Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У 2018 році африканська країна Руанда посіла місце в топ-5 країн за показником гендерної рівності. Ідея рівності, що процвітає в країні, зародилася після геноциду проти тутсі 1994 року, одного з найяскравіших прикладів воєнного сексуального насильства. Уряд прагне забезпечити рівні права жінкам та чоловікам, оминаючи упередження та опираючись на принципи гендерної рівності, про що зазначено в .
Роль жіночих організацій
Жіночі організації відігравали важливу роль у перебудові та переосмисленні Руанди після геноциду. Чотири фактори дозволили жіночим організаціям в Руанді відродитися:
- Жіночі організації зібралися в Кігалі одразу після геноциду та намагалися перебудуватися під парасольковою організацією Pro-Femmes Twese Hamwe (Усі жінки разом), заснованою в 1992 році. Представниці цієї організації закликали біженок з Руанди, що перебували у сусідніх країнах, повертатися на батьківщину; сприяли участі жінок у прийнятті рішень на національному та локальному рівнях; фокусувалися на пошуку діяльності, яка приносила б дохід; сприяли миру та допомогли жінкам з різних етнічних груп ефективно співпрацювати.
- Жіночі організації протягом багатьох років традиційно були досить резонуючими. На початку постколоніального періоду у кожній префектурі Руанди існували соціальні центри для жінок. Вони переважно фокусувалися на потребах жінок у селі, але також допомагали посісти керівні посади освіченим молодим жінкам, які належали до персоналу цих соціальних центрів.
- Міжнародна підтримка після геноциду допомогла зібрати достатньо фінансів для ефективного функціонування жіночих організацій. Окрім Pro-Femmes Twese Hamwe, значну фінансову підтримку отримала Association of Genocide Widows Agahozo (Асоціація вдів геноциду), заснована у 1995 році з метою інтегрувати вдів у суспільство, та Rwanda Women Network (Мережа жінок Руанди), яка пропонує медичну допомогу жінкам на локальному рівні.
- Уряд після геноциду очолював Поль Кагаме, який наголошував на тому, що у відбудові нації важливу роль грають саме жінки.
Дослідники та дослідниці зазначають, що на локальному рівні серед жінок існує деяке напруження між локальним розумінням ґендеру та глобальними гендерними стереотипами, адже поняття «гендер» в Руанді сприймається як іноземний, чужий термін.
Рівність в уряді
Уряд Руанди має мінімум 30% квоту для жінок в парламентських посадах. 2003 року 46 з 80 парламентарів були жінками. 2019 року серед них була вже 61 жінка. У Руанді працює Міністерство гендерної та сімейної політики, яке має на меті зберігати та підтримувати благополуччя сімей та мирне співіснування їх членів, захищати права дітей та убезпечувати їх від домашнього насильства. До завдань, поставлених міністерством, належать:
- гарантування безпечного середовища для усіх членів сім'ї;
- розширення можливостей жінок і дівчат;
- боротьба з дискримінацією та за рівність статей;
- створення та імплементування позитивної маскулінності на заміну токсичній;
- викорінення гендерно зумовленого насильства;
- підкріплення єдності сім'ї та позитивного виховання.
Уряд також підтримує програми неприбуткових організацій, спрямовані на допомогу жінкам у досягненні економічної незалежності, зокрема "". Серед важливих законодавчих змін на шляху рівності було надання жінкам права успадковувати землю та користуватися спільними активами подружжя.
Окрім Міністерства сімейної та гендерної політики в Руанді також існує Офіс моніторингу гендерних питань (Gender Monitoring Office), Форум парламентарок (Forum for Women Parliamentarians) та Національна жіноча рада (National Women's Council).
Зґвалтування під час геноциду в Руанді
Зґвалтування під час геноциду в Руанді виступило класичним інструментом воєнного сексуального насильства, за допомогою якого чоловіки-хуту одночасно карали жінок та атакували етнічну меншину. Ці акти насильства заохочували лідери перевороту як засіб ведення війни. У медіа розповсюджувалася пропаганда щодо жінок-тутсі, яких висвітлювали як сексуально одержимих і таких, що руйнують країну своїм звабленням. Міністр у справах сімейного благополуччя та просування жінок, , підбадьорювала чоловіків-хуту, роздаючи їм контрацепцію і відверто закликаючки радикальних хуту ґвалтувати жінок-тутсі перед тим, як убивати їх.
За даними ООН, близько 100-250 тисяч жінок стали жертвами геноцидних зґвалтувань в Руанді. Цифри можуть бути заниженими у порівнянні з реальною ситуацією, оскільки в Руанді, як і в решті країн світу, значна стигматизація людей, що пережили сексуальне насильство, тому інколи вказують, що кількість зґвалтованих під час геноциду жінок складає 500 тисяч. Коли Руанда почала виносити вироки злочинцям геноциду, зґвалтування відносили до злочину четвертої категорії, яка за тяжкістю схожа з викраденням майна.
