Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Убо́ри (рос. Уборы) ― село в Одинцовському районі Московської області Росії.
| Убори | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | |
| Код ЗКАТУ: | 46241861011 |
| Код ЗКТМО: | 46641461166 |
| Основні дані | |
| Поштовий індекс | 143030 |
| Географічні координати: | 55°43′47″ пн. ш. 37°06′09″ сх. д. / 55.72972222224999683° пн. ш. 37.102500000027774263° сх. д.Координати: 55°43′47″ пн. ш. 37°06′09″ сх. д. / 55.72972222224999683° пн. ш. 37.102500000027774263° сх. д. |
| Мапа | |
  Убори | |
|
| |
| | |
Село Убори Одинцовського району розташоване в 17 км Іллінського шосе на захід від Москви на лівому березі Москви-ріки при впадінні в неї маленької річки Уборка, знаходиться на старовинній дорозі з Москви в Звенигородський Савино-Сторожевський монастир. Входить до складу . Село налічує близько 100 дворів. Зі сходу до нього примикає присілок .
Назва
Назву села пов'язують зі словом бор («бір», «сосновий ліс», «ліс взагалі»). У слов'янських діалектах засвідчені й слова з префіксом у-, які можуть мати різні значення, від «гай» до «височина». Це цілком узгоджується з географічним положенням села, розташованого на високому березі Москви-ріки.
Давнішу назву лугъ Избореск порівнюють з назвою фортеці Ізборськ поблизу Пскова, можливо, ці топоніми пов'язані зі слов'янським ім'ям Ізбор (хоча у східнослов'янському іменослові воно невідоме).
Історія
У роз'їжджій грамоті 1504 року згадується в тутешніх місцях «лугъ Избореск» у вотчинному володінні Якова Дмитровича Овцина. Ці місця мабуть, належали його предкам ще на початку XV століття.
У першій чверті XVI століття землі стають вотчиною звенигородського князя Юрія Івановича, тут виникає селянське поселення. Село Убори — вотчина звенигородських удільних князів, поки з XVII століття не починає приналежати графам Шереметєвим. Під 1610 роком у валовому описі (1627) село згадується як вотчина стольника , яке дісталося йому як придане від тещі Стефаніди Вилузгіної, вдови приказного. У 1627 році в Уборах були 2 селянські і 2 бобильські двори, 4 двори селян-втікачів.
За переписом 1678 в Уборах 3 двори боярських, 8 дворів людських 38 боярської челяді, 12 дворів селянських і 3 бобильських двори. Всього 38 душ чоловічої статі.
Після кончини боярина 1697 року село перейшло його вдові Тетяні Афанасіївні і двом його синам Олексію та Івану; 1705 року тут вже був двір вотчинника з прикажчиком, скотний і пташиний двори.
Після смерті в 1723 р. Олексія Петровича Шереметєва село перейшло за розділом з його вдовою Ганною Яківною до молодшого брата .
У 1788 році Убори перебували у володінні Петра, Олександра і Бориса Володимировичів Шереметєвих.
За документами 1800 року Убори з присілком Дубці належали графу , надвірному раднику Миколі Володимировичу Шереметєву і дівиці Наталії Володимирівні Шереметєвій (пом. 29.12.1824). У селі Спас-Убори Аксіньїнської волості Звенигородського повіту 1-го стану мешкали 122 жителі, була церква, дерев'яний двоповерховий панський будинок зі службами і великим садом. Панський будинок збудував Ф. Г. Орлов.
У 1852 Убори належали генеральші Софії Сергіївні Бібіковій і Варварі Петрівні Шереметєвій. У селі було 22 двори, де проживали 8 чоловіків та 89 жінок. 1890 року на селі була садиба , налічувалося 351 житель, була земська однокласна школа.
За переписом 1926 року в селі було 56 селянських господарств, школа першого ступеня, молочне товариство і сільгоспкооператив.
У 1989 році в Уборах 73 приватні господарства і 161 постійний житель. За переписом 2013 року в Уборах постійно проживає 195 осіб.
