Рафаель дель Ріе́ґо-і-Ну́ньєс (ісп. Rafael del Riego y Núñez; 9 квітня 1784, Санта-Марія-де-Тунья, Астурія — 7 листопада 1823, Мадрид) — іспанський генерал, ліберальний політик (лідер ексальтадос).
Рафаель Рієго-і-Нуньєс | |
---|---|
ісп. Rafael del Riego | |
Народження | 7 квітня 1784[1][2] Тунья[d], Тінео, Астурія[d], Астурія, Іспанія |
Смерть | 7 листопада 1823[3][1][…] (39 років) Мадрид, Іспанія повішення |
Країна | Іспанія |
Освіта | Університет Ов'єдо |
Звання | генерал |
Війни / битви | Наполеонівські війни |
Рафаель Рієго-і-Нуньєс у Вікісховищі |
Життєпис
Рафаель Ріеґо-і-Нуньєс народився 9 квітня 1784 року в Санта-Марія-де-Тунья (Астурія) у збіднілій шляхетській родині. Після закінчення університету в Ов'єдо в 1807 році він переїхав в Мадрид, де і вступив на військову службу.
У 1808 році, під час національно-визвольної війни проти французьких окупантів, він був узятий в полон французами та поміщений у в'язницю Ескоріал, звідки втік.
10 листопада він взяв участь у битві при Еспіноса-де-лос-Монтерос, після якої знову потрапив в полон. Три дні по тому його відправили до Франції, де йому вдалося звільнитися. У Франції Ріеґо-і-Нуньєс вступив в масонську ложу. Він подорожував Англією і Німеччиною, і в 1814 році, після закінчення війни, повернувся до Іспанії й знову вступив до армії у званні підполковника.
Незадоволений деспотичним режимом правління, він приєднався до масонів і лібералів у таємній діяльності проти короля Фердинанда VII. У 1819 році король сформував 10 батальйонів, щоб боротися з американськими рухами опору. Ріеґо прийняв під керівництво Астурійський батальйон. Однак після приїзду в місто Кадіса разом з іншими офіцерами він підняв заколот 1 січня 1820 року і зажадав повернення до конституції 1812 року. Цей конфлікт пізніше здобув назву Іспанської громадянської війни 1820—1823 років. Загони Ріеґо пройшли через міста Андалусії, сподіваючись підняти повстання проти короля, але місцеве населення в основному не підтримало його. Повстання почалося в Галісії і швидко поширилося по всій Іспанії. 7 березня 1820 року королівський палац в Мадриді був оточений солдатами під командою генерала Бальєстероса, та 10 березня король погодився відновити конституцію.
Після набрання чинності конституції став командиром дивізії Армії спостереження, створеної з андалуських революційних військ, в червні — серпні 1820 був головнокомандуючим цією армією.
8 січня 1821 року він був призначений генерал-капітаном Арагона. 18 червня того ж року він одружився зі своєю кузиною Марією Терезі дель Ріеґо-і-Бастільос.
4 вересня 1821 року через невдале республіканське повстання він був звинувачений за наклепи до республіки та поміщений у в'язницю. Однак його популярність росла, і в Мадриді пройшли демонстрації з вимогами випустити Ріеґо. У березні 1822 року він був обраний в Кортеси (іспанський парламент) і у результаті звільнений від в'язниці.
У грудні 1822 року на конгресі у Вероні країни Священного союзу вирішили, що республіканська Іспанія буде становити загрозу для балансу сил в Європі й що Франція повинна відновити абсолютну монархію в Іспанії. 7 квітня 1823 року французька армія перетнула кордони. Ріеґо взяв під команду 3-ю армію, і йому довелося битися як з загарбниками, так і з місцевими роялістами. 15 вересня він був полонений, після чого утримувався під вартою в селі Анкільяс (провінція Хаен), потім його перевезли в Мадрид. Навіть при тому, що була оголошена абсолютна амністія, королівський суд визнав Ріеґо винним в зраді, оскільки він був одним з тих членів парламенту, які голосували за відсторонення короля від влади. 7 листопада 1823 року Рафаель дель Ріеґо був повішений на площі Ла-Себада в Мадриді.
На честь Ріеґо була написана пісня «Гімн Ріеґо», що стала гімном Другої Іспанської Республіки (1931—1939). Тепер його портрет розміщений в будівлі Кортесів.
Революціонери 1820-х (в тому числі декабристи) вважали Ріеґо ідеалом борця за свободу.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Gran Enciclopedia Aragonesa — 1977.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Ángel Bahamonde Magro, Jesús A. Martínez Martín. Historia de España. Siglo XIX. — 4.ª. — Madrid, España : Ediciones Cátedra, 2005. — С. 640. — .
