Тюрингія (нім. Freistaat Thüringen) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в центральній частині країни. Столиця — місто Ерфурт. Сусідами землі є Нижня Саксонія, Саксонія-Ангальт, Саксонія, Баварія і Гессен. Утворена 3 жовтня 1990 року. Площа — 16.172,50 км². Населення — 2 108 863 ос. (на 31 грудня 2021). На теренах землі розмовляють німецькою. Ліві, СДПН і (Зелені) очолюють земельний уряд. Голова уряду — (Ліві). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 27 жовтня 2019 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (21 депутат), Ліві (29), СДПН (8), ВДП (5), (Зелені) (5), АдН (22). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 61,91 млрд € (2017). Борг землі становить 14,825 млрд € (30 вересня 2019). Рівень безробіття — 4,9 % (листопад 2019). Міжнародний код — DE-TH.
Тюрингія | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Німеччина | ||||
Столиця | Ерфурт | ||||
Площа | 16.172,50 км² | ||||
Населення | 2 108 863 ос. (на 31 грудня 2021) | ||||
Густота | 130 осіб/км² | ||||
Утворена | 3 жовтня 1990 | ||||
ВВП | 61,91 млрд € (2017) | ||||
Борг | 14,825 млрд € (30 вересня 2019) | ||||
Голова | (Ліві) | ||||
Уряд | Ліві, СДПН і (Зелені) | ||||
Ландтаг | ХДС (21 депутат), Ліві (29), СДПН (8), ВДП (5), (Зелені) (5), АдН (22) | ||||
Останні вибори | 27 жовтня 2019 | ||||
Наступні вибори | 2024 | ||||
Голосів у Бундесраті | 4 | ||||
ISO | DE-TH | ||||
Сайт | www.thueringen.de |
Назва
Географія
Земля відома як «Зелене серце Німеччини». Столиця — Ерфурт. Разом з Саксонією є однією із найбільш економічно розвинених земель на сході Німеччині. З гірським масивом Кіфхаузен пов'язані пам'ятники історичним особистостям: Фрідриху Барбароссі, Томасу Мюнцеру та Вільгельму Першому. Клімат відрізняється більшою континентальністю й сухістю, ніж у сусідніх землях, літо сухіше й спекотніше, а зима дещо холодніша. Це укупі з наявністю потужних масивів кальцієвмісних порід (здебільшого гіпсів) сприяє поширенню тут не лише лісових, а й степових рослинних угруповань, де зростають ковила, миколайчики, кермек, різні айстрові, бобові, шавлія й інше різнотрав'я та представлена багата фауна комах і павуків.
Історія
Назва землі Тюрингія походить від назви однойменного племені тюрингів, що мешкали в цьому районі з V століття. У 531 році франки розгромили королівство тюрингів і розділили його землі між собою і саксами. Остаточно приєднали у 534 році. 632 року франкським королем Дагобертом I утворено герцогство Тюрингії, першим очільником якого став Радульф.
Тюрингія як окрема область входила до складу Франкського, а потім Східно-Франкського (Німецького) королівств. У 1130 Тюрингія стала окремим ландграфством у складі Німеччини на чолі з династією (1130–1247). У 1247–1264 роках. Тюрингія перейшла до маркграфів Майсена з роду Веттінів, які носили титул ландграфів Тюринзьких. Пізніше Веттіни стали курфюрстами Саксонськими і поділились на Альбертинську та Ернестинську гілки. Альбертинська лінія зберегла за собою титул курфюрстів (з 1547), а Ернестинській лінії залишились землі південної Тюрингії з головним містом Веймар. З XVI-XVII ст. герцогство поступово дробилося на менші герцогства Ернест-Веттінів з центрами в Готі, Кобурзі, Айзенаху, Альтенбурзі тощо. У 1815 до складу Німецького Союзу ввійшло 5 герцогств Веттінів у Тюрингії, Саксен-Ваймар, Саксен-Альтенбург, Саксен-Гільдбург-Гаузен, Саксен-Кобург-Гота і Саксен-Майнінген. Крім того, на території тієї ж Тюрингії існували інші дрібні держави — Шварцбург-Рудольштадт, Шварцбург-Зондергаузен, Ройс молодшої лінії, Ройс старшої лінії. Усі ці дрібні тюринзькі держави увійшли як окремі монархії у створену 1871 р. об'єднану Німецьку імперію. Після листопадової революції 1918 року в Німеччині монархії в усіх тюринзьких державах були повалені і постало питання про об'єднання цих невеликих територій в єдину федеральну землю Веймарської республіки. 1 травня 1920 року у Німеччині створена земля Тюрингія. Її площа становила 11 763 км². Населення — 1,607 тис.осіб. Столиця — Веймар.
У результаті поразки Німеччини у Другій світовій війні Тюрингія відійшла в радянську зону окупації в 1945, а потім стала частиною НДР (1949–1990). У 1952 земля Тюрингія ліквідована і розділена на округи, але з приєднанням НДР до ФРН 3 жовтня 1990 земля Тюрингія відновлена як одна з 16 федеральних земель єдиної Німеччини.
