Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українсько латвійські відносини міжнародні відносини між Україною і Латвійською Республікою Українсько латвійські віднос

Українсько-латвійські відносини

Українсько-латвійські відносини

Українсько-латвійські відносини — міжнародні відносини між Україною і Латвійською Республікою.

Українсько-латвійські відносини
image

image

image
Латвія 		image
Україна

Історія

Україна і Латвія до 1917 знаходилися в одній державі — Російській імперії.

На початку XX століття українські та латвійські політичні сили співпрацювали в рамках Союзу автономістів, Союзу народів, Ліги інородницьких народів Росії та З'їзду народів Росії.

Відносини між Українською Народною Республікою та Латвійською Республікою

Див. також: Міжнародні відносини України в 1917—1922 роках
image
Будинок, у якому в 1920-1921 розташовувалось офіційне представництво УНР у Латвії. Латвія, Рига, вул. Антоніяс, 6

Дипломатичні відносини між Українською Народною Республікою та Латвійською Республікою були встановлені у 1918 році — у грудні 1918 року почало діяти представництво Тимчасового уряду Латвії в Україні, 1 вересня 1919 року засновано консульство УНР у Ризі, 16 січня 1920 року — офіційне представництво УНР у Латвії, а весною того ж року — пресс-бюро УНР. Держави взаємно визнавали одна одну, супроти чого активно виступала Польща.

Основними напрямками співпраці між УНР та Латвією були питання біженців та звільнення військових. В рамках вирішення першого питання 22 листопада 1919 року латвійська влада виділила кредит українському консульству для покриття витрат, пов'язаних з відсиланням біженців на батьківщину і організацією кур'єрського зв'язку, а у червні 1920 року в Україні почав діяти представник латвійського товариства реевакуації біженців. У рамках вирішення другого — українське консульство з самого початку своєї роботи почало домагатися звільнення солдатів-українців з латвійської військової служби і отримало в цьому підтримку командування Латвійської армії, а 22 червня 1920 року вийшов офіційний наказ головного отамана і військового міністра УНР Симона Петлюри про звільнення громадян Латвії, як громадян «дружньої держави», від служби в армії УНР.

image
Будинок, у якому в 1919-1920 розташовувалось офіційне представництво Латвії в Україні. Україна, Київ, вул. Хрещатик, 50

Також держави активно співпрацювали у рамках міжнародних конференцій: на Паризькій мирній конференції 1919—1920 років, де держави активно контактували в питанні грошових кредитів для офіційної діяльності делегацій; на Тартуській конференції балтійських держав у жовтні 1919 року, куди делегація УНР була запрошена в якості спостерігача; на Булдурській конференції у серпні-вересні 1920 року, куди УНР була запрошена з ініціативи Латвії. За результатами останньої були утворені Рада уповноважених балтійських держав та Рада військових представників країн-учасниць, у діяльності яких взяли участь УНР та Латвія.

В економічній сфері було висунуто кілька проектів співпраці, проте всі вони не були реалізовані через війну.

Після підписання у 1921 році Угоди про взаємне визнання з УСРР Латвія припинила офіційні контакти з УНР.

Договір між УСРР і Латвійською демократично.республікою від 1921 укладено в Москві уповноваженим уряду УСРР Ю. М. Коцюбинським, уповноваженими уряду Латвійської Демократичної Республіки Е. А. Фельдманом, Е. Я. Шкіпсном, О. В. Харитоновським. У ст. 1-й зазначалося, що УСРР і Латвійська Республіка беззастережно визнають одна одну самостійними, незалежними і суверенними державами в існуючих кордонах, встановлених РСФРР та іншими сусідніми державами.

Сторони зобов’язувалися заборонити перебування на своїй території будь-яких військ, за винятком урядових та військ дружніх держав, з якими однією із договірних сторін укладена воєнна конвенція, але які не перебувають у фактичному стані війни з другою договірною стороною; не допускати утворення й перебування на своїй території будь-яких організацій і груп, що претендують на роль уряду всієї території або її частини другої договірної сторони. Обумовлювалося право особам української та латиської національностей, які проживають на території Латвії та УСРР і досягли 18-річного віку, якщо вони самі або їхні батьки були до прописані на території, що входить тепер до складу іншої країни (УСРР чи Латвійської Демократичної Республіки), в річний строк із дня ратифікації цього договору заявити про своє бажання відповідно змінити громадянство.

