Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Укек також у російських джерелах Увек одне з найбільших міст Золотої Орди Значна археологічна пам ятка Середньовіччя у Н

Увек

Увек

Укек (також у російських джерелах Увек) — одне з найбільших міст Золотої Орди. Значна археологічна пам'ятка Середньовіччя у Надволжі. Розташоване на високому мисі з плоским верхом на правому березі Волги на півдні Саратова, у його . Городище знято з охоронного обліку у 1970-х роках й забудоване.

Укек

image

Координати 51°25′14″ пн. ш. 45°57′45″ сх. д. / 51.42083300002777690° пн. ш. 45.96250000002777369° сх. д. / 51.42083300002777690; 45.96250000002777369Координати: 51°25′14″ пн. ш. 45°57′45″ сх. д. / 51.42083300002777690° пн. ш. 45.96250000002777369° сх. д. / 51.42083300002777690; 45.96250000002777369

Країна Росія
Регіон Саратовська область
Часовий пояс , , Самарський час (Саратов)
Телефонний код 8452 (Саратов)
GeoNames 477608
image
image
Укек
Укек (Росія)
image
image
Укек
Укек (Саратовська область)
image Укек у Вікісховищі

Назва з тюркської мови значить «башта», а з монгольської — «громадна гора».

На півночі городище обмежене річкою Увеківкою, на півдні — залізничною станцією Нафтовою.

Історія

Місцевість, що обрали золотоординці для побудови міста була заселена з бронзової доби (). Тут були тривалі поселення до 5 сторіччя. За часів Хозарського каганату й Волзької Булгарії поселення відроджувалося та зникало.

Збудований Укек, як й інші золотоординські міста у 1250-их роках. У будівництві були використані полонені монголо-татарами іншоплемінники.

Укек був центром Укецького улусу Золотої орди, а також значним ремісницьким, торговим та сільськогосподарським центром. У міста Укек була важлива переправу через річку Етіл'ю.

Перші згадки про місто належать венеціанському купцю Марко Поло. В своїх працях позначених 1262 роком він згадує: «Стали брати радитися: до Константинополя з товарами нам повертатися не можна, так підемо вперед по східній дорозі, звідти можемо і тоді повернути. Зібралися та вийшли з Булгару. Пішли вони до міста, що було на кордоні землі західного царя і називалося воно Укака. Вийшовши звідси, переправилися через річку Тигр і сімнадцять днів йшли пустелею». У 1334 році в Укекі побував арабський мандрівник Ібн Батута (араб. ابن بطوطة‎‎‎), який згадує про місто так: «Ми попрямували до міста Укаку — міста середньої величини, але з красивими будовами та зі всіма благами для життя, хоча і із сильним буревієм».

Вважається, що місто було зруйноване військами Тамерлана у 1395 році, який переслідував золотоординського царя Тохтамиша з Передкавказзя.

Після завоювання Московським царством у 1552 році Казанського, а у 1556 році — Астраханського ханства Надвожя повністю увійшло до складу Московії.

1558 року Укек відвідав англійський мандрівник й виявив над містечком пагорб, де раніше була фортеця.

1590 року Московське царство звело фортецю в Укеці. Вважається що половецько-татарське містечко існувало до початку 17 сторіччя. Точно невідомо де були перші закладини Саратівської фортеці у 1590 та 1617 року.

Монетний двір в Укеці

image
Карбування в Укеці. Дирхам часів правління хана Тула-Буги (1287—1291). 1288 рік
image
Карбування в Укеці. Пул часів правління хана Токти (1291—1312). Бл. 1311—1312 роки

На монетному дворі в Укеці (араб. أوكيك‎) почали карбувалися монети в другій половині XIII ст. та припинилися в 1340-х роках. За цей період виготовлялися срібні дирхами та мідні пули.

