Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Феміністська філософія англ Feminist filisophy підхід до філософії з перспективи феміністської теорії а також використан

Феміністська філософія

Феміністська філософія

Феміністська філософія (англ. Feminist filisophy) — підхід до філософії з перспективи феміністської теорії, а також використання філософських методів до феміністичних тем та питань. Передбачає переосмислення як філософських текстів, так і методів з метою доповнення феміністичного руху та критики й переоцінки ідей традиційної філософії з перспективи жіночого буття, репрезентації, критики андроцентрично-сексистської парадигми. Застосовує феміністський метод пізнання.

image
Юлія Кристева, 2016

Основні риси

Феміністська філософія об'єднана центральним питанням щодо конструйованості гендеру. Феміністська філософія — міждисциплінарна парадигма, що охоплює широкий спектр тем із різноманітних підходів. Феміністські філософині як філософи працюють як в аналітичній, так і в континентальній[] традиціях, і філософські питання в рамках цих традицій розглядаються комплексно. Філософині-феміністки як феміністки можуть належати до будь-якої з феміністських течій.

Феміністську філософію можна зрозуміти як три основні функції:

  1. Спираючись на філософські методології та теорії, щоб сформулювати та теоретизувати феміністичні проблеми та перспективи. Філософський аналіз концепцій ідентичності (таких як раса, соціально-економічний статус, стать, сексуальність, здібності та релігія) та концепцій, які широко використовуються та теоретизуються у феміністській теорії ширше. Фемфілософія також була важливим джерелом аргументів щодо ґендерної рівності.
  2. Дослідження сексизму та андроцентризму в рамках філософської традиції. Критика текстів та теорій філософського канону з фокусом на їх викладі жіночого буття та досвіду або виключенні жінок із філософської традиції. Ще одна суттєва тенденція — переосмислення роботи філософинь, чий внесок не був визнаний.
  3. Внесок у філософію новими підходами до існуючих питань, а також новими питаннями та сферами досліджень з огляду на їх критичні дослідження філософської традиції та відображення їх стурбованості статтю.

Феміністська філософія існувала ще до ХХ ст., але дисциплінарно утвердилась у дискурсі фемінізму другої хвилі 1960-х та 1970-х років. Важливим проектом феміністської філософії було включення різноманітності досвіду жінок різних расових груп та соціально-економічних класів, а також жінок усього світу ().

Дисципліни

Феміністичні філософині працюють у широкому спектрі філософських дисциплін, включаючи:

  • досліджує, як поєднуються як когнітивні здібності (наприклад, мислення, інтерпретація, запам'ятовування, знання і побудова норм в соціальних порядках у формуванні реальності індивіда. Феноменологія у феміністичній філософії часто застосовується для розробки вдосконалених концепцій гендерного втілення досвіду, інтерсуб'єктивності та реляційного життя, спільноти, суспільства та політичних явищ. Феміністська феноменологія виходить за межі інших дискурсно-орієнтованих дискусій шляхом центрування особистих та втілених переживань, а також визнання того, як досвід часто діє поза мовою, тому його може бути складно сформулювати. Рефлексія часу як конструкту — більш пізній розвиток у феміністській феноменології; останні роботи досліджують тимчасовість, і як краще розуміння тимчасовості може висвітлити реалії гендерованого досвіду та існування.
  • , яка кидає виклик традиційним філософським ідеям пізнання та раціональності як об'єктивної, універсальної чи ціннісно нейтральної. Феміністські гносеологині підкреслюють важливість перспективи, соціальної ситуації та цінностей у формуванні знань, у тому числі в науках (див. Сексизм в освіті).
  • [en], яка стверджує, що наголос на об'єктивності, раціональності та універсальності в традиційній моральній думці виключає етичні реалії жінок. Однією з найпомітніших розробок є етика піклування/догляду (Ethics of care), яка цінує емпатію, відповідальність та ненасильство у розвитку моральних систем. Етика догляду також передбачає більш широке визнання міжособистісних зв'язків та відносин опіки та залежності, а феміністська етика використовує це для критики того, як етика справедливості часто вкорінюється в патріархатних розуміннях моралі. Деякі феміністські етикині висловлюють занепокоєння з приводу того, як цінності, приписані етиці піклування, часто асоціюються з жіночістю, і як такий зв'язок може зміцнювати уявлення про моральний розвиток, як по суті, гендерний.
  • [en] стосується ролі статі та жіночої й чоловічої сексуальності в мистецтві, а також естетичного теоретизування, займається питаннями, що стосуються суб'єктивності творців, відтворення гендерних норм у мистецтві, ролі мистецтва в культурі та представництва жінок у мистецтві, як суб'єктів та творчинь. Розуміння «жінки» та «художниці» як взаємовиключних ідентичностей відтворюється ще принаймні з епохи романтизму, і цей поділ спричинив втручання феміністської естетики, щоб кинути виклик патріархальній та чоловічій монополії в естетиці (див. Чоловічий погляд, Сексуальна об'єктивація).
  • [en] зосереджується значною мірою на онтології статі та статі та на характері соціального конструювання гендеру. Феміністські історикині філософії вивчають гендерні упередження, притаманні традиційним метафізичним теоріям. Одним із головних моментів, за яким цей підхід відхиляється від класичної метафізики, є його спроби ґрунтувати соціальні конструкції на розумінні «фундаментального» та «природного», навколо якого будується метафізика. Феміністська метафізика намагається врівноважити взаємозв'язок між соціальними конструкціями та реальністю, визнаючи, як відмінність між тим, що сприймається як «реальне», і тим, що «суспільно побудоване», створює бінарне середовище (див. ), яке не може визнати взаємозв'язок між цими двома поняттями. Феміністська метафізика працює над тим, щоб кинути виклик системам класифікацій, які вважаються природними і, отже, неупередженими, шляхом виявлення того, як такі системи впливають на політичні та моральні ідеології та упередження. Деякі теоретикині підіймають питання щодо того, чи певні фундаментальні аспекти метафізики суттєво протистоять феміністському підходу, і тому зв'язок між фемінізмом та метафізикою залишається дискутивним.
  • [en]
  • [en]
  • [en]
  • [en]
  • [en]

Концепти та теорії

Цей розділ потребує доповнення.

Основні діячки

image
Симона де Бовуар, 1955
image
Шуламіт Фаєрстоун, 1970
image
Браха Еттінґер, 2009

До впливових філософинь-феміністок належать (перелічені за абеткою):

Більше — див. [en]

Критика

Критика феміністської філософії, як правило, стосується не критики фемінізму як політичного чи культурного руху, а дослідження та доосмислення філософських позицій, методології та засновків феміністського філософування.

Письменниці та мислительки, які критикували аспекти феміністичної філософії:

  • [en]
  • [en]