Соціальна робітниця звернула увагу на цю несправедливість і зібрала жінок, що пережили зґвалтування під час геноциду, засвідчити свої історії у парламенті. Завдяки шквалу свідчень потерпілих жінок парламентарі усвідомили тяжкість зґвалтування під час війни та геноциду та віднесли цей злочин до злочинів першої категорії. Це законне підтвердження зґвалтування як зброї у геноциді було сильним поштовхом у напрямку ґендерної рівності в Руанді.
також створила групу підтримки SEVOTA з метою допомогти вдовам і сиротам, що пережили геноцид, а також жінкам і дітям, які постраждали від зґвалтування під час геноциду, опрацювати отриману травму. Її програма включає роботу в малих групах, щоб допомогти жінкам і дітям ділитися власним досвідом і позбутися стигми навколо сексуального насильства. Програма також допомагає соціалізуватися дітям, народженим внаслідок зґвалтувань. SEVOTA надає жінкам Руанди засоби, з якими вони можуть говорити про сексуальне насильство, таким чином позбавляючи соціального осуду цієї теми. SEVOTA також тісно співпрацює з Міністерством гендерної та сімейної політики Руанди.
Резолюція ООН 1325 в Руанді
У 2000 році Рада безпеки ООН випустила з метою підтвердити свої наміри у досягненні гендерної рівності на міжнародному рівні. Документ був розроблений після геноциду в Руанді і фокусується на тому, яку роль у конфлікті відігравало гендерне насильство. У Резолюції чітко вказано, як така всеохоплююча форма насилля як геноцид непропорційно шкодить жінкам і дітям. Також у тексті наголошується на важливості ролі жінки у запобіганні та врегулюванні конфліктів і підтримці та закріпленні миру й безпеки. Резолюція описує, що і як необхідно зробити для розширення повноважень жінок, надання жінкам захисту від гендерного насильства та покарання відповідальних за геноцид, злочини проти людства і воєнні злочини, включно з тими, що здійснювалися проти жінок.
Більшість країн швидко розпочали виконувати Резолюцію 1325, створюючи унікальні плани та програми боротьби з гендерно зумовленим насильством. Руанда також імплементувала Резолюцію 1325 у 2010 році з метою покінчити з домашнім насильством. Основними темами, піднятими на пленарному засіданні 2010 року, були:
- роль лідерства у трансформуванні суспільства;
- загальний порядок денний з питань жінок, миру, безпеки та розвитку;
- рекомендації щодо пришвидшення змін на шляху досягнення гендерної рівності та просування жінок.
Національний план дій, який імплементував Резолюцію 1325, фокусується на запобіганні, захисті, участі та просуванні гендерних проблем – останнє є особливим для Руанди та включає активність жіночих організацій. Діяльність НПД Руанди спрямована на привернення уваги до високої частоти насильства проти жінок. У НПД жіночі організації переважно сприймаються як ті, що відіграють роль у побудові миру та забезпеченні співіснування різних груп жінок і чоловіків, тому їм не виділяється достатньо ресурсів на втілення плану. Однак, НПД наголошує на важливості розширення економічних прав і можливостей жінок на локальному рівні. Але ефективність НПД дуже важко відслідкувати через недостатнє чи взагалі відсутнє ведення документації.
Деякі дослідники зазначають, що покладатися на документ ООН задля просування гендерної рівності було невдалою ідеєю, адже в суспільстві Руанди ООН сприймається як організація, що не втрутилася у геноцид. Однак, жінки з ООН проявили значну підтримку гендерних програм у Руанді.
Освіта дівчат та жінок
Руанда після геноциду почала активно займатися покращенням освіти дівчат. 2004 року при Міністерстві освіти Руанди було створено Спеціалізовану групу для дівчат (The Girls’ Education Task Force) з метою сприяння освіті юнок. Були створені програми, які допомагають надати освіту жінкам, які до цього за певних причин не ходили до школи, та отримати освіту, у якій ним за якоїсь причини відмовили. Але ці програми з рівності в освіті створені не лише для дівчат. Були створені програми, які дозволяють обговорювати жіночу освіту як дівчатам, так і хлопцям. Інститут Ейкая (The Aikiah Institute [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.]) – перший коледж Руанди, в якому навчаються лише дівчата, та який підтримує гендерну рівність за допомогою «підготовки студентів бути майбутнім нації».
Охорона здоров'я
Руанда здійснила багато змін, щоб сприяти рівності для всіх, особливо у сфері охорони здоров'я. Малярія, ВІЛ/СНІД та холера колись були дуже поширеними у Руанді. Попри це, після геноциду Руанда почала серйозно працювати над покращенням ситуації з цими хворобами. Уряд Руанди співпрацює з міжнародним експертом у сфері охорони здоров'я . З його допомогою уряду вдалося повністю рестандартизувати систему охорони здоров'я. Покращення здоров'я жінок здійснюється за лідерства міністерки охорони здоров'я Руанди , яка наполягала на гендерній рівності у сфері охорони здоров'я та відстоювала права дівчат отримувати вакцини проти вірусу папіломи людини (захист від раку шийки матки). Окрім того, в Руанді регулярно створюються групи з обговорення репродуктивного здоров'я та контрацепції, щоб навчити дівчат у коледжі основам сексуального здоров'я.
