Турія́ — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Площа села — 696 га. Населення становить 1 121 осіб. Колишній центр Туріянської сільської ради.
село Турія | |
---|---|
Меморіал воїнів, загиблих в роки Другої Світової війни | |
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Новоукраїнський район |
Громада | Новомиргородська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA35060130450044560 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | до 1752 р. |
Населення | 1 121 |
Територія | 6,96 км² |
Поштовий індекс | 26011 |
Телефонний код | +380 5256 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°52′18″ пн. ш. 31°39′07″ сх. д. / 48.87167° пн. ш. 31.65194° сх. д.Координати: 48°52′18″ пн. ш. 31°39′07″ сх. д. / 48.87167° пн. ш. 31.65194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 165 м |
Водойми | р. Турія |
Відстань до центру громади/сільради | 8 км |
Найближча залізнична станція | Турія |
Відстань до залізничної станції | 1,5 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Турія | |
Турія | |
Мапа | |
Турія у Вікісховищі |
Географія
Турія розташована в північно-західній частині Новоукраїнського району в долині річки Турія, на якій в межах села існує ставок площею 89 га. В околицях села розташовані яри Майданників та Будьонного.
Село простягається вздовж річки на 8 км. Відстань до центру територіальної громади — 8 км. Відстань до залізничної станції Капітанівка — 10 км.
Північна околиця села є кордоном між Кіровоградською та Черкаською областями. На півночі Турія межує з селом Журавка, на півдні — з селом Листопадове.
Панорама Туріянського ставу з греблі з боку Базарівки |
Історія
Археологія
Біля села досліджені кілька курганів скіфської доби (VII—III ст. до н. е.) та могила кочівників XI—XIII століття. В межах Турії виявлено три поселення черняхівської культури (II—VI століття), на одному з яких розкопано дворище із трьох наземних споруд — житлового приміщення, комори та клуні, а також знайдено два скарби римських монет II століття.
XVIII століття
Турія вперше згадується в документах першої чверті XVIII століття. З околиць села постачались лісоматеріали для потреб Нової Сербії (з 1752 року) та Чорного гусарського полку (з 1764).
В 1781 році, після маркування кордону, в с. Турія був підписаний акт розмежування територій Російської імперії та Речі Посполитої. Кордон проходив від Дніпра по річках Тясмин, Ірклей, Велика Вись, Синюха. Акт підписали генерал-майор російської армії Михайло Потьомкін і генерал-майор польської армії Карл Мальцевський.
З XVIII століття Турія була родовим гніздом шляхетського роду Тобілевичів.
Турія, село на річці тієї ж назви, вище Листопадового, від Златополя в 6-ти кілометрах на північ. Турія — грецьке звучання. В найстародавніші часи греки часто давали схожі назви своїм поселенням. Поет Діонісій, прозваний мідним, який жив приблизно в часи XCIV Олімпіади, був головою афінського поселення у місті Турії. Але стародавні могили розкидані на полях Турії належать до скіфських часів. В одній з них, яку називають Розкопаною, готувалась селітра та порох в часи Коліївщини. Турія в половині XVIII століття була значним прикордонним містечком. У ній жив один із губернаторів великого маєтку князів Любомирських. Златопіль та Новомиргород в той час ще не мали теперішнього значення. Але відвернення мешканців від селянства, в яке вони були записані, по прийнятій польським урядом системі та вчинені після цього на ярмарках ради, спонукали князя Любомирського забрати у туріян міські права та знищити самі ярмарки за допомогою відомих жаків, які тоді набули такого розміру, що мешканці були змушені тікати та переховуватися в навколишніх лісах. |
.
Про розлогість Туріянського ключа можна уявити з купчої:
Туріянський ключ – [у складі] містечка Турії, [сіл] Миколаївки, Тишківки, Скопіївки, Капітанівки, Писарівки, Оситняжки, Оляниного, Надзьонового або Рейментарівки, Кам'януватки, Юзефівки, містечка Гуляйполя, Межигірки, Лип'янки, Нечаївки, Маслового з Нестерівкою, Кароліни, Листопадового з Краснянкою, Янополя, Рубаного Мосту, Щербатівки, Андріївки, Винополя, Витязівки, Веселого Кута, Гнатівки, Глиняної Балки, Ярославки, Антонівки, Коритиної Балки, Соболівки, Кавунівки, Товмача, Водяного, Михайлівки, Лебедина, Журавки і хутора Синявського. |
.
