagodu dlya pochatku borotbi za svobodu Ferenc II Rakoci povernuvsya v pivnichno shidnu Ugorshinu de 7 chervnya 1703 zaklikav do povstannya proti pravlinnya Gabsburgiv U minimalni termini Ferencu II Rakoci vdalosya stvoriti regulyarnu armiyu zasnovanu na bazi sil povstalih proti svoyih paniv selyan vtim praktichno vsya ugorska znat vidmovilas jogo pidtrimati 15 chervnya 1703 roku u Lavochne do sil povstanciv priyednavsya trohtisyachnij zagin a nezabarom yih sili popovnilisya 600 dobirnimi najmancyami z Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam Bercheni Do nogo priyednuvalisya znachni sili selyan i do veresnya 1703 roku vsya Ugorshina do Dunayu bula zvilnena vid avstrijciv Na zvilnenih teritoriyah Rakoci spriyav rozvitku ekonomichnogo zhittya osoblivo remesla i torgivli Pogruddya Ferenca II Rakoci u zamku Palanok Odnak u 1704 roci bilya bavarskogo mista Gohshtedta avstrijcyam ta anglijcyam vdalosya peremogti sili francuziv i bavarciv sho dozvolilo kinuti proti povstanciv novi sili avstrijskih labanciv Nezvazhayuchi na viklikane ciyeyu podiyeyu skorochennya francuzkoyi finansovoyi dopomogi do lipnya 1704 roku pidtrimka rusinskogo ta rumunskogo naselennya dozvolila borcyam za nezalezhnist Ugorshini zvilniti vid gabsburzkih vijsk vsyu Transilvaniyu a do grudnya 1705 roku ves Zadunajskij kraj Bilsh togo pid vplivom vijskovih uspihiv povstanciv do nih doluchilasya znachna chastina dvoryanstva sho ne rozdilyala socialnih vimog kuruciv ale takozh bula nezadovolenoyu znahodzhennyam na ugorskomu prestoli chuzhincya Za pidtrimki znati v 1704 roci Rakoci buv obranij knyazem vidnovlenogo knyazivstva Transilvaniya U veresni 1705 roku zasidannya Nacionalnih zboriv v nogradskomu mistechku Sechen vidmovilosya zatverditi imperatora Josifa I ugorskim korolem progolosivshi zamist cogo stvorennya konfederaciyi na choli z Ferencom II Rakoci dlya vidnovlennya nezalezhnosti krayini Odnochasno stvoryuvavsya i novij derzhavnij aparat dlya vidnovlenogo Ugorskoyi derzhavi buli stvoreni organi vikonavchoyi vladi Senat ta Ekonomichna rada a takozh regulyarna armiya Ugorshini 13 chervnya 1707 roku Derzhavni zbori v zatverdili zaproponovanij Ferencom Rakoci zakon pro detronizaciyu Gabsburgiv z ugorskogo prestolu Tak yak Franciya bula ne v zmozi nadavati sistematichnu dopomogu povstancyam v diplomatichnomu arsenali Ferenca Rakoci zalishalasya lishe odna druzhno nalashtovana po vidnoshennyu do ugorskogo nacionalno vizvolnogo ruhu derzhava Moskovske carstvo U veresni 1707 roku predstavnikami Rakoci buv pidpisanij tayemnij dogovir z poslami Petra I Velikogo i krayini obminyalisya poslami Odnak vijskovo politichnij soyuz mizh Ugorshinoyu ta Moskovskim carstvom zalishivsya ne realizovanim na praktici vtorgnennya Karla XII na teritoriyu Rechi Pospolitoyi ta Moskovskogo carstva skuvalo vsi sili Petra I na polyah boyiv Pivnichnoyi vijni Kinec vijni ta kapitulyaciya Statuya Ferenca II Rakoci u misti Shiofok avtor Imre Varga Pershe vidannya knigi spogadiv Ferenca II Rakoci 1739 r Pislya 1707 roku takozh oslabla j vnutrishnya baza kuruciv nezvazhayuchi na prijnyattya Nacionalnimi zborami v grudni 1708 roku zakonu pro zvilnennya vid kriposnoyi zalezhnosti