Фердинанд VII (14 жовтня 1772, Сан-Лоренсо-де-Ель-Ескоріаль, Мадрид — 29 вересня 1833) — король Іспанії з 19 березня 1808 року по 6 травня 1808 року, вдруге з 8 грудня 1813 року по 29 вересня 1833 року. Походив з династії Бурбонів. Правив після зречення свого батька Карла IV (вперше) та після вигнання Жозефа I Бонапарта (вдруге).
Фердинанд VII ісп. Fernando VII | |
---|---|
Dei Gratia Hispaniarum et Indiarum Rex | |
Король Іспанії | |
Правління | 1808-1833 (з перервою) |
Попередник | Карл IV |
Наступник | Ізабелла II |
Біографічні дані | |
Релігія | католицька церква |
Народження | 14 жовтня 1772 Мадрид |
Смерть | 29 вересня 1833 (60 років) Сан-Лоренсо-де-Ель-Ескоріаль, Мадрид |
Поховання | Ескоріал, Іспанія |
Дружина | Марія Антонія Бурбон-Сицилійська |
Другий шлюб | Марія Ізабелла Португальська |
Третій шлюб | Марія Жозефа Саксонська |
Четвертий шлюб | Марія-Христина Бурбон-Сицилійська |
Діти | Ізабелла, Луїза Фернанда |
Династія | Бурбони |
Батько | Карл IV |
Мати | Марія Луїза Пармська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Принц Астурійський
До того, як Фердинанд посів королівський трон у 1808 році, значну частину свого життя він провів у протистоянні з фаворитом свого батька Карла IV Мануелем Годоєм. Негативні особисті якості, а саме, слабкодухість, недостатня рішучість, недовіра до оточуючих, стали причиною того, що низка заколотів проти Годоя закінчилася невдало. До того ж, Фердинанд з переляку видав усіх своїх спільників.
Прискорив падіння Годоя та передачу влади від Карла IV до Фердинанда зовнішній чинник — дії Наполеона. 1807 року французи окупували Португалію (згідно з Фонтенблоською угодою 1807 року), яка до того з 1801 року належала до Іспанії. 19 березня 1808 року Фердинанд став королем.
Правління
Перше володарювання Фердинанда VII було короткостроковим. Зречення Карла IV для Наполеона було несподіванкою. Він мав свій план з контролю Іспанії — змінити династію Бурбонів на Бонапартів. Вже 23 березня Йоахім Мюрат зайняв Мадрид. Бонапарт запросив Фердинанда VII у Францію 20 квітня Наполеон став вимагати зречення Фердинанда на користь Карла IV, чого в підсумку і досяг 6 травня. Але Карл IV ще напередодні — 5 травня — зрікся на користь Бонапартів.
Після поразки Наполеона під Лейпцигом у 1813 році політика Франції щодо іспанських Бурбонів змінилася. 11 грудня 1813 року у Валансе укладено угоду, згідно з якою королем Іспанії визнавався Фердинанд VII. З 1814 по 1820 рік влада Фердинанда VII була абсолютною, і не стримувалася парламентом. Ці роки не були спокійними. Дедалі більше зростало незадоволення. Щорічно відбувалися виступи військових проти уряду, так званні пронунсіаменто. Першим таким був виступ полковника Ріего 1 січня 1820 року. Була відроджена Конституція.
Революційні події 1820—1822 років викликали занепокоєння країн Священного союзу. Фердинанд запросив підтримку ззовні. У 1823 році французькі війська відновили владу Фердинанда VII. ліберальні свободи було ліквідовано. Фердинанд розпустив армію, щоб замінити її на нову. Але протистояння продовжувалося. Тепер критика йшла не тільки від лібералів, а й від незадоволених прихильників короля.
Родина
1. Дружина Марія Антонія Бурбон-Сицилійська (1784—1806)
2. Ізабела Браганса (1792—1818)
3. Марія Йосефа Амалія Саксонська (1803—1829)
4. Марія-Христина Бурбон-Сицилійська (1806—1878)
Діти:
- Ізабела (1830—1904)
- Марія Луїза (1832—1897)
Джерела
- Baumgarten. Geschichte Spaniens vom Ausbruch der französischen Revolution. Leipzig 1865-71, 3 Bde. (нім.)