Спаська церква
Церква в ім'я Спаса Нерукотворного Образу є головною пам'яткою села. Спочатку, в 1673 році, за наказом боярина Петра Васильовича Шереметєва, званого в актах Шереметєвим-Меншим, побудували дерев'яний храм, за яким село стало називатися Спаським. Але назва не прижилася, частіше його позначали як Спас-Убори. Цар Олексій Михайлович, благоволивши до Шереметєва, надіслав у новий храм книги «Тріодь пісну» і «Пентикостарій, чи служба на П'ятидесятницю».
Пізніше П. В. Шереметєв вирішив збудувати кам'яну церкву, і доручив це архітектору-кріпаку М. Ю. Татищева з помічниками, який неподалік зводив надбрамну церкву в Новоєрусалимському монастирі.
Але Бухвостов, зайнятий у той час зведенням в Рязані, а також спорудженням стін і веж Новоєрусалимського монастиря, не зміг закінчити будівництво в строк (1695), і Шереметєв звернувся з скаргою на нього до Приказу кам'яних справ з вимогою виплатити недотримку. Необхідної суми в Бухвостова не виявилося, і тоді за рішенням Приказу зодчий був заарештований і поміщений під варту, а також засуджений до биття батогом «нещадно и каменное дѣло додѣлать».
Будівництво церкви закінчили вже після смерті боярина ― наприкінці 1697 року. Ще три роки завершували внутрішнє оздоблення церкви: різьблений іконостас, ікони. 25-метровий прикрашений позолотою іконостас храму був різьблений, мав 9 ярусів ікон. 17 вересня 1700 року був виданий антимінс на освячення храму.
Під час Вітчизняної війни 1812 року через Убори проходила французька армія, французи храм розорили і до 1836 року церква стояла пусткою.
Збереглося прохання (1849) про дозвіл ремонту храму, заміну віконних рам і оновлення ікон. Храм надалі діяв до кінця 1930-х рр. Після іконостас був розпиляний і спалений, дзвони віддані на переплавку. Повернуто церкві влітку 1995 р. Реставрацією храму займалися церковні архітектори М. О. Пустовалов та .
Спаська церква в Уборах належить до , а точніше до , з характерним для нього білим декором. Цей храм має компонування типу «під дзвони»: його дзвіниця розташована над молитовним приміщенням. У ньому поєднуються традиції російського білокам'яного зодчества і нововведення західноєвропейської архітектури. Для подібних храмів зазвичай характерні декоративність і яскравість, колірна гама — контрастність у поєднанні червоних стін і білих різьблених деталей. У наришкінському бароко широко застосовувалися елементи ордеру (декоративні фронтони, пілястри, арки). Фасад церкви прикрашений білими кам'яними лиштвами і крученими колонами з капітелями. Чотириярусний обсяг покоїться на високому стилобаті. На четверик нижнього ярусу з півкружалами приділів і (вівтаря) спираються три чимраз менші за розміром восьмерики. Верхній восьмерик-барабан увінчаний синьою банею, всипаною білими зірками. З колишнього убрання церкви залишився лише свічник, який стояв біля ікони апостолів Петра і Павла.
Коментарі
- Тетяна Афанасіївна Матюшкіна (?-1716) припадала двоюрідною племінницею цареві Олексію Михайловичу (за Стрешнєвими).
- Поблизу Убор колись виник присілок Дубецький Брід («лугъ на Дубцѣ»), що згадується під 1526 роком. В «Економічних нотатках» кінця XVIII століття, Дубці, як і Убори, приналежали Федору Григоровичу Орлову, надвірному раднику Миколі Володимировичу Шереметєву і його сестрі Наталії, а за даними 1852 року вони були в спільному володінні генеральші Софії Сергіївни Бібікової і колезької асесорші Варвари Петрівни Шереметєвої. Згодом Дубці практично злилися з Уборами.
В Уборах-Дубцях (так звана 9-а держдача) проживали М. С. Хрущов, голова Радміну СРСР М. І. Рижков, у 1991—1999 — Б. М. Єльцин.
З 2008 року це дача прем'єр-міністра РФ Д. А. Медведєва.
Примітки
- Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 275. (рос.)
- Одинцовская земля. Энциклопедия российских деревень. ― М., 1994. — С. 419—423.
- Греч А. Н. Венок усадьбам. ― М., 1994. С. 15-16.