Боротьба з гендерним насильством
Хоча Руанда криміналізовала зґвалтування у шлюбі ще в 2009 році, ще є багато роботи, яку необхідно виконати для позбавлення від насильства проти жінок. 2015 року 21 % жінок у Руанді постраждали від фізичного та / чи сексуального насильства інтимного партнера за останні 12 місяців. Ця статистика все ще є значним покращенням з часів, коли величезну кількість жінок зґвалтували під час геноциду. Задля боротьби з домашнім та гендерним насильством були створені організації на кшталт Мережі жінок Руанди.
Дослідження, проведене BioMed Central, аналізує рівень насильства в інтимних стосунках після геноциду в Руанді, зокрема в 2005 та 2010 році. У цьому контексті насильство інтимного партнера інтерпретується як фізичне, психологічне та сексуальне насильство у партнерських стосунках. За даними BioMed Central, 34 % жінок Руанди стверджували, що були у партнерських стосунках і пережили насильство в інтимних стосунках у 2005 році. Це число підскочило до 56 % у 2010 році. Це збільшення може бути пояснено зменшенням стигми щодо насильства з боку інтимного партнера в Руанді. Жінки почали почуватись комфортніше, ділячись своїм досвідом. Крім того, після геноциду в 2003 р. різко зросло число політичних лідерок, що кинули виклик суворим гендерним ролям по всій країні. BioMed Central також встановив, що частота насильства з боку інтимного партнера могла би збільшитися через видиму кількість сильних жінок у суспільстві Руанди. Обидві ці теорії вказують на зсув суспільних норм щодо гендерного насильства.
Дослідження, проведене за допомоги (Кігалі), Університету Умео (Швеція) та Університету Гетеборг (Швеція), акцентувалося на стигмі насильства з боку інтимного партнера по всій Руанді. Дані показують, що, хоча Руанда займала активну позицію проти насильства в інтимних стосунках, суспільні стандарти для жінок все ще відповідали традиційним гендерним ролям. Ці стандарти впливали на те, як жінки використовували ресурси після того, як переживали насильство. Це дослідження також доводить, що для повного усунення насильства проти жінок зміни повинні відбуватися як від суспільства Руанди, так і від впровадженої політики.
Розрив в оплаті праці
Жінки Руанди також активно працюють над зменшенням гендерного розриву в оплаті праці. 2018 року жінки Руанди заробляли 88 центів на кожен долар, який платили чоловікам, що ставить Руанду на 25-те місце економічної рівності за статтю.
Примітки
- Warner, Gregory. Rwanda Ranks In The Top 5 For Gender Equity. Do Its Teen Girls Agree?. NPR.org (Англійською) . Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- Rwanda: How the genocide happened. BBC News (Англійською) . 17 травня 2011. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 20 червня 2020.
- "THE CONSTITUTION OF THE REPUBLIC OF RWANDA" (PDF) (Англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 3 липня 2017. Процитовано 20 червня 2020. [Архівовано 2017-07-03 у Wayback Machine.]
- Madsen, Diana Højlund (1 січня 2018). ‘Localising the Global’ – Resolution 1325 as a tool for promoting women's rights and gender equality in Rwanda. Women's Studies International Forum (англ.). Т. 66. с. 70—78. doi:10.1016/j.wsif.2017.11.011. ISSN 0277-5395. Процитовано 20 червня 2020.
- Warner, Gregory. It's The No. 1 Country For Women In Politics — But Not In Daily Life. NPR.org (Англійською) . Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- Proportion of seats held by women in national parliaments (%) | Data. data.worldbank.org. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- Minister's Message. migeprof.gov.rw (Англійською) . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. [Архівовано 2020-06-22 у Wayback Machine.]
- Mission and Vision. migeprof.gov.rw (Англійською) . Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. [Архівовано 2020-06-21 у Wayback Machine.]
- Amour-Levar, Christine; Entrepreneur, ContributorSocial; Advocate, Environmental; Consultant, Marketing; Author (5 січня 2018). Rwanda, A Success Story Of Women Empowerment. HuffPost (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- Topping, Alexandra (7 квітня 2014). Rwanda's women make strides towards equality 20 years after the genocide | Alexandra Topping. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- Annan, Kofi (2007). The Media and the Rwanda Genocide. Pluto Press. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- Bergsmo, Morten; Skre, Alf Butenschøn; Wood, Elisabeth J. (25 квітня 2012). Understanding and Proving International Sex Crimes (англ.). Torkel Opsahl Academic EPublisher. ISBN . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- Bergsmo, Morten (1 червня 2018). Thematic Prosecution of International Sex Crimes (англ.). Torkel Opsahl Academic EPublisher. ISBN . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- Outreach Programme on the Rwanda Genocide and the United Nations. www.un.org (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- Hunt, Swanee (2017). Rwandan Women Rising (Англійською) . Durham : Duke University Press. с. 182—190. ISBN .
- Past Winners | Rights & Democracy. web.archive.org. 30 вересня 2011. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 21 червня 2020. [Архівовано 2011-09-30 у Wayback Machine.]
- SEVOTA (Англійською) . Процитовано 21 червня 2020.
- Groninger, Kathrin. Improvement of social integration of survivors and their children born from sexual and gender-based violence during the genocide in Rwanda (PDF) (Англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2020. Процитовано 20 червня 2020. [Архівовано 2020-12-01 у Wayback Machine.]
