У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Саратов значення Сара тов Сарáтів рос Сара тов місто адміністративн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Саратов (значення).

Сара́тов (Сарáтів, рос. Сара́тов) — місто, адміністративний центр Саратовської області. На сьогодні існує дві гіпотези щодо появи назви міста: перша стверджує, що утворена від тюркського «Сара Тау» (Жовті гори); натомість друга — що від мокшанського «Сър-(а) Тав» (тобто, Золота п'ястка). Більшість населення становлять росіяни, нащадки російських переселенців. Населення — 839 тис. осіб (2013).

місто Саратов

рос. Саратов

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Саратовська область

Муніципальний район

Саратов

Код ЗКАТУ:

63401

Код ЗКТМО:

63701000001

Основні дані

Час заснування

1590

Поділ міста

6 районів: Волзький,
Заводський,
Кіровський, Ленінський,

Октябрський, Фрунзенський

▲ 842 097 (2015)

2265 км²

410000

+7 8452

Географічні координати:

51°32′00″ пн. ш. 46°00′00″ сх. д. / 51.53333333336077259900775971° пн. ш. 46.000000000028° сх. д.Координати: 51°32′00″ пн. ш. 46°00′00″ сх. д. / 51.53333333336077259900775971° пн. ш. 46.000000000028° сх. д.

Часовий пояс

Висота над рівнем моря

130 м

Влада

Вебсторінка

saratovmer.ru

Міський голова

Олексій Львович Прокопенко(рос.)

Мапа

Саратов

Саратов

Саратов у Вікісховищі

Географія

Фізико-географічна характеристика

Саратов розташований за 858 км на південний схід від Москви, на правому високому березі Волги (Волгоградське водосховище).

Місто протягнулося вздовж Волги на 34 км, від річки Гуселка на півночі до залізничної станції на півдні. розташовано в улоговині, оточеній з трьох сторін невисокими (до 250 м) горами Приволзької височини: ( (165 м), Лиса гора (286 м), Лопатіна (274 м), Алтин (251 м), Увек (135 м)).

Пагорби західної частини міста покриті лісом . Територія міста сильно розчленована ярами та балками, що прямують до Волги. Головні з них на північ від Соколової гори: Маханна, Січа, Алексіївська, Дудаковська, Сліпиш. У приволзькій улоговині: Глебучев (з відгалуженнями М'ясницька і Кооперативна), Білоглинська, Вакуровська, Безіменна, Залетаєвська, Токмаковська.

Через утворення Волгоградського водосховища рівень води у Волзі у міста піднявся на більш ніж 6 метрів. На Волзі навпроти Саратова розташовані острови: Дубова грива, Зелений, Покровські піски, Козачий. Ширина Волги навпроти Саратова від 2,6 км у автомобільного мосту розташованого в центрі міста до 8 км у сел. Зоналка.

На заході місто обмежено малими річками Єлшанка та її притокою Разбойщіна. З півночі — річками 1-а і 2-а Гуселка. На півдні протікає річка Назаровка з притоками Черніха і Березина.

Центральна і південна частина міста знаходиться на відмітках 50-80 м над рівнем моря, північні райони 100—140 м, західні райони 120—200 м.

Рослинна зона: різнотравний лісостеп; схили пагорбів в західній частині міста покриті лісом.

Ґрунти: чорноземи звичайні і південні.

На території міста два нафтогазових родовища: Єлшанське і Соколовогорське.

Часовий пояс

Місто Саратов, як і вся Саратовська область, знаходиться в часовому поясі UTC+4 и становить +4:00 (MSK+1). Саратовський час відрізняється від поясного часу на одну годину.

