Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тьма найбільша адміністративно територіальна одиниця Золотої Орди на руських землях Вся територія була поділена на три т

Тьма (адміністративна одиниця)

Тьма (адміністративна одиниця)

Тьма - найбільша адміністративно-територіальна одиниця Золотої Орди на руських землях. Вся територія була поділена на три "тьми".

Тьма — давньоруська назва військового з’єднання кількістю 10 тис. воїнів, а також адміністративно-територіальної одиниці у складі Золотої Орди.

Слово «тьма» у значенні «десять тисяч, незліченна множина» щодо кількості людей засвідчене в давньоруських писемних пам’ятках від 11 ст. (Ізборник 1073, Іпатіївський літопис під 6668/1160). Термін вважають калькою з тюркського thmen, адже десяткова організація війська з найбільшою одиницею в 10 тис. була традиційною у степових імперіях; її існування в імперії гунів/сюнну засвідчив китайський історик Сима Цянь, хоч у додержавних спільнот Східної Європи — печенігів та половців — вона не засвідчена.

Значення військової та адміністративно-територіальної одиниці термін «тьма» набув завдяки запровадженому в Монгольській імперії десятковому адміністративно-територіальному поділу, що був поширений на територію Русі. Перша згадка про це зустрічається в Лаврентіївському літописі під 6759/1257. У початковий період Золотої Орди Т. означала найбільшу адміністративно-територіальну одиницю, яка номінально утримувала військо чисельністю 10 тис. воїнів. Правителі тем називалися тумен-беками, а давньоруською — темниками. Т. мала високий ступінь адміністративної, воєнної та фіскальної автономії, що давало підстави арабським сучасникам називати правителя Т. еміром (самостійний, але не суверенний правитель) та наїбом (губернатор, буквально «намісник володаря»).

Під кінець існування Золотої Орди у складі улусів було засвідчене виділення менших адміністративно-територіально-фіскальних одиниць, які теж називалися «тьмами». Назва однієї з них, включаючи власне ім’я — «Сараєва сина Яголдая тьма» (див. Яголдай Сарайович), змушує вбачати в ній персональне пожалування, що логічно з огляду на фінансову автономію Т. Назви інших були утворені за назвами міст, що за тогочасними степовими уявленнями «в кожного міста є округа/волость» могло означати більш-менш усталену округу/волость, яка називалася «іль» і звичайно отримувала назву міста, котре було її економічним та, як правило, адміністративним центром.
Таким було значення терміна «іль» («зібравши виходи з підлеглих мені ілів») у ярлику золотоординського хана Тохтамиша польському королю Владиславу II Ягайлу від 19 травня 1393 / 8 реджеба 795 гіджри, що був першим відомим прецедентом поступки золотоординських та кримських ханів фактично вже втраченими територіями польським, литовським та московським правителям (див. Ярлики ханські на українські землі). Практика відкупу податків з певних територій, відома в Золотій Орді з кінця 13 ст. у зв’язку з баскаком Ахматом, який контролював податки Курського князівства, дає підстави вбачати у пізньому терміні «тьма» сталі адміністративно-фіскальні округи під управлінням баскаків та даруг.
На користь цього свідчить посилання на Курську Т. в перекладах відступних кримських ярликів.
До правобережжя Дніпра ярлики відносили тьми Київську, Володимирську, Великого Луцька, Смоленську, Подільську, Кам’янецьку, Брацлавську і Сокальську, а до лівобережжя — Чернігівську та Яголдая Сарайовича. З перекладу ярлика кримського хана Сагіба Ґерея I королю польському і великому князю литовському Сигізмунду I Старому (1540) можна зрозуміти, що у складі Луцької, Подільської та Сокальської тем було кілька менших округ-тем.

Слід зважати, однак, що в сенсі округи/волості термін «тьма» відомий лише з ярлика кримського хана Менглі Ґерея I (1 липня 1507/ 21 сафара 913 гіджри), коли Золотої Орди вже не існувало, тоді як раніші аналогічні акти цей термін не вживають. Лише свідчення з інших улусів Монгольської імперії (за Ібн Арабшагом у провінції (вілаєті) Самарканд наприкінці 14 ст. існувало сім Т.) дають підстави не виключати цю практику для Золотої Орди.


image Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tma najbilsha administrativno teritorialna odinicya Zolotoyi Ordi na ruskih zemlyah Vsya teritoriya bula podilena na tri tmi Tma davnoruska nazva vijskovogo z yednannya kilkistyu 10 tis voyiniv a takozh administrativno teritorialnoyi odinici u skladi Zolotoyi Ordi Slovo tma u znachenni desyat tisyach nezlichenna mnozhina shodo kilkosti lyudej zasvidchene v davnoruskih pisemnih pam yatkah vid 11 st Izbornik 1073 Ipatiyivskij litopis pid 6668 1160 Termin vvazhayut kalkoyu z tyurkskogo thmen adzhe desyatkova organizaciya vijska z najbilshoyu odiniceyu v 10 tis bula tradicijnoyu u stepovih imperiyah yiyi isnuvannya v imperiyi guniv syunnu zasvidchiv kitajskij istorik Sima Cyan hoch u doderzhavnih spilnot Shidnoyi Yevropi pechenigiv ta polovciv vona ne zasvidchena Znachennya vijskovoyi ta administrativno teritorialnoyi odinici termin tma nabuv zavdyaki zaprovadzhenomu v Mongolskij imperiyi desyatkovomu administrativno teritorialnomu podilu sho buv poshirenij na teritoriyu Rusi Persha zgadka pro ce zustrichayetsya v Lavrentiyivskomu litopisi pid 6759 1257 U pochatkovij period Zolotoyi Ordi T oznachala najbilshu administrativno teritorialnu odinicyu yaka nominalno utrimuvala vijsko chiselnistyu 10 tis voyiniv Praviteli tem nazivalisya tumen bekami a davnoruskoyu temnikami T mala visokij stupin administrativnoyi voyennoyi ta fiskalnoyi avtonomiyi sho davalo pidstavi arabskim suchasnikam nazivati pravitelya T emirom samostijnij ale ne suverennij pravitel ta nayibom gubernator bukvalno namisnik volodarya Pid kinec isnuvannya Zolotoyi Ordi u skladi ulusiv bulo zasvidchene vidilennya menshih administrativno teritorialno fiskalnih odinic yaki tezh nazivalisya tmami Nazva odniyeyi z nih vklyuchayuchi vlasne im ya Sarayeva sina Yagoldaya tma div Yagoldaj Sarajovich zmushuye vbachati v nij personalne pozhaluvannya sho logichno z oglyadu na finansovu avtonomiyu T Nazvi inshih buli utvoreni za nazvami mist sho za togochasnimi stepovimi uyavlennyami v kozhnogo mista ye okruga volost moglo oznachati bilsh mensh ustalenu okrugu volost yaka nazivalasya il i zvichajno otrimuvala nazvu mista kotre bulo yiyi ekonomichnim ta yak pravilo administrativnim centrom Takim bulo znachennya termina il zibravshi vihodi z pidleglih meni iliv u yarliku zolotoordinskogo hana Tohtamisha polskomu korolyu Vladislavu II Yagajlu vid 19 travnya 1393 8 redzheba 795 gidzhri sho buv pershim vidomim precedentom postupki zolotoordinskih ta krimskih haniv faktichno vzhe vtrachenimi teritoriyami polskim litovskim ta moskovskim pravitelyam div Yarliki hanski na ukrayinski zemli Praktika vidkupu podatkiv z pevnih teritorij vidoma v Zolotij Ordi z kincya 13 st u zv yazku z baskakom Ahmatom yakij kontrolyuvav podatki Kurskogo knyazivstva daye pidstavi vbachati u piznomu termini tma stali administrativno fiskalni okrugi pid upravlinnyam baskakiv ta darug Na korist cogo svidchit posilannya na Kursku T v perekladah vidstupnih krimskih yarlikiv Do pravoberezhzhya Dnipra yarliki vidnosili tmi Kiyivsku Volodimirsku Velikogo Lucka Smolensku Podilsku Kam yanecku Braclavsku i Sokalsku a do livoberezhzhya Chernigivsku ta Yagoldaya Sarajovicha Z perekladu yarlika krimskogo hana Sagiba Gereya I korolyu polskomu i velikomu knyazyu litovskomu Sigizmundu I Staromu 1540 mozhna zrozumiti sho u skladi Luckoyi Podilskoyi ta Sokalskoyi tem bulo kilka menshih okrug tem Slid zvazhati odnak sho v sensi okrugi volosti termin tma vidomij lishe z yarlika krimskogo hana Mengli Gereya I 1 lipnya 1507 21 safara 913 gidzhri koli Zolotoyi Ordi vzhe ne isnuvalo todi yak ranishi analogichni akti cej termin ne vzhivayut Lishe svidchennya z inshih ulusiv Mongolskoyi imperiyi za Ibn Arabshagom u provinciyi vilayeti Samarkand naprikinci 14 st isnuvalo sim T dayut pidstavi ne viklyuchati cyu praktiku dlya Zolotoyi Ordi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Div takozhZolota OrdaPosilannyaGalenko O I Tma Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 190 ISBN 978 966 00 1359 9 Cherkas B Udar po Shodu Ukrayinskij tizhden

Дата публікації:
Топ