Турію того часу дуже добре змальовано в п'ятитомнику Міхала Грабовського:
Також невдовзі доїхали до Турії, лиш треба було бути попередженим, що то є село, щоб не сприйняти його радше за величезний фруктовий ліс. Посеред густих садів можна було додивитися заледве кілька хат. Кільканадцять років по тому новий порядок агрономії рекомендував витяти в пень цю не тільки прикрасу села, але суттєве багатство селянина, тому що ці фруктові гаї ускладнювали вигнання селян на панщину. Зігнані громади навколишніх сіл витяли їх протягом одного ранку, незважаючи на благання та плач власників, незважаючи що не раз треба було насильно відтягати господарів, які обіймали стовбури своїх найулюбленіших дерев, благаючих щоби помилували хоч одне з тих, під якими народилися вони та їх батьки. Тоді вони були ще не порубаними; спокійно стояли зеленими сусідами селянської хати, приваблюючи до себе своїм духмяним цвітом рої бджіл недавно виставлених з зимового стебника, а восени рясно даруючи фрукти із своєї щирої вдячності до людини, бо за жодне коло себе старання не були в боргу. Отож міркуючи не з числа побачених хат, навіть не по диму, що підіймався де-не-де над деревами (що свідчило про наявність вогню та хати у тому місці), а з часу витраченого на проїзд по тих вулицях, можна було переконатися яке це було чисельне поселення, і запевне могло збігти добрих півгодини від в’їзду в коловорот Турії, поки не стали біля палацу, де був головний уряд села та ключа і де мешкав сам губернатор. |
2 січня 1787 року Франц Ксаверій Любомирський обміняв смілянські маєтки і продав князю Потьомкіну. Вже на початку 1788 року Потьомкін з мешканців цих щойно придбаних маєтків сформував дві військові бригади — шполянську та златопільську, які під назвою «іноземних добровольців» разом з козаками, вірними Росії, під проводом Сидора Білого взяли участь у війні з Туреччиною.
У Златополі в 1791 році за кошти Анни Стааль, дружини Густава, управляючого туріянським ключем князя Потьомкіна, звели католицьку дерев'яну капличку.
XIX століття
У 1801 році господарем тутешніх земель стає генерал-майор Микола Висоцький — нащадок Потьомкіних по материнській лінії.
До 1843 року в Турії було дві приходські церкви: Вознесіння та Богородиці, обидві дерев'яні, побудовані на місці давніших: перша 1756, друга 1780 років. В 1843 році, при запровадженні штатів залишена приходською тільки лише Богородиці, а Вознесіння зроблена приписною, якою існує й дотепер, не маючи причту. Богородиці, через старість, розібрана в 1857 році, а на її місці в наступному заснована нова, ще не закінчена. Штатна церква належить до 4-го класу; землі має 78 десятин. |
Після смерті Висоцького Турія дістається Петру та Адріану Федоровичам Лопухіним; після поділу між ними маєтку зарахована до Златопільського ключа, який дістався першому з них.
У 1857 році Турію з Миколаївкою (так називається крайня частина Турії від містечка Златополя) купила у Петра Лопухіна Дарія Порфирівна з Красовських, княгиня Мещерська. |
1864 року в містечку Турія Лебединської волості Чигиринського повіту Київської губернії налічувалось:
Мешканців обох статей: християн — 2219, євреїв — 1372, серед них 12 купців 3-ї гільдії; у 1808 році мешканців було 1861 у 212-ти садибах, Є заводи: ґуральня, цегельний та черепичний. |
XX століття
Церква Святого Вознесіння перебудовується заново на кам'яному фундаменті з дерева (дуб, сосна) і завершується перебудова в 1908 році.
У лютому 1918 року, після встановлення радянської влади в селі, була утворена Туріянська сільська рада.
Зі створенням 14 жовтня 1921 року УАПЦ святовознесенська парафія визнає її юрисдикцію і служба починає вестися українською мовою. Угода № 781 на користування храмом підписана УАПЦ 11 липня 1923 року з Лебединським волосним виконкомом. 29 березня 1926 року священиком Святовознесенської парафії УАПЦ призначається Колосовський Віктор Іванович, який в 1919 році закінчив 7 класів Златопільської чоловічої гімназії і перед цим був дияконом Миколаївського собору в Новомиргороді. Останній раз парафіяльна церковна рада обиралась 14 серпня 1926 року в кількості 9 осіб та 3 осіб ревізійної комісії.
На фронтах Другої світової війни воювали 277 туріянців, 239 з яких загинули. В боях за звільнення села брали участь полки 6-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника І. Ф. Обушенка. В братських могилах на території села поховано 2659 радянських солдат.