Дирхами карбувалися тонкими кружечками із низькопробного срібла. Срібні дирхами розділяються на 4 типи:

  • 1) Дирхем хана Тула-Буги (1287—1291). 1289 рік. На аверсі у крапковому колі чотирикутник, в центрі тамга Менгу-Тимура (2-зубцева з лінією з правого боку). Над тамгою, внизу і по її боках легенда: «Карбування Укеку». На реверсі в картуші Шагада Ісламу в 3 рядки: «Немає Бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його» (араб. أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله‎), нижче рік за Гіджрою «789». Вага — 1,19 гр.
  • 2) 1⁄8 (Вага — 0,20 гр.), ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-хан. Період карбування 1299—1306 (700—707 р. Г.) роки. На аверсі надпис арабською мовою у 4 рядки: «Карбування / Токта бек / справедливий / місто Укек». На реверсі у крапковому колі 6-кутна зірка, в її центрі надпис у 3 рядки: «Шанування Бога та його посланця». У кутах зірки картуш, між її кутиками 10 зірок. Існує різновид без позначеного місця карбування а також з надписом на реверсі «Вічна слава та честь тривалі».
  • 3) ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-бек. 1305—1306 (706—707 р. Г.) роки (існує різновид без дати). На аверсі у потрійному колі (середній крапковий) надпис у 5 рядків: «Султан верховний Гіяс Токта-бек справедливий, та триватиме буття його». На деяких різновидах надпис у 4 рядки, внизу віньєтка. На реверсі у такій самій рамці Шагада в 5 рядків, місце та дата виготовлення.
  • 4) 1305 рік. На аверсі монети номіналом в 1⁄8 (Вага — 0,18 гр.) дирхами надпис у 2 ряди «Карбування Укеку», внизу віньєтка. На реверсі у крапковому колі вгорі віньєтка, нижче легенда та рік: « 706».

Мідні пули дослідники розділили на 5 типів:

  • 1) Датований пул за часів правління Менгу-Тимура (1266—1282). Рік карбування — 1276 (677 р. Г.). На аверсі у рамці з крапок хаотичний набір літер. На реверсі позначені рік та місце карбування.
  • 2) Анонімний пул за часів правління Менгу-Тимура. В середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків «вузли щастя». На реверсі позначене місце карбування. Середня вага — 1,21 гр.
  • 3) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти (1291—1312). На аверсі у крапковому колі чотирикутник, по боках від нього віньєти, у чотирикутнику надпис: «Шістнадцять цих / один данг». На реверсі в такому ж оформленні легенда: «Будь щасливий (вар. перекладу — в добрий час) / новий пул». Середня вага — 1,17 гр.
  • 4) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти. Монети без зображень із надписами: «Карбування Токти / справедливого», або «Шістнадцять / відповідають ». На реверсі надписи: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек». Монети знаходять в основному в районі селища Лисі Гори (Саратівська область, Росія). Дослідниками віднесені до карбування Укеку часів правління хана Токти. Період карбування — 1291—1312 роки.
  • 5) Анонімне карбування за часів правління хана Узбек-хана (1312—1341). На аверсі надпис: «Шістнадцять цих / один данг» (араб. ﺍﻭﻦ ﺍﻟﺗﻰ ﺳﻰ ﺑﻳﺭ ﺩﺍﻧﻛﻰ‎). На реверсі в середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків легенда: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек».
  1. Rusticiano da Pisa // The Travels of Marco Polo. — N. Y.: Penguin Books, 1956. — .(англ.)
  2. Dunn, Ross E. (2005). The Adventures of Ibn Battuta. University of California Press. .. First published in 1986, (англ.)
  3. [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2017. Процитовано 20 червня 2018. П. Н. Петров, Д. А. Кубанкин // Раскопки на Увекском городище в 2013г. Нумизматический аспект. 2016(рос.)]
  4. Сингатуллина А. З., 2003. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань(рос.)
  5. Недашковский Л. Ф., 2000. Золотоордынский город Укек. Казань.(рос.)
  6. Е. Арсюхин, "Три типа монет из Саратовского региона. июнь 2002(рос.)
  7. Мохаммадиев Э. Борынгы хазар hам болгар-татар танкаларе. Казан, 1987(татар.)