- Резолюція 1325 (2000), ухвалена Радою Безпеки на її 4213-му засіданні, 31 жовтня 2000 року. zakon.rada.gov.ua (Російською) . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. [Архівовано 2020-06-22 у Wayback Machine.]
- What is UNSCR 1325?. United States Institute of Peace (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- Rwanda's National Action Plan on Security Council Resolution 1325 Launched at International Forum - Rwanda. ReliefWeb (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- National Action Plan 2009-2012 (PDF) (Англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 22 травня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- United Nations Girls' Education Initiative - Rwanda - Background. UNGEI. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 22 червня 2020. [Архівовано 2019-12-29 у Wayback Machine.]
- This all-women’s college is training Rwanda’s future leaders. PBS NewsHour (амер.). 24 листопада 2017. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- Naughton, Brienna. Health Equity In Rwanda: The New Rwanda, Twenty Years Later. Harvard International Review. Архів оригіналу за 22 січня 2019. [Архівовано 2019-01-22 у Wayback Machine.]
- Ingber, Sasha. Agnes Binagwaho Is A Doctor With 'Sassitude'. NPR.org (Англійською) . Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- ‘Equality for women, progress for all’ – WHO Rwanda supports International Women’s Day. WHO | Regional Office for Africa (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- FIDH (13 лютого 2009). Rwanda: Final steps towards the adoption of a law to combat gender violence. www.africa4womensrights.org (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- Prevalence Data on Different Forms of Violence against Women. United Nations Women. Архів оригіналу за 27 червня 2020.
- Shattered Lives: Sexual Violence during the Rwanda Genocide and Its Aftermath. www.hrw.org. Human Rights Watch. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 22 червня 2020.
- End Domestic and GBV | Rwanda Women Network. www.rwandawomennetwork.org. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020. [Архівовано 2020-06-25 у Wayback Machine.]
- Thomson, Dana R.; Bah, Assiatou B.; Rubanzana, Wilson G.; Mutesa, Leon (2015). Correlates of intimate partner violence against women during a time of rapid social transition in Rwanda: analysis of the 2005 and 2010 demographic and health surveys (English) . Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- Umubyeyi, Aline; Persson, Margareta; Mogren, Ingrid; Krantz, Gunilla (6 травня 2016). Gender Inequality Prevents Abused Women from Seeking Care Despite Protection Given in Gender-Based Violence Legislation: A Qualitative Study from Rwanda. PLoS ONE. Т. 11, № 5. doi:10.1371/journal.pone.0154540. ISSN 1932-6203. PMC 4859471. PMID 27152680. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Despite setbacks, women are closing the gender pay gap. But there’s still plenty to fight for. The National (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- Musoni, Edwin (28 жовтня 2014). How Rwanda is winning the fight for gender equality (англ.). The New Times | Rwanda. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U 2018 roci afrikanska krayina Ruanda posila misce v top 5 krayin za pokaznikom gendernoyi rivnosti 1 Ideya rivnosti sho procvitaye v krayini zarodilasya pislya genocidu proti tutsi 1994 roku 2 odnogo z najyaskravishih prikladiv voyennogo seksualnogo nasilstva Uryad pragne zabezpechiti rivni prava zhinkam ta cholovikam ominayuchi uperedzhennya ta opirayuchis na principi gendernoyi rivnosti pro sho zaznacheno v konstituciyi 3 Godeliv Mukasarasi iniciatorka karnosti voyennih zgvaltuvan u Ruandi Zmist 1 Rol zhinochih organizacij 2 Rivnist v uryadi 3 Zgvaltuvannya pid chas genocidu v Ruandi 4 Rezolyuciya OON 1325 v Ruandi 5 Osvita divchat ta zhinok 6 Ohorona zdorov ya 7 Borotba z gendernim nasilstvom 8 Rozriv v oplati praci 9 PrimitkiRol zhinochih organizacijred Zhinochi organizaciyi vidigravali vazhlivu rol u perebudovi ta pereosmislenni Ruandi pislya genocidu Chotiri faktori dozvolili zhinochim organizaciyam v Ruandi vidroditisya 4 Zhinochi organizaciyi zibralisya v Kigali odrazu pislya genocidu ta namagalisya perebuduvatisya pid parasolkovoyu organizaciyeyu Pro Femmes Twese Hamwe Usi zhinki razom zasnovanoyu v 1992 roci Predstavnici ciyeyi organizaciyi zaklikali bizhenok z Ruandi sho perebuvali u susidnih krayinah povertatisya na batkivshinu spriyali uchasti zhinok u prijnyatti rishen na nacionalnomu ta lokalnomu rivnyah fokusuvalisya