Населення
В 1864 році в селі проживало 3591 чоловік, з яких 2219 християн та 1372 юдеї. Серед них було 12 купців третьої гільдії. 1970 року в селі мешкало 2588 чоловік.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1666 осіб, з яких 715 чоловіків та 951 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1502 особи.
За попередніми підрахунками, в 2011 році населення Турії становило 1208 осіб у 529 дворах.
Станом на 1 січня 2015 року, в селі проживало 1121 мешканців.
1808 | 1864 | 1970 | 2001 | 2011 | 2015 |
---|---|---|---|---|---|
1861 | 3591 | 2588 | 1511 | 1208 | 1121 |
▲ | ▼ | ▼ | ▼ | ▼ |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,01 % |
російська | 0,93 % |
Інфраструктура
В Турії знаходиться 529 садиб, загальноосвітня школа I—III ступенів, дошкільний навчальний заклад «Ромашка», будинок культури, православна церква, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, мобільне відділення Нова Пошта та 6 приватних магазинів. Село газифіковане.
Сільське господарство
Основним сільськогосподарським підприємством на території сільської ради є ТОВ «Прогрес». Функціонують також кілька селянсько-фермерських господарств.
Транспорт
Транспортне сполучення з районним та обласним центрами здійснюється щоденними рейсовими автобусами Турія—Кропивницький та Капітанівка—Кропивницький.
За 1,5 км від села розташована залізнична платформа Турія, що робить зручним дизельне сполученню з райцентром, а також містами Сміла, Мала Виска та Помічна. Поряд проходить міжрайонна автомобільна дорога Новомиргород — Сміла. Регулярні перевезення цим автошляхом здійснюють рейсові автобуси сполученням:
Культура
В селі функціонує Туріянський сільський будинок культури. Тут з 1960-х років діє народний фольклорно-самодіяльний ансамбль «Туріяни».
Вулиці
В Турії налічується 14 вулиць та 4 провулки. Рішенням сільської ради № 51 від 23 грудня 2015 року в рамках декомунізації деякі вулиці було перейменовано, здебільшого з використанням топонімів на позначення кутків села:
Назва | Колишня назва |
Базарівська вул. | Дзержинського вул. |
Базарівський пров. | Дзержинського пров. |
Берегова вул. | Жовтнева вул. |
Гагаріна вул. | |
Гагаріна пров. | |
Гончарівська вул. | Котовського вул. |
Гончарівський пров. | Котовського пров. |
Демченко Марії вул. | |
Лесі Українки вул. | Воровського вул. |
Механізаторів вул. | |
Мирна вул. | Чапаєва вул. |
Молодіжна вул. | |
Набережна вул. | |
Слобідська вул. | Кірова вул. |
Степова вул. | |
Степовий пров. | |
Центральна вул. | Леніна вул. |
Шкільна вул. |
Характерною особливістю нумерації будинків на вулицях Турії є їх хаотичне розміщення без будь-якого зв'язку з розташуванням, що, вочевидь, пов'язане з порядком забудови.
Місцевості
- Слобода́ — південно-східна околиця Турії, східна частина колишнього села Краснянка. Західна частина Краснянки, розташована по інший бік річки Турії, нині входить до складу сусіднього села Листопадове.
- Базарівка — східна околиця села.
- Гончарі́вка — західна околиця села.
- Третякі́вка
- Вівчарі́вка
- Вітрі́вка
- Чуні́вка (Човнівка)
Нині місцеве населення розрізняє місцевості здебільшого за колишніми колгоспними бригадами, яких в селі нараховується три:
- 1-а бригада — південно-західна частина села
- 2-а бригада — північно-західна частина села
- 3-я бригада — північно-східна частина села
Фотогалерея
Стела на в'їзді до села | Туріянська ЗОШ | Будинок культури | Будівля колишнього єврейського магазину на Базарівці |
Пам'ятки
- Цікавою з архітектурної точки зору є будівля єврейської крамниці (ріг вулиць Механізаторів та Базарівської), де й зараз розташований магазин.