Джерела

  • Золотоордынский город Укек — сайт о городе, раскопках и фестивале «Один день из жизни средневекового города [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.]»
  • Проект Укек — официальная группа Вконтакте [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  • Увекское городище — группа Вконтакте о раскопках Укека
  • Золотоордынский город Увек. История. Археология. Литература [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
  • Саратовский Государственный Университет/Проект Средневековый Увек
  • От Укека до Саратова [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  • История Саратовского края: [С древнейших времен до 1917 года] / Под общ. ред. В. П. Тотфалушина. — 2-е изд., испр., доп. — Саратов: Регион. Приволж. изд-во «Детская книга», 2000. — 416 с.: ил.
  • Пачкалов А. В. Увекское городище // Ислам в Поволжье. Энциклопедический словарь. Вып. 5. М. Нижний Новгород, 2012.
  • Пачкалов А. В. Укек // Ислам в Поволжье. Энциклопедический словарь. Вып. 5. М. Нижний Новгород, 2012.
  • Недашковский, Леонид Федорович. Золотоордынский город Укек и его округа / Л. Ф. Недашковский; Казан. гос. ун-т. — М. : Вост. лит., 2000. — 222, [2] с.
  • Кубанкин Д. А. Торгово-ремесленные связи золотоордынского города Укек // Археололгія та етнология Східной Европии: матеріалы i дослідження. Т. 3. Одесса «Друк», 2002. С. 177—179.
  • Кубанкин Д. А. Увек и его изучение в эпоху царствования Николая I // Проблемы истории Саратовского края и документальное наследие. Материалы научных конференций "Саратовский край в войнах начала XX века и документальное наследие (30 сентября .) и «Саратовский край в николаевскую эпоху и документальное наследие» (6 октября .). Саратов: Изд-во «Архитеткор-С», 2006. С. 169—177.
  • Кубанкин Д. А. К вопросу о существовании в Укеке русской общины // Народы Саратовского Поволжья: история, этнография и современность: Материалы обл. науч.-практич. конф. (Труды СОМК. Вып. 7). Саратов: СГТП, 2006. С. 19-25.
  • Кубанкин Д. А. Изучение Увекского городища Саратовской ученой архивной комиссией // Краеведение и архивное дело в провинции: исторический опыт и перспективы развития: Материалы межрегиональной научной конференции, посвященной 120 летию Саратовской губернской ученой комиссии. (Труды Саратовского областного музея краеведения. Вып. 9). Саратов. Из-во «Локатор», 2006. С. 286—292.
  • Кубанкин Д. А. Погребальные памятники Увекского городища // Археология Восточно-Европейской степи. Вып. 4. Саратов: Научная книга, 2006. С. 190—213.
  • Кубанкин Д. А. Этапы развития золотоордынского города Укека // Известия Самарского научного центра РАН. Специальный выпуск «Актуальные проблемы истории, археологии, этнографии». Самара. Изд-во Самарского регионального центра РАН, 2006. С. 326—329.
  • Кубанкин Д. А. Археологические раскопки на Увекском городище в конце XIX в. // Археология Восточно-Европейской степи. Вып. 5. Саратов: Научная книга, 2007. С. 200—217.
  • Кубанкин Д. А. Находка на Увеке печати «князя Михаила» // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 8. Саратов: Изд-во «Научная книга», 2008. С. 156—161.