- Alfonso Bullon de Mendoza y Gomez de Valugera, «Revolución y contrarrevolución en España y América (1808—1840)» in Javier Parades Alonso (ed.), España Siglo XIX, ACTAS, 1991. , p. 84.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 31 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nunyes Rafael del Rie go i Nu nyes isp Rafael del Riego y Nunez 9 kvitnya 1784 Santa Mariya de Tunya Asturiya 7 listopada 1823 Madrid ispanskij general liberalnij politik lider eksaltados Rafael Riyego i Nunyesisp Rafael del RiegoNarodzhennya 7 kvitnya 1784 1784 04 07 1 2 Tunya d Tineo Asturiya d Asturiya IspaniyaSmert 7 listopada 1823 1823 11 07 3 1 39 rokiv Madrid Ispaniya povishennyaKrayina IspaniyaOsvita Universitet Ov yedoZvannya generalVijni bitvi Napoleonivski vijni Rafael Riyego i Nunyes u VikishovishiZhittyepisRafael Riego i Nunyes narodivsya 9 kvitnya 1784 roku v Santa Mariya de Tunya Asturiya u zbidnilij shlyahetskij rodini Pislya zakinchennya universitetu v Ov yedo v 1807 roci vin pereyihav v Madrid de i vstupiv na vijskovu sluzhbu U 1808 roci pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni proti francuzkih okupantiv vin buv uzyatij v polon francuzami ta pomishenij u v yaznicyu Eskorial zvidki vtik 10 listopada vin vzyav uchast u bitvi pri Espinosa de los Monteros pislya yakoyi znovu potrapiv v polon Tri dni po tomu jogo vidpravili do Franciyi de jomu vdalosya zvilnitisya U Franciyi Riego i Nunyes vstupiv v masonsku lozhu Vin podorozhuvav Angliyeyu i Nimechchinoyu i v 1814 roci pislya zakinchennya vijni povernuvsya do Ispaniyi j znovu vstupiv do armiyi u zvanni pidpolkovnika Nezadovolenij despotichnim rezhimom pravlinnya vin priyednavsya do masoniv i liberaliv u tayemnij diyalnosti proti korolya Ferdinanda VII U 1819 roci korol sformuvav 10 bataljoniv shob borotisya z amerikanskimi ruhami oporu Riego prijnyav pid kerivnictvo Asturijskij bataljon Odnak pislya priyizdu v misto Kadisa razom z inshimi oficerami vin pidnyav zakolot 1 sichnya 1820 roku i zazhadav povernennya do konstituciyi 1812 roku Cej konflikt piznishe zdobuv nazvu Ispanskoyi gromadyanskoyi vijni 1820 1823 rokiv Zagoni Riego projshli cherez mista Andalusiyi spodivayuchis pidnyati povstannya proti korolya ale misceve naselennya v osnovnomu ne pidtrimalo jogo Povstannya pochalosya v Galisiyi i shvidko poshirilosya po vsij Ispaniyi 7 bereznya 1820 roku korolivskij palac v Madridi buv otochenij soldatami pid komandoyu generala Balyesterosa ta 10 bereznya korol pogodivsya vidnoviti konstituciyu Pislya nabrannya chinnosti konstituciyi stav komandirom diviziyi Armiyi sposterezhennya stvorenoyi z andaluskih revolyucijnih vijsk v chervni serpni 1820 buv golovnokomanduyuchim ciyeyu armiyeyu 8 sichnya 1821 roku vin buv priznachenij general kapitanom Aragona 18 chervnya togo zh roku vin odruzhivsya zi svoyeyu kuzinoyu Mariyeyu Terezi del Riego i Bastilos 4 veresnya 1821 roku cherez nevdale respublikanske povstannya vin buv zvinuvachenij za naklepi do respubliki ta pomishenij u v yaznicyu Odnak jogo populyarnist rosla i v Madridi projshli demonstraciyi z vimogami vipustiti Riego U berezni 1822 roku vin buv obranij v Kortesi ispanskij parlament i u rezultati zvilnenij vid v yaznici U grudni 1822 roku na kongresi u Veroni krayini Svyashennogo soyuzu virishili sho respublikanska Ispaniya bude stanoviti zagrozu dlya balansu sil v Yevropi j sho Franciya povinna vidnoviti absolyutnu monarhiyu v Ispaniyi 7 kvitnya 1823 roku francuzka armiya peretnula kordoni Riego vzyav pid komandu 3 yu armiyu i jomu dovelosya bitisya yak z zagarbnikami tak i z miscevimi royalistami 15 veresnya vin buv polonenij pislya chogo utrimuvavsya pid vartoyu v seli Ankilyas provinciya Haen potim jogo perevezli v Madrid Navit pri tomu sho bula ogoloshena absolyutna amnistiya korolivskij sud viznav Riego vinnim v zradi oskilki vin buv odnim z tih chleniv parlamentu yaki golosuvali za vidstoronennya korolya vid vladi 7 listopada 1823 roku Rafael del Riego buv povishenij na ploshi La Sebada v Madridi Na chest Riego bula napisana pisnya Gimn Riego sho stala gimnom Drugoyi Ispanskoyi Respubliki 1931 1939 Teper jogo portret rozmishenij v budivli Kortesiv Revolyucioneri 1820 h v tomu chisli dekabristi vvazhali Riego idealom borcya za svobodu PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Gran Enciclopedia Aragonesa 1977 d Track Q4206943 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Angel Bahamonde Magro Jesus A Martinez Martin Historia de Espana Siglo XIX 4 ª Madrid Espana Ediciones Catedra 2005 S 640 ISBN 84 376 1049 4 Alfonso Bullon de Mendoza y Gomez de Valugera Revolucion y contrarrevolucion en Espana y America 1808 1840 in Javier Parades Alonso ed Espana Siglo XIX ACTAS 1991 ISBN 84 87863 03 5 p 84 Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 Procitovano 31 sichnya 2017