Див. також

Посилання

В іншому мовному розділі є повніша стаття Feminist philosophy(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Feministska filosofiya angl Feminist filisophy pidhid do filosofiyi z perspektivi feministskoyi teoriyi a takozh vikoristannya filosofskih metodiv do feministichnih tem ta pitan Peredbachaye pereosmislennya yak filosofskih tekstiv tak i metodiv z metoyu dopovnennya feministichnogo ruhu ta kritiki j pereocinki idej tradicijnoyi filosofiyi z perspektivi zhinochogo buttya reprezentaciyi kritiki androcentrichno seksistskoyi paradigmi Zastosovuye feministskij metod piznannya Yuliya Kristeva 2016Osnovni risiFeministska filosofiya ob yednana centralnim pitannyam shodo konstrujovanosti genderu Feministska filosofiya mizhdisciplinarna paradigma sho ohoplyuye shirokij spektr tem iz riznomanitnih pidhodiv Feministski filosofini yak filosofi pracyuyut yak v analitichnij tak i v kontinentalnij proyasniti tradiciyah i filosofski pitannya v ramkah cih tradicij rozglyadayutsya kompleksno Filosofini feministki yak feministki mozhut nalezhati do bud yakoyi z feministskih techij Feministsku filosofiyu mozhna zrozumiti yak tri osnovni funkciyi Spirayuchis na filosofski metodologiyi ta teoriyi shob sformulyuvati ta teoretizuvati feministichni problemi ta perspektivi Filosofskij analiz koncepcij identichnosti takih yak rasa socialno ekonomichnij status stat seksualnist zdibnosti ta religiya ta koncepcij yaki shiroko vikoristovuyutsya ta teoretizuyutsya u feministskij teoriyi shirshe Femfilosofiya takozh bula vazhlivim dzherelom argumentiv shodo gendernoyi rivnosti Doslidzhennya seksizmu ta androcentrizmu v ramkah filosofskoyi tradiciyi Kritika tekstiv ta teorij filosofskogo kanonu z fokusom na yih vikladi zhinochogo buttya ta dosvidu abo viklyuchenni zhinok iz filosofskoyi tradiciyi She odna suttyeva tendenciya pereosmislennya roboti filosofin chij vnesok ne buv viznanij Vnesok u filosofiyu novimi pidhodami do isnuyuchih pitan a takozh novimi pitannyami ta sferami doslidzhen z oglyadu na yih kritichni doslidzhennya filosofskoyi tradiciyi ta vidobrazhennya yih sturbovanosti stattyu Feministska filosofiya isnuvala she do HH st ale disciplinarno utverdilas u diskursi feminizmu drugoyi hvili 1960 h ta 1970 h rokiv Vazhlivim proektom feministskoyi filosofiyi bulo vklyuchennya riznomanitnosti dosvidu zhinok riznih rasovih grup ta socialno ekonomichnih klasiv a takozh zhinok usogo svitu DiscipliniFeministichni filosofini pracyuyut u shirokomu spektri filosofskih disciplin vklyuchayuchi doslidzhuye yak poyednuyutsya yak kognitivni zdibnosti napriklad mislennya interpretaciya zapam yatovuvannya znannya i pobudova norm v socialnih poryadkah u formuvanni realnosti individa Fenomenologiya u feministichnij filosofiyi chasto zastosovuyetsya dlya rozrobki vdoskonalenih koncepcij gendernogo vtilennya dosvidu intersub yektivnosti ta relyacijnogo zhittya spilnoti suspilstva ta politichnih yavish Feministska fenomenologiya vihodit za mezhi inshih diskursno oriyentovanih diskusij shlyahom centruvannya osobistih ta vtilenih perezhivan a takozh viznannya togo yak dosvid chasto diye poza movoyu tomu jogo mozhe buti skladno sformulyuvati Refleksiya chasu yak konstruktu bilsh piznij rozvitok u feministskij fenomenologiyi ostanni roboti doslidzhuyut timchasovist i yak krashe rozuminnya timchasovosti mozhe visvitliti realiyi genderovanogo dosvidu ta isnuvannya yaka kidaye viklik tradicijnim filosofskim ideyam piznannya ta racionalnosti yak ob yektivnoyi universalnoyi chi cinnisno nejtralnoyi Feministski gnoseologini pidkreslyuyut vazhlivist perspektivi socialnoyi situaciyi ta cinnostej u formuvanni znan u tomu chisli v naukah div Seksizm v osviti en yaka stverdzhuye sho nagolos na ob yektivnosti racionalnosti ta universalnosti v tradicijnij moralnij dumci viklyuchaye etichni realiyi zhinok Odniyeyu z najpomitnishih