  • Евтеев А. А., Кубанкин Д. А. Археологические раскопки северо-западного некрополя Увекского городища в 2005—2007 гг. // Археологическое наследие Саратовского края. Саратов: Издательский дом «Полиграфия Поволжья», 2009. С. 129—151.
  • Кубанкин Д. А. Прикосновение к прошлому. Археологические раскопки на Увекском городище // Народы Саратовской области. История, культура, потенциал развития. Общественно-политический журнал. 2011. № 1. С. 28-30.
  • Кубанкин Д. А. Работы на Увекском городище // Археологические открытия. М.: Изд-во ИА РАН, 2011. С. 364—365.
  • Кубанкин Д. А. Древнерусское население золотоордынского города Укек // Труды III (XIX) Всероссийского археологического съезда. СПб.-М. — Великий Новгород, 2011. С. 155—157.
  • Кубанкин Д. А. Христианское население золотоордынского города Укек // Диалог городской и степной культур на евразийском пространстве. Материалы V международной научной конференции «Диалог городской и степной культур на евразийском пространстве», посвящённой памяти Г. А. Фёдорова-Давыдова. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2011. С. 211—216.
  • Кубанкин Д. А. Археологические исследования СОМК на Увекском городище // Музей в региональном пространстве: презентация исторического наследия, культурная и общественная миссия: Материалы Всероссийской научно-практической конференции, посвященной 125-летию Саратовского областного музея краеведения. Саратов: Изд-во «Новый ветер», 2011. С. 417—425.
  • Кубанкин Д. А. Русская община золотоордынского города Укека // Поволжская археология. № 1. Казань, 2012. С. 172—189.
  • Кубанкин Д. А., Сергеева О. В. Клад с Увекского городища (случайная находка 1994 года) // Поволжская археология. № 2 (4). Казань, 2013. С. 259—271.
  • Кубанкин Д. А. Археологические раскопки на Увекском городище в 2008—2009 гг. // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 11. Саратов: Издательство «Научная книга», 2013. С. 179—191.
  • Кубанкин Д. А., Петров П. Н. Джучидские находки из материалов раскопок на Увекском городище в 2010—2012 гг. в контексте археологических находок // Нумизматика Золотой Орды. 2013. № 3. С. 55-60.
  • Кубанкин Д. А. Христианский квартал золотоордынского города Укек по материалам раскопок 2010—2013 гг. // Труды IV (XX) Всероссийского археологического съезда в Казани. Т. III. Казань: Отечество, 2014. С. 388—392.
  • Кубанкин Д. А. Археологические раскопки на Увекском городище в 2012—2013 гг. (предварительное сообщение) // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 12. Саратов: ООО «ИППОЛиТ-XXI век». С. 144—154.
  • Кубанкин Д. А. Армяне в золотоордынских городах Поволжья // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 12. Саратов: ООО «ИППОЛиТ-XXI век». С. 171—176.
  • Лебедева Е. Ю., Кубанкин Д. А. Уникальные находки редких растений в золотоордынском городе Укеке // Краткие сообщения Института археологии. Вып. .: Языки славянской культуры: Знак, 2014. С. 339—344.
  • Кубанкин Д. А. Историческая топография Увекского городища // Генуэзская Газария и Золотая Орда = The Genoese Gazaria and the Golden Horde: [on-line] / отв.ред.: Сергей Геннадиевич Бочаров; науч. рецензенты: И. Л. Кызласов [и др.]. — Кишинев: Stratum Plus, 2015. — (Серия «Археологические источники Восточной Европы», ISBN 978-9975-4272-6-. 243—254.