- Сперанский М. Очерки по истории Приказа каменных дел Московского государства. ― М., 1930
Література
- Заповедная звенигородская земля. — 4-е изд., перераб. и доп. — М. : , 1989. — 148, [30] с. — . (рос.)
- Воронин Н. Н. Очерки по истории русского зодчества XVI—XVII вв. ― Л., 1934.
- По берегам Истры и её притоков. — М. : Искусство, 1974. — С. 113—117. — (Дороги к прекрасному) — 75000 прим.
- Населенные местности Московской губернии. С алфавитным указателем и картою Московской губернии. ― М., 1913. (рос.)
- Памятники архитектуры Московской области. Каталог. В 2-х тт. т. II. С. 95. ― М., 1975. (рос.)
- Флора и растительность старых парков Подмосковья / . — М. : Наука, 1992. — С. 138. — . (рос.)
- Справочная книжка Московской губернии. — М., 1890. (рос.)
- Подмосковные усадьбы сегодня: Путеводитель. — М., 2000. — С. 116. (рос.)
- Подмосковные усадьбы сегодня: Путеводитель с картой-схемой / Фонд «Русская усадьба». — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Пальмир, 2002. — 172, [96] с. — . (рос.)
- , , Уборы / Совет по изуч. и охране культ. и природ. наследия при Президиуме РАН. — М. : Биоинформсервис, 1999. — 32 с. — (Природное и культурное наследие Москвы) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ubo ri ros Ubory selo v Odincovskomu rajoni Moskovskoyi oblasti Rosiyi Ubori Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Kod ZKATU 46241861011 Kod ZKTMO 46641461166 Osnovni dani Poshtovij indeks 143030 Geografichni koordinati 55 43 47 pn sh 37 06 09 sh d 55 72972222224999683 pn sh 37 102500000027774263 sh d 55 72972222224999683 37 102500000027774263 Koordinati 55 43 47 pn sh 37 06 09 sh d 55 72972222224999683 pn sh 37 102500000027774263 sh d 55 72972222224999683 37 102500000027774263 Mapa Ubori Ubori u Vikishovishi Selo Ubori Odincovskogo rajonu roztashovane v 17 km Illinskogo shose na zahid vid Moskvi na livomu berezi Moskvi riki pri vpadinni v neyi malenkoyi richki Uborka znahoditsya na starovinnij dorozi z Moskvi v Zvenigorodskij Savino Storozhevskij monastir Vhodit do skladu Selo nalichuye blizko 100 dvoriv Zi shodu do nogo primikaye prisilok NazvaNazvu sela pov yazuyut zi slovom bor bir sosnovij lis lis vzagali U slov yanskih dialektah zasvidcheni j slova z prefiksom u yaki mozhut mati rizni znachennya vid gaj do visochina Ce cilkom uzgodzhuyetsya z geografichnim polozhennyam sela roztashovanogo na visokomu berezi Moskvi riki Davnishu nazvu lug Izboresk porivnyuyut z nazvoyu forteci Izborsk poblizu Pskova mozhlivo ci toponimi pov yazani zi slov yanskim im yam Izbor hocha u shidnoslov yanskomu imenoslovi vono nevidome IstoriyaU roz yizhdzhij gramoti 1504 roku zgaduyetsya v tuteshnih miscyah lug Izboresk u votchinnomu volodinni Yakova Dmitrovicha Ovcina Ci miscya mabut nalezhali jogo predkam she na pochatku XV stolittya U pershij chverti XVI stolittya zemli stayut votchinoyu zvenigorodskogo knyazya Yuriya Ivanovicha tut vinikaye selyanske poselennya Selo Ubori votchina zvenigorodskih udilnih knyaziv poki z XVII stolittya ne pochinaye prinalezhati grafam Sheremetyevim Pid 1610 rokom u valovomu opisi 1627 selo zgaduyetsya yak votchina stolnika yake distalosya jomu yak pridane vid teshi Stefanidi Viluzginoyi vdovi prikaznogo U 1627 roci v Uborah buli 2 selyanski