Клімат

Клімат Саратова
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	8,1	8,4	17,7	31,1	34,0	39,2	40,8	40,7	35,0	25,5	15,8	11,7	40,8
Середній максимум, °C	−5,3	−4,8	0,7	13,5	21,8	26,4	28,0	26,4	20,0	10,8	1,8	−3	11,4
Середня температура, °C	−8,6	−8,4	−3	8,2	15,8	20,5	22,2	20,3	14,2	6,5	−1,1	−5,9	6,7
Середній мінімум, °C	−11,7	−11,7	−6,2	3,6	10,4	15,2	16,9	15,2	9,6	3,1	−3,6	−8,7	2,7
Абсолютний мінімум, °C	−37,3	−34,8	−26,8	−17,8	−3,8	2,2	6,4	4,3	−2,9	−12,6	−23,8	−33,4	−37,3
Норма опадів, мм	40	28	28	24	41	43	47	46	38	34	57	39	465
Джерело: Погода и климат

Історія

Засновано у часи Золотої орди як місто центр улуса. З 1580 в складі московської держави. Населення активно брало участь у повстанні Пугачова. 1780–1796 роках Саратов був центром Саратовського намісництва Російської імперії.^[]

Транспорт

Саратов розташований на перетині магістральних залізничних і автомобільних ліній, водних маршрутів. Через область прокладено магістральні нафтопроводи, газопроводи та продуктопроводи.

Через Саратов проходять федеральні магістралі («Сизрань-Саратов-Волгоград»), E 38 («Саратов-Воронеж») та («Саратов-Пенза-Нижній Новгород»), а також («Саратов-) та («Саратов-Сокур»).

Міжміські і приміські перевезення здійснює автобусний транспорт. Автобуси відправляються за маршрутами від автовокзалу, вулиці Радищева, Сінного ринку, стадіону «Волга» і від кількох стоянок у місті.

З річкового вокзалу можна відправитися на круїзному теплоході у великі міста на Волзі та на невеликих судах місцевих ліній в села недалеко від Саратова.

Громадський транспорт

Міський транспорт

У Саратові діють основні системи громадського транспорту — трамвайна, , автобусна, маршрутного таксі і таксі.

Найстарша з діючих систем громадського транспорту в Саратові — трамвайна — була відкрита в 1908 році. У 1952 році була відкрита тролейбусна система. За радянських часів також з'явилися автобусні маршрути. З 1995 року широкого поширення набули маршрутні таксі.

Трамвайна та тролейбусна системи об'єднані під управлінням «Саратовгорелектротранс».

Повітряний транспорт

У 2019 році побудовано новий аеропорт (Саратов-Гагарін) і закрито старий (Саратов-Центральний).

Залізничний транспорт

У Саратові розташоване управління Приволзької залізниці. На території міста знаходиться пасажирська залізнична станція Саратов I, а також станції Саратов II, Саратов III, Саратов-Порт (тільки вантажні перевезення), , Трофимовський II (тільки вантажні перевезення), Жасмінна, Примикання, Кокурін (на кінець 2010-х тільки вантажні перевезення), Князівка, Нафтова (тільки вантажні перевезення). Крім зазначених станцій, на території Саратова є 21 зупинний пункт електропоїздів. Є велика кількість підприємств залізничного транспорту, в тому числі вагонне і . З початку 1950-х років ведуться роботи з виведення з міста транзитного вантажного залізничного трафіку; в 1954 році запущений південний залізничний обхід Багаєвка-Нафтова (довжина 13 км); в 1988 році — північний залізничний обхід -Липовський (25 км). До 2020 року планується будівництво західного залізничного обходу Саратова завдовжки 45 км вартістю 31 млрд рублів.

Економіка

ЗАТ
ВАТ
ВАТ «Саратовбудскло»
ТОВ
ТОВ
ВАТ «Саратовський НПЗ»
ТОВ
ВАТ
ВАТ
ГУП «Радіоприладний завод»
ФГУП «НПП Алмаз»
ВАТ
ВАТ «Саратовборошно»
ВАТ
ВАТ
ВАТ «Тантал»
ВАТ «Завод автономних джерел струму»
ЗАТ «Саратовський завод резервуарних металоконструкцій»
ВАТ «СаратовДизельАпарат»
ВАТ «Знак Хліба»
ВАТ «Кондитерська фабрика „Саратовська“»

Освіта

Троїцький собор. Найдавніша споруда міста (кінець XVII ст.)

Вищі навчальні заклади

Військові вищі навчальні заклади

(СВКІ ВВ МВС РФ)
Саратовський військово-медичний інститут
(філія)
Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ імені Героя Радянського Союзу генерал-майора Лизюкова А. І. (філія) (розформовано в 2003 році).