na poshuku diyalnosti yaka prinosila b dohid spriyali miru ta dopomogli zhinkam z riznih etnichnih grup efektivno spivpracyuvati Zhinochi organizaciyi protyagom bagatoh rokiv tradicijno buli dosit rezonuyuchimi Na pochatku postkolonialnogo periodu u kozhnij prefekturi Ruandi isnuvali socialni centri dlya zhinok Voni perevazhno fokusuvalisya na potrebah zhinok u seli ale takozh dopomagali posisti kerivni posadi osvichenim molodim zhinkam yaki nalezhali do personalu cih socialnih centriv Mizhnarodna pidtrimka pislya genocidu dopomogla zibrati dostatno finansiv dlya efektivnogo funkcionuvannya zhinochih organizacij Okrim Pro Femmes Twese Hamwe znachnu finansovu pidtrimku otrimala Association of Genocide Widows Agahozo Asociaciya vdiv genocidu zasnovana u 1995 roci z metoyu integruvati vdiv u suspilstvo ta Rwanda Women Network Merezha zhinok Ruandi yaka proponuye medichnu dopomogu zhinkam na lokalnomu rivni Uryad pislya genocidu ocholyuvav Pol Kagame yakij nagoloshuvav na tomu sho u vidbudovi naciyi vazhlivu rol grayut same zhinki Doslidniki ta doslidnici zaznachayut sho na lokalnomu rivni sered zhinok isnuye deyake napruzhennya mizh lokalnim rozuminnyam genderu ta globalnimi gendernimi stereotipami adzhe ponyattya gender v Ruandi sprijmayetsya yak inozemnij chuzhij termin 4 Rivnist v uryadired Uryad Ruandi maye minimum 30 kvotu dlya zhinok v parlamentskih posadah 3 2003 roku 46 z 80 parlamentariv buli zhinkami 5 2019 roku sered nih bula vzhe 61 zhinka 6 U Ruandi pracyuye Ministerstvo gendernoyi ta simejnoyi politiki yake maye na meti zberigati ta pidtrimuvati blagopoluchchya simej ta mirne spivisnuvannya yih chleniv zahishati prava ditej ta ubezpechuvati yih vid domashnogo nasilstva 7 Do zavdan postavlenih ministerstvom nalezhat garantuvannya bezpechnogo seredovisha dlya usih chleniv sim yi rozshirennya mozhlivostej zhinok i divchat borotba z diskriminaciyeyu ta za rivnist statej stvorennya ta implementuvannya pozitivnoyi maskulinnosti na zaminu toksichnij vikorinennya genderno zumovlenogo nasilstva pidkriplennya yednosti sim yi ta pozitivnogo vihovannya 8 Uryad takozh pidtrimuye programi nepributkovih organizacij spryamovani na dopomogu zhinkam u dosyagnenni ekonomichnoyi nezalezhnosti zokrema Women for Women International 9 Sered vazhlivih zakonodavchih zmin na shlyahu rivnosti bulo nadannya zhinkam prava uspadkovuvati zemlyu ta koristuvatisya spilnimi aktivami podruzhzhya 10 Okrim Ministerstva simejnoyi ta gendernoyi politiki v Ruandi takozh isnuye Ofis monitoringu gendernih pitan Gender Monitoring Office Forum parlamentarok Forum for Women Parliamentarians ta Nacionalna zhinocha rada National Women s Council Zgvaltuvannya pid chas genocidu v Ruandired Zgvaltuvannya pid chas genocidu v Ruandi vistupilo klasichnim instrumentom voyennogo seksualnogo nasilstva za dopomogoyu yakogo choloviki hutu odnochasno karali zhinok ta atakuvali etnichnu menshinu 11 Ci akti nasilstva zaohochuvali lideri perevorotu yak zasib vedennya vijni U media rozpovsyudzhuvalasya propaganda shodo zhinok tutsi yakih visvitlyuvali yak seksualno oderzhimih i takih sho rujnuyut krayinu svoyim zvablennyam Ministr u spravah simejnogo blagopoluchchya ta prosuvannya zhinok Polin Nijramasuhuko pidbadoryuvala cholovikiv hutu rozdayuchi yim kontracepciyu 12 i vidverto zaklikayuchki radikalnih hutu gvaltuvati zhinok tutsi pered tim yak ubivati yih 13 Za danimi OON blizko 100 250 tisyach zhinok stali zhertvami genocidnih zgvaltuvan v Ruandi 14 Cifri mozhut buti zanizhenimi u porivnyanni z realnoyu situaciyeyu oskilki v Ruandi yak i v reshti krayin svitu znachna stigmatizaciya lyudej sho perezhili seksualne nasilstvo tomu inkoli vkazuyut sho kilkist zgvaltovanih pid chas genocidu zhinok skladaye 500 tisyach 15 Koli Ruanda pochala vinositi viroki zlochincyam genocidu zgvaltuvannya vidnosili do zlochinu chetvertoyi kategoriyi yaka za tyazhkistyu shozha z vikradennyam majna 15 Socialna robitnicya Godeliv Mukasarasi zvernula uvagu na cyu nespravedlivist i zibrala zhinok sho perezhili zgvaltuvannya pid chas genocidu zasvidchiti svoyi istoriyi u parlamenti Zavdyaki shkvalu svidchen poterpilih zhinok parlamentari usvidomili tyazhkist zgvaltuvannya pid chas vijni ta genocidu ta vidnesli cej zlochin do zlochiniv pershoyi kategoriyi 16 Ce zakonne pidtverdzhennya zgvaltuvannya yak zbroyi u genocidi bulo silnim poshtovhom u napryamku gendernoyi rivnosti v Ruandi 15 Godeliv Mukasarasi takozh stvorila grupu pidtrimki SEVOTA z metoyu dopomogti vdovam i sirotam sho perezhili genocid a takozh zhinkam i dityam yaki postrazhdali vid