Йшлося про надання можливості біженцям та учасникам обох договірних сторін, які виявлять таке бажання, повернутися в найкоротший строк на свою батьківщину. У договорі йшлося також про повернення урядом УСРР майна, архівів, бібліотек, музеїв, художніх творів, вивезених з території Латвії у 1914–1917 рр. Передбачалося негайно після ратифікації цього договору укласти торговельний і транзитний договори, поштово-телеграфну конвенцію, встановити дипломатичні та консульські зносини між сторонами.

Договір набрав чинності з моменту ратифікації.

Консули України у Ризі:

Посли України у Латвії:

Представники Тимчасового уряду Латвії в Україні:

Міждержавні угоди цього періоду:

  • Проект політичної конвенції між Польщею, Латвією, Литвою, Україною та Фінляндією за результатами Булдурської конференції від 31 серпня 1920 року.

Офіційні ноти:

  • З боку України:
    • Спільна нота України, Білорусії, Литви та Естонії про протест, e зв'язку з обшуком в одному з консульств, а також проти конфіскації латвійською армією автомашин дипломатичних представництв, видворення з Латвії іноземних громадян і їх мобілізації у латвійську армію від 5 грудня 1919 року;
    • Нота про визнання Україною незалежності Латвії і її Тимчасового уряду від 10 грудня 1919 року;
    • Декларація уряду УНР про зміцнення добросусідських відносин з Румунією і солідарними з Україною балтійськими, чорноморськими і кавказькими країнами від 2 червня 1920 року;
    • Протест проти переговорів Латвії з Радянською Україною від 27 січня 1921 року.
  • З боку Латвії:
    • Нота про визнання Латвією УНР від 17 лютого 1920 року;
    • Офіційне запрошення на конгрес поштового та телеграфного зв'язку у Булдурі від 9 вересня 1920 року.

Відносини між Українською СРР та Латвійською Республікою

image
— перший і єдиний повноважний представник УСРР у країнах Балтії

Після Червоною армією влітку 1920 року виникла проблема повернення звідти латвійських біженців — радянська влада, посилаючись на відсутність домовленостей між Латвією та Радянською Україною, фактично заблокувала виїзд тисяч латвійських громадян. Ця проблема викликала велике занепокоєння у латвійського уряду, у зв'язку з чим він пішов на поступки радянській владі — у вересні 1920 року Рига, столиця Латвійської Республіки, стала майданчиком для радянсько-польських мирних переговорів, де радянську сторону представляли делегації Радянської Росії та Радянської України, тоді ж почалися і попередні консультації між представниками Латвії та УСРР. В рамках попередніх консультацій радянські представники запропонували надати латвійцям «зерно в обмін на визнання» та попередньо укласти політичний договір, у свою чергу латвійські представники висловили зацікавленість можливістю підписати репатріаційну угоду й повернути додому 4 500 латвійців, а також поверненням майна, вивезеного з території Латвії російськими військами під час Першої світової війни. Вже 27 листопада латвійський уряд отримав від голови Ради народних комісарів та комісара закордонних справ Української СРР Християна Раковського пропозицію почати офіційні переговори про встановлення дипломатичних відносин, однак під тиском Франції та Великої Британії вимушений був відмовити. У відповідь, щоб зробити латвійців поступливішими, радянські дипломати запропонували провести репресії проти громадян Латвії в Україні, але радянський уряд обрав інший підхід — він відмовився повертати устаткування підприємств, але дозволив 1 500 латвійцям репатріюватись (тільки тим, що не були кваліфікованими фахівцями). Разом з репатріантами до Латвії вирушила «робітнича делегація», яка ознайомилась з умовами праці репатрійованих робітників і публічно задекларувала неприйнятність цих умов. 19 лютого 1921 року міністр закордонних справ Латвії проінформував представників УНР, про те, що Латвійська держава завжди з симпатією ставилась до зусиль українців створити незалежну державу, проте уряд зважає на реальну владу, що існує на території України, і тому починає переговори з представниками УСРР.