Пам'ятники
Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості |
Воїнам, загиблим в роки Другої Світової Війни, меморіал | навпроти будинку культури | На пагорбі розташована скульптура жінки в хустині, яка оповита журавлиним ключем. На стелах внизу під пам'ятником вказані імена всіх загиблих воїнів-вихідців з села. | ||
Радянських воїнів, братська могила | по вул. Центральній, біля ФАПу | У братській могилі біля пам'ятника поховано 1617 радянських солдат, які загинули під час звільнення села у 1944 році; імена і дати загибелі деяких з них вказані на плитах під пам'ятником. | ||
Радянських воїнів, братська могила | вул. Мирна, на кладовищі | У братській могилі біля пам'ятника поховано 851 радянських солдат, які загинули під час звільнення села у 1944 році; імена і дати загибелі деяких з них вказані на плитах під пам'ятником. | ||
Радянських воїнів, братська могила | вул. Механізаторів, поблизу олійні | У братській могилі біля пам'ятника поховано 191 радянських солдат, які загинули під час звільнення села у 1944 році; імена і дати загибелі деяких з них вказані на плитах під пам'ятником. | ||
пам'ятний знак | в сільському парку | |||
6-ій Орловській дивізії, пам'ятний знак | на в'їзді до села, неподалік залізничного переїзду | 1980 | Пам'ятний знак встановлено на місці боїв у лютому 1944 року, де [ru] протистояла Корсунь-Шевченківському угрупуванню німецьких військ. Знак встановлений ветеранами дивізії у 1980 році. | |
, пам'ятний знак | на в'їзді до села, неподалік залізничного переїзду | Пам'ятний знак сповіщає про те, що поле біля нього назване ім'ям Героя Радянського Союзу [ru] (1915–1988); в розмовній мові місцевість має назву «Юркове поле». |
Відомі люди
- (нар. 27 вересня 1936 року) — хірург, доктор медичних наук (1978), заслужений діяч науки і техніки України (1997).
- Вітко Костянтин Миколайович (1890 — ?) — український військовий діяч, підполковник Армії УНР. Лицар Залізного хреста УНР.
Див. також
Примітки
- Махно Є. В. Пам'ятки черняхівської культури в Златопільському районі на Черкащині // — Археологія (збірник ІА АН УРСР), Т. XX. — К., 1966. — стор. 107—122.
- Кухаренко Ю. В. Клад из Турии // КСИИМК, вып. 49. — М., 1953. — стор. 148—150.
- Брайчевский, М. Ю. Новый клад римских монет из села Турии // [ru], 1956, № 4, стор. 153—156.
- Йоган-Антон Гільденштедт. Подорож Єлисаветградською провінцією 1774 року. — К., 2005. — С. 26.
- Жесан А.П., Москаленко Р.В. (2018). Коробчине. Кропивницький: Центрально-Українське в-во. ISBN .
- Тобілевич Б. Родовід шляхтичів Тобілевичів
- Похилевич Л. І. Сказання про населені місцевості Київської губернії. — С. 712 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- 1787 року, січня 2. – Договір про продаж… — С.2
- Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, Третій том, Переклав О. П. Чорноіван. — Львів: «Сполом», 2013. /
- Енгель «Опис справ, що містяться в архіві віленського губернатора». — Вільно, 1868. — С. 52. (пол.)
- Стаття Złotopol у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XIV (Worowo — Żyżyn) з 1895 року (пол.).
- Переклад статті «Złotopol» на родовому сайті «Рід Чорноіван»
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 26 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
- В Турії теж перейменували вулиці // «Новомиргородщина», № 9 (9352) від 27.02.2016. — С. 2.
- Чайковська Л. Природа Новомиргородщини / Подарункове видання. — Кіровоград: Видавництво ТОВ «Поліграфічні послуги», 2013. — С. 27.
Посилання
- Погода в селі Турія