zgvaltuvannya pid chas genocidu opracyuvati otrimanu travmu 17 Yiyi programa vklyuchaye robotu v malih grupah shob dopomogti zhinkam i dityam dilitisya vlasnim dosvidom i pozbutisya stigmi navkolo seksualnogo nasilstva Programa takozh dopomagaye socializuvatisya dityam narodzhenim vnaslidok zgvaltuvan SEVOTA nadaye zhinkam Ruandi zasobi z yakimi voni mozhut govoriti pro seksualne nasilstvo takim chinom pozbavlyayuchi socialnogo osudu ciyeyi temi 18 SEVOTA takozh tisno spivpracyuye z Ministerstvom gendernoyi ta simejnoyi politiki Ruandi Rezolyuciya OON 1325 v Ruandired Dokladnishe Rezolyuciya Radi Bezpeki OON 1325 U 2000 roci Rada bezpeki OON vipustila Rezolyuciyu 1325 Zhinki Mir Bezpeka z metoyu pidtverditi svoyi namiri u dosyagnenni gendernoyi rivnosti na mizhnarodnomu rivni 19 Dokument buv rozroblenij pislya genocidu v Ruandi i fokusuyetsya na tomu yaku rol u konflikti vidigravalo genderne nasilstvo 4 U Rezolyuciyi chitko vkazano yak taka vseohoplyuyucha forma nasillya yak genocid neproporcijno shkodit zhinkam i dityam Takozh u teksti nagoloshuyetsya na vazhlivosti roli zhinki u zapobiganni ta vregulyuvanni konfliktiv i pidtrimci ta zakriplenni miru j bezpeki Rezolyuciya opisuye sho i yak neobhidno zrobiti dlya rozshirennya povnovazhen zhinok nadannya zhinkam zahistu vid gendernogo nasilstva ta pokarannya vidpovidalnih za genocid zlochini proti lyudstva i voyenni zlochini vklyuchno z timi sho zdijsnyuvalisya proti zhinok Bilshist krayin shvidko rozpochali vikonuvati Rezolyuciyu 1325 stvoryuyuchi unikalni plani ta programi borotbi z genderno zumovlenim nasilstvom 20 Ruanda takozh implementuvala Rezolyuciyu 1325 u 2010 roci z metoyu pokinchiti z domashnim nasilstvom 21 Osnovnimi temami pidnyatimi na plenarnomu zasidanni 2010 roku buli rol liderstva u transformuvanni suspilstva zagalnij poryadok dennij z pitan zhinok miru bezpeki ta rozvitku rekomendaciyi shodo prishvidshennya zmin na shlyahu dosyagnennya gendernoyi rivnosti ta prosuvannya zhinok Nacionalnij plan dij yakij implementuvav Rezolyuciyu 1325 fokusuyetsya na zapobiganni zahisti uchasti ta prosuvanni gendernih problem ostannye ye osoblivim dlya Ruandi ta vklyuchaye aktivnist zhinochih organizacij 22 Diyalnist NPD Ruandi spryamovana na privernennya uvagi do visokoyi chastoti nasilstva proti zhinok U NPD zhinochi organizaciyi perevazhno sprijmayutsya yak ti sho vidigrayut rol u pobudovi miru ta zabezpechenni spivisnuvannya riznih grup zhinok i cholovikiv tomu yim ne vidilyayetsya dostatno resursiv na vtilennya planu Odnak NPD nagoloshuye na vazhlivosti rozshirennya ekonomichnih prav i mozhlivostej zhinok na lokalnomu rivni Ale efektivnist NPD duzhe vazhko vidslidkuvati cherez nedostatnye chi vzagali vidsutnye vedennya dokumentaciyi 4 Deyaki doslidniki zaznachayut sho pokladatisya na dokument OON zadlya prosuvannya gendernoyi rivnosti bulo nevdaloyu ideyeyu adzhe v suspilstvi Ruandi OON sprijmayetsya yak organizaciya sho ne vtrutilasya u genocid Odnak zhinki z OON proyavili znachnu pidtrimku gendernih program u Ruandi 4 Osvita divchat ta zhinokred Ruanda pislya genocidu pochala aktivno zajmatisya pokrashennyam osviti divchat 2004 roku pri Ministerstvi osviti Ruandi bulo stvoreno Specializovanu grupu dlya divchat The Girls Education Task Force z metoyu spriyannya osviti yunok Buli stvoreni programi yaki dopomagayut nadati osvitu zhinkam yaki do cogo za pevnih prichin ne hodili do shkoli ta otrimati osvitu u yakij nim za yakoyis prichini vidmovili 23 Ale ci programi z rivnosti v osviti stvoreni ne lishe dlya divchat Buli stvoreni programi yaki dozvolyayut obgovoryuvati zhinochu osvitu yak divchatam tak i hlopcyam Institut Ejkaya The Aikiah Institute Arhivovano 13 chervnya 2020 u Wayback Machine pershij koledzh Ruandi v yakomu navchayutsya lishe divchata ta yakij pidtrimuye gendernu rivnist za dopomogoyu pidgotovki studentiv buti majbutnim naciyi 24 Ohorona zdorov yared Ruanda zdijsnila bagato zmin shob spriyati rivnosti dlya vsih osoblivo u sferi ohoroni zdorov ya Malyariya VIL SNID ta holera kolis buli duzhe poshirenimi u Ruandi Popri ce pislya genocidu Ruanda pochala serjozno pracyuvati nad pokrashennyam situaciyi z cimi hvorobami Uryad Ruandi spivpracyuye z mizhnarodnim ekspertom u sferi ohoroni zdorov ya Polom Farmerom Z jogo dopomogoyu uryadu vdalosya povnistyu restandartizuvati sistemu ohoroni zdorov ya 25 Pokrashennya zdorov ya zhinok zdijsnyuyetsya za liderstva ministerki ohoroni zdorov ya Ruandi Agnes Binagvaho yaka napolyagala na gendernij rivnosti u sferi ohoroni zdorov ya ta vidstoyuvala prava divchat otrimuvati vakcini