Примітки

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukek takozh u rosijskih dzherelah Uvek odne z najbilshih mist Zolotoyi Ordi Znachna arheologichna pam yatka Serednovichchya u Nadvolzhi Roztashovane na visokomu misi z ploskim verhom na pravomu berezi Volgi na pivdni Saratova u jogo Gorodishe znyato z ohoronnogo obliku u 1970 h rokah j zabudovane Ukek Koordinati 51 25 14 pn sh 45 57 45 sh d 51 42083300002777690 pn sh 45 96250000002777369 sh d 51 42083300002777690 45 96250000002777369 Koordinati 51 25 14 pn sh 45 57 45 sh d 51 42083300002777690 pn sh 45 96250000002777369 sh d 51 42083300002777690 45 96250000002777369 Krayina RosiyaRosiyaRegion Saratovska oblastChasovij poyas UTC 4 UTC 3 Samarskij chas Saratov Telefonnij kod 8452 Saratov GeoNames 477608UkekUkek Rosiya UkekUkek Saratovska oblast Ukek u Vikishovishi Nazva z tyurkskoyi movi znachit bashta a z mongolskoyi gromadna gora Na pivnochi gorodishe obmezhene richkoyu Uvekivkoyu na pivdni zaliznichnoyu stanciyeyu Naftovoyu IstoriyaMiscevist sho obrali zolotoordinci dlya pobudovi mista bula zaselena z bronzovoyi dobi Tut buli trivali poselennya do 5 storichchya Za chasiv Hozarskogo kaganatu j Volzkoyi Bulgariyi poselennya vidrodzhuvalosya ta znikalo Zbudovanij Ukek yak j inshi zolotoordinski mista u 1250 ih rokah U budivnictvi buli vikoristani poloneni mongolo tatarami inshopleminniki Ukek buv centrom Ukeckogo ulusu Zolotoyi ordi a takozh znachnim remisnickim torgovim ta silskogospodarskim centrom U mista Ukek bula vazhliva perepravu cherez richku Etil yu Pershi zgadki pro misto nalezhat venecianskomu kupcyu Marko Polo V svoyih pracyah poznachenih 1262 rokom vin zgaduye Stali brati raditisya do Konstantinopolya z tovarami nam povertatisya ne mozhna tak pidemo vpered po shidnij dorozi zvidti mozhemo i todi povernuti Zibralisya ta vijshli z Bulgaru Pishli voni do mista sho bulo na kordoni zemli zahidnogo carya i nazivalosya vono Ukaka Vijshovshi zvidsi perepravilisya cherez richku Tigr i simnadcyat dniv jshli pusteleyu U 1334 roci v Ukeki pobuvav arabskij mandrivnik Ibn Batuta arab ابن بطوطة yakij zgaduye pro misto tak Mi popryamuvali do mista Ukaku mista serednoyi velichini ale z krasivimi budovami ta zi vsima blagami dlya zhittya hocha i iz silnim bureviyem Vvazhayetsya sho misto bulo zrujnovane vijskami Tamerlana u 1395 roci yakij peresliduvav zolotoordinskogo carya Tohtamisha z Peredkavkazzya Pislya zavoyuvannya Moskovskim carstvom u 1552 roci Kazanskogo a u 1556 roci Astrahanskogo hanstva Nadvozhya povnistyu uvijshlo do skladu Moskoviyi 1558 roku Ukek vidvidav anglijskij mandrivnik j viyaviv nad mistechkom pagorb de ranishe bula fortecya 1590 roku Moskovske carstvo zvelo fortecyu v Ukeci Vvazhayetsya sho polovecko tatarske mistechko isnuvalo do pochatku 17 storichchya Tochno nevidomo de buli pershi zakladini Sarativskoyi forteci u 1590 ta 1617 roku Monetnij dvir v Ukeci Karbuvannya v Ukeci Dirham chasiv pravlinnya hana Tula Bugi 1287 1291 1288 rikKarbuvannya v Ukeci Pul chasiv pravlinnya hana Tokti 1291 1312 Bl 1311 1312 roki Na monetnomu dvori v Ukeci arab أوكيك pochali karbuvalisya moneti v drugij polovini XIII st ta pripinilisya v 1340 h rokah Za cej