Офіційні перемовини між урядами Латвійської Республіки та Української СРР почалися у травні 1921 року у Москві і завершились 3 серпня підписанням двох угод, якими сторони «беззастережно» визнали одна одну «самостійними, незалежними, суверенними країнами», урегулювали питання взаємного повернення біженців та оптантів, а також взяли на себе зобов'язання «не допускати на своїй території створення або перебування жодних організацій і груп, які претендують на роль уряду території або частини території сторони підписанта, а також урядів і їхніх організацій або посадовців, метою яких є повалення уряду іншої сторони». У вересні 1921 року до Харкова прибув офіційний латвійський представник, а березні 1922 року був призначений повноважний представник УСРР у державах Прибалтики та його заступник по Латвії, але через те, що раднарком продовжував перешкоджати у проведенні репатріації, латвійський дипломат залишив Україну, а управління уповноваженого у справах репатріації зрештою так і не було реорганізовано в посольство. Водночас, під тиском представників РРФСР, окрема дипломатична місія УСРР у країнах Балтії була ліквідована вже у квітні, а наприкінці 1922 року УСРР перестала бути окремим об'єктом міжнародного права через приєднання до СРСР.

Повноважні представники УСРР у державах Прибалтики:

Офіційні представники Латвії в УСРР:

  • Є. Ульман. В.о., призначений у вересні 1921 року.

Міждержавні угоди цього періоду:

  • Договір між УСРР і Латвією від 3 серпня 1921 року;
  • Угода «Про репатріацію біженців» від 3 серпня 1921 року.

Співпраця урядів у вигнанні

У 1939-1941, 1944-1991 роках обидві країни були окуповані Радянським Союзом.

Уряди УНР та Латвії у вигнанні співпрацювали в рамках Антибільшовицького блоку народів.

Сучасний етап

26 серпня 1991 року Україна визнала державну незалежність Латвійської Республіки, а 4 грудня 1991 року Латвія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 12 лютого 1992 року.

Українська діаспора

У Латвії мешкає 45 699 українців (2011), що становить 2,2 % населення країни.

Посольства

З 1993 у Ризі функціонує Посольство України в Латвії, а у Києві діє Посольство Латвійської Республіки.

Для поглиблення двосторонніх відносин та розширення співробітництва між країнами у липні 2005 відкрито Почесне консульство у Львові.

У квітні 2006 відкрито Почесне консульство України у місті Вентспілсі.

Галерея

  • image
    Посольство Латвії
  • image
    Посольство України

Див. також

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2015. Процитовано 4 травня 2020.
  3. . Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 6 травня 2020.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 7 травня 2020.
  5. Дорошко М. С. Терлецький Євген Петрович [ 12 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 62. — 784 с. : іл. —