proti virusu papilomi lyudini 26 zahist vid raku shijki matki Okrim togo v Ruandi regulyarno stvoryuyutsya grupi z obgovorennya reproduktivnogo zdorov ya ta kontracepciyi shob navchiti divchat u koledzhi osnovam seksualnogo zdorov ya 27 Borotba z gendernim nasilstvomred Hocha Ruanda kriminalizovala zgvaltuvannya u shlyubi she v 2009 roci 28 she ye bagato roboti yaku neobhidno vikonati dlya pozbavlennya vid nasilstva proti zhinok 2015 roku 21 zhinok u Ruandi postrazhdali vid fizichnogo ta chi seksualnogo nasilstva intimnogo partnera za ostanni 12 misyaciv 29 Cya statistika vse she ye znachnim pokrashennyam z chasiv koli velicheznu kilkist zhinok zgvaltuvali pid chas genocidu 30 Zadlya borotbi z domashnim ta gendernim nasilstvom buli stvoreni organizaciyi na kshtalt Merezhi zhinok Ruandi 31 Doslidzhennya provedene BioMed Central analizuye riven nasilstva v intimnih stosunkah pislya genocidu v Ruandi zokrema v 2005 ta 2010 roci U comu konteksti nasilstvo intimnogo partnera interpretuyetsya yak fizichne psihologichne ta seksualne nasilstvo u partnerskih stosunkah Za danimi BioMed Central 34 zhinok Ruandi stverdzhuvali sho buli u partnerskih stosunkah i perezhili nasilstvo v intimnih stosunkah u 2005 roci Ce chislo pidskochilo do 56 u 2010 roci Ce zbilshennya mozhe buti poyasneno zmenshennyam stigmi shodo nasilstva z boku intimnogo partnera v Ruandi Zhinki pochali pochuvatis komfortnishe dilyachis svoyim dosvidom Krim togo pislya genocidu v 2003 r rizko zroslo chislo politichnih liderok sho kinuli viklik suvorim gendernim rolyam po vsij krayini BioMed Central takozh vstanoviv sho chastota nasilstva z boku intimnogo partnera mogla bi zbilshitisya cherez vidimu kilkist silnih zhinok u suspilstvi Ruandi Obidvi ci teoriyi vkazuyut na zsuv suspilnih norm shodo gendernogo nasilstva 32 Doslidzhennya provedene za dopomogi Universitetu Ruandi Kigali Universitetu Umeo Shveciya ta Universitetu Geteborg Shveciya akcentuvalosya na stigmi nasilstva z boku intimnogo partnera po vsij Ruandi Dani pokazuyut sho hocha Ruanda zajmala aktivnu poziciyu proti nasilstva v intimnih stosunkah suspilni standarti dlya zhinok vse she vidpovidali tradicijnim gendernim rolyam Ci standarti vplivali na te yak zhinki vikoristovuvali resursi pislya togo yak perezhivali nasilstvo Ce doslidzhennya takozh dovodit sho dlya povnogo usunennya nasilstva proti zhinok zmini povinni vidbuvatisya yak vid suspilstva Ruandi tak i vid vprovadzhenoyi politiki 33 Rozriv v oplati pracired Zhinki Ruandi takozh aktivno pracyuyut nad zmenshennyam gendernogo rozrivu v oplati praci 2018 roku zhinki Ruandi zaroblyali 88 centiv na kozhen dolar yakij platili cholovikam 34 sho stavit Ruandu na 25 te misce ekonomichnoyi rivnosti za stattyu 35 Primitkired Warner Gregory Rwanda Ranks In The Top 5 For Gender Equity Do Its Teen Girls Agree NPR org Anglijskoyu Arhiv originalu za 17 lipnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Rwanda How the genocide happened BBC News Anglijskoyu 17 travnya 2011 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2018 Procitovano 20 chervnya 2020 a b THE CONSTITUTION OF THE REPUBLIC OF RWANDA PDF Anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 3 lipnya 2017 Procitovano 20 chervnya 2020 Arhivovano 2017 07 03 u Wayback Machine a b v g d Madsen Diana Hojlund 1 sichnya 2018 Localising the Global Resolution 1325 as a tool for promoting women s rights and gender equality in Rwanda Women s Studies International Forum angl T 66 s 70 78 doi 10 1016 j wsif 2017 11 011 ISSN 0277 5395 Procitovano 20 chervnya 2020 Warner Gregory It s The No 1 Country For Women In Politics But Not In Daily Life NPR org Anglijskoyu Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Proportion of seats held by women in national parliaments Data data worldbank org Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Minister s Message migeprof gov rw Anglijskoyu Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Arhivovano 2020 06 22 u Wayback Machine Mission and Vision migeprof gov rw Anglijskoyu Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Arhivovano 2020 06 21 u Wayback Machine Amour Levar Christine Entrepreneur ContributorSocial Advocate Environmental Consultant Marketing Author 5 sichnya 2018 Rwanda A Success Story Of Women Empowerment HuffPost angl Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Topping Alexandra 7 kvitnya 2014 Rwanda s women make strides towards equality 20 years after the genocide Alexandra Topping The Guardian brit ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Annan Kofi 2007 The Media and the