i 2 bobilski dvori 4 dvori selyan vtikachiv Za perepisom 1678 v Uborah 3 dvori boyarskih 8 dvoriv lyudskih 38 boyarskoyi chelyadi 12 dvoriv selyanskih i 3 bobilskih dvori Vsogo 38 dush cholovichoyi stati Pislya konchini boyarina 1697 roku selo perejshlo jogo vdovi Tetyani Afanasiyivni i dvom jogo sinam Oleksiyu ta Ivanu 1705 roku tut vzhe buv dvir votchinnika z prikazhchikom skotnij i ptashinij dvori Pislya smerti v 1723 r Oleksiya Petrovicha Sheremetyeva selo perejshlo za rozdilom z jogo vdovoyu Gannoyu Yakivnoyu do molodshogo brata U 1788 roci Ubori perebuvali u volodinni Petra Oleksandra i Borisa Volodimirovichiv Sheremetyevih Za dokumentami 1800 roku Ubori z prisilkom Dubci nalezhali grafu nadvirnomu radniku Mikoli Volodimirovichu Sheremetyevu i divici Nataliyi Volodimirivni Sheremetyevij pom 29 12 1824 U seli Spas Ubori Aksinyinskoyi volosti Zvenigorodskogo povitu 1 go stanu meshkali 122 zhiteli bula cerkva derev yanij dvopoverhovij panskij budinok zi sluzhbami i velikim sadom Panskij budinok zbuduvav F G Orlov U 1852 Ubori nalezhali generalshi Sofiyi Sergiyivni Bibikovij i Varvari Petrivni Sheremetyevij U seli bulo 22 dvori de prozhivali 8 cholovikiv ta 89 zhinok 1890 roku na seli bula sadiba nalichuvalosya 351 zhitel bula zemska odnoklasna shkola Za perepisom 1926 roku v seli bulo 56 selyanskih gospodarstv shkola pershogo stupenya molochne tovaristvo i silgospkooperativ U 1989 roci v Uborah 73 privatni gospodarstva i 161 postijnij zhitel Za perepisom 2013 roku v Uborah postijno prozhivaye 195 osib Spaska cerkvaSpaska cerkva v Uborah Cerkva v im ya Spasa Nerukotvornogo Obrazu ye golovnoyu pam yatkoyu sela Spochatku v 1673 roci za nakazom boyarina Petra Vasilovicha Sheremetyeva zvanogo v aktah Sheremetyevim Menshim pobuduvali derev yanij hram za yakim selo stalo nazivatisya Spaskim Ale nazva ne prizhilasya chastishe jogo poznachali yak Spas Ubori Car Oleksij Mihajlovich blagovolivshi do Sheremetyeva nadislav u novij hram knigi Triod pisnu i Pentikostarij chi sluzhba na P yatidesyatnicyu Piznishe P V Sheremetyev virishiv zbuduvati kam yanu cerkvu i doruchiv ce arhitektoru kripaku M Yu Tatisheva z pomichnikami yakij nepodalik zvodiv nadbramnu cerkvu v Novoyerusalimskomu monastiri Ale Buhvostov zajnyatij u toj chas zvedennyam v Ryazani a takozh sporudzhennyam stin i vezh Novoyerusalimskogo monastirya ne zmig zakinchiti budivnictvo v strok 1695 i Sheremetyev zvernuvsya z skargoyu na nogo do Prikazu kam yanih sprav z vimogoyu viplatiti nedotrimku Neobhidnoyi sumi v Buhvostova ne viyavilosya i todi za rishennyam Prikazu zodchij buv zaareshtovanij i pomishenij pid vartu a takozh zasudzhenij do bittya batogom neshadno i kamennoe dѣlo dodѣlat Budivnictvo cerkvi zakinchili vzhe pislya smerti boyarina naprikinci 1697 roku She tri roki zavershuvali vnutrishnye ozdoblennya cerkvi rizblenij ikonostas ikoni 25 metrovij prikrashenij pozolotoyu ikonostas hramu buv rizblenij mav 9 yarusiv ikon 17 veresnya 1700 roku buv vidanij antimins na osvyachennya hramu Pid chas Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku cherez Ubori prohodila francuzka armiya francuzi hram rozorili i do 1836 roku cerkva stoyala pustkoyu Zbereglosya prohannya 1849 pro dozvil remontu hramu zaminu vikonnih ram i