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrayinsko latvijski vidnosini mizhnarodni vidnosini mizh Ukrayinoyu i Latvijskoyu Respublikoyu Ukrayinsko latvijski vidnosini Latviya UkrayinaIstoriyaUkrayina i Latviya do 1917 znahodilisya v odnij derzhavi Rosijskij imperiyi Na pochatku XX stolittya ukrayinski ta latvijski politichni sili spivpracyuvali v ramkah Soyuzu avtonomistiv Soyuzu narodiv Ligi inorodnickih narodiv Rosiyi ta Z yizdu narodiv Rosiyi Vidnosini mizh Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu ta Latvijskoyu Respublikoyu Div takozh Mizhnarodni vidnosini Ukrayini v 1917 1922 rokah Budinok u yakomu v 1920 1921 roztashovuvalos oficijne predstavnictvo UNR u Latviyi Latviya Riga vul Antoniyas 6 Diplomatichni vidnosini mizh Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu ta Latvijskoyu Respublikoyu buli vstanovleni u 1918 roci u grudni 1918 roku pochalo diyati predstavnictvo Timchasovogo uryadu Latviyi v Ukrayini 1 veresnya 1919 roku zasnovano konsulstvo UNR u Rizi 16 sichnya 1920 roku oficijne predstavnictvo UNR u Latviyi a vesnoyu togo zh roku press byuro UNR Derzhavi vzayemno viznavali odna odnu suproti chogo aktivno vistupala Polsha Osnovnimi napryamkami spivpraci mizh UNR ta Latviyeyu buli pitannya bizhenciv ta zvilnennya vijskovih V ramkah virishennya pershogo pitannya 22 listopada 1919 roku latvijska vlada vidilila kredit ukrayinskomu konsulstvu dlya pokrittya vitrat pov yazanih z vidsilannyam bizhenciv na batkivshinu i organizaciyeyu kur yerskogo zv yazku a u chervni 1920 roku v Ukrayini pochav diyati predstavnik latvijskogo tovaristva reevakuaciyi bizhenciv U ramkah virishennya drugogo ukrayinske konsulstvo z samogo pochatku svoyeyi roboti pochalo domagatisya zvilnennya soldativ ukrayinciv z latvijskoyi vijskovoyi sluzhbi i otrimalo v comu pidtrimku komanduvannya Latvijskoyi armiyi a 22 chervnya 1920 roku vijshov oficijnij nakaz golovnogo otamana i vijskovogo ministra UNR Simona Petlyuri pro zvilnennya gromadyan Latviyi yak gromadyan druzhnoyi derzhavi vid sluzhbi v armiyi UNR Budinok u yakomu v 1919 1920 roztashovuvalos oficijne predstavnictvo Latviyi v Ukrayini Ukrayina Kiyiv vul Hreshatik 50 Takozh derzhavi aktivno spivpracyuvali u ramkah mizhnarodnih konferencij na Parizkij mirnij konferenciyi 1919 1920 rokiv de derzhavi aktivno kontaktuvali v pitanni groshovih kreditiv dlya oficijnoyi diyalnosti delegacij na Tartuskij konferenciyi baltijskih derzhav u zhovtni 1919 roku kudi delegaciya UNR bula zaproshena v yakosti sposterigacha na Buldurskij konferenciyi u serpni veresni 1920 roku kudi UNR bula zaproshena z iniciativi Latviyi Za rezultatami ostannoyi buli utvoreni Rada upovnovazhenih baltijskih derzhav ta Rada vijskovih predstavnikiv krayin uchasnic u diyalnosti yakih vzyali uchast UNR ta Latviya V ekonomichnij sferi bulo visunuto kilka proektiv spivpraci prote vsi voni ne buli realizovani cherez vijnu Pislya pidpisannya u 1921 roci Ugodi pro vzayemne viznannya z USRR Latviya pripinila oficijni kontakti z UNR Dogovir mizh USRR i Latvijskoyu demokratichno respublikoyu vid 1921 ukladeno v Moskvi upovnovazhenim uryadu USRR Yu M Kocyubinskim upovnovazhenimi uryadu Latvijskoyi Demokratichnoyi Respubliki E A Feldmanom E Ya Shkipsnom O V Haritonovskim U st 1 j zaznachalosya sho USRR i Latvijska Respublika bezzasterezhno viznayut odna odnu samostijnimi nezalezhnimi i suverennimi derzhavami v isnuyuchih kordonah vstanovlenih RSFRR ta inshimi susidnimi derzhavami Storoni zobov yazuvalisya zaboroniti perebuvannya na svoyij teritoriyi bud yakih vijsk za vinyatkom uryadovih ta vijsk druzhnih derzhav z yakimi odniyeyu iz dogovirnih storin ukladena voyenna konvenciya ale yaki ne perebuvayut u faktichnomu stani vijni z drugoyu dogovirnoyu storonoyu ne dopuskati utvorennya j perebuvannya na svoyij teritoriyi bud yakih organizacij i grup sho pretenduyut na rol uryadu vsiyeyi teritoriyi abo yiyi chastini drugoyi dogovirnoyi storoni Obumovlyuvalosya pravo osobam ukrayinskoyi ta latiskoyi nacionalnostej yaki prozhivayut na teritoriyi Latviyi ta USRR i dosyagli 18 richnogo