period vigotovlyalisya sribni dirhami ta midni puli Dirhami karbuvalisya tonkimi kruzhechkami iz nizkoprobnogo sribla Sribni dirhami rozdilyayutsya na 4 tipi 1 Dirhem hana Tula Bugi 1287 1291 1289 rik Na aversi u krapkovomu koli chotirikutnik v centri tamga Mengu Timura 2 zubceva z liniyeyu z pravogo boku Nad tamgoyu vnizu i po yiyi bokah legenda Karbuvannya Ukeku Na reversi v kartushi Shagada Islamu v 3 ryadki Nemaye Boga krim Allaha i Muhammad prorok jogo arab أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله nizhche rik za Gidzhroyu 789 Vaga 1 19 gr 2 1 8 Vaga 0 20 gr Vaga 0 80 gr 1 Vaga 1 76 gr dirhemi Tokta han Period karbuvannya 1299 1306 700 707 r G roki Na aversi nadpis arabskoyu movoyu u 4 ryadki Karbuvannya Tokta bek spravedlivij misto Ukek Na reversi u krapkovomu koli 6 kutna zirka v yiyi centri nadpis u 3 ryadki Shanuvannya Boga ta jogo poslancya U kutah zirki kartush mizh yiyi kutikami 10 zirok Isnuye riznovid bez poznachenogo miscya karbuvannya a takozh z nadpisom na reversi Vichna slava ta chest trivali 3 Vaga 0 80 gr 1 Vaga 1 76 gr dirhemi Tokta bek 1305 1306 706 707 r G roki isnuye riznovid bez dati Na aversi u potrijnomu koli serednij krapkovij nadpis u 5 ryadkiv Sultan verhovnij Giyas Tokta bek spravedlivij ta trivatime buttya jogo Na deyakih riznovidah nadpis u 4 ryadki vnizu vinyetka Na reversi u takij samij ramci Shagada v 5 ryadkiv misce ta data vigotovlennya 4 1305 rik Na aversi moneti nominalom v 1 8 Vaga 0 18 gr dirhami nadpis u 2 ryadi Karbuvannya Ukeku vnizu vinyetka Na reversi u krapkovomu koli vgori vinyetka nizhche legenda ta rik 706 Midni puli doslidniki rozdilili na 5 tipiv 1 Datovanij pul za chasiv pravlinnya Mengu Timura 1266 1282 Rik karbuvannya 1276 677 r G Na aversi u ramci z krapok haotichnij nabir liter Na reversi poznacheni rik ta misce karbuvannya 2 Anonimnij pul za chasiv pravlinnya Mengu Timura V seredini podvijnogo kola nevelikij chotirikutnik z tamgoj Batu z bokiv vuzli shastya Na reversi poznachene misce karbuvannya Serednya vaga 1 21 gr 3 Anonimne karbuvannya ostannih rokiv pravlinnya hana Tokti 1291 1312 Na aversi u krapkovomu koli chotirikutnik po bokah vid nogo vinyeti u chotirikutniku nadpis Shistnadcyat cih odin dang Na reversi v takomu zh oformlenni legenda Bud shaslivij var perekladu v dobrij chas novij pul Serednya vaga 1 17 gr 4 Anonimne karbuvannya ostannih rokiv pravlinnya hana Tokti Moneti bez zobrazhen iz nadpisami Karbuvannya Tokti spravedlivogo abo Shistnadcyat vidpovidayut Na reversi nadpisi V dobrij chas but shaslivij misto Ukek Moneti znahodyat v osnovnomu v rajoni selisha Lisi Gori Sarativska oblast Rosiya Doslidnikami vidneseni do karbuvannya Ukeku chasiv pravlinnya hana Tokti Period karbuvannya 1291 1312 roki 5 Anonimne karbuvannya za chasiv pravlinnya hana Uzbek hana 1312 1341 Na aversi nadpis Shistnadcyat cih odin dang arab ﺍﻭﻦ ﺍﻟﺗﻰ ﺳﻰ ﺑﻳﺭ ﺩﺍﻧﻛﻰ Na reversi v seredini podvijnogo kola nevelikij chotirikutnik z tamgoj Batu z bokiv legenda V dobrij chas but shaslivij misto Ukek Rusticiano da Pisa The Travels of Marco Polo N Y Penguin Books 1956 ISBN 0 14 044057 7 angl Dunn Ross E 2005 The Adventures of Ibn Battuta University of California Press