rozrobok ye etika pikluvannya doglyadu Ethics of care yaka cinuye empatiyu vidpovidalnist ta nenasilstvo u rozvitku moralnih sistem Etika doglyadu takozh peredbachaye bilsh shiroke viznannya mizhosobistisnih zv yazkiv ta vidnosin opiki ta zalezhnosti a feministska etika vikoristovuye ce dlya kritiki togo yak etika spravedlivosti chasto vkorinyuyetsya v patriarhatnih rozuminnyah morali Deyaki feministski etikini vislovlyuyut zanepokoyennya z privodu togo yak cinnosti pripisani etici pikluvannya chasto asociyuyutsya z zhinochistyu i yak takij zv yazok mozhe zmicnyuvati uyavlennya pro moralnij rozvitok yak po suti gendernij en stosuyetsya roli stati ta zhinochoyi j cholovichoyi seksualnosti v mistectvi a takozh estetichnogo teoretizuvannya zajmayetsya pitannyami sho stosuyutsya sub yektivnosti tvorciv vidtvorennya gendernih norm u mistectvi roli mistectva v kulturi ta predstavnictva zhinok u mistectvi yak sub yektiv ta tvorchin Rozuminnya zhinki ta hudozhnici yak vzayemoviklyuchnih identichnostej vidtvoryuyetsya she prinajmni z epohi romantizmu i cej podil sprichiniv vtruchannya feministskoyi estetiki shob kinuti viklik patriarhalnij ta cholovichij monopoliyi v estetici div Cholovichij poglyad Seksualna ob yektivaciya en zoseredzhuyetsya znachnoyu miroyu na ontologiyi stati ta stati ta na harakteri socialnogo konstruyuvannya genderu Feministski istorikini filosofiyi vivchayut genderni uperedzhennya pritamanni tradicijnim metafizichnim teoriyam Odnim iz golovnih momentiv za yakim cej pidhid vidhilyayetsya vid klasichnoyi metafiziki ye jogo sprobi gruntuvati socialni konstrukciyi na rozuminni fundamentalnogo ta prirodnogo navkolo yakogo buduyetsya metafizika Feministska metafizika namagayetsya vrivnovazhiti vzayemozv yazok mizh socialnimi konstrukciyami ta realnistyu viznayuchi yak vidminnist mizh tim sho sprijmayetsya yak realne i tim sho suspilno pobudovane stvoryuye binarne seredovishe div yake ne mozhe viznati vzayemozv yazok mizh cimi dvoma ponyattyami Feministska metafizika pracyuye nad tim shob kinuti viklik sistemam klasifikacij yaki vvazhayutsya prirodnimi i otzhe neuperedzhenimi shlyahom viyavlennya togo yak taki sistemi vplivayut na politichni ta moralni ideologiyi ta uperedzhennya Deyaki teoretikini pidijmayut pitannya shodo togo chi pevni fundamentalni aspekti metafiziki suttyevo protistoyat feministskomu pidhodu i tomu zv yazok mizh feminizmom ta metafizikoyu zalishayetsya diskutivnim en en en en en Koncepti ta teoriyiCej rozdil potrebuye dopovnennya Osnovni diyachkiSimona de Bovuar 1955Shulamit Fayerstoun 1970Braha Ettinger 2009 Do vplivovih filosofin feministok nalezhat perelicheni za abetkoyu en Dzhudit Batler nar 1956 en Simona de Bovuar 1908 1986 Meri Volstonkraft 1759 1797 Olimpiya de Guzh 1748 1793 en nar 1944 Braha Lihtenberg Ettinger nar 1948 Lyus Irigare nar 1932 en en Yuliya Kristeva nar 1941 en nar 1958 Marta Nussbaum nar 1947 en 1939 2008 Grizelda Pollok nar 1949 Gayatri Chakravorti Spivak nar 1945 Shulamit Fayerstoun 1945 2012 Miranda Friker nar 1966 en nar 1955 en nar 1929 en 1949 2006 Bilshe div en KritikaKritika feministskoyi filosofiyi yak pravilo stosuyetsya ne kritiki feminizmu yak politichnogo chi kulturnogo ruhu a doslidzhennya ta doosmislennya filosofskih pozicij metodologiyi ta zasnovkiv feministskogo filosofuvannya Pismennici ta mislitelki yaki kritikuvali aspekti feministichnoyi filosofiyi en en Div takozhTeoriya feminizmu Socialistichnij feminizm Feministska teoriya prava en en en en Feminist philosophy of science Hypatia transracialism controversy NikidionPosilannyaMcAfee Noelle Feminist Philosophy Stenfordska filosofska enciklopediya vpershe opublikovano 28 chervnya 2018 r ostannya versiya 18 veresnya 2018 r angl V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Feminist philosophy angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad

Дата публікації:
Топ