Важливий середньовічний осередок видобутку міді (рудники Купферберг, Камсдорф, Ільменау).
Ландтаг
Розподіл місць у Тюринзькому ландтазі за результатами виборів 27 жовтня 2019 року. Уряд очолює коаліція Лівих, СДПН і (Зелених).
Розподіл 90 місць:
Промисловість
У Ерфурті розвинена електротехнічна промисловість. У місті Айзенах діє завод концерну «Опель». Центром виробництва іграшок є місто Зоннеберг. Ще у XVI сторіччі налагоджено виробництво мисливської зброї в місті Зуль. Далеко за межами країни відома порцеляна мануфактур «Oscar Schlegelmilch» з Лангевізена та з Ільменау.
Освіта
З 1389 року існує Ерфуртський університет, у місті Ільменау розташований Технічний університет, у Єні — університет Фрідріха Шиллера, у Веймарі — Вища школа музики.
Примітки
- Bevölkerung der Gemeinden vom Thüringer Landesamt für Statistik (нім.)
- (PDF). www.statistik-nord.de. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2021. Процитовано 19 червня 2018.
- . www.destatis.de. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
Джерела
- Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010.
Посилання
- Тюрінґія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Thuringia |
- Географічні дані про Тюрингія // OpenStreetMap
- http://www.thueringen.de/ [ 13 січня 2012 у Wayback Machine.]
Нижня Саксонія | Саксонія-Ангальт | |
Гессен | Саксонія | |
Баварія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyuringiya nim Freistaat Thuringen zemlya Federativnoyi Respubliki Nimechchina Roztashovana v centralnij chastini krayini Stolicya misto Erfurt Susidami zemli ye Nizhnya Saksoniya Saksoniya Angalt Saksoniya Bavariya i Gessen Utvorena 3 zhovtnya 1990 roku Plosha 16 172 50 km Naselennya 2 108 863 os na 31 grudnya 2021 Na terenah zemli rozmovlyayut nimeckoyu Livi SDPN i Zeleni ocholyuyut zemelnij uryad Golova uryadu Livi Za rezultami viboriv do landtagu sho vidbulisya 27 zhovtnya 2019 roku v nomu predstavleni taki partiyi HDS 21 deputat Livi 29 SDPN 8 VDP 5 Zeleni 5 AdN 22 Maye 4 deputativ u Bundesrati verhnij palati parlamentu Nimechchini Valovij vnutrishnij produkt zemli skladaye 61 91 mlrd 2017 Borg zemli stanovit 14 825 mlrd 30 veresnya 2019 Riven bezrobittya 4 9 listopad 2019 Mizhnarodnij kod DE TH Tyuringiya Karte Krayina Nimechchina Stolicya Erfurt Plosha 16 172 50 km Naselennya 2 108 863 os na 31 grudnya 2021 Gustota 130 osib km Utvorena 3 zhovtnya 1990 VVP 61 91 mlrd 2017 Borg 14 825 mlrd 30 veresnya 2019 Golova Livi Uryad Livi SDPN i Zeleni Landtag HDS 21 deputat Livi 29 SDPN 8 VDP 5 Zeleni 5 AdN 22 Ostanni vibori 27 zhovtnya 2019 Nastupni vibori 2024 Golosiv u Bundesrati 4 ISO DE TH Sajt www thueringen deNazvaTyuringiya nim Thuringen lat Thuringia najposhirenisha nazva zemli Vilna derzhava Tyuringiya nim Freistaat Thuringen oficijna nazva zemli Turingiya nim Turyngia GeografiyaZemlya vidoma yak Zelene serce Nimechchini Stolicya Erfurt Razom z Saksoniyeyu ye odniyeyu iz najbilsh ekonomichno rozvinenih zemel na shodi Nimechchini Z girskim masivom Kifhauzen pov yazani pam yatniki istorichnim osobistostyam Fridrihu Barbarossi Tomasu Myunceru ta Vilgelmu Pershomu Klimat vidriznyayetsya bilshoyu kontinentalnistyu j suhistyu nizh u susidnih zemlyah lito suhishe j spekotnishe a zima desho holodnisha Ce ukupi z nayavnistyu potuzhnih masiviv kalciyevmisnih porid zdebilshogo gipsiv spriyaye poshirennyu tut ne lishe lisovih a j stepovih roslinnih ugrupovan de zrostayut kovila mikolajchiki kermek rizni ajstrovi bobovi shavliya j inshe riznotrav ya ta predstavlena bagata fauna komah i pavukiv IstoriyaMapa Tyuringiyi 1712 Nazva zemli Tyuringiya pohodit vid nazvi odnojmennogo plemeni tyuringiv sho meshkali v comu rajoni z V stolittya U 531 roci franki rozgromili korolivstvo tyuringiv i rozdilili jogo zemli mizh soboyu i saksami Ostatochno