ISBN 0 520 24385 4 First published in 1986 ISBN 0 520 05771 6 angl PDF Arhiv originalu PDF za 25 veresnya 2017 Procitovano 20 chervnya 2018 P N Petrov D A Kubankin Raskopki na Uvekskom gorodishe v 2013g Numizmaticheskij aspekt 2016 ros Singatullina A Z 2003 Dzhuchidskie monety povolzhskih gorodov XIII v Kazan ros Nedashkovskij L F 2000 Zolotoordynskij gorod Ukek Kazan ros E Arsyuhin Tri tipa monet iz Saratovskogo regiona iyun 2002 ros Mohammadiev E Boryngy hazar ham bolgar tatar tankalare Kazan 1987 tatar DzherelaZolotoordynskij gorod Ukek sajt o gorode raskopkah i festivale Odin den iz zhizni srednevekovogo goroda 14 chervnya 2018 u Wayback Machine Proekt Ukek oficialnaya gruppa Vkontakte 9 serpnya 2019 u Wayback Machine Uvekskoe gorodishe gruppa Vkontakte o raskopkah Ukeka Zolotoordynskij gorod Uvek Istoriya Arheologiya Literatura 20 chervnya 2018 u Wayback Machine Saratovskij Gosudarstvennyj Universitet Proekt Srednevekovyj Uvek Ot Ukeka do Saratova 14 lyutogo 2018 u Wayback Machine Istoriya Saratovskogo kraya S drevnejshih vremen do 1917 goda Pod obsh red V P Totfalushina 2 e izd ispr dop Saratov Region Privolzh izd vo Detskaya kniga 2000 416 s il Pachkalov A V Uvekskoe gorodishe Islam v Povolzhe Enciklopedicheskij slovar Vyp 5 M Nizhnij Novgorod 2012 Pachkalov A V Ukek Islam v Povolzhe Enciklopedicheskij slovar Vyp 5 M Nizhnij Novgorod 2012 Nedashkovskij Leonid Fedorovich Zolotoordynskij gorod Ukek i ego okruga L F Nedashkovskij Kazan gos un t M Vost lit 2000 222 2 s Kubankin D A Torgovo remeslennye svyazi zolotoordynskogo goroda Ukek Arheololgiya ta etnologiya Shidnoj Evropii materialy i doslidzhennya T 3 Odessa Druk 2002 S 177 179 Kubankin D A Uvek i ego izuchenie v epohu carstvovaniya Nikolaya I Problemy istorii Saratovskogo kraya i dokumentalnoe nasledie Materialy nauchnyh konferencij Saratovskij kraj v vojnah nachala XX veka i dokumentalnoe nasledie 30 sentyabrya i Saratovskij kraj v nikolaevskuyu epohu i dokumentalnoe nasledie 6 oktyabrya Saratov Izd vo Arhitetkor S 2006 S 169 177 Kubankin D A K voprosu o sushestvovanii v Ukeke russkoj obshiny Narody Saratovskogo Povolzhya istoriya etnografiya i sovremennost Materialy obl nauch praktich konf Trudy SOMK Vyp 7 Saratov SGTP 2006 S 19 25 Kubankin D A Izuchenie Uvekskogo gorodisha Saratovskoj uchenoj arhivnoj komissiej Kraevedenie i arhivnoe delo v provincii istoricheskij opyt i perspektivy razvitiya Materialy mezhregionalnoj nauchnoj konferencii posvyashennoj 120 letiyu Saratovskoj gubernskoj uchenoj komissii Trudy Saratovskogo oblastnogo muzeya kraevedeniya Vyp 9 Saratov Iz vo Lokator 2006 S 286 292 Kubankin D A Pogrebalnye pamyatniki Uvekskogo gorodisha Arheologiya Vostochno Evropejskoj stepi Vyp 4 Saratov Nauchnaya kniga 2006 S 190 213 Kubankin D A Etapy razvitiya zolotoordynskogo goroda Ukeka Izvestiya Samarskogo nauchnogo centra RAN Specialnyj vypusk Aktualnye problemy istorii arheologii etnografii Samara Izd vo Samarskogo regionalnogo centra RAN 2006 S 326 329 Kubankin D A Arheologicheskie raskopki na Uvekskom gorodishe v konce XIX v Arheologiya Vostochno Evropejskoj stepi Vyp 5 Saratov Nauchnaya kniga 2007 S 200 217 Kubankin D A Nahodka na Uveke pechati