Цю сторінку запропоновано перейменувати на Федір Гербут Можливо її поточна назва не відповідає нормам української мови а

Федір Хербут або Гербут (русин. Федор Гербут, серб. Федор Хербут; 2 травня 1932, Вербас — 25 вересня 2023) — сербський фізик-теоретик, відомий досягненнями у квантовій механіці та квантовій теорії інформації. Жив і працював у Белграді.

Федір Хербут
Народився	2 травня 1932(1932-05-02) Вербас, Сербія
Помер	25 вересня 2023(2023-09-25)^[1] (91 рік)
Країна	Сербія
Діяльність	фізик
Alma mater	^d (1957) Бірмінгемський університет (1964)
Заклад	Інститут ядерних досліджень «Вінча»
Членство	Сербська академія наук і мистецтв

Життєпис

За походженням русин, народився в Руському Керестурі (Воєводина, Сербія), де закінчив чотирирічну початкову школу русинською мовою. Продовжив освіту в Новому Саді у восьмирічній середній школі, яку закінчив 1951 року. Вивчав фізику на ^[sr] Белградського університету, який закінчив 1957 року. Після закінчення навчання три роки працював молодшим науковим співробітником в Інституті «Борис Кідрич» у ^[en] (нині Інститут ядерних наук у «Винча»). 1960 році, як стипендіат Інституту «Борис Кідрич», вступив до аспірантури Бірмінгемського університету в Англії на кафедру теоретичної фізики в класі професора Рудольфа Ернста Пайєрлса. 1964 року здобув докторський ступінь з відзнакою. Останні два роки докторантури також працював у інституті. 1965 року отримав звання наукового співробітника, а 1974 року — старшого наукового співробітника. 1976 року залишив інститут, продовживши дослідницьку роботу доцентом на природничо-математичному факультеті в Белграді. Через два роки став доцентом^[], а 1984 року — професором. Від 1988 року — член-кореспондент і президент Комітету фізики Сербської академії наук і мистецтв. 1997 року вийшов на пенсію. Продовжив діяльність у САНМ, а 2003 року отримав статус постійного члена академії.

Дослідження

Дослідницьку роботу Федора Хербута можна поділити на три напрямки:

Основи квантової механіки — подання векторів стану двочастинкових систем антилінійними операторами Гільберта — Шмідта, антиунітарні кореляційні оператори, когерентність, парадокс ЕПР, постшредінгерівське узагальнення парадоксу ЕПР, теорія Гартрі — Боголюбова, латентні змінні, тотожні частинки, теорія вимірювання, виведення законів імовірностей у квантовій механіці, квантова логіка, квантово-механічне розуміння квантових експериментів, інтерпретація відносних станів, ретроактивне спостереження подій, подвійні спостережувані.
Основи — кореляції у двочастинкових і багаточастинкових системах.
Методологічні дослідження — симетрії та теорія груп, прикладна математика та математична фізика.

Примітки

https://www.sanu.ac.rs/en/academician-fedor-herbut-passed-away/
Академик Федор Гербут. https://nar.org.rs (русинська) . 30 березня 2018. Процитовано 8 грудня 2023.
Herbut, Fedor (27. 9. 2023.). PREMINUO FEDOR HERBUT!. ЕСПРЕСО. Процитовано 28. 9. 2023..
Страница Федора Хербута на сајту Физичког факултета у Београду
. Архів оригіналу за 18. 11. 2013. Процитовано 22. 08. 2014.

Посилання

[[https://www.sanu.ac.rs/en/academician-fedor-herbut-passed-away/_https://www.sanu.ac.rs/en/academician-fedor-herbut-passed-away/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.sanu.ac.rs/en/academician-fedor-herbut-passed-away/

[2] Академик Федор Гербут. https://nar.org.rs (русинська) . 30 березня 2018. Процитовано 8 грудня 2023.

[3] Herbut, Fedor (27. 9. 2023.). PREMINUO FEDOR HERBUT!. ЕСПРЕСО. Процитовано 28. 9. 2023..

[b-4] Страница Федора Хербута на сајту Физичког факултета у Београду

[а-5] . Архів оригіналу за 18. 11. 2013. Процитовано 22. 08. 2014.

[1]