viku yaksho voni sami abo yihni batki buli do propisani na teritoriyi sho vhodit teper do skladu inshoyi krayini USRR chi Latvijskoyi Demokratichnoyi Respubliki v richnij strok iz dnya ratifikaciyi cogo dogovoru zayaviti pro svoye bazhannya vidpovidno zminiti gromadyanstvo Jshlosya pro nadannya mozhlivosti bizhencyam ta uchasnikam oboh dogovirnih storin yaki viyavlyat take bazhannya povernutisya v najkorotshij strok na svoyu batkivshinu U dogovori jshlosya takozh pro povernennya uryadom USRR majna arhiviv bibliotek muzeyiv hudozhnih tvoriv vivezenih z teritoriyi Latviyi u 1914 1917 rr Peredbachalosya negajno pislya ratifikaciyi cogo dogovoru uklasti torgovelnij i tranzitnij dogovori poshtovo telegrafnu konvenciyu vstanoviti diplomatichni ta konsulski znosini mizh storonami Dogovir nabrav chinnosti z momentu ratifikaciyi Konsuli Ukrayini u Rizi Nikifor Benderovskij Priznachenij u 1919 roci Erih Flejsher V o priznachenij u 1919 roci Posli Ukrayini u Latviyi Volodimir Kedrovskij Priznachenij u sichni 1920 roku za sumisnictvom posol u Finlyandiyi ta Estoniyi Predstavniki Timchasovogo uryadu Latviyi v Ukrayini Kristap Bahman Priznachenij u grudni 1918 roku z bereznya 1919 roku takozh za sumisnictvom predstavnik pri Dobrovolchij armiyi na Donu ta Kubani u Krimu Gruziyi ta Virmeniyi Mizhderzhavni ugodi cogo periodu Proekt politichnoyi konvenciyi mizh Polsheyu Latviyeyu Litvoyu Ukrayinoyu ta Finlyandiyeyu za rezultatami Buldurskoyi konferenciyi vid 31 serpnya 1920 roku Oficijni noti Z boku Ukrayini Spilna nota Ukrayini Bilorusiyi Litvi ta Estoniyi pro protest e zv yazku z obshukom v odnomu z konsulstv a takozh proti konfiskaciyi latvijskoyu armiyeyu avtomashin diplomatichnih predstavnictv vidvorennya z Latviyi inozemnih gromadyan i yih mobilizaciyi u latvijsku armiyu vid 5 grudnya 1919 roku Nota pro viznannya Ukrayinoyu nezalezhnosti Latviyi i yiyi Timchasovogo uryadu vid 10 grudnya 1919 roku Deklaraciya uryadu UNR pro zmicnennya dobrosusidskih vidnosin z Rumuniyeyu i solidarnimi z Ukrayinoyu baltijskimi chornomorskimi i kavkazkimi krayinami vid 2 chervnya 1920 roku Protest proti peregovoriv Latviyi z Radyanskoyu Ukrayinoyu vid 27 sichnya 1921 roku Z boku Latviyi Nota pro viznannya Latviyeyu UNR vid 17 lyutogo 1920 roku Oficijne zaproshennya na kongres poshtovogo ta telegrafnogo zv yazku u Bulduri vid 9 veresnya 1920 roku Vidnosini mizh Ukrayinskoyu SRR ta Latvijskoyu Respublikoyu pershij i yedinij povnovazhnij predstavnik USRR u krayinah Baltiyi Pislya Chervonoyu armiyeyu vlitku 1920 roku vinikla problema povernennya zvidti latvijskih bizhenciv radyanska vlada posilayuchis na vidsutnist domovlenostej mizh Latviyeyu ta Radyanskoyu Ukrayinoyu faktichno zablokuvala viyizd tisyach latvijskih gromadyan Cya problema viklikala velike zanepokoyennya u latvijskogo uryadu u zv yazku z chim vin pishov na postupki radyanskij vladi u veresni 1920 roku Riga stolicya Latvijskoyi Respubliki stala majdanchikom dlya radyansko polskih mirnih peregovoriv de radyansku storonu predstavlyali delegaciyi Radyanskoyi Rosiyi ta Radyanskoyi Ukrayini todi zh pochalisya i poperedni konsultaciyi mizh predstavnikami Latviyi ta USRR V ramkah poperednih konsultacij radyanski predstavniki zaproponuvali nadati latvijcyam zerno v obmin na viznannya ta poperedno uklasti politichnij dogovir u svoyu chergu latvijski predstavniki vislovili zacikavlenist mozhlivistyu pidpisati repatriacijnu ugodu j povernuti dodomu 4 500 latvijciv a takozh povernennyam majna vivezenogo z teritoriyi Latviyi rosijskimi vijskami pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Vzhe 27 listopada latvijskij uryad otrimav vid golovi Radi narodnih komisariv ta komisara zakordonnih sprav Ukrayinskoyi SRR Hristiyana Rakovskogo propoziciyu pochati oficijni peregovori pro vstanovlennya diplomatichnih vidnosin odnak pid tiskom Franciyi ta Velikoyi Britaniyi vimushenij buv vidmoviti U vidpovid shob zrobiti latvijciv postuplivishimi radyanski diplomati zaproponuvali provesti represiyi proti gromadyan Latviyi v Ukrayini ale radyanskij uryad obrav inshij pidhid