knyazya Mihaila Arheologicheskoe nasledie Saratovskogo kraya Vyp 8 Saratov Izd vo Nauchnaya kniga 2008 S 156 161 Evteev A A Kubankin D A Arheologicheskie raskopki severo zapadnogo nekropolya Uvekskogo gorodisha v 2005 2007 gg Arheologicheskoe nasledie Saratovskogo kraya Saratov Izdatelskij dom Poligrafiya Povolzhya 2009 S 129 151 Kubankin D A Prikosnovenie k proshlomu Arheologicheskie raskopki na Uvekskom gorodishe Narody Saratovskoj oblasti Istoriya kultura potencial razvitiya Obshestvenno politicheskij zhurnal 2011 1 S 28 30 Kubankin D A Raboty na Uvekskom gorodishe Arheologicheskie otkrytiya M Izd vo IA RAN 2011 S 364 365 Kubankin D A Drevnerusskoe naselenie zolotoordynskogo goroda Ukek Trudy III XIX Vserossijskogo arheologicheskogo sezda SPb M Velikij Novgorod 2011 S 155 157 Kubankin D A Hristianskoe naselenie zolotoordynskogo goroda Ukek Dialog gorodskoj i stepnoj kultur na evrazijskom prostranstve Materialy V mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Dialog gorodskoj i stepnoj kultur na evrazijskom prostranstve posvyashyonnoj pamyati G A Fyodorova Davydova Kazan Institut istorii im Sh Mardzhani AN RT 2011 S 211 216 Kubankin D A Arheologicheskie issledovaniya SOMK na Uvekskom gorodishe Muzej v regionalnom prostranstve prezentaciya istoricheskogo naslediya kulturnaya i obshestvennaya missiya Materialy Vserossijskoj nauchno prakticheskoj konferencii posvyashennoj 125 letiyu Saratovskogo oblastnogo muzeya kraevedeniya Saratov Izd vo Novyj veter 2011 S 417 425 Kubankin D A Russkaya obshina zolotoordynskogo goroda Ukeka Povolzhskaya arheologiya 1 Kazan 2012 S 172 189 Kubankin D A Sergeeva O V Klad s Uvekskogo gorodisha sluchajnaya nahodka 1994 goda Povolzhskaya arheologiya 2 4 Kazan 2013 S 259 271 Kubankin D A Arheologicheskie raskopki na Uvekskom gorodishe v 2008 2009 gg Arheologicheskoe nasledie Saratovskogo kraya Vyp 11 Saratov Izdatelstvo Nauchnaya kniga 2013 S 179 191 Kubankin D A Petrov P N Dzhuchidskie nahodki iz materialov raskopok na Uvekskom gorodishe v 2010 2012 gg v kontekste arheologicheskih nahodok Numizmatika Zolotoj Ordy 2013 3 S 55 60 Kubankin D A Hristianskij kvartal zolotoordynskogo goroda Ukek po materialam raskopok 2010 2013 gg Trudy IV XX Vserossijskogo arheologicheskogo sezda v Kazani T III Kazan Otechestvo 2014 S 388 392 Kubankin D A Arheologicheskie raskopki na Uvekskom gorodishe v 2012 2013 gg predvaritelnoe soobshenie Arheologicheskoe nasledie Saratovskogo kraya Vyp 12 Saratov OOO IPPOLiT XXI vek S 144 154 Kubankin D A Armyane v zolotoordynskih gorodah Povolzhya Arheologicheskoe nasledie Saratovskogo kraya Vyp 12 Saratov OOO IPPOLiT XXI vek S 171 176 Lebedeva E Yu Kubankin D A Unikalnye nahodki redkih rastenij v zolotoordynskom gorode Ukeke Kratkie soobsheniya Instituta arheologii Vyp Yazyki slavyanskoj kultury Znak 2014 S 339 344 Kubankin D A Istoricheskaya topografiya Uvekskogo gorodisha Genuezskaya Gazariya i Zolotaya Orda The Genoese Gazaria and the Golden Horde on line otv red Sergej Gennadievich Bocharov nauch recenzenty I L Kyzlasov i dr Kishinev Stratum Plus 2015 Seriya Arheologicheskie istochniki Vostochnoj Evropy ISBN 978 9975 4272 6 243 254 Primitki

Дата публікації:
Топ