Культура

Консерваторія, театри

Саратовська консерваторія
Саратовський академічний театр драми імені І. А. Слонова
Драматичний театр «Версія»

Музеї міста

Саратовський художній музей імені Радищева

Храми міста

Троїцький собор (старий кафедральний). Кінець XVII ст. Чудовий зразок наришкінського стилю у провінції.
Покровська церква на Горах. 1876–1883 рр. Архітектор О. М. Салько. Псевдоросійський стиль.
Кафедральний Свято-Духівський собор. 1852–1858 рр. Псевдоросійський стиль.
Церква Утамуй мої Печалі. 1903–1906 рр. Псевдошатровий храм в еклектичному стилі. Рахітектор П. М. Зибін.
Олександро-Невський собор. Кафедральний собор Саратова до революції. Знищений у 1930-ті.

Галерея

Саратовський академічний театр опери і балету
Саратовський академічний театр драми імені І. А. Слонова
Саратовський художній музей імені Радищева
Саратовський цирк

Відомі люди

Див. також:

Аветисян Володимир Арташесович — російський літературознавець, доктор філологічних наук.
Благовєщенський Володимир Іванович — російський радянський художник-графік.
Гамбург Агнеса Михайлівна — український медик, доктор медичних наук, професор.
Згуріді Олександр Михайлович (1904–1998) — російський режисер науково-популярних фільмів, народний артист СРСР (1969).
Рахель — єврейська поетеса.
Татаринов Євген Олександрович — український патофізіолог.
Учаєв Анатолій Васильович — російський живописець
Воїнова Валентина Іванівна — радянська і грузинська театральна актриса

Померли

Паліїв Омелян — український студентський та військовий діяч, сотник УГА, згодом комуніст.

Див. також

Генеральна округа Саратов

Джерела

Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
Н. Костомаров. Очерк истории Саратовского края от присоединения его к Российской державы до вступление на престол императора Николая I. / Памятная книжка Саратовской губернии на 1858 год. — Саратов: в тип. Губернского правления. — 1858. — С. 3
Л. Никонова, С. Махалов, В. Савка, Л. Щанкина (2013). Мордва Саратовской области (Рос.) . Саранск: НИИ гуманитар. наук при Правительстве РМ. с. 252.
Черапонь, Осе (1933). Мокша-мордовско-русский словарь с грамматическим справочником (Рос.) . Саранск: МордГИЗ. с. 193.
. Газета «Гудок», № 33 (25468). 27 лютого 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 4 серпня 2014.
. Офіційний портал Уряду Саратовської області. 14 квітня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
. «СарИнформ». 26 вересня 2012. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 4 серпня 2014.
. Російські залізниці. 31 липня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2014.

Література

Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006. — С. 1106.
Памятная книжка Саратовской губернии на 1907 год / сост. при Сарат. губ. правлении. — Саратов: Паров. скоропеч. губ. правления, 1907. — XVI, 368 с.
Саратов // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 649.
Саратов // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Мордва Саратовской области / Л. Никонова, С. Махалов, В. Савка, Л. Щанкина; под ред. проф. В. Юрчёнкова и проф. Л. Никоновой; НИИ гуманитар. наук при Правительстве РМ. — Саранск, 2013. — 252 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саратов

(рос.)

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.

[2] Н. Костомаров. Очерк истории Саратовского края от присоединения его к Российской державы до вступление на престол императора Николая I. / Памятная книжка Саратовской губернии на 1858 год. — Саратов: в тип. Губернского правления. — 1858. — С. 3

[3] Л. Никонова, С. Махалов, В. Савка, Л. Щанкина (2013). Мордва Саратовской области (Рос.) . Саранск: НИИ гуманитар. наук при Правительстве РМ. с. 252.

[4] Черапонь, Осе (1933). Мокша-мордовско-русский словарь с грамматическим справочником (Рос.) . Саранск: МордГИЗ. с. 193.

[5] . Газета «Гудок», № 33 (25468). 27 лютого 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 4 серпня 2014.

[6] . Офіційний портал Уряду Саратовської області. 14 квітня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.

[7] . «СарИнформ». 26 вересня 2012. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 4 серпня 2014.

[8] . Російські залізниці. 31 липня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2014.