uchasnikiv vizvolnoyi vijni selyanstvo desho znizilo svoyu aktivnist v borotbi za nezalezhnist ruhu 3 serpnya 1708 roku v bitvi bilya slovackogo mista Trenchin Ferenc II Rakoci buv serjozno poranenij pri padinni z konya Vvazhayuchi sho yih kerivnik mertvij kuruci pochali tikati Cya serjozna porazka a takozh peremoga labanciv v sichni 1710 roku bilya Romhanya zmusili Rakoci vidvoditi svoyi sili na pivnichnij shid do Satmara ta Mukachevo de vin koristuvavsya najbilshoyu pidtrimkoyu Ne doviryayuchi zapevnennyam posla imperatora v amnistiyi Ferenc II Rakoci 21 lyutogo 1711 roku pokinuv krayinu i popryamuvav do Rechi Pospolitoyi nezadovgo do cogo pislya zrechennya Avgusta II Fridriha vin visuvav svoyu kandidaturu na prestol Rechi Pospolitoyi pragnuchi domogtisya dopomogi vid Moskovskogo carstva i Franciyi i doruchivshi verhovne golovnokomanduvannya ugorskimi vijskami baronu Prote planam Rakoci uspishno protidiyav avstrijskij posol v Moskoviyi Odnak dvoryanstvo shilyalosya do kompromisu i miru z Gabsburgami vidpovidno sam golovnokomanduvach povstanskoyu armiyeyu baron bez zgodi kerivnika ugorskogo nacionalno vizvolnogo ruhu vstupiv u tayemni peregovori z komanduvachem avstrijskimi vijskami grafom Palfi sho zakinchilosya zradnickoyu mirnoyu ugodoyu ukladenoyu 30 kvitnya 1711 roku u Satmari Cherez dva dni 1 travnya 1711 roku osnovni sili kuruciv v kilkosti 12 000 cholovik kapitulyuvali na Nadmajtenskomu poli bilya Satmara Nezvazhayuchi na oficijnu kapitulyaciyu muzhni zahisniki ostannoyi forteci sho perebuvala pid kontrolem kuruciv Mukachivskogo zamku na Zakarpatti oboronyalisya azh do svoyeyi zdachi gabsburzkim vijskam 22 chervnya 1711 roku Emigraciya ta smert Do listopada 1712 roku Ferenc Rakoci perehovuvavsya v Dancigu pid im yam grafa Sharosh Deyakij chas zhiv u Moskovskij derzhavi nadiyuchis na vijskovu pidtrimku Petra I Potim viyihav v Angliyu ale ne buv dopushenij korolevoyu v krayinu Z 1712 roku perebuvav u Franciyi a 1717 roku pereyihav do Stambulu Spodivavsya z dopomogoyu Osmanskoyi imperiyi vidnoviti svoyu vladu v Transilvaniyi ale pislya ukladennya avstrijsko osmanskogo dogovoru ce stalo nerealnim Perekladachem Rakoci v Osmanskij imperiyi buv Ibrahim Muteferrika musulmanin ugorskogo pohodzhennya pershodrukar islamskogo svitu Napisav Memuari pro ugorsku vijnu Pomer u misti Rodosto 29 zhovtnya 1906 roku prah Rakoci Ferenca II bulo pereneseno na batkivshinu u Koshici i pohovanij u kripti soboru Svyatoyi Yelizaveti Sim yaPogruddya Ferenca II Rakoci u palaci knyaziv Rakoci v Mukachevo Ferenc Rakoci odruzhivsya u veresni z 1694 roku v Kelni z knyazivnoyu Karolinoyu Amaliyeyu Gesenskoyu Rejnfals 8 bereznya 1679 u Vanfridi 18 lyutogo 1722 v Parizhi donkoyu knyazya Karla Gesenskogo i jogo drugoyi druzhini Aleksandrini Yulianni grafini Lejningen Dagsburg U podruzhzhya narodilosya chetvero ditej Leopold Lyudvig Yurij Leopold Lajosh Dyerd 1696 1700 Josif Jozhef 1700 1738 Yurij Dyerd 1701 1752 Karolina 1706 1706 Pislya smerti druzhini v 1722 roci Ferenc bilshe ne odruzhuvavsya Rid Rakoci vigoriv zi smertyu sina Yuriya v 1752 roci Vshanuvannya pam yati v UkrayiniVshanovuyuchi pam yat Ferenca II Rakoci v Ukrayini vstanovleno jomu pam