Rwanda Genocide Pluto Press ISBN 978 0 7453 2625 2 Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 Bergsmo Morten Skre Alf Butenschon Wood Elisabeth J 25 kvitnya 2012 Understanding and Proving International Sex Crimes angl Torkel Opsahl Academic EPublisher ISBN 978 82 93081 29 6 Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 Bergsmo Morten 1 chervnya 2018 Thematic Prosecution of International Sex Crimes angl Torkel Opsahl Academic EPublisher ISBN 978 82 8348 024 5 Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Outreach Programme on the Rwanda Genocide and the United Nations www un org angl Arhiv originalu za 17 kvitnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 a b v Hunt Swanee 2017 Rwandan Women Rising Anglijskoyu Durham Duke University Press s 182 190 ISBN 9780822362579 Past Winners Rights amp Democracy web archive org 30 veresnya 2011 Arhiv originalu za 30 veresnya 2011 Procitovano 21 chervnya 2020 Arhivovano 2011 09 30 u Wayback Machine SEVOTA Anglijskoyu Procitovano 21 chervnya 2020 Groninger Kathrin Improvement of social integration of survivors and their children born from sexual and gender based violence during the genocide in Rwanda PDF Anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 1 grudnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Arhivovano 2020 12 01 u Wayback Machine Rezolyuciya 1325 2000 uhvalena Radoyu Bezpeki na yiyi 4213 mu zasidanni 31 zhovtnya 2000 roku zakon rada gov ua Rosijskoyu Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Arhivovano 2020 06 22 u Wayback Machine What is UNSCR 1325 United States Institute of Peace angl Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Rwanda s National Action Plan on Security Council Resolution 1325 Launched at International Forum Rwanda ReliefWeb angl Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 National Action Plan 2009 2012 PDF Anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 22 travnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 United Nations Girls Education Initiative Rwanda Background UNGEI Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 22 chervnya 2020 Arhivovano 2019 12 29 u Wayback Machine This all women s college is training Rwanda s future leaders PBS NewsHour amer 24 listopada 2017 Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 Naughton Brienna Health Equity In Rwanda The New Rwanda Twenty Years Later Harvard International Review Arhiv originalu za 22 sichnya 2019 Arhivovano 2019 01 22 u Wayback Machine Ingber Sasha Agnes Binagwaho Is A Doctor With Sassitude NPR org Anglijskoyu Arhiv originalu za 24 chervnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 Equality for women progress for all WHO Rwanda supports International Women s Day WHO Regional Office for Africa angl Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 FIDH 13 lyutogo 2009 Rwanda Final steps towards the adoption of a law to combat gender violence www africa4womensrights org angl Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 Prevalence Data on Different Forms of Violence against Women United Nations Women Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Shattered Lives Sexual Violence during the Rwanda Genocide and Its Aftermath www hrw org Human Rights Watch Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 22 chervnya 2020 End Domestic and GBV Rwanda Women Network www rwandawomennetwork org Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 Arhivovano 2020 06 25 u Wayback Machine Thomson Dana R Bah Assiatou B Rubanzana Wilson G Mutesa Leon 2015 Correlates of intimate partner violence against women during a time of rapid social transition in Rwanda analysis of the 2005 and 2010 demographic and health surveys English Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 Umubyeyi Aline Persson Margareta Mogren Ingrid Krantz Gunilla 6 travnya 2016 Gender Inequality Prevents Abused Women from Seeking Care Despite Protection Given in Gender Based Violence Legislation A Qualitative Study from Rwanda PLoS ONE T 11 5 doi 10 1371 journal pone 0154540 ISSN 1932 6203 PMC 4859471 PMID 27152680 Arhiv originalu za 15 grudnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Despite setbacks women are closing the gender pay gap But there s still plenty to fight for The National angl Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 Musoni Edwin 28 zhovtnya 2014 How Rwanda is winning the fight for gender equality angl The New Times Rwanda Arhiv originalu za 13 kvitnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Feminizm v Ruandi amp oldid 43915728