vin vidmovivsya povertati ustatkuvannya pidpriyemstv ale dozvoliv 1 500 latvijcyam repatriyuvatis tilki tim sho ne buli kvalifikovanimi fahivcyami Razom z repatriantami do Latviyi virushila robitnicha delegaciya yaka oznajomilas z umovami praci repatrijovanih robitnikiv i publichno zadeklaruvala neprijnyatnist cih umov 19 lyutogo 1921 roku ministr zakordonnih sprav Latviyi proinformuvav predstavnikiv UNR pro te sho Latvijska derzhava zavzhdi z simpatiyeyu stavilas do zusil ukrayinciv stvoriti nezalezhnu derzhavu prote uryad zvazhaye na realnu vladu sho isnuye na teritoriyi Ukrayini i tomu pochinaye peregovori z predstavnikami USRR Oficijni peremovini mizh uryadami Latvijskoyi Respubliki ta Ukrayinskoyi SRR pochalisya u travni 1921 roku u Moskvi i zavershilis 3 serpnya pidpisannyam dvoh ugod yakimi storoni bezzasterezhno viznali odna odnu samostijnimi nezalezhnimi suverennimi krayinami uregulyuvali pitannya vzayemnogo povernennya bizhenciv ta optantiv a takozh vzyali na sebe zobov yazannya ne dopuskati na svoyij teritoriyi stvorennya abo perebuvannya zhodnih organizacij i grup yaki pretenduyut na rol uryadu teritoriyi abo chastini teritoriyi storoni pidpisanta a takozh uryadiv i yihnih organizacij abo posadovciv metoyu yakih ye povalennya uryadu inshoyi storoni U veresni 1921 roku do Harkova pribuv oficijnij latvijskij predstavnik a berezni 1922 roku buv priznachenij povnovazhnij predstavnik USRR u derzhavah Pribaltiki ta jogo zastupnik po Latviyi ale cherez te sho radnarkom prodovzhuvav pereshkodzhati u provedenni repatriaciyi latvijskij diplomat zalishiv Ukrayinu a upravlinnya upovnovazhenogo u spravah repatriaciyi zreshtoyu tak i ne bulo reorganizovano v posolstvo Vodnochas pid tiskom predstavnikiv RRFSR okrema diplomatichna misiya USRR u krayinah Baltiyi bula likvidovana vzhe u kvitni a naprikinci 1922 roku USRR perestala buti okremim ob yektom mizhnarodnogo prava cherez priyednannya do SRSR Povnovazhni predstavniki USRR u derzhavah Pribaltiki Yevgen Terleckij Priznachenij u berezni 1922 roku Oficijni predstavniki Latviyi v USRR Ye Ulman V o priznachenij u veresni 1921 roku Mizhderzhavni ugodi cogo periodu Dogovir mizh USRR i Latviyeyu vid 3 serpnya 1921 roku Ugoda Pro repatriaciyu bizhenciv vid 3 serpnya 1921 roku Spivpracya uryadiv u vignanni U 1939 1941 1944 1991 rokah obidvi krayini buli okupovani Radyanskim Soyuzom Uryadi UNR ta Latviyi u vignanni spivpracyuvali v ramkah Antibilshovickogo bloku narodiv Suchasnij etap26 serpnya 1991 roku Ukrayina viznala derzhavnu nezalezhnist Latvijskoyi Respubliki a 4 grudnya 1991 roku Latviya viznala derzhavnu nezalezhnist Ukrayini Diplomatichni vidnosini mizh dvoma krayinami buli vstanovleni 12 lyutogo 1992 roku Ukrayinska diasporaU Latviyi meshkaye 45 699 ukrayinciv 2011 sho stanovit 2 2 naselennya krayini PosolstvaZ 1993 u Rizi funkcionuye Posolstvo Ukrayini v Latviyi a u Kiyevi diye Posolstvo Latvijskoyi Respubliki Dlya pogliblennya dvostoronnih vidnosin ta rozshirennya spivrobitnictva mizh krayinami u lipni 2005 vidkrito Pochesne konsulstvo u Lvovi U kvitni 2006 vidkrito Pochesne konsulstvo Ukrayini u misti Ventspilsi GalereyaPosolstvo Latviyi Posolstvo UkrayiniDiv takozhPosolstvo Latviyi v Ukrayini Posolstvo Ukrayini v Latviyi Zovnishnya politika Ukrayini Zovnishnya politika Latviyi Ukrayinci v LatviyiPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2021 Procitovano 4 travnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 26 veresnya 2015 Procitovano 4 travnya 2020 Arhiv originalu za 29 lipnya 2018 Procitovano 6 travnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 31 serpnya 2021 Procitovano 7 travnya 2020 Doroshko M S Terleckij Yevgen Petrovich 12 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Nauk dumka 2013 T 10 T Ya S 62 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9PosilannyaLatvijsko ukrayinski muzichni zv yazki Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 37 41 Latvijske posolstvo v Kiyevi 29 lyutogo 2012 u Wayback Machine ukr latis angl Ukrayinske posolstvo v Rizi ukr latis angl

Дата публікації:
Топ