priyednali u 534 roci 632 roku frankskim korolem Dagobertom I utvoreno gercogstvo Tyuringiyi pershim ochilnikom yakogo stav Radulf Tyuringiya yak okrema oblast vhodila do skladu Frankskogo a potim Shidno Frankskogo Nimeckogo korolivstv U 1130 Tyuringiya stala okremim landgrafstvom u skladi Nimechchini na choli z dinastiyeyu 1130 1247 U 1247 1264 rokah Tyuringiya perejshla do markgrafiv Majsena z rodu Vettiniv yaki nosili titul landgrafiv Tyurinzkih Piznishe Vettini stali kurfyurstami Saksonskimi i podililis na Albertinsku ta Ernestinsku gilki Albertinska liniya zberegla za soboyu titul kurfyurstiv z 1547 a Ernestinskij liniyi zalishilis zemli pivdennoyi Tyuringiyi z golovnim mistom Vejmar Z XVI XVII st gercogstvo postupovo drobilosya na menshi gercogstva Ernest Vettiniv z centrami v Goti Koburzi Ajzenahu Altenburzi tosho U 1815 do skladu Nimeckogo Soyuzu vvijshlo 5 gercogstv Vettiniv u Tyuringiyi Saksen Vajmar Saksen Altenburg Saksen Gildburg Gauzen Saksen Koburg Gota i Saksen Majningen Krim togo na teritoriyi tiyeyi zh Tyuringiyi isnuvali inshi dribni derzhavi Shvarcburg Rudolshtadt Shvarcburg Zondergauzen Rojs molodshoyi liniyi Rojs starshoyi liniyi Usi ci dribni tyurinzki derzhavi uvijshli yak okremi monarhiyi u stvorenu 1871 r ob yednanu Nimecku imperiyu Pislya listopadovoyi revolyuciyi 1918 roku v Nimechchini monarhiyi v usih tyurinzkih derzhavah buli povaleni i postalo pitannya pro ob yednannya cih nevelikih teritorij v yedinu federalnu zemlyu Vejmarskoyi respubliki 1 travnya 1920 roku u Nimechchini stvorena zemlya Tyuringiya Yiyi plosha stanovila 11 763 km Naselennya 1 607 tis osib Stolicya Vejmar U rezultati porazki Nimechchini u Drugij svitovij vijni Tyuringiya vidijshla v radyansku zonu okupaciyi v 1945 a potim stala chastinoyu NDR 1949 1990 U 1952 zemlya Tyuringiya likvidovana i rozdilena na okrugi ale z priyednannyam NDR do FRN 3 zhovtnya 1990 zemlya Tyuringiya vidnovlena yak odna z 16 federalnih zemel yedinoyi Nimechchini Vazhlivij serednovichnij oseredok vidobutku midi rudniki Kupferberg Kamsdorf Ilmenau Landtag golova zemelnogo uryadu z 2019 roku Rozpodil misc u Tyurinzkomu landtazi za rezultatami viboriv 27 zhovtnya 2019 roku Uryad ocholyuye koaliciya Livih SDPN i Zelenih 29 8 5 5 21 22 29 8 5 5 21 22 Rozpodil 90 misc Livi 29 Social demokratichna partiya Nimechchini SDPN 8 Soyuz 90 Zeleni Zeleni 5 Vilna demokratichna partiya VDP 5 Hristiyansko demokratichnij soyuz HDS 21 Alternativa dlya Nimechchini ADN 22PromislovistU Erfurti rozvinena elektrotehnichna promislovist U misti Ajzenah diye zavod koncernu Opel Centrom virobnictva igrashok ye misto Zonneberg She u XVI storichchi nalagodzheno virobnictvo mislivskoyi zbroyi v misti Zul Daleko za mezhami krayini vidoma porcelyana manufaktur Oscar Schlegelmilch z Langevizena ta z Ilmenau OsvitaZ 1389 roku isnuye Erfurtskij universitet u misti Ilmenau roztashovanij Tehnichnij universitet u Yeni universitet Fridriha Shillera u Vejmari Visha shkola muziki PrimitkiBevolkerung der Gemeinden vom Thuringer Landesamt fur Statistik nim PDF www statistik nord de Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2021 Procitovano 19 chervnya 2018 www destatis de Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 6 travnya 2020 Arbeitslosenquoten im November 2019 Lander und Kreise statistik arbeitsagentur de Statistik der Bundesagentur fur Arbeit Procitovano 2 grudnya 2019 DzherelaFakti pro Nimechchinu red Zhanet Shayan Sabine Gile per Volodimir Shelest Frankfurt na Majni Zociyetets Ferlag 2010 ISBN 978 3 7973 1211 2PosilannyaTyuringiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Thuringia Geografichni dani pro Tyuringiya OpenStreetMap http www thueringen de 13 sichnya 2012 u Wayback Machine Nizhnya Saksoniya Saksoniya Angalt Gessen Saksoniya Bavariya