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Turiya Turiya selo v Ukrayini u Novomirgorodskij miskij gromadi Novoukrayinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Plosha sela 696 ga Naselennya stanovit 1 121 osib Kolishnij centr Turiyanskoyi silskoyi radi selo Turiya Memorial voyiniv zagiblih v roki Drugoyi Svitovoyi vijniMemorial voyiniv zagiblih v roki Drugoyi Svitovoyi vijni Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Novoukrayinskij rajon Gromada Novomirgorodska miska gromada Kod KATOTTG UA35060130450044560 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane do 1752 r Naselennya 1 121 Teritoriya 6 96 km Poshtovij indeks 26011 Telefonnij kod 380 5256 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 52 18 pn sh 31 39 07 sh d 48 87167 pn sh 31 65194 sh d 48 87167 31 65194 Koordinati 48 52 18 pn sh 31 39 07 sh d 48 87167 pn sh 31 65194 sh d 48 87167 31 65194 Serednya visota nad rivnem morya 165 m Vodojmi r Turiya Vidstan do centru gromadi silradi 8 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Turiya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 1 5 km Misceva vlada Karta Turiya Turiya Mapa Turiya u VikishovishiGeografiyaTuriya roztashovana v pivnichno zahidnij chastini Novoukrayinskogo rajonu v dolini richki Turiya na yakij v mezhah sela isnuye stavok plosheyu 89 ga V okolicyah sela roztashovani yari Majdannikiv ta Budonnogo Selo prostyagayetsya vzdovzh richki na 8 km Vidstan do centru teritorialnoyi gromadi 8 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi Kapitanivka 10 km Pivnichna okolicya sela ye kordonom mizh Kirovogradskoyu ta Cherkaskoyu oblastyami Na pivnochi Turiya mezhuye z selom Zhuravka na pivdni z selom Listopadove Panorama Turiyanskogo stavu z grebli z boku BazarivkiIstoriyaArheologiya Bilya sela doslidzheni kilka kurganiv skifskoyi dobi VII III st do n e ta mogila kochivnikiv XI XIII stolittya V mezhah Turiyi viyavleno tri poselennya chernyahivskoyi kulturi II VI stolittya na odnomu z yakih rozkopano dvorishe iz troh nazemnih sporud zhitlovogo primishennya komori ta kluni a takozh znajdeno dva skarbi rimskih monet II stolittya XVIII stolittya Turiya vpershe zgaduyetsya v dokumentah pershoyi chverti XVIII stolittya Z okolic sela postachalis lisomateriali dlya potreb Novoyi Serbiyi z 1752 roku ta Chornogo gusarskogo polku z 1764 V 1781 roci pislya markuvannya kordonu v s Turiya buv pidpisanij akt rozmezhuvannya teritorij Rosijskoyi imperiyi ta Rechi Pospolitoyi Kordon prohodiv vid Dnipra po richkah Tyasmin Irklej Velika Vis Sinyuha Akt pidpisali general major rosijskoyi armiyi Mihajlo Potomkin i general major polskoyi armiyi Karl Malcevskij Z XVIII stolittya Turiya bula rodovim gnizdom shlyahetskogo rodu Tobilevichiv Turiya selo na richci tiyeyi zh nazvi vishe Listopadovogo vid Zlatopolya v 6 ti kilometrah na pivnich Turiya grecke zvuchannya V najstarodavnishi chasi greki chasto davali shozhi nazvi svoyim poselennyam Poet Dionisij prozvanij midnim yakij zhiv priblizno v chasi XCIV Olimpiadi buv golovoyu afinskogo poselennya u misti Turiyi Ale starodavni mogili rozkidani na polyah Turiyi nalezhat do skifskih chasiv V odnij z nih yaku nazivayut Rozkopanoyu gotuvalas selitra ta poroh v chasi Koliyivshini Turiya v polovini XVIII stolittya bula znachnim prikordonnim mistechkom U nij zhiv odin iz gubernatoriv velikogo mayetku knyaziv Lyubomirskih Zlatopil ta Novomirgorod v toj chas she ne mali teperishnogo znachennya Ale vidvernennya meshkanciv vid selyanstva v yake voni buli zapisani po prijnyatij polskim uryadom sistemi ta vchineni pislya cogo na yarmarkah radi sponukali knyazya Lyubomirskogo zabrati u turiyan miski prava ta znishiti sami yarmarki za dopomogoyu vidomih zhakiv yaki todi nabuli takogo rozmiru sho meshkanci buli zmusheni tikati ta perehovuvatisya v navkolishnih lisah Pro rozlogist Turiyanskogo klyucha mozhna uyaviti z kupchoyi Turiyanskij klyuch u skladi mistechka Turiyi sil Mikolayivki Tishkivki Skopiyivki Kapitanivki Pisarivki Ositnyazhki Olyaninogo Nadzonovogo abo Rejmentarivki Kam yanuvatki Yuzefivki mistechka Gulyajpolya Mezhigirki Lip yanki Nechayivki Maslovogo z Nesterivkoyu Karolini Listopadovogo z Krasnyankoyu Yanopolya Rubanogo Mostu Sherbativki Andriyivki Vinopolya Vityazivki Veselogo Kuta Gnativki Glinyanoyi Balki Yaroslavki Antonivki Koritinoyi Balki Sobolivki Kavunivki Tovmacha Vodyanogo