onovlennya ikon Hram nadali diyav do kincya 1930 h rr Pislya ikonostas buv rozpilyanij i spalenij dzvoni viddani na pereplavku Povernuto cerkvi vlitku 1995 r Restavraciyeyu hramu zajmalisya cerkovni arhitektori M O Pustovalov ta Spaska cerkva v Uborah nalezhit do a tochnishe do z harakternim dlya nogo bilim dekorom Cej hram maye komponuvannya tipu pid dzvoni jogo dzvinicya roztashovana nad molitovnim primishennyam U nomu poyednuyutsya tradiciyi rosijskogo bilokam yanogo zodchestva i novovvedennya zahidnoyevropejskoyi arhitekturi Dlya podibnih hramiv zazvichaj harakterni dekorativnist i yaskravist kolirna gama kontrastnist u poyednanni chervonih stin i bilih rizblenih detalej U narishkinskomu baroko shiroko zastosovuvalisya elementi orderu dekorativni frontoni pilyastri arki Fasad cerkvi prikrashenij bilimi kam yanimi lishtvami i kruchenimi kolonami z kapitelyami Chotiriyarusnij obsyag pokoyitsya na visokomu stilobati Na chetverik nizhnogo yarusu z pivkruzhalami pridiliv i vivtarya spirayutsya tri chimraz menshi za rozmirom vosmeriki Verhnij vosmerik baraban uvinchanij sinoyu baneyu vsipanoyu bilimi zirkami Z kolishnogo ubrannya cerkvi zalishivsya lishe svichnik yakij stoyav bilya ikoni apostoliv Petra i Pavla KomentariTetyana Afanasiyivna Matyushkina 1716 pripadala dvoyuridnoyu pleminniceyu carevi Oleksiyu Mihajlovichu za Streshnyevimi Poblizu Ubor kolis vinik prisilok Dubeckij Brid lug na Dubcѣ sho zgaduyetsya pid 1526 rokom V Ekonomichnih notatkah kincya XVIII stolittya Dubci yak i Ubori prinalezhali Fedoru Grigorovichu Orlovu nadvirnomu radniku Mikoli Volodimirovichu Sheremetyevu i jogo sestri Nataliyi a za danimi 1852 roku voni buli v spilnomu volodinni generalshi Sofiyi Sergiyivni Bibikovoyi i kolezkoyi asesorshi Varvari Petrivni Sheremetyevoyi Zgodom Dubci praktichno zlilisya z Uborami V Uborah Dubcyah tak zvana 9 a derzhdacha prozhivali M S Hrushov golova Radminu SRSR M I Rizhkov u 1991 1999 B M Yelcin Z 2008 roku ce dacha prem yer ministra RF D A Medvedyeva PrimitkiE M Pospelov Toponimicheskij slovar Moskovskoj oblasti M Infomacionno izdatelskij dom Profizdat 2000 S 275 ros Odincovskaya zemlya Enciklopediya rossijskih dereven M 1994 S 419 423 Grech A N Venok usadbam M 1994 S 15 16 Speranskij M Ocherki po istorii Prikaza kamennyh del Moskovskogo gosudarstva M 1930LiteraturaZapovednaya zvenigorodskaya zemlya 4 e izd pererab i dop M 1989 148 30 s ISBN 5 239 00992 9 ros Voronin N N Ocherki po istorii russkogo zodchestva XVI XVII vv L 1934 Po beregam Istry i eyo pritokov M Iskusstvo 1974 S 113 117 Dorogi k prekrasnomu 75000 prim Naselennye mestnosti Moskovskoj gubernii S alfavitnym ukazatelem i kartoyu Moskovskoj gubernii M 1913 ros Pamyatniki arhitektury Moskovskoj oblasti Katalog V 2 h tt t II S 95 M 1975 ros Flora i rastitelnost staryh parkov Podmoskovya M Nauka 1992 S 138 ISBN 5 02 004120 3 ros Spravochnaya knizhka Moskovskoj gubernii M 1890 ros Podmoskovnye usadby segodnya Putevoditel M 2000 S 116 ros Podmoskovnye usadby segodnya Putevoditel s kartoj shemoj Fond Russkaya usadba 2 e izd ispr i dop M Palmir 2002 172 96 s ISBN 5 93811 003 3 ros Ubory Sovet po izuch i ohrane kult i prirod naslediya pri Prezidiume RAN M Bioinformservis 1999 32 s Prirodnoe i kulturnoe nasledie Moskvy ros