Попередник Карл IV Жозеф I | Король Іспанії 1808 1813-1833 | Наступник Жозеф I Ізабелла II |
Попередник Карл IV | Король Єрусалиму 1808-1833 титулярний | Наступник Ізабелла II |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fernando Ferdinand VII 14 zhovtnya 1772 San Lorenso de El Eskorial Madrid 29 veresnya 1833 korol Ispaniyi z 19 bereznya 1808 roku po 6 travnya 1808 roku vdruge z 8 grudnya 1813 roku po 29 veresnya 1833 roku Pohodiv z dinastiyi Burboniv Praviv pislya zrechennya svogo batka Karla IV vpershe ta pislya vignannya Zhozefa I Bonaparta vdruge Ferdinand VII isp Fernando VIIDei Gratia Hispaniarum et Indiarum RexKorol IspaniyiPravlinnya1808 1833 z perervoyu PoperednikKarl IVNastupnikIzabella IIBiografichni daniReligiyakatolicka cerkvaNarodzhennya14 zhovtnya 1772 1772 10 14 MadridSmert29 veresnya 1833 1833 09 29 60 rokiv San Lorenso de El Eskorial MadridPohovannyaEskorial IspaniyaDruzhinaMariya Antoniya Burbon SicilijskaDrugij shlyubMariya Izabella PortugalskaTretij shlyubMariya Zhozefa SaksonskaChetvertij shlyubMariya Hristina Burbon SicilijskaDitiIzabella Luyiza FernandaDinastiyaBurboniBatkoKarl IVMatiMariya Luyiza ParmskaNagorodi Mediafajli u VikishovishiPrinc AsturijskijDo togo yak Ferdinand posiv korolivskij tron u 1808 roci znachnu chastinu svogo zhittya vin proviv u protistoyanni z favoritom svogo batka Karla IV Manuelem Godoyem Negativni osobisti yakosti a same slabkoduhist nedostatnya rishuchist nedovira do otochuyuchih stali prichinoyu togo sho nizka zakolotiv proti Godoya zakinchilasya nevdalo Do togo zh Ferdinand z perelyaku vidav usih svoyih spilnikiv Priskoriv padinnya Godoya ta peredachu vladi vid Karla IV do Ferdinanda zovnishnij chinnik diyi Napoleona 1807 roku francuzi okupuvali Portugaliyu zgidno z Fontenbloskoyu ugodoyu 1807 roku yaka do togo z 1801 roku nalezhala do Ispaniyi 19 bereznya 1808 roku Ferdinand stav korolem PravlinnyaPershe volodaryuvannya Ferdinanda VII bulo korotkostrokovim Zrechennya Karla IV dlya Napoleona bulo nespodivankoyu Vin mav svij plan z kontrolyu Ispaniyi zminiti dinastiyu Burboniv na Bonapartiv Vzhe 23 bereznya Joahim Myurat zajnyav Madrid Bonapart zaprosiv Ferdinanda VII u Franciyu 20 kvitnya Napoleon stav vimagati zrechennya Ferdinanda na korist Karla IV chogo v pidsumku i dosyag 6 travnya Ale Karl IV she naperedodni 5 travnya zriksya na korist Bonapartiv Pislya porazki Napoleona pid Lejpcigom u 1813 roci politika Franciyi shodo ispanskih Burboniv zminilasya 11 grudnya 1813 roku u Valanse ukladeno ugodu zgidno z yakoyu korolem Ispaniyi viznavavsya Ferdinand VII Z 1814 po 1820 rik vlada Ferdinanda VII bula absolyutnoyu i ne strimuvalasya parlamentom Ci roki ne buli spokijnimi Dedali bilshe zrostalo nezadovolennya Shorichno vidbuvalisya vistupi vijskovih proti uryadu tak zvanni pronunsiamento Pershim takim buv vistup polkovnika Riego 1 sichnya 1820 roku Bula vidrodzhena Konstituciya Revolyucijni podiyi 1820 1822 rokiv viklikali zanepokoyennya krayin Svyashennogo soyuzu Ferdinand zaprosiv pidtrimku zzovni U 1823 roci francuzki vijska vidnovili vladu Ferdinanda VII liberalni svobodi bulo likvidovano Ferdinand rozpustiv armiyu shob zaminiti yiyi na novu Ale protistoyannya prodovzhuvalosya Teper kritika jshla ne tilki vid liberaliv a j vid nezadovolenih prihilnikiv korolya Rodina1 Druzhina Mariya Antoniya Burbon Sicilijska 1784 1806 2 Izabela Bragansa 1792 1818 3 Mariya Josefa Amaliya Saksonska 1803 1829 4 Mariya Hristina Burbon Sicilijska 1806 1878 Diti Izabela 1830 1904 Mariya Luyiza 1832 1897 DzherelaBaumgarten Geschichte Spaniens vom Ausbruch der franzosischen Revolution Leipzig 1865 71 3 Bde nim Poperednik Karl IV Zhozef I Korol Ispaniyi 1808 1813 1833 Nastupnik Zhozef I Izabella II Poperednik Karl IV Korol Yerusalimu 1808 1833 titulyarnij Nastupnik Izabella II