Mihajlivki Lebedina Zhuravki i hutora Sinyavskogo Turiyu togo chasu duzhe dobre zmalovano v p yatitomniku Mihala Grabovskogo Takozh nevdovzi doyihali do Turiyi lish treba bulo buti poperedzhenim sho to ye selo shob ne sprijnyati jogo radshe za velicheznij fruktovij lis Posered gustih sadiv mozhna bulo dodivitisya zaledve kilka hat Kilkanadcyat rokiv po tomu novij poryadok agronomiyi rekomenduvav vityati v pen cyu ne tilki prikrasu sela ale suttyeve bagatstvo selyanina tomu sho ci fruktovi gayi uskladnyuvali vignannya selyan na panshinu Zignani gromadi navkolishnih sil vityali yih protyagom odnogo ranku nezvazhayuchi na blagannya ta plach vlasnikiv nezvazhayuchi sho ne raz treba bulo nasilno vidtyagati gospodariv yaki obijmali stovburi svoyih najulyublenishih derev blagayuchih shobi pomiluvali hoch odne z tih pid yakimi narodilisya voni ta yih batki Todi voni buli she ne porubanimi spokijno stoyali zelenimi susidami selyanskoyi hati privablyuyuchi do sebe svoyim duhmyanim cvitom royi bdzhil nedavno vistavlenih z zimovogo stebnika a voseni ryasno daruyuchi frukti iz svoyeyi shiroyi vdyachnosti do lyudini bo za zhodne kolo sebe starannya ne buli v borgu Otozh mirkuyuchi ne z chisla pobachenih hat navit ne po dimu sho pidijmavsya de ne de nad derevami sho svidchilo pro nayavnist vognyu ta hati u tomu misci a z chasu vitrachenogo na proyizd po tih vulicyah mozhna bulo perekonatisya yake ce bulo chiselne poselennya i zapevne moglo zbigti dobrih pivgodini vid v yizdu v kolovorot Turiyi poki ne stali bilya palacu de buv golovnij uryad sela ta klyucha i de meshkav sam gubernator 2 sichnya 1787 roku Franc Ksaverij Lyubomirskij obminyav smilyanski mayetki i prodav knyazyu Potomkinu Vzhe na pochatku 1788 roku Potomkin z meshkanciv cih shojno pridbanih mayetkiv sformuvav dvi vijskovi brigadi shpolyansku ta zlatopilsku yaki pid nazvoyu inozemnih dobrovolciv razom z kozakami virnimi Rosiyi pid provodom Sidora Bilogo vzyali uchast u vijni z Turechchinoyu U Zlatopoli v 1791 roci za koshti Anni Staal druzhini Gustava upravlyayuchogo turiyanskim klyuchem knyazya Potomkina zveli katolicku derev yanu kaplichku XIX stolittya U 1801 roci gospodarem tuteshnih zemel staye general major Mikola Visockij nashadok Potomkinih po materinskij liniyi Do 1843 roku v Turiyi bulo dvi prihodski cerkvi Voznesinnya ta Bogorodici obidvi derev yani pobudovani na misci davnishih persha 1756 druga 1780 rokiv V 1843 roci pri zaprovadzhenni shtativ zalishena prihodskoyu tilki lishe Bogorodici a Voznesinnya zroblena pripisnoyu yakoyu isnuye j doteper ne mayuchi prichtu Bogorodici cherez starist rozibrana v 1857 roci a na yiyi misci v nastupnomu zasnovana nova she ne zakinchena Shtatna cerkva nalezhit do 4 go klasu zemli maye 78 desyatin Pislya smerti Visockogo Turiya distayetsya Petru ta Adrianu Fedorovicham Lopuhinim pislya podilu mizh nimi mayetku zarahovana do Zlatopilskogo klyucha yakij distavsya pershomu z nih U 1857 roci Turiyu z Mikolayivkoyu tak nazivayetsya krajnya chastina Turiyi vid mistechka Zlatopolya kupila u Petra Lopuhina Dariya Porfirivna z Krasovskih knyaginya Mesherska 1864 roku v mistechku Turiya Lebedinskoyi volosti Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nalichuvalos Meshkanciv oboh statej hristiyan 2219 yevreyiv 1372 sered nih 12 kupciv 3 yi gildiyi u 1808 roci meshkanciv bulo 1861 u 212 ti sadibah Ye zavodi guralnya cegelnij ta cherepichnij XX stolittya Cerkva Svyatogo Voznesinnya perebudovuyetsya zanovo na kam yanomu fundamenti z dereva dub sosna i zavershuyetsya perebudova v 1908 roci U lyutomu 1918 roku pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v seli bula utvorena Turiyanska silska rada Zi stvorennyam 14 zhovtnya 1921 roku UAPC svyatovoznesenska parafiya viznaye yiyi yurisdikciyu i sluzhba pochinaye vestisya ukrayinskoyu movoyu Ugoda 781 na koristuvannya hramom pidpisana UAPC 11 lipnya 1923 roku z Lebedinskim volosnim vikonkomom 29 