yatniki na teritoriyi zamku Palanok v Mukachevomu mini skulptura na centralnij vulici Mukachevogo vul Pushkina Mini skulpturu Vinorobstvu vstanovili 26 veresnya 2015 roku v centri Uzhgoroda po vul Voloshina 18 vidkrito mini skulpturu knyazyu Ferencu Rakoci II yakij polyublyav zakarpatske vino Skulptura vmiye nalivati vino v seli Yanoshi na Beregivshini Mini skulptura Ferenc II Rakoci v Mukachevo17 grudnya 2019 roku urochisto vidkrito kinnij pam yatnik Ferencu Rakoci II u Beregovomu Jogo im yam nazvano Zakarpatskij ugorskij institut imeni Ferenca Rakoci II v misti Beregovomu Im ya Ferenca Rakoci nosyat vulici v Uzhgorodi Tyachevi Mukachevomu Solotvinomu Takozh u selah Borzhava Vari Velika Dobron Gat Pijterfolvo Plosha Ferenca Rakoci II ye u misti BeregovePrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 5 bereznya 2016 LiteraturaMemoires pour servir a l histoire des revolutions de Hongrie La Haye den Haag 1738 fr Memoires sur la guerre de Hongrie depuis 1703 jusqu a sa fin Den Haag 1739 viele ungarische Auflagen z B Archivum Rakoczianum Band 3 Teil 1 Budapest 1978 fr Confessio peccatoris lateinische Autobiographie 1876 auch als Bd 5 6 in Abbe Brenner Histoire des revolutions de Hongrie ou l on donne une idee juste de son legitime gouvernement La Haye 1739 fr Testament politique et morale du prince Racoczi 1751 umstritten fr Rakoczi s politischer Schriftwechsel und die Akten seines Hochverratsprozesses wurden herausgegeben von Thaly Lukinich in 12 Bde im Archivum Rakoczianum 1873 1935 nim Ein Teil der aussenpolitischen Korrespondenz wurde von J Fiedler herausgegeben Zur Geschichte Franz Rakoczis und seiner Verbindungen mit dem Auslande Wien 1855 58 Fontes rerum austriacarum II Abt Bd 9 Bd 17 nim ugor Kopeczi Bela R Varkonyi Agnes II Rakoczi Ferenc 2 atdolg bov kiad Bp 1976 Gondolat ISBN 963 280 371 X 3 jav kiad Bp 2004 Osiris Kiado ISBN 963 389 508 1 Ez utobbi kritikaja Bankuti Imre Eszrevetelek II Rakoczi Ferenc regi uj biografiajahoz 139 evf 2005 1285 1299 old Rakoczi tukor Naplok jelentesek emlekiratok a Rakoczi szabadsagharcrol A kotet ek anyagat felkutatta valogatta szerkesztette az eloszot es a naploreszleteket bevezeto kistanulmanyokat irta Kopeczi Bela R Varkonyi Agnes A jegyzeteket irta es a mutatokat osszeallitotta Bankuti Imre I II kot Bp 1973 Magyar Szazadok Szepirodalmi 2 kiad Bp 2004 Millenniumi Magyar Tortenelem Forrasok Osiris ISBN 963 389 573 1 O Padanyi Viktor Rakoczi 1711 1961 Tanulmany A Nagymagyarorszagert Mozgalom kiadasa Melbourne 1961 valtozatlan ujranyomas Tajekozodo 1 4 2001 december HU ISSN 1418 1258 II Rakoczi Ferenc elete es torokorszagi emigracioja Szerzok Balla Antal David Geza Fodor Pal Kopeczi Bela Nagy Ferenc Somogyi Greta Tasnadi Edit Toth Csaba Toth Ferenc Ketnyelvu kotet magyar es torok nyelven A Magyar Torok Barati Tarsasag kiadasa Budapest 2005 173 o ISBN 963 218 279 0 Takats Laszlo A Rakoczi szabadsagharc egeszsegugye R Varkonyi Agnes eloszavaval Sajto ala rend Gazda Istvan Piliscsaba Budapest 2003 Magyar Tudomanytorteneti Intezet SOMKL PosilannyaRakoci Ferenc II Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 141 147
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Угорщина