bereznya 1926 roku svyashenikom Svyatovoznesenskoyi parafiyi UAPC priznachayetsya Kolosovskij Viktor Ivanovich yakij v 1919 roci zakinchiv 7 klasiv Zlatopilskoyi cholovichoyi gimnaziyi i pered cim buv diyakonom Mikolayivskogo soboru v Novomirgorodi Ostannij raz parafiyalna cerkovna rada obiralas 14 serpnya 1926 roku v kilkosti 9 osib ta 3 osib revizijnoyi komisiyi Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 277 turiyanciv 239 z yakih zaginuli V boyah za zvilnennya sela brali uchast polki 6 yi strileckoyi diviziyi pid komanduvannyam polkovnika I F Obushenka V bratskih mogilah na teritoriyi sela pohovano 2659 radyanskih soldat NaselennyaV 1864 roci v seli prozhivalo 3591 cholovik z yakih 2219 hristiyan ta 1372 yudeyi Sered nih bulo 12 kupciv tretoyi gildiyi 1970 roku v seli meshkalo 2588 cholovik Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1666 osib z yakih 715 cholovikiv ta 951 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1502 osobi Za poperednimi pidrahunkami v 2011 roci naselennya Turiyi stanovilo 1208 osib u 529 dvorah Stanom na 1 sichnya 2015 roku v seli prozhivalo 1121 meshkanciv Dinamika naselennya 1808 1864 1970 2001 2011 2015 1861 3591 2588 1511 1208 1121 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 01 rosijska 0 93 InfrastrukturaV Turiyi znahoditsya 529 sadib zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Romashka budinok kulturi pravoslavna cerkva feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku mobilne viddilennya Nova Poshta ta 6 privatnih magaziniv Selo gazifikovane Silske gospodarstvo Osnovnim silskogospodarskim pidpriyemstvom na teritoriyi silskoyi radi ye TOV Progres Funkcionuyut takozh kilka selyansko fermerskih gospodarstv Transport Transportne spoluchennya z rajonnim ta oblasnim centrami zdijsnyuyetsya shodennimi rejsovimi avtobusami Turiya Kropivnickij ta Kapitanivka Kropivnickij Za 1 5 km vid sela roztashovana zaliznichna platforma Turiya sho robit zruchnim dizelne spoluchennyu z rajcentrom a takozh mistami Smila Mala Viska ta Pomichna Poryad prohodit mizhrajonna avtomobilna doroga Novomirgorod Smila Regulyarni perevezennya cim avtoshlyahom zdijsnyuyut rejsovi avtobusi spoluchennyam Kapitanivka Kropivnickij Novomirgorod Cherkasi Ositnyazhka Kropivnickij Kultura Folklornij ansambl Turiyani V seli funkcionuye Turiyanskij silskij budinok kulturi Tut z 1960 h rokiv diye narodnij folklorno samodiyalnij ansambl Turiyani VuliciV Turiyi nalichuyetsya 14 vulic ta 4 provulki Rishennyam silskoyi radi 51 vid 23 grudnya 2015 roku v ramkah dekomunizaciyi deyaki vulici bulo perejmenovano zdebilshogo z vikoristannyam toponimiv na poznachennya kutkiv sela Nazva Kolishnya nazva Bazarivska vul Dzerzhinskogo vul Bazarivskij prov Dzerzhinskogo prov Beregova vul Zhovtneva vul Gagarina vul Gagarina prov Goncharivska vul Kotovskogo vul Goncharivskij prov Kotovskogo prov Demchenko Mariyi vul Lesi Ukrayinki vul Vorovskogo vul Mehanizatoriv vul Mirna vul Chapayeva vul Molodizhna vul Naberezhna vul Slobidska vul Kirova vul Stepova vul Stepovij prov Centralna vul Lenina vul Shkilna vul Harakternoyu osoblivistyu numeraciyi budinkiv na vulicyah Turiyi ye yih haotichne rozmishennya bez bud yakogo zv yazku z roztashuvannyam sho vochevid pov yazane z poryadkom zabudovi MiscevostiSloboda pivdenno shidna okolicya Turiyi shidna chastina kolishnogo sela Krasnyanka Zahidna chastina Krasnyanki roztashovana po inshij bik richki Turiyi nini vhodit do skladu susidnogo sela Listopadove Bazarivka shidna okolicya sela Gonchari vka zahidna okolicya sela Tretyaki vka Vivchari vka Vitri vka Chuni vka Chovnivka Nini misceve naselennya rozriznyaye miscevosti zdebilshogo za kolishnimi kolgospnimi brigadami yakih v seli narahovuyetsya tri 1 a brigada pivdenno zahidna chastina sela 2 a brigada pivnichno zahidna chastina sela 3 ya brigada pivnichno shidna chastina selaFotogalereyaStela na v yizdi do sela Turiyanska ZOSh Budinok kulturi Budivlya kolishnogo yevrejskogo magazinu na BazarivciPam yatkiCikavoyu z arhitekturnoyi tochki zoru ye budivlya yevrejskoyi kramnici rig vulic Mehanizatoriv ta Bazarivskoyi de j zaraz roztashovanij magazin Pam yatniki Nazva Roztashuvannya Data vstanovlennya Foto Korotki vidomosti Voyinam zagiblim v roki Drugoyi Svitovoyi Vijni memorial navproti budinku kulturi Na pagorbi roztashovana skulptura zhinki v hustini yaka opovita zhuravlinim klyuchem Na stelah vnizu pid pam yatnikom vkazani imena vsih zagiblih voyiniv vihidciv z sela Radyanskih voyiniv bratska mogila po vul Centralnij bilya FAPu U bratskij mogili bilya pam yatnika pohovano 1617 radyanskih soldat yaki zaginuli pid chas zvilnennya sela u 1944 roci imena i dati zagibeli deyakih z nih vkazani na plitah pid pam yatnikom Radyanskih voyiniv bratska mogila vul Mirna na kladovishi U bratskij mogili bilya pam yatnika pohovano 851 radyanskih soldat yaki zaginuli pid chas zvilnennya sela u 1944 roci imena i dati zagibeli deyakih z nih vkazani na plitah pid pam yatnikom Radyanskih voyiniv bratska mogila vul Mehanizatoriv poblizu olijni U bratskij mogili bilya pam yatnika pohovano 191 radyanskih soldat yaki zaginuli pid chas zvilnennya sela u 1944 roci imena i dati zagibeli deyakih z nih vkazani na plitah pid pam yatnikom pam yatnij znak v silskomu parku 6 ij Orlovskij diviziyi pam yatnij znak na v yizdi do sela nepodalik zaliznichnogo pereyizdu 1980 Pam yatnij znak vstanovleno na misci boyiv u lyutomu 1944 roku de ru protistoyala Korsun Shevchenkivskomu ugrupuvannyu nimeckih vijsk Znak vstanovlenij veteranami diviziyi u 1980 roci pam yatnij znak na v yizdi do sela nepodalik zaliznichnogo pereyizdu Pam yatnij znak spovishaye pro te sho pole bilya nogo nazvane im yam Geroya Radyanskogo Soyuzu ru 1915 1988 v rozmovnij movi miscevist maye nazvu Yurkove pole Vidomi lyudi nar 27 veresnya 1936 roku hirurg doktor medichnih nauk 1978 zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1997 Vitko Kostyantin Mikolajovich 1890 ukrayinskij vijskovij diyach pidpolkovnik Armiyi UNR Licar Zaliznogo hresta UNR Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiMahno Ye V Pam yatki chernyahivskoyi kulturi v Zlatopilskomu rajoni na Cherkashini Arheologiya zbirnik IA AN URSR T XX K 1966 stor 107 122 Kuharenko Yu V Klad iz Turii KSIIMK vyp 49 M 1953 stor 148 150 Brajchevskij M Yu Novyj klad rimskih monet iz sela Turii ru 1956 4 stor 153 156 Jogan Anton Gildenshtedt Podorozh Yelisavetgradskoyu provinciyeyu 1774 roku K 2005 S 26 Zhesan A P Moskalenko R V 2018 Korobchine Kropivnickij Centralno Ukrayinske v vo ISBN 978 966 130 146 6 Tobilevich B Rodovid shlyahtichiv Tobilevichiv Pohilevich L I Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi S 712 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros 1787 roku sichnya 2 Dogovir pro prodazh S 2 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman Tretij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2013 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 884 8 Engel Opis sprav sho mistyatsya v arhivi vilenskogo gubernatora Vilno 1868 S 52 pol Stattya Zlotopol u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom XIV Worowo Zyzyn z 1895 roku pol Pereklad statti Zlotopol na rodovomu sajti Rid Chornoivan Arhiv originalu za 18 kvitnya 2016 Procitovano 28 chervnya 2016 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2016 Procitovano 28 chervnya 2016 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2016 Procitovano 28 chervnya 2016 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 26 serpnya 2012 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 3 chervnya 2012 V Turiyi tezh perejmenuvali vulici Novomirgorodshina 9 9352 vid 27 02 2016 S 2 Chajkovska L Priroda Novomirgorodshini Podarunkove vidannya Kirovograd Vidavnictvo TOV Poligrafichni poslugi 2